Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У давнину на території Молдови жили даки, які потім були завойовані римлянами. Територія сильно потерпала через вторгнення готів, гунів, гепідів, аварів, слов'ян, татар, що мали місце в історії Молдови IV — XII століть. У 1359 році, який встановлений Молдовії під протекторатом чи політичного впливу Угорського королівства, Королівства Польського та Османської імперії. У 1775 році Османська імперія передає північно-західні землі Молдови (пізніше названі Буковиною), імперії Габсбургів, а в 1812 році, після російсько-турецької війни 1806—1812 років, східні території межиріччя Прут — Дністер, переходять Російській імперії, формуючи дев'ять провінцій з назвою Бессарабія. У 1859 році князівство Молдова об'єднується з іншими румунськими землями в єдину державу під назвою Румунія. Бессарабія об'єднується з батьківщиною в 1918 році, але 1940 році була захоплена Радянським Союзом, щоб утворити разом з МАСРР, Молдовську Радянську Соціалістичну Республіку. Республіка оголосила про свою незалежність 27 серпня 1991 року з назвою Республіка Молдова.
Давні часи
До складу дакської держави, створеної і очолюваної Буребістою (70-44 рр. до н. е.), входили також пращури молдован — гето-даки. Король Децебал (87-106 рр.) реформував державу гето-даків. Незважаючи на героїчний опір римським легіонам (105—106 рр.), гето-даки зазнали поразки. Децебал покінчив з собою, а південь історичної Молдови був включений до складу римської провінції Дакія.
За наказом імператора Авреліана у 271 р. римські війська та адміністрація залишили Дакію; за ними пішла частина місцевого населення. Звичайно ж, ці землі не обезлюділи: значна кількість древніх поселень і могильників, виявлених у місцевостях, залишених римлянами, свідчить про те, що життя тут продовжувалося і після їх відходу. У IV ст. на території Дакії були культові об'єкти і пам'ятки, що підтверджують поширення християнства латинського обряду серед дако-римського населення.
Археологічні розкопки свідчать про існування у IV—VI стст. розвинутої культури (культура Ботошань-Удешть), яка була складовою частиною могутньої римсько-візантійської культури. Їх змінили слов'яни. Осідаючи на землях між Дністром і Карпатами, слов'яни зустріли тут залишки колишнього населення і асимілювали його. Це підтверджує кераміка черняхівського типу, що зустрічається на території ранньослов'янських поселень.
Середньовіччя
Слов'яни належали до двох великих племінних союзів — антського і склавинського. Зазнаючи частих набігів кочовиків, змушені були платити їм данину продуктами сільського господарства і виробами ремесла. Немає жодного доказу того, що місцеве населення масово винищувалося або виганялося з цих країв. Навпаки, у Х-ХІ ст. зафіксоване значне зростання населення на території Молдови. Уздовж Дністра мешкали «вигонці» — слов'яни, що втікали від гніту бояр з володінь галицьких і київських князів. У XI—XIII ст. у пониззі Дунаю існувала державне утворення Берладська земля, з центром в місті Берлад (сучасний Бирлад у Румунії).
У XII ст. згадується про існування молдовського політичного формування, названого «Цара брондічилор».
Торговельний шлях по р. Сирет, який з'єднує північ Європи з гирлом Дунаю, відігравав важливу роль в економічному і політичному розвитку краю. Серед адміністративно розвинутих населених пунктів у 1300 р. згадується Бая («civitas Moldavias»).
В історичних документах XIV ст. згадуються державні формування у Північній Молдові — «республіка» Кимпулунг і «воєводство» Шепеніц, розташоване між Прутом і Дністром, що включає могутню фортецю Хотин.
У 1352—1353 рр. трансильванська армія під командуванням воєводи Драгоша вигнала кочовиків-татар з території на сході від Карпат. Драгоша, васал угорського короля, стає королем (господарем) Молдови.
У 1359 р. інший воєвода з Марамуреша, Богдан, вступає на чолі своєї армії у Молдову і з допомогою місцевих молдован розриває відносини сюзеренітету з Угорським королівством, ставши таким чином першим господарем незалежної Молдови.
Роман I Мушат (1392—1394) відсуває кордони на півдні до гирла Дунаю і Чорного моря; південна частина території між Лозиною і Дністром, названа Бессарабією за ім'ям першого її власника — представника династії Басарабів з Валахії, разом з фортецями Килія і Четатя Албе входить у природні кордони історичної Молдови. Сам Роман І гордо називав себе великим господарем, єдиним владикою Землі Молдови від гір до моря.
Таким чином, історична Молдова охоплювала територію між Східними Карпатами, лісистими Карпатами, Дністром, Чорним морем і Дунаєм. Те, що Молдова знаходилася на перетині інтересів Австрії, Росії і Туреччини, які змагалися за першість у Південно-Східній Європі, значною мірою пояснює подальші територіальні захоплення великих імперських держав.
У грамоті господарів Іллі I та Штефана II від 17 липня 1436 року вперше згадується Кишинів — столиця Молдови.
Незважаючи на перемоги, здобуті над турецькими і татарськими, угорськими і польськими полчищами, що нападали одне за одним на Молдову, Штефан III Великий (Штефан чел Маре), національний герой Молдови, змушений був зрештою поступитися султану Баязіду II влітку 1484 р. південною частиною Молдови — Бессарабією — разом з Килією і Білгородом.
У 1513 р., через кілька років після смерті Штефана III, Молдова змушена прийняти режим оттоманського сюзеренітету. Цей режим був закріплений серією двосторонніх договорів, що передбачали взаємні зобов'язання і якими Молдова визнавалася не завойованою силою зброї, а такою, яка «підкорилася» туркам. Так, замість того, щоб виплачувати султану данину, Молдова мала право жити за власними законами, проводити власну зовнішню політику, обирати власного господаря, використовувати молдовську мову в школі і церкві, а Оттоманська імперія зобов'язувалася захищати цілісність Молдови.
З цього моменту і до 1711 р. (останнє антиосманське повстання Кантемира) господарі Молдови, проте, як і Валахії, намагаються звільнитися від сюзеренітету Порти і повернути незалежність як військовим, так і дипломатичним шляхом.
У травні 1600 р. господар Волощини (Мунтенії) Михайло Хоробрий (Міхай Вітязул) також на короткий час стає господарем Молдови, об'єднавши таким чином три князівства: Волощину, Трансильванію і Молдову.
У договорі, підписаному в Москві 7 травня 1654 р. господарем Молдови Георге Штефаном і великим князем московським Олексієм Михайловичем, Росія зобов'язувалася «шанувати честь і порядки Молдови… тобто жодним чином не втручатися у політику й управління», відвоювати фортеці Білгород, Тігина і Килію разом з регіоном Буджака, які були захоплені і безпосередньо управлялися Високою Портою, і «повернути їх Молдовському князівству назавжди».
Новий час
Османська імперія, не дотримуючись своїх зобов'язань перед Молдовою, з початку XVIII ст. і до 1812 р. призначає господарями іноземців і сприяє її територіальному роздробленню. Так, внаслідок російсько-турецької війни 1768—1774рр. Османська імперія допускає перше роздроблення Молдови.
Використовуючи значні грошові суми і фальсифіковані карти, Австрія укладає з турками 7 травня 1775 р. угоду, за якою займає північ Молдови з древньою столицею Сучава і монастирем Путна, де знаходиться гробниця Штефана чел Маре. Порослу буковими лісами нову колонію австрійці назвали Буковиною. В подальшому ця територія ввійшла до Коронного краю Галіції і Лодомерії, оскільки переважна більшість населення становили українці. Господар Ґрігоре Ґіка люто протестував проти цього територіального пограбунку і тому двома роками пізніше був убитий посланцями султана.
XIX сторіччя
Російсько-турецька війна (1806—1812) закінчилася Бухарестським миром. Прагнучи встановити панування над Босфором і Дарданелли, посланці царя вимагають у Османської імперії Молдову і Валахію, вже зайняту російськими арміями. Росія, стурбована просуванням великої армії Наполеона до її кордонів, змушена стримати свої домагання. Отже, у 1812 р. Російська імперія займає половину Молдови — територію між Лозиною, Дністром і Дунаєм (Килійським гирлом) і північно-східну частину Буковини, названу «Бессарабією». Поширення назви «Бессарабія» на всю частину Молдови між Лозиною і Дністром (близько 44 500 кв. км) мало причини політичного характеру. Відповідно до однієї з умов Тільзітського договору (липень 1807 р.), укладеного між Наполеоном і Олександром I, Росія зобов'язувалася вивести війська з Молдови і Валахії. Під час переговорів у Парижі російський посланець стверджував, що у договорі нічого не говориться про Бессарабію, і наполягав на тому, щоб вона залишилася за Росією, тлумачачи поняття Бессарабії ширше — не тільки Буджак, а вся територія між Дністром і Лозиною.
XX сторіччя
Внаслідок російської революції 1917 р. і розвитку процесу розпаду Російської імперії бессарабським молдованам довелося відстоювати законне право на самовизначення.
2 грудня 1917 р. Сфатул Церій (представницький орган Бессарабії) проголошує Бессарабію Молдовською Демократичною Республікою, зберігаючи зв'язки, проте тільки номінальні, з урядом у Петрограді.
24 січня 1918 р. проголошено незалежність Молдовської Демократичної Республіки, у листопаді того ж року її анексувала Румунія.
23 серпня 1939 р. у Москві підписано Пакт Ріббентропа-Молотова, секретний додатковий протокол якого передбачав територіальні захоплення нацистською Німеччиною і Радянським Союзом у центрі і на сході Європи.
2 серпня 1940 р. утворилася Молдовська Радянська Соціалістична Республіка.
31 серпня 1989 р. Верховна Рада (парламент) Молдовської РСР ухвалила закони «Про статус державної мови Молдовської РСР» і «Про повернення молдовській мові латинської графіки».
27 квітня 1990 р. Верховна Рада Молдовської РСР ухвалила закон про державний прапор — синьо-жовто-червоний триколор.
23 червня 1990 р. Верховна Рада ухвалила Декларацію про суверенітет РСР Молдова.
3 вересня 1990 р. Верховна Рада Молдови заснувала посаду президента країни. Верховна Рада Молдови обирає як державний герб древній символ молдован — голову тура.
27 серпня 1991 р. Верховна Рада РСР Молдова ухвалила Декларацію Незалежності.
8 грудня 1991 р. Верховна Рада обрала Президента Республіки Молдова. Першим Президентом новоствореної держави став Мірча Снєгур.
21 грудня 1991 р. Молдова вступила до Співдружності Незалежних Держав (СНД). 3 січня 1992 р. Молдова вступила в Організацію з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). 2 березня 1992 р. Республіка Молдова була прийнята в Організацію Об'єднаних Націй (ООН).
27 лютого 1994 р. відбулися парламентські вибори, за результатами яких до парламенту Республіки Молдова увійшли такі політичні партії і формування:
- Аграрно-демократична партія — 56 мандатів (43,18 % голосів);
- Блок «Єдність» — 28 мандатів (22 % голосів);
- Блок селян та інтелігенція — 11 мандатів (9,21 % голосів);
- Християнсько-Демократичний народний фронт — 9 мандатів (7,53 % голосів).
6 березня 1994 р. проведено референдум про суверенітет. Більш як 90 % громадян, які брали участь у референдумі, висловилися за єдність, незалежність і суверенітет Республіки Молдова як держави.
29 липня 1994 р. парламент країни ухвалив Конституцію Республіки Молдова.
5 березня 1995 р. проведено референдум у Гагауз-Ері.
16 квітня 1995 р. відбулися перші вибори до місцевих органів влади на багатопартійній основі.
13 липня 1995 р. Республіка Молдова прийнята до Ради Європи.
1 грудня 1996 р. відбулися президентські вибори за участі 9-ти кандидатів на найвищу посаду. У першому турі найбільшу кількість голосів була віддано діючому на той момент Президенту Мірче Снєгуру (603,652 тис. або 38,75 %) і спікеру парламенту Молдови Петру Лучинськи (430,836 тис. або 27,66 %). 10,23 % голосів було віддано лідеру ПК РМ Володимиру Вороніну. Другий тур визначив переможця — другим Президентом республіки став Петро Кирилович Лучинськи (54,02 % у другому турі).
5 липня 2000 р. внесено зміни у Конституцію країни, у Молдові введено парламентську форму правління.
25 лютого 2001 р. відбулися парламентські вибори, переконливу перемогу на яких здобула Партія комуністів Республіки Молдова на чолі з Володимиром Вороніним.
За результатами виборів до парламенту Республіки Молдова увійшли такі політичні партії і формування:
- Фракція Партії комуністів Республіки Молдова — 71 депутат,
- Фракція виборчого блоку «Альянс Брагіша» — 19 депутатів,
- Фракція Християнсько-Демократичної Народної Партії — 11 депутатів.
4 квітня 2001 р. відповідно до положень, закріплених у Конституції Молдови, депутати нового парламенту закритим голосуванням обрали президента країни. Напередодні десятиріччя незалежності республіки третім Президентом Молдови став Володимир Воронін.
Посилання
- . (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U davninu na teritoriyi Moldovi zhili daki yaki potim buli zavojovani rimlyanami Teritoriya silno poterpala cherez vtorgnennya gotiv guniv gepidiv avariv slov yan tatar sho mali misce v istoriyi Moldovi IV XII stolit U 1359 roci yakij vstanovlenij Moldoviyi pid protektoratom chi politichnogo vplivu Ugorskogo korolivstva Korolivstva Polskogo ta Osmanskoyi imperiyi U 1775 roci Osmanska imperiya peredaye pivnichno zahidni zemli Moldovi piznishe nazvani Bukovinoyu imperiyi Gabsburgiv a v 1812 roci pislya rosijsko tureckoyi vijni 1806 1812 rokiv shidni teritoriyi mezhirichchya Prut Dnister perehodyat Rosijskij imperiyi formuyuchi dev yat provincij z nazvoyu Bessarabiya U 1859 roci knyazivstvo Moldova ob yednuyetsya z inshimi rumunskimi zemlyami v yedinu derzhavu pid nazvoyu Rumuniya Bessarabiya ob yednuyetsya z batkivshinoyu v 1918 roci ale 1940 roci bula zahoplena Radyanskim Soyuzom shob utvoriti razom z MASRR Moldovsku Radyansku Socialistichnu Respubliku Respublika ogolosila pro svoyu nezalezhnist 27 serpnya 1991 roku z nazvoyu Respublika Moldova Moldovske knyazivstvo u 1483 rociDavni chasiPriblizni kordoni derzhavi Dakiya 82 r do vijni z Rimom Do skladu dakskoyi derzhavi stvorenoyi i ocholyuvanoyi Burebistoyu 70 44 rr do n e vhodili takozh prashuri moldovan geto daki Korol Decebal 87 106 rr reformuvav derzhavu geto dakiv Nezvazhayuchi na geroyichnij opir rimskim legionam 105 106 rr geto daki zaznali porazki Decebal pokinchiv z soboyu a pivden istorichnoyi Moldovi buv vklyuchenij do skladu rimskoyi provinciyi Dakiya Za nakazom imperatora Avreliana u 271 r rimski vijska ta administraciya zalishili Dakiyu za nimi pishla chastina miscevogo naselennya Zvichajno zh ci zemli ne obezlyudili znachna kilkist drevnih poselen i mogilnikiv viyavlenih u miscevostyah zalishenih rimlyanami svidchit pro te sho zhittya tut prodovzhuvalosya i pislya yih vidhodu U IV st na teritoriyi Dakiyi buli kultovi ob yekti i pam yatki sho pidtverdzhuyut poshirennya hristiyanstva latinskogo obryadu sered dako rimskogo naselennya Arheologichni rozkopki svidchat pro isnuvannya u IV VI stst rozvinutoyi kulturi kultura Botoshan Udesht yaka bula skladovoyu chastinoyu mogutnoyi rimsko vizantijskoyi kulturi Yih zminili slov yani Osidayuchi na zemlyah mizh Dnistrom i Karpatami slov yani zustrili tut zalishki kolishnogo naselennya i asimilyuvali jogo Ce pidtverdzhuye keramika chernyahivskogo tipu sho zustrichayetsya na teritoriyi rannoslov yanskih poselen SerednovichchyaDokladnishe Moldavske knyazivstvo Slov yani nalezhali do dvoh velikih pleminnih soyuziv antskogo i sklavinskogo Zaznayuchi chastih nabigiv kochovikiv zmusheni buli platiti yim daninu produktami silskogo gospodarstva i virobami remesla Nemaye zhodnogo dokazu togo sho misceve naselennya masovo vinishuvalosya abo viganyalosya z cih krayiv Navpaki u H HI st zafiksovane znachne zrostannya naselennya na teritoriyi Moldovi Uzdovzh Dnistra meshkali vigonci slov yani sho vtikali vid gnitu boyar z volodin galickih i kiyivskih knyaziv U XI XIII st u ponizzi Dunayu isnuvala derzhavne utvorennya Berladska zemlya z centrom v misti Berlad suchasnij Birlad u Rumuniyi U XII st zgaduyetsya pro isnuvannya moldovskogo politichnogo formuvannya nazvanogo Cara brondichilor Torgovelnij shlyah po r Siret yakij z yednuye pivnich Yevropi z girlom Dunayu vidigravav vazhlivu rol v ekonomichnomu i politichnomu rozvitku krayu Sered administrativno rozvinutih naselenih punktiv u 1300 r zgaduyetsya Baya civitas Moldavias V istorichnih dokumentah XIV st zgaduyutsya derzhavni formuvannya u Pivnichnij Moldovi respublika Kimpulung i voyevodstvo Shepenic roztashovane mizh Prutom i Dnistrom sho vklyuchaye mogutnyu fortecyu Hotin U 1352 1353 rr transilvanska armiya pid komanduvannyam voyevodi Dragosha vignala kochovikiv tatar z teritoriyi na shodi vid Karpat Dragosha vasal ugorskogo korolya staye korolem gospodarem Moldovi U 1359 r inshij voyevoda z Maramuresha Bogdan vstupaye na choli svoyeyi armiyi u Moldovu i z dopomogoyu miscevih moldovan rozrivaye vidnosini syuzerenitetu z Ugorskim korolivstvom stavshi takim chinom pershim gospodarem nezalezhnoyi Moldovi Roman I Mushat 1392 1394 vidsuvaye kordoni na pivdni do girla Dunayu i Chornogo morya pivdenna chastina teritoriyi mizh Lozinoyu i Dnistrom nazvana Bessarabiyeyu za im yam pershogo yiyi vlasnika predstavnika dinastiyi Basarabiv z Valahiyi razom z fortecyami Kiliya i Chetatya Albe vhodit u prirodni kordoni istorichnoyi Moldovi Sam Roman I gordo nazivav sebe velikim gospodarem yedinim vladikoyu Zemli Moldovi vid gir do morya Takim chinom istorichna Moldova ohoplyuvala teritoriyu mizh Shidnimi Karpatami lisistimi Karpatami Dnistrom Chornim morem i Dunayem Te sho Moldova znahodilasya na peretini interesiv Avstriyi Rosiyi i Turechchini yaki zmagalisya za pershist u Pivdenno Shidnij Yevropi znachnoyu miroyu poyasnyuye podalshi teritorialni zahoplennya velikih imperskih derzhav U gramoti gospodariv Illi I ta Shtefana II vid 17 lipnya 1436 roku vpershe zgaduyetsya Kishiniv stolicya Moldovi Shtefan III Velikij Nezvazhayuchi na peremogi zdobuti nad tureckimi i tatarskimi ugorskimi i polskimi polchishami sho napadali odne za odnim na Moldovu Shtefan III Velikij Shtefan chel Mare nacionalnij geroj Moldovi zmushenij buv zreshtoyu postupitisya sultanu Bayazidu II vlitku 1484 r pivdennoyu chastinoyu Moldovi Bessarabiyeyu razom z Kiliyeyu i Bilgorodom Moldova bilya 1500 U 1513 r cherez kilka rokiv pislya smerti Shtefana III Moldova zmushena prijnyati rezhim ottomanskogo syuzerenitetu Cej rezhim buv zakriplenij seriyeyu dvostoronnih dogovoriv sho peredbachali vzayemni zobov yazannya i yakimi Moldova viznavalasya ne zavojovanoyu siloyu zbroyi a takoyu yaka pidkorilasya turkam Tak zamist togo shob viplachuvati sultanu daninu Moldova mala pravo zhiti za vlasnimi zakonami provoditi vlasnu zovnishnyu politiku obirati vlasnogo gospodarya vikoristovuvati moldovsku movu v shkoli i cerkvi a Ottomanska imperiya zobov yazuvalasya zahishati cilisnist Moldovi Z cogo momentu i do 1711 r ostannye antiosmanske povstannya Kantemira gospodari Moldovi prote yak i Valahiyi namagayutsya zvilnitisya vid syuzerenitetu Porti i povernuti nezalezhnist yak vijskovim tak i diplomatichnim shlyahom U travni 1600 r gospodar Voloshini Munteniyi Mihajlo Horobrij Mihaj Vityazul takozh na korotkij chas staye gospodarem Moldovi ob yednavshi takim chinom tri knyazivstva Voloshinu Transilvaniyu i Moldovu U dogovori pidpisanomu v Moskvi 7 travnya 1654 r gospodarem Moldovi George Shtefanom i velikim knyazem moskovskim Oleksiyem Mihajlovichem Rosiya zobov yazuvalasya shanuvati chest i poryadki Moldovi tobto zhodnim chinom ne vtruchatisya u politiku j upravlinnya vidvoyuvati forteci Bilgorod Tigina i Kiliyu razom z regionom Budzhaka yaki buli zahopleni i bezposeredno upravlyalisya Visokoyu Portoyu i povernuti yih Moldovskomu knyazivstvu nazavzhdi Novij chasOsmanska imperiya ne dotrimuyuchis svoyih zobov yazan pered Moldovoyu z pochatku XVIII st i do 1812 r priznachaye gospodaryami inozemciv i spriyaye yiyi teritorialnomu rozdroblennyu Tak vnaslidok rosijsko tureckoyi vijni 1768 1774rr Osmanska imperiya dopuskaye pershe rozdroblennya Moldovi Vikoristovuyuchi znachni groshovi sumi i falsifikovani karti Avstriya ukladaye z turkami 7 travnya 1775 r ugodu za yakoyu zajmaye pivnich Moldovi z drevnoyu stoliceyu Suchava i monastirem Putna de znahoditsya grobnicya Shtefana chel Mare Poroslu bukovimi lisami novu koloniyu avstrijci nazvali Bukovinoyu V podalshomu cya teritoriya vvijshla do Koronnogo krayu Galiciyi i Lodomeriyi oskilki perevazhna bilshist naselennya stanovili ukrayinci Gospodar Grigore Gika lyuto protestuvav proti cogo teritorialnogo pograbunku i tomu dvoma rokami piznishe buv ubitij poslancyami sultana XIX storichchyaVoloshina v Moldova v 1800 roci Rosijsko turecka vijna 1806 1812 zakinchilasya Buharestskim mirom Pragnuchi vstanoviti panuvannya nad Bosforom i Dardanelli poslanci carya vimagayut u Osmanskoyi imperiyi Moldovu i Valahiyu vzhe zajnyatu rosijskimi armiyami Rosiya sturbovana prosuvannyam velikoyi armiyi Napoleona do yiyi kordoniv zmushena strimati svoyi domagannya Otzhe u 1812 r Rosijska imperiya zajmaye polovinu Moldovi teritoriyu mizh Lozinoyu Dnistrom i Dunayem Kilijskim girlom i pivnichno shidnu chastinu Bukovini nazvanu Bessarabiyeyu Poshirennya nazvi Bessarabiya na vsyu chastinu Moldovi mizh Lozinoyu i Dnistrom blizko 44 500 kv km malo prichini politichnogo harakteru Vidpovidno do odniyeyi z umov Tilzitskogo dogovoru lipen 1807 r ukladenogo mizh Napoleonom i Oleksandrom I Rosiya zobov yazuvalasya vivesti vijska z Moldovi i Valahiyi Pid chas peregovoriv u Parizhi rosijskij poslanec stverdzhuvav sho u dogovori nichogo ne govoritsya pro Bessarabiyu i napolyagav na tomu shob vona zalishilasya za Rosiyeyu tlumachachi ponyattya Bessarabiyi shirshe ne tilki Budzhak a vsya teritoriya mizh Dnistrom i Lozinoyu XX storichchyaVnaslidok rosijskoyi revolyuciyi 1917 r i rozvitku procesu rozpadu Rosijskoyi imperiyi bessarabskim moldovanam dovelosya vidstoyuvati zakonne pravo na samoviznachennya Prapor Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki 2 grudnya 1917 r Sfatul Cerij predstavnickij organ Bessarabiyi progoloshuye Bessarabiyu Moldovskoyu Demokratichnoyu Respublikoyu zberigayuchi zv yazki prote tilki nominalni z uryadom u Petrogradi 24 sichnya 1918 r progolosheno nezalezhnist Moldovskoyi Demokratichnoyi Respubliki u listopadi togo zh roku yiyi aneksuvala Rumuniya 23 serpnya 1939 r u Moskvi pidpisano Pakt Ribbentropa Molotova sekretnij dodatkovij protokol yakogo peredbachav teritorialni zahoplennya nacistskoyu Nimechchinoyu i Radyanskim Soyuzom u centri i na shodi Yevropi Moldova v SRSR 2 serpnya 1940 r utvorilasya Moldovska Radyanska Socialistichna Respublika Tiraspol 1941 31 serpnya 1989 r Verhovna Rada parlament Moldovskoyi RSR uhvalila zakoni Pro status derzhavnoyi movi Moldovskoyi RSR i Pro povernennya moldovskij movi latinskoyi grafiki 27 kvitnya 1990 r Verhovna Rada Moldovskoyi RSR uhvalila zakon pro derzhavnij prapor sino zhovto chervonij trikolor 23 chervnya 1990 r Verhovna Rada uhvalila Deklaraciyu pro suverenitet RSR Moldova 3 veresnya 1990 r Verhovna Rada Moldovi zasnuvala posadu prezidenta krayini Verhovna Rada Moldovi obiraye yak derzhavnij gerb drevnij simvol moldovan golovu tura 27 serpnya 1991 r Verhovna Rada RSR Moldova uhvalila Deklaraciyu Nezalezhnosti Mircha Snyegur 8 grudnya 1991 r Verhovna Rada obrala Prezidenta Respubliki Moldova Pershim Prezidentom novostvorenoyi derzhavi stav Mircha Snyegur 21 grudnya 1991 r Moldova vstupila do Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav SND 3 sichnya 1992 r Moldova vstupila v Organizaciyu z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi OBSYe 2 bereznya 1992 r Respublika Moldova bula prijnyata v Organizaciyu Ob yednanih Nacij OON 27 lyutogo 1994 r vidbulisya parlamentski vibori za rezultatami yakih do parlamentu Respubliki Moldova uvijshli taki politichni partiyi i formuvannya Agrarno demokratichna partiya 56 mandativ 43 18 golosiv Blok Yednist 28 mandativ 22 golosiv Blok selyan ta inteligenciya 11 mandativ 9 21 golosiv Hristiyansko Demokratichnij narodnij front 9 mandativ 7 53 golosiv 6 bereznya 1994 r provedeno referendum pro suverenitet Bilsh yak 90 gromadyan yaki brali uchast u referendumi vislovilisya za yednist nezalezhnist i suverenitet Respubliki Moldova yak derzhavi 29 lipnya 1994 r parlament krayini uhvaliv Konstituciyu Respubliki Moldova 5 bereznya 1995 r provedeno referendum u Gagauz Eri 16 kvitnya 1995 r vidbulisya pershi vibori do miscevih organiv vladi na bagatopartijnij osnovi 13 lipnya 1995 r Respublika Moldova prijnyata do Radi Yevropi Zavorushennya v Moldovi 2009 1 grudnya 1996 r vidbulisya prezidentski vibori za uchasti 9 ti kandidativ na najvishu posadu U pershomu turi najbilshu kilkist golosiv bula viddano diyuchomu na toj moment Prezidentu Mirche Snyeguru 603 652 tis abo 38 75 i spikeru parlamentu Moldovi Petru Luchinski 430 836 tis abo 27 66 10 23 golosiv bulo viddano lideru PK RM Volodimiru Voroninu Drugij tur viznachiv peremozhcya drugim Prezidentom respubliki stav Petro Kirilovich Luchinski 54 02 u drugomu turi 5 lipnya 2000 r vneseno zmini u Konstituciyu krayini u Moldovi vvedeno parlamentsku formu pravlinnya 25 lyutogo 2001 r vidbulisya parlamentski vibori perekonlivu peremogu na yakih zdobula Partiya komunistiv Respubliki Moldova na choli z Volodimirom Voroninim Za rezultatami viboriv do parlamentu Respubliki Moldova uvijshli taki politichni partiyi i formuvannya Frakciya Partiyi komunistiv Respubliki Moldova 71 deputat Frakciya viborchogo bloku Alyans Bragisha 19 deputativ Frakciya Hristiyansko Demokratichnoyi Narodnoyi Partiyi 11 deputativ 4 kvitnya 2001 r vidpovidno do polozhen zakriplenih u Konstituciyi Moldovi deputati novogo parlamentu zakritim golosuvannyam obrali prezidenta krayini Naperedodni desyatirichchya nezalezhnosti respubliki tretim Prezidentom Moldovi stav Volodimir Voronin Posilannya ukr