Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бори́с Они́симович Тимощу́к (рос. Борис Анисимович Тимощук, * 7 квітня 1919, с. Лука — † 26 лютого 2003, Чернівці) — український археолог, краєзнавець, доктор історичних наук. Дослідник давньої історії східних слов'ян, історії Буковини. Засновник наукової школи з археології в Чернівецькому університеті; співорганізатор Українського університету в Москві (1992), почесний голова Українського історичного клубу в Москві (1995—1997) . Чоловік російської археологині Ірини Русанової.
| Борис Онисимович Тимощук | |
|---|---|
| Народився | 7 квітня 1919 Лука |
| Помер | 26 лютого 2003 (83 роки) Чернівці |
| Країна |  УНР СРСР Україна |
| Діяльність | археолог |
| Alma mater | Житомирський педагогічний інститут, Одеський педагогічний інститут |
| Галузь | археологія |
| Заклад | , Чернівецький краєзнавчий музей, Чернівецький університет, Інститут історії АН УРСР, Інститут археології АН СРСР, Інститут археології РАН |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Науковий керівник | Довженок В. Й. |
| Війна | німецько-радянська війна |
| У шлюбі з | Русанова Ірина Петрівна |
| Нагороди |  |
Життєпис
Народився в селянській родині, в селі Лука Ліщинської волості Житомирського повіту Волинської губернії, нині Житомирського району Житомирської області України.
Навчався сім років на робітфаці (середня освіта).
У 1933—1937 роках навчався на історичному факультеті Житомирського педагогічного інституту. Після цього Наркомат освіти УРСР направив Бориса Онисимовича на вчительську роботу до сільської школи.
У 1939 році заочно закінчив історичний факультет Одеського педагогічного інституту.
У 1939—1941 роках служив в Червоній армії СРСР. Учасник радянсько-фінської та німецько-радянської воєн. Учасник оборони м. Києва. 1943 року потрапив до німецького полону. Перебував у концтаборах «Майданек» і «Флосенбург». Звільнився з концтабору під час повстання 1945 року.
Від 1946 року — завідувач археологічного відділу Бердичівського краєзнавчого музею й учасник археологічної експедиції Гончарова В.
У 1947—1968 роках — науковий співробітник, завідувач відділу, заступник директора Чернівецького краєзнавчого музею.
1967 року захистив кандидатську дисертацію «Північна Буковина IX—XIV століттях за археологічними даними» (науковий керівник — доктор історичних наук Василь Довженок).
У 1968—1979 рр. — старший викладач, доцент, професор кафедри історії СРСР та УРСР Чернівецького університету.
У 1970—1978 роках працював старшим науковим співробітником відділу історії Північної Буковини та конкретних соціальних досліджень Інституту історії АН УРСР у Чернівцях. За період праці на Буковині відкрив близько 2000 археологічних пам'яток від доби палеоліту до пізнього середньовіччя.
У 1978—1983 рр. — науковий співробітник у новоствореному Інституті соціальних і економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР.
1983 року в Інституті археології АН СРСР захистив докторську дисертацію на тему «Общинний устрій східних слов'ян VI—Х століть (за археологічними даними Південної Буковини)». Від 1983 року — провідний науковий співробітник сектора слов'яно-руської археології Інституту археології АН СРСР.
У 1984—1997 рр. — провідний науковий співробітник Інституту археології АН СРСР (від 1992 р. — Інституту археології Російської академії наук).
У Москві під час горбачовської перебудови став одним з організаторів й .
Від другого інсульту помер у Чернівцях і похований там же (на кладовищі по вул. Руській, поряд із першою дружиною — Марією Василівною) .
Пам'ять
- На будинку на вулиці Миколи Ватутіна, де він мешкав, встановлено меморіальну дошку.
- Одна з вулиць м. Чернівці названа його іменем .
Праці
Автор понад 170 наукових та 20 науково-популярних праць.
- (рос.)И. П. Русанова, Б. А. Тимощук, «Древнерусское Поднестровье». Историко-краеведческие очерки. — Ужгород: Карпати, 1981.
- (рос.)И. П. Русанова, Б. А. Тимощук, «Роль огня, хлеба и хлебных печей».
- (рос.)И. П. Русанова, «Священные колодцы».
- (рос.)И. П. Русанова, Б. А. Тимощук, «Славянские святилища на Среднем Днестре и в бассейне Прута» // Сов. археология, 1983, № 4.
- (рос.)И. П. Русанова, Б. А. Тимощук, «Кодын — славянские поселения V—VIII вв. на р. Прут». — М., 1984.
- (рос.)И. П. Русанова, Б. А. Тимощук, «Збручское святилище». // Советская археология, 1986, № 4.
- (рос.)«Восточнославянская община VI–Х вв. н. э.» — М., 1990.
- (рос.)«Восточные славяне: от общины к городам». — М., 1995.
- (рос.)И. П. Русанова, «Истоки славянского язычества. Культовые сооружения Центральной и Восточной Европы в I тыс. до н. э. — I тыс. н. э.» — Черновцы: Прут, 2002.
- (рос.)И. П. Русанова, Б. А. Тимощук, «». 1-е изд. 1993; 2-е изд., испр. М.: Ладога-100, 2007. 304 с.
- Дорогами предків. — Ужгород, 1966.
- Північна Буковина: Земля слов'янська. — Ужгород, 1969.
- Північна Буковина, її минуле і сучасне. — Ужгород. — 1969 (у співавторстві).
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Чернівецька область. — К., 1969 (у співавторстві).
- Археологічні пам'ятки Чернівецької області. — Чернівці, 1970.
- Радянська Буковина. Довідник-путівник. — Ужгород, 1970.
- Хотин. Путівник. — Ужгород, 1972.
- Зустріч з легендою. — Ужгород, 1974.
- Слов'янські гради Північної Буковини. — Ужгород, 1975.
- Слов'яни Північної Буковини в V—IX ст. — К., 1976.
- Давньоруська Буковина (X — перша пол. XIV ст.). — К., 1982.
- Східні слов'яни VII–Х ст.: полюддя, язичництво, початки держави. — Чернівці, 1999.
Примітки
- «Тимощук Борис Онисимович»[недоступне посилання з липня 2019] / Енциклопедія історії України, т. 10 — С. 77
- . Архів оригіналу за 17 квітня 2016. Процитовано 16 квітня 2016.
Джерела
- Михайлина Л. П., Пивоваров С. В. Тимощук Борис Онисимович [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 80. — .
- Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С.374—375.
- Михайлина Л. П., Пивоваров С. В., Шманько О. В., // Тимощук Б. О. Найкраща моя знахідка. — Чернівці: Зелена Буковина, 2009. — C.6—28.
- Михайлина Л. П., Пивоваров С. В., Видатний український археолог Борис Онисимович Тимощук (1919—2003 рр.) [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Науково-методичний вісник: Збірник наукових праць. Вип.8: Історія та правознавство. Видавництво Чернівці. — С. 74-88.
- Гусар Ю., Борис Тимощук жив слов'янською минувшиною і став ученим зі світовим ім'ям: [видат. укр. археолог й істор., доктор історичних наук, публіцист] / Юхим Гусар // Погляд. — 2008.- 15 серпня (№ 41).- С.15.
- Гусар Ю. Жив слов'янською минувшиною [про Б. О. Тимощука]/ Юхим Гусар// .- 2020, - 20 січня. - Стор 5.
- Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998.
- Українські історики ХХ ст.: Бібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 2: У 2 ч. — Ч.1. — К., Львів, 2003.
- Тимощук Б. О.: Бібліографічний покажчик (до 80-річчя від дня народження). — Чернівці, 1999.
Посилання
- Твори: Тимощук Борис Онисимович [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Тимощук Борис Онисимович [ 27 квітня 2016 у Wayback Machine.], Інститут історії України НАН України.
- Мисько Юлія, Борис Тимощук і розвиток археологічних досліджень в Чернівецькому університетів в контексті вивчення питань слов'яно-руської духовної культури [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] / Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Вип.11. 2007. — С.402−406.
- Винокур И. С., Борис Анисимович Тимощук - выдающийся исследователь археологии Буковины [ 24 квітня 2016 у Wayback Machine.] / «Stratum plus» № 5. 2001-2002. — С.13-16. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Timoshuk Bori s Oni simovich Timoshu k ros Boris Anisimovich Timoshuk 7 kvitnya 1919 s Luka 26 lyutogo 2003 Chernivci ukrayinskij arheolog krayeznavec doktor istorichnih nauk Doslidnik davnoyi istoriyi shidnih slov yan istoriyi Bukovini Zasnovnik naukovoyi shkoli z arheologiyi v Cherniveckomu universiteti spivorganizator Ukrayinskogo universitetu v Moskvi 1992 pochesnij golova Ukrayinskogo istorichnogo klubu v Moskvi 1995 1997 Cholovik rosijskoyi arheologini Irini Rusanovoyi Boris Onisimovich TimoshukNarodivsya 7 kvitnya 1919 1919 04 07 LukaPomer 26 lyutogo 2003 2003 02 26 83 roki ChernivciKrayina UNR SRSR UkrayinaDiyalnist arheologAlma mater Zhitomirskij pedagogichnij institut Odeskij pedagogichnij institutGaluz arheologiyaZaklad Cherniveckij krayeznavchij muzej Cherniveckij universitet Institut istoriyi AN URSR Institut arheologiyi AN SRSR Institut arheologiyi RANPosada profesorVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Dovzhenok V J Vijna nimecko radyanska vijnaU shlyubi z Rusanova Irina PetrivnaNagorodiZhittyepisMemorialna doshka pam yati B O Timoshuku v Chernivcyah Narodivsya v selyanskij rodini v seli Luka Lishinskoyi volosti Zhitomirskogo povitu Volinskoyi guberniyi nini Zhitomirskogo rajonu Zhitomirskoyi oblasti Ukrayini Navchavsya sim rokiv na robitfaci serednya osvita U 1933 1937 rokah navchavsya na istorichnomu fakulteti Zhitomirskogo pedagogichnogo institutu Pislya cogo Narkomat osviti URSR napraviv Borisa Onisimovicha na vchitelsku robotu do silskoyi shkoli U 1939 roci zaochno zakinchiv istorichnij fakultet Odeskogo pedagogichnogo institutu U 1939 1941 rokah sluzhiv v Chervonij armiyi SRSR Uchasnik radyansko finskoyi ta nimecko radyanskoyi voyen Uchasnik oboroni m Kiyeva 1943 roku potrapiv do nimeckogo polonu Perebuvav u konctaborah Majdanek i Flosenburg Zvilnivsya z konctaboru pid chas povstannya 1945 roku Vid 1946 roku zaviduvach arheologichnogo viddilu Berdichivskogo krayeznavchogo muzeyu j uchasnik arheologichnoyi ekspediciyi Goncharova V U 1947 1968 rokah naukovij spivrobitnik zaviduvach viddilu zastupnik direktora Cherniveckogo krayeznavchogo muzeyu 1967 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu Pivnichna Bukovina IX XIV stolittyah za arheologichnimi danimi naukovij kerivnik doktor istorichnih nauk Vasil Dovzhenok U 1968 1979 rr starshij vikladach docent profesor kafedri istoriyi SRSR ta URSR Cherniveckogo universitetu U 1970 1978 rokah pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom viddilu istoriyi Pivnichnoyi Bukovini ta konkretnih socialnih doslidzhen Institutu istoriyi AN URSR u Chernivcyah Za period praci na Bukovini vidkriv blizko 2000 arheologichnih pam yatok vid dobi paleolitu do piznogo serednovichchya U 1978 1983 rr naukovij spivrobitnik u novostvorenomu Instituti socialnih i ekonomichnih problem zarubizhnih krayin AN URSR 1983 roku v Instituti arheologiyi AN SRSR zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Obshinnij ustrij shidnih slov yan VI H stolit za arheologichnimi danimi Pivdennoyi Bukovini Vid 1983 roku providnij naukovij spivrobitnik sektora slov yano ruskoyi arheologiyi Institutu arheologiyi AN SRSR U 1984 1997 rr providnij naukovij spivrobitnik Institutu arheologiyi AN SRSR vid 1992 r Institutu arheologiyi Rosijskoyi akademiyi nauk U Moskvi pid chas gorbachovskoyi perebudovi stav odnim z organizatoriv j Vid drugogo insultu pomer u Chernivcyah i pohovanij tam zhe na kladovishi po vul Ruskij poryad iz pershoyu druzhinoyu Mariyeyu Vasilivnoyu Pam yatNa budinku na vulici Mikoli Vatutina de vin meshkav vstanovleno memorialnu doshku Odna z vulic m Chernivci nazvana jogo imenem PraciAvtor ponad 170 naukovih ta 20 naukovo populyarnih prac ros I P Rusanova B A Timoshuk Drevnerusskoe Podnestrove Istoriko kraevedcheskie ocherki Uzhgorod Karpati 1981 ros I P Rusanova B A Timoshuk Rol ognya hleba i hlebnyh pechej ros I P Rusanova Svyashennye kolodcy ros I P Rusanova B A Timoshuk Slavyanskie svyatilisha na Srednem Dnestre i v bassejne Pruta Sov arheologiya 1983 4 ros I P Rusanova B A Timoshuk Kodyn slavyanskie poseleniya V VIII vv na r Prut M 1984 ros I P Rusanova B A Timoshuk Zbruchskoe svyatilishe Sovetskaya arheologiya 1986 4 ros Vostochnoslavyanskaya obshina VI H vv n e M 1990 ros Vostochnye slavyane ot obshiny k gorodam M 1995 ros I P Rusanova Istoki slavyanskogo yazychestva Kultovye sooruzheniya Centralnoj i Vostochnoj Evropy v I tys do n e I tys n e Chernovcy Prut 2002 ros I P Rusanova B A Timoshuk 1 e izd 1993 2 e izd ispr M Ladoga 100 2007 304 s Dorogami predkiv Uzhgorod 1966 Pivnichna Bukovina Zemlya slov yanska Uzhgorod 1969 Pivnichna Bukovina yiyi minule i suchasne Uzhgorod 1969 u spivavtorstvi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V 26 t Chernivecka oblast K 1969 u spivavtorstvi Arheologichni pam yatki Cherniveckoyi oblasti Chernivci 1970 Radyanska Bukovina Dovidnik putivnik Uzhgorod 1970 Hotin Putivnik Uzhgorod 1972 Zustrich z legendoyu Uzhgorod 1974 Slov yanski gradi Pivnichnoyi Bukovini Uzhgorod 1975 Slov yani Pivnichnoyi Bukovini v V IX st K 1976 Davnoruska Bukovina X persha pol XIV st K 1982 Shidni slov yani VII H st polyuddya yazichnictvo pochatki derzhavi Chernivci 1999 Primitki Timoshuk Boris Onisimovich nedostupne posilannya z lipnya 2019 Enciklopediya istoriyi Ukrayini t 10 S 77 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2016 Procitovano 16 kvitnya 2016 DzherelaMihajlina L P Pivovarov S V Timoshuk Boris Onisimovich 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 80 ISBN 978 966 00 1359 9 Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 374 375 Mihajlina L P Pivovarov S V Shmanko O V Timoshuk B O Najkrasha moya znahidka Chernivci Zelena Bukovina 2009 C 6 28 Mihajlina L P Pivovarov S V Vidatnij ukrayinskij arheolog Boris Onisimovich Timoshuk 1919 2003 rr 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Naukovo metodichnij visnik Zbirnik naukovih prac Vip 8 Istoriya ta pravoznavstvo Vidavnictvo Chernivci S 74 88 Gusar Yu Boris Timoshuk zhiv slov yanskoyu minuvshinoyu i stav uchenim zi svitovim im yam vidat ukr arheolog j istor doktor istorichnih nauk publicist Yuhim Gusar Poglyad 2008 15 serpnya 41 S 15 Gusar Yu Zhiv slov yanskoyu minuvshinoyu pro B O Timoshuka Yuhim Gusar 2020 20 sichnya Stor 5 Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliogr dovid Seriya Ukrayinski istoriki Vip 1 K 1998 Ukrayinski istoriki HH st Bibliogr dovid Seriya Ukrayinski istoriki Vip 2 U 2 ch Ch 1 K Lviv 2003 Timoshuk B O Bibliografichnij pokazhchik do 80 richchya vid dnya narodzhennya Chernivci 1999 PosilannyaTvori Timoshuk Boris Onisimovich 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine Timoshuk Boris Onisimovich 27 kvitnya 2016 u Wayback Machine Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Misko Yuliya Boris Timoshuk i rozvitok arheologichnih doslidzhen v Cherniveckomu universitetiv v konteksti vivchennya pitan slov yano ruskoyi duhovnoyi kulturi 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Materiali i doslidzhennya z arheologiyi Prikarpattya i Volini Vip 11 2007 S 402 406 Vinokur I S Boris Anisimovich Timoshuk vydayushijsya issledovatel arheologii Bukoviny 24 kvitnya 2016 u Wayback Machine Stratum plus 5 2001 2002 S 13 16 ros