Русанова Ірина Петрівна (*22 квітня 1929 р., Москва — †22 жовтня 1998 р., Москва) — російський археолог-славіст, доктор історичних наук, працювала у відділі слов'яно-руської археології Інституту археології АН СРСР (потім Інституту археології РАН). Дружина українського археолога Бориса Онисимовича Тимощука (від 1970-х років).
Ірина Петрівна Русанова | |
---|---|
рос. Ирина Петровна Русанова | |
Народилася | 22 квітня 1929 Москва, СРСР |
Померла | 22 жовтня 1998 (69 років) Москва, Росія |
Країна | СРСР Росія |
Діяльність | археолог, славістка |
Alma mater | Московський державний університет |
Галузь | археологія |
Заклад | Інститут археології РАН |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | Третьяков П. М. |
У шлюбі з | Тимощук Б. О. |
Біографія
Народилася в родині священика дворянського походження
У 1947 р. завершила навчання в школі м. Москва, вступила на математичний факультет МДУ, а за рік перевелася на історичний факультет (кафедра археології), який закінчила у 1953 році. Одразу тоді ж вступила на аспірантуру і стала ученицею Третьякова П. М.. Тема її кандидатської дисертації була присвячена древлянам. По завершенню аспірантури працювала в Інституту археології РАН молодшим науковим співробітником.
З 1959 р. вела самостійні дослідження на Поліссі.
Більшість досліджень провела на території Західної України (зокрема, у рамках Прикарпатської експедиції РАН) та Житомирщини.
1974 р. — невдовзі після знайомства з Б. Тимощуком вони провели спільну експедицію з дослідження двох слов'янських поселень V століття в Кодині (на р. Прут).
Монографія «Слов'янські старожитності VI—VII ст.» (рос. Славянские древности VI-VII вв.) 1976 року стала фундаментом докторської дисертації.
1984 р. — І. Русанова і Б. Тимощук провели археологічну експедицію в басейні р. Збруч, після чого повідомили про відкриття язичницького Збручанського культового центру XII—XIII століть. Такі висновки викликали несприйняття та критику з боку деяких російських археологів, зокрема, Владислава Даркевича.
Розкопки І. П. Русанової довели, що давні слов'яни густо заселяли береги річки Тетерів.
Праці
- И. П. Русанова. Языческое святилище на р. Гнилопять под Житомиром. // Культура древней Руси[недоступне посилання з липня 2019]. — М., 1966.
- И. П. Русанова. Славянские древности VI—IX вв. между Днепром и Западным Бугом [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.]. — М., 1973.
- И. П. Русанова. Славянские древности VI—VII вв.[недоступне посилання з липня 2019]. — М., 1976.
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Древнерусское Поднестровье. Историко-краеведческие очерки. — Ужгород: Карпати, 1981.
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Роль огня, хлеба и хлебных печей
- И. П. Русанова. Священные колодцы
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Славянские святилища на Среднем Днестре и в бассейне Прута. // Сов. археология, 1983, № 4
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Кодын — славянские поселения V—VIII вв. на р. Прут. — М., 1984
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Збручское святилище. // Сов. археология, 1986, № 4
- И. П. Русанова. Истоки славянского язычества. Культовые сооружения Центральной и Восточной Европы в I тыс. до н. э. — I тыс. н. э. — Черновцы: Прут, 2002
- И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. Языческие святилища древних славян. 2-е изд., испр. М.: Ладога-100, 2007. 304 с.
та інші.
Примітки
- Плетнева С. А., Памяти Ирины Петровны Русановой // Российская археология. 1999. № 2. — С.246-252 (рос.)
- Плетнева С. А., Макарова Т. И., Памяти Ирины Петровны Русановой // Stratum plus. 2001—2002. № 5: — С.10-12 (рос.)
- Ирина Петровна Русанова [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Библиотека Якова Кротова» (рос.)
Джерела
- Войнаровський В., Видатні дослідники археології римського часу Північної Буковини Ірина Русанова та Борис Тимощук // Постаті української археології. // МДАПВ. — Львів, 1998. — Вип. 7. — С.63—65.
Посилання
- Ирина Петровна Русанова [ 23 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Ирина Петровна Русанова (передмова до книги І. П. Русанової та Б. О. Тимощука «Славянские древности») [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Назаренко А. В., Хорошкевич А. Л., Языческая Европа глазами археолога // Русанова И. П., «Истоки славянского язычества». Культовые сооружения Центральной и Восточной Европы в I тыс. до н.э. - I тыс. н.э., Черновцы, 2002. (рос.)
- Гавритухин И. О., Предисловие. Об авторах этой книги // Русанова И. П., Тимощук Б. А., «Языческие святилища древних славян». М., 2007. (рос.)
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rusanova Irina Petrivna 22 kvitnya 1929 r Moskva 22 zhovtnya 1998 r Moskva rosijskij arheolog slavist doktor istorichnih nauk pracyuvala u viddili slov yano ruskoyi arheologiyi Institutu arheologiyi AN SRSR potim Institutu arheologiyi RAN Druzhina ukrayinskogo arheologa Borisa Onisimovicha Timoshuka vid 1970 h rokiv Irina Petrivna Rusanovaros Irina Petrovna RusanovaNarodilasya 22 kvitnya 1929 1929 04 22 Moskva SRSRPomerla 22 zhovtnya 1998 1998 10 22 69 rokiv Moskva RosiyaKrayina SRSR RosiyaDiyalnist arheolog slavistkaAlma mater Moskovskij derzhavnij universitetGaluz arheologiyaZaklad Institut arheologiyi RANNaukovij stupin doktor istorichnih naukNaukovij kerivnik Tretyakov P M U shlyubi z Timoshuk B O U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Rusanova BiografiyaNarodilasya v rodini svyashenika dvoryanskogo pohodzhennya U 1947 r zavershila navchannya v shkoli m Moskva vstupila na matematichnij fakultet MDU a za rik perevelasya na istorichnij fakultet kafedra arheologiyi yakij zakinchila u 1953 roci Odrazu todi zh vstupila na aspiranturu i stala ucheniceyu Tretyakova P M Tema yiyi kandidatskoyi disertaciyi bula prisvyachena drevlyanam Po zavershennyu aspiranturi pracyuvala v Institutu arheologiyi RAN molodshim naukovim spivrobitnikom Z 1959 r vela samostijni doslidzhennya na Polissi Bilshist doslidzhen provela na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini zokrema u ramkah Prikarpatskoyi ekspediciyi RAN ta Zhitomirshini 1974 r nevdovzi pislya znajomstva z B Timoshukom voni proveli spilnu ekspediciyu z doslidzhennya dvoh slov yanskih poselen V stolittya v Kodini na r Prut Monografiya Slov yanski starozhitnosti VI VII st ros Slavyanskie drevnosti VI VII vv 1976 roku stala fundamentom doktorskoyi disertaciyi 1984 r I Rusanova i B Timoshuk proveli arheologichnu ekspediciyu v basejni r Zbruch pislya chogo povidomili pro vidkrittya yazichnickogo Zbruchanskogo kultovogo centru XII XIII stolit Taki visnovki viklikali nesprijnyattya ta kritiku z boku deyakih rosijskih arheologiv zokrema Vladislava Darkevicha Rozkopki I P Rusanovoyi doveli sho davni slov yani gusto zaselyali beregi richki Teteriv PraciI P Rusanova Yazycheskoe svyatilishe na r Gnilopyat pod Zhitomirom Kultura drevnej Rusi nedostupne posilannya z lipnya 2019 M 1966 I P Rusanova Slavyanskie drevnosti VI IX vv mezhdu Dneprom i Zapadnym Bugom 23 listopada 2015 u Wayback Machine M 1973 I P Rusanova Slavyanskie drevnosti VI VII vv nedostupne posilannya z lipnya 2019 M 1976 I P Rusanova B A Timoshuk Drevnerusskoe Podnestrove Istoriko kraevedcheskie ocherki Uzhgorod Karpati 1981 I P Rusanova B A Timoshuk Rol ognya hleba i hlebnyh pechej I P Rusanova Svyashennye kolodcy I P Rusanova B A Timoshuk Slavyanskie svyatilisha na Srednem Dnestre i v bassejne Pruta Sov arheologiya 1983 4 I P Rusanova B A Timoshuk Kodyn slavyanskie poseleniya V VIII vv na r Prut M 1984 I P Rusanova B A Timoshuk Zbruchskoe svyatilishe Sov arheologiya 1986 4 I P Rusanova Istoki slavyanskogo yazychestva Kultovye sooruzheniya Centralnoj i Vostochnoj Evropy v I tys do n e I tys n e Chernovcy Prut 2002 I P Rusanova B A Timoshuk Yazycheskie svyatilisha drevnih slavyan 2 e izd ispr M Ladoga 100 2007 304 s ta inshi PrimitkiPletneva S A Pamyati Iriny Petrovny Rusanovoj Rossijskaya arheologiya 1999 2 S 246 252 ros Pletneva S A Makarova T I Pamyati Iriny Petrovny Rusanovoj Stratum plus 2001 2002 5 S 10 12 ros Irina Petrovna Rusanova 16 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Biblioteka Yakova Krotova ros DzherelaVojnarovskij V Vidatni doslidniki arheologiyi rimskogo chasu Pivnichnoyi Bukovini Irina Rusanova ta Boris Timoshuk Postati ukrayinskoyi arheologiyi MDAPV Lviv 1998 Vip 7 S 63 65 PosilannyaIrina Petrovna Rusanova 23 listopada 2015 u Wayback Machine ros Irina Petrovna Rusanova peredmova do knigi I P Rusanovoyi ta B O Timoshuka Slavyanskie drevnosti 16 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Nazarenko A V Horoshkevich A L Yazycheskaya Evropa glazami arheologa Rusanova I P Istoki slavyanskogo yazychestva Kultovye sooruzheniya Centralnoj i Vostochnoj Evropy v I tys do n e I tys n e Chernovcy 2002 ros Gavrituhin I O Predislovie Ob avtorah etoj knigi Rusanova I P Timoshuk B A Yazycheskie svyatilisha drevnih slavyan M 2007 ros Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi