Резиде́нція митрополи́тів Букови́ни і Далма́ції — пам'ятка архітектури, розташована у місті Чернівці. Комплекс збудований у 1864—1882 роках. Архітектор — Йозеф Главка. Після Другої світової війни його будівлі використовує Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації | |
---|---|
Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans | |
Світова спадщина | |
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації | |
48°17′47″ пн. ш. 25°55′29″ сх. д. / 48.296641666694775° пн. ш. 25.92490555558377707° сх. д. | |
Країна | Україна |
Тип | культ. |
(Критерії) | ii, iii, iv |
Об'єкт № | 1330 |
Регіон | Європа і Північна Америка |
Зареєстровано: | 2011 (35 сесія) |
Резиденція митрополитів Буковини і Далмації у Вікісховищі |
З 24 серпня 1963 року є пам'яткою архітектури національного значення (ох. № 778/0).
28 червня 2011 року на 35-й сесії комітету ЮНЕСКО архітектурний ансамбль резиденції (англ. Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans) включили до списку Світової спадщини.,
За підсумками загальнонаціональної акції 2010—2011 року, митрополича резиденція потрапила до першої сімки.
Історія пам'ятки
Після входження частини Буковини до складу Габсбурзької монархії (1775) було утворено Буковинську єпархію з центром у місті Чернівці. Для розміщення Буковинські архієреї та за короткий термін звели Єпископську резиденцію. У композиції симетрично розташованих об'ємів резиденції явно прочитувались фланкуючі циліндричні частини, що нагадували однонавові муровані молдавські храми XV століття, криті стрімкими наметовими дахами. Фасади були лаконічного вигляду, горизонтально почленовані широким поясом, що відділяв поверхи. Стіни позбавлені декору, прорізані невеликими арковими вікнами. Місце під будівництво обрали на одному з місцевих пагорбів Домнік (або Панська гора). З 1882 року — Габсбурзька гора, яку в народі через складнощі вимови називали — Гарбуз-гора.
У 1849 році було утворено герцогство Буковина. Тогочасний єпископ Євгеній (Гакман) не допустив приєднання місцевої православної церкви до Трансільванської митрополії. Натомість владика Євгеній увесь свій вплив і авторитет спрямував на створення окремої митрополії.
Відповідну петицію, ухвалену єпархіальними зборами, владика у лютому 1861 року передав особисто цісарю. Одночасно, монарха просили санкціонувати будівництво у Чернівцях нової православної архієрейської резиденції, що відповідала би статусу столиці коронного краю. Франц Йосиф I своїм указом від 20 серпня 1863 року затвердив план будівництва майбутнього архітектурного шедевру, пообіцявши у майбутньому прийняти позитивне рішення щодо питання Буковинської митрополії.
Будівництво
Автором грандіозного проекту став молодий чеський архітектор Йозеф Главка, який обійняв посаду заступника голови будівничого комітету (Євгена Гакмана).
6 липня 1864 року буковинський єпископ на місці старої резиденції урочисто заклав «наріжний» камінь у фундамент каплиці святого Іоана Нового Сучавського. З цього розпочалося будівництво комплексу, що тривало майже двадцять років.
За масштабами будівництво резиденції не мало аналогів на Буковині й коштувало астрономічні, за тодішніми мірками, гроші — 1 мільйон 750 тисяч гульденів. Фінансування, головним чином, здійснювалось за рахунок Буковинського православного релігійного фонду. Як прояв добросусідства, свої пожертви зробили місцеві німецька та польська католицькі громади, а також юдеї. Значну допомогу надавало Міністерство культів і освіти Австро-Угорщини.
Вирішивши максимально використовувати місцеві будівельні матеріали, Й. Главка почав вивчати місцеві надра. Він особисто побував у, багатих на запаси каменю—пісковика, селах Чуньків, Василів, Дорошівці. У вказані населені пункти були відряджені досвідчені каменярі, які навчали місцевих майстрів тонкощам ремесла. Як наслідок було запущено каменярський конвеєр, звідки потоком надходили необхідні матеріали. У самих Чернівцях запрацювали два цегельних та один керамічний заводи, а також будівельна школа. Особлива увага приділялась виготовленню клінкера.
Від виробників вимагали продукцію з найкращими якісними характеристиками. Зодчий регулярно навідувався на підприємства й давав вказівки щодо удосконалення технології. На всіх цегельнях сировину для майбутньої цегли заготовляли завчасно. Глину зберігали у спеціальних буртах на відкритому повітрі, де взимку вона мала обов'язково перемерзнути й лише після цього з неї починали виготовляти сирець. Практично кожна цеглина вимірювалася та перевірялася на звук. Останній етап контролю якості проходив безпосередньо на будівництві. Перед в'їздом на територію було зведено спеціальну естакаду двадцятиметрової висоти, з якої цеглини скидали на тротуар, і якщо хоч на одній з'являлися тріщини, то забраковували всю партію.
Процес будівництва відбувався ретельно та акуратно. Для забезпечення високої якості цегляної кладки Й. Главка запросив із західних регіонів Австрії тридцять найкращих мулярів, але й їм заборонялося протягом зміни використовувати більше сотні цеглин. Будівельний розчин розводили у величезних чанах, куди додавали падаль і курячі яйця.
Чудові властивості місцевої будівельної сировини були підтверджені у 1878 році, коли за розпорядженням чеського митця виготовили велику декоративну вазу з буковинського алебастру, яку демонстрували у Богемії, а згодом — у Парижі. Організатори вернісажу оцінили шедевр у сімсот гульденів та ввели Й. Главку до списку переможців. Водночас, зодчий привернув увагу європейських спеціалістів до ще одного буковинського дива — так званого «Коралового Каменю», який сяяв гарними кольорами і був помережаний оригінальними природними візерунками. Фрагмент коралового каменю ще й дотепер можна побачити в оформленні «Мармурової зали» резиденції.
При будівництві, передбачаючи сейсмічні особливості карпатського регіону, широко застосовувалися металеві конструкції, що значно підвищило міцність і довговічність будівлі. Руйнівні карпатські землетруси 1940 та 1977 років, хвилі яких прокотились і Буковиною, жодним чином не відобразились на резиденції.
Архітектурний ансамбль
Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації, що стала яскравим зразком постромантичних тенденцій в архітектурі, збудовано в дусі еклектики.
Комплекс чітко спланований і лаконічний, у своїй сукупності нагадує середньовічний замок. Двір з трьох боків замкнутий корпусами, які утворюють парадний курдонер, що нагадує своєрідний бароковий церемоніальний двір.
Архітектурний ансамбль приваблює своїм незвичним виглядом. Вражаючими є практично всі архітектурні елементи — високі цегляні стіни, оздоблені червоною теракотою і різьбленим каменем; стрункі вежі, торці будівель і ризаліти, завершені високими зубцями; круті схили дахів, критих викладеною узором поливаною черепицею білого, голубого, зеленого і коричневого кольорів; вишукані ажурні ковані решітки тощо.
Резиденція стала духовним символом толерантності буковинського краю, симбіозом архітектурних стилів і культур усіх народів, що проживали у цій місцевості. Контури стін відображають вплив візантійської та романської архітектур. Мавританські елементи — вежі з куполами, які схожі на мінарети — нагадують про особливості культової архітектури сходу. Готичний стиль виражається у структурі дахів, декоративних деталях, динаміці куполу домашньої митрополичої церкви. І над усім цим домінує розмай різьби і розпису геометричної гуцульської орнаментики в оздобленні дахів та стель парадних залів. А все це разом творить всеперемагаючий акорд краси й гармонії.
Особливо виділяється покрівля всіх корпусів, викладена кольоровою поливаною черепицею, яка утворює чіткий і красивий рисунок буковинських народних килимів. Стіни оздоблені орнаментом із теракоти, а вікна обрамлені білокам'яними блоками із пісковику.
Справжнім витвором ландшафтного мистецтва є бароковий сад, розбитий у курдонері архітектурного ансамблю.
Ансамбль Митрополичої резиденції складається з трьох монументальних споруд — корпусів: Митрополичого, Семінарського та Монастирського.
Митрополичий корпус
«Митрополичий корпус», яким формується головна візуальна вісь архітектурного ансамблю, є пам'яткою архітектури національного значення (ох. № 778/1) з 24 серпня 1963 року.
Збудований наприкінці головної алеї курдонера, палац буковинських митрополитів є домінантою всього комплексу. У ньому знаходились житлові, адміністративні та репрезентативні приміщення — просторі апартаменти архієрея, де він працював і відпочивав, а також розкішні зали, де влаштовували аудієнції високим гостям і відбувалися єпархіальні засідання. В цій будівлі розміщалися служби митрополичої канцелярії й консисторії та адміністрація православного фонду.
Особливістю екстер'єру Митрополичого корпусу є наявність портику, дах якого у центральній частині фасаду служить балконом Мармурового залу. Архітектурна родзинка — купол параклису — височіє над східною частиною даху. Цей архітектурний елемент має ознаки готики, але одночасно нагадує мінарет. Цікавими є балкон, що оточує купол навколо, вітражі у формі шестилистника, а також унікальний об'ємний хрест на шпилі, який вказує католикам на захід, а православним на схід.
Серед головних приміщень палацу — великий, з масивними колонами, вестибюль на першому поверсі, та Мармурова, Червона, Зелена і Блакитна зали на другому. Своєю красою вражають навіть коридори, вистелені мозаїкою з мармуру, зі стелями у формі куполів.
Особлива увага приділялася і внутрішній обстановці. За проектами архітектора Ф. Кшензарського протягом 1879—1880 років були виготовлені стильні меблі для митрополичих апартаментів та інших приміщень. Усі освітлювальні пристрої — дві великі люстри по 120 свічок, чотири по 32 свічки, тридцять шість настінних ламп по 3 свічки, 4 настінних лампи по 1 свічці — було замовлено у віденського майстра В. Гіллара за ескізами інженерів І. Машутки та Ф. Шморанза.
У березні 1944 року румунсько-нацистські окупанти, які відступали під ударами Червоної армії, спричинили пожежу, що майже повністю знищила шедевральну Синодальну залу. Збитки вираховувались величезною сумою — понад 25 мільйонів карбованців, а втрату окремих архітектурних елементів та стародруків з митрополичої бібліотеки оцінити не можливо.
Тут двічі проводились реставраційні роботи за участю київських, львівських та місцевих майстрів під загальним керівництвом архітектора .
- Митрополичий корпус
парадний вхід та праве крило з куполом каплички Св.Іоана Нового - Митрополичий корпус
купол каплички Св.Іоана Нового - Митрополичий корпус
зі сторони дендропарку - Митрополичий корпус
коридор другого поверху - Митрополичий корпус
вхід до «Мармурового залу» - Митрополичий корпус
- Митрополичий корпус
сходові марші - Митрополичий корпус
сходові марші - Митрополичий корпус
сходові марші
Мармурова зала
Мармурова зала (Синодальна зала), виконана з білого та чорного мармуру, завжди вражала своєю величчю. Особливістю інтер'єру є наявність бічних колонади та аркади, за допомогою яких сформована дворівнева галерея.
У тимпанах одинадцятьох арок та в простінках між колонами, оздоблених буковинським алебастром, австрійським маляромпрофесором були нанесені мальовничі фрески на релігійну та історичну тематику. Зокрема, «Навернення у віру рівноапостольного імператора Костянтина», «Святкування дня присяги Буковини 1777 р.», «Перенесення мощів Святого Івана з Трапезунда до Сучави на початку XV ст.», «Заснування Релігійного фонду 1786 р.» тощо.
Зала була заввишки 20 м, на 2 метра вище сучасної. Стеля — мальовнича, дубова, різьблена з куполами, й багатою орнаментикою, звідки звисали кришталеві срібні люстри.
Підлога була із чорно-білих мармурових плит у вигляді гуцульського килима. Два бокових входи і центральний з балконом з'єднували дві мармурові білі доріжки, на перетині яких знаходилось позолочене крісло-трон митрополита.
Хоча після реставрації в 1963 році Мармурова зала змінила свій вигляд, проте й нині вражає своєю неповторною красою. Сьогодні можна милуватися відреставрованими декораціями поліхромно розписаної дерев'яної стелі та дрібними структурними деталями на склепіннях, пілястрах, фризах чи капітелях.
- Мармурова зала
(поч. XXI ст.) - Мармурова зала
(поч. XXI ст.) - Мармурова зала
(поч. XXI ст.) - Мармурова зала
(поч. XXI ст.) - Мармурова зала
(поч. XXI ст.)
- Синодальна зала
(поч. XX ст.) - Синодальна зала
(поч. XX ст.) - Синодальна зала
(поч. XX ст.)
Червона зала
Зліва від Мармурової зали — Червона зала (Зал засідань Священного Синоду), інтер'єр якої зберігся у первісному вигляді. Приміщення нагадує надзвичайної краси дерев'яну шкатулку. Стіни оздоблені китайським шовком, стеля декорована орнаментом, що нагадує колекцію писанок, а підлога встелена паркетом з червоного бука, дуба та зеленої липи.
На одній зі стін висять величезні венеційські дзеркала, створені за старовинною технологією — нараховують аж п'ять шарів срібла. Якщо піднести до люстра свічку чи запальничку й уважно придивитися, замість одного вогника можна розгледіти саме п'ять. За легендою дзеркала здатні омолодити кожну жінку, яка в них подивиться, а кожного чоловіка — позбавити гріхів.
Раніше стіни Червоної зали прикрашали портрети всіх буковинських православних архієреїв (робота чеського професора живопису ).
-
- Червона зала
(сучасний інтер'єр) - Червона зала
(сучасний інтер'єр) - Червона зала
(сучасний інтер'єр)
Блакитна зала
Справа від Мармурової зали знаходиться Блакитна зала. У минулому тут знаходилась бібліотека митрополита.
Тут же знаходився вхід до параклиса — каплиці святого Іоана Нового Сучавського, з якої власне й почалося будівництво всієї резиденції. Обслуговували домашню церкву владики кілька ченців, які також відали всіма господарськими питаннями, зокрема й митрополичою кухнею.
Сьогодні тут зал для прийому важливих гостей. У цьому ж приміщенні відведено місце для вшанування Йозефа Главки — у спеціальній ніші встановлено бюст зодчого та його портрет.
Зелена зала
Поряд з Червоною залою знаходиться Зелена зала — робочий кабінет митрополита.
Від початку приміщення було прикрашене портретами австрійських монархів від часу входження Буковини до складу Габсбурзької імперії. Ці полотна були замовлені Міністерством культів і освіти Австрійської імперії буковинському живописцю Епамінандосу Бучевському. Після його смерті, роботу над картинною галереєю продовжив Євген Максимович.
Перші зміни в інтер'єрі відбулися у 1919 році, коли Румунське королівство, анексувавши Північну Буковину, розпочала знищення «австрійської спадщини».
З другої половини XX ст. тут розміщено кабінет ректора Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Семінарський корпус
Семінарський корпус, розташований ліворуч від Головної брами, є пам'яткою архітектури національного значення (ох. № 778/2) з 24 серпня 1963 року.
Перший поверх корпусу займав Греко-православний теологічний факультет Чернівецького університету, а другий — «Духовна семінарія». Ці духовні навчальні заклади перебували практично на повному утриманні «Православного релігійного фонду Буковини». Рівень викладання був надзвичайно високим, у зв'язку з чим богословські науки тут студіювали студенти не тільки з герцогства Буковина та інших коронних земель, а й з-за кордону — Болгарії, Боснії, Румунії, Сербії, Туреччини, Чорногорії. В подальшому багато хто з них стали знаними богословами, архімандритами, єпископами, і навіть патріархами. Зокрема, у цих стінах вчився майбутній предстоятель Болгарської православної церкви Кирил (Марков).
Корпус споруджено у формі кириличної літери «П», який разом з Трьох-Святительською церквою та єднальними галереями, утворюють квадрат з внутрішнім зеленим двориком. У його західних кутах виділяються дві квадратні вежі з чотирискатними дахами. Нижній ярус галереї сформований у вигляді аркади, декорованої ажурними кованими решітками. Ризаліти «Семінарського корпусу» завершуються бюргерсько-німецькими щипцями.
Храм на честь Трьох Святителів Вселенських — Василя Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого — є пам'яткою архітектури національного значення (ох. № 778/3) з 24 серпня 1963 року.
- Семінарський корпус
- Семінарський корпус
південне крило - Семінарський корпус
вхід до південної галереї - Семінарський корпус
галерея та вхід до південного крила - Семінарський корпус
південне крило, південно-західна башта, західне крило - Трьох-Святительська церква
- Семінарський корпус
північно-західна башта та північне крило
внутрішній дворик - Семінарський корпус
північне крило - Семінарський корпус
брама північної галереї - Семінарський корпус
галерея та вхід до північного крила
Монастирський корпус
Монастирський корпус (інші назви — Гостинний корпус, Присвітерій), розташований праворуч від Головної брами є пам'яткою архітектури національного значення (ох. № 778/4) з 24 серпня 1963 року.
У архітектурному плані «Пресвітерій» є двоповерховою спорудою прямокутної форми. Бічні ризаліти витримані у єдиному стилі зі всім комплексом — їхні фронтони з зубцями завершуються візантійськими п'ятиглавіями. Центральна вісь корпусу утворюється граційною багаторівневою баштою квадратної форми, з балконом над парадним входом та чотирма годинниками. Справжньою родзинкою є вінець із зірок Давида, на який спирається вежова маківка з стилізованим хрестом на шпилі. Цим архітектурним рішенням творці підкреслили спадковість православ'я, як і загалом християнства, від біблійної старозавітної традиції, спільної для юдеїв і християн, а також увіковічили пам'ять про грошову допомогу, надану буковинській православній митрополії єврейською громадою міста.
Дах корпусу, орнаментований різнобарвною черепицею, нагадує гуцульський ліжник. Завдяки розташуванню будівлі, у сонячну погоду він виграє всіма барвами.
У різні часи тут розташовувалися дяківська школа, єпархіяльний музей, кімнати для гостей, фабрика з виготовлення свічок, а також чернечі келії.
- Монастирський корпус
(екстер'єр) - Монастирський корпус
(екстер'єр) - Монастирський корпус
(екстер'єр) - Монастирський корпус
(екстер'єр) - Монастирський корпус
(інтер'єр)
Дендропарк резиденції
Парк резиденції та паркові будівлі є пам'яткою архітектури національного значення (ох. № 778/5) з 24 серпня 1963 року.
Дендропарк, площею близько 5 га, було сплановано у ландшафтному стилі одночасно з резиденцією. Доглядали за ним найкращі садівники з обов'язковою вищою освітою. Його початком є природний майданчик із дивовижними пірамідальними туями, у центрі якого встановлено бронзове погруддя Йозефу Главці. За ним, пересохлий в 1970-х роках, дев'ятиметровий колодязь, у якому колись була мінеральна вода. Поруч росте стара ялина — ровесниця парку. Біля неї — два фонтани.
Далі починається вже безпосередньо парк, де поряд з екзотичними видами дерев ростуть клени, дуби, липи, граби. Посаджені по периметру, вони створюють суцільну захисну смугу, що забезпечує повну ізоляцію й створює відчуття абсолютного спокою.
Центральна алея впирається у невеличкий ставок, навколо якого ростуть плакучі верби, магнолії Суланжа та катальпи. Вже звідси алеї розходяться у різних напрямках з асиметричною посадкою дерев, відкритими галявинами, затишними боскетами. До дивовиж парку відносять тюльпанове дерево, яке розцвітає в червні, а також «триногу» яблуню. Її крону було нащеплено одразу на дві сусідні підщепи, які утворили разом з прищепою таке ботанічне диво. Найстаршим деревом парку є 130-літній бук.
До сьогодні збереглися більшість декоративних елементів в оформлені: штучні гірки, садові лави, скульптури. Трохи далі, за деревами ховається штучний кам'яний грот, призначення якого породило чимало легенд — від місця «ув'язнення» провинних студентів теологічного факультету до входу у підземний перехід аж до залізничного двірця. Деякі стверджують, що тут тримали ведмедя. Колись парк населяли павичі та козулі. Сьогодні ж найекзотичнішими мешканцями залишились білки та сови.
Резидентський мур
Практично вся територія Резиденції митрополитів Буковини і Далмації огороджена майже триметровим глухим муром, який за кольоровою гамою та архітектурними елементами витриманий у єдиному стилі зі всім комплексом.
Південно-західний та південно-східний кути огорожі збігаються з одноповерховими господарськими спорудами, від яких мур продовжується до стилізованих брам у «західний» та «східний господарський двір». Далі огорожею виступають бічні фасади Семінарського корпусу і Присвітерію.
Огорожа курдонера є напівмурованою. Від Митрополичого палацу до корпусів на цегляній основі вимуровано колони, між якими встановлено ковані решітки. Зі сторони Пресвітерія розміщено «службову браму», яка використовувалась для під'їзду екіпажів. Такий самий вигляд має огорожа між Монастирським та Семінарським корпусами — шістнадцять колон — по вісім з кожного боку величної «Головної брами», що має вигляд порталу.
Головна брама
Парадна брама є яскравим відображенням всього архітектурного ансамблю. У її поєднані мотиви західного середньовіччя та екзотика східної архітектури.
Композиція складається з чотирьох веж, дві з яких (центральні) є вищими за бічні. Їхнім завершенням служать куполи-маківки, які є зменшеними копіями «присвітерійських». Щоправда, нині на них відсутні шпилі, що були зняті у другій половині XX ст. Портал брами довершують, обрамлені білим пісковиком, велика (центральна) та дві малі (бічні) арки, в середині яких встановлені ковані ворота.
Над арками вимурувані декоративні щипці, подібні до тих, які прикрашають ризаліти основних корпусів резиденції.
Від початку на фронтон центральної арки було оздоблено буковинським орнаментом. Сьогодні на ньому виведено напис — «УНІВЕРСИТЕТ».
На центральних колонах Парадної брами, поряд з старовинними ліхтарями, встановлено дві фігурні кам'яні дошки. На одній зображено профіль Юрія Федьковича, на іншій — тризуб і напис: «Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича».
На правій колоні розміщено табличку з офіційними даними університету, та дошку, що визначає Резиденцію митрополитів Буковини і Далмації як пам'ятку архітектури національного значення. На лівій — інформацію про включення комплексу до списку світової спадщини ЮНЕСКО.
Центральна частина Парадної брами стала справжнім символом міста та регіону, служить основою для гербів Чернівців та області.
Сьогодення пам'ятки
З другої половини XX ст. в Резиденції митрополитів Буковини і Далмації розміщено IV, V, VI корпуси Чернівецького університету.
Починаючи з 1990-х років періодично проголошуються ідеї щодо необхідності, якщо не повної реституції, то принаймні передачі комплексу в користування православній церкві. Водночас, на думку фахівців, перешкодою для реалізації подібних намірів є не тільки необхідність перенесення частини університету, а й існуючий розкол в Українській Православній Церкві.
Частковим відновленням історичних традицій можна вважати відродження теологічної освіти в стінах університету. Наказом ректора ВНЗ № 70 від 29 грудня 1993 року було розпочато роботу з богословським відділенням. 18 квітня 2003 року ЧНУ ім. Ю.Федьковича уклав «Угоду про спільну освітню діяльність» з Київською Духовною Академією.
Нині пам'ятка залишається у розпорядженні Чернівецького університету. Завдяки праці та наполегливості його керівництва вдалося добитися включення архітектурного ансамблю до списку світової спадщини. У зв'язку з цим, 23 березня 2012 року було утворено Центр управління об'єктом ЮНЕСКО.
Крім того передбачено проведення низки заходів, спрямованих на створення зручностей для туристів: обладнання стоянки для транспорту, місць для харчування, сувенірних магазинів. З цією метою створюється «туристичний комплекс» на місці господарського двору університету (майданчик за «IV (семінарським) корпусом»), який перемістять в інше місце. У «V (митрополичому) корпусі» розташовуватимуться музеї університету та виставкові зали. Факультети, які нині там розміщені, перенесуть у інші будівлі.
Створений Історико-культурний центр займається проведенням на території архітектурного ансамблю Резиденції митрополитів Буковини і Далмації щоденних (з 10.00 до 17.00) екскурсій, під час яких є можливість оглянути Храм Трьох Святителів (послухати церковний спів), Мармурову, Блакитну та Червону зали, а також дендропарк, провести фото- та відеозйомку. Відвідувати зали дозволено лише у присутності екскурсовода, в університетську церкву та парк є можливість завітати самостійно. Групи формуються за попереднім записом або безпосередньо на місці. Мовами їх проведення є українська, російська, румунська, польська, німецька, англійська та французька.
Окремі елементи та споруди комплексу регулярно знаходили своє відображення не тільки в геральдиці, але й у нумізматиці та філателії.
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- . Архів оригіналу за 24 квітня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
- УНІВЕРСИТЕТ І ЮНЕСКО
- Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1963 р. № 970
- Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans on the UNESCO website
- Буковинська резиденція митрополитів стала всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО // Урядовий портал
- Всесвітня спадщина ЮНЕСКО збагатилася ще одним українським об'єктом // Укрінформ
- . Архів оригіналу за 28 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
- Рихло, Петро (2003). АРХІТЕКТУРНА СПАДЩИНА ЧЕРНІВЦІВ АВСТРІЙСЬКОЇ ДОБИ: Матеріали міжнародної конференції (українською) . Чернівці: Золоті литаври. с. 81. ISBN .
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 150-151. — .
- hist-kult/01 porijadok ПОРЯДОК ВІДВІДУВАННЯ РЕЗИДЕНЦІЇ БУКОВИНСЬКИХ МИТРОПОЛИТІВ і ДАЛМАЦІЇ
- ЕКСКУРСІЙНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
- hist-kult/02 instr МИТРОПОЛИЧИЙ КОРПУС
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 162. — .
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 154. — .
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 153-154. — .
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 154-155. — .
- hist-kult/03 chnufoto СЕМІНАРСЬКИЙ КОРПУС
- hist-kult/05 adminkorpus ГОСТИННИЙ КОРПУС
- Ігор Чеховський. Путівник «Прогулянка Чернівцями та Буковиною». — Київ : Балтія-Друк, 2008. — С. 160-161. — .
- hist-kult/06 navchkorp ДЕНДРОПАРК
- Філософсько-теологічний факультет ЧНУ ім. Ю.Федьковича
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 24 жовтня 2013.
- Чернівецький університет внесено до списку ЮНЕСКО
- hist-kult/07 contaktu Історико-культурний центр
Джерела
- Туристичний путівник по Чернівцях. Університет (колишня Резиденція Буковинських митрополитів)
Посилання
- АРХІТЕКТУРНИЙ КОМПЛЕКС БУКОВИНСЬКИХ МИТРОПОЛІТІВ В ЧЕРНІВЦЯХ // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
- Презентаційний однохвилинний відео-сюжет для ЮНЕСКО
- Митрополичий палац (відео) — акція «7 чудес України: замки, фортеці, палаци»
- Старі фото Резиденції митрополитів Буковини і Далмації[недоступне посилання з липня 2019]
- Резиденція митрополитів Буковини і Далматії. Сферична панорама
- Резиденція Буковинських митрополитів в Чернівцях. Панорама 3д
- Коштовна і вражаюча резиденція митрополитів у Чернівцях BBC Ukrainian
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rezide nciya mitropoli tiv Bukovi ni i Dalma ciyi pam yatka arhitekturi roztashovana u misti Chernivci Kompleks zbudovanij u 1864 1882 rokah Arhitektor Jozef Glavka Pislya Drugoyi svitovoyi vijni jogo budivli vikoristovuye Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Rezidenciya mitropolitiv Bukovini i DalmaciyiResidence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans Svitova spadshinaRezidenciya mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi48 17 47 pn sh 25 55 29 sh d 48 296641666694775 pn sh 25 92490555558377707 sh d 48 296641666694775 25 92490555558377707KrayinaUkrayinaTipkult Kriteriyiii iii ivOb yekt 1330RegionYevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 2011 35 sesiya Rezidenciya mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi u Vikishovishi Z 24 serpnya 1963 roku ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya oh 778 0 28 chervnya 2011 roku na 35 j sesiyi komitetu YuNESKO arhitekturnij ansambl rezidenciyi angl Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans vklyuchili do spisku Svitovoyi spadshini Za pidsumkami zagalnonacionalnoyi akciyi 2010 2011 roku mitropolicha rezidenciya potrapila do pershoyi simki Istoriya pam yatkiVladika Yevgenij Gakman Pislya vhodzhennya chastini Bukovini do skladu Gabsburzkoyi monarhiyi 1775 bulo utvoreno Bukovinsku yeparhiyu z centrom u misti Chernivci Dlya rozmishennya Bukovinski arhiyereyi ta za korotkij termin zveli Yepiskopsku rezidenciyu U kompoziciyi simetrichno roztashovanih ob yemiv rezidenciyi yavno prochituvalis flankuyuchi cilindrichni chastini sho nagaduvali odnonavovi murovani moldavski hrami XV stolittya kriti strimkimi nametovimi dahami Fasadi buli lakonichnogo viglyadu gorizontalno pochlenovani shirokim poyasom sho viddilyav poverhi Stini pozbavleni dekoru prorizani nevelikimi arkovimi viknami Misce pid budivnictvo obrali na odnomu z miscevih pagorbiv Domnik abo Panska gora Z 1882 roku Gabsburzka gora yaku v narodi cherez skladnoshi vimovi nazivali Garbuz gora U 1849 roci bulo utvoreno gercogstvo Bukovina Togochasnij yepiskop Yevgenij Gakman ne dopustiv priyednannya miscevoyi pravoslavnoyi cerkvi do Transilvanskoyi mitropoliyi Natomist vladika Yevgenij uves svij vpliv i avtoritet spryamuvav na stvorennya okremoyi mitropoliyi Vidpovidnu peticiyu uhvalenu yeparhialnimi zborami vladika u lyutomu 1861 roku peredav osobisto cisaryu Odnochasno monarha prosili sankcionuvati budivnictvo u Chernivcyah novoyi pravoslavnoyi arhiyerejskoyi rezidenciyi sho vidpovidala bi statusu stolici koronnogo krayu Franc Josif I svoyim ukazom vid 20 serpnya 1863 roku zatverdiv plan budivnictva majbutnogo arhitekturnogo shedevru poobicyavshi u majbutnomu prijnyati pozitivne rishennya shodo pitannya Bukovinskoyi mitropoliyi Budivnictvo Jozef Glavka Avtorom grandioznogo proektu stav molodij cheskij arhitektor Jozef Glavka yakij obijnyav posadu zastupnika golovi budivnichogo komitetu Yevgena Gakmana 6 lipnya 1864 roku bukovinskij yepiskop na misci staroyi rezidenciyi urochisto zaklav narizhnij kamin u fundament kaplici svyatogo Ioana Novogo Suchavskogo Z cogo rozpochalosya budivnictvo kompleksu sho trivalo majzhe dvadcyat rokiv Za masshtabami budivnictvo rezidenciyi ne malo analogiv na Bukovini j koshtuvalo astronomichni za todishnimi mirkami groshi 1 miljon 750 tisyach guldeniv Finansuvannya golovnim chinom zdijsnyuvalos za rahunok Bukovinskogo pravoslavnogo religijnogo fondu Yak proyav dobrosusidstva svoyi pozhertvi zrobili miscevi nimecka ta polska katolicki gromadi a takozh yudeyi Znachnu dopomogu nadavalo Ministerstvo kultiv i osviti Avstro Ugorshini Virishivshi maksimalno vikoristovuvati miscevi budivelni materiali J Glavka pochav vivchati miscevi nadra Vin osobisto pobuvav u bagatih na zapasi kamenyu piskovika selah Chunkiv Vasiliv Doroshivci U vkazani naseleni punkti buli vidryadzheni dosvidcheni kamenyari yaki navchali miscevih majstriv tonkosham remesla Yak naslidok bulo zapusheno kamenyarskij konveyer zvidki potokom nadhodili neobhidni materiali U samih Chernivcyah zapracyuvali dva cegelnih ta odin keramichnij zavodi a takozh budivelna shkola Osobliva uvaga pridilyalas vigotovlennyu klinkera Rezidenciya kin XIX st Vid virobnikiv vimagali produkciyu z najkrashimi yakisnimi harakteristikami Zodchij regulyarno naviduvavsya na pidpriyemstva j davav vkazivki shodo udoskonalennya tehnologiyi Na vsih cegelnyah sirovinu dlya majbutnoyi cegli zagotovlyali zavchasno Glinu zberigali u specialnih burtah na vidkritomu povitri de vzimku vona mala obov yazkovo peremerznuti j lishe pislya cogo z neyi pochinali vigotovlyati sirec Praktichno kozhna ceglina vimiryuvalasya ta pereviryalasya na zvuk Ostannij etap kontrolyu yakosti prohodiv bezposeredno na budivnictvi Pered v yizdom na teritoriyu bulo zvedeno specialnu estakadu dvadcyatimetrovoyi visoti z yakoyi ceglini skidali na trotuar i yaksho hoch na odnij z yavlyalisya trishini to zabrakovuvali vsyu partiyu Proces budivnictva vidbuvavsya retelno ta akuratno Dlya zabezpechennya visokoyi yakosti ceglyanoyi kladki J Glavka zaprosiv iz zahidnih regioniv Avstriyi tridcyat najkrashih mulyariv ale j yim zaboronyalosya protyagom zmini vikoristovuvati bilshe sotni ceglin Budivelnij rozchin rozvodili u velicheznih chanah kudi dodavali padal i kuryachi yajcya Chudovi vlastivosti miscevoyi budivelnoyi sirovini buli pidtverdzheni u 1878 roci koli za rozporyadzhennyam cheskogo mitcya vigotovili veliku dekorativnu vazu z bukovinskogo alebastru yaku demonstruvali u Bogemiyi a zgodom u Parizhi Organizatori vernisazhu ocinili shedevr u simsot guldeniv ta vveli J Glavku do spisku peremozhciv Vodnochas zodchij privernuv uvagu yevropejskih specialistiv do she odnogo bukovinskogo diva tak zvanogo Koralovogo Kamenyu yakij syayav garnimi kolorami i buv pomerezhanij originalnimi prirodnimi vizerunkami Fragment koralovogo kamenyu she j doteper mozhna pobachiti v oformlenni Marmurovoyi zali rezidenciyi Pri budivnictvi peredbachayuchi sejsmichni osoblivosti karpatskogo regionu shiroko zastosovuvalisya metalevi konstrukciyi sho znachno pidvishilo micnist i dovgovichnist budivli Rujnivni karpatski zemletrusi 1940 ta 1977 rokiv hvili yakih prokotilis i Bukovinoyu zhodnim chinom ne vidobrazilis na rezidenciyi Arhitekturnij ansamblSeminarskij korpus z Troh Svyatitelskoyu cerkvoyu ta Mitropolichij korpus Rezidenciyu mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi sho stala yaskravim zrazkom postromantichnih tendencij v arhitekturi zbudovano v dusi eklektiki Kompleks chitko splanovanij i lakonichnij u svoyij sukupnosti nagaduye serednovichnij zamok Dvir z troh bokiv zamknutij korpusami yaki utvoryuyut paradnij kurdoner sho nagaduye svoyeridnij barokovij ceremonialnij dvir Arhitekturnij ansambl privablyuye svoyim nezvichnim viglyadom Vrazhayuchimi ye praktichno vsi arhitekturni elementi visoki ceglyani stini ozdobleni chervonoyu terakotoyu i rizblenim kamenem strunki vezhi torci budivel i rizaliti zaversheni visokimi zubcyami kruti shili dahiv kritih vikladenoyu uzorom polivanoyu cherepiceyu bilogo golubogo zelenogo i korichnevogo koloriv vishukani azhurni kovani reshitki tosho Rezidenciya stala duhovnim simvolom tolerantnosti bukovinskogo krayu simbiozom arhitekturnih stiliv i kultur usih narodiv sho prozhivali u cij miscevosti Konturi stin vidobrazhayut vpliv vizantijskoyi ta romanskoyi arhitektur Mavritanski elementi vezhi z kupolami yaki shozhi na minareti nagaduyut pro osoblivosti kultovoyi arhitekturi shodu Gotichnij stil virazhayetsya u strukturi dahiv dekorativnih detalyah dinamici kupolu domashnoyi mitropolichoyi cerkvi I nad usim cim dominuye rozmaj rizbi i rozpisu geometrichnoyi guculskoyi ornamentiki v ozdoblenni dahiv ta stel paradnih zaliv A vse ce razom tvorit vseperemagayuchij akord krasi j garmoniyi Mitropolichij korpus z kaplichkoyu svyatogo Ioana Novogo Suchavskogo Monastirskij korpus V yizna brama Osoblivo vidilyayetsya pokrivlya vsih korpusiv vikladena kolorovoyu polivanoyu cherepiceyu yaka utvoryuye chitkij i krasivij risunok bukovinskih narodnih kilimiv Stini ozdobleni ornamentom iz terakoti a vikna obramleni bilokam yanimi blokami iz piskoviku Spravzhnim vitvorom landshaftnogo mistectva ye barokovij sad rozbitij u kurdoneri arhitekturnogo ansamblyu Ansambl Mitropolichoyi rezidenciyi skladayetsya z troh monumentalnih sporud korpusiv Mitropolichogo Seminarskogo ta Monastirskogo Mitropolichij korpus Mitropolichij korpus paradnij vhid ta zahidne krilo Mitropolichij korpus yakim formuyetsya golovna vizualna vis arhitekturnogo ansamblyu ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya oh 778 1 z 24 serpnya 1963 roku Zbudovanij naprikinci golovnoyi aleyi kurdonera palac bukovinskih mitropolitiv ye dominantoyu vsogo kompleksu U nomu znahodilis zhitlovi administrativni ta reprezentativni primishennya prostori apartamenti arhiyereya de vin pracyuvav i vidpochivav a takozh rozkishni zali de vlashtovuvali audiyenciyi visokim gostyam i vidbuvalisya yeparhialni zasidannya V cij budivli rozmishalisya sluzhbi mitropolichoyi kancelyariyi j konsistoriyi ta administraciya pravoslavnogo fondu Osoblivistyu ekster yeru Mitropolichogo korpusu ye nayavnist portiku dah yakogo u centralnij chastini fasadu sluzhit balkonom Marmurovogo zalu Arhitekturna rodzinka kupol paraklisu visochiye nad shidnoyu chastinoyu dahu Cej arhitekturnij element maye oznaki gotiki ale odnochasno nagaduye minaret Cikavimi ye balkon sho otochuye kupol navkolo vitrazhi u formi shestilistnika a takozh unikalnij ob yemnij hrest na shpili yakij vkazuye katolikam na zahid a pravoslavnim na shid Sered golovnih primishen palacu velikij z masivnimi kolonami vestibyul na pershomu poversi ta Marmurova Chervona Zelena i Blakitna zali na drugomu Svoyeyu krasoyu vrazhayut navit koridori visteleni mozayikoyu z marmuru zi stelyami u formi kupoliv Osobliva uvaga pridilyalasya i vnutrishnij obstanovci Za proektami arhitektora F Kshenzarskogo protyagom 1879 1880 rokiv buli vigotovleni stilni mebli dlya mitropolichih apartamentiv ta inshih primishen Usi osvitlyuvalni pristroyi dvi veliki lyustri po 120 svichok chotiri po 32 svichki tridcyat shist nastinnih lamp po 3 svichki 4 nastinnih lampi po 1 svichci bulo zamovleno u videnskogo majstra V Gillara za eskizami inzheneriv I Mashutki ta F Shmoranza U berezni 1944 roku rumunsko nacistski okupanti yaki vidstupali pid udarami Chervonoyi armiyi sprichinili pozhezhu sho majzhe povnistyu znishila shedevralnu Sinodalnu zalu Zbitki virahovuvalis velicheznoyu sumoyu ponad 25 miljoniv karbovanciv a vtratu okremih arhitekturnih elementiv ta starodrukiv z mitropolichoyi biblioteki ociniti ne mozhlivo Tut dvichi provodilis restavracijni roboti za uchastyu kiyivskih lvivskih ta miscevih majstriv pid zagalnim kerivnictvom arhitektora Mitropolichij korpus paradnij vhid ta prave krilo z kupolom kaplichki Sv Ioana Novogo Mitropolichij korpus kupol kaplichki Sv Ioana Novogo Mitropolichij korpus zi storoni dendroparku Mitropolichij korpus koridor drugogo poverhu Mitropolichij korpus vhid do Marmurovogo zalu Mitropolichij korpus Mitropolichij korpus shodovi marshi Mitropolichij korpus shodovi marshi Mitropolichij korpus shodovi marshi Marmurova zala Marmurova zala Sinodalna zala vikonana z bilogo ta chornogo marmuru zavzhdi vrazhala svoyeyu velichchyu Osoblivistyu inter yeru ye nayavnist bichnih kolonadi ta arkadi za dopomogoyu yakih sformovana dvorivneva galereya U timpanah odinadcyatoh arok ta v prostinkah mizh kolonami ozdoblenih bukovinskim alebastrom avstrijskim malyaromprofesorom buli naneseni malovnichi freski na religijnu ta istorichnu tematiku Zokrema Navernennya u viru rivnoapostolnogo imperatora Kostyantina Svyatkuvannya dnya prisyagi Bukovini 1777 r Perenesennya moshiv Svyatogo Ivana z Trapezunda do Suchavi na pochatku XV st Zasnuvannya Religijnogo fondu 1786 r tosho Zala bula zavvishki 20 m na 2 metra vishe suchasnoyi Stelya malovnicha dubova rizblena z kupolami j bagatoyu ornamentikoyu zvidki zvisali krishtalevi sribni lyustri Pidloga bula iz chorno bilih marmurovih plit u viglyadi guculskogo kilima Dva bokovih vhodi i centralnij z balkonom z yednuvali dvi marmurovi bili dorizhki na peretini yakih znahodilos pozolochene krislo tron mitropolita Hocha pislya restavraciyi v 1963 roci Marmurova zala zminila svij viglyad prote j nini vrazhaye svoyeyu nepovtornoyu krasoyu Sogodni mozhna miluvatisya vidrestavrovanimi dekoraciyami polihromno rozpisanoyi derev yanoyi steli ta dribnimi strukturnimi detalyami na sklepinnyah pilyastrah frizah chi kapitelyah Marmurova zala poch XXI st Marmurova zala poch XXI st Marmurova zala poch XXI st Marmurova zala poch XXI st Marmurova zala poch XXI st Sinodalna zala poch XX st Sinodalna zala poch XX st Sinodalna zala poch XX st Chervona zala Zliva vid Marmurovoyi zali Chervona zala Zal zasidan Svyashennogo Sinodu inter yer yakoyi zberigsya u pervisnomu viglyadi Primishennya nagaduye nadzvichajnoyi krasi derev yanu shkatulku Stini ozdobleni kitajskim shovkom stelya dekorovana ornamentom sho nagaduye kolekciyu pisanok a pidloga vstelena parketom z chervonogo buka duba ta zelenoyi lipi Na odnij zi stin visyat velichezni venecijski dzerkala stvoreni za starovinnoyu tehnologiyeyu narahovuyut azh p yat shariv sribla Yaksho pidnesti do lyustra svichku chi zapalnichku j uvazhno pridivitisya zamist odnogo vognika mozhna rozglediti same p yat Za legendoyu dzerkala zdatni omoloditi kozhnu zhinku yaka v nih podivitsya a kozhnogo cholovika pozbaviti grihiv Ranishe stini Chervonoyi zali prikrashali portreti vsih bukovinskih pravoslavnih arhiyereyiv robota cheskogo profesora zhivopisu Chervona zala suchasnij inter yer Chervona zala suchasnij inter yer Chervona zala suchasnij inter yer Blakitna zala Blakitna zala suchasnij inter yer Sprava vid Marmurovoyi zali znahoditsya Blakitna zala U minulomu tut znahodilas biblioteka mitropolita Tut zhe znahodivsya vhid do paraklisa kaplici svyatogo Ioana Novogo Suchavskogo z yakoyi vlasne j pochalosya budivnictvo vsiyeyi rezidenciyi Obslugovuvali domashnyu cerkvu vladiki kilka chenciv yaki takozh vidali vsima gospodarskimi pitannyami zokrema j mitropolichoyu kuhneyu Sogodni tut zal dlya prijomu vazhlivih gostej U comu zh primishenni vidvedeno misce dlya vshanuvannya Jozefa Glavki u specialnij nishi vstanovleno byust zodchogo ta jogo portret Zelena zala Poryad z Chervonoyu zaloyu znahoditsya Zelena zala robochij kabinet mitropolita Vid pochatku primishennya bulo prikrashene portretami avstrijskih monarhiv vid chasu vhodzhennya Bukovini do skladu Gabsburzkoyi imperiyi Ci polotna buli zamovleni Ministerstvom kultiv i osviti Avstrijskoyi imperiyi bukovinskomu zhivopiscyu Epaminandosu Buchevskomu Pislya jogo smerti robotu nad kartinnoyu galereyeyu prodovzhiv Yevgen Maksimovich Pershi zmini v inter yeri vidbulisya u 1919 roci koli Rumunske korolivstvo aneksuvavshi Pivnichnu Bukovinu rozpochala znishennya avstrijskoyi spadshini Z drugoyi polovini XX st tut rozmisheno kabinet rektora Cherniveckogo nacionalnogo universitetu imeni Yuriya Fedkovicha Seminarskij korpus Seminarskij korpus Seminarskij korpus roztashovanij livoruch vid Golovnoyi brami ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya oh 778 2 z 24 serpnya 1963 roku Pershij poverh korpusu zajmav Greko pravoslavnij teologichnij fakultet Cherniveckogo universitetu a drugij Duhovna seminariya Ci duhovni navchalni zakladi perebuvali praktichno na povnomu utrimanni Pravoslavnogo religijnogo fondu Bukovini Riven vikladannya buv nadzvichajno visokim u zv yazku z chim bogoslovski nauki tut studiyuvali studenti ne tilki z gercogstva Bukovina ta inshih koronnih zemel a j z za kordonu Bolgariyi Bosniyi Rumuniyi Serbiyi Turechchini Chornogoriyi V podalshomu bagato hto z nih stali znanimi bogoslovami arhimandritami yepiskopami i navit patriarhami Zokrema u cih stinah vchivsya majbutnij predstoyatel Bolgarskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiril Markov Korpus sporudzheno u formi kirilichnoyi literi P yakij razom z Troh Svyatitelskoyu cerkvoyu ta yednalnimi galereyami utvoryuyut kvadrat z vnutrishnim zelenim dvorikom U jogo zahidnih kutah vidilyayutsya dvi kvadratni vezhi z chotiriskatnimi dahami Nizhnij yarus galereyi sformovanij u viglyadi arkadi dekorovanoyi azhurnimi kovanimi reshitkami Rizaliti Seminarskogo korpusu zavershuyutsya byurgersko nimeckimi shipcyami Hram na chest Troh Svyatiteliv Vselenskih Vasilya Velikogo Grigoriya Bogoslova ta Ivana Zolotoustogo ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya oh 778 3 z 24 serpnya 1963 roku Dokladnishe Seminarska Troh Svyatitelska cerkva Seminarskij korpus Seminarskij korpus pivdenne krilo Seminarskij korpus vhid do pivdennoyi galereyi Seminarskij korpus galereya ta vhid do pivdennogo krila Seminarskij korpus pivdenne krilo pivdenno zahidna bashta zahidne krilo Troh Svyatitelska cerkva Seminarskij korpus pivnichno zahidna bashta ta pivnichne krilo vnutrishnij dvorik Seminarskij korpus pivnichne krilo Seminarskij korpus brama pivnichnoyi galereyi Seminarskij korpus galereya ta vhid do pivnichnogo krila Monastirskij korpus Monastirskij korpus Monastirskij korpus inshi nazvi Gostinnij korpus Prisviterij roztashovanij pravoruch vid Golovnoyi brami ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya oh 778 4 z 24 serpnya 1963 roku U arhitekturnomu plani Presviterij ye dvopoverhovoyu sporudoyu pryamokutnoyi formi Bichni rizaliti vitrimani u yedinomu stili zi vsim kompleksom yihni frontoni z zubcyami zavershuyutsya vizantijskimi p yatiglaviyami Centralna vis korpusu utvoryuyetsya gracijnoyu bagatorivnevoyu bashtoyu kvadratnoyi formi z balkonom nad paradnim vhodom ta chotirma godinnikami Spravzhnoyu rodzinkoyu ye vinec iz zirok Davida na yakij spirayetsya vezhova makivka z stilizovanim hrestom na shpili Cim arhitekturnim rishennyam tvorci pidkreslili spadkovist pravoslav ya yak i zagalom hristiyanstva vid biblijnoyi starozavitnoyi tradiciyi spilnoyi dlya yudeyiv i hristiyan a takozh uvikovichili pam yat pro groshovu dopomogu nadanu bukovinskij pravoslavnij mitropoliyi yevrejskoyu gromadoyu mista Dah korpusu ornamentovanij riznobarvnoyu cherepiceyu nagaduye guculskij lizhnik Zavdyaki roztashuvannyu budivli u sonyachnu pogodu vin vigraye vsima barvami U rizni chasi tut roztashovuvalisya dyakivska shkola yeparhiyalnij muzej kimnati dlya gostej fabrika z vigotovlennya svichok a takozh chernechi keliyi Monastirskij korpus ekster yer Monastirskij korpus ekster yer Monastirskij korpus ekster yer Monastirskij korpus ekster yer Monastirskij korpus inter yer Dendropark rezidenciyi Pam yatnik Jozefu Glavci starovinna krinicya dendropark Park rezidenciyi ta parkovi budivli ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya oh 778 5 z 24 serpnya 1963 roku Dendropark plosheyu blizko 5 ga bulo splanovano u landshaftnomu stili odnochasno z rezidenciyeyu Doglyadali za nim najkrashi sadivniki z obov yazkovoyu vishoyu osvitoyu Jogo pochatkom ye prirodnij majdanchik iz divovizhnimi piramidalnimi tuyami u centri yakogo vstanovleno bronzove pogruddya Jozefu Glavci Za nim peresohlij v 1970 h rokah dev yatimetrovij kolodyaz u yakomu kolis bula mineralna voda Poruch roste stara yalina rovesnicya parku Bilya neyi dva fontani Dali pochinayetsya vzhe bezposeredno park de poryad z ekzotichnimi vidami derev rostut kleni dubi lipi grabi Posadzheni po perimetru voni stvoryuyut sucilnu zahisnu smugu sho zabezpechuye povnu izolyaciyu j stvoryuye vidchuttya absolyutnogo spokoyu Centralna aleya vpirayetsya u nevelichkij stavok navkolo yakogo rostut plakuchi verbi magnoliyi Sulanzha ta katalpi Vzhe zvidsi aleyi rozhodyatsya u riznih napryamkah z asimetrichnoyu posadkoyu derev vidkritimi galyavinami zatishnimi bosketami Do divovizh parku vidnosyat tyulpanove derevo yake rozcvitaye v chervni a takozh trinogu yablunyu Yiyi kronu bulo nashepleno odrazu na dvi susidni pidshepi yaki utvorili razom z prishepoyu take botanichne divo Najstarshim derevom parku ye 130 litnij buk Do sogodni zbereglisya bilshist dekorativnih elementiv v oformleni shtuchni girki sadovi lavi skulpturi Trohi dali za derevami hovayetsya shtuchnij kam yanij grot priznachennya yakogo porodilo chimalo legend vid miscya uv yaznennya provinnih studentiv teologichnogo fakultetu do vhodu u pidzemnij perehid azh do zaliznichnogo dvircya Deyaki stverdzhuyut sho tut trimali vedmedya Kolis park naselyali pavichi ta kozuli Sogodni zh najekzotichnishimi meshkancyami zalishilis bilki ta sovi Rezidentskij mur Ogorozha rezidenciyi Praktichno vsya teritoriya Rezidenciyi mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi ogorodzhena majzhe trimetrovim gluhim murom yakij za kolorovoyu gamoyu ta arhitekturnimi elementami vitrimanij u yedinomu stili zi vsim kompleksom Pivdenno zahidnij ta pivdenno shidnij kuti ogorozhi zbigayutsya z odnopoverhovimi gospodarskimi sporudami vid yakih mur prodovzhuyetsya do stilizovanih bram u zahidnij ta shidnij gospodarskij dvir Dali ogorozheyu vistupayut bichni fasadi Seminarskogo korpusu i Prisviteriyu Ogorozha kurdonera ye napivmurovanoyu Vid Mitropolichogo palacu do korpusiv na ceglyanij osnovi vimurovano koloni mizh yakimi vstanovleno kovani reshitki Zi storoni Presviteriya rozmisheno sluzhbovu bramu yaka vikoristovuvalas dlya pid yizdu ekipazhiv Takij samij viglyad maye ogorozha mizh Monastirskim ta Seminarskim korpusami shistnadcyat kolon po visim z kozhnogo boku velichnoyi Golovnoyi brami sho maye viglyad portalu Golovna brama Paradna brama rezidenciyi poch XX st Paradna brama rezidenciyi poch XXI st Paradna brama ye yaskravim vidobrazhennyam vsogo arhitekturnogo ansamblyu U yiyi poyednani motivi zahidnogo serednovichchya ta ekzotika shidnoyi arhitekturi Kompoziciya skladayetsya z chotiroh vezh dvi z yakih centralni ye vishimi za bichni Yihnim zavershennyam sluzhat kupoli makivki yaki ye zmenshenimi kopiyami prisviterijskih Shopravda nini na nih vidsutni shpili sho buli znyati u drugij polovini XX st Portal brami dovershuyut obramleni bilim piskovikom velika centralna ta dvi mali bichni arki v seredini yakih vstanovleni kovani vorota Nad arkami vimuruvani dekorativni shipci podibni do tih yaki prikrashayut rizaliti osnovnih korpusiv rezidenciyi Vid pochatku na fronton centralnoyi arki bulo ozdobleno bukovinskim ornamentom Sogodni na nomu vivedeno napis UNIVERSITET Na centralnih kolonah Paradnoyi brami poryad z starovinnimi lihtaryami vstanovleno dvi figurni kam yani doshki Na odnij zobrazheno profil Yuriya Fedkovicha na inshij trizub i napis Cherniveckij nacionalnij universitet imeni Yuriya Fedkovicha Na pravij koloni rozmisheno tablichku z oficijnimi danimi universitetu ta doshku sho viznachaye Rezidenciyu mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi yak pam yatku arhitekturi nacionalnogo znachennya Na livij informaciyu pro vklyuchennya kompleksu do spisku svitovoyi spadshini YuNESKO Centralna chastina Paradnoyi brami stala spravzhnim simvolom mista ta regionu sluzhit osnovoyu dlya gerbiv Chernivciv ta oblasti Sogodennya pam yatkiZ drugoyi polovini XX st v Rezidenciyi mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi rozmisheno IV V VI korpusi Cherniveckogo universitetu Pochinayuchi z 1990 h rokiv periodichno progoloshuyutsya ideyi shodo neobhidnosti yaksho ne povnoyi restituciyi to prinajmni peredachi kompleksu v koristuvannya pravoslavnij cerkvi Vodnochas na dumku fahivciv pereshkodoyu dlya realizaciyi podibnih namiriv ye ne tilki neobhidnist perenesennya chastini universitetu a j isnuyuchij rozkol v Ukrayinskij Pravoslavnij Cerkvi revers yuvilejnoyi moneti 2000 Chastkovim vidnovlennyam istorichnih tradicij mozhna vvazhati vidrodzhennya teologichnoyi osviti v stinah universitetu Nakazom rektora VNZ 70 vid 29 grudnya 1993 roku bulo rozpochato robotu z bogoslovskim viddilennyam 18 kvitnya 2003 roku ChNU im Yu Fedkovicha uklav Ugodu pro spilnu osvitnyu diyalnist z Kiyivskoyu Duhovnoyu Akademiyeyu poshtova marka 2008 Nini pam yatka zalishayetsya u rozporyadzhenni Cherniveckogo universitetu Zavdyaki praci ta napoleglivosti jogo kerivnictva vdalosya dobitisya vklyuchennya arhitekturnogo ansamblyu do spisku svitovoyi spadshini U zv yazku z cim 23 bereznya 2012 roku bulo utvoreno Centr upravlinnya ob yektom YuNESKO Krim togo peredbacheno provedennya nizki zahodiv spryamovanih na stvorennya zruchnostej dlya turistiv obladnannya stoyanki dlya transportu misc dlya harchuvannya suvenirnih magaziniv Z ciyeyu metoyu stvoryuyetsya turistichnij kompleks na misci gospodarskogo dvoru universitetu majdanchik za IV seminarskim korpusom yakij peremistyat v inshe misce U V mitropolichomu korpusi roztashovuvatimutsya muzeyi universitetu ta vistavkovi zali Fakulteti yaki nini tam rozmisheni perenesut u inshi budivli Stvorenij Istoriko kulturnij centr zajmayetsya provedennyam na teritoriyi arhitekturnogo ansamblyu Rezidenciyi mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi shodennih z 10 00 do 17 00 ekskursij pid chas yakih ye mozhlivist oglyanuti Hram Troh Svyatiteliv posluhati cerkovnij spiv Marmurovu Blakitnu ta Chervonu zali a takozh dendropark provesti foto ta videozjomku Vidviduvati zali dozvoleno lishe u prisutnosti ekskursovoda v universitetsku cerkvu ta park ye mozhlivist zavitati samostijno Grupi formuyutsya za poperednim zapisom abo bezposeredno na misci Movami yih provedennya ye ukrayinska rosijska rumunska polska nimecka anglijska ta francuzka Okremi elementi ta sporudi kompleksu regulyarno znahodili svoye vidobrazhennya ne tilki v geraldici ale j u numizmatici ta filateliyi Div takozhHrami ChernivcivPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Arhiv originalu za 24 kvitnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 UNIVERSITET I YuNESKO Postanova Radi Ministriv URSR vid 24 08 1963 r 970 Residence of Bukovinian and Dalmatian Metropolitans on the UNESCO website Bukovinska rezidenciya mitropolitiv stala vsesvitnoyu spadshinoyu YuNESKO Uryadovij portal Vsesvitnya spadshina YuNESKO zbagatilasya she odnim ukrayinskim ob yektom Ukrinform Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Rihlo Petro 2003 ARHITEKTURNA SPADShINA ChERNIVCIV AVSTRIJSKOYi DOBI Materiali mizhnarodnoyi konferenciyi ukrayinskoyu Chernivci Zoloti litavri s 81 ISBN 966 8029 28 3 Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 150 151 ISBN 966 8137 38 8 hist kult 01 porijadok PORYaDOK VIDVIDUVANNYa REZIDENCIYi BUKOVINSKIH MITROPOLITIV i DALMACIYi EKSKURSIJNE OBSLUGOVUVANNYa hist kult 02 instr MITROPOLIChIJ KORPUS Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 162 ISBN 966 8137 38 8 Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 154 ISBN 966 8137 38 8 Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 153 154 ISBN 966 8137 38 8 Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 154 155 ISBN 966 8137 38 8 hist kult 03 chnufoto SEMINARSKIJ KORPUS hist kult 05 adminkorpus GOSTINNIJ KORPUS Igor Chehovskij Putivnik Progulyanka Chernivcyami ta Bukovinoyu Kiyiv Baltiya Druk 2008 S 160 161 ISBN 966 8137 38 8 hist kult 06 navchkorp DENDROPARK Filosofsko teologichnij fakultet ChNU im Yu Fedkovicha PDF Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2013 Cherniveckij universitet vneseno do spisku YuNESKO hist kult 07 contaktu Istoriko kulturnij centrDzherelaTuristichnij putivnik po Chernivcyah Universitet kolishnya Rezidenciya Bukovinskih mitropolitiv PosilannyaARHITEKTURNIJ KOMPLEKS BUKOVINSKIH MITROPOLITIV V ChERNIVCYaH Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il Prezentacijnij odnohvilinnij video syuzhet dlya YuNESKO Mitropolichij palac video akciya 7 chudes Ukrayini zamki forteci palaci Stari foto Rezidenciyi mitropolitiv Bukovini i Dalmaciyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Rezidenciya mitropolitiv Bukovini i Dalmatiyi Sferichna panorama Rezidenciya Bukovinskih mitropolitiv v Chernivcyah Panorama 3d Koshtovna i vrazhayucha rezidenciya mitropolitiv u Chernivcyah BBC Ukrainian