Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дороші́вці — село в Україні, у Вікнянській сільській громаді Чернівецького району Чернівецької області.
| село Дорошівці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернівецька область |
| Район | Чернівецький район |
| Громада | Вікнянська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA73060090030050438 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1617 |
| Перша згадка | 1617 (407 років) |
| Населення | 1534 |
| Поштовий індекс | 59423 |
| Телефонний код | +380 3737 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°35′14″ пн. ш. 25°53′35″ сх. д. / 48.58722° пн. ш. 25.89306° сх. д.Координати: 48°35′14″ пн. ш. 25°53′35″ сх. д. / 48.58722° пн. ш. 25.89306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 150 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 59423 Чернівецька обл., Заставнівський р-н, с. Дорошівці |
| Карта | |
  Дорошівці | |
 Дорошівці | |
| Мапа | |
| | |
Загальна інформація
Село розташовано у каньйоні річки Дністер на її правому березі. Дорошівці розташовані за 9 км від Заставної та 37 км на північ від Чернівців. Мають поромну переправу та пряме автобусне сполучення з обласним центром.
Перша згадка про село в історичних документах датується 1617 роком.
Населення Дорошівців становить 1534 особи.
Географія
Дорошівці лежать у долині Дністровського каньйону на правому березі річки на висоті 140 м над рівнем моря. Дністер і його долина є унікальною пам'яткою природи, адже у своїй середній течії він перетинає південно–західний схил Подільського плато і утворює надзвичайно мальовничий каньйон із стрімкими схилами та глибиною врізання від 60 до 130 м.
Дністер біля Дорошівців має ширину близько 200 метрів та глибини до 2,5 м, швидкість течії становить від 0,5 до 1 м/сек. Вода у річці, хоча іноді, особливо після злив, буває мутною, за мікробіологічними показниками є однією з найчистіших в Україні. Головна причина цього — велика кількість кремнієвої гальки в річковому алювії. Доведено, що кремній сприяє очищенню і тривалому зберіганню води у придатному для вживання стані. А достатня течія та аерації води не сприяють розмноженню органічних забрудників.
Північний лівий берег Дністра стрімко піднімається над водою на 80 м. Нагорі він оголює скельні породи. Правий берег річки, уздовж якого розкинулося село, є пологим та утворює пляжі з галькою зручні для купання. З півдня село оточує високий вкритий лісом правий схил Дністровського каньйону з найвищою точкою 289 м над рівнем моря (гора Чахор). Біля самого центру села цей схил прорізає невеличкий потічок, уздовж якого мальовничою долиною тягнеться дорога, що з'єднує Дорошівці із Заставною.
На західній околиці села, де русло розділяється на дві протоки, є великий острів — улюблене місце відпочинку селян і приїжджих. Вище за течією від острова височить вкрита лісом Василівська стінка, яка оголошена геологічною пам'яткою природи. Під урвищем в руслі річки водою вимитий глибокий — понад 10 м — вир, де у суворі зими переховується маса риби. І з цієї причини півкілометрова ділянка русла охороняється як іхтіологічний заказник «Василівська вирва».
Нижче за течією на схід від села біля самого берега розкинулася велика галявина, де можна порибалити. Від галявини стрімко піднімається вкритий деревами схил каньйону, нагорі якого знаходиться хутір Дорошівці. Звідти відкривається чудовий краєвид каньйону з річкою і селом. Піднімаючись дорогою до хутора, можна напитися чистої джерельної води з чисельних потічків, а також побачити водоспад.
Історія
Територія села була заселена ще з давніх часів. Поблизу Дорошівців в урочищах, Толока, Острів виявлено залишки пізньо-палеолітичних стоянок; в центрі села і в урочищі Городище — поселення трипільської культури (III тисячоліття до н. е.), на хуторі Вигнанка — поселення перед-скіфського часу (IX—VIII століття до н. е.). Залишки давньоруських поселень XII—XIII століть розташовані в центрі села, в урочищах Городище і Лука.
Перша документальна згадка про село датується 1617 роком, коли молдавський господар підтвердив своєю грамотою, що воно належить вдові колишнього чернівецького старости Д. Ленци. Тут же зазначається, що грамота видана замість викрадених татарами «воєводських списків» часів господаря Штефана. Отже, напевне, Дорошівці існували вже у XV столітті.
Наприкінці XVIII століття, коли Дорошівці у складі Буковини увійшли до Австро-Угорської імперії (1775 р.), у селі проживали 102 сім'ї; в 1780 році тут було уже 170 сімей. У 1836 році у Дорошівцях нараховувалося вже 212 селянських господарств.
Першу школу в селі відкрили у 1870 році. У 1911 році в Дорошівцях стала діяти філія культурно-освітнього товариства «Руська бесіда». Вона мала свою бібліотеку та читальню з творами Т. Г. Шевченка, І. Я. Франка, Ю. А. Федьковича та інших. Роботою цієї організації керувала місцева українська інтелігенція, зокрема вчителі школи.
За переписом 1900 року було 2293 га угідь (з них 2140 га оподатковуваних: 1836 га ріллі, 77 га лук, 47 га садів, 110 га пасовищ і 70 га лісу), були фільварок і фабрика. Селяни мали 1509 га землі, а до панського двору належало 784 га землі. В селі були 503 будинки, православна парафіяльна церква, чотирикласова народна школа, 2 акушерки, 3 жандарми, позичкова каса, телеграф, поштамт; проживали 2254 особи (15 римокатоликів, 7 грекокатоликів, 2090 православних, 141 юдей і 1 іншого віросповідання; 2108 українців, 3 румуни і 142 «німці», якими записувались євреї), були 187 коней, 530 голів великої рогатої худоби, 314 овець і 293 свині. А на землях фільварку було 28 будинків (Дорошівці — 6 будинків і 47 жителів, Городивщин — 14 будинків і 79 жителів, Одая — 8 будинків), проживали 126 мешканців (30 римокатоликів, 47 грекокатоликів, 16 православних і 33 юдеї; 61 українець, 35 «німців», 29 поляків і 1 іншої національності), були 50 коней, 269 голів великої рогатої худоби, 156 овець і 6 свиней.
Під час Першої світової війни Дорошівці кілька разів переходили із рук в руки, багато будівель було зруйновано, чимало жителів не повернулося з фронтів. Після розпаду Австро-Угорщини у листопаді 1918 р. село разом з Буковиною були окуповані румунською армією. Населення позбавили елементарних політичних прав. Українська школа була закрита, українські книжки та періодичні видання заборонені. На той час у селі проживало близько 2250 осіб. Наприкінці румунської доби перед початком Другої світової війни у Дорошівцях було 563 двори.
28 червня 1940 р. згідно з нацистсько-радянським пактом Північна Буковина разом із Дорошівцями відійшла від Румунії до Радянської України. У роки Другої світової війні під час німецької окупації 1941—1944 рр. до Буковини повернулась румунська влада (Румунія тоді була союзником нацистської Німеччини). 24 березня 1944 р. до села повернулася радянська влада.
У повоєнні роки у Дорошівцях проводилася насильницька колективізація. Селяни чинили опір сталінському терору аж до 1948 року. Протягом цього часу було вбито та замордовано чимало селян-господарів і патріотів.
Після здобуття Україною незалежності у 1991 р. Дорошівці поступово відновлюють свій сільський колорит та повертаються до історичних коренів.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1664 особи, з яких 723 чоловіки та 941 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1533 особи. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.
Відомі люди
- Антонюк Григорій Гнатович-«Артем» — керівник Заставнівського районного проводу ОУН (03.-06.1948).
- Василишин Андрій Дмитрович (1984—2014) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Гайдей Тодор Іванович «Білий» — комендант боївки СБ (1944—1945), референт СБ (1945-12.1948) і одночасно керівник (06.-12.1948) Заставнівського районного проводу ОУН.
- Крейторик Андрій Андрійович-«Грізний» — лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.
- Онищук Денис Іванович (1901—1975) — педагог, письменник, театральний діяч, вояк УГА.
- Панчик Михайло Дмитрович (1895—1937) — радянський партійний діяч, вояк УГА.
Див. також
Фотогалерея
-
![image]()
річка Дністер біля Дорошівців -
![image]()
Дорошівецький острів на Дністрі -
![image]()
пляж на Дністрі біля Дорошівців
Примітки
- Предстоятель Київського Патріархату звершив Божественну літургію та відвідав урочистості з нагоди 400-ліття с. Дорошівці на Буковині
- Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернівецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Чернівецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Посилання
Погода в селі [ 8 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
Вигляд на мапі та з космосу
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doroshi vci selo v Ukrayini u Viknyanskij silskij gromadi Cherniveckogo rajonu Cherniveckoyi oblasti selo Doroshivci Krayina Ukrayina Oblast Chernivecka oblast Rajon Cherniveckij rajon Gromada Viknyanska silska gromada Kod KATOTTG UA73060090030050438 Osnovni dani Zasnovane 1617 Persha zgadka 1617 407 rokiv Naselennya 1534 Poshtovij indeks 59423 Telefonnij kod 380 3737 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 35 14 pn sh 25 53 35 sh d 48 58722 pn sh 25 89306 sh d 48 58722 25 89306 Koordinati 48 35 14 pn sh 25 53 35 sh d 48 58722 pn sh 25 89306 sh d 48 58722 25 89306 Serednya visota nad rivnem morya 150 m Misceva vlada Adresa radi 59423 Chernivecka obl Zastavnivskij r n s Doroshivci Karta Doroshivci Doroshivci Mapa Doroshivci u VikishovishiZagalna informaciyaSelo roztashovano u kanjoni richki Dnister na yiyi pravomu berezi Doroshivci roztashovani za 9 km vid Zastavnoyi ta 37 km na pivnich vid Chernivciv Mayut poromnu perepravu ta pryame avtobusne spoluchennya z oblasnim centrom Persha zgadka pro selo v istorichnih dokumentah datuyetsya 1617 rokom Naselennya Doroshivciv stanovit 1534 osobi GeografiyaDoroshivci lezhat u dolini Dnistrovskogo kanjonu na pravomu berezi richki na visoti 140 m nad rivnem morya Dnister i jogo dolina ye unikalnoyu pam yatkoyu prirodi adzhe u svoyij serednij techiyi vin peretinaye pivdenno zahidnij shil Podilskogo plato i utvoryuye nadzvichajno malovnichij kanjon iz strimkimi shilami ta glibinoyu vrizannya vid 60 do 130 m Dnister bilya Doroshivciv maye shirinu blizko 200 metriv ta glibini do 2 5 m shvidkist techiyi stanovit vid 0 5 do 1 m sek Voda u richci hocha inodi osoblivo pislya zliv buvaye mutnoyu za mikrobiologichnimi pokaznikami ye odniyeyu z najchistishih v Ukrayini Golovna prichina cogo velika kilkist kremniyevoyi galki v richkovomu alyuviyi Dovedeno sho kremnij spriyaye ochishennyu i trivalomu zberigannyu vodi u pridatnomu dlya vzhivannya stani A dostatnya techiya ta aeraciyi vodi ne spriyayut rozmnozhennyu organichnih zabrudnikiv Pivnichnij livij bereg Dnistra strimko pidnimayetsya nad vodoyu na 80 m Nagori vin ogolyuye skelni porodi Pravij bereg richki uzdovzh yakogo rozkinulosya selo ye pologim ta utvoryuye plyazhi z galkoyu zruchni dlya kupannya Z pivdnya selo otochuye visokij vkritij lisom pravij shil Dnistrovskogo kanjonu z najvishoyu tochkoyu 289 m nad rivnem morya gora Chahor Bilya samogo centru sela cej shil prorizaye nevelichkij potichok uzdovzh yakogo malovnichoyu dolinoyu tyagnetsya doroga sho z yednuye Doroshivci iz Zastavnoyu Na zahidnij okolici sela de ruslo rozdilyayetsya na dvi protoki ye velikij ostriv ulyublene misce vidpochinku selyan i priyizhdzhih Vishe za techiyeyu vid ostrova visochit vkrita lisom Vasilivska stinka yaka ogoloshena geologichnoyu pam yatkoyu prirodi Pid urvishem v rusli richki vodoyu vimitij glibokij ponad 10 m vir de u suvori zimi perehovuyetsya masa ribi I z ciyeyi prichini pivkilometrova dilyanka rusla ohoronyayetsya yak ihtiologichnij zakaznik Vasilivska virva Nizhche za techiyeyu na shid vid sela bilya samogo berega rozkinulasya velika galyavina de mozhna poribaliti Vid galyavini strimko pidnimayetsya vkritij derevami shil kanjonu nagori yakogo znahoditsya hutir Doroshivci Zvidti vidkrivayetsya chudovij krayevid kanjonu z richkoyu i selom Pidnimayuchis dorogoyu do hutora mozhna napitisya chistoyi dzherelnoyi vodi z chiselnih potichkiv a takozh pobachiti vodospad IstoriyaTeritoriya sela bula zaselena she z davnih chasiv Poblizu Doroshivciv v urochishah Toloka Ostriv viyavleno zalishki pizno paleolitichnih stoyanok v centri sela i v urochishi Gorodishe poselennya tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e na hutori Vignanka poselennya pered skifskogo chasu IX VIII stolittya do n e Zalishki davnoruskih poselen XII XIII stolit roztashovani v centri sela v urochishah Gorodishe i Luka Persha dokumentalna zgadka pro selo datuyetsya 1617 rokom koli moldavskij gospodar pidtverdiv svoyeyu gramotoyu sho vono nalezhit vdovi kolishnogo cherniveckogo starosti D Lenci Tut zhe zaznachayetsya sho gramota vidana zamist vikradenih tatarami voyevodskih spiskiv chasiv gospodarya Shtefana Otzhe napevne Doroshivci isnuvali vzhe u XV stolitti Naprikinci XVIII stolittya koli Doroshivci u skladi Bukovini uvijshli do Avstro Ugorskoyi imperiyi 1775 r u seli prozhivali 102 sim yi v 1780 roci tut bulo uzhe 170 simej U 1836 roci u Doroshivcyah narahovuvalosya vzhe 212 selyanskih gospodarstv Pershu shkolu v seli vidkrili u 1870 roci U 1911 roci v Doroshivcyah stala diyati filiya kulturno osvitnogo tovaristva Ruska besida Vona mala svoyu biblioteku ta chitalnyu z tvorami T G Shevchenka I Ya Franka Yu A Fedkovicha ta inshih Robotoyu ciyeyi organizaciyi keruvala misceva ukrayinska inteligenciya zokrema vchiteli shkoli Za perepisom 1900 roku bulo 2293 ga ugid z nih 2140 ga opodatkovuvanih 1836 ga rilli 77 ga luk 47 ga sadiv 110 ga pasovish i 70 ga lisu buli filvarok i fabrika Selyani mali 1509 ga zemli a do panskogo dvoru nalezhalo 784 ga zemli V seli buli 503 budinki pravoslavna parafiyalna cerkva chotiriklasova narodna shkola 2 akusherki 3 zhandarmi pozichkova kasa telegraf poshtamt prozhivali 2254 osobi 15 rimokatolikiv 7 grekokatolikiv 2090 pravoslavnih 141 yudej i 1 inshogo virospovidannya 2108 ukrayinciv 3 rumuni i 142 nimci yakimi zapisuvalis yevreyi buli 187 konej 530 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 314 ovec i 293 svini A na zemlyah filvarku bulo 28 budinkiv Doroshivci 6 budinkiv i 47 zhiteliv Gorodivshin 14 budinkiv i 79 zhiteliv Odaya 8 budinkiv prozhivali 126 meshkanciv 30 rimokatolikiv 47 grekokatolikiv 16 pravoslavnih i 33 yudeyi 61 ukrayinec 35 nimciv 29 polyakiv i 1 inshoyi nacionalnosti buli 50 konej 269 goliv velikoyi rogatoyi hudobi 156 ovec i 6 svinej Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Doroshivci kilka raziv perehodili iz ruk v ruki bagato budivel bulo zrujnovano chimalo zhiteliv ne povernulosya z frontiv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini u listopadi 1918 r selo razom z Bukovinoyu buli okupovani rumunskoyu armiyeyu Naselennya pozbavili elementarnih politichnih prav Ukrayinska shkola bula zakrita ukrayinski knizhki ta periodichni vidannya zaboroneni Na toj chas u seli prozhivalo blizko 2250 osib Naprikinci rumunskoyi dobi pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni u Doroshivcyah bulo 563 dvori 28 chervnya 1940 r zgidno z nacistsko radyanskim paktom Pivnichna Bukovina razom iz Doroshivcyami vidijshla vid Rumuniyi do Radyanskoyi Ukrayini U roki Drugoyi svitovoyi vijni pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1944 rr do Bukovini povernulas rumunska vlada Rumuniya todi bula soyuznikom nacistskoyi Nimechchini 24 bereznya 1944 r do sela povernulasya radyanska vlada U povoyenni roki u Doroshivcyah provodilasya nasilnicka kolektivizaciya Selyani chinili opir stalinskomu teroru azh do 1948 roku Protyagom cogo chasu bulo vbito ta zamordovano chimalo selyan gospodariv i patriotiv Pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti u 1991 r Doroshivci postupovo vidnovlyuyut svij silskij kolorit ta povertayutsya do istorichnih koreniv NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1664 osobi z yakih 723 choloviki ta 941 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1533 osobi 100 naselennya vkazalo svoyeyu ridnoyu movoyu ukrayinsku movu Vidomi lyudiAntonyuk Grigorij Gnatovich Artem kerivnik Zastavnivskogo rajonnogo provodu OUN 03 06 1948 Vasilishin Andrij Dmitrovich 1984 2014 starshij serzhant Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Gajdej Todor Ivanovich Bilij komendant boyivki SB 1944 1945 referent SB 1945 12 1948 i odnochasno kerivnik 06 12 1948 Zastavnivskogo rajonnogo provodu OUN Krejtorik Andrij Andrijovich Griznij licar Bronzovogo hresta bojovoyi zaslugi UPA Onishuk Denis Ivanovich 1901 1975 pedagog pismennik teatralnij diyach voyak UGA Panchik Mihajlo Dmitrovich 1895 1937 radyanskij partijnij diyach voyak UGA Div takozhVodospad Doroshiveckij Vodospad Falinskij Fotogalereyarichka Dnister bilya Doroshivciv Doroshiveckij ostriv na Dnistri plyazh na Dnistri bilya DoroshivcivPrimitkiPredstoyatel Kiyivskogo Patriarhatu zvershiv Bozhestvennu liturgiyu ta vidvidav urochistosti z nagodi 400 littya s Doroshivci na Bukovini Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XIII Bukowina Wien online Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Chernivecka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Chernivecka oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini PosilannyaPogoda v seli 8 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Viglyad na mapi ta z kosmosuCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi