Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Онищук Денис (20 січня 1901, с. Дорошівці, Заставнівський повіт — 9 травня 1975) — педагог, письменник, театральний діяч. однорічний вістун УСС та УГА.
| Денис Онищук | |
|---|---|
 Вістун | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 20 січня 1901 с. Дорошівці, Заставнівський повіт,  Австро-Угорщина |
| Смерть | 9 травня 1975 (74 роки) м. Гура-Гумора,  Румунія |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
| Рід військ |  УГА |
| Війни / битви | Українсько-польська війна |
Життєпис
Молоді роки та юність
Народився в селі Дорошівці Заставнівський повіт на Буковині (тепер Заставнівського р-ну Чернівецької області) у сім'ї церковного півця (дяка) православної церкви в Дорошівцях Івана Онищука та Євфросини Созонтіївни Іваницької.
В 1908—1911 рр. навчався в народній школі села Кліводин. В 1911/1912 навчальному році в підготовчому класі, курс за перші 4 класи пройшов в 1912/1913 — 1915/1916 (перше півріччя) навчальних років в українській державній гімназії в Кіцмані та в 2-й державній гімназії в Чернівцях (у другому півріччі 1915/1916 навчального року). Курс за 5-й і 6-й класи пройшов у державній гімназії в Кіцмані в 1917/1918 навчальному році.
Брав участь у першій за часів російської окупації українській маніфестації в Кіцмані, організованій українським військовим клубом 1 травня 1917 року.
Участь в УГА
Учасник Буковинського Віча в Чернівцях 3 листопада 1918.
Вступив до загону українських добровольців, який під командуванням Омеляна Кантеміра брав участь у роззброюванні жандармерії та військових колишньої австрійської армії в Кіцмані. У середині листопада 1918 р. разом із рештою кіцманських добровольців перейшов через Оршівці до Снятина, де влився в лави УГА (УСС). Воював як однорічний вістун у складі 1-го етапного куреня при команді м. Станиславова (квітень 1919 р.), згодом разом із братом у складі 2-го гарматного полку 2-ї Коломийської бригади УГА на Херсонщині як харчовий підстаршина (взимку 1919/1920 р.) та 2-го важкого гарматного дивізіону 3-ї бригади ЧУГА як телефоніст.
У грудні 1919 — січні 1920 р. перехворів тифом та тричі поворотним тифом у с. Михайлівка біля Вінниці. Лікувався в шпиталі УГА в м. Тиврів. У січні 1920 р. потрапив в оточення червоних партизанів разом з штабом і обозом 2-ї бригади УГА, з якого звільнився в місті Окна. Наприкінці квітня 1920 р. разом із братом брав участь у невдалому антибільшовицькому виступі, ініційованому поручником Титом Черським, який закінчився роззброєнням дивізіону в м. Комаргороді.
У перших днях травня 1920 р. на станції Слобідка перед Бірзулою утік з ешелону, у якому більшовики везли до Одеси роззброєних вояків УГА, і пішки дістався с. Катеринівка над Дністром. Згодом перейшов фронт і потрапив до Могилева-Подільського. У складі 5-ї Херсонської дивізії ДА УНР перейшов 30 липня 1920 р. на правий берег Дністра.
Румунський період
Не бажаючи служити в підпорядкуванні поляків, повернувся в липні 1920 р.на Буковину.
Склавши іспити за 7-й клас у «Державній українській гімназії» в Чернівцях, в 1920/1921 навчальному році записався як госпітант до 8-го класу цієї ж гімназії. Після масових арештів українських студентів в червні 1921 р. поширював летючки, видані українським студентським товариством «Союз», за що в жовтні 1921 р. був притягнутий до судової відповідальності, однак незабаром звільнений. У жовтні 1922 р. склав з третьої спроби матуральні іспити та отримав свідоцтво зрілості. Записався на математичне відділення філософського факультету в Чернівцях. Член українського студентського товариства «Січ» в Чернівцях.
З осені 1923 р. навчався у Національному інституті фізичного виховання в Бухаресті, який завершив у 1927 році. Член-засновник Культурно-спортового товариства «Буковина» в Бухаресті, член правління (1925 р.) та батько (з 1932 р.) «Буковини».
Учитель фізкультури в педагогічній школі та в гімназії м. Фальтичени неподалік Сучави (1927—1929), у ліцеї в Бельцах (1929—1930), у педагогічній школі (1930—1933) та теологічній семінарії (1933) м. Роман, в ліцеї м. Хотин (1933—1938), в теологічній семінарії (1938—1949) та нижчій гімназії № 3 (1949—1951) м. Роман.
З осені 1951 р. працював професором фізичного виховання українського ліцею в Мармароському Сигітіаж до його ліквідації в 1960 р. Згодом викладав в українській секції румунської школи в місті Сигіті. Вийшов на пенсію 31 серпня 1962 р.
Творчий доробок
З 1921 р. виступав у виставах української театральної трупи С. Терлецького, переважно в комічних ролях.
З 10.1922 р. — член драматичної секції товариства «Буковинський Кобзар» у Чернівцях. Брав участь як актор у виставах українського театру, живучи в Чернівцях, і згодом аж до 1934 р., приїжджаючи в часі канікул на Буковину. Виступав як актор українського театру в Вашківцях (1930), під час гастролей 1932 р. в Топорівцях, Малому Кучурові, Чорному Потоці, Хотині, Клішківціх, під час гастролей 1933 р. в Вижниці, Розтоках, Дихтинці, Довгополі, Сторонці Путилові, Селятині, Бродині, Глибоці.
Як член Кіцманського співочого товариства «Боян» влітку 1926 р. в ролі режисера-постановника поставив на сцені «Народного Дому» в Кіцмані виставу «Сватання на Гончарівці», зігравши в ній роль Стецька, а напередодні нового 1928 року підготував і провів у Кіцмані українську «Маланку» за власним сценарієм. Організатор та актор українських самодіяльних театральних колективів в М. Сигіті в 1950-х рр.
Дописував до українських часописів, що видавалися у міжвоєнний час у Чернівцях та в Бухаресті. Автор численних поезій та прозових творів українською мовою, перекладач творів румунських письменників українською мовою, а українських — румунською (літературний псевдонім Панас Кущенко або Стецько). Співпрацював з українським відділом при педагогічному видавництві в Бухаресті, готуючи до видання українські підручники для шкіл у Румунії, а також румунсько-український та українсько-румунський словники. Записував та впорядковував народні приказки та прислів'я українців Румунії, які видав окремою книгою «Народ скаже — як зав'яже». Автор спогадів про своїх побратимів з Буковини в рядах УГА, опублікованих С. Лакустою в рубриці «Пам'яти героїв» на ламах чернівецької газети «Час» в 1930—1932 рр. Член Комітету побудови пам'ятника героям с. Кліводин, спорудженого за народні кошти 10 червня 1932 р. Ініціатор урочистого покладання делегацією українців із Буковини, Галичини та Карпатської України вінка з написом на синьо-жовтій стяжці «Борцям за волю України українці, гості ХІ Олімпіяди» на могилі полковника Д. Вітовського та четаря Ю. Чучмана в Берліні 4 серпня 1936 р. Автор прочитаного в той день вірша «На могилі полк. Д. Вітовського».
Нагороджений «Хрестом Симона Петлюри» як «Онищук Денис, підхорунжий» за участь у збройній боротьбі за державність України під проводом Головного Отамана Симона Петлюри 1917—1921 рр. (запис у реєстрі 1136).
Останні роки життя
Восени 1966 р. переїхав на постійно до м. Ґура-Гумора (Gura Humorului) на Південній Буковині в Румунії. Помер після важкої хвороби. Похований на цвинтарі в Ґура-Гуморі поруч із дружиною неподалік від могили З. Онищука.
На приміщенні школи в с. Кліводин у травні 2011 р. встановлено меморіальну дошку на честь Д. Онищука.
Твори
- Онищук Д. Останній акт (Уривок зі споминів 2-гого тяжкого дивізіону 3 бригади Ч. У.Г. А.) // «Літопис Червоної Калини». — 1931. — Вересень. — Ч. 9. — С. 4—10.
- Онищук Д. Памятник героям у Кліводині на Буковині.// «Літопис Червоної Калини». — 1932. — Грудень. — Ч. 12. — С. 9.
- Онищук Д. Останні дії 2-го гарматнього полку //Літопис Червоної Калини. — 1933. — Вересень. — Ч. 9. — С. 3—8.
- Онищук Д. Замітки про окремі слова.// «Рідна Мова». — 1936. — Червень. — Ч. 6.
- Онищук Д. На могилі полк. Вітовського.// «Літопис Червоної Калини». — 1936. — Листопад. — Ч. 11. — С. 3.
- Онищук Д.Полин і мед. Бухарест: «Editura pentru Literatură», 1965.
- Зібрав Денис Онищук «Народ скаже — як зав'яже». Опрацював і впорядкував народні прислів'я та приказки д-р Іван Рябошапка. Бухарест: «Критеріон», 1976.
- Онищук Д. Спомини. Чернівці: «Букрек», 2013. — 492 С.
- Онищук Д. На шляху життя. Чернівці: «Книги-ХХІ», 2008. — 176 С.
- Онищук Д. Поезії (Привіт Дм. Геродотові, Якої хочу я весни, Позір, на чати!, Другові, Воскресний день, Як дим той…). // «Наш голос». — 2016. — Лютий. — № 260. — С. 7.
Джерело
- В. Старик. Онищук Денис. Західно-Українська Народна Республіка. Енциклопедія. Т. 2: З-О. — Івано-Франківськ: Манускрипт — Львів, 2019. — С. 766.
Література
- Лакуста С. Пам'яти героїв / «Час». — 1931. — 21 квітня.; Шалата М. Пісні з країни на Дунаї. // «Всесвіт». — 1970. — Червень. — № 6. — С. 159—160.
- Богайчук М. Скромний трудівник пера. // «Радянська Буковина». — 1975. –10 серпня.; Онищук Я. Останні дні. До 35-річчя від смерті письменника Дениса Онищука. // «Наш голос». — 2010. — Квітень. — № 190. — С. 14—15.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга II. Київ: «Темпора», 2011. — С. 305.
- Антофійчук В. Незнаний Денис Онищук. // «Наш голос». — 2016. — Лютий. — № 260. — С. 5—6.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Onishuk Denis 20 sichnya 1901 19010120 s Doroshivci Zastavnivskij povit 9 travnya 1975 pedagog pismennik teatralnij diyach odnorichnij vistun USS ta UGA Denis Onishuk VistunZagalna informaciyaNarodzhennya20 sichnya 1901 1901 01 20 s Doroshivci Zastavnivskij povit Avstro UgorshinaSmert9 travnya 1975 1975 05 09 74 roki m Gura Gumora RumuniyaVijskova sluzhbaPrinalezhnist ZUNRRid vijsk UGAVijni bitviUkrayinsko polska vijnaZhittyepisMolodi roki ta yunist Narodivsya v seli Doroshivci Zastavnivskij povit na Bukovini teper Zastavnivskogo r nu Cherniveckoyi oblasti u sim yi cerkovnogo pivcya dyaka pravoslavnoyi cerkvi v Doroshivcyah Ivana Onishuka ta Yevfrosini Sozontiyivni Ivanickoyi V 1908 1911 rr navchavsya v narodnij shkoli sela Klivodin V 1911 1912 navchalnomu roci v pidgotovchomu klasi kurs za pershi 4 klasi projshov v 1912 1913 1915 1916 pershe pivrichchya navchalnih rokiv v ukrayinskij derzhavnij gimnaziyi v Kicmani ta v 2 j derzhavnij gimnaziyi v Chernivcyah u drugomu pivrichchi 1915 1916 navchalnogo roku Kurs za 5 j i 6 j klasi projshov u derzhavnij gimnaziyi v Kicmani v 1917 1918 navchalnomu roci Brav uchast u pershij za chasiv rosijskoyi okupaciyi ukrayinskij manifestaciyi v Kicmani organizovanij ukrayinskim vijskovim klubom 1 travnya 1917 roku Uchast v UGA Uchasnik Bukovinskogo Vicha v Chernivcyah 3 listopada 1918 Vstupiv do zagonu ukrayinskih dobrovolciv yakij pid komanduvannyam Omelyana Kantemira brav uchast u rozzbroyuvanni zhandarmeriyi ta vijskovih kolishnoyi avstrijskoyi armiyi v Kicmani U seredini listopada 1918 r razom iz reshtoyu kicmanskih dobrovolciv perejshov cherez Orshivci do Snyatina de vlivsya v lavi UGA USS Voyuvav yak odnorichnij vistun u skladi 1 go etapnogo kurenya pri komandi m Stanislavova kviten 1919 r zgodom razom iz bratom u skladi 2 go garmatnogo polku 2 yi Kolomijskoyi brigadi UGA na Hersonshini yak harchovij pidstarshina vzimku 1919 1920 r ta 2 go vazhkogo garmatnogo divizionu 3 yi brigadi ChUGA yak telefonist U grudni 1919 sichni 1920 r perehvoriv tifom ta trichi povorotnim tifom u s Mihajlivka bilya Vinnici Likuvavsya v shpitali UGA v m Tivriv U sichni 1920 r potrapiv v otochennya chervonih partizaniv razom z shtabom i obozom 2 yi brigadi UGA z yakogo zvilnivsya v misti Okna Naprikinci kvitnya 1920 r razom iz bratom brav uchast u nevdalomu antibilshovickomu vistupi inicijovanomu poruchnikom Titom Cherskim yakij zakinchivsya rozzbroyennyam divizionu v m Komargorodi U pershih dnyah travnya 1920 r na stanciyi Slobidka pered Birzuloyu utik z eshelonu u yakomu bilshoviki vezli do Odesi rozzbroyenih voyakiv UGA i pishki distavsya s Katerinivka nad Dnistrom Zgodom perejshov front i potrapiv do Mogileva Podilskogo U skladi 5 yi Hersonskoyi diviziyi DA UNR perejshov 30 lipnya 1920 r na pravij bereg Dnistra Rumunskij period Ne bazhayuchi sluzhiti v pidporyadkuvanni polyakiv povernuvsya v lipni 1920 r na Bukovinu Sklavshi ispiti za 7 j klas u Derzhavnij ukrayinskij gimnaziyi v Chernivcyah v 1920 1921 navchalnomu roci zapisavsya yak gospitant do 8 go klasu ciyeyi zh gimnaziyi Pislya masovih areshtiv ukrayinskih studentiv v chervni 1921 r poshiryuvav letyuchki vidani ukrayinskim studentskim tovaristvom Soyuz za sho v zhovtni 1921 r buv prityagnutij do sudovoyi vidpovidalnosti odnak nezabarom zvilnenij U zhovtni 1922 r sklav z tretoyi sprobi maturalni ispiti ta otrimav svidoctvo zrilosti Zapisavsya na matematichne viddilennya filosofskogo fakultetu v Chernivcyah Chlen ukrayinskogo studentskogo tovaristva Sich v Chernivcyah Z oseni 1923 r navchavsya u Nacionalnomu instituti fizichnogo vihovannya v Buharesti yakij zavershiv u 1927 roci Chlen zasnovnik Kulturno sportovogo tovaristva Bukovina v Buharesti chlen pravlinnya 1925 r ta batko z 1932 r Bukovini Uchitel fizkulturi v pedagogichnij shkoli ta v gimnaziyi m Falticheni nepodalik Suchavi 1927 1929 u liceyi v Belcah 1929 1930 u pedagogichnij shkoli 1930 1933 ta teologichnij seminariyi 1933 m Roman v liceyi m Hotin 1933 1938 v teologichnij seminariyi 1938 1949 ta nizhchij gimnaziyi 3 1949 1951 m Roman Z oseni 1951 r pracyuvav profesorom fizichnogo vihovannya ukrayinskogo liceyu v Marmaroskomu Sigitiazh do jogo likvidaciyi v 1960 r Zgodom vikladav v ukrayinskij sekciyi rumunskoyi shkoli v misti Sigiti Vijshov na pensiyu 31 serpnya 1962 r Tvorchij dorobok Z 1921 r vistupav u vistavah ukrayinskoyi teatralnoyi trupi S Terleckogo perevazhno v komichnih rolyah Z 10 1922 r chlen dramatichnoyi sekciyi tovaristva Bukovinskij Kobzar u Chernivcyah Brav uchast yak aktor u vistavah ukrayinskogo teatru zhivuchi v Chernivcyah i zgodom azh do 1934 r priyizhdzhayuchi v chasi kanikul na Bukovinu Vistupav yak aktor ukrayinskogo teatru v Vashkivcyah 1930 pid chas gastrolej 1932 r v Toporivcyah Malomu Kuchurovi Chornomu Potoci Hotini Klishkivcih pid chas gastrolej 1933 r v Vizhnici Roztokah Dihtinci Dovgopoli Storonci Putilovi Selyatini Brodini Gliboci Yak chlen Kicmanskogo spivochogo tovaristva Boyan vlitku 1926 r v roli rezhisera postanovnika postaviv na sceni Narodnogo Domu v Kicmani vistavu Svatannya na Goncharivci zigravshi v nij rol Stecka a naperedodni novogo 1928 roku pidgotuvav i proviv u Kicmani ukrayinsku Malanku za vlasnim scenariyem Organizator ta aktor ukrayinskih samodiyalnih teatralnih kolektiviv v M Sigiti v 1950 h rr Dopisuvav do ukrayinskih chasopisiv sho vidavalisya u mizhvoyennij chas u Chernivcyah ta v Buharesti Avtor chislennih poezij ta prozovih tvoriv ukrayinskoyu movoyu perekladach tvoriv rumunskih pismennikiv ukrayinskoyu movoyu a ukrayinskih rumunskoyu literaturnij psevdonim Panas Kushenko abo Stecko Spivpracyuvav z ukrayinskim viddilom pri pedagogichnomu vidavnictvi v Buharesti gotuyuchi do vidannya ukrayinski pidruchniki dlya shkil u Rumuniyi a takozh rumunsko ukrayinskij ta ukrayinsko rumunskij slovniki Zapisuvav ta vporyadkovuvav narodni prikazki ta prisliv ya ukrayinciv Rumuniyi yaki vidav okremoyu knigoyu Narod skazhe yak zav yazhe Avtor spogadiv pro svoyih pobratimiv z Bukovini v ryadah UGA opublikovanih S Lakustoyu v rubrici Pam yati geroyiv na lamah cherniveckoyi gazeti Chas v 1930 1932 rr Chlen Komitetu pobudovi pam yatnika geroyam s Klivodin sporudzhenogo za narodni koshti 10 chervnya 1932 r Iniciator urochistogo pokladannya delegaciyeyu ukrayinciv iz Bukovini Galichini ta Karpatskoyi Ukrayini vinka z napisom na sino zhovtij styazhci Borcyam za volyu Ukrayini ukrayinci gosti HI Olimpiyadi na mogili polkovnika D Vitovskogo ta chetarya Yu Chuchmana v Berlini 4 serpnya 1936 r Avtor prochitanogo v toj den virsha Na mogili polk D Vitovskogo Nagorodzhenij Hrestom Simona Petlyuri yak Onishuk Denis pidhorunzhij za uchast u zbrojnij borotbi za derzhavnist Ukrayini pid provodom Golovnogo Otamana Simona Petlyuri 1917 1921 rr zapis u reyestri 1136 Ostanni roki zhittya Voseni 1966 r pereyihav na postijno do m Gura Gumora Gura Humorului na Pivdennij Bukovini v Rumuniyi Pomer pislya vazhkoyi hvorobi Pohovanij na cvintari v Gura Gumori poruch iz druzhinoyu nepodalik vid mogili Z Onishuka Na primishenni shkoli v s Klivodin u travni 2011 r vstanovleno memorialnu doshku na chest D Onishuka TvoriOnishuk D Ostannij akt Urivok zi spominiv 2 gogo tyazhkogo divizionu 3 brigadi Ch U G A Litopis Chervonoyi Kalini 1931 Veresen Ch 9 S 4 10 Onishuk D Pamyatnik geroyam u Klivodini na Bukovini Litopis Chervonoyi Kalini 1932 Gruden Ch 12 S 9 Onishuk D Ostanni diyi 2 go garmatnogo polku Litopis Chervonoyi Kalini 1933 Veresen Ch 9 S 3 8 Onishuk D Zamitki pro okremi slova Ridna Mova 1936 Cherven Ch 6 Onishuk D Na mogili polk Vitovskogo Litopis Chervonoyi Kalini 1936 Listopad Ch 11 S 3 Onishuk D Polin i med Buharest Editura pentru Literatură 1965 Zibrav Denis Onishuk Narod skazhe yak zav yazhe Opracyuvav i vporyadkuvav narodni prisliv ya ta prikazki d r Ivan Ryaboshapka Buharest Kriterion 1976 Onishuk D Spomini Chernivci Bukrek 2013 492 S Onishuk D Na shlyahu zhittya Chernivci Knigi HHI 2008 176 S Onishuk D Poeziyi Privit Dm Gerodotovi Yakoyi hochu ya vesni Pozir na chati Drugovi Voskresnij den Yak dim toj Nash golos 2016 Lyutij 260 S 7 DzhereloV Starik Onishuk Denis Zahidno Ukrayinska Narodna Respublika Enciklopediya T 2 Z O Ivano Frankivsk Manuskript Lviv 2019 S 766 LiteraturaLakusta S Pam yati geroyiv Chas 1931 21 kvitnya Shalata M Pisni z krayini na Dunayi Vsesvit 1970 Cherven 6 S 159 160 Bogajchuk M Skromnij trudivnik pera Radyanska Bukovina 1975 10 serpnya Onishuk Ya Ostanni dni Do 35 richchya vid smerti pismennika Denisa Onishuka Nash golos 2010 Kviten 190 S 14 15 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II Kiyiv Tempora 2011 S 305 Antofijchuk V Neznanij Denis Onishuk Nash golos 2016 Lyutij 260 S 5 6