Залізнична лінія Львів — Чернівці ― одна з основних ліній на Заході України.
Вона сполучає Галичину та Буковину в Західній Україні, обслуговується Львівською залізницею та іншими українськими залізницями.
Історія
Залізнична лінія була побудована в січні 1864 р. і є однією з найстаріших залізниць на теренах країни Після побудови лінія мала назву Лемберг—Черновіц. Через не дуже складні географічні умови будівництво здійснено відносно швидко. Ділянку в австрійських коронних землях Галичини та Буковини між Лембергом та Чернівцями було відкрито у вересні 1866 р. Вона була побудована і експлуатується залізничною компанією Лемберг-Чернівці-Яси залізниця (LCJE).
з 1870-х
Цей розділ не містить . |
Незабаром після початку експлуатації зросли скарги на експлуатацію залізниці, тому експлуатація з 7 жовтня 1872 — 31 липня 1875 р. переведена під державне управління. Через погану економічну життєздатність компанії роботу залізничної лінії з 1 липня 1889 р. було припинено. Після закінчення Першої світової війни залізниця знаходилась у 2 різних країнах. Ділянка від Лемберга (польськ. Lwów) до Шнятина перейшла до Польщі, коротка ділянка між Неполокаучі (нині Чернауці) під назвою Черновіц перейшла до Румунії і була взята на озброєння Румунською державною залізницею і експлуатували. Польською лінією керувала Польська державна залізниця. У березні 1928 року лінія офіційно стала їх власністю. Під час Другої світової війни польська лінія була окупована Радянським Союзом у 1939 р., а в 1940 р., Після анексії Північної Буковини, була додана румунська секція. Після вторгнення Німеччини в Радянський Союз і відвоювання Північної Буковини румунськими військами влітку 1941 року це було змінено. Після закінчення Другої світової війни ці території повернулися до Радянського Союзу. Залізничну лінію перевели на широку колію (1520 мм), але єдину колію зберегли.
Посилання
- Інформація про розділ Лемберг — Ходорів [ 26 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформація про розділ Ходорів — Хриплін [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформація про розділ Хриплін — Коломия [ 10 серпня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
- Інформація про ділянку Коломия — Чернівці [ 1 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
- Запис курсу маршруту з 1944 року [ 22 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 січня 2016. Процитовано 20 грудня 2020.
- Österreichische Revue. Band 1867. Heft 1. Verlag Carl Gerold, Wien 1867, Permalink Österreichischer Bibliothekenverbund, S. 70.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zaliznichna liniya Lviv Chernivci odna z osnovnih linij na Zahodi Ukrayini Budivlya vokzalu v Ivano Frankivsku Vona spoluchaye Galichinu ta Bukovinu v Zahidnij Ukrayini obslugovuyetsya Lvivskoyu zalizniceyu ta inshimi ukrayinskimi zaliznicyami IstoriyaZaliznichna liniya bula pobudovana v sichni 1864 r i ye odniyeyu z najstarishih zaliznic na terenah krayini Pislya pobudovi liniya mala nazvu Lemberg Chernovic Cherez ne duzhe skladni geografichni umovi budivnictvo zdijsneno vidnosno shvidko Dilyanku v avstrijskih koronnih zemlyah Galichini ta Bukovini mizh Lembergom ta Chernivcyami bulo vidkrito u veresni 1866 r Vona bula pobudovana i ekspluatuyetsya zaliznichnoyu kompaniyeyu Lemberg Chernivci Yasi zaliznicya LCJE z 1870 h Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Starij vid na zaliznichnij vokzal u Hodorovi Nezabarom pislya pochatku ekspluataciyi zrosli skargi na ekspluataciyu zaliznici tomu ekspluataciya z 7 zhovtnya 1872 31 lipnya 1875 r perevedena pid derzhavne upravlinnya Cherez poganu ekonomichnu zhittyezdatnist kompaniyi robotu zaliznichnoyi liniyi z 1 lipnya 1889 r bulo pripineno Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni zaliznicya znahodilas u 2 riznih krayinah Dilyanka vid Lemberga polsk Lwow do Shnyatina perejshla do Polshi korotka dilyanka mizh Nepolokauchi nini Chernauci pid nazvoyu Chernovic perejshla do Rumuniyi i bula vzyata na ozbroyennya Rumunskoyu derzhavnoyu zalizniceyu i ekspluatuvali Polskoyu liniyeyu keruvala Polska derzhavna zaliznicya U berezni 1928 roku liniya oficijno stala yih vlasnistyu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni polska liniya bula okupovana Radyanskim Soyuzom u 1939 r a v 1940 r Pislya aneksiyi Pivnichnoyi Bukovini bula dodana rumunska sekciya Pislya vtorgnennya Nimechchini v Radyanskij Soyuz i vidvoyuvannya Pivnichnoyi Bukovini rumunskimi vijskami vlitku 1941 roku ce bulo zmineno Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ci teritoriyi povernulisya do Radyanskogo Soyuzu Zaliznichnu liniyu pereveli na shiroku koliyu 1520 mm ale yedinu koliyu zberegli PosilannyaInformaciya pro rozdil Lemberg Hodoriv 26 listopada 2020 u Wayback Machine ros Informaciya pro rozdil Hodoriv Hriplin 4 grudnya 2020 u Wayback Machine ros Informaciya pro rozdil Hriplin Kolomiya 10 serpnya 2021 u Wayback Machine ros Informaciya pro dilyanku Kolomiya Chernivci 1 grudnya 2020 u Wayback Machine ros Zapis kursu marshrutu z 1944 roku 22 listopada 2016 u Wayback Machine Primitki Arhiv originalu za 12 sichnya 2016 Procitovano 20 grudnya 2020 Osterreichische Revue Band 1867 Heft 1 Verlag Carl Gerold Wien 1867 Permalink Osterreichischer Bibliothekenverbund S 70