Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оде́са (МФА: [ɔˈdɛsɐ] (
прослухати)) — місто в Україні, Одеська область, Одеський район. Адміністративний центр області та району. Третє за кількістю мешканців місто країни після Києва та Харкова. Розташоване на узбережжі Чорного моря. Найбільший морський торговий порт держави. Культурно-освітній, туристичний, торговий, транспортний центр. Складова Одеської міської територіальної громади. Населення — 1 010 537 осіб (2022). Основа економіки — транспортні перевезення, машинобудівна, хімічна, нафтопереробна, харчова та легка промисловості. Працюють 37 закладів вищої освіти, шість театрів, вісім кінотеатрів, філармонія, цирк, музеї, галереї тощо.
Перші поселення на території Одеси засновані близько VII століття до н. е. — III століття н. е. давньогрецькими колоністами. У ХІІІ ст. цю місцевість заселила Ногайська орда, яка через якийсь час влилася до Золотої орди. Біля 1341 року узбережжя захопило Велике князівство Литовське, яке заклало тут фортецю Коцюбіїв. У XV ст. вона перейшла до складу Османської імперії і була перейменована на Хаджибей. 1789 року фортецю завоювала Російська імперія, яка перейменувала її на Одесу і надала статус міста. У 1819—1859 роках тут діяв торговий режим порто-франко, який сприяв стрімкому економічному розвитку. Впродовж українсько-радянських воєн місто входило до складу УНР, Української держави, більшовицьких і білих сил. 1920 року стало частиною УСРР. Під час Другої світової війни, у 1941—1944 роках, перебувало під окупацією Румунії. Від 1991 року — у складі незалежної України.
Історичний центр Одеси з 2023 року перебуває в списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. У центральній частині міста — ансамбль будівель кінця XVIII—XIX століть у стилях класицизму, ампіру, модерну тощо. У межах Одеси та її околицях знаходяться кліматичні та бальнеологічні курорти. Також під містом знаходиться велика мережа підземних ходів і лабіринтів, які утворюють одну з найбільших у світі катакомб із довжиною тунелів приблизно 2,5 тисячі км.
Назва
- Одеса (МФА: [ɔˈd̪ɛsɐ] (
![image]()
прослухати)) — сучасна українська назва, від 1795 року. Уперше назва Одеса з'явилася 10 (21) січня 1795 року. Назва може бути пов'язана з давньогрецькою колонією Одесо́с (грец. Οδησσός; нині встановлено, що колонія є на місці міста Варна). Наприкінці XVIII століття була мода називати міста грецькими іменами, пов'язана з «Грецьким проєктом» Катерини II (наприклад, Ольвіополь, Севастополь, Сімферополь, Тирасполь тощо). - Аде́с — стара українська назва.
- Коцюбіїв — литовська назва до XVI століття. Наприкінці XIV — початку XV століття північно-західне Причорномор'я перейшло під владу Великого князівства Литовського, це пов'язано з іменем польського шляхтича Кочуби Якушинського. Точна дата появи поселення невідома, а назви в різний час та в різних джерелах відрізняються, наприклад: Кочубїїв, Качубїїв, Качубий, Качибей, Хаджибей, Гаджибей, Аджибей. Перша письмова згадка про порт Коцюбіїв (in portu … Kaczubyeiow) Великого князівства Литовського і Руського, датується 19 травня 1415 року у польського хроніста Яна Длугоша.
- Хаджибе́й (з османської: «той, що здійснив хадж») — назва до 1795 року.
- Істріан — ймовірна назва у VI—III століттях до н. е.
Місто має багато «народних назв». Поширеною є «Одеса-мама», що має відношення до кримінального світу. Час від часу вживаються такі порівняння, назви та словосполучення, як «Перлина Чорного моря», «Південна Пальміра» (у порівнянні з Пальмірою — містом дивовижної краси; відносно сирійської Пальміри. Одеса (насправді) розташована північніше, проте, відповідно до російського імперського наративу, «Північна Пальміра» — це Санкт-Петербург), «Південна столиця», «Столиця гумору» тощо.
Символіка
Офіційно затвердженими символами Одеси є герб, великий герб, стяг та , опис і порядок використання яких визначаються положенням міської ради «Про міську символіку». Герб міста становить іспанський щит червоного кольору із зображенням у середині білого якоря з чотирма лапами. Щит, на великому гербі, обрамлено декоративним золотим картушем й увінчано срібною міською короною у вигляді трьох веж. Під вежею розташовано зображення Золотої Зірки міста-героя, ограненої золотом та діамантом. Прапор складається з прямокутного полотнища, поділеного на три прямовисні смуги — червону, білу та жовту. У центральній, білій, смузі посередині розташований герб міста. Остання зміна стягу та гербу була затверджена 29 квітня 2011 року. 25 серпня 2011 року було затверджено «Статут територіальної громади міста Одеси». Згідно з ним, офіційним гімном міста є «Пісня про Одесу» з оперети Ісака Дунаєвського «Біла акація». Фрагмент мелодії грають куранти на будівлі мерії міста на Приморському бульварі. Крім того, від 5 червня 2012 року місто має свій туристичний логотип.
Географія
Розташування та фізична географія
Одеса розташована на північно-західному узбережжі Чорного моря, на перетині шляхів з Північної та Центральної Європи на Близький Схід та в Азію, у центрі Одеського району однойменної області. Місто перебуває у східноєвропейському часовому поясі. Площа міста сягає 162,42 км². Джерела питної води на території міста нині — це бюветні комплекси, а також централізоване постачання водою Одеси та прилеглих околиць підприємством Інфоксводоканал, що здійснюється з річки Дністер по 40-кілометровому водогону через водозабір у місті Біляївка. Поблизу міста лежать три великих лимани: Куяльницький, Хаджибейський та Сухий.
Місто розташоване на відстані близько 39 км від кордону з Молдовою. Зокрема, саме така відстань між Одесою та пунктом пропуску через державний кордон України «Маяки-Удобне». Одеса розташована у Причорноморській низовині. Середня висота міста над рівнем моря — 50 м. Найвища точка Одеси — Жевахова гора (65 м над рівнем моря), а найнижча — Куяльницький лиман (4,2 м нижче рівня моря).
 |  Берлін ~ 1674 км Варшава ~ 1142 км Львів ~ 718 км |  Гельсінкі ~ 1837 км Київ ~ 489 км | Харків ~ 674 км Дніпро ~ 468 км | |
 Париж ~ 2627 км Відень ~ 1439 км | Пн | Маріуполь ~ 664 км Південне ~ 45 км | ||
| Зх Одеса Сх | ||||
| Пд | ||||
Білгород-Дністровський ~ 82 км Ізмаїл ~ 237 км Софія ~ 876 км |  Стамбул ~ 932 км |  Тбілісі ~ 1441 км |
Клімат
Клімат Одеси помірно-континентальний з рисами субтропічного, з м'якою зимою, відносно затяжною весною, теплим і довгим, нерідко дуже спекотним, літом, а також довгою та теплою осінню. За класифікації Кеппена — вологий континентальний (Dfb), близький до субтропічного (Cfa). Середньорічна температура повітря становить +13,0 °C, найнижча вона у січні (0,7 °C), найвища — в липні (+24,4 °C). В середньому за рік ув Одесі випадає 592 мм атмосферних опадів, найменше — у жовтні, найбільше — в липні. Мінімальна річна кількість опадів (196 мм) спостерігалась у 1921 році, максимальна (765 мм) — у 2004 році. Максимальну добову кількість опадів (103 мм) зафіксовано 8 червня 1926 року. У середньому за рік у місті спостерігається 112 днів з опадами; найменше їх (6) у вересні, найбільше (14) — у грудні. Відносна вологість повітря становить в середньому 76 %, найменша вона в серпні (66 %), найбільша — у грудні (84 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність в Одесі мають вітри з півночі, найменшу — з південного сходу. Найбільша швидкість вітру спостерігається у січні-лютому, найменша у червні-липні. У січні вона в середньому становить 4,6 м/с, у липні — 3,2 м/с. Найбільше ясних днів спостерігається у серпні, найменше — у грудні. Упродовж року в Одесі спостерігаються різноманітні атмосферні явища: гроза, туман, роса, ожеледиця тощо. Зокрема, туман найчастіше спостерігається у січні-березні, гроза — у червні та липні.
| Температура води Одеси (дані за 1977-1995 роки) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 7,6 | 6,5 | 9,5 | 15,4 | 22,5 | 27 | 28 | 27 | 26 | 21,2 | 17 | 11 | 28 |
| Середня температура, °C | 4,3 | 3,6 | 5,2 | 8,8 | 14,7 | 21,7 | 24 | 24,7 | 21,5 | 16,7 | 11,7 | 7,3 | 13,7 |
| Абсолютний мінімум, °C | 1 | 2 | 1 | 4 | 10 | 16 | 21 | 22 | 16 | 13 | 6 | 3 | 1 |
| Джерело: ЕСИМ. Температура воды - Одесса - Статистика(рос.) | |||||||||||||
| Клімат Одеси (1981–2010 роки) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 15,1 | 18,6 | 24,1 | 29,4 | 33,3 | 37,2 | 39,3 | 38,0 | 35,4 | 30,5 | 26,0 | 16,3 | 39,3 |
| Середній максимум, °C | 2,2 | 2,7 | 6,6 | 13,0 | 19,5 | 24,0 | 27,0 | 26,5 | 21,0 | 15,0 | 8,4 | 3,7 | 14,1 |
| Середня температура, °C | −0,5 | −0,2 | 3,5 | 9,4 | 15,6 | 20,0 | 22,6 | 22,3 | 17,2 | 11,6 | 5,7 | 1,1 | 10,7 |
| Середній мінімум, °C | −2,8 | −2,6 | 1,0 | 6,6 | 12,1 | 16,3 | 18,5 | 18,2 | 13,5 | 8,6 | 3,2 | −1,2 | 7,6 |
| Абсолютний мінімум, °C | −26,2 | −28 | −16 | −5,9 | 0,3 | 5,2 | 7,5 | 7,9 | −0,8 | −13,3 | −14,6 | −19,6 | −28 |
| Норма опадів, мм | 34 | 37 | 32 | 27 | 36 | 49 | 47 | 39 | 41 | 35 | 41 | 35 | 453 |
| Кількість | 77 | 80 | 125 | 186 | 265 | 291 | 314 | 302 | 240 | 169 | 77 | 57 | 2183 |
| Кількість дощових днів | 9 | 7 | 10 | 11 | 12 | 13 | 10 | 8 | 9 | 10 | 13 | 10 | 122 |
| Кількість сніжних днів | 11 | 10 | 6 | 0,4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0,2 | 4 | 9 | 41 |
| Вологість повітря, % | 83 | 81 | 78 | 74 | 71 | 70 | 66 | 65 | 72 | 77 | 82 | 84 | 75 |
| Джерело: Pogoda.ru та NOAA (sun 1961—1990) | |||||||||||||
Екологічний стан
Одеса є великим портом України та має два портові міста-супутники — Чорноморськ (на Сухому лимані) та Південне (на Григорівському лимані). Цей портовий вузол простягається вздовж Чорноморського узбережжя на 60 км та створює досить напружені екологічні умови для морської екосистеми регіону. Забруднення морського середовища відбувається через викиди в море неочищених або недостатньо очищених стічних вод Одеси, а також забрудненого поверхневого стоку з міської території. Є загроза дії небезпечних виробництв у зоні Одеської затоки. У випадку розливу аміаку з аміаковозів і потрапляння його в атмосферу, зона небезпечного для життя ураження охопить увесь берег Одеси, починаючи з міста Південне, включаючи саму Одесу, Крижанівку, Фонтанку, Нову Дофінівку. Після закінчення будівництва терміналу для нафти на 40 мільйонів тонн, з технологічною платформою на відстані 20 км від берега у випадку катастрофи можуть утворюватися смертельно-небезпечні території у радіусі 7,5 км; помірно небезпечний регіон у радіусі 12,5 км.
Забрудненню атмосфери та утворенню значної кількості стічних вод сприяють промислові об'єкти машинобудування, хімії та нафтохімії, перероблювання риби та сільгосппродукції. 75 % сумарного викиду забруднювачів в атмосферу дає автомобільний транспорт та, частково, морські судна, особливо влітку. Очисні споруди Одеси перевантажені та застарілі. Досить часто відбуваються розриви каналізації, і в море потрапляє велика кількість забруднених стічних вод. Практично після кожної зливи одеські пляжі закриваються для купання через небезпечний санітарний стан морського середовища на узбережжі. Річки Дунай, Дніпро та Дністер разом узяті виносять у море за рік близько 100 тисяч тонн фосфатів, до 1 мільйону тонн нітратів та понад 2 мільйонів тонн органічних речовин. Через окислення органічних речовин у воді зникає кисень. Вміст небезпечної для здоров'я бактеріальної мікрофлори у морській воді перевищує норми в сотні тисяч разів.
З 1965 по 1980 роки з метою запобігання зсувів уздовж берегової лінії було збудовано споруди від зсувів — хвилеломи та буни. Ці споруди не тільки відокремили пляжну зону від моря, туди вивели труби дренажних систем, якими скидають щорічно до 20 млн м³ прісної води. Унаслідок цього морська вода на узбережжі опрісніла настільки, що більшість морських тварин-біофільтраторів загинуло. Окрім того, споруди порушили природний водообмін, і пляжні місця для купань практично перетворилися на стічні канави, де купатися та бути на березі небезпечно через засівання піску небезпечними бактеріями. В одному літрі морської води було виявлено понад 250 тис. клітин кишкової палички, а максимальна кількість бактерій в одному літрі морської води на популярному пляжі Аркадія досягала 2,4 мільйона клітин.
Історія
Велике Князівство Литовське 1415—1484
Османська Імперія 1484—1789
Російська Імперія 1789—1917 Тимчасовий уряд Росії 1917
УНР груд 1917 — лист 1918
ОРР січ–бер 1918 Українська Держава бер-груд 1918 ЗСПР груд 1918 — квіт 1919 ТРСУУ/
УРСР квіт–серп 1919 ЗСПР серп 1919 — лют 1920 УРСР лют 1920 — груд 1922
СРСР 1922—1941
Румунське королівство 1941—1944
СРСР 1944—1991 Україна 1991–до наших днівСтародавні часи
Перші ознаки людей на території сучасної Одеси та її околиць стосуються епохи верхнього палеоліту (58 — 38 століття до нашої ери). У V столітті до н. е. на місці сучасного центру Одеси існувало стародавнє грецьке поселення — «Гавань Істріан». Залишки цієї колонії були знайдені під сучасним Приморським бульваром на глибині 1,5 м, а також на інших вулицях міста. Окрім цього поселення, на території Одеси також налічується близько дванадцяти інших давньогрецьких колоній. Крім інших, на протилежному березі Одеської затоки було поселення «Гавань Ісіякон». Суперництво між мешканцями цих колоній було зумовлене тим, що між ними проходив кордон грецьких міст-колоній Ольвії (на північному сході зі сторони гавані Ісіякон) та Істрії (на півдні зі сторони гавані Істріан). У другій половині IV — початку III століття до н. е. Ольвія вступила в конфлікт із сусідніми грецькими колоніями, Херсонесом та Істрією. Причиною війни стало невдоволення правителями Ольвії сферами впливу в цьому регіоні. На той час гавань Істріан була прикордонним форпостом Істрії, тому через війну це поселення прийшло у запустіння наприкінці IV століття до н. е., а гавань Ісіякон проіснувала ще два століття. Занепад грецьких колоній також був зумовлений вторгненням союзу кочових племен гунів у 375 році нашої ери. Прихід кочовиків на ці землі повністю розорив місцеве населення та перетворив ці землі у Дике Поле, де населення практично не було.
VII—XIV століття
Близько VII століття тут оселилися Тиверці — слов'янське плем'я, що жило у лісостеповій зоні між Дністром, Прутом і Дунаєм, на територіях біля Чорного моря. Тиверці і уличі, як вважають сучасні дослідники, були нащадками антів і входили до Антського союзу. Близько VII століття тут оселилися Уличі — східнослов'янське плем'я південно-західної групи, що заселяло у VI—IX ст. пониззя Дніпра від р. Росі до Чорного моря у межах розселення антів, нащадками яких вони (як і тиверці) були. Входили до Антського союзу.
XIV—XV століття
Близько XIV століття, у місцевому степу панувала Ногайська орда, яка згодом влилася до Золотої Орди. В ординські часи, у XIV столітті, на місті колишньої грецької колонії з'явилася генуезька факторія «Джинестра», що торгувала з кочовиками. Генуезці купували у Північному Причорномор'ї здебільшого зерно та рабів. Водночас, на думку науковців, Куяльницький та Хаджибейський лимани почали віддалятися від Чорного моря, у результаті чого утворився природний насип — «Пересип». Це не могло не позначитися на економічному стані краю, позаяк, у наступні роки на цих двох лиманах видобувалося багато солі. На початку 1320-х років одним з основних ворогів Золотої Орди стало Велике князівство Литовське.
У 1324 році до литовського панування відійшли всі землі між Дніпром та Дністром, зокрема й територія сучасного міста.
Коцюбіїв
При правлінні Вітовта було засновано фортецю Коцюбіїв і торгову пристань біля неї. Перша писемна згадка про це поселення датується 1415 роком.
1442 року фортеця була надана польським шляхтичам Бучацьким — тодішнім власникам коронного Поділля. Наприкінці XV століття литовсько-польська влада на цих землях послабилася і вони знову прийшли у запустіння.
1484 року ці землі завоювала Османська імперія, а місцеве населення складали переважно татари. У 1765 році османська влада відбудувала стару литовську фортецю, назвавши її «Єні-Дюнья» (в перекладі з османської — «Новий Світ»). Вона знаходилась між сучасними Потьомкінськими сходами та Воронцовським палацом на Приморському бульварі. Цю фортецю неодноразово штурмували запорізькі козаки під проводом Семена Галицького, Петра Калнишевського тощо. 1774 року фортеця була вперше захоплена об'єднаними козацько-російськими військами. Однак, за Кючюк-Кайнарджійським мирним договором її було віддано туркам.
У складі Російської імперії
Під час Російсько-турецької війни 1787—1792 років фортеця потрапила до уваги військ Олександра Суворова, який прямував на Бендери. Її було взято на світанку між 4 та 5 годиною 14 (25) вересня 1789 року передовим загоном корпусу генерала Івана Гудовича. Загоном командував граф Хосе де Рібас. Активну участь у битві за Хаджибей брало Чорноморське козацьке військо на чолі з отаманами Захарієм Чепігою та Антоном Головатим.
7 червня (27 травня) 1794 року російська імператриця Катерина II підписала рескрипт про влаштування у Хаджибеї військової гавані та купецької пристані. Призначенням нового порту на Чорному морі було розширення торгових зв'язків з Європою. Проєкт розбудови міста було доручено нідерландському військовому інженерові, Францу де Воллану. Будівництво портових споруд та головного собору розпочалося 2 вересня (22 серпня) 1794 року під керівництвом Хосе де Рібаса. Цей день і досі відзначається в Одесі, як день міста. Нова назва Хаджибея — Одеса, вперше з'явилася у документі, датованому 21 (10) січня 1795 року. Уже з перших років заснування місто стало основним портом, через який постачалося зерно з Російської імперії до інших країн Європи та Передньої Азії. Багато у чому цьому сприяв прихід на посаду генерал-губернатора Новоросії та градоначальника Одеси Армана Емманюеля дю Плессі (герцога де Рішельє). За час його перебування на цих посадах населення припортового міста виросло у п'ятнадцять разів. Також з 1806 до 1860 роки на теренах сучасного міста та області розташовувалася Усть-Дунайське буджацьке козацьке військо. Внутрішній устрій якого нагадував устрій Запорозької Січі. Центральним органом управління був Кіш, який очолював кошовий отаман. Було запроваджено колишні старшинські посади та була відновлена Генеральна старшина. Військо поділялося на курені, на чолі яких стояли курінні отамани. Під час управління містом герцогом, тут з'явився перший комерційний банк, біржа, іноземні консульства тощо. За часів управління Луї де Ланжерона, у 1819 році, Одеському порту було дано режим порто-франко, що дозволяло право безмитного ввезення та вивозу товарів. Це дозволило розвинути зовнішню торгівлю та покращити економічні умови в місті. Водночас князь Михайло Воронцов, що у той час обіймав посаду генерал-губернатора Новоросії та Бессарабії, зумів привернути до міста увагу багатьох аристократів та багатіїв з усієї імперії, завдяки чому місто стало одним з найбільших промислових центрів країни. У 1820 році вийшла перша міська газета, у 1825 році відкрився археологічний музей. Також у ті часи відкрилося багато закладів освіти й прилюдна бібліотека.
1830 року засновано міську публічну бібліотеку (з 1941 р. — Одеська державна наукова бібліотека ім. М. Горького). На той час зібрання нараховувало 5 тисяч книг, це була друга в Російській імперії (після імператорської у Санкт-Петербурзі) і перша в Україні публічна бібліотека. З 1907-го по сьогодні бібліотека міститься в будинку, який в 1904—1906 роках було зведено за проєктом архітектора Ф. П. Нестурха. В бібліотеці працювало багато визначних особистостей, які в різний час очолювали її. Це історик М. Н. Мурзакевич, професор В. О. Яковлев, літератор М. Ф. Дерібас та його син, краєзнавець О. М. Дерібас, автор книги «Стара Одеса». Особливо важливу роль у розвитку бібліотеки відіграли її директор з 1896 по 1920 рік професор Новоросійського університету М. Г. Попруженко, який створив історичний нарис «Одеська міська публічна бібліотека. 1830—1910», та куратор бібліотеки у 1897—1917 роках почесний громадянин Одеси граф М. М. Толстой. Унікальний фонд найдавнішої книгозбірні України нині нараховує близько 5 мільйонів видань майже 100 мовами світу. Завдяки наявності значної кількості рідкісних документів, матеріалів (понад 200 тис.) та рукописів бібліотека увійшла до світового каталогу «Музей книги й книжної справи» (Museums of Book and Book-making. International Directori. — М., 1987). 1865 року в Одесі на базі Рішельєвського ліцею (першим директором якого був закарпатець Іван Орлай) створено Новоросійський університет (з 1945 р. — Одеський університет ім. 1.1. Мечникова) у складі трьох факультетів: історико-філологічного, фізико-математичного та юридичного, який тривалий час був єдиним вишем на півдні України. Ініціатива у відкритті університету належить М. І. Пирогову.
У другій половині XIX століття найбільш видатними керівниками міста стали: граф Пауль Деметріус Коцебу, Григорій Маразлі та Микола Новосельський. При керівництві графа Коцебу, проїжджа частина центру Одеси була заміщена бруківкою, замість каганців з'явилися гасові лампи, був побудований перший у місті водогін, відкрита перша залізнична лінія тощо. Також Пауль Деметріус багато уваги приділяв розвиткові освіти та науки. За часів його головування, Рішельєвський ліцей перетворився на Новоросійський університет, а також було засновано багацько шкіл та училищ. На відміну від Коцебу, Григорій Маразлі більше приділяв уваги зовнішньому вигляду міста. Саме тому у часи керівництва грецького міського голови містом, було побудовано Олександрівський парк, пам'ятник-колону Олександру II, відкрито першу конку, введено електричне освітлення, а також побудовано дитячу та очну лікарні, кілька богоділень, дешевих їдалень, притулків, народних училищ у місті та передмісті. До 100-ї річниці свого заснування, 1894 року, Одеса посідала четверте місце в імперії за кількістю населення та рівнем економічного розвитку після Санкт-Петербургу, Москви та Варшави.
Розвал імперії та Українська революція
| Зміна влади в Одесі в 1917—1920 роках | ||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рік | с | л | б | к | т | ч | л | с | в | ж | л | г |
| 1917 |  РІ | Тимчасовий уряд Росії |  УНР | |||||||||
| 1918 |  ОРР | Українська Держава | ДА | |||||||||
| 1919 | ДА |  ТРСУУ/УРСР | ДА | |||||||||
| 1920 | ДА | УРСР | ||||||||||
У день початку Першої світової війни 19 липня (1 серпня) 1914 року в Одесі відбулася багатотисячна патріотична маніфестація, що зібралася на Соборній площі і пройшла центральними вулицями міста. У жовтні 1917 року Одеса увійшла до Української Народної Республіки в складі адміністративно-територіальної одиниці Одеса, але її політично-правовий статус в Українській державі був дискусійним.
Після проголошення УНР, 30 листопада (12 грудня) — 1 грудня (13 грудня) 1917 року в Одесі спалахнуло більшовицьке повстання, яке закінчилося перемогою українських військ. У січні 1918 року у місті владу зайняли більшовики, створивши 7 (20) лютого 1918[] Одеську Радянську Республіку, однак, вона була ліквідована вже 13 березня[] того ж року після приходу до міста австро-німецьких військ. Після прибуття військ з міста почалися вивозитися продукти та устаткування. Щоправда, після початку німецької революції війська були вимушені покинути Одесу. Незабаром у місті висадився 30-ти тисячні британсько-французькі війська підтримати прибуваючу з Єкатеринограду 10-ти тисячну «Добровольчу армію» Антона Денікіна. Того ж року у грудні до Одеси підійшла армія української Директорії. Таким чином у різних частина міста налічувалося три різні влади: Антанта, «Білі» та Директорія УНР.
На початку наступного року, за допомогою партизанів та розповсюдження у іноземних військах більшовицької пропаганди, місто зайняли «Червоні», що майже відразу націоналізували усі міські банки, однак це не допомогло подолати масовий голод та безробіття. За допомогою військ Антанти, що залишилися на рейді ескадри, військам Денікіна вдалося знову встановити свою владу у місті. Однак остаточно радянська влада була встановлена в Одесі з 7 лютого 1920 року.
Радянський період
У перші роки після багатьох воєнних протистоянь, що відбувалися в Одесі, місто опинилося у занепаді. Багато у чому цьому сприяла політика влади, через що інтелігенція міста масово почала виїжджати за кордон. Перші роки під радянською владою позначилися відкриттям низки культурних, освітніх та наукових закладів. У кінці 1930-х рр. під Одесою відбулися масові розстріли людей, заарештованих НКВС.
Під час Другої світової війни Одеса опинилася біля фронту. Оборона міста тривала 73 дні, з 5 серпня до 16 жовтня 1941 року. Увесь цей час місто піддавалося бомбардуванням по 12-15 разів на день. Евакуацію міста було проведено невдало, частина радянських військ не знала про відступ і була захоплена у полон. 15-16 жовтня групи НКВС підірвали велику кількість будівель, у тому числі плотину, що спричинило затоплення району Пересип та загибель цивільного населення. 16 жовтня румунські війська увійшли до міста. Згодом, радянська влада випустила спеціальну нагороду — медаль «За оборону Одеси», а Одесі дала звання «міста-героя». Захопивши місто, румунські війська проводили політику терору, так у жовтні 1941 року в районі артскладів на Люстдорфській дорозі було живцем спалено близько 25 тисяч одеситів, більшість з яких були євреями, також серед загиблих були військовополонені, комуністи, особи, які видалися окупантам підозрілими. У подальшому єврейське населення було майже знищено або виселено з міста у гетто та концтабори. У місті діяв рух спротиву. Радянські партизани були не єдиними підпільниками в окупованій Одесі. Наприкінці 1941 року в місто прибула Південна «похідна група» Організації українських націоналістів. Через три з половиною роки радянські війська третього Українського фронту, під командуванням уродженця Одеси, Родіона Малиновського, 10 квітня 1944 року визволили місто у ході Одеської наступальної операції.
Впродовж наступних років у місті проводилася робота по відновленню зруйнованих у часи війни споруд. До 1948 року в Одесі було відбудовано усі найважливіші портові та промислові споруди. Станом на 1975 рік, житловий фонд міста склав рекордну кількість квадратних метрів — 12 мільйонів, що у два рази більше ніж 1940 року. Також у той час виникли нові міські райони: Південний, Південно-Західний, Північно-Східний та Таїровський.
Незалежна Україна
Кінець ХХ — початок ХХІ століття
У 1991 році, 1 грудня, відбувся Всеукраїнський референдум, щодо проголошення незалежності України. За результатами референдуму по усій Одеській області з 1 412 228 опитаних (75,01 %) за проголошення незалежності проголосували — 1 205 755 (85,38 %), проти — 163 831 (11,6 %), а також 42 642 бюлетені стали недійсні.
Багато промислових підприємств з проголошенням Україною незалежності були вимушені закритися, інші працюють лише на частину своїх потужностей. Виною тому розрив економічних зв'язків з колишніми радянськими республіками СРСР, недостатня підтримки з боку влади, а також невміння працювати в нових економічних умовах.
У 2014 році в Одесі відбулася серія конфліктів між активістами Євромайдану та Антимайдану.
У 2020 році, у зв'язку з пандемією коронавіруса туристичний потік в Одесу знизився на 37,5 %.
Російсько-українська війна
23 квітня 2022 року російські війська обстріляли Одесу крилатими ракетами. Вони зруйнували як військову інфраструктуру міста, і житлові будинки, вбивши вісім людей (у тому числі 3-місячне немовля) і поранивши ще 18 людей. Окрім цього росіяни зруйнували понад 1000 м² території цвинтаря.
2 травня 2022 високоточні російські ракети вразили житловий будинок в Одесі, вбили 14-річного юнака і поранили 17-річну дівчину. 7 травня російські війська обстріляли Одесу шістьма ракетами стратегічної авіації, пошкодивши знову аеропорт та цивільне підприємство у житловому районі Одеси. 9 травня росіяни обстріляли Одесу 9 ракетами та вбили одну людину. Голові Євроради довелося ховатися у притулку. 12 травня російські війська при черговому обстрілі Одеси пошкодили Воронцовський палац.
Загинули внаслідок російського вторгнення в Україну
24 лютого 2022 року внаслідок обстрілу Одеси загинув Будко Валерій Вікторович.
Дата заснування міста
Існує дві версії щодо дати заснування Одеси, 1415 рік (від першої письмової згадки про Коцюбіїв) та 2 вересня 1794 року (традиційна дата відліку міста в Російській імперії).
1415 рік
Дата заснування Одеси 1415 роком базується на даних з роботи польського історика Яна Длугоша «Історія Польщі».
Слід відмітити, що Ян Долгуш помилився в датуванні, бо облога Константинополя відбулася з 1411 по 1413 рік за правління султана Муси Челебі.
Ще в XIX ст. історики Василь Надлер та Володимир Яковлєв наголошували на тому, що початок історії Одеси йде від татарського міста Хаджибей. Першим автором, що вказав на 1415 рік як рік можливого заснування Одеси, був історик Олексій Маркевич (1847—1903 рр.) (у дослідженні 1894 року «Город Качибей или Гаджибей — предшественник Одессы»).
У 1990-і та 2000-і роки обґрунтування 1415 року як дати заснування Одеси давали історики Олександр Болдирєв (книга «Одесі — 600: історичний нарис», 1994), Тарас Гончарук («Історія Хаджибея (Одеси) 1415—1795 рр. у документах», 2000), Олена Бачинська.
У 2010 році послідовники О. Болдирєва заснували громадську організацію «Одесі — 600+», до якої ввійшли відомі історики, краєзнавці, юристи, педагоги, представники громадських об'єднань і творчих спілок.
11 лютого 2015 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2015 році», якою датою заснування Одеси зазначається 1415 рік.
Історик Федір Петрунь у роботі 1928 року «Качибей на старинных картах» дослідив старінні карти та робить висновок, що говорити про Качибей як наявний населений пункт у XVI—XVIII ст. можна з великою обережністю, оскільки є підстави припускати, що значний час у цей період він перебував в запустінні та не мав постійного поселення. З ним погоджується археолог та історик Андрій Добролюбський, який у книзі «Археология Одессы» (2012) вказує, що відлік Одеси від 1415 року ускладнюється тим, що у XVI—XVII ст. Коцюбіїв не існував постійно.
2 вересня 1794 року
Дата 22 серпня (за новим стилем 2 вересня) 1794 року озвучена істориком Аполлоном Скальковським у книзі «Первое тридцатилетие истории Одессы» 1837 року як день, коли відбулося освячення перших одеських храмів. 1849 року цей день почали офіційно відзначати офіційно, проводячи хресні ходи.
Відтоді цей день відзначався офіційно як день міста.
1794 рік зазначений як дата заснування Одеси на ювілейній монеті 2014 року (та аналогічній срібній монеті).
На державному рівні дата була переглянута 11 лютого 2015 року з прийняттям Верховною Радою України постанови «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2015 році», якою датою заснування Одеси зазначається 1415 рік. У постанові КМУ «Про затвердження Списку історичних населених місць України» від 26 липня 2001 року роком заснування Одеси зазначений 1794. Протиріччя між вказаними постановами КМУ та Верховної ради стали предметом судового розгляду.
Офіційне святкування дня міста 2 вересня продовжується після 2015 року на місцевому та державному рівні
Ряд дослідників вказують на умовність дати 2 вересня. У брошурі «Століття Одеси» 1894 року подані висновки, підкріплені думкою професорів Олександра Кирпичникова, Олексія Маркевича, Володимира Яковлєва, згідно з якими визнано, що днем заснування Одеси слід вважати 27 травня 1794 року, тому що в цей день виданий рескрипт імператриці про заснування міста. Можливою причиною обрання дати 22 серпня (2 вересня) було те, що саме 22 серпня був день коронації чинного на 1849 рік імператора Миколи I. Професор Василь Надлер у своїй книзі «Одесса в первые эпохи ее существования» 1893 року зазначив, що у день 22-го серпня, який звикли святкувати одесити, жодних визначних подій не трапилося, окрім початку певних робіт в порту.
В XIX ст. історики Василь Надлер та Володимир Яковлєв наголошували на тому, що початок історії Одеси йде від татарського міста Хаджибей.
Дата 2 вересня 1794 року критикується з огляду на її причетність до виправдання російської офіційної історіографії. Історик Тарас Гончарук вважає, що ця дата обрана з ідеологічних причин, щоб підкреслити, що до приходу Росії тут не існувало поселення, а Одеса заснована заново діячами імперії на незаселеному місці, що є неправдою. Також він підкреслює на неприпустимість святкування дня Одеси, дата якого фактично взята з дати коронації Миколи I. Історик Ігор Сапожников вважає що у 2000-х роках з'явився міф про історичний регіон, «Новоросію», який розвивався самостійно від інших українських земель і за своїми законами. І таким чином, Одеса як частина Новоросії не є справжньою частиною України. Подібної ж думки дотримувалася відомий історик Доротея Атлас, яку вона виклала у своїй книжці «Старая Одесса, ее друзья и недруги», а також сучасний краєзнавець Олег Губар і віце-президент Всесвітнього клубу одеситів, Євген Голубовський.
Населення
Чисельність
Одеса — центр Одеської агломерації з населенням до 1,5 мільйонів осіб. Станом на 1 січня 2022 року населення Одеси становило 1 010 537 особи. Під час останнього перепису населення, який відбувся 2001 року, населення Одеси становило 1 010 тисяч осіб; під час передостаннього радянського перепису, у 1989 році, — 1 115 тисяч осіб.
Статевий та віковий склад
Щодо статевого складу населення, то згідно з переписом населення 2001 року, у місті проживає 470 353 чоловіків та 539 945 жінок, у відсотках відповідно 46,6 % та 53,4 %. Станом на той же рік діти до 16 років становлять 14,6 %, а пенсіонери, себто чоловіки старше 59 та жінки старше 54 років, становлять 22,5 %, що вказує на старіння населення міста. Відсоток осіб працездатного віку ж становить 63,1 %.
Національний склад
За національним складом, згідно з переписом 2001 року, більшість населення міста становлять українці — 61,6 %, значну частку становлять росіяни — 29 %, а всі інші національності становлять не більше двох відсотків населення: болгари — 1,7 %, євреї — 1,2 %, молдовани — 0,7 %, білоруси — 0,6 %, вірмени — 0,4 % тощо. Порівнюючи з попередніми роками частка євреїв значно скоротилася, у 1926 році — вона становила 36,7 %, а у 1959 році вже 16,2 %, тоді як українців було відповідно 17,6 % та 41,5 %, росіян 39,0 % та 37,1 %.
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 61,66 % |
| росіяни | 28,89 % |
| болгари | 1,32 % |
| євреї | 1,22 % |
| молдовани | 0,75 % |
| білоруси | 0,63 % |
| вірмени | 0,43 % |
| поляки | 0,20 % |
| грузини | 0,19 % |
| гагаузи | 0,14 % |
| інші/не вказали | 4,57 % |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
| Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Російська | 654 128 | 64,75 % |
| Українська | 307 196 | 30,41 % |
| Болгарська | 3 647 | 0,36 % |
| Вірменська | 1 829 | 0,18 % |
| Білоруська | 901 | 0,09 % |
| Гагаузька | 547 | 0,05 % |
| Циганська | 423 | 0,04 % |
| Єврейська | 411 | 0,04 % |
| Польська | 134 | 0,01 % |
| Німецька | 102 | 0,01 % |
| Інші/Не вказали | 40 980 | 4,06 % |
| Разом | 1 010 298 | 100 % |
Українська мова є єдиною офіційною мовою міста.
Російська агресія проти України спровокувала в Одесі нову хвилю українізації, дедалі більше містян вважають за краще розмовляти українською мовою. Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 16 % населення міста, російською — 80 %, болгарською — 1 %.
Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляли 35 % населення міста, російською — 92 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів).
Особи
- Борис Барський — актор, поет, учасник комік-трупи «Маски». Народний артист України.
- Борис Бурда — гравець інтелектуальних ігор ((«Що? Де? Коли?»), «Брейн-ринг»), телеведучий, журналіст.
- Борис Нечерда — український поет-шістдесятник.
- Валерій Залужний — український військовослужбовець, генерал, Головнокомандувач Збройних сил України.
- Віра Холодна — видатна українська кіноакторка епохи німого кіно.
- Володимир Жаботинський — єврейський письменник і публіцист, один із лідерів сіоністського руху; співзасновник держави Ізраїль та її збройних сил.
- Всеволод Змієнко — генерал-хорунжий Армії УНР. Визначний військовий діяч Армії УНР, один з організаторів військової спецслужби Державного Центру УНР в екзилі. Під час перебування в еміграції у Польщі працював у Генеральному штабі Армії УНР, упродовж 1928—1936 років очолював підрозділи розвідки і контррозвідки.
- Георгій Делієв — актор, режисер, художній керівник театру «Маски-шоу». Народний артист України.
- Данило Заболотний — український мікробіолог, епідеміолог, Президент ВУАН, засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві.
- Зельман Ваксман — американський біохімік, лауреат Нобелівської премії з фізіології й медицини.
- Ігор Бєланов — український радянський футболіст, нападник, лауреат «Золотого м'яча» 1986 року, віцечемпіон Європи-1988, володар Кубка кубків-1986.
- Ілля Мечников — український, російський науковець, один з основоположників порівняльної патології, еволюційної ембріології, імунології і мікробіології.
- Ісак Бабель — російський письменник українського єврейського походження.
- Кирило Буданов — український військовик, генерал-майор начальник Головного управління розвідки МОУ під час російсько-української війни.
- Марко Безручко — український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, творець і один із командирів так званого «Дива на Віслі» — військової операції з відбиття наступу російсько-більшовицьких окупантів під Варшавою, яка врятувала незалежність Польщі в 1920 році.
- Михайло Бойчук — український художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва «бойчукізм»
- Михайло Жванецький — письменник-сатирик, з 1990 до 2020 року президент «Всесвітнього клубу одеситів».
- Оксана Баюл — українська фігуристка.
- Олег Філімонов — гуморист, учасник команди КВК «Одеські джентльмени», ведучий телепередачі «Джентльмен-шоу». Народний артист України.
- Олександр Довженко — український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа.
- Олександр Ройтбурд — український художник, директор Одеського художнього музею (2018—2021), представник Нової української хвилі.
- Петро Нілус — український живописець, художній критик, з 1920 в еміграції у Франції.
- Христо Ботев — національний герой Болгарії, громадський діяч, поет і публіцист.
Адміністрація
Устрій
| Фракція | Кількість |
|---|---|
| Довіряй ділам | 20 |
| Європейська солідарність | 10 |
| Слуга народу | 9 |
| Опозиційна платформа–За життя | 17 |
| Партія Шарія | 5 |
| Позафракційні | 2 |
До складу Одеської міської ради входять 64 депутати, що обираються громадою міста строком на 5 років. За результатами місцевих виборів 2015 року, міська рада поділяється на такі депутатські групи та фракції: Довіряй ділам (27 депутатів), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (12), Опозиційний блок (7), Українська морська партія Сергія Ківалова (5), Опозиційна платформа — За життя (5) і позафракційні (8). Виконавчу владу в місті очолює міський голова та виконавчий комітет. Останньому підпорядковані 25 департаментів, кожен з яких відповідає за певну сферу міського життя: містобудування, економічну політику, фінансову політику, житлове господарство та інфраструктуру тощо У ході місцевих виборів 2014 року міським головою Одеси було обрано Геннадія Труханова, якого у 2015 році було переобрано на цю ж посаду. Великий політичний вплив в Одесі має Одеська обласна державна адміністрація та, зокрема, її голова. Він, як представник Президента України керує виконавчою владою не тільки на рівні Одеси, а й на території всієї області. 27 листопада 2020 року на цю посаду було призначено Гриневецького Сергія Рафаїловича. Єдиного загальноміського органу судової влади в Одесі немає, натомість існує 4 районних суди, юрисдикції яких розповсюджуються на відповідні адміністративні райони міста.
Адміністративний поділ
Адміністративно Одеса поділяється на 4 райони: історичний центр та схід — Приморський район, південь — Київський район, захід — Хаджибейський район та північ — Пересипський район. До 1 січня 2003 року у місті, окрім нинішніх районів, було ще чотири: Жовтневий (до 14.11.1961 Сталінський), , та (до 21.05.1958 Ворошиловський); до 13.06.1958 існував Воднотранспортний район (увійшов до складу Сталінського та Центрального р-нів). До того ж, серед мешканців міста багато хто вживає історичні назви місцевостей Одеси: , , Аркадія, [ru], Ближні Млини, , Великий Фонтан, , Дальні Млини, Дерибасівка, Крива Балка, Куяльник, Преображенське (), , Лузанівка, Люстдорф, Малий Фонтан, Молдаванка, Пересип, Сахалінчик, Селище Котовського, Селище Таїрова, Середній Фонтан, Слобідка, [ru], Черемушки, Чубаївка. Деякі з них відбиті сьогодні у назвах вулиць.
Економіка та промисловість
Одеса — один з головних економічних центрів України, що поєднує в собі найбільший морський порт, розвинену промисловість, курортно-рекреаційний комплекс, транспортну, фінансову та соціальну інфраструктуру. Основними господарськими функціями, які виконує Одеса на рівні міжнародного поділу праці, є транспортна та зовнішньоторговельна. Місто є єдиним повністю сформованим в українському Причорномор'ї місцевим територіально-виробничим комплексом. Місто забезпечене висококваліфікованою робочою силою, що володіє іноземними мовами. Це дозволяє розвивати в Одесі бізнес з високими стандартами та вимогами до трудових ресурсів. Станом на 1 жовтня 2013 року в економіку Одеси було інвестовано 756,2 мільйона доларів США, що становить 44,7 % від загального обсягу інвестицій в Одеську область. Загальний обсяг доходів міського бюджету Одеси, станом на 2013 рік, встановлено у розмірі ₴2 632 408. У серпні 2013 року середня заробітна плата по місту становила ₴3381. 1 жовтня 2014 року зареєстроване безробіття становило 0,46 %.
Розвинена мережа автодоріг, розташування міста поблизу річок Дністер, Південний Буг; також великі морські порти Одеса, Чорноморськ та Південне — у поєднанні з міжнародним аеропортом «Одеса» та залізницею створюють сприятливі умови для приймання, обробки, зберігання і транспортування вантажів, а також обробки потужних пасажиропотоків. Тут працюють понад 460 спільних підприємств з іноземним капіталом. Загальний обсяг реалізованої продукції містом становив: за 2008 рік — ₴15,6 мільярда, за 2010 рік — ₴14,6 мільярда. Нині беззаперечними лідерами у своїх галузях промисловості є такі підприємства: «Нафтопереробний завод», Стальканат, Телекарт-Прилад тощо, Одеський машинобудівний завод.
Міжнародна співпраця
Ще з часів Української Народної Республіки Одеса стала одним з центрів міжнародної співпраці України. На початку XX століття у місті налічувалося три генеральних консульства: Сполученого Королівства Великої Британії та Ірландії, Австро-Угорської та Німецької імперій, а також консульства Сполучених Штатів Америки, Королівства Іспанії та Третьої французької республіки.
Нині в Одесі налічується 22 міста-побратими та 12 міст-партнерів. На честь деяких із міст-побратимів названо навіть вулиці «Південної столиці», зокрема, вулиці , , Марсельська, , тощо. Водночас, в угорському місті Сегед на честь Одеси названо [hu].
Також у місті налічується вісім генеральних консульств:
- Республіки Болгарія,
- Республіки Вірменія,
- Грецької Республіки,
- Китайської Народної Республіки,
- Республіки Польща,
- Румунії та
- Турецької Республіки
та чотирнадцять почесних консульств:
- Республіки Австрія,
- Республіки Казахстан,
- Французької Республіки,
- Республіки Корея,
- Королівства Норвегія,
- Латвійської Республіки,
- Республіки Кіпр,
- Литовської Республіки,
- Федеративної Республіки Німеччина,
- Південно-Африканської Республіки,
- Сирійської Арабської Республіки,
- Республіки Чорногорія,
- Словацької Республіки та
- Республіки Словенія.
Окрім того, у місті працюють консульства
- Грузії,
- Республіки Молдова та
- Арабський,
- Грузинський, ,
- ,
- та та
- Місія Європейського Союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні
22 травня 2012 року у місті також було відкрито перший ув Україні дипломатичний клуб, що має допомогти дипломатам та представника інших країн, що живуть в Одесі, проводити зустрічі та вирішувати найважливіші політичні та дипломатичні питання. Також Одеса є членом організацій: «Eurocities» та .
Міста-побратими
Міста-партнери
Інфраструктура
Комунальне господарство
Міським монополістом із послуг водопостачання та водовідведення є комунальне підприємство [ru]», що у грудні 2003 року міською владою було передано в оренду на 49 років іншому підприємству — ООО «Інфокс». Вода для Одеси передається із річки Дністер, що є за 41 км від міста, міські водогінні мережі мають довжину 1,3 тисячі км.
Вуличне освітлення здійснюється в Одесі комунальним підприємством «Одесміськсвітло». Постачання електроенергії міським споживачам здійснює АТ «Одесаобленерго» — найбільша енергопостачальна компанія на півдні України. Постачання теплової енергії здійснюють комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси». А постачанням газу до осель жителів міста займається ПАТ «Одесагаз». Вивіз сміття, здійснюється у місті трьома компаніями компанією: «Экоград», «Эко-Ренессанс» та «Союз».
Сфера послуг
Станом на 1 лютого 2014 року в Одесі налічується 1 п'ятизірковий, 15 чотиризіркових, 7 тризіркових та 51 інших готелів. У місті велика кількість ресторацій. Станом на 2010 рік в Одесі наявні 648 об'єктів ресторанного бізнесу: ресторанів, кав'ярень, барів тощо. Найвідоміші з них: кафе , , ресторани «Бульваръ», «Кав'ярня-книгарня» тощо. Також представлені такі мережі харчування: McDonald's, Пузата хата, Піца Челентано тощо.
У місті розвинена інфраструктура роздрібної торгівлі. Мережа роздрібної торгівлі становить 14 670 об'єктів. У місті присутні як деякі європейські, так і багато національних мереж супермаркетів; велику популярність мають мережі: «Auchan», «METRO», «Сільпо», «Таврія В», «Фуршет». Найвідоміші міські базари — «Ринок Привоз», «Новий ринок».
У місті розвинена соціальна інфраструктура. Діє 10 театрів, 9 кінотеатрів. У місті функціюють 126 загальноосвітніх навчальних закладів комунальної власності. До послуг жителів близько 1,5 тисячі спортивних споруд: тенісні корти, футбольні поля, спортивні зали, басейни, тири тощо. В Одесі знаходиться 168 АЗС. Як українські, так й іноземні банки мають у місті близько 267 відділень та 585 банкоматів. Міська система охорони здоров'я представлена 61 лікувально-профілактичним закладом.
2011 року за версією журналу «Фокус» Одеса посіла перше місце у рейтингу українських міст за рівнем життя.
Транспорт
Одеса є одним з найважливіших транспортних вузлів України й має розвинену транспортну інфраструктуру. Розвинені такі види транспорту: морський, повітряний, залізничний та автомобільний. Через місто проходять міжнародні автошляхи М05, М14, М15, М16, М27 (ці шляхи є частиною європейських маршрутів E58, E87, E95 та E581), завдяки чому місто з'єднане з Києвом, Кишиневом, Маріуполем та іншими іноземними та українськими містами. Через місто також проходять три міжнародні транспортні коридори — Європейський коридор № 9, транспортний потік Гданськ — Одеса, [en]. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою, проте це не вирішує внутрішньоміських транспортних проблем. Вони спричинені передусім автомобільними заторами, погодними умовами та незадовільним станом дорожнього покриття. Проблемою міського транспорту Одеси також є те, що система громадського транспорту міста недостатньо розвинена та перебуває у неналежному стані. Серед причин, що до цього призвели є недосконала законодавча система, а також відсутність будь-яких електронних систем, що могли б полегшити всю систему пасажирських перевезень. Також у місті повністю відсутній розклад руху громадського транспорту, що також спричиняє проблеми у внутрішньоміських громадських перевезеннях. В Одесі працюють трамваї, тролейбуси, автобуси, маршрутні таксі, таксі, фунікулер та катери.
Одеський морський торговельний порт — один з найбільших в Україні. Технічні можливості порту дозволяють переробляти до 25 мільйон тонн сухих і 25 мільйонів тонн наливних вантажів щороку. Він пов'язаний з більш ніж 600 портами зі 100 країн світу. Пасажирський комплекс здатний обслужити до 4 мільйони туристів на рік. Також у порту діють дві поромні переправи — одна до Туреччини, а саме Стамбула, інша — до Греції. У центрі міста, розташовано залізничний вокзал. Одеська залізниця — головна транспортна мережа на півдні Україні, яка щомісяця обслуговує близько 700 тисяч пасажирів і відправляє понад 2 мільйони тонн вантажів. З місцевого вокзалу без пересадок можна доїхати найпівнічніше до Москви (Росія), найсхідніше до Костянтинівки, найпівденніше до Ізмаїла та найзахідніше до Перемишля (Польща). На південно-західній околиці, за 7,5 км від центра міста, є Міжнародний аеропорт «Одеса». Це летовище займає третє місце в Україні за обсягом пасажирських перевезень. Повітряними лініями аеропорт пов'язаний більш як з 60 містами світу та обслуговує 111 регулярних рейсів на тиждень. Авіалініями місто пов'язане з великими містами Європи та Азії, курортами Середземномор'я та Близького Сходу.
Природоохоронні території та об'єкти
Серед природоохоронних об'єктів загальнодержавного значення в місті розташовані Одеські катакомби, Одеський ботанічний сад та Одеський зоопарк. Серед об'єктів місцевого значення — 33 ботанічні пам'ятки природи та 13 парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Освіта і наука
Станом на 2011 рік охоплення дошкільною освітою становить 70 % серед усіх дітей (минулого року — 60 %). Зокрема, серед дітей 5-річного віку ця цифра становить майже 100 % (минулого року — 89 %). За тими ж даними, станом на 2010 рік, у місті працюють 152 дошкільних закладів, де навчаються 26 247 дітей. Однак, місць у дитячих садках Одеси на усіх охочих місця не вистачає, через що батькам доводиться ставати у чергу, для того, що б їх дитина отримала освіту. Одеса — великий центр вищої освіти й академічної та галузевої науки.
У місті також діють 136 середні навчальні заклади, 25 ЗВО I-II рівнів акредитації та 19 ЗВО III—IV рівнів акредитації, 11 з них мають статус національних. У всіх ЗВО навчаються близько 130 тисяч студентів. Серед найвідоміших ЗВО міста є Одеський національний університет імені І. І. Мечникова та Одеський національний політехнічний університет, кожний з яких охоплює багато спеціальностей та працює у сферах гуманітарних та технічних наук відповідно. Одним із провідних закладів вищої освіти України в галузі юриспруденції є Національний університет «Одеська юридична академія». У 2019 році у рейтингу ТОП-200 вишів України було представлено 15 одеських вишів з дев'ятнадцяти.
Найвизначнішими академічними інститутами Одеси є: Фізико-хімічний інститут імені О. В. Богатського НАН України та . Серед інших наукових установ міста слід також відзначити: Інститут морської біології; Одеський археологічний музей відділення гідроакустики севастопольського Морського Гідрофізичного інституту; радіоастрономічну обсерваторію Радіоастрономічного інституту тощо. Також у місті та на його околицях існує багато науково-дослідних, проєктно-конструкторських інститутів та інші організації, що працюють у різних галузях науки. Серед відомих науковців, що працювали, народилися або вчилися в Одесі багато видатних постатей: Ераст Андрієвський, Олександр Богомолець, Микола Гамалія, Георгій Гамов, Валентин Глушко, Микола Зелінський, Дмитро Знойко, Петро Каришковський, Сергій Корольов, Олександр Ляпунов, Леонід Мандельштам, Петре Мелікішвілі, Дмитро Менделєєв, Ілля Мечников, Микола Пирогов, Іван Сєченов, Василь Таїров, Ігор Тамм, Костянтин Ушинський, Володимир Філатов тощо.
Засоби масової інформації
Друковані видання
- Аргументи і факти
- Одеська правда
- Одеські Вісті
- Слово
- «Одеський вісник»
- Вісті
- «Чорноморські новини»
- «Юг»
Телеканали
- ТРК «Коло»
- Перший міський
- 7-й канал
- А1
- А2
- Думська TV
- Одеса
- Репортер
- Медіа-Інформ
- ТВ-Дім
- Реноме Плюс
- 100 % News
- ОНТ
- Арт-24
- УТВ
- GTV
- G-News
- Тревел Гід-ТВ
- ТРК «Академія»
- Глас
- Град
- Здоровье
- Суспільне Одеса
- PLUS
- Третий цифровой
FM-радіостанції
| №п/п | Частота, МГц | Назва | Потужність, кВт | Адреса вежі | Передавач | RDS |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 87,5 | «Перше Радіо FM1» | 1 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | |
| 2 | 87,9 | «Radio NV» | 1 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | RADIO NV / ODESA ***** News + RT: RADIO NV ODESA EFIR: +380442370353 REKLAMA: +380442370720 ***** PI Code: 62D3 + AF: 96.0 102.7 107.4 107.8 |
| 3 | 88,5 | «Радіо Промінь» | 1 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | PROMIN / UA: RADIO (рухомий рядок) ***** Pop music + PI Code: 6272 |
| 4 | 89,0 | «Мелодія FM» | 0,5 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | |
| 5 | 89,7 | «Europa Plus» | 1 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | EUROPA / PLUS + RT: EUROPA PLUS 89,7 FM / Odessa Ukraine ***** Pop music ***** PI Code: 6058 |
| 6 | 90,2 | «Radio ROKS» | 1 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | ROKS ***** Rock music ***** PI Code: 62E4 |
| 7 | 90,6 | «DJFM» | 0,5 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | DJ FM / 90.6 MHz / ODESSA / TEL: / 775-0745 ***** Pop music ***** PI Code: 62D9 |
| 8 | 91,0 | «Країна ФМ» | 1 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | KRAINAFM / 775-0745 / ODESA + RT: 067-641-7770 текст реклами, або ж: ODESA RADIOSTANCIYA KRAINA FM 91.0 FM + PI Code: 6212 + AF |
| 9 | 91,4 | «Українське радіо» / «Українське радіо. Одеса» | 2 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | UA: RADIO + RT: Persha programa suspil'nogo radio + PI Code: 6200 + TP |
| 10 | 91,8 | «Шлягер FM» | 0,25 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | SHLAGER ***** Country music + RT: Shlager — Reklama 097 2369 000 — shlager.fm ***** PI Code: 62D8 + AF |
| 11 | 100,4 | «NRJ» | 1 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Півбенмедбіосинтез» | |
| 12 | 101,0 | «Хіт FM» | 1 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | |
| 13 | 101,4 | 1 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | 101.4 MHz/ Radio P'iatnytsia Odessa (рухомий рядок) ***** Pop music + PI Code: 6211 + AF: 101.1 101.4 103.1 104.4 | |
| 14 | 101,8 | «Kiss FM» | 3 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | |
| 15 | 102,2 | «Авторадіо» | 2 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | AVTO / Radio 102.2 MHz Odessa Tel: 050 490-30-16 (dynamic) ***** Pop Music + PI code: 62F1 |
| 16 | 102,7 | «Перше міське радіо» (немає мовлення) | 0,5 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | |
| 17 | 103,2 | «Народне радіо» | 2 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | NARODNE SUPER RADIO (dynamic) ***** News + RT: NARODNE SUPER RADIO ***** PI Code: 6032 + AF: 103.2 |
| 18 | 103,8 | «Радіо Град FM» (немає мовлення) | 3 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | |
| 19 | 104,3 | «Люкс FM» | 2 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | LUX FM / 104.3FM ***** Pop Music + PI Code: 1047 |
| 20 | 104,9 | «Радіо Байрактар» | 0,1 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | |
| 21 | 105,3 | «Просто Раді.О» | 4 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | PROSTO / PROSTO RADIO (dynamic) ***** Pop Music + PI Code: 6153 + AF |
| 22 | 106,0 | «Radio City» (немає мовлення) | 1 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | |
| 23 | 106,6 | «Радіо Глас» (немає мовлення) | 2 | вул. Канатна 83 | Облвиконком, модернізовано (збільшено висоту) | |
| 24 | 107,0 | «Radio Miami» | 1 | вул. Фонтанська дорога 3 | ОФКРРТ | MIAMI / HOME OF HIP-HOP (dynamic) ***** Pop music ***** PI Code: 6070 + AF: 107 |
| 25 | 107,4 | «Радіо Максимум» | 1 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» | RADIO / MAXIMUM / 107.4 FM / MAXIMUM ***** Pop music + PI Code: 1021 + AF |
| 26 | 107,9 | «Наше радіо» | 1 | вул. Космонавтів 32 | АТ ППІ «Південмедбіосинтез» |
Міжнародне мовлення здійснюють радіостанції: «Sfera Music» та «Шансон Плюс»
Культура
Одеса у мистецтві
Тема «Південної Пальміри», як називають Одесу, неодноразово потрапляла до робіт різних митців — письменників, художників, архітекторів, музикантів тощо. Так перший вірш про Одесу з однойменною назвою було опубліковано 1806 року у петербурзькому журналі «Ліцей». Його автором став невідомий, що підписався як «П. Ф. Б.».
Дія німого художнього фільму Сергія Ейзенштейна «Броненосець „Потьомкін“» (Мосфільм, 1925), який неодноразово в різні роки визнавався найкращим або одним з найкращих фільмів усіх часів і народів за підсумками опитувань критиків, кінорежисерів і публіки, розгортається в Одесі у червні 1905 року, коли на броненосці «Князь Потьомкін Таврійський» команда підняла повстання. Знаменита сцена розстрілу на Потьомкінських сходах стала класикою світового кінематографа. 11 липня 2015 року на Потьомкінських сходах відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака Європейської Кіноакадемії (англ. European Film Academy, EFA). Цей знак закріплює за Потьомкінськими сходами звання «Скарб європейської кінокультури» (англ. Treasure of European Film Culture). У пресрелізі Європейської Кіноакадемії зазначено, що «Потьомкінські сходи, безсумнівно, одне з найвідоміших історичних місць у світі кіно». Такі знаки встановлені раніше в чотирьох місцях: в Ліоні (Франція) на будинку, де народилися брати Люм'єр; науково-методичному кабінеті-музеї Сергія Ейзенштейна в Москві; Центрі Бергмана на (Швеція) і Світі Тоніно Гуерра в Пеннабіллі (Італія).
Одеські пейзажі стали провідною темою в роботах українського живописця Володимира Литвиненка.
Місто Одеса описане у низці романів і повістей, написаних різними мовами.
Література
 |  |
 |  |
Одеса — це один зі значних українських літературних центрів. Однак, на відміну від інших літературних осередків України, зокрема, Львова та Харкова, що славляться книговидавництвом, Одеса — місце, де частіше книги писали, а не видавали.
При цьому в наш час у місті існує міжнародна книжкова виставка «Зелена хвиля» і фестивалі української книги.
Історично Одеса як приваблювала митців, так і стала «малою батьківщиною» немалої кількості з них, які пізніше творили деінде.
Вже на початку XIX століття місто відвідало багато літераторів тодішньої Російської імперії: Костянтин Батюшков, Микола Гнідич, Павло Морозов, , [en], [ru] тощо.
З Одесою помітною мірою пов'язане ім'я творця сучасної російської літературної мови, Олександра Пушкіна, який перебував на засланні в Одесі 13 місяців у 1823—1824 роках (його брат Лев Пушкін також переїхав в Одесу в 1943 році і прожив тут до смерті). Саме тут Пушкін написав три розділи одного зі своїх найвідоміших творів, «Євгеній Онєгін» (де яскраво описав Одесу та європейський дух Одеси тих часів), поему «Бахчисарайський фонтан» та розпочав поему «Цигани», а також написав близько тридцяти ліричних віршів, багато з яких були присвячені місту. Приблизно тоді ж Одеса стала популярною у колах російської інтелігенції, такої як Володимир Бенедиктов, Іван Бороздна, Андрій Подолинський, [ru], Василь Туманський.
Одесу двічі відвідував видатний письменник Микола Васильович Гоголь. В Одесі Гоголь готував нове видання чотиритомного зібрання своїх творів, а також працював над другим томом «Мертвих душ». Саме під час перебування Миколи Васильовича в Одесі у місцевому театрі було поставлено його п'єсу «Ревізор».
У різні роки в Одесі жили або побували чимало літераторів, що писали різними мовами. Зокрема, Іван Бунін, що прожив багато років у Одесі, Максим Горький, що згодом описав цей період життя в оповіданні «Челкаш», Олександр Грін, який саме в Одесі вперше побачив море, Володимир Маяковський, який згадав Одесу у поемі [ru], Олександр Мовсісян (відомий як Олександр Ширванзаде), що під враженням перебування у місті написав повість та розпочав іншу — , Яків Полонський, який пізніше описав своє перебування в Одесі у напівавтобіографічному романі «Дешеве місто», Шолом-Алейхем, що писав у газети «Одеські новини» та «Одеський листок», Олександр Купрін, Менделе Мойхер-Сфорім, Теодор Драйзер, Аветік Ісаакян, Олександр Островський, Антон Чехов, Корній Чуковський, Володимир Короленко. Лев та Олексій Толсті побували у місті за часів Кримської війни.
У лютому 1825 року до міста приїхав видатний польський поет Адам Міцкевич. Саме в Одесі поляк написав близько п'ятдесяти поетичних творів, серед яких «Кримські сонети», а також почав писати поему «Конрад Валленрод». Болгарський поет, борець за незалежність Христо Ботев учився в одеській гімназії, а потім вчителював у селі Задунаївка на Одещині (загалом він жив в Україні з 1863 по 1866 рік). Марк Твен відвідав Одесу в 1867 році під час круїзу (для нього це було журналістське відрядження) на пароплаві «Квакер-Сіті». У 1885 році в Одесі лікувався у санаторії відомий румунський поет Міхай Емінеску. У 1887—1889 в Одесі жив болгарський письменник і громадський діяч Іван Вазов.
На початку 1920-х років в одеській газеті працювало багато у майбутньому відомих радянських письменників, зокрема: Ісак Бабель, Едуард Багрицький, Валентин Катаєв, Юрій Олеша та Костянтин Паустовський. Ісаак Бабель описав Одесу у своїх культових «Одеських оповіданнях».
«Південна Пальміра» стала малою батьківщиною для багатьох різнопланових у майбутньому письменників; у ній народилися, зокрема, Ганна Горенко (у майбутньому Ахматова), Ієхієл-Лейб Файнзільберг (відомий як Ілля Ільф), Євген Катаєв (відомий як Євген Петров), Володимир Жаботинський, Іван Бриль (відомий як Янка Бриль), Ален Боске тощо.
Також серед тих, чиї життя та творчість значною мірою пов'язані з Одесою, можна згадати радянського та російського сатирика Михайла Жванецького.
В українському літературному житті Одеса почала відігравати роль приблизно з середини XIX століття.
Композитор і поет Петро Ніщинський (також відомий як Петро Байда) жив і працював в Одесі та Ананьєві з 1860 по 1888 роки. Михайло Коцюбинський в 1892—1896 роках працював у складі Одеської філоксерної комісії. До Одеси тричі приїжджала Леся Українка, відвідував місто Іван Франко.
Саме в Одесі в 1871 році розпочалася театральна кар'єра драматурга й актора Марка Кропивницького, і потім він багаторазово тут гастролював. У 1882 році саме тут відбула свій перший (зимовий) сезон його нова трупа після об'єднання з Михайлом Старицьким у «Театр корифеїв», а в 1896 р. в саме в Одесі Кропивницький відзначав двадцятип'ятирічний ювілей своєї театральної діяльності.
Видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький описав життя української інтелігенції в Одесі кінця XIX століття у своєму романі «Над Чорним морем», а у творі «Микола Джеря» подає деталі, які тісно пов'язані із містом. Зокрема, головний герой оповідання — кріпак, що збігає від панщини та перебирається до Чорного моря до місцевих рибалок.
В Одесі багато років прожив Іван Липа та народився Юрій Липа. З містом пов'язана значна частина життя Людмили Василевської-Березіни (відомої як Дніпрова Чайка). Микола Куліш (сам родом з Херсонщини) періодично жив у Одесі та саме тут почав формуватися як письменник.
Суттєву роль Одеса відіграла в житті та творчості Юрія Яновського, увіковічнена як Місто в його творі «Майстер корабля»; згадується вона й в інших його творах (наприклад, роман «Вершники»). Варто зазначити, що Одеській кінофабриці Яновський співпрацював з кінорежисером і письменником Олександром Довженком, який також жив в Одесі певний час.
Артменеджер та дослідник кіно, колишній генеральний директор «Довженко-Центру» (відомий також як Йван Козленко) народився в Одесі. Головним «героєм» його роману «Танжер» є, по суті, інший літературний твір: «Майстер корабля» Яновського.
В Одесі прожив більшу частину життя відомий український дитячий письменник Володимир Рутківський.
З містом (а також Одещиною) пов'язана значна частина біографії журналістки і письменниці Ніни Кур'яти, що знайшло відображення у її (по суті біографічному романі) «».
Також серед відомих сучасних одеських літераторів можна відзначити поетів , Бориса Барського, Бориса Херсонського та Ганну Яблонську тощо.
Театри та музика
Одеса — один з українських культурних центрів. У цьому місті є безліч театрів та музеїв, які мають багаторічну історію. В Одесі також народилося та виросло багацько діячів культури — піаністи Еміль Гілельс та Святослав Ріхтер, скрипаль Давид Ойстрах, співаки Леонід Утьосов та Валерій Ободзинський, композитор Оскар Фельцман, актори, письменники, художники. Помітне місце в культурному житті міста займає театральне мистецтво. Найвизначнішим та найвідомішим театром є Одеський Національний Академічний театр Опери та Балету. У ньому бував видатний композитор Петро Чайковський, на його сцені виступали відомі співаки: Федір Шаляпін, Енріко Карузо, Леонід Собінов, танцювала Ісідора Дункан тощо. У 1920-х роках було засновано Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В. Василька. Нині там ставляться вистави за п'єсами найкращих українських та світових драматургів — Пантелеймона Куліша, Григорія Квітки-Основ'яненка, Івана Котляревського, Мольєра, Бертольда Брехта, тощо. На противагу українському театру в Одесі також існує Одеський обласний академічний російський драматичний театр, що був заснований 1874 року і є найстарішим на півдні України театром. Тут виступали такі видатні особистості, як Сара Бернар, Елеонора Дузе, Бенуа Коклен, а також українські майстри — Панас Саксаганський, Марія Заньковецька, Марко Кропивницький тощо. Існують також інші театри, зокрема, Одеський театр юного глядача м. Юрія Олеші було засновано як пересувний театр, і довший час він так і працював. Лише через десять років після заснування ця театральна установа отримала приміщення і, наразі є в сусідній будівлі до російського драматичного театру. Однак, спектаклі, попри назву, ставляться не лише для дітей, а й для молоді та дорослих. Що важливо, при цьому театрі було засновано Одеський обласний театр ляльок, який згодом став самостійною установою. Наймолодшим з одеських театрів є Одеський академічний театр музичної комедії ім. М. Водяного, який було переведено до Одеси зі Львова. Першим успіхом музкомедії стала оперета , написана Ісааком Дунаєвським. Лідером театру був Михайло Водяний, який згодом отримав його ім'я. Нині в репертуарі одеської музкомедії є спектаклі всіх напрямів: оперети, мюзикли, рок-опери тощо. Також у місті працює Цирк, що був заснований 1894 року. Особливе місце у культурному житті міста займає Одеська Філармонія, яка перебуває в будівлі колишньої Нової біржі. З приходом радянської влади, задля подолання «буржуазного націоналізму» будівля стала основним місцем проведення концертів міського оркестру. За час існування на сцені філармонії виступали видатні музичні особистості: Володимир Висоцький, Олександр Гольденвейзер, Микола Малько, Давид Ойстрах, Леонід Утьосов, Дмитро Шостакович тощо. Також в Одесі існує:
- Одеський муніципальний театр духової музики ім. Народного артиста України О. Саліка створений Одеською міською радою в грудні 2003 року як комунальне підприємство;
- театр «Дім клоунів», який відкрився 8 березня 2003 в приміщенні колишнього кінотеатру «Дружба»;
- Єврейський культурний центр «Beit Grand» — центр для всіх, кого цікавлять різного роду творчі студії, хто ходить на вистави, концерти й виставки, а також для тих, хто шукає приміщення, де можна було б провести те чи інше культурний захід.
Кіно
Першим одеським кінооператором був Мирон Гроссман, який у 1906 році заснував перше одеське кіноательє. За період 1907—1915 рр. зняв близько п'ятдесяти документальних сюжетів для кіножурналів. У 1912 році заснував першу кіностудію «Мирограф», яка випустила кілька комедій, пригодницьких стрічок та фільмів на єврейську тематику. На «Мирографі» зняті останні кадри з участю великої акторки, зірки німого кіно Віри Холодної. Усі міські кіноательє за радянської влади були об'єднані у кіностудію. В Одесі розпочав свою режисерську кар'єру Олександр Довженко. Його фільми «Звенигора», «Арсенал» є класикою світового кінематографа Серед найпопулярніших фільмів Одеської кіностудії «Весна на Зарічній вулиці» Фелікса Миронера та Марлена Хуцієва, «Десять негренят», «Небезпечні гастролі», «Зелений фургон» Олександра Павловського та ін. У 1927 році В'ячеславом Левандовським створено перший український анімаційний фільм (мультфільм) «Казка про солом'яного бичка». Також у місті функціонує місцева студія мультиплікації, яка є одною з найбільших анімаційних студій в Україні. За 20 років існування ця анімаційна студія випустила 2 повнометражних анімаційних фільми, більш ніж 50 мультикліпів та більш ніж 1000 рекламних роликів для телеканалів і телепередач. Серед постатей з Одеси у кінематографі прославилися такі люди, як Віктор Добровольський, Марко Донськой, , Андрій Сова, Леонід Трауберг, Леонід Утьосов та інші.
Також в Одесі досить розвинена система кінотеатрів. Нині у місті працюють десять кінотеатрів: ,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Odesa Ode sa MFA ɔˈdɛsɐ prosluhati misto v Ukrayini Odeska oblast Odeskij rajon Administrativnij centr oblasti ta rajonu Tretye za kilkistyu meshkanciv misto krayini pislya Kiyeva ta Harkova Roztashovane na uzberezhzhi Chornogo morya Najbilshij morskij torgovij port derzhavi Kulturno osvitnij turistichnij torgovij transportnij centr Skladova Odeskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Naselennya 1 010 537 osib 2022 3 Osnova ekonomiki transportni perevezennya mashinobudivna himichna naftopererobna harchova ta legka promislovosti Pracyuyut 37 zakladiv vishoyi osviti shist teatriv visim kinoteatriv filarmoniya cirk muzeyi galereyi tosho Odesa Gerb Odesi Prapor Odesi Voroncovskij mayak Pam yatnik Dyuku Miskij sad teatr operi ta baletu Potomkinski shodi Primorskij bulvar Osnovni dani Insha nazva Perlina Chornogo morya Pivdenna Palmira Pivdenna stolicya Stolicya gumoru Odesa mama Krayina Ukrayina Oblast Odeska oblast Rajon Odeskij rajon Ter gromada Odeska miska gromada Kod KATOTTG UA51100270010076757 Zasnovane 19 travnya 1415 roku 02 veresnya 1794 roku 1 Persha zgadka 19 travnya 1415 roku Oblikova kartka Odesa Podil mista 4 rajoni Naselennya 1 010 537 01 01 2022 Plosha 162 42 km 2 Gustota naselennya 6221 osib km Poshtovi indeksi 65000 65480 Telefonnij kod 380 48 2 Koordinati 46 29 08 3 pn sh 30 44 36 6 sh d 46 485639 pn sh 30 743500 sh d 46 485639 30 743500 Visota nad rivnem morya 50 m serednya visota m Vodojma Chorne more Nazva meshkanciv odesi t odesi tka odesi ti Mista pobratimi Aleksandriya Baltimor Vankuver Varna Genuya Yerevan Jokogama Kolkata Kishiniv Konstanca Liverpul Lodz Gdansk Marsel Nikosiya Oulu Pirej Regensburg Seged Split Stambul Hajfa Cindao Den mista 2 veresnya Nomeri avtomobiliv 16 VN NN OO EN Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Odesa Golovna Do Kiyeva fizichna 442 km zalizniceyu 654 km avtoshlyahami 489 km Miska vlada Adresa 65004 Odesa Birzhova pl 1 Vebstorinka Oficijnij sajt miskoyi radi Miskij golova Gennadij Truhanov Odesa u Vikishovishi Karta Odesa Pershi poselennya na teritoriyi Odesi zasnovani blizko VII stolittya do n e III stolittya n e davnogreckimi kolonistami U HIII st cyu miscevist zaselila Nogajska orda yaka cherez yakijs chas vlilasya do Zolotoyi ordi Bilya 1341 roku uzberezhzhya zahopilo Velike knyazivstvo Litovske yake zaklalo tut fortecyu Kocyubiyiv U XV st vona perejshla do skladu Osmanskoyi imperiyi i bula perejmenovana na Hadzhibej 1789 roku fortecyu zavoyuvala Rosijska imperiya yaka perejmenuvala yiyi na Odesu i nadala status mista U 1819 1859 rokah tut diyav torgovij rezhim porto franko yakij spriyav strimkomu ekonomichnomu rozvitku Vprodovzh ukrayinsko radyanskih voyen misto vhodilo do skladu UNR Ukrayinskoyi derzhavi bilshovickih i bilih sil 1920 roku stalo chastinoyu USRR Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u 1941 1944 rokah perebuvalo pid okupaciyeyu Rumuniyi Vid 1991 roku u skladi nezalezhnoyi Ukrayini Istorichnij centr Odesi z 2023 roku perebuvaye v spisku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO U centralnij chastini mista ansambl budivel kincya XVIII XIX stolit u stilyah klasicizmu ampiru modernu tosho U mezhah Odesi ta yiyi okolicyah znahodyatsya klimatichni ta balneologichni kurorti Takozh pid mistom znahoditsya velika merezha pidzemnih hodiv i labirintiv yaki utvoryuyut odnu z najbilshih u sviti katakomb iz dovzhinoyu tuneliv priblizno 2 5 tisyachi km Zmist 1 Nazva 2 Simvolika 3 Geografiya 3 1 Roztashuvannya ta fizichna geografiya 3 2 Klimat 3 3 Ekologichnij stan 4 Istoriya 4 1 Starodavni chasi 4 2 XIV XV stolittya 4 3 Kocyubiyiv 4 4 U skladi Rosijskoyi imperiyi 4 5 Rozval imperiyi ta Ukrayinska revolyuciya 4 6 Radyanskij period 4 7 Nezalezhna Ukrayina 4 7 1 Kinec HH pochatok HHI stolittya 4 7 2 Rosijsko ukrayinska vijna 4 8 Zaginuli vnaslidok rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinu 4 9 Data zasnuvannya mista 4 9 1 1415 rik 4 9 2 2 veresnya 1794 roku 5 Naselennya 5 1 Chiselnist 5 2 Statevij ta vikovij sklad 5 3 Nacionalnij sklad 5 4 Movnij sklad 6 Osobi 7 Administraciya 7 1 Ustrij 7 2 Administrativnij podil 8 Ekonomika ta promislovist 9 Mizhnarodna spivpracya 9 1 Mista pobratimi 9 2 Mista partneri 10 Infrastruktura 10 1 Komunalne gospodarstvo 10 2 Sfera poslug 10 3 Transport 11 Prirodoohoronni teritoriyi ta ob yekti 12 Osvita i nauka 13 Zasobi masovoyi informaciyi 13 1 Drukovani vidannya 13 2 Telekanali 13 3 FM radiostanciyi 14 Mizhnarodne movlennya zdijsnyuyut radiostanciyi Sfera Music 153 ta Shanson Plyus 154 15 Kultura 15 1 Odesa u mistectvi 15 2 Literatura 15 3 Teatri ta muzika 15 4 Kino 15 5 Muzeyi 15 6 Tradiciyi 15 6 1 Festivali 15 7 Odeska kuhnya 16 Religiya 17 Arhitektura ta pam yatki 18 Sport 19 Turizm 19 1 Osnovna harakteristika 19 2 Goteli ta sanatoriyi 20 Inshe 20 1 Viznannya 21 Panorami mista 22 Div takozh 23 Primitki 24 Dzherela ta literatura 24 1 Literatura 25 PosilannyaNazvared Dokladnishe Odesa nazva ta Kocyubiyiv Odesa MFA ɔˈd ɛsɐ nbsp prosluhati suchasna ukrayinska nazva vid 1795 roku Upershe nazva Odesa z yavilasya 10 21 sichnya 1795 roku 4 5 6 Nazva mozhe buti pov yazana z davnogreckoyu koloniyeyu Odeso s grec Odhssos nini vstanovleno sho koloniya ye na misci mista Varna Naprikinci XVIII stolittya bula moda nazivati mista greckimi imenami pov yazana z Greckim proyektom Katerini II napriklad Olviopol Sevastopol Simferopol Tiraspol tosho Ade s stara ukrayinska nazva 7 Kocyubiyiv litovska nazva do XVI stolittya Naprikinci XIV pochatku XV stolittya pivnichno zahidne Prichornomor ya perejshlo pid vladu Velikogo knyazivstva Litovskogo ce pov yazano z imenem polskogo shlyahticha Kochubi Yakushinskogo Tochna data poyavi poselennya nevidoma a nazvi v riznij chas ta v riznih dzherelah vidriznyayutsya napriklad Kochubyiyiv Kachubyiyiv Kachubij Kachibej Hadzhibej Gadzhibej Adzhibej 8 9 Persha pismova zgadka pro port Kocyubiyiv in portu Kaczubyeiow Velikogo knyazivstva Litovskogo i Ruskogo 10 datuyetsya 19 travnya 1415 roku u polskogo hronista Yana Dlugosha 11 Hadzhibe j z osmanskoyi toj sho zdijsniv hadzh nazva do 1795 roku Istrian jmovirna nazva u VI III stolittyah do n e 12 Misto maye bagato narodnih nazv Poshirenoyu ye Odesa mama 13 sho maye vidnoshennya do kriminalnogo svitu 14 Chas vid chasu vzhivayutsya taki porivnyannya nazvi ta slovospoluchennya yak Perlina Chornogo morya Pivdenna Palmira 15 u porivnyanni z Palmiroyu mistom divovizhnoyi krasi vidnosno sirijskoyi Palmiri Odesa naspravdi roztashovana pivnichnishe prote vidpovidno do rosijskogo imperskogo narativu Pivnichna Palmira ce Sankt Peterburg Pivdenna stolicya Stolicya gumoru 16 tosho Simvolikared nbsp Logotip mista Oficijno zatverdzhenimi simvolami Odesi ye gerb velikij gerb styag ta gimn 17 opis i poryadok vikoristannya yakih viznachayutsya polozhennyam miskoyi radi Pro misku simvoliku 18 Gerb mista stanovit ispanskij shit chervonogo koloru iz zobrazhennyam u seredini bilogo yakorya z chotirma lapami 19 Shit na velikomu gerbi obramleno dekorativnim zolotim kartushem j uvinchano sribnoyu miskoyu koronoyu u viglyadi troh vezh Pid vezheyu roztashovano zobrazhennya Zolotoyi Zirki mista geroya ogranenoyi zolotom ta diamantom Prapor skladayetsya z pryamokutnogo polotnisha podilenogo na tri pryamovisni smugi chervonu bilu ta zhovtu U centralnij bilij smuzi poseredini roztashovanij gerb mista Ostannya zmina styagu ta gerbu bula zatverdzhena 29 kvitnya 2011 roku 25 serpnya 2011 roku bulo zatverdzheno Statut teritorialnoyi gromadi mista Odesi 20 Zgidno z nim oficijnim gimnom mista ye Pisnya pro Odesu z opereti Isaka Dunayevskogo Bila akaciya 21 22 23 Fragment melodiyi grayut kuranti na budivli meriyi mista na Primorskomu bulvari Krim togo vid 5 chervnya 2012 roku misto maye svij turistichnij logotip Geografiyared Roztashuvannya ta fizichna geografiyared nbsp Avtoshlyah M05 sho poyednuye Odesu iz Kiyevom Odesa roztashovana na pivnichno zahidnomu uzberezhzhi Chornogo morya na peretini shlyahiv z Pivnichnoyi ta Centralnoyi Yevropi na Blizkij Shid ta v Aziyu u centri Odeskogo rajonu odnojmennoyi oblasti Misto perebuvaye u shidnoyevropejskomu chasovomu poyasi Plosha mista syagaye 162 42 km 2 Dzherela pitnoyi vodi na teritoriyi mista nini ce byuvetni kompleksi a takozh centralizovane postachannya vodoyu Odesi ta prileglih okolic pidpriyemstvom Infoksvodokanal sho zdijsnyuyetsya z richki Dnister po 40 kilometrovomu vodogonu cherez vodozabir u misti Bilyayivka 24 Poblizu mista lezhat tri velikih limani Kuyalnickij Hadzhibejskij ta Suhij Misto roztashovane na vidstani blizko 39 km vid kordonu z Moldovoyu Zokrema same taka vidstan mizh Odesoyu ta punktom propusku cherez derzhavnij kordon Ukrayini Mayaki Udobne 25 Odesa roztashovana u Prichornomorskij nizovini Serednya visota mista nad rivnem morya 50 m Najvisha tochka Odesi Zhevahova gora 65 m nad rivnem morya a najnizhcha Kuyalnickij liman 4 2 m nizhche rivnya morya nbsp nbsp Berlin 1674 km nbsp Varshava 1142 km nbsp Lviv 718 km nbsp Gelsinki 1837 km nbsp Kiyiv 489 km nbsp Harkiv 674 km nbsp Dnipro 468 km nbsp nbsp Parizh 2627 km nbsp Viden 1439 km Pn nbsp Mariupol 664 km nbsp Pivdenne 45 km Zh Odesa 25 26 Sh Pd nbsp Bilgorod Dnistrovskij 82 km nbsp Izmayil 237 km nbsp Sofiya 876 km nbsp Stambul 932 km nbsp Tbilisi 1441 km Klimatred Dokladnishe Klimat Odesi Klimat Odesi pomirno kontinentalnij z risami subtropichnogo z m yakoyu zimoyu vidnosno zatyazhnoyu vesnoyu teplim i dovgim neridko duzhe spekotnim litom a takozh dovgoyu ta teployu osinnyu Za klasifikaciyi Keppena vologij kontinentalnij Dfb blizkij do subtropichnogo Cfa Serednorichna temperatura povitrya stanovit 13 0 C najnizhcha vona u sichni 0 7 C najvisha v lipni 24 4 C V serednomu za rik uv Odesi vipadaye 592 mm atmosfernih opadiv najmenshe u zhovtni najbilshe v lipni Minimalna richna kilkist opadiv 196 mm sposterigalas u 1921 roci maksimalna 765 mm u 2004 roci Maksimalnu dobovu kilkist opadiv 103 mm zafiksovano 8 chervnya 1926 roku U serednomu za rik u misti sposterigayetsya 112 dniv z opadami najmenshe yih 6 u veresni najbilshe 14 u grudni Vidnosna vologist povitrya stanovit v serednomu 76 najmensha vona v serpni 66 najbilsha u grudni 84 Najmensha hmarnist sposterigayetsya v serpni najbilsha u grudni Najbilshu povtoryuvanist v Odesi mayut vitri z pivnochi najmenshu z pivdennogo shodu Najbilsha shvidkist vitru sposterigayetsya u sichni lyutomu najmensha u chervni lipni U sichni vona v serednomu stanovit 4 6 m s u lipni 3 2 m s Najbilshe yasnih dniv sposterigayetsya u serpni najmenshe u grudni Uprodovzh roku v Odesi sposterigayutsya riznomanitni atmosferni yavisha groza tuman rosa ozheledicya tosho Zokrema tuman najchastishe sposterigayetsya u sichni berezni groza u chervni ta lipni 27 Temperatura vodi Odesi dani za 1977 1995 roki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 7 6 6 5 9 5 15 4 22 5 27 28 27 26 21 2 17 11 28 Serednya temperatura C 4 3 3 6 5 2 8 8 14 7 21 7 24 24 7 21 5 16 7 11 7 7 3 13 7 Absolyutnij minimum C 1 2 1 4 10 16 21 22 16 13 6 3 1 Dzherelo ESIM Temperatura vody Odessa Statistika ros Klimat Odesi 1981 2010 roki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 15 1 18 6 24 1 29 4 33 3 37 2 39 3 38 0 35 4 30 5 26 0 16 3 39 3 Serednij maksimum C 2 2 2 7 6 6 13 0 19 5 24 0 27 0 26 5 21 0 15 0 8 4 3 7 14 1 Serednya temperatura C 0 5 0 2 3 5 9 4 15 6 20 0 22 6 22 3 17 2 11 6 5 7 1 1 10 7 Serednij minimum C 2 8 2 6 1 0 6 6 12 1 16 3 18 5 18 2 13 5 8 6 3 2 1 2 7 6 Absolyutnij minimum C 26 2 28 16 5 9 0 3 5 2 7 5 7 9 0 8 13 3 14 6 19 6 28 Norma opadiv mm 34 37 32 27 36 49 47 39 41 35 41 35 453 Kilkist sonyachnih godin 77 80 125 186 265 291 314 302 240 169 77 57 2183 Kilkist doshovih dniv 9 7 10 11 12 13 10 8 9 10 13 10 122 Kilkist snizhnih dniv 11 10 6 0 4 0 0 0 0 0 0 2 4 9 41 Vologist povitrya 83 81 78 74 71 70 66 65 72 77 82 84 75 Dzherelo Pogoda ru 28 ta NOAA sun 1961 1990 29 Ekologichnij stanred Odesa ye velikim portom Ukrayini ta maye dva portovi mista suputniki Chornomorsk na Suhomu limani ta Pivdenne na Grigorivskomu limani Cej portovij vuzol prostyagayetsya vzdovzh Chornomorskogo uzberezhzhya na 60 km ta stvoryuye dosit napruzheni ekologichni umovi dlya morskoyi ekosistemi regionu Zabrudnennya morskogo seredovisha vidbuvayetsya cherez vikidi v more neochishenih abo nedostatno ochishenih stichnih vod Odesi a takozh zabrudnenogo poverhnevogo stoku z miskoyi teritoriyi Ye zagroza diyi nebezpechnih virobnictv u zoni Odeskoyi zatoki U vipadku rozlivu amiaku z amiakovoziv i potraplyannya jogo v atmosferu zona nebezpechnogo dlya zhittya urazhennya ohopit uves bereg Odesi pochinayuchi z mista Pivdenne vklyuchayuchi samu Odesu Krizhanivku Fontanku Novu Dofinivku Pislya zakinchennya budivnictva terminalu dlya nafti na 40 miljoniv tonn z tehnologichnoyu platformoyu na vidstani 20 km vid berega u vipadku katastrofi mozhut utvoryuvatisya smertelno nebezpechni teritoriyi u radiusi 7 5 km pomirno nebezpechnij region u radiusi 12 5 km Zabrudnennyu atmosferi ta utvorennyu znachnoyi kilkosti stichnih vod spriyayut promislovi ob yekti mashinobuduvannya himiyi ta naftohimiyi pereroblyuvannya ribi ta silgospprodukciyi 75 sumarnogo vikidu zabrudnyuvachiv v atmosferu daye avtomobilnij transport ta chastkovo morski sudna osoblivo vlitku Ochisni sporudi Odesi perevantazheni ta zastarili Dosit chasto vidbuvayutsya rozrivi kanalizaciyi i v more potraplyaye velika kilkist zabrudnenih stichnih vod Praktichno pislya kozhnoyi zlivi odeski plyazhi zakrivayutsya dlya kupannya cherez nebezpechnij sanitarnij stan morskogo seredovisha na uzberezhzhi Richki Dunaj Dnipro ta Dnister razom uzyati vinosyat u more za rik blizko 100 tisyach tonn fosfativ do 1 miljonu tonn nitrativ ta ponad 2 miljoniv tonn organichnih rechovin Cherez okislennya organichnih rechovin u vodi znikaye kisen Vmist nebezpechnoyi dlya zdorov ya bakterialnoyi mikroflori u morskij vodi perevishuye normi v sotni tisyach raziv Z 1965 po 1980 roki z metoyu zapobigannya zsuviv uzdovzh beregovoyi liniyi bulo zbudovano sporudi vid zsuviv hvilelomi ta buni Ci sporudi ne tilki vidokremili plyazhnu zonu vid morya tudi viveli trubi drenazhnih sistem yakimi skidayut shorichno do 20 mln m prisnoyi vodi Unaslidok cogo morska voda na uzberezhzhi oprisnila nastilki sho bilshist morskih tvarin biofiltratoriv zaginulo Okrim togo sporudi porushili prirodnij vodoobmin i plyazhni miscya dlya kupan praktichno peretvorilisya na stichni kanavi de kupatisya ta buti na berezi nebezpechno cherez zasivannya pisku nebezpechnimi bakteriyami V odnomu litri morskoyi vodi bulo viyavleno ponad 250 tis klitin kishkovoyi palichki a maksimalna kilkist bakterij v odnomu litri morskoyi vodi na populyarnomu plyazhi Arkadiya dosyagala 2 4 miljona klitin 30 31 32 Istoriyared Dokladnishe Istoriya Odesi Istorichna prinalezhnist nbsp Velike Knyazivstvo Litovske 1415 1484 nbsp Osmanska Imperiya 1484 1789 nbsp Rosijska Imperiya 1789 1917 Revolyuciya 1917 1921 rokiv nbsp Timchasovij uryad Rosiyi 1917 nbsp UNR grud 1917 list 1918 nbsp ORR sich ber 1918 nbsp Ukrayinska Derzhava ber grud 1918 nbsp ZSPR grud 1918 kvit 1919 nbsp TRSUU nbsp URSR kvit serp 1919 nbsp ZSPR serp 1919 lyut 1920 nbsp URSR lyut 1920 grud 1922 nbsp SRSR 1922 1941 nbsp Rumunske korolivstvo 1941 1944 nbsp SRSR 1944 1991 nbsp Ukrayina 1991 do nashih dniv Starodavni chasired nbsp Zalishki starodavnoyi greckoyi koloniyi Gavan Istrian na Primorskomu bulvari nbsp Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 220 richchyu mista revers nbsp Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 220 richchyu mista avers nbsp Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 220 richchyu mista sriblo revers nbsp Yuvilejna moneta NBU prisvyachena 220 richchyu mista sriblo avers Pershi oznaki lyudej na teritoriyi suchasnoyi Odesi ta yiyi okolic stosuyutsya epohi verhnogo paleolitu 58 38 stolittya do nashoyi eri U V stolitti do n e na misci suchasnogo centru Odesi isnuvalo starodavnye grecke poselennya Gavan Istrian Zalishki ciyeyi koloniyi buli znajdeni pid suchasnim Primorskim bulvarom na glibini 1 5 m a takozh na inshih vulicyah mista Okrim cogo poselennya na teritoriyi Odesi takozh nalichuyetsya blizko dvanadcyati inshih davnogreckih kolonij Krim inshih na protilezhnomu berezi Odeskoyi zatoki bulo poselennya Gavan Isiyakon Supernictvo mizh meshkancyami cih kolonij bulo zumovlene tim sho mizh nimi prohodiv kordon greckih mist kolonij Olviyi na pivnichnomu shodi zi storoni gavani Isiyakon ta Istriyi na pivdni zi storoni gavani Istrian U drugij polovini IV pochatku III stolittya do n e Olviya vstupila v konflikt iz susidnimi greckimi koloniyami Hersonesom ta Istriyeyu Prichinoyu vijni stalo nevdovolennya pravitelyami Olviyi sferami vplivu v comu regioni Na toj chas gavan Istrian bula prikordonnim forpostom Istriyi tomu cherez vijnu ce poselennya prijshlo u zapustinnya naprikinci IV stolittya do n e a gavan Isiyakon proisnuvala she dva stolittya Zanepad greckih kolonij takozh buv zumovlenij vtorgnennyam soyuzu kochovih plemen guniv u 375 roci nashoyi eri Prihid kochovikiv na ci zemli povnistyu rozoriv misceve naselennya ta peretvoriv ci zemli u Dike Pole de naselennya praktichno ne bulo 33 VII XIV stolittya Blizko VII stolittya tut oselilisya Tiverci slov yanske plem ya sho zhilo u lisostepovij zoni mizh Dnistrom Prutom i Dunayem na teritoriyah bilya Chornogo morya Tiverci i ulichi yak vvazhayut suchasni doslidniki buli nashadkami antiv i vhodili do Antskogo soyuzu Blizko VII stolittya tut oselilisya Ulichi shidnoslov yanske plem ya pivdenno zahidnoyi grupi sho zaselyalo u VI IX st ponizzya Dnipra vid r Rosi do Chornogo morya u mezhah rozselennya antiv nashadkami yakih voni yak i tiverci buli Vhodili do Antskogo soyuzu XIV XV stolittyared Blizko XIV stolittya u miscevomu stepu panuvala Nogajska orda yaka zgodom vlilasya do Zolotoyi Ordi V ordinski chasi u XIV stolitti na misti kolishnoyi greckoyi koloniyi z yavilasya genuezka faktoriya Dzhinestra sho torguvala z kochovikami Genuezci kupuvali u Pivnichnomu Prichornomor yi zdebilshogo zerno ta rabiv Vodnochas na dumku naukovciv Kuyalnickij ta Hadzhibejskij limani pochali viddalyatisya vid Chornogo morya u rezultati chogo utvorivsya prirodnij nasip Peresip Ce ne moglo ne poznachitisya na ekonomichnomu stani krayu pozayak u nastupni roki na cih dvoh limanah vidobuvalosya bagato soli Na pochatku 1320 h rokiv odnim z osnovnih vorogiv Zolotoyi Ordi stalo Velike knyazivstvo Litovske U 1324 roci do litovskogo panuvannya vidijshli vsi zemli mizh Dniprom ta Dnistrom zokrema j teritoriya suchasnogo mista nbsp Medal Odesi 600 Vladislov II Yagajlo 1415 2015 avtor Oleksandr Koval Kocyubiyivred Dokladnishe Kocyubiyiv Pri pravlinni Vitovta bulo zasnovano fortecyu Kocyubiyiv i torgovu pristan bilya neyi Persha pisemna zgadka pro ce poselennya datuyetsya 1415 rokom 34 nbsp Persha pisemna zgadka pro Kocyubiyiv Kaczubyeiow 1415 roku 1442 roku fortecya bula nadana polskim shlyahticham Buchackim todishnim vlasnikam koronnogo Podillya 35 Naprikinci XV stolittya litovsko polska vlada na cih zemlyah poslabilasya i voni znovu prijshli u zapustinnya 1484 roku ci zemli zavoyuvala Osmanska imperiya a misceve naselennya skladali perevazhno tatari 36 U 1765 roci osmanska vlada vidbuduvala staru litovsku fortecyu nazvavshi yiyi Yeni Dyunya v perekladi z osmanskoyi Novij Svit Vona znahodilas mizh suchasnimi Potomkinskimi shodami ta Voroncovskim palacom na Primorskomu bulvari Cyu fortecyu neodnorazovo shturmuvali zaporizki kozaki pid provodom Semena Galickogo Petra Kalnishevskogo tosho 1774 roku fortecya bula vpershe zahoplena ob yednanimi kozacko rosijskimi vijskami Odnak za Kyuchyuk Kajnardzhijskim mirnim dogovorom yiyi bulo viddano turkam 37 U skladi Rosijskoyi imperiyired Pid chas Rosijsko tureckoyi vijni 1787 1792 rokiv fortecya potrapila do uvagi vijsk Oleksandra Suvorova yakij pryamuvav na Benderi Yiyi bulo vzyato na svitanku mizh 4 ta 5 godinoyu 14 25 veresnya 1789 roku peredovim zagonom korpusu generala Ivana Gudovicha Zagonom komanduvav graf Hose de Ribas Aktivnu uchast u bitvi za Hadzhibej bralo Chornomorske kozacke vijsko na choli z otamanami Zahariyem Chepigoyu ta Antonom Golovatim 38 7 chervnya 27 travnya 1794 roku rosijska imperatricya Katerina II pidpisala reskript pro vlashtuvannya u Hadzhibeyi vijskovoyi gavani ta kupeckoyi pristani 39 40 Priznachennyam novogo portu na Chornomu mori bulo rozshirennya torgovih zv yazkiv z Yevropoyu Proyekt rozbudovi mista bulo dorucheno niderlandskomu vijskovomu inzhenerovi Francu de Vollanu Budivnictvo portovih sporud ta golovnogo soboru rozpochalosya 2 veresnya 22 serpnya 1794 roku pid kerivnictvom Hose de Ribasa Cej den i dosi vidznachayetsya v Odesi yak den mista 34 Nova nazva Hadzhibeya Odesa vpershe z yavilasya u dokumenti datovanomu 21 10 sichnya 1795 roku Uzhe z pershih rokiv zasnuvannya misto stalo osnovnim portom cherez yakij postachalosya zerno z Rosijskoyi imperiyi do inshih krayin Yevropi ta Perednoyi Aziyi Bagato u chomu comu spriyav prihid na posadu general gubernatora Novorosiyi ta gradonachalnika Odesi Armana Emmanyuelya dyu Plessi gercoga de Rishelye Za chas jogo perebuvannya na cih posadah naselennya priportovogo mista viroslo u p yatnadcyat raziv 34 Takozh z 1806 do 1860 roki na terenah suchasnogo mista ta oblasti roztashovuvalasya Ust Dunajske budzhacke kozacke vijsko Vnutrishnij ustrij yakogo nagaduvav ustrij Zaporozkoyi Sichi Centralnim organom upravlinnya buv Kish yakij ocholyuvav koshovij otaman Bulo zaprovadzheno kolishni starshinski posadi ta bula vidnovlena Generalna starshina Vijsko podilyalosya na kureni na choli yakih stoyali kurinni otamani Pid chas upravlinnya mistom gercogom tut z yavivsya pershij komercijnij bank birzha inozemni konsulstva tosho 41 Za chasiv upravlinnya Luyi de Lanzherona u 1819 roci Odeskomu portu bulo dano rezhim porto franko sho dozvolyalo pravo bezmitnogo vvezennya ta vivozu tovariv Ce dozvolilo rozvinuti zovnishnyu torgivlyu ta pokrashiti ekonomichni umovi v misti Vodnochas knyaz Mihajlo Voroncov sho u toj chas obijmav posadu general gubernatora Novorosiyi ta Bessarabiyi zumiv privernuti do mista uvagu bagatoh aristokrativ ta bagatiyiv z usiyeyi imperiyi zavdyaki chomu misto stalo odnim z najbilshih promislovih centriv krayini U 1820 roci vijshla persha miska gazeta u 1825 roci vidkrivsya arheologichnij muzej Takozh u ti chasi vidkrilosya bagato zakladiv osviti j prilyudna biblioteka 34 1830 roku zasnovano misku publichnu biblioteku z 1941 r Odeska derzhavna naukova biblioteka im M Gorkogo Na toj chas zibrannya narahovuvalo 5 tisyach knig ce bula druga v Rosijskij imperiyi pislya imperatorskoyi u Sankt Peterburzi i persha v Ukrayini publichna biblioteka Z 1907 go po sogodni biblioteka mistitsya v budinku yakij v 1904 1906 rokah bulo zvedeno za proyektom arhitektora F P Nesturha V biblioteci pracyuvalo bagato viznachnih osobistostej yaki v riznij chas ocholyuvali yiyi Ce istorik M N Murzakevich profesor V O Yakovlev literator M F Deribas ta jogo sin krayeznavec O M Deribas avtor knigi Stara Odesa Osoblivo vazhlivu rol u rozvitku biblioteki vidigrali yiyi direktor z 1896 po 1920 rik profesor Novorosijskogo universitetu M G Popruzhenko yakij stvoriv istorichnij naris Odeska miska publichna biblioteka 1830 1910 ta kurator biblioteki u 1897 1917 rokah pochesnij gromadyanin Odesi graf M M Tolstoj Unikalnij fond najdavnishoyi knigozbirni Ukrayini nini narahovuye blizko 5 miljoniv vidan majzhe 100 movami svitu Zavdyaki nayavnosti znachnoyi kilkosti ridkisnih dokumentiv materialiv ponad 200 tis ta rukopisiv biblioteka uvijshla do svitovogo katalogu Muzej knigi j knizhnoyi spravi Museums of Book and Book making International Directori M 1987 1865 roku v Odesi na bazi Rishelyevskogo liceyu pershim direktorom yakogo buv zakarpatec Ivan Orlaj stvoreno Novorosijskij universitet z 1945 r Odeskij universitet im 1 1 Mechnikova u skladi troh fakultetiv istoriko filologichnogo fiziko matematichnogo ta yuridichnogo yakij trivalij chas buv yedinim vishem na pivdni Ukrayini Iniciativa u vidkritti universitetu nalezhit M I Pirogovu U drugij polovini XIX stolittya najbilsh vidatnimi kerivnikami mista stali graf Paul Demetrius Kocebu Grigorij Marazli ta Mikola Novoselskij Pri kerivnictvi grafa Kocebu proyizhdzha chastina centru Odesi bula zamishena brukivkoyu zamist kaganciv z yavilisya gasovi lampi buv pobudovanij pershij u misti vodogin vidkrita persha zaliznichna liniya tosho Takozh Paul Demetrius bagato uvagi pridilyav rozvitkovi osviti ta nauki Za chasiv jogo golovuvannya Rishelyevskij licej peretvorivsya na Novorosijskij universitet a takozh bulo zasnovano bagacko shkil ta uchilish 34 Na vidminu vid Kocebu Grigorij Marazli bilshe pridilyav uvagi zovnishnomu viglyadu mista Same tomu u chasi kerivnictva greckogo miskogo golovi mistom bulo pobudovano Oleksandrivskij park pam yatnik kolonu Oleksandru II vidkrito pershu konku vvedeno elektrichne osvitlennya a takozh pobudovano dityachu ta ochnu likarni kilka bogodilen deshevih yidalen pritulkiv narodnih uchilish u misti ta peredmisti Do 100 yi richnici svogo zasnuvannya 1894 roku Odesa posidala chetverte misce v imperiyi za kilkistyu naselennya ta rivnem ekonomichnogo rozvitku pislya Sankt Peterburgu Moskvi ta Varshavi Rozval imperiyi ta Ukrayinska revolyuciyared Dokladnishe Istoriya Odesi 1914 1920 Zmina vladi v Odesi v 1917 1920 rokah Rik s l b k t ch l s v zh l g 1917 nbsp RI nbsp Timchasovij uryad Rosiyi nbsp UNR 1918 nbsp ORR nbsp Ukrayinska Derzhava nbsp DA 1919 nbsp DA nbsp TRSUU URSR nbsp DA 1920 nbsp DA nbsp URSR U den pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 19 lipnya 1 serpnya 1914 roku v Odesi vidbulasya bagatotisyachna patriotichna manifestaciya sho zibralasya na Sobornij ploshi i projshla centralnimi vulicyami mista U zhovtni 1917 roku Odesa uvijshla do Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 42 v skladi administrativno teritorialnoyi odinici Odesa ale yiyi politichno pravovij status v Ukrayinskij derzhavi buv diskusijnim Pislya progoloshennya UNR 30 listopada 12 grudnya 1 grudnya 13 grudnya 1917 roku v Odesi spalahnulo bilshovicke povstannya yake zakinchilosya peremogoyu ukrayinskih vijsk U sichni 1918 roku u misti vladu zajnyali bilshoviki stvorivshi 7 20 lyutogo 1918 dzherelo Odesku Radyansku Respubliku odnak vona bula likvidovana vzhe 13 bereznya dzherelo togo zh roku pislya prihodu do mista avstro nimeckih vijsk Pislya pributtya vijsk z mista pochalisya vivozitisya produkti ta ustatkuvannya Shopravda pislya pochatku nimeckoyi revolyuciyi vijska buli vimusheni pokinuti Odesu Nezabarom u misti visadivsya 30 ti tisyachni britansko francuzki vijska pidtrimati pribuvayuchu z Yekaterinogradu 10 ti tisyachnu Dobrovolchu armiyu Antona Denikina Togo zh roku u grudni do Odesi pidijshla armiya ukrayinskoyi Direktoriyi Takim chinom u riznih chastina mista nalichuvalosya tri rizni vladi Antanta Bili ta Direktoriya UNR Na pochatku nastupnogo roku za dopomogoyu partizaniv ta rozpovsyudzhennya u inozemnih vijskah bilshovickoyi propagandi misto zajnyali Chervoni sho majzhe vidrazu nacionalizuvali usi miski banki odnak ce ne dopomoglo podolati masovij golod ta bezrobittya Za dopomogoyu vijsk Antanti sho zalishilisya na rejdi eskadri vijskam Denikina vdalosya znovu vstanoviti svoyu vladu u misti Odnak ostatochno radyanska vlada bula vstanovlena v Odesi z 7 lyutogo 1920 roku 43 Radyanskij periodred U pershi roki pislya bagatoh voyennih protistoyan sho vidbuvalisya v Odesi misto opinilosya u zanepadi Bagato u chomu comu spriyala politika vladi cherez sho inteligenciya mista masovo pochala viyizhdzhati za kordon Pershi roki pid radyanskoyu vladoyu poznachilisya vidkrittyam nizki kulturnih osvitnih ta naukovih zakladiv U kinci 1930 h rr pid Odesoyu vidbulisya masovi rozstrili lyudej zaareshtovanih NKVS Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Odesa opinilasya bilya frontu Oborona mista trivala 73 dni z 5 serpnya do 16 zhovtnya 1941 roku Uves cej chas misto piddavalosya bombarduvannyam po 12 15 raziv na den Evakuaciyu mista bulo provedeno nevdalo chastina radyanskih vijsk ne znala pro vidstup i bula zahoplena u polon 15 16 zhovtnya grupi NKVS pidirvali veliku kilkist budivel u tomu chisli plotinu sho sprichinilo zatoplennya rajonu Peresip ta zagibel civilnogo naselennya 44 16 zhovtnya rumunski vijska uvijshli do mista Zgodom radyanska vlada vipustila specialnu nagorodu medal Za oboronu Odesi a Odesi dala zvannya mista geroya 34 Zahopivshi misto rumunski vijska provodili politiku teroru tak u zhovtni 1941 roku v rajoni artskladiv na Lyustdorfskij dorozi bulo zhivcem spaleno blizko 25 tisyach odesitiv bilshist z yakih buli yevreyami takozh sered zagiblih buli vijskovopoloneni komunisti osobi yaki vidalisya okupantam pidozrilimi U podalshomu yevrejske naselennya bulo majzhe znisheno abo viseleno z mista u getto ta konctabori 45 U misti diyav ruh sprotivu Radyanski partizani buli ne yedinimi pidpilnikami v okupovanij Odesi Naprikinci 1941 roku v misto pribula Pivdenna pohidna grupa Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Cherez tri z polovinoyu roki radyanski vijska tretogo Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam urodzhencya Odesi Rodiona Malinovskogo 10 kvitnya 1944 roku vizvolili misto u hodi Odeskoyi nastupalnoyi operaciyi Vprodovzh nastupnih rokiv u misti provodilasya robota po vidnovlennyu zrujnovanih u chasi vijni sporud Do 1948 roku v Odesi bulo vidbudovano usi najvazhlivishi portovi ta promislovi sporudi Stanom na 1975 rik zhitlovij fond mista sklav rekordnu kilkist kvadratnih metriv 12 miljoniv sho u dva razi bilshe nizh 1940 roku Takozh u toj chas vinikli novi miski rajoni Pivdennij Pivdenno Zahidnij Pivnichno Shidnij ta Tayirovskij Nezalezhna Ukrayinared Kinec HH pochatok HHI stolittyared U 1991 roci 1 grudnya vidbuvsya Vseukrayinskij referendum shodo progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini Za rezultatami referendumu po usij Odeskij oblasti z 1 412 228 opitanih 75 01 za progoloshennya nezalezhnosti progolosuvali 1 205 755 85 38 proti 163 831 11 6 a takozh 42 642 byuleteni stali nedijsni 46 Bagato promislovih pidpriyemstv z progoloshennyam Ukrayinoyu nezalezhnosti buli vimusheni zakritisya inshi pracyuyut lishe na chastinu svoyih potuzhnostej Vinoyu tomu rozriv ekonomichnih zv yazkiv z kolishnimi radyanskimi respublikami SRSR nedostatnya pidtrimki z boku vladi a takozh nevminnya pracyuvati v novih ekonomichnih umovah U 2014 roci v Odesi vidbulasya seriya konfliktiv mizh aktivistami Yevromajdanu ta Antimajdanu U 2020 roci u zv yazku z pandemiyeyu koronavirusa turistichnij potik v Odesu znizivsya na 37 5 Rosijsko ukrayinska vijnared Dokladnishe Obstrili Odesi z 2022 23 kvitnya 2022 roku rosijski vijska obstrilyali Odesu krilatimi raketami Voni zrujnuvali yak vijskovu infrastrukturu mista i zhitlovi budinki vbivshi visim lyudej 47 u tomu chisli 3 misyachne nemovlya i poranivshi she 18 lyudej 48 49 Okrim cogo rosiyani zrujnuvali ponad 1000 m teritoriyi cvintarya 50 2 travnya 2022 visokotochni rosijski raketi vrazili zhitlovij budinok v Odesi vbili 14 richnogo yunaka i poranili 17 richnu divchinu 47 51 7 travnya rosijski vijska obstrilyali Odesu shistma raketami strategichnoyi aviaciyi poshkodivshi znovu aeroport ta civilne pidpriyemstvo u zhitlovomu rajoni Odesi 52 53 9 travnya rosiyani obstrilyali Odesu 9 raketami ta vbili odnu lyudinu 54 55 Golovi Yevroradi dovelosya hovatisya u pritulku 12 travnya rosijski vijska pri chergovomu obstrili Odesi poshkodili Voroncovskij palac 56 Zaginuli vnaslidok rosijskogo vtorgnennya v Ukrayinured 24 lyutogo 2022 roku vnaslidok obstrilu Odesi zaginuv Budko Valerij Viktorovich Data zasnuvannya mistared Isnuye dvi versiyi shodo dati zasnuvannya Odesi 1415 rik vid pershoyi pismovoyi zgadki pro Kocyubiyiv ta 2 veresnya 1794 roku tradicijna data vidliku mista v Rosijskij imperiyi 1415 rikred Data zasnuvannya Odesi 1415 rokom bazuyetsya na danih z roboti polskogo istorika Yana Dlugosha Istoriya Polshi 57 Slid vidmititi sho Yan Dolgush pomilivsya v datuvanni bo obloga Konstantinopolya vidbulasya z 1411 po 1413 rik za pravlinnya sultana Musi Chelebi 58 She v XIX st istoriki Vasil Nadler ta Volodimir Yakovlyev nagoloshuvali na tomu sho pochatok istoriyi Odesi jde vid tatarskogo mista Hadzhibej 59 Pershim avtorom sho vkazav na 1415 rik yak rik mozhlivogo zasnuvannya Odesi buv istorik Oleksij Markevich 1847 1903 rr u doslidzhenni 1894 roku Gorod Kachibej ili Gadzhibej predshestvennik Odessy 57 U 1990 i ta 2000 i roki obgruntuvannya 1415 roku yak dati zasnuvannya Odesi davali istoriki Oleksandr Boldiryev kniga Odesi 600 istorichnij naris 1994 Taras Goncharuk Istoriya Hadzhibeya Odesi 1415 1795 rr u dokumentah 2000 Olena Bachinska U 2010 roci poslidovniki O Boldiryeva zasnuvali gromadsku organizaciyu Odesi 600 do yakoyi vvijshli vidomi istoriki krayeznavci yuristi pedagogi predstavniki gromadskih ob yednan i tvorchih spilok 59 11 lyutogo 2015 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala postanovu Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2015 roci yakoyu datoyu zasnuvannya Odesi zaznachayetsya 1415 rik 60 Istorik Fedir Petrun u roboti 1928 roku Kachibej na starinnyh kartah doslidiv starinni karti ta robit visnovok sho govoriti pro Kachibej yak nayavnij naselenij punkt u XVI XVIII st mozhna z velikoyu oberezhnistyu oskilki ye pidstavi pripuskati sho znachnij chas u cej period vin perebuvav v zapustinni ta ne mav postijnogo poselennya 61 Z nim pogodzhuyetsya arheolog ta istorik Andrij Dobrolyubskij yakij u knizi Arheologiya Odessy 2012 vkazuye sho vidlik Odesi vid 1415 roku uskladnyuyetsya tim sho u XVI XVII st Kocyubiyiv ne isnuvav postijno 62 2 veresnya 1794 rokured Data 22 serpnya za novim stilem 2 veresnya 1794 roku ozvuchena istorikom Apollonom Skalkovskim u knizi Pervoe tridcatiletie istorii Odessy 1837 roku yak den koli vidbulosya osvyachennya pershih odeskih hramiv 57 1849 roku cej den pochali oficijno vidznachati oficijno provodyachi hresni hodi 63 Vidtodi cej den vidznachavsya oficijno yak den mista 1794 rik zaznachenij yak data zasnuvannya Odesi na yuvilejnij moneti 2014 roku ta analogichnij sribnij moneti Na derzhavnomu rivni data bula pereglyanuta 11 lyutogo 2015 roku z prijnyattyam Verhovnoyu Radoyu Ukrayini postanovi Pro vidznachennya pam yatnih dat i yuvileyiv u 2015 roci yakoyu datoyu zasnuvannya Odesi zaznachayetsya 1415 rik 60 U postanovi KMU Pro zatverdzhennya Spisku istorichnih naselenih misc Ukrayini vid 26 lipnya 2001 roku rokom zasnuvannya Odesi zaznachenij 1794 64 Protirichchya mizh vkazanimi postanovami KMU ta Verhovnoyi radi stali predmetom sudovogo rozglyadu 65 Oficijne svyatkuvannya dnya mista 2 veresnya prodovzhuyetsya pislya 2015 roku na miscevomu ta derzhavnomu rivni 66 67 68 Ryad doslidnikiv vkazuyut na umovnist dati 2 veresnya U broshuri Stolittya Odesi 1894 roku podani visnovki pidkripleni dumkoyu profesoriv Oleksandra Kirpichnikova Oleksiya Markevicha Volodimira Yakovlyeva zgidno z yakimi viznano sho dnem zasnuvannya Odesi slid vvazhati 27 travnya 1794 roku tomu sho v cej den vidanij reskript imperatrici pro zasnuvannya mista 63 Mozhlivoyu prichinoyu obrannya dati 22 serpnya 2 veresnya bulo te sho same 22 serpnya buv den koronaciyi chinnogo na 1849 rik imperatora Mikoli I Profesor Vasil Nadler u svoyij knizi Odessa v pervye epohi ee sushestvovaniya 1893 roku zaznachiv sho u den 22 go serpnya yakij zvikli svyatkuvati odesiti zhodnih viznachnih podij ne trapilosya okrim pochatku pevnih robit v portu 57 V XIX st istoriki Vasil Nadler ta Volodimir Yakovlyev nagoloshuvali na tomu sho pochatok istoriyi Odesi jde vid tatarskogo mista Hadzhibej 59 Data 2 veresnya 1794 roku kritikuyetsya z oglyadu na yiyi prichetnist do vipravdannya rosijskoyi oficijnoyi istoriografiyi Istorik Taras Goncharuk vvazhaye sho cya data obrana z ideologichnih prichin shob pidkresliti sho do prihodu Rosiyi tut ne isnuvalo poselennya a Odesa zasnovana zanovo diyachami imperiyi na nezaselenomu misci sho ye nepravdoyu Takozh vin pidkreslyuye na nepripustimist svyatkuvannya dnya Odesi data yakogo faktichno vzyata z dati koronaciyi Mikoli I 69 Istorik Igor Sapozhnikov vvazhaye sho u 2000 h rokah z yavivsya mif pro istorichnij region Novorosiyu yakij rozvivavsya samostijno vid inshih ukrayinskih zemel i za svoyimi zakonami I takim chinom Odesa yak chastina Novorosiyi ne ye spravzhnoyu chastinoyu Ukrayini 70 Podibnoyi zh dumki dotrimuvalasya vidomij istorik Doroteya Atlas yaku vona viklala u svoyij knizhci Staraya Odessa ee druzya i nedrugi a takozh suchasnij krayeznavec Oleg Gubar i vice prezident Vsesvitnogo klubu odesitiv Yevgen Golubovskij Naselennyared Dokladnishe Naselennya Odesi Chiselnistred Odesa centr Odeskoyi aglomeraciyi z naselennyam do 1 5 miljoniv osib Stanom na 1 sichnya 2022 roku naselennya Odesi stanovilo 1 010 537 osobi 3 Pid chas ostannogo perepisu naselennya yakij vidbuvsya 2001 roku naselennya Odesi stanovilo 1 010 tisyach osib 71 pid chas peredostannogo radyanskogo perepisu u 1989 roci 1 115 tisyach osib 72 Statevij ta vikovij skladred Shodo statevogo skladu naselennya to zgidno z perepisom naselennya 2001 roku u misti prozhivaye 470 353 cholovikiv ta 539 945 zhinok u vidsotkah vidpovidno 46 6 ta 53 4 Stanom na toj zhe rik diti do 16 rokiv stanovlyat 14 6 a pensioneri sebto choloviki starshe 59 ta zhinki starshe 54 rokiv stanovlyat 22 5 sho vkazuye na starinnya naselennya mista Vidsotok osib pracezdatnogo viku zh stanovit 63 1 73 Nacionalnij skladred Za nacionalnim skladom zgidno z perepisom 2001 roku bilshist naselennya mista stanovlyat ukrayinci 61 6 znachnu chastku stanovlyat rosiyani 29 a vsi inshi nacionalnosti stanovlyat ne bilshe dvoh vidsotkiv naselennya bolgari 1 7 yevreyi 1 2 moldovani 0 7 bilorusi 0 6 virmeni 0 4 tosho Porivnyuyuchi z poperednimi rokami chastka yevreyiv znachno skorotilasya u 1926 74 roci vona stanovila 36 7 a u 1959 roci vzhe 16 2 todi yak ukrayinciv bulo vidpovidno 17 6 ta 41 5 rosiyan 39 0 ta 37 1 75 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku 76 Nacionalnist Vidsotok ukrayinci 61 66 rosiyani 28 89 bolgari 1 32 yevreyi 1 22 moldovani 0 75 bilorusi 0 63 virmeni 0 43 polyaki 0 20 gruzini 0 19 gagauzi 0 14 inshi ne vkazali 4 57 Movnij skladred Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku 77 78 Mova Chiselnist osib Vidsotok Rosijska 654 128 64 75 Ukrayinska 307 196 30 41 Bolgarska 3 647 0 36 Virmenska 1 829 0 18 Biloruska 901 0 09 Gagauzka 547 0 05 Ciganska 423 0 04 Yevrejska 411 0 04 Polska 134 0 01 Nimecka 102 0 01 Inshi Ne vkazali 40 980 4 06 Razom 1 010 298 100 Ukrayinska mova ye yedinoyu oficijnoyu movoyu mista 79 80 Rosijska agresiya proti Ukrayini sprovokuvala v Odesi novu hvilyu ukrayinizaciyi dedali bilshe mistyan vvazhayut za krashe rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu 81 82 83 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2023 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 16 naselennya mista rosijskoyu 80 bolgarskoyu 1 84 Zgidno z opituvannyam provedenim Mizhnarodnim respublikanskim institutom u kvitni travni 2024 roku ukrayinskoyu vdoma rozmovlyali 35 naselennya mista rosijskoyu 92 na vidminu vid opituvannya 2023 roku bulo dozvoleno vibir kilkoh variantiv 85 Osobired Dokladnishe Lyudi pov yazani z Odesoyu Boris Barskij aktor poet uchasnik komik trupi Maski Narodnij artist Ukrayini Boris Burda gravec intelektualnih igor Sho De Koli Brejn ring televeduchij zhurnalist Boris Necherda ukrayinskij poet shistdesyatnik Valerij Zaluzhnij ukrayinskij vijskovosluzhbovec general Golovnokomanduvach Zbrojnih sil Ukrayini Vira Holodna vidatna ukrayinska kinoaktorka epohi nimogo kino Volodimir Zhabotinskij yevrejskij pismennik i publicist odin iz lideriv sionistskogo ruhu spivzasnovnik derzhavi Izrayil ta yiyi zbrojnih sil Vsevolod Zmiyenko general horunzhij Armiyi UNR Viznachnij vijskovij diyach Armiyi UNR odin z organizatoriv vijskovoyi specsluzhbi Derzhavnogo Centru UNR v ekzili Pid chas perebuvannya v emigraciyi u Polshi pracyuvav u Generalnomu shtabi Armiyi UNR uprodovzh 1928 1936 rokiv ocholyuvav pidrozdili rozvidki i kontrrozvidki Georgij Deliyev aktor rezhiser hudozhnij kerivnik teatru Maski shou Narodnij artist Ukrayini Danilo Zabolotnij ukrayinskij mikrobiolog epidemiolog Prezident VUAN zasnovnik Institutu mikrobiologiyi ta epidemiologiyi v Kiyevi Zelman Vaksman amerikanskij biohimik laureat Nobelivskoyi premiyi z fiziologiyi j medicini Igor Byelanov ukrayinskij radyanskij futbolist napadnik laureat Zolotogo m yacha 1986 roku vicechempion Yevropi 1988 volodar Kubka kubkiv 1986 Illya Mechnikov ukrayinskij rosijskij naukovec odin z osnovopolozhnikiv porivnyalnoyi patologiyi evolyucijnoyi embriologiyi imunologiyi i mikrobiologiyi Isak Babel rosijskij pismennik ukrayinskogo yevrejskogo pohodzhennya Kirilo Budanov ukrayinskij vijskovik general major nachalnik Golovnogo upravlinnya rozvidki MOU pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni Marko Bezruchko ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR tvorec i odin iz komandiriv tak zvanogo Diva na Visli vijskovoyi operaciyi z vidbittya nastupu rosijsko bilshovickih okupantiv pid Varshavoyu yaka vryatuvala nezalezhnist Polshi v 1920 roci Mihajlo Bojchuk ukrayinskij hudozhnik malyar monumentalist zasnovnik samobutnoyi shkoli ukrayinskogo mistectva bojchukizm Mihajlo Zhvaneckij pismennik satirik z 1990 do 2020 roku prezident Vsesvitnogo klubu odesitiv Oksana Bayul ukrayinska figuristka Oleg Filimonov gumorist uchasnik komandi KVK Odeski dzhentlmeni veduchij teleperedachi Dzhentlmen shou Narodnij artist Ukrayini Oleksandr Dovzhenko ukrayinskij radyanskij pismennik kinorezhiser kinodramaturg hudozhnik klasik svitovogo kinematografa Oleksandr Rojtburd ukrayinskij hudozhnik direktor Odeskogo hudozhnogo muzeyu 2018 2021 predstavnik Novoyi ukrayinskoyi hvili Petro Nilus ukrayinskij zhivopisec hudozhnij kritik z 1920 v emigraciyi u Franciyi Hristo Botev nacionalnij geroj Bolgariyi gromadskij diyach poet i publicist Administraciyared Ustrijred Frakciya Kilkist Doviryaj dilam 20 Yevropejska solidarnist 10 Sluga narodu 9 Opozicijna platforma Za zhittya 17 Partiya Shariya 5 Pozafrakcijni 2 Dokladnishe Miski golovi Odesi ta Odeska miska rada Do skladu Odeskoyi miskoyi radi vhodyat 64 deputati sho obirayutsya gromadoyu mista strokom na 5 rokiv Za rezultatami miscevih viboriv 2015 roku miska rada podilyayetsya na taki deputatski grupi ta frakciyi Doviryaj dilam 27 deputativ Blok Petra Poroshenka Solidarnist 12 Opozicijnij blok 7 Ukrayinska morska partiya Sergiya Kivalova 5 Opozicijna platforma Za zhittya 5 i pozafrakcijni 8 86 Vikonavchu vladu v misti ocholyuye miskij golova ta vikonavchij komitet Ostannomu pidporyadkovani 25 departamentiv kozhen z yakih vidpovidaye za pevnu sferu miskogo zhittya mistobuduvannya ekonomichnu politiku finansovu politiku zhitlove gospodarstvo ta infrastrukturu tosho 87 U hodi miscevih viboriv 2014 roku miskim golovoyu Odesi bulo obrano Gennadiya Truhanova 88 89 yakogo u 2015 roci bulo pereobrano na cyu zh posadu 86 Velikij politichnij vpliv v Odesi maye Odeska oblasna derzhavna administraciya ta zokrema yiyi golova Vin yak predstavnik Prezidenta Ukrayini keruye vikonavchoyu vladoyu ne tilki na rivni Odesi a j na teritoriyi vsiyeyi oblasti 27 listopada 2020 roku na cyu posadu bulo priznacheno Grineveckogo Sergiya Rafayilovicha 90 Yedinogo zagalnomiskogo organu sudovoyi vladi v Odesi nemaye natomist isnuye 4 rajonnih sudi yurisdikciyi yakih rozpovsyudzhuyutsya na vidpovidni administrativni rajoni mista 91 Administrativnij podilred Dokladnishe Administrativnij podil Odesi ta Vulici Odesi nbsp Ceh vitrimki Odeskij konyachnij zavod Administrativno Odesa podilyayetsya na 4 rajoni istorichnij centr ta shid Primorskij rajon pivden Kiyivskij rajon zahid Hadzhibejskij rajon ta pivnich Peresipskij rajon Do 1 sichnya 2003 roku u misti okrim ninishnih rajoniv bulo she chotiri Zhovtnevij do 14 11 1961 Stalinskij Illichivskij Leninskij ta Centralnij do 21 05 1958 Voroshilovskij 92 do 13 06 1958 isnuvav Vodnotransportnij rajon uvijshov do skladu Stalinskogo ta Centralnogo r niv 93 Do togo zh sered meshkanciv mista bagato hto vzhivaye istorichni nazvi miscevostej Odesi 1 a Zastava 2 a Zastava Arkadiya Bilshovik ru Blizhni Mlini Bugayivka Velikij Fontan Vidrada Dalni Mlini Deribasivka Kriva Balka Kuyalnik Preobrazhenske Lenselishe Limanchik Luzanivka Lyustdorf Malij Fontan Moldavanka Peresip Sahalinchik Selishe Kotovskogo Selishe Tayirova Serednij Fontan Slobidka Sudnobudivelnik ru Cheremushki Chubayivka Deyaki z nih vidbiti sogodni u nazvah vulic Ekonomika ta promislovistred nbsp Odeskij morskij torgovelnij port nbsp Telekart Prilad Odesa odin z golovnih ekonomichnih centriv Ukrayini sho poyednuye v sobi najbilshij morskij port rozvinenu promislovist kurortno rekreacijnij kompleks transportnu finansovu ta socialnu infrastrukturu Osnovnimi gospodarskimi funkciyami yaki vikonuye Odesa na rivni mizhnarodnogo podilu praci ye transportna ta zovnishnotorgovelna Misto ye yedinim povnistyu sformovanim v ukrayinskomu Prichornomor yi miscevim teritorialno virobnichim kompleksom Misto zabezpechene visokokvalifikovanoyu robochoyu siloyu sho volodiye inozemnimi movami Ce dozvolyaye rozvivati v Odesi biznes z visokimi standartami ta vimogami do trudovih resursiv 26 Stanom na 1 zhovtnya 2013 roku v ekonomiku Odesi bulo investovano 756 2 miljona dolariv SShA sho stanovit 44 7 vid zagalnogo obsyagu investicij v Odesku oblast 94 Zagalnij obsyag dohodiv miskogo byudzhetu Odesi stanom na 2013 rik vstanovleno u rozmiri 2 632 408 95 U serpni 2013 roku serednya zarobitna plata po mistu stanovila 3381 96 1 zhovtnya 2014 roku zareyestrovane bezrobittya stanovilo 0 46 97 Rozvinena merezha avtodorig roztashuvannya mista poblizu richok Dnister Pivdennij Bug takozh veliki morski porti Odesa Chornomorsk ta Pivdenne u poyednanni z mizhnarodnim aeroportom Odesa ta zalizniceyu stvoryuyut spriyatlivi umovi dlya prijmannya obrobki zberigannya i transportuvannya vantazhiv a takozh obrobki potuzhnih pasazhiropotokiv Tut pracyuyut ponad 460 spilnih pidpriyemstv z inozemnim kapitalom Zagalnij obsyag realizovanoyi produkciyi mistom stanoviv za 2008 rik 15 6 milyarda za 2010 rik 14 6 milyarda Nini bezzaperechnimi liderami u svoyih galuzyah promislovosti ye taki pidpriyemstva Naftopererobnij zavod Stalkanat Telekart Prilad tosho 34 Odeskij mashinobudivnij zavod Mizhnarodna spivpracyared She z chasiv Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Odesa stala odnim z centriv mizhnarodnoyi spivpraci Ukrayini Na pochatku XX stolittya u misti nalichuvalosya tri generalnih konsulstva Spoluchenogo Korolivstva Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Avstro Ugorskoyi ta Nimeckoyi imperij a takozh konsulstva Spoluchenih Shtativ Ameriki Korolivstva Ispaniyi ta Tretoyi francuzkoyi respubliki 98 nbsp Yakir serce bilya ratushi mista Marsel Franciya Nini v Odesi nalichuyetsya 22 mista pobratimi 99 ta 12 mist partneriv 100 Na chest deyakih iz mist pobratimiv nazvano navit vulici Pivdennoyi stolici zokrema vulici Varnenska Genuezka Marselska Segedska Liverpulskij provulok tosho Vodnochas v ugorskomu misti Seged na chest Odesi nazvano mikrorajon hu Takozh u misti nalichuyetsya visim generalnih konsulstv Respubliki Bolgariya Respubliki Virmeniya Greckoyi Respubliki Kitajskoyi Narodnoyi Respubliki Respubliki Polsha Rumuniyi ta Tureckoyi Respubliki 101 ta chotirnadcyat pochesnih konsulstv Respubliki Avstriya 102 Respubliki Kazahstan Francuzkoyi Respubliki Respubliki Koreya Korolivstva Norvegiya Latvijskoyi Respubliki Respubliki Kipr Litovskoyi Respubliki Federativnoyi Respubliki Nimechchina Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Sirijskoyi Arabskoyi Respubliki Respubliki Chornogoriya Slovackoyi Respubliki ta Respubliki Sloveniya Okrim togo u misti pracyuyut konsulstva Gruziyi Respubliki Moldova ta Arabskij Gruzinskij Virmenskij Izrayilskij Polskij ta Francuzkij kulturni centri ta Misiya Yevropejskogo Soyuzu z prikordonnoyi dopomogi Moldovi ta Ukrayini 101 22 travnya 2012 roku u misti takozh bulo vidkrito pershij uv Ukrayini diplomatichnij klub sho maye dopomogti diplomatam ta predstavnika inshih krayin sho zhivut v Odesi provoditi zustrichi ta virishuvati najvazhlivishi politichni ta diplomatichni pitannya 103 Takozh Odesa ye chlenom organizacij Eurocities 104 ta League of Historical Cities 105 Mista pobratimired nbsp Liverpul 1957 106 nbsp Oulu 1957 107 108 nbsp Seged 1961 109 nbsp Split 1964 110 nbsp Jokogama 1965 111 nbsp Aleksandriya 1968 112 nbsp Marsel 5 travnya 1972 113 nbsp Genuya 29 zhovtnya 1972 114 nbsp Vankuver 28 serpnya 1973 115 116 117 nbsp Baltimor 17 veresnya 1975 118 nbsp Kolkata 1986 119 nbsp Regensburg 4 listopada 1990 120 nbsp Konstanca 3 kvitnya 1991 121 nbsp Hajfa 1992 122 nbsp Varna 1958 123 nbsp Pirej 25 bereznya 1993 124 nbsp Cindao 29 kvitnya 1993 125 nbsp Lodz 7 travnya 1993 126 nbsp Kishiniv 23 grudnya 1994 127 nbsp Yerevan 29 listopada 1995 128 nbsp Nikosiya 2 lyutogo 1996 129 nbsp Stambul 2 listopada 1997 130 Mista partnerired nbsp Valparayiso nbsp Varshava nbsp Viden nbsp Veneciya nbsp Gdansk nbsp Klajpeda nbsp Larnaka nbsp Marrakesh nbsp Mayami nbsp Mayami Bich nbsp Mombasa nbsp Ninbo nbsp Tbilisi nbsp Tallinn nbsp MajncInfrastrukturared Komunalne gospodarstvored Dokladnishe Zhitlovo komunalne gospodarstvo Odesi Miskim monopolistom iz poslug vodopostachannya ta vodovidvedennya ye komunalne pidpriyemstvo Infoksvodokanal ru 131 sho u grudni 2003 roku miskoyu vladoyu bulo peredano v orendu na 49 rokiv inshomu pidpriyemstvu OOO Infoks 132 Voda dlya Odesi peredayetsya iz richki Dnister 133 sho ye za 41 km vid mista miski vodoginni merezhi mayut dovzhinu 1 3 tisyachi km nbsp Restoran Bulvar na Primorskomu bulvari 134 Vulichne osvitlennya zdijsnyuyetsya v Odesi komunalnim pidpriyemstvom Odesmisksvitlo 131 Postachannya elektroenergiyi miskim spozhivacham zdijsnyuye AT Odesaoblenergo najbilsha energopostachalna kompaniya na pivdni Ukrayini 135 Postachannya teplovoyi energiyi zdijsnyuyut komunalne pidpriyemstvo Teplopostachannya mista Odesi 131 A postachannyam gazu do osel zhiteliv mista zajmayetsya PAT Odesagaz 136 Viviz smittya zdijsnyuyetsya u misti troma kompaniyami kompaniyeyu Ekograd Eko Renessans ta Soyuz 137 Sfera poslugred Stanom na 1 lyutogo 2014 roku v Odesi nalichuyetsya 1 p yatizirkovij 15 chotirizirkovih 7 trizirkovih ta 51 inshih goteliv 138 U misti velika kilkist restoracij Stanom na 2010 rik v Odesi nayavni 648 ob yektiv restorannogo biznesu restoraniv kav yaren bariv tosho Najvidomishi z nih kafe Fanconi 1872 Pecheskago restorani Bulvar Kav yarnya knigarnya tosho Takozh predstavleni taki merezhi harchuvannya McDonald s Puzata hata Pica Chelentano tosho U misti rozvinena infrastruktura rozdribnoyi torgivli Merezha rozdribnoyi torgivli stanovit 14 670 ob yektiv U misti prisutni yak deyaki yevropejski tak i bagato nacionalnih merezh supermarketiv veliku populyarnist mayut merezhi Auchan METRO Silpo Tavriya V Furshet Najvidomishi miski bazari Rinok Privoz Novij rinok U misti rozvinena socialna infrastruktura Diye 10 teatriv 9 kinoteatriv U misti funkciyuyut 126 zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv komunalnoyi vlasnosti Do poslug zhiteliv blizko 1 5 tisyachi sportivnih sporud tenisni korti futbolni polya sportivni zali basejni tiri tosho 26 V Odesi znahoditsya 168 AZS 139 Yak ukrayinski tak j inozemni banki mayut u misti blizko 267 viddilen ta 585 bankomativ 140 Miska sistema ohoroni zdorov ya predstavlena 61 likuvalno profilaktichnim zakladom 26 2011 roku za versiyeyu zhurnalu Fokus Odesa posila pershe misce u rejtingu ukrayinskih mist za rivnem zhittya 141 Transportred nbsp Odeskij zaliznichnij vokzal Dokladnishe Transport Odesi nbsp Odeskij funikuler Odesa ye odnim z najvazhlivishih transportnih vuzliv Ukrayini j maye rozvinenu transportnu infrastrukturu Rozvineni taki vidi transportu morskij povitryanij zaliznichnij ta avtomobilnij Cherez misto prohodyat mizhnarodni avtoshlyahi M05 M14 M15 M16 M27 ci shlyahi ye chastinoyu yevropejskih marshrutiv E58 E87 E95 ta E581 zavdyaki chomu misto z yednane z Kiyevom Kishinevom Mariupolem ta inshimi inozemnimi ta ukrayinskimi mistami 142 Cherez misto takozh prohodyat tri mizhnarodni transportni koridori Yevropejskij koridor 9 transportnij potik Gdansk Odesa TRACECA en Tranzitni avtomobilni potoki ominayut misto ob yiznoyu dorogoyu prote ce ne virishuye vnutrishnomiskih transportnih problem Voni sprichineni peredusim avtomobilnimi zatorami pogodnimi umovami ta nezadovilnim stanom dorozhnogo pokrittya 143 144 Problemoyu miskogo transportu Odesi takozh ye te sho sistema gromadskogo transportu mista nedostatno rozvinena ta perebuvaye u nenalezhnomu stani 145 Sered prichin sho do cogo prizveli ye nedoskonala zakonodavcha sistema a takozh vidsutnist bud yakih elektronnih sistem sho mogli b polegshiti vsyu sistemu pasazhirskih perevezen Takozh u misti povnistyu vidsutnij rozklad ruhu gromadskogo transportu sho takozh sprichinyaye problemi u vnutrishnomiskih gromadskih perevezennyah 146 V Odesi pracyuyut tramvayi trolejbusi avtobusi marshrutni taksi taksi funikuler ta kateri Odeskij morskij torgovelnij port odin z najbilshih v Ukrayini Tehnichni mozhlivosti portu dozvolyayut pereroblyati do 25 miljon tonn suhih i 25 miljoniv tonn nalivnih vantazhiv shoroku Vin pov yazanij z bilsh nizh 600 portami zi 100 krayin svitu Pasazhirskij kompleks zdatnij obsluzhiti do 4 miljoni turistiv na rik Takozh u portu diyut dvi poromni perepravi odna do Turechchini a same Stambula insha do Greciyi 34 U centri mista roztashovano zaliznichnij vokzal Odeska zaliznicya golovna transportna merezha na pivdni Ukrayini yaka shomisyacya obslugovuye blizko 700 tisyach pasazhiriv i vidpravlyaye ponad 2 miljoni tonn vantazhiv Z miscevogo vokzalu bez peresadok mozhna doyihati najpivnichnishe do Moskvi Rosiya najshidnishe do Kostyantinivki najpivdennishe do Izmayila ta najzahidnishe do Peremishlya Polsha Na pivdenno zahidnij okolici za 7 5 km vid centra mista ye Mizhnarodnij aeroport Odesa Ce letovishe zajmaye tretye misce v Ukrayini za obsyagom pasazhirskih perevezen Povitryanimi liniyami aeroport pov yazanij bilsh yak z 60 mistami svitu ta obslugovuye 111 regulyarnih rejsiv na tizhden Avialiniyami misto pov yazane z velikimi mistami Yevropi ta Aziyi kurortami Seredzemnomor ya ta Blizkogo Shodu 26 Prirodoohoronni teritoriyi ta ob yektired Dokladnishe Prirodno zapovidnij fond Odesi Sered prirodoohoronnih ob yektiv zagalnoderzhavnogo znachennya v misti roztashovani Odeski katakombi Odeskij botanichnij sad ta Odeskij zoopark Sered ob yektiv miscevogo znachennya 33 botanichni pam yatki prirodi ta 13 parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva Osvita i naukared Dokladnishe Osvita v Odesi ta Nauka v Odesi nbsp Derzhavnij universitet intelektualnih tehnologij i zv yazku Stanom na 2011 rik ohoplennya doshkilnoyu osvitoyu stanovit 70 sered usih ditej minulogo roku 60 Zokrema sered ditej 5 richnogo viku cya cifra stanovit majzhe 100 minulogo roku 89 Za timi zh danimi stanom na 2010 rik u misti pracyuyut 152 doshkilnih zakladiv de navchayutsya 26 247 ditej 147 Odnak misc u dityachih sadkah Odesi na usih ohochih miscya ne vistachaye cherez sho batkam dovoditsya stavati u chergu dlya togo sho b yih ditina otrimala osvitu 148 Odesa velikij centr vishoyi osviti j akademichnoyi ta galuzevoyi nauki U misti takozh diyut 136 seredni navchalni zakladi 147 25 ZVO I II rivniv akreditaciyi 149 ta 19 ZVO III IV rivniv akreditaciyi 150 151 11 z nih mayut status nacionalnih U vsih ZVO navchayutsya blizko 130 tisyach studentiv 26 Sered najvidomishih ZVO mista ye Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova ta Odeskij nacionalnij politehnichnij universitet kozhnij z yakih ohoplyuye bagato specialnostej ta pracyuye u sferah gumanitarnih ta tehnichnih nauk vidpovidno Odnim iz providnih zakladiv vishoyi osviti Ukrayini v galuzi yurisprudenciyi ye Nacionalnij universitet Odeska yuridichna akademiya U 2019 roci u rejtingu TOP 200 vishiv Ukrayini bulo predstavleno 15 odeskih vishiv z dev yatnadcyati 152 Najviznachnishimi akademichnimi institutami Odesi ye Fiziko himichnij institut imeni O V Bogatskogo NAN Ukrayini ta Institut problem rinku j ekonomiko ekologichnih doslidzhen Sered inshih naukovih ustanov mista slid takozh vidznachiti Institut morskoyi biologiyi Odeskij arheologichnij muzej viddilennya gidroakustiki sevastopolskogo Morskogo Gidrofizichnogo institutu radioastronomichnu observatoriyu Uran 4 Radioastronomichnogo institutu tosho Takozh u misti ta na jogo okolicyah isnuye bagato naukovo doslidnih proyektno konstruktorskih institutiv ta inshi organizaciyi sho pracyuyut u riznih galuzyah nauki Sered vidomih naukovciv sho pracyuvali narodilisya abo vchilisya v Odesi bagato vidatnih postatej Erast Andriyevskij Oleksandr Bogomolec Mikola Gamaliya Georgij Gamov Valentin Glushko Mikola Zelinskij Dmitro Znojko Petro Karishkovskij Sergij Korolov Oleksandr Lyapunov Leonid Mandelshtam Petre Melikishvili Dmitro Mendelyeyev Illya Mechnikov Mikola Pirogov Ivan Syechenov Vasil Tayirov Igor Tamm Kostyantin Ushinskij Volodimir Filatov tosho Zasobi masovoyi informaciyired Drukovani vidannyared Argumenti i fakti Zhittya v Odesi Odeska pravda Odeski Visti Slovo Odeskij visnik Visti Porto Franko Chornomorski novini Yug Telekanalired TRK Kolo Pershij miskij 7 j kanal A1 A2 Dumska TV Odesa Reporter Media Inform TV Dim Renome Plyus 100 News ONT Art 24 UTV GTV G News Trevel Gid TV TRK Akademiya Glas Grad Zdorove Suspilne Odesa PLUS Tretij cifrovoj FM radiostanciyired p p Chastota MGc Nazva Potuzhnist kVt Adresa vezhi Peredavach RDS 1 87 5 Pershe Radio FM1 1 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT 2 87 9 Radio NV 1 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez RADIO NV ODESA News RT RADIO NV ODESA EFIR 380442370353 REKLAMA 380442370720 PI Code 62D3 AF 96 0 102 7 107 4 107 8 3 88 5 Radio Promin 1 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez PROMIN UA RADIO ruhomij ryadok Pop music PI Code 6272 4 89 0 Melodiya FM 0 5 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez 5 89 7 Europa Plus 1 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT EUROPA PLUS RT EUROPA PLUS 89 7 FM Odessa Ukraine Pop music PI Code 6058 6 90 2 Radio ROKS 1 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT ROKS Rock music PI Code 62E4 7 90 6 DJFM 0 5 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez DJ FM 90 6 MHz ODESSA TEL 775 0745 Pop music PI Code 62D9 8 91 0 Krayina FM 1 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT KRAINAFM 775 0745 ODESA RT 067 641 7770 tekst reklami abo zh ODESA RADIOSTANCIYA KRAINA FM 91 0 FM PI Code 6212 AF 9 91 4 Ukrayinske radio Ukrayinske radio Odesa 2 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez UA RADIO RT Persha programa suspil nogo radio PI Code 6200 TP 10 91 8 Shlyager FM 0 25 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez SHLAGER Country music RT Shlager Reklama 097 2369 000 shlager fm PI Code 62D8 AF 11 100 4 NRJ 1 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivbenmedbiosintez 12 101 0 Hit FM 1 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT 13 101 4 Radio P yatnicya 1 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez 101 4 MHz Radio P iatnytsia Odessa ruhomij ryadok Pop music PI Code 6211 AF 101 1 101 4 103 1 104 4 14 101 8 Kiss FM 3 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez 15 102 2 Avtoradio 2 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez AVTO Radio 102 2 MHz Odessa Tel 050 490 30 16 dynamic Pop Music PI code 62F1 16 102 7 Pershe miske radio nemaye movlennya 0 5 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT 17 103 2 Narodne radio 2 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT NARODNE SUPER RADIO dynamic News RT NARODNE SUPER RADIO PI Code 6032 AF 103 2 18 103 8 Radio Grad FM nemaye movlennya 3 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT 19 104 3 Lyuks FM 2 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez LUX FM 104 3FM Pop Music PI Code 1047 20 104 9 Radio Bajraktar 0 1 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT 21 105 3 Prosto Radi O 4 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT PROSTO PROSTO RADIO dynamic Pop Music PI Code 6153 AF 22 106 0 Radio City nemaye movlennya 1 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT 23 106 6 Radio Glas nemaye movlennya 2 vul Kanatna 83 Oblvikonkom modernizovano zbilsheno visotu 24 107 0 Radio Miami 1 vul Fontanska doroga 3 OFKRRT MIAMI HOME OF HIP HOP dynamic Pop music PI Code 6070 AF 107 25 107 4 Radio Maksimum 1 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez RADIO MAXIMUM 107 4 FM MAXIMUM Pop music PI Code 1021 AF 26 107 9 Nashe radio 1 vul Kosmonavtiv 32 AT PPI Pivdenmedbiosintez Mizhnarodne movlennya zdijsnyuyut radiostanciyi Sfera Music 153 ta Shanson Plyus 154 red Kulturared Odesa u mistectvired Tema Pivdennoyi Palmiri yak nazivayut Odesu neodnorazovo potraplyala do robit riznih mitciv pismennikiv hudozhnikiv arhitektoriv muzikantiv tosho Tak pershij virsh pro Odesu z odnojmennoyu nazvoyu bulo opublikovano 1806 roku u peterburzkomu zhurnali Licej Jogo avtorom stav nevidomij sho pidpisavsya yak P F B Diya nimogo hudozhnogo filmu Sergiya Ejzenshtejna Bronenosec Potomkin Mosfilm 1925 yakij neodnorazovo v rizni roki viznavavsya najkrashim abo odnim z najkrashih filmiv usih chasiv i narodiv za pidsumkami opituvan kritikiv kinorezhiseriv i publiki rozgortayetsya v Odesi u chervni 1905 roku koli na bronenosci Knyaz Potomkin Tavrijskij komanda pidnyala povstannya Znamenita scena rozstrilu na Potomkinskih shodah stala klasikoyu svitovogo kinematografa 11 lipnya 2015 roku na Potomkinskih shodah vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnogo znaka Yevropejskoyi Kinoakademiyi angl European Film Academy EFA Cej znak zakriplyuye za Potomkinskimi shodami zvannya Skarb yevropejskoyi kinokulturi angl Treasure of European Film Culture U presrelizi Yevropejskoyi Kinoakademiyi zaznacheno sho Potomkinski shodi bezsumnivno odne z najvidomishih istorichnih misc u sviti kino Taki znaki vstanovleni ranishe v chotiroh miscyah v Lioni Franciya na budinku de narodilisya brati Lyum yer naukovo metodichnomu kabineti muzeyi Sergiya Ejzenshtejna v Moskvi Centri Bergmana na Forjo Shveciya i Sviti Tonino Guerra v Pennabilli Italiya Odeski pejzazhi stali providnoyu temoyu v robotah ukrayinskogo zhivopiscya Volodimira Litvinenka Misto Odesa opisane u nizci romaniv i povistej napisanih riznimi movami Literaturared Dokladnishe Literaturna Odesa nbsp nbsp Ivan Franko Adam Mickevich Mihaj Eminesku nbsp nbsp Mark Tven Ivan Vazov Odesa ce odin zi znachnih ukrayinskih literaturnih centriv Odnak na vidminu vid inshih literaturnih oseredkiv Ukrayini zokrema Lvova ta Harkova sho slavlyatsya knigovidavnictvom Odesa misce de chastishe knigi pisali a ne vidavali Pri comu v nash chas u misti isnuye mizhnarodna knizhkova vistavka Zelena hvilya i festivali ukrayinskoyi knigi 155 Istorichno Odesa yak privablyuvala mitciv tak i stala maloyu batkivshinoyu nemaloyi kilkosti z nih yaki piznishe tvorili deinde Vzhe na pochatku XIX stolittya misto vidvidalo bagato literatoriv todishnoyi Rosijskoyi imperiyi Kostyantin Batyushkov Mikola Gnidich Pavlo Morozov Mihajlo Rozenberg Pavlo Svinyin en Olimpiada Shishkina ru tosho 156 Z Odesoyu pomitnoyu miroyu pov yazane im ya tvorcya suchasnoyi rosijskoyi literaturnoyi movi Oleksandra Pushkina yakij perebuvav na zaslanni v Odesi 13 misyaciv u 1823 1824 rokah jogo brat Lev Pushkin takozh pereyihav v Odesu v 1943 roci i prozhiv tut do smerti Same tut Pushkin napisav tri rozdili odnogo zi svoyih najvidomishih tvoriv Yevgenij Onyegin de yaskravo opisav Odesu ta yevropejskij duh Odesi tih chasiv poemu Bahchisarajskij fontan ta rozpochav poemu Cigani a takozh napisav blizko tridcyati lirichnih virshiv bagato z yakih buli prisvyacheni mistu 156 157 Priblizno todi zh Odesa stala populyarnoyu u kolah rosijskoyi inteligenciyi takoyi yak Volodimir Benediktov Ivan Borozdna Andrij Podolinskij Semen Rayich ru Vasil Tumanskij 158 Odesu dvichi vidviduvav vidatnij pismennik Mikola Vasilovich Gogol 159 V Odesi Gogol gotuvav nove vidannya chotiritomnogo zibrannya svoyih tvoriv a takozh pracyuvav nad drugim tomom Mertvih dush Same pid chas perebuvannya Mikoli Vasilovicha v Odesi u miscevomu teatri bulo postavleno jogo p yesu Revizor U rizni roki v Odesi zhili abo pobuvali chimalo literatoriv sho pisali riznimi movami Zokrema Ivan Bunin sho prozhiv bagato rokiv u Odesi Maksim Gorkij sho zgodom opisav cej period zhittya v opovidanni Chelkash Oleksandr Grin yakij same v Odesi vpershe pobachiv more Volodimir Mayakovskij yakij zgadav Odesu u poemi Hmarina v shtanah ru Oleksandr Movsisyan vidomij yak Oleksandr Shirvanzade sho pid vrazhennyam perebuvannya u misti napisav povist Artist ta rozpochav inshu Melaniya Yakiv Polonskij yakij piznishe opisav svoye perebuvannya v Odesi u napivavtobiografichnomu romani Desheve misto Sholom Alejhem sho pisav u gazeti Odeski novini ta Odeskij listok Oleksandr Kuprin Mendele Mojher Sforim Teodor Drajzer Avetik Isaakyan Oleksandr Ostrovskij Anton Chehov Kornij Chukovskij Volodimir Korolenko Lev ta Oleksij Tolsti pobuvali u misti za chasiv Krimskoyi vijni U lyutomu 1825 roku do mista priyihav vidatnij polskij poet Adam Mickevich Same v Odesi polyak napisav blizko p yatdesyati poetichnih tvoriv sered yakih Krimski soneti a takozh pochav pisati poemu Konrad Vallenrod Bolgarskij poet borec za nezalezhnist Hristo Botev uchivsya v odeskij gimnaziyi a potim vchitelyuvav u seli Zadunayivka na Odeshini zagalom vin zhiv v Ukrayini z 1863 po 1866 rik Mark Tven vidvidav Odesu v 1867 roci pid chas kruyizu dlya nogo ce bulo zhurnalistske vidryadzhennya na paroplavi Kvaker Siti U 1885 roci v Odesi likuvavsya u sanatoriyi vidomij rumunskij poet Mihaj Eminesku U 1887 1889 v Odesi zhiv bolgarskij pismennik i gromadskij diyach Ivan Vazov Na pochatku 1920 h rokiv v odeskij gazeti Moryak pracyuvalo bagato u majbutnomu vidomih radyanskih pismennikiv zokrema Isak Babel Eduard Bagrickij Valentin Katayev Yurij Olesha ta Kostyantin Paustovskij 157 Isaak Babel opisav Odesu u svoyih kultovih Odeskih opovidannyah Pivdenna Palmira stala maloyu batkivshinoyu dlya bagatoh riznoplanovih u majbutnomu pismennikiv u nij narodilisya zokrema Ganna Gorenko u majbutnomu Ahmatova Iyehiyel Lejb Fajnzilberg vidomij yak Illya Ilf Yevgen Katayev vidomij yak Yevgen Petrov Volodimir Zhabotinskij Ivan Bril vidomij yak Yanka Bril Alen Boske tosho Takozh sered tih chiyi zhittya ta tvorchist znachnoyu miroyu pov yazani z Odesoyu mozhna zgadati radyanskogo ta rosijskogo satirika Mihajla Zhvaneckogo V ukrayinskomu literaturnomu zhitti Odesa pochala vidigravati rol priblizno z seredini XIX stolittya Kompozitor i poet Petro Nishinskij takozh vidomij yak Petro Bajda zhiv i pracyuvav v Odesi ta Ananyevi z 1860 po 1888 roki Mihajlo Kocyubinskij v 1892 1896 rokah pracyuvav u skladi Odeskoyi filoksernoyi komisiyi Do Odesi trichi priyizhdzhala Lesya Ukrayinka vidviduvav misto Ivan Franko 160 157 Same v Odesi v 1871 roci rozpochalasya teatralna kar yera dramaturga j aktora Marka Kropivnickogo i potim vin bagatorazovo tut gastrolyuvav U 1882 roci same tut vidbula svij pershij zimovij sezon jogo nova trupa pislya ob yednannya z Mihajlom Starickim u Teatr korifeyiv a v 1896 r v same v Odesi Kropivnickij vidznachav dvadcyatip yatirichnij yuvilej svoyeyi teatralnoyi diyalnosti Vidatnij ukrayinskij pismennik Ivan Nechuj Levickij opisav zhittya ukrayinskoyi inteligenciyi v Odesi kincya XIX stolittya u svoyemu romani Nad Chornim morem a u tvori Mikola Dzherya podaye detali yaki tisno pov yazani iz mistom Zokrema golovnij geroj opovidannya kripak sho zbigaye vid panshini ta perebirayetsya do Chornogo morya do miscevih ribalok 161 V Odesi bagato rokiv prozhiv Ivan Lipa ta narodivsya Yurij Lipa Z mistom pov yazana znachna chastina zhittya Lyudmili Vasilevskoyi Berezini vidomoyi yak Dniprova Chajka Mikola Kulish sam rodom z Hersonshini periodichno zhiv u Odesi ta same tut pochav formuvatisya yak pismennik Suttyevu rol Odesa vidigrala v zhitti ta tvorchosti Yuriya Yanovskogo uvikovichnena yak Misto v jogo tvori Majster korablya zgaduyetsya vona j v inshih jogo tvorah napriklad roman Vershniki Varto zaznachiti sho Odeskij kinofabrici Yanovskij spivpracyuvav z kinorezhiserom i pismennikom Oleksandrom Dovzhenkom yakij takozh zhiv v Odesi pevnij chas Artmenedzher ta doslidnik kino kolishnij generalnij direktor Dovzhenko Centru Ivan Kozlenko vidomij takozh yak Jvan Kozlenko narodivsya v Odesi Golovnim geroyem jogo romanu Tanzher ye po suti inshij literaturnij tvir Majster korablya Yanovskogo V Odesi prozhiv bilshu chastinu zhittya vidomij ukrayinskij dityachij pismennik Volodimir Rutkivskij Z mistom a takozh Odeshinoyu pov yazana znachna chastina biografiyi zhurnalistki i pismennici Nini Kur yati sho znajshlo vidobrazhennya u yiyi po suti biografichnomu romani Dzvinka Ukrayinka narodzhena v srsr Takozh sered vidomih suchasnih odeskih literatoriv mozhna vidznachiti poetiv Stanislava Strizhenyuka Borisa Barskogo Borisa Hersonskogo ta Gannu Yablonsku tosho Teatri ta muzikared Dokladnishe Teatri Odesi nbsp Odeskij nacionalnij akademichnij teatr operi ta baletu nbsp Odeska oblasna filarmoniya nbsp Arabskij kulturnij centr Odesa odin z ukrayinskih kulturnih centriv U comu misti ye bezlich teatriv ta muzeyiv yaki mayut bagatorichnu istoriyu V Odesi takozh narodilosya ta viroslo bagacko diyachiv kulturi pianisti Emil Gilels ta Svyatoslav Rihter skripal David Ojstrah spivaki Leonid Utosov ta Valerij Obodzinskij kompozitor Oskar Felcman aktori pismenniki hudozhniki Pomitne misce v kulturnomu zhitti mista zajmaye teatralne mistectvo Najviznachnishim ta najvidomishim teatrom ye Odeskij Nacionalnij Akademichnij teatr Operi ta Baletu 162 U nomu buvav vidatnij kompozitor Petro Chajkovskij na jogo sceni vistupali vidomi spivaki Fedir Shalyapin Enriko Karuzo Leonid Sobinov tancyuvala Isidora Dunkan tosho U 1920 h rokah bulo zasnovano Odeskij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr im V Vasilka 163 Nini tam stavlyatsya vistavi za p yesami najkrashih ukrayinskih ta svitovih dramaturgiv Pantelejmona Kulisha Grigoriya Kvitki Osnov yanenka Ivana Kotlyarevskogo Molyera Bertolda Brehta tosho Na protivagu ukrayinskomu teatru v Odesi takozh isnuye Odeskij oblasnij akademichnij rosijskij dramatichnij teatr sho buv zasnovanij 1874 roku i ye najstarishim na pivdni Ukrayini teatrom 163 Tut vistupali taki vidatni osobistosti yak Sara Bernar Eleonora Duze Benua Koklen a takozh ukrayinski majstri Panas Saksaganskij Mariya Zankovecka Marko Kropivnickij tosho Isnuyut takozh inshi teatri zokrema Odeskij teatr yunogo glyadacha m Yuriya Oleshi bulo zasnovano yak peresuvnij teatr i dovshij chas vin tak i pracyuvav Lishe cherez desyat rokiv pislya zasnuvannya cya teatralna ustanova otrimala primishennya i narazi ye v susidnij budivli do rosijskogo dramatichnogo teatru Odnak spektakli popri nazvu stavlyatsya ne lishe dlya ditej a j dlya molodi ta doroslih Sho vazhlivo pri comu teatri bulo zasnovano Odeskij oblasnij teatr lyalok yakij zgodom stav samostijnoyu ustanovoyu Najmolodshim z odeskih teatriv ye Odeskij akademichnij teatr muzichnoyi komediyi im M Vodyanogo yakij bulo perevedeno do Odesi zi Lvova Pershim uspihom muzkomediyi stala opereta Bila akaciya napisana Isaakom Dunayevskim Liderom teatru buv Mihajlo Vodyanij yakij zgodom otrimav jogo im ya Nini v repertuari odeskoyi muzkomediyi ye spektakli vsih napryamiv opereti myuzikli rok operi tosho Takozh u misti pracyuye Cirk sho buv zasnovanij 1894 roku 164 Osoblive misce u kulturnomu zhitti mista zajmaye Odeska Filarmoniya yaka perebuvaye v budivli kolishnoyi Novoyi birzhi Z prihodom radyanskoyi vladi zadlya podolannya burzhuaznogo nacionalizmu budivlya stala osnovnim miscem provedennya koncertiv miskogo orkestru Za chas isnuvannya na sceni filarmoniyi vistupali vidatni muzichni osobistosti Volodimir Visockij Oleksandr Goldenvejzer Mikola Malko David Ojstrah Leonid Utosov Dmitro Shostakovich tosho 163 Takozh v Odesi isnuye Odeskij municipalnij teatr duhovoyi muziki im Narodnogo artista Ukrayini O Salika stvorenij Odeskoyu miskoyu radoyu v grudni 2003 roku yak komunalne pidpriyemstvo teatr Dim klouniv yakij vidkrivsya 8 bereznya 2003 v primishenni kolishnogo kinoteatru Druzhba Yevrejskij kulturnij centr Beit Grand centr dlya vsih kogo cikavlyat riznogo rodu tvorchi studiyi hto hodit na vistavi koncerti j vistavki a takozh dlya tih hto shukaye primishennya de mozhna bulo b provesti te chi inshe kulturnij zahid Kinored nbsp Vira Holodna Dokladnishe Odeska kinostudiya ta Vseukrayinske fotokinoupravlinnya Pershim odeskim kinooperatorom buv Miron Grossman yakij u 1906 roci zasnuvav pershe odeske kinoatelye Za period 1907 1915 rr znyav blizko p yatdesyati dokumentalnih syuzhetiv dlya kinozhurnaliv U 1912 roci zasnuvav pershu kinostudiyu Mirograf yaka vipustila kilka komedij prigodnickih strichok ta filmiv na yevrejsku tematiku Na Mirografi znyati ostanni kadri z uchastyu velikoyi aktorki zirki nimogo kino Viri Holodnoyi 165 Usi miski kinoatelye za radyanskoyi vladi buli ob yednani u kinostudiyu V Odesi rozpochav svoyu rezhisersku kar yeru Oleksandr Dovzhenko Jogo filmi Zvenigora Arsenal ye klasikoyu svitovogo kinematografa 166 Sered najpopulyarnishih filmiv Odeskoyi kinostudiyi Vesna na Zarichnij vulici Feliksa Mironera ta Marlena Huciyeva Desyat negrenyat Nebezpechni gastroli Zelenij furgon Oleksandra Pavlovskogo ta in U 1927 roci V yacheslavom Levandovskim stvoreno pershij ukrayinskij animacijnij film multfilm Kazka pro solom yanogo bichka 167 Takozh u misti funkcionuye misceva studiya multiplikaciyi yaka ye odnoyu z najbilshih animacijnih studij v Ukrayini Za 20 rokiv isnuvannya cya animacijna studiya vipustila 2 povnometrazhnih animacijnih filmi bilsh nizh 50 multiklipiv ta bilsh nizh 1000 reklamnih rolikiv dlya telekanaliv i teleperedach 168 Sered postatej z Odesi u kinematografi proslavilisya taki lyudi yak Viktor Dobrovolskij Marko Donskoj Mihajlo Razumnij Andrij Sova Leonid Trauberg Leonid Utosov ta inshi Takozh v Odesi dosit rozvinena sistema kinoteatriv Nini u misti pracyuyut desyat kinoteatriv Cinema City a