Сахалінчик історична місцевість Одеси у Приморському районі біля залізничної колії Район відомий хаотичністю планування

Сахалінчик — історична місцевість Одеси у Приморському районі біля залізничної колії. Район відомий хаотичністю планування і призначався для мешкання незаможних.


Загальна інформація
Сахалінчик Одеса
46°27′28″ пн. ш. 30°44′02″ сх. д. / 46.45778° пн. ш. 30.73389° сх. д. / 46.45778; 30.73389Координати: 46°27′28″ пн. ш. 30°44′02″ сх. д. / 46.45778° пн. ш. 30.73389° сх. д. / 46.45778; 30.73389
Країна	Україна
Район	Приморський
Адмінодиниця	Приморський район
Головні вулиці	, , ,

Карта

Історія

Наприкінці ХІХ ст. у Одесі почали утворюватися нові житлові квартали у південній частині міста. Всі вони виникали шляхом подрібнення окремих великих садибних ділянок, які у Одесі називалися дачами, або ділянок для сільського господарства, які називались хуторами. Однією з перших таких ділянок була дача або хутір Хесіна, що розташовувалась у самого переїзду скрізь колії у Водопровідної вулиці. Дозвіл на розділення хутора Кароліни Хесін на вигоні № 2 був даний восени 1889 року. Ділянки у ньому придбали незаможні верстви населення, які споруджали для себе невеликі одноповерхові будинки, подібні тим, що існують на півдні Молдаванці, Ближніх і Дальніх Млинах, Романівській та Воронцовській слобідках та інших подібних передмістях. У 1893 році під таку ж саму забудову був відданий суміжний зі сходу із Хесіним хутір Аліни Гуль'є-Бланшард. Обидві ділянки отримали назву Сахалінчик.

Сахалінчик складався з дев'яти провулків, які у західній частині перетинали один одного під різними кутами, мали різну ширину, з заходу у район можна було потрапити лише через Басейну вулицю. яка отримала таку назву тому, що межувала з півдня із запасними басейнами Міського водогону. Провулки ж отримали назву Басейних (1-й, 2-й і т. д.).

У ІІ-й половині ХХ століття забудова провулка була у значній мірі знищена: північну частину поглинула кондитерська фабрика ім. Рози Люксембург (нині ПАТ "Одесакондітер"), більша частина східних кварталів була віддана під розширення залізничних колій і будівництво Заводу будівельних матеріалів Міністерства оборони, завдяки останньому західна частина Сахалінчику була ізольована від східної. У центральній частині для робітників підприємств були побудовані багатоповерхові житлові будинки. У 2019 році фірмою "Кадор-Груп" було споруджено 24-поверховий житловий комплекс "34-а Перлина". Нумерація провулків змінилася і не відповідає дорадянської.

Сучасність

Станом на 2010-і роки збереглась лише невелика частина первісної забудови, яка розміщена головним чином між 1-м та 2-м Басейним провулками. У східній частині зберігся невеликий фрагмент забудови у 6-му Басейному провулку.

Примітки

ДАОО, ф. 16, оп. 85, д. 310
План міста Одеси складений М. М. Дітеріхсом, 1894 р.
ДАОО, ф. 16, оп. 69, д. 153

Посилання

Майстровой Я. С. История Одессы в названиях улиц. Топонимический справочник. — Одесса: ПЛАСКЕ, 2012, С. 405
В. Латышев. Через Сахалинчик на Сахалин // Вісник Одеського Історико-Краєзнавчого Музею (випуск 10)

[1] ДАОО, ф. 16, оп. 85, д. 310

[2] План міста Одеси складений М. М. Дітеріхсом, 1894 р.

[3] ДАОО, ф. 16, оп. 69, д. 153