Слобідка — історичний район міста Одеси малоповерхової забудови, колишнє передмістя, відділене від центру вулицею Балківською і залізницею.
Слобідка Одеса | ||||
Типова вулиця Слобідки | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
46°29′36″ пн. ш. 30°42′14″ сх. д. / 46.493417° пн. ш. 30.704000° сх. д.Координати: 46°29′36″ пн. ш. 30°42′14″ сх. д. / 46.493417° пн. ш. 30.704000° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Район | Пересипський район | |||
Адмінодиниця | Одеса | |||
Телефонний код | 048 | |||
Головні вулиці | , Вулиця Академіка Воробьова, Вулиця Володимира Винниченка, , | |||
Парки | Дюківський парк | |||
Транспорт | ||||
Залізнична інфраструктура | платформа Слобідська | |||
Карта | ||||
Слобідка у Вікісховищі |
Історія
Слобідка — історичний мікрорайон в Одесі, територіально входить до складу Пересипського району. Серед решти житлових масивів Одеси Слобідка вирізняється розкиданістю і неоднорідністю забудови. Разом із навколишніми селищами і житловими масивами вона утворює цілу систему з населенням понад 40 тис. мешканців. З них у Старій Слобідці, розташованої на схід від вулиці Академіка Воробйова, проживає 10 тис. чоловік, трохи менше (9 тис. осіб) — у районі висотної забудови вздовж вулиці Балківської, який з'явився в 1970-х роках. Між корпусами лікарні і вулицею Хуторською розташована Нова Слобідка, а за нею йде Крива Балка. Хоча ці райони відомі з кінця XIX сторіччя, більша частина будинків була побудована тут в 1950-1960-х роках. Цей масив приватного сектора, другий за площею в Одесі, налічує 18 тис. жителів. Ще 5 тис. одеситів мешкають у районі вулиць Грушевського і Ядова.
Селище Слобідка-Романівка виникло вже в 1820-х роках і, на відміну від Молдаванки, його забудова регламентувалася планом. Новоселам, які приїжджали для роботи в порту, давали невеличкі, по 2-3 сотки ділянки. Тому квартали на Слобідці, як правило, завширшки не перевищують 50 метрів. Головною причиною, через яку нові одесити селилися так далеко від міста, була вода — на місці нинішньої вулиці Балківської протікала річка під назвою Водна балка. Вона мала мальовничий вигляд і, деякий час навіть була місцем розташування вілл аристократів. Зокрема, на території Дюківського парку була дача Рішельє.
Поступово з приїздом до Одеси нових жителів, у місті почали виникати національні анклави, де значну частину населення складали представники певної групи. Так, євреї переважно оселялися на Молдаванці, а ті, які були більш заможними, — у центрі, між вулицями Пушкінською і Маразліївською; німці віддавали перевагу району Кірхи, поляки — хуторам поблизу Дальніх Млинів. Слобідка від початку була переважно українським районом. Згідно з даними перепису 1897 року тут мешкало 12 тисяч чоловік, — не набагато більше, ніж сьогодні.
Це передмістя ніколи не було таким бідним і кримінальним, як Молдаванка, але й тут вистачало проблем: дороги без твердого покриття, відсутність освітлення та водогону на більшості вулиць, брак житла. Ці проблеми, так би мовити, компенсувалися великою кількістю зелених насаджень, які «переховувалися» за високими парканами охайних будиночків з низькими вікнами.
Однак вигляд Нової Слобідки був не таким, він поступово складався з безлічі хуторів і маєтків, а також Кривої Балки, в ярах якої оселялися здебільшого волоцюги і дрібні шахраї. Тим часом, 1913 року саме в Кривій Балці виникло невелике котеджне селище «Згода». Завдяки прокладенню лінії трамвая почався відтік міського середнього класу на околиці, де можна було дозволити собі окремий будинок, та й повітря було чистіше.
Наприкінці XIX сторіччя за Слобідкою почали будівництво величезного комплексу лікарень. Перспектива бурхливого розвитку Одеси вже тоді була очевидною, тому міська влада відвела під забудову ділянку 1500 × 400 метрів. Насамперед, 1892 року на Слобідку перевели психіатричну лікарню, яка раніше розташовувалася на вул. Херсонській (нині — Пастера). Відтоді назва селища стало прозивним. Про людей дивної поведінки або буйного темпераменту казали, що за ними «Слобідка-Романівка плаче».
Неподалік від «психіатрії» в 1900—1902 роках з'явилися корпуси Нової міської лікарні (архітектор — Владислав Домбровський), що стала найбільшою в місті. За радянських часів вона отримала статус обласної та зберігала його аж до 1980 року, коли було збудовано корпуси лікарні на вулиці Академіка Заболотного. Комплекс лікарень закінчується Слобідським кладовищем, що дало сусідній вулиці назву «Цвинтарна». 1854 року тут з'явилася невелика церква Різдва Богородиці. Пізніше, 1898 року, завдяки зусиллям панотця Максима Гордієнка, почалося будівництво великого храму Вознесіння і парафіяльної школи. Для цього будівництва парафіяни пожертвували 40 тисяч рублів і найбільший майдан селища. У 1930-х роках храм перепрофілювали під господарські потреби, а по війні тут відкрили дитсадок, який працює дотепер. 1990 року одна з його кімнат була відведена під капличку.
У період з 1925 по 1940 рік тут було вимощено або реконструйовано десятки кілометрів доріг, розширилася мережа водогону, були побудовані школи, клуби та дитячі садки. У рамках програми доступного котеджного будівництва, розгорнутої по війні, на південь від Слобідки з'явилися робочі селища заводу ім. Дзержинського (поблизу залізниці) і Нафтовиків (на виїзді з міста). Здебільшого це були 2-поверхові будинки, на 8 квартир. Витягнуті 16-24-квартирні корпуси характерні для невеликого селища Заводу ім. Жовтневої революції, побудованого 1948 року вздовж вулиці Братів Ачканових (нині — вулиця Михайла Грушевського). Нову віху в історії Слобідки відкрив Генеральний план 1966 року, який передбачав не тільки нове будівництво, а й знесення значної частини району. Такі ж принципи були закладені в Генплан 1989 року. Урамках цієї стратегії 1973 року почалася форсована реконструкція вулиці Балківської, яка мала органічно зв'язати нові райони, — Черемушки і селище Котовського в обхід центральної частини міста. Водойму поблизу автовокзалу завели в труби, а зверху зробили насип, якім і пройшла дорога.
Перші 9-поверхівки на вулиці Балківській з'явилися 1975 року. Дещо пізніше почалося висотне будівництво і на вулиці Сергія Ядова, неподалік селища «Нафтовик». У роки останнього будівельного буму цей район знову був затребуваний завдяки вигідному розташуванню на перетині доріг, що зв'язують великі житлові масиви з історичним центром.
Найбільші підприємства і заклади
- Слобідський ринок (народна назва «Базарчик») (Червонослобідська / площа Молоді)
- Обласна дитяча клінічна лікарня (вул. Академіка Воробйова, 3)
- Міська лікарня № 11 (вул. Академіка Воробйова, 5)
- Хлібозавод № 3, нині ТОВ «Агроком» (вул. Академіка Воробйова, 7)
- Комунальний заклад «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» (колишня Одеська обласна психіатрична лікарня № 1) (вул. Академіка Воробйова, 9)
- Одеський обласний онкологічний диспансер (вул. Нежданової, 32)
- Будинок побуту (вул. Червонослобідська, 40) (зараз використовується як офісний центр)
- Міська дитяча поліклініка № 1 (вул. Червонослобідська, 36)
- Дитяча музична школа № 4 (вул. Червонослобідська, 65)
- Кінотеатр «Сучасник» (не працює; приміщення здаються в оренду) (вул. Академіка Воробйова, 26)
- Гуртожитки та спортивно-тренувальна база Одеського морехідного училища, комплекс відомий під назвою «Екіпаж» (вул. Маловського, 10)
- Текстильна фабрика (нині ТОВ «Одетекс», частина будівель здається в оренду) (вул. Червонослобідська, 1)
- Шкіряний завод (виробництво закрито 2007 року через пожежу, нині в процесі ліквідації, будівлі та приміщення здаються в оренду) (вул. Слобідська, 56)
- Трамвайне депо № 2 «Жовтневе» (нині ліквідоване) (пров. 1-й Польовий, 1)
- Станція юних техніків (ліквідована 1996 року, частина приміщення реконструйована під храм) (вул. Академіка Воробйова, 36)
Школи
- Одеська загальноосвітня школа № 11 I—III ступенів (вул. Академіка Воробйова, 6)
- Одеська загальноосвітня школа № 61 I—III ступенів (вул. Академіка Воробйова, 20)
- Одеська загальноосвітня школа № 76 I—III ступенів (вул. Академіка Воробйова, 24)
- Одеська спеціалізована школа № 111 (пл. Молоді, 17б)
- Одеська середня школа № 5 (вул. Балківська, 42; біля трамвайної зупинки «Стахановський провулок»)
Транспорт
Залізничний
Платформа «Слобідська» для приміських поїздів колосовського напрямку. Розташована на початку вулиці Червонослобідської (істор. Міська) за територією текстильної фабрики.
Трамвай
Історія
За попереднім планом лінія після вулиці Маловського (істор. Студентська) мала закінчуватися кільцем біля дитячої лікарні. На місці планованої кінцевої зупинки було побудовано трамвайне депо, а замість кінцевої було побудовано одноколійний кільце вуличками району. Трамвайні рейки було прокладено по правій (парній) стороні вулиці Маловського. Трамвайний маршрут з назвою «Лінія Слобідка-Романівка» пізніше отримав номер 15 і відтоді майже не змінювався. Пізніше була побудована лінія по вулиці Вапняній, був відкритий маршрут 31 Слобідка — Херсонський сквер — вулиця Приморська — Митна площа. Пізніше лінія по вулиці Вапняній демонтована, вулиця вимощена бетонними плитами, і Слобідку обслуговував тільки маршрут 15. Після переходу на широку колію рейки на вулиці Маловського були укладені вздовж лівої (непарної) сторони вулиці. Під час реконструкції вулиці Балківської та ліквідації останньої лінії вузької колії (1972—1976) на Слобідку деякий час ходив маршрут 30 А. На початку 2000-х років по трасі маршруту 30 А був відкритий маршрут 22, який у літній час подовжували до Лузанівки. Скасований 2005 року. З 2010 року по трасі маршруту 30 А на Слобідку був продовжений маршрут 12. 2012 року депо № 2 ліквідовано, його територію використовують як вагоноремонтні майстерні. 2014 року трамвайне депо № 2 було відновлено.
Сучасний стан
Обслуговується маршрутами 12 і 15. Двоколійна лінія по вулиці Маловського. Однобічне кільце вулицями району: вул. Рачкова — вул. Академіка Воробйова — вул. Слобідська — вул. Салтикова-Щедріна — площа Молоді — вул. Училищна — вул. Нерубайська і далі по вул. Маловського. Службові одноколійні однобічні лінії по Першому Польовому провулку (в'їзд у депо) і вулиці Парковій (виїзд з депо). Частково демонтована друга лінія рейок по вулицях Рачкова і Першому Польовому провулку.
Література
- Нетребский В. П., Шерстобитов В. В. Аура одесской Пересыпи и Слободки-Романовки. Краеведческие прогулки. Очерки. — Одесса. изд. Optimum. 2012, с. 182. — isbn=978-966-344-471-0
Посилання
- Про легендарну одеську Слобідку-Романівку. https://odessa-future.com.ua/uk/ (Ukrainian) . 31.08.2021. Процитовано 31.08.2021.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 20 травня 2013.
- Рішення Одеської обласної ради від 26.12.2012 № 703-VI «Про оптимізацію закладів охорони здоров'я психіатричного профілю в Одеській області» [ 2016-03-04 у Wayback Machine.].
- Рішення Одеської обласної ради від 24.12.2013 № 984-VI «Про затвердження передавального акта комунальних установ „Одеська обласна клінічна психіатрична лікарня № 1“, „Одеський обласний наркологічний диспансер“, Одеського обласного психоневрологічного диспансеру» [ 2016-03-04 у Wayback Machine.].
- http://www.istmira.com/istnovvr/aura-odesskoj-peresypi-i-slobodki-romanovki-kraeve/ [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slobidka istorichnij rajon mista Odesi malopoverhovoyi zabudovi kolishnye peredmistya viddilene vid centru vuliceyu Balkivskoyu i zalizniceyu Slobidka OdesaSlobidka Tipova vulicya Slobidki Zagalna informaciya 46 29 36 pn sh 30 42 14 sh d 46 493417 pn sh 30 704000 sh d 46 493417 30 704000 Koordinati 46 29 36 pn sh 30 42 14 sh d 46 493417 pn sh 30 704000 sh d 46 493417 30 704000Krayina UkrayinaRajon Peresipskij rajonAdminodinicya OdesaTelefonnij kod 048Golovni vulici Vulicya Akademika Vorobova Vulicya Volodimira Vinnichenka Parki Dyukivskij park Transport Zaliznichna infrastruktura platforma Slobidska Karta Slobidka u VikishovishiIstoriyaSlobidka istorichnij mikrorajon v Odesi teritorialno vhodit do skladu Peresipskogo rajonu Sered reshti zhitlovih masiviv Odesi Slobidka viriznyayetsya rozkidanistyu i neodnoridnistyu zabudovi Razom iz navkolishnimi selishami i zhitlovimi masivami vona utvoryuye cilu sistemu z naselennyam ponad 40 tis meshkanciv Z nih u Starij Slobidci roztashovanoyi na shid vid vulici Akademika Vorobjova prozhivaye 10 tis cholovik trohi menshe 9 tis osib u rajoni visotnoyi zabudovi vzdovzh vulici Balkivskoyi yakij z yavivsya v 1970 h rokah Mizh korpusami likarni i vuliceyu Hutorskoyu roztashovana Nova Slobidka a za neyu jde Kriva Balka Hocha ci rajoni vidomi z kincya XIX storichchya bilsha chastina budinkiv bula pobudovana tut v 1950 1960 h rokah Cej masiv privatnogo sektora drugij za plosheyu v Odesi nalichuye 18 tis zhiteliv She 5 tis odesitiv meshkayut u rajoni vulic Grushevskogo i Yadova Selishe Slobidka Romanivka viniklo vzhe v 1820 h rokah i na vidminu vid Moldavanki jogo zabudova reglamentuvalasya planom Novoselam yaki priyizhdzhali dlya roboti v portu davali nevelichki po 2 3 sotki dilyanki Tomu kvartali na Slobidci yak pravilo zavshirshki ne perevishuyut 50 metriv Golovnoyu prichinoyu cherez yaku novi odesiti selilisya tak daleko vid mista bula voda na misci ninishnoyi vulici Balkivskoyi protikala richka pid nazvoyu Vodna balka Vona mala malovnichij viglyad i deyakij chas navit bula miscem roztashuvannya vill aristokrativ Zokrema na teritoriyi Dyukivskogo parku bula dacha Rishelye Postupovo z priyizdom do Odesi novih zhiteliv u misti pochali vinikati nacionalni anklavi de znachnu chastinu naselennya skladali predstavniki pevnoyi grupi Tak yevreyi perevazhno oselyalisya na Moldavanci a ti yaki buli bilsh zamozhnimi u centri mizh vulicyami Pushkinskoyu i Marazliyivskoyu nimci viddavali perevagu rajonu Kirhi polyaki hutoram poblizu Dalnih Mliniv Slobidka vid pochatku bula perevazhno ukrayinskim rajonom Zgidno z danimi perepisu 1897 roku tut meshkalo 12 tisyach cholovik ne nabagato bilshe nizh sogodni Ce peredmistya nikoli ne bulo takim bidnim i kriminalnim yak Moldavanka ale j tut vistachalo problem dorogi bez tverdogo pokrittya vidsutnist osvitlennya ta vodogonu na bilshosti vulic brak zhitla Ci problemi tak bi moviti kompensuvalisya velikoyu kilkistyu zelenih nasadzhen yaki perehovuvalisya za visokimi parkanami ohajnih budinochkiv z nizkimi viknami Odnak viglyad Novoyi Slobidki buv ne takim vin postupovo skladavsya z bezlichi hutoriv i mayetkiv a takozh Krivoyi Balki v yarah yakoyi oselyalisya zdebilshogo volocyugi i dribni shahrayi Tim chasom 1913 roku same v Krivij Balci viniklo nevelike kotedzhne selishe Zgoda Zavdyaki prokladennyu liniyi tramvaya pochavsya vidtik miskogo serednogo klasu na okolici de mozhna bulo dozvoliti sobi okremij budinok ta j povitrya bulo chistishe Naprikinci XIX storichchya za Slobidkoyu pochali budivnictvo velicheznogo kompleksu likaren Perspektiva burhlivogo rozvitku Odesi vzhe todi bula ochevidnoyu tomu miska vlada vidvela pid zabudovu dilyanku 1500 400 metriv Nasampered 1892 roku na Slobidku pereveli psihiatrichnu likarnyu yaka ranishe roztashovuvalasya na vul Hersonskij nini Pastera Vidtodi nazva selisha stalo prozivnim Pro lyudej divnoyi povedinki abo bujnogo temperamentu kazali sho za nimi Slobidka Romanivka plache Nepodalik vid psihiatriyi v 1900 1902 rokah z yavilisya korpusi Novoyi miskoyi likarni arhitektor Vladislav Dombrovskij sho stala najbilshoyu v misti Za radyanskih chasiv vona otrimala status oblasnoyi ta zberigala jogo azh do 1980 roku koli bulo zbudovano korpusi likarni na vulici Akademika Zabolotnogo Kompleks likaren zakinchuyetsya Slobidskim kladovishem sho dalo susidnij vulici nazvu Cvintarna 1854 roku tut z yavilasya nevelika cerkva Rizdva Bogorodici Piznishe 1898 roku zavdyaki zusillyam panotcya Maksima Gordiyenka pochalosya budivnictvo velikogo hramu Voznesinnya i parafiyalnoyi shkoli Dlya cogo budivnictva parafiyani pozhertvuvali 40 tisyach rubliv i najbilshij majdan selisha U 1930 h rokah hram pereprofilyuvali pid gospodarski potrebi a po vijni tut vidkrili ditsadok yakij pracyuye doteper 1990 roku odna z jogo kimnat bula vidvedena pid kaplichku U period z 1925 po 1940 rik tut bulo vimosheno abo rekonstrujovano desyatki kilometriv dorig rozshirilasya merezha vodogonu buli pobudovani shkoli klubi ta dityachi sadki U ramkah programi dostupnogo kotedzhnogo budivnictva rozgornutoyi po vijni na pivden vid Slobidki z yavilisya robochi selisha zavodu im Dzerzhinskogo poblizu zaliznici i Naftovikiv na viyizdi z mista Zdebilshogo ce buli 2 poverhovi budinki na 8 kvartir Vityagnuti 16 24 kvartirni korpusi harakterni dlya nevelikogo selisha Zavodu im Zhovtnevoyi revolyuciyi pobudovanogo 1948 roku vzdovzh vulici Brativ Achkanovih nini vulicya Mihajla Grushevskogo Novu vihu v istoriyi Slobidki vidkriv Generalnij plan 1966 roku yakij peredbachav ne tilki nove budivnictvo a j znesennya znachnoyi chastini rajonu Taki zh principi buli zakladeni v Genplan 1989 roku Uramkah ciyeyi strategiyi 1973 roku pochalasya forsovana rekonstrukciya vulici Balkivskoyi yaka mala organichno zv yazati novi rajoni Cheremushki i selishe Kotovskogo v obhid centralnoyi chastini mista Vodojmu poblizu avtovokzalu zaveli v trubi a zverhu zrobili nasip yakim i projshla doroga Pershi 9 poverhivki na vulici Balkivskij z yavilisya 1975 roku Desho piznishe pochalosya visotne budivnictvo i na vulici Sergiya Yadova nepodalik selisha Naftovik U roki ostannogo budivelnogo bumu cej rajon znovu buv zatrebuvanij zavdyaki vigidnomu roztashuvannyu na peretini dorig sho zv yazuyut veliki zhitlovi masivi z istorichnim centrom Najbilshi pidpriyemstva i zakladiSlobidskij rinok narodna nazva Bazarchik Chervonoslobidska plosha Molodi Oblasna dityacha klinichna likarnya vul Akademika Vorobjova 3 Miska likarnya 11 vul Akademika Vorobjova 5 Hlibozavod 3 nini TOV Agrokom vul Akademika Vorobjova 7 Komunalnij zaklad Odeskij oblasnij medichnij centr psihichnogo zdorov ya kolishnya Odeska oblasna psihiatrichna likarnya 1 vul Akademika Vorobjova 9 Odeskij oblasnij onkologichnij dispanser vul Nezhdanovoyi 32 Budinok pobutu vul Chervonoslobidska 40 zaraz vikoristovuyetsya yak ofisnij centr Miska dityacha poliklinika 1 vul Chervonoslobidska 36 Dityacha muzichna shkola 4 vul Chervonoslobidska 65 Kinoteatr Suchasnik ne pracyuye primishennya zdayutsya v orendu vul Akademika Vorobjova 26 Gurtozhitki ta sportivno trenuvalna baza Odeskogo morehidnogo uchilisha kompleks vidomij pid nazvoyu Ekipazh vul Malovskogo 10 Tekstilna fabrika nini TOV Odeteks chastina budivel zdayetsya v orendu vul Chervonoslobidska 1 Shkiryanij zavod virobnictvo zakrito 2007 roku cherez pozhezhu nini v procesi likvidaciyi budivli ta primishennya zdayutsya v orendu vul Slobidska 56 Tramvajne depo 2 Zhovtneve nini likvidovane prov 1 j Polovij 1 Stanciya yunih tehnikiv likvidovana 1996 roku chastina primishennya rekonstrujovana pid hram vul Akademika Vorobjova 36 Shkolishkola 76 1937 r tipovij proyekt 103 shkola 61 1964 r tipovij proyekt 2 02 73 8 Odeska zagalnoosvitnya shkola 11 I III stupeniv vul Akademika Vorobjova 6 Odeska zagalnoosvitnya shkola 61 I III stupeniv vul Akademika Vorobjova 20 Odeska zagalnoosvitnya shkola 76 I III stupeniv vul Akademika Vorobjova 24 Odeska specializovana shkola 111 pl Molodi 17b Odeska serednya shkola 5 vul Balkivska 42 bilya tramvajnoyi zupinki Stahanovskij provulok TransportZaliznichnijPlatforma Slobidska dlya primiskih poyizdiv kolosovskogo napryamku Roztashovana na pochatku vulici Chervonoslobidskoyi istor Miska za teritoriyeyu tekstilnoyi fabriki TramvajIstoriyaZa poperednim planom liniya pislya vulici Malovskogo istor Studentska mala zakinchuvatisya kilcem bilya dityachoyi likarni Na misci planovanoyi kincevoyi zupinki bulo pobudovano tramvajne depo a zamist kincevoyi bulo pobudovano odnokolijnij kilce vulichkami rajonu Tramvajni rejki bulo prokladeno po pravij parnij storoni vulici Malovskogo Tramvajnij marshrut z nazvoyu Liniya Slobidka Romanivka piznishe otrimav nomer 15 i vidtodi majzhe ne zminyuvavsya Piznishe bula pobudovana liniya po vulici Vapnyanij buv vidkritij marshrut 31 Slobidka Hersonskij skver vulicya Primorska Mitna plosha Piznishe liniya po vulici Vapnyanij demontovana vulicya vimoshena betonnimi plitami i Slobidku obslugovuvav tilki marshrut 15 Pislya perehodu na shiroku koliyu rejki na vulici Malovskogo buli ukladeni vzdovzh livoyi neparnoyi storoni vulici Pid chas rekonstrukciyi vulici Balkivskoyi ta likvidaciyi ostannoyi liniyi vuzkoyi koliyi 1972 1976 na Slobidku deyakij chas hodiv marshrut 30 A Na pochatku 2000 h rokiv po trasi marshrutu 30 A buv vidkritij marshrut 22 yakij u litnij chas podovzhuvali do Luzanivki Skasovanij 2005 roku Z 2010 roku po trasi marshrutu 30 A na Slobidku buv prodovzhenij marshrut 12 2012 roku depo 2 likvidovano jogo teritoriyu vikoristovuyut yak vagonoremontni majsterni 2014 roku tramvajne depo 2 bulo vidnovleno Suchasnij stanObslugovuyetsya marshrutami 12 i 15 Dvokolijna liniya po vulici Malovskogo Odnobichne kilce vulicyami rajonu vul Rachkova vul Akademika Vorobjova vul Slobidska vul Saltikova Shedrina plosha Molodi vul Uchilishna vul Nerubajska i dali po vul Malovskogo Sluzhbovi odnokolijni odnobichni liniyi po Pershomu Polovomu provulku v yizd u depo i vulici Parkovij viyizd z depo Chastkovo demontovana druga liniya rejok po vulicyah Rachkova i Pershomu Polovomu provulku LiteraturaNetrebskij V P Sherstobitov V V Aura odesskoj Peresypi i Slobodki Romanovki Kraevedcheskie progulki Ocherki Odessa izd Optimum 2012 s 182 isbn 978 966 344 471 0PosilannyaSlobidka u sestrinskih Vikiproyektah Portal Odesa Informaciya u Vikidanih Proyekt Odeshina Slobidka u Vikishovishi Pro legendarnu odesku Slobidku Romanivku https odessa future com ua uk Ukrainian 31 08 2021 Procitovano 31 08 2021 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 20 travnya 2013 Rishennya Odeskoyi oblasnoyi radi vid 26 12 2012 703 VI Pro optimizaciyu zakladiv ohoroni zdorov ya psihiatrichnogo profilyu v Odeskij oblasti 2016 03 04 u Wayback Machine Rishennya Odeskoyi oblasnoyi radi vid 24 12 2013 984 VI Pro zatverdzhennya peredavalnogo akta komunalnih ustanov Odeska oblasna klinichna psihiatrichna likarnya 1 Odeskij oblasnij narkologichnij dispanser Odeskogo oblasnogo psihonevrologichnogo dispanseru 2016 03 04 u Wayback Machine http www istmira com istnovvr aura odesskoj peresypi i slobodki romanovki kraeve 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Div takozhBabichiv Stav Shkodova gora