Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Потьо́мкінські схо́ди (до 1955 Бульварні сходи, раніше Рішельєвські сходи, в XIX столітті Гігантські сходи) — відомі сходи в Одесі, що поєднують центр міста з гаванню та .
| Потьомкінські сходи Гігантські сходи | |
|---|---|
 | |
| 46°29′20″ пн. ш. 30°44′35″ сх. д. / 46.488821° пн. ш. 30.742929° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Одеса |
| Місто | Приморський бульвар вулиця Приморська |
| Тип | сходи |
| Тип будівлі | Сходи |
| Стиль | класицизм |
| Автор проєкту | Франческо Боффо, , |
| Будівельник | Джон Аптон, Ю. Морозов |
| Архітектор | Франческо Боффо, Мельников Аврам Іванович і d |
| Дата заснування | 1825 |
| Початок будівництва | 1837 |
| Побудовано | 1842 |
| Статус | Пам'ятка культурної спадщини України |
| Стан | задовільний |
  Потьомкінські сходи Потьомкінські сходи (Україна) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
На сьогодні сходи складаються зі 192 сходинок (спочатку їх було рівно двісті, проте при розширенні порту вісім сходинок було засипано) і десяти прольотів. Довжина сходів — 142 метри, вони побудовані перспективно — їх нижня частина (довжиною 21,7 м) значно ширше верхньої частини (12,5 м), завдяки чому при погляді зверху сходів складається враження однакової ширини протягом всієї довжини сходів. Парапети сходів здаються паралельними та видно тільки майданчики (окрім верхнього маршу). При погляді знизу сходи здаються довшими та видний тільки суцільний каскад сходинок.
Історія Потьомкінських сходів
Одесі, що знаходиться на піднесенні, потрібний був доступ до розташованого біля моря порту.
В перші роки існування Одеси море підходило майже до самого обриву майбутнього Приморського бульвару. Потім море «відтіснили» Приморська вулиця (певний час мала ім'я пов'язаного з заснуванням міста Олександра Суворова) та портові споруди.
Вже після від'їзду Пушкіна з Одеси на схилі з'явилися дерев'яні сходи.
Гігантські сходи були спроєктовані в 1825 році архітекторами Франческо Боффо, Авраамом Мельниковим і Потьє, а побудовані в 1837-1841 інженерами Аптоном і Ю. Морозовим. Світлий князь Воронцов розпорядився побудувати сходи в подарунок своїй дружині Єлизаветі, вони коштували місту 800 тис. рублів.
Сходи побудовані «на тому місці, де була стежина», як стверджував одеський старожил Михайло Дерибас.
Відповідно архітектурній досконалості конструкція сходів, в основному розроблена інженером Аптоном. Це гігантський, складений з місцевого вапняку клин, що покоїться на дерев'яних палях і «прорізає» трьома поздовжніми та дев'ятьма поперечними склепінчастими коридорами або галереями, які утворюють на перетинах масивні стовпи. Стовпи й підтримують самі сходи: похилу площину з укладеними поверх неї сходами. Крізні поперечні галереї утворили на бокових стінках сходів красиві аркади.
Детально повідав про них в листі з Одеси російський драматург О. М. Островський: «З бульвару до моря ведуть єдині у своєму роді сходи, вони розділені на 10 уступів по 20 сходинок кожен. Здається, 200 сходинок, а входиш легко». (Цей ефект досягався шляхом оптимального кута нахилу сходів і кількості майданчиків, що дозволяють пішоходові відпочити).
Точність репортажу опису, зробленого О. М. Островським, сьогодні може викликати сумнів лише в кількості сходинок, яких спочатку дійсно було рівно двісті, і сходи спускалися мало не до самого моря.
Засвідчив це, зокрема, поет Яків Полонський. Описуючи Одесу в романі «Дешеве місто», він писав: «Одеса опускала в сині хвилі нижні ступені своїх колосальних сходів».
Пізніше, при плануванні Приморської вулиці, вісім сходинок засипали, і вони, як стверджують старожили, і понині «покояться» в глибині проїжджої частини.
Згодом терасування схилів «замаскувало» конструкцію сходів, і з боку фунікулера вони здаються укладеними пологим схилом, ніби «широке розстелене полотнище», як відзначив український письменник Іван Нечуй-Левицький.
Весною 1919 року на їх майданчиках ставив спектаклі місцевий . Всесвітньо відомими вони стали завдяки фільму «Броненосець Потьомкін» () Сергія Ейзенштейна, у ключовій сцені якого дитячий візок котиться сходинками сходів.
Сходи поступово руйнувала ерозія, і в 1933 році вапняк був замінений рожево-сірим гранітом, а майданчики були покриті асфальтом.
На агітаційних плакатах часів німецько-радянської війни сходи втілювали Одесу.
У 1955 році до 50-річчя повстання на броненосці сходи, що до революції називалися Рішельєвськими, а потім Бульварними, були перейменовані в Потьомкінські.
1905 рік і Сергій Ейзенштейн
Увечері 14 червня 1905 року бунтівний панцерник Чорноморського флоту Імператорської Росії «Князь Потьомкін Таврійський» під червоним прапором віддав якір на Одеському рейді.
На ранок, коли матроси перевезли на тіло вбитого офіцером одного з організаторів повстання Григорія Вакуленчука, в порт по вулицях, спусках, сходам хлинули одесити.
Був серед них молодий журналіст Корній Чуковський, згодом відомий письменник. За його словами, вже в середині дня 15 червня верхній майданчик сходів перекрили царські козаки.
Увечері «сходи суцільно зайняті козаками й в гавань вже не пройти. Пізніше я дізнався, що влада з ідіотською старанністю спробувала закоркувати всі входи та виходи до моря. „Народні маси“ влаштували вакханалію в порту, підпали пакгаузів і п'яний бешкет …кримінального елементу. Влада водночас перешкоджала робітникам прорватися в порт.
При цьому, як свідчать документи, „війська відкрили рушничну стрілянину“, але чи було це, зокрема, на сходах, не відомо.» Корній Чуковський, нарис «1905 рік, червень».
Коли через два десятиліття Сергій Ейзенштейн знімав в Одесі свій фільм, він сконцентрував в сценах на сходах те, що відбувалося в різних частинах міста і створив узагальнену картину тупого насильства і безнадійного людського відчаю. «Дитина зовсім маленька, років восьми. Її доля на сходах така: вона з матір'ю вдивлялася в далекий броненосець, і раптом прийшли солдати-карателі, — переказував цю сцену письменник літературознавець Віктор Шкловський, — побігли люди, люди почали ховатися за каменями уступів, бігти по сходинках».
Незабаром після виходу фільму поет Микола Асєєв в нарисі "Як знімався фільм "Броненосець «Потьомкін» стверджував, що «одеські сходи… не забудуться глядачами». Дитячий візок, пущений по сходах асистентами великого режисера, прокотився екранами всього світу, а сходи, що стали широко відомими, почали називатися Потьомкінськими. І літератори, які писали про них, нерідко вже відштовхувалися від подій, зображених у фільмі, підміняючи історичну реальність вигадкою Ейзенштейна.
Історія і кінематограф назавжди пов'язали Гігантські сходи з бунтівним броненосцем «Потьомкін».
11 липня 2015 року на Потьомкінських сходах відбулося урочисте відкриття пам'ятного знака Європейської Кіноакадемії (англ. European Film Academy, EFA). Цей знак закріплює за Потьомкінськими сходами звання «Скарб європейської кінокультури» (англ. Treasure of European Film Culture). У пресрелізі Європейської Кіноакадемії зазначено, що «Потьомкінські сходи, безсумнівно, одне з найвідоміших історичних місць у світі кіно». Такі знаки встановлені раніше в чотирьох місцях: в Ліоні (Франція) на будинку, де народилися брати Люм'єри; науково-методичному кабінеті-музеї С. Ейзенштейна в Москві; Центрі Бергмана на Форе (Швеція) і Світі Тоніно Гуерра в Пеннабіллі (Італія).
Відомі люди про сходи
Вниз до гавані спускаються гігантські кам’яні сходи. В них двісті сходинок, кожна п’ятдесяти футів завдовжки, і через кожні двадцять сходинок просторий майданчик... Це прекрасні сходи.
— Марк Твен, що відвідав Одесу, роман 1869. Називаючи їх гігантськими, Твен шанобливо відізвався про розміри сходів, але вони багато років так і називалися — Гігантські сходи на Приморському бульварі.
«Один з найкращих пам’ятників, які тільки має Одеса».— Юзеф Крашевський, польський письменник 1843.- назвав сходи в романі «Гімназисти» —
«величезними». - Олександр Грін у розповіді «Випадковий дохід» —
«знаменитими». - Жюль Верн (заочно) у романі —
«монументальними». - А. Свірський, автор «Рижика», —
«колоссальними».
-Олександр Воїнов, радянський письменник, повість «Комендантська година» 1970-ті.Дивовижні Потьомкінські сходи, коли підіймаєшся їхніми широкими кам'яними сходинками, здається, що вони спрямовані прямо в небо. І від цього відчуття не можна звільнитися, скільки б разів ти ними не підіймався. І ще вони нагадують про дитинство і про перше побачення. А коли ти стоїш на верхньому майданчику, і перед тобою морська далечінь в бузковому серпанку, тоді приходять думи…
Фунікулер
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Ескалатори біля Потьомкінських сходів, 1970-ті |
| | Інтер'єр ескалаторного підйому |
Поряд зі сходами діє Одеський фунікулер, що поєднує Приморську вулицю з Приморським бульваром. Він був побудований в 1902 році, а в 1971 році замінений ескалаторами, архітектори Ігор Масленков, Вольдемар Богдановський, Тамара Целіковська. Після ламання ескалаторів 1997 року обслуговування ескалаторів було припинено, а міською владою ухвалено рішення побудувати новий фунікулер, який був відкритий 2 вересня 2005 року на честь 211-річчя з дня заснування Одеси.
Фунікулер складається з одного вагону, розрахованого на 10 осіб. Час в дорозі становить 1 хвилину 10 секунд.
Цікаві факти
- Щорічно проводиться забіг «Вгору Потьомкінськими сходами». Рекорд змагання становить 24,6 секунди.
- За результатами дослідження, проведеного під егідою компанії Marketing e tv, Потьомкінські сходи увійшли під шостим номером в десятку найкрасивіших сходів в Європі.
- Через особливості берегової лінії Потьомкінські сходи спускаються до моря на північ, а не на південь.
- В ході VI Одеського міжнародного кінофестивалю, який проходив у 2015 році, Європейська кіноакадемія присвоїла Потьомкінським сходам статус «Скарб європейської кінокультури».
Див. також
Посилання
- В Одесі відновив роботу фунікулер. www.podrobnosti.ua. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 16 лютого 2007.
- Одесса: Потёмкинская ле́стница получила статус «Сокровище европейской кинокультуры» (рос.). Ivetta.ua. 13 липня 2015.
Джерела
- Фуникулёр // Сайт «Одесса на колёсах»
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (липень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poto mkinski sho di do 1955 Bulvarni shodi ranishe Rishelyevski shodi v XIX stolitti Gigantski shodi vidomi shodi v Odesi sho poyednuyut centr mista z gavannyu ta Potomkinski shodi Gigantski shodiPotomkinski shodi 2020 r Zavdyaki visokij tochci znimannya mozhna bachiti pershi majdanchiki Potomkinski shodi 2020 r Zavdyaki visokij tochci znimannya mozhna bachiti pershi majdanchiki 46 29 20 pn sh 30 44 35 sh d 46 488821 pn sh 30 742929 sh d 46 488821 30 742929Krayina UkrayinaMisto OdesaMisto Primorskij bulvar vulicya PrimorskaTip shodiTip budivli ShodiStil klasicizmAvtor proyektu Franchesko Boffo Budivelnik Dzhon Apton Yu MorozovArhitektor Franchesko Boffo Melnikov Avram Ivanovich i dData zasnuvannya 1825Pochatok budivnictva 1837Pobudovano 1842Status Pam yatka kulturnoyi spadshini UkrayiniStan zadovilnijPotomkinski shodiPotomkinski shodi Ukrayina Mediafajli u Vikishovishi Na sogodni shodi skladayutsya zi 192 shodinok spochatku yih bulo rivno dvisti prote pri rozshirenni portu visim shodinok bulo zasipano i desyati prolotiv Dovzhina shodiv 142 metri voni pobudovani perspektivno yih nizhnya chastina dovzhinoyu 21 7 m znachno shirshe verhnoyi chastini 12 5 m zavdyaki chomu pri poglyadi zverhu shodiv skladayetsya vrazhennya odnakovoyi shirini protyagom vsiyeyi dovzhini shodiv Parapeti shodiv zdayutsya paralelnimi ta vidno tilki majdanchiki okrim verhnogo marshu Pri poglyadi znizu shodi zdayutsya dovshimi ta vidnij tilki sucilnij kaskad shodinok Istoriya Potomkinskih shodivListivka z viglyadom potomkinskih shodiv 1890 ti Odesi sho znahoditsya na pidnesenni potribnij buv dostup do roztashovanogo bilya morya portu V pershi roki isnuvannya Odesi more pidhodilo majzhe do samogo obrivu majbutnogo Primorskogo bulvaru Potim more vidtisnili Primorska vulicya pevnij chas mala im ya pov yazanogo z zasnuvannyam mista Oleksandra Suvorova ta portovi sporudi Vzhe pislya vid yizdu Pushkina z Odesi na shili z yavilisya derev yani shodi Gigantski shodi buli sproyektovani v 1825 roci arhitektorami Franchesko Boffo Avraamom Melnikovim i Potye a pobudovani v 1837 1841 inzhenerami Aptonom i Yu Morozovim Svitlij knyaz Voroncov rozporyadivsya pobuduvati shodi v podarunok svoyij druzhini Yelizaveti voni koshtuvali mistu 800 tis rubliv Shodi pobudovani na tomu misci de bula stezhina yak stverdzhuvav odeskij starozhil Mihajlo Deribas Vidpovidno arhitekturnij doskonalosti konstrukciya shodiv v osnovnomu rozroblena inzhenerom Aptonom Ce gigantskij skladenij z miscevogo vapnyaku klin sho pokoyitsya na derev yanih palyah i prorizaye troma pozdovzhnimi ta dev yatma poperechnimi sklepinchastimi koridorami abo galereyami yaki utvoryuyut na peretinah masivni stovpi Stovpi j pidtrimuyut sami shodi pohilu ploshinu z ukladenimi poverh neyi shodami Krizni poperechni galereyi utvorili na bokovih stinkah shodiv krasivi arkadi Detalno povidav pro nih v listi z Odesi rosijskij dramaturg O M Ostrovskij Z bulvaru do morya vedut yedini u svoyemu rodi shodi voni rozdileni na 10 ustupiv po 20 shodinok kozhen Zdayetsya 200 shodinok a vhodish legko Cej efekt dosyagavsya shlyahom optimalnogo kuta nahilu shodiv i kilkosti majdanchikiv sho dozvolyayut pishohodovi vidpochiti Tochnist reportazhu opisu zroblenogo O M Ostrovskim sogodni mozhe viklikati sumniv lishe v kilkosti shodinok yakih spochatku dijsno bulo rivno dvisti i shodi spuskalisya malo ne do samogo morya Zasvidchiv ce zokrema poet Yakiv Polonskij Opisuyuchi Odesu v romani Desheve misto vin pisav Odesa opuskala v sini hvili nizhni stupeni svoyih kolosalnih shodiv Piznishe pri planuvanni Primorskoyi vulici visim shodinok zasipali i voni yak stverdzhuyut starozhili i ponini pokoyatsya v glibini proyizhdzhoyi chastini Zgodom terasuvannya shiliv zamaskuvalo konstrukciyu shodiv i z boku funikulera voni zdayutsya ukladenimi pologim shilom nibi shiroke rozstelene polotnishe yak vidznachiv ukrayinskij pismennik Ivan Nechuj Levickij Vesnoyu 1919 roku na yih majdanchikah staviv spektakli miscevij Vsesvitno vidomimi voni stali zavdyaki filmu Bronenosec Potomkin Sergiya Ejzenshtejna u klyuchovij sceni yakogo dityachij vizok kotitsya shodinkami shodiv Shodi postupovo rujnuvala eroziya i v 1933 roci vapnyak buv zaminenij rozhevo sirim granitom a majdanchiki buli pokriti asfaltom Na agitacijnih plakatah chasiv nimecko radyanskoyi vijni shodi vtilyuvali Odesu U 1955 roci do 50 richchya povstannya na bronenosci shodi sho do revolyuciyi nazivalisya Rishelyevskimi a potim Bulvarnimi buli perejmenovani v Potomkinski 1905 rik i Sergij EjzenshtejnUvecheri 14 chervnya 1905 roku buntivnij pancernik Chornomorskogo flotu Imperatorskoyi Rosiyi Knyaz Potomkin Tavrijskij pid chervonim praporom viddav yakir na Odeskomu rejdi Na ranok koli matrosi perevezli na tilo vbitogo oficerom odnogo z organizatoriv povstannya Grigoriya Vakulenchuka v port po vulicyah spuskah shodam hlinuli odesiti Buv sered nih molodij zhurnalist Kornij Chukovskij zgodom vidomij pismennik Za jogo slovami vzhe v seredini dnya 15 chervnya verhnij majdanchik shodiv perekrili carski kozaki Uvecheri shodi sucilno zajnyati kozakami j v gavan vzhe ne projti Piznishe ya diznavsya sho vlada z idiotskoyu starannistyu sprobuvala zakorkuvati vsi vhodi ta vihodi do morya Narodni masi vlashtuvali vakhanaliyu v portu pidpali pakgauziv i p yanij beshket kriminalnogo elementu Vlada vodnochas pereshkodzhala robitnikam prorvatisya v port Pri comu yak svidchat dokumenti vijska vidkrili rushnichnu strilyaninu ale chi bulo ce zokrema na shodah ne vidomo Kornij Chukovskij naris 1905 rik cherven Koli cherez dva desyatilittya Sergij Ejzenshtejn znimav v Odesi svij film vin skoncentruvav v scenah na shodah te sho vidbuvalosya v riznih chastinah mista i stvoriv uzagalnenu kartinu tupogo nasilstva i beznadijnogo lyudskogo vidchayu Ditina zovsim malenka rokiv vosmi Yiyi dolya na shodah taka vona z matir yu vdivlyalasya v dalekij bronenosec i raptom prijshli soldati karateli perekazuvav cyu scenu pismennik literaturoznavec Viktor Shklovskij pobigli lyudi lyudi pochali hovatisya za kamenyami ustupiv bigti po shodinkah Nezabarom pislya vihodu filmu poet Mikola Asyeyev v narisi Yak znimavsya film Bronenosec Potomkin stverdzhuvav sho odeski shodi ne zabudutsya glyadachami Dityachij vizok pushenij po shodah asistentami velikogo rezhisera prokotivsya ekranami vsogo svitu a shodi sho stali shiroko vidomimi pochali nazivatisya Potomkinskimi I literatori yaki pisali pro nih neridko vzhe vidshtovhuvalisya vid podij zobrazhenih u filmi pidminyayuchi istorichnu realnist vigadkoyu Ejzenshtejna Istoriya i kinematograf nazavzhdi pov yazali Gigantski shodi z buntivnim bronenoscem Potomkin 11 lipnya 2015 roku na Potomkinskih shodah vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnogo znaka Yevropejskoyi Kinoakademiyi angl European Film Academy EFA Cej znak zakriplyuye za Potomkinskimi shodami zvannya Skarb yevropejskoyi kinokulturi angl Treasure of European Film Culture U presrelizi Yevropejskoyi Kinoakademiyi zaznacheno sho Potomkinski shodi bezsumnivno odne z najvidomishih istorichnih misc u sviti kino Taki znaki vstanovleni ranishe v chotiroh miscyah v Lioni Franciya na budinku de narodilisya brati Lyum yeri naukovo metodichnomu kabineti muzeyi S Ejzenshtejna v Moskvi Centri Bergmana na Fore Shveciya i Sviti Tonino Guerra v Pennabilli Italiya Vidomi lyudi pro shodi blockquote p Vniz do gavani spuskayutsya gigantski kam yani shodi V nih dvisti shodinok kozhna p yatdesyati futiv zavdovzhki i cherez kozhni dvadcyat shodinok prostorij majdanchik Ce prekrasni shodi p blockquote Mark Tven sho vidvidav Odesu roman 1869 Nazivayuchi yih gigantskimi Tven shanoblivo vidizvavsya pro rozmiri shodiv ale voni bagato rokiv tak i nazivalisya Gigantski shodi na Primorskomu bulvari Odin z najkrashih pam yatnikiv yaki tilki maye Odesa Yuzef Krashevskij polskij pismennik 1843 nazvav shodi v romani Gimnazisti velicheznimi Oleksandr Grin u rozpovidi Vipadkovij dohid znamenitimi Zhyul Vern zaochno u romani monumentalnimi A Svirskij avtor Rizhika kolossalnimi Divovizhni Potomkinski shodi koli pidijmayeshsya yihnimi shirokimi kam yanimi shodinkami zdayetsya sho voni spryamovani pryamo v nebo I vid cogo vidchuttya ne mozhna zvilnitisya skilki b raziv ti nimi ne pidijmavsya I she voni nagaduyut pro ditinstvo i pro pershe pobachennya A koli ti stoyish na verhnomu majdanchiku i pered toboyu morska dalechin v buzkovomu serpanku todi prihodyat dumi Oleksandr Voyinov radyanskij pismennik povist Komendantska godina 1970 ti FunikulerZovnishni zobrazhennyaEskalatori bilya Potomkinskih shodiv 1970 tiInter yer eskalatornogo pidjomuNa yuvilejnij moneti NBU prisvyachenij 220 richchyu Odesi Poryad zi shodami diye Odeskij funikuler sho poyednuye Primorsku vulicyu z Primorskim bulvarom Vin buv pobudovanij v 1902 roci a v 1971 roci zaminenij eskalatorami arhitektori Igor Maslenkov Voldemar Bogdanovskij Tamara Celikovska Pislya lamannya eskalatoriv 1997 roku obslugovuvannya eskalatoriv bulo pripineno a miskoyu vladoyu uhvaleno rishennya pobuduvati novij funikuler yakij buv vidkritij 2 veresnya 2005 roku na chest 211 richchya z dnya zasnuvannya Odesi Funikuler skladayetsya z odnogo vagonu rozrahovanogo na 10 osib Chas v dorozi stanovit 1 hvilinu 10 sekund Cikavi faktiShorichno provoditsya zabig Vgoru Potomkinskimi shodami Rekord zmagannya stanovit 24 6 sekundi Za rezultatami doslidzhennya provedenogo pid egidoyu kompaniyi Marketing e tv Potomkinski shodi uvijshli pid shostim nomerom v desyatku najkrasivishih shodiv v Yevropi Cherez osoblivosti beregovoyi liniyi Potomkinski shodi spuskayutsya do morya na pivnich a ne na pivden V hodi VI Odeskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu yakij prohodiv u 2015 roci Yevropejska kinoakademiya prisvoyila Potomkinskim shodam status Skarb yevropejskoyi kinokulturi Div takozhPotomkin bronenosec Bronenosec Potomkin film Sergiya Ejzenshtejna 1925 Dezha Vyu film 1989 Yuliusha Mahulskogo 1988 Odeskij funikulerPosilannyaV Odesi vidnoviv robotu funikuler www podrobnosti ua Arhiv originalu za 19 lyutogo 2012 Procitovano 16 lyutogo 2007 Odessa Potyomkinskaya le stnica poluchila status Sokrovishe evropejskoj kinokultury ros Ivetta ua 13 lipnya 2015 DzherelaFunikulyor Sajt Odessa na kolyosah Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2016