«Вершники» — роман у новелах українського письменника Юрія Яновського; виданий 1935 року. Перекладений сербською та французькою мовами.
Автор | Яновський Юрій Іванович |
---|---|
Країна | Україна |
Мова | українська |
Видавництво | Україна — Фоліо |
Видано | 1935 |
Видано українською | 2006 |
Тип носія | друк (оправа) |
Сторінок | 322 |
|
Твір є своєрідною спробою жанрового симбіозу, це роман в новелах, де утверджується неоромантична стилістика. Він складається із восьми новел, кожна з яких має свою основну сюжетну лінію та героїв. У творі описуються події, що відбуваються в Україні під час громадянської війни. Автор не дотримується хронологічної послідовності, то показуючи читачеві картину в теперішньому часі, то знову повертаючись далеко в минуле.
У творі чітко простежується опозиція природи та культури, патріархальності та модерності, посилюється увага до сімейної проблематики. Ю. Яновський романтизує селянські повстання, наділяючи героїв найкращими рисами, драматично змальовуючи події. Втім, автору не вдається уникнути мотиву пристосування вчорашніх месників, з їхнім гострим відчуттям справедливості, до нового негероїчного світу. Саме завдяки чергуванні новел з повстанською тематикою та новел, де змальовується мирне життя людей, Ю. Яновський зумів осмислити перехід людини від руйнації до творення.
Образи головних героїв — Фрунзе, Мусій та Іван Половці, Данило Чабан, Швед, Чубенко, Максим, Адаменко — зовсім не однозначні. В романі вони виступають вершниками, героями, руйнівною силою революції, та за їхніми вчинками криються сумніви самого автора: а чи варта ідея бодай одного життя. Відповідь на це питання захована в першій же новелі «Подвійне коло», де брат вбиває брата через відмінність політичних поглядів. Віковічна заповідь, що передавалася з покоління в покоління, порушується: «Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Руки братів заплямувала кров, на них впало батькове прокляття, а слово «рід» втратило своє сакральне значення, замінившись словом «ідея».
Композиція «Вершники»
Роман складається із восьми сюжетно завершених новел, які в сукупності передають панораму періоду громадянської війни.
«Подвійне коло»
«Подвійне коло» — це назва першої новели роману Ю. Яновського «Вершники». Трагічні події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни.
Кожен з братів Половців виписаний контурно й концептуально. Кожен репрезентує певну світоглядну колористику (Андрій відображає захисників «білого прапору»; образ Оверка повязу’ється з «жовто - блакитним прапором»; Панас подається у відсвіті «чорного прапора»; Іван розкривається на тлі «червоного прапора»). Кожного з них автор випробовує життям свого брата. Й жоден із Половців не витримує цього випробування, стаючи безпосередньою причиною смерті брата.
Сюжет
У серпні 1919 року в бою під Компаніївкою зійшлися брати Половці. Козацтво головного отамана Петлюри перемогло загін добровольчої армії генерала Денікіна, у якому перебував Андрій Половець. Врешті-решт він опинився в полоні у свого брата, петлюрівця Оверка. Андрій промовляє до Оверка батькові слова «тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду». Оверко відповідає, що «рід — це основа, а найперше — держава, а коли ти на державу важиш, тоді хай рід плаче, тоді брат брата зарубає», і таки вбиває рідного брата. Потім у смертельному двобої сходяться той же Оверко й махновець Панас із молодшим братом Сашком. Оверко в свою чергу нагадує братам батьківські слова про рід і згоду, але Панас каже, що «рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несем на плечах, нащо нам рід, коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття». Панас убиває брата, але не кидає його на полі бою, а намагається поховати обох вбитих братів по-людськи. Загін інтернаціонального полку на чолі з червоногвардійцем Іваном вискакує з лісу і бере у полон Панаса й Сашка. Панас згадує свої дитячі роки, батьків і стріляє собі прямо в голову. Іван промовляє слова, які символізують радянську епоху: «рід розпадається, а клас стоїть», і весь світ за них, і Карл Маркс ». Комісар Герт робить висновок, що брати були одного роду, але не одного класу.
Головні герої
- Андрій — командував загоном Добровольчої армії генерала Антона Івановича Денікіна; привіз батькові Мусію бінокль з турецького фронту; за Мать-Росію; підпрапорщик російської армії, поверхетроковий вояка «за Вѣру, Царя и Отечество»; герой Саракамиша й Ерзерума. Серед синів Половців Андрій відзначався холоднокровністю, погордою, невмінням принижуватися.
- Оверко — під жовто-блакитним прапором; командував купою кінного козацтва Симона Петлюри; мазепа проклятий; бавився шликом, як дівчина косою; петлюрівське стерво; по «Просвітах» в Одесі на театрі грав та вчительську семінарію пройшов.
- Панас — під чорним прапором — махновський душогуб; вільний моряк батька Махна; колишній моряк торговельного флоту й контрабандист; важкий і дебелий, довге волосся; застрелився сам.
- Чотирнадцятилітній Сашко з Панасом
- Іван — під червоним прапором кінного інтернаціонального полку; сухорлявий: служить революції, Інтернаціоналу; наймит Леніна й комуни, комісарська морда.
- Мусій Половець — їхній батько.
- Червоний комісар Герт.
«Дитинство» історія виникнення
Новела «Дитинство» – це картина-пейзаж, що змальовує привабливо загадковий образ таврійського степу, цього «українського Техасу» (за красномовним виразом Юрія Яновського), з його образними прикметами, характерним колоритом, одвічними традиціями; це лірична історія «малого чабанця» Данилка, його дитячих вражень і переживань, це зворушлива оповідь про його дружбу з прадідом Данилом, цим «знатником, що знає всі весняні тайни» і «господарем степових звичаїв», це щемливий і проникливий ноктюрн про початок становлення свідомості Данилка, про його перші зіткнення з болем, самотністю, втратами.
Відомо, що в цій новелі Юрій Яновський використав розповіді Миколи Куліша про свої дитячі роки та ауру Таврійського краю, слухачем яких (історій) Юрій Яновський не раз бував. У новелі охудожнюються конкретні факти, реалії, пов’язані з життям М.Куліша та історією його роду, використовуються географічні назви, що документалізують художню літературу і її дотичність до Кулішевої біографії та геокультурної «біографії» Таврії. У новелі «Дитинство» Ю.Яновський пише: «Прадід Данило пив чарку, сонце заходило, не поспішаючи, морем пливла навантажена шхуна і тримала курс на захід – повз Джарилгачську косу, острів Тендру, Кінбурнську косу й Очаків, пливучи на Збур’ївку, Голу Пристань, Кардашин чи Олешки, а може, й у самий Херсон, Британи, Каховку».
«Шаланда в морі»
У новелі «Шаланда в морі» підкреслюється бажання батьків Половців зберегти основу свого життя — свій рід, своє заняття, знаряддя рибальської праці. Але вже із згадок матері зрозуміло, що рід розпадається — усі сини пішли зовсім різними шляхами.
Сюжет
Мусій Половець змагається з крижаними хвилями, але намагається врятувати не себе, — артільну шаланду. З берега його майже не видно, допомогти йому ніяк. Друзі-рибалки вже не вірять у щасливе повернення. На березі залишається лише його вірна дружина. Вона з надією дивиться на море, згадує своє життя з Мусієм, своїх синів. Раптом з’являється шаланда, і Половчиха дивиться й боїться роздивитися. І ось вона почула голос свого змученого крижаними хвилями чоловіка. Мусій сказав, що не міг кинути артіль, бо вона й так бідна. Подружжя Половців, ніжно обнявшись, пішло до домівки.
«Батальйон Шведа»
«Батальйон Шведа» – пов’язаний з розділом «Дитинство». Данило – колишній чабанчук – тепер – комісар.«Товариш Данило веде батальйон босих олешківських морячків, з яких потроху та помалу виростає військова одиниця...»
«Лист у вічність»
«Лист у вічність» - автор зіставляє мить героїзму борців за волю з вічністю. Образ листоноші переростає в узагальнюючий образ безсмертя рядового бійця революції. Своїм подвигом, своєю нездоланною вірою в перемогу безіменний партизан передає лист у вічність: «Лист у вічність пішов разом із життям, як світло від давно згаслої одинокої зорі».
«Чубенко, командир полку»
Образ більшовика-сталевара — центральний не лише в цій новелі, а й в усьому романі. Постать Чубенка вводиться в твір поступово.
«Шлях армій»
Вузлом сюжетних ліній роману є розділ «Шлях армії». Він кульмінаційний і в романі. Композиційна кульмінація твору збігається з історичною. В новелі подається останній штурм контрреволюційної цитаделі — бої під Каховкою, Перекопом, у Криму з врангелівцями восени 1920 року.
«Адаменко»
Дія тут відбувається одразу після громадянської війни на металургійному заводі. Сталевар Чубенко виступає на урочистому мітингу з нагоди першої виплавки сталі «не в капіталістичний ківш, а в свій — робітничий, труджений і завойований».
Радістю мирної творчої праці осяяна новела. Вперше в історії людства трудівник почав працювати не на експлуататора, а на себе.
І розхвильований Чубенко не може не згадати, як він «у числі авангарду робітничого класу здобував це право», як поряд з його донбасівським полком бився загін Адаменка. Чубенко жваво розповідає про партизанського героя, отамана «найбіднішого селянства» Адаменка. Це — простий хлібороб, якого революція загартувала, зробила бойовим організатором мас, винахідливим хоробрим командиром.
Анотація книги
За змістом, життєвим матеріалом й за художньою вагою роман Ю. Яновського «Вершники» (1935) — один із найкращих творів радянської літератури про героїку Громадянської війни. Кривавою хвилею прокотилася вона по Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чатувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу… Але між тим «Вершники» — це справжня поема про боротьбу добра і зла на землі, про красу українського неба і степу, про людську витривалість і жадання свободи.
Видання
- Яновський Ю. Вершники / Ю. Яновський. – Харків, 1935. – 164 с.
- Яновський Ю. Вершники / Ю. Яновський. – Харків, 1936. – 132 с.
- Яновський Ю. Вершники : роман / Ю. Яновський. — Вид. 3-тє. — Харків : Держ. літ. вид-во, 1937. — 105, [2] с.
- Яновський Ю. Вершники : роман / Юрій Яновський. — [Б. м.] : Спілка рад. письменників України, 1943. — 210 с.
- Яновський Ю. Вершники : роман / Юрій Яновський. — Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1946. — 130 с.
- Яновський Ю. Вершники : роман / Юрій Яновський. — Київ : Держ. вид-во худож. літ., 1950. — 127 с.
- Яновський Ю.І. Вершники / Ю.І. Яновський. – Київ, 1962. – 85 с.
- Яновський Ю.І. Вершники / Ю.І. Яновський. – Київ, 1964. – 127 с.
- Яновський Ю.І. Вершники / Ю.І. Яновський. – Київ, 1987. – 141 с.
- Яновський Ю.І. Вершники : романи, оповідання / Юрій Яновський. – Харків : Фоліо, 2006. – 320с.
- Яновський Ю. І. Вершники : [роман] / Юрій Яновський. — Харків : Фоліо, 2013. — 105 с.
Примітки
- Яновський Ю. Вершники (2006) на Гуртом. — Процитовано 7 грудня 2012
- JУPИJ JAHOBCKИ, Коњаници, Беоґрад, 1965. Див. рецензію на переклад у «Сучасність», 1966. №2. с. 104-105.
- Yanovsky Youri. Les Cavaliers. Kiev: Editions "Dnipro", 1981. — 144 p.
- Естетична поліфонія Юрія Яновського / Я. Голобородько // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2004. - № 4. - ст.141
- Естетична поліфонія Юрія Яновського / Я. Голобородько // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. - 2004. - № 4. - ст.142
- Вершники. Юрій Яновський у Е-бібліотеці «Чтиво». — Процитовано 7 грудня 2012
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Вершники (роман) |
- Яновський Ю. Вершники (2006) на Гуртом. — Процитовано 7 грудня 2012
- Вершники. Юрій Яновський на Чтиво. — Процитовано 7 грудня 2012
- Вершники. Юрій Яновський Електронна бібліотека «Культура України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vershniki roman u novelah ukrayinskogo pismennika Yuriya Yanovskogo vidanij 1935 roku Perekladenij serbskoyu ta francuzkoyu movami Vershniki Avtor Yanovskij Yurij IvanovichKrayina UkrayinaMova ukrayinskaVidavnictvo Ukrayina FolioVidano 1935Vidano ukrayinskoyu 2006Tip nosiya druk oprava Storinok 322 Vershniki u VikicitatahU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vershniki znachennya Tvir ye svoyeridnoyu sproboyu zhanrovogo simbiozu ce roman v novelah de utverdzhuyetsya neoromantichna stilistika Vin skladayetsya iz vosmi novel kozhna z yakih maye svoyu osnovnu syuzhetnu liniyu ta geroyiv U tvori opisuyutsya podiyi sho vidbuvayutsya v Ukrayini pid chas gromadyanskoyi vijni Avtor ne dotrimuyetsya hronologichnoyi poslidovnosti to pokazuyuchi chitachevi kartinu v teperishnomu chasi to znovu povertayuchis daleko v minule U tvori chitko prostezhuyetsya opoziciya prirodi ta kulturi patriarhalnosti ta modernosti posilyuyetsya uvaga do simejnoyi problematiki Yu Yanovskij romantizuye selyanski povstannya nadilyayuchi geroyiv najkrashimi risami dramatichno zmalovuyuchi podiyi Vtim avtoru ne vdayetsya uniknuti motivu pristosuvannya vchorashnih mesnikiv z yihnim gostrim vidchuttyam spravedlivosti do novogo negeroyichnogo svitu Same zavdyaki cherguvanni novel z povstanskoyu tematikoyu ta novel de zmalovuyetsya mirne zhittya lyudej Yu Yanovskij zumiv osmisliti perehid lyudini vid rujnaciyi do tvorennya Obrazi golovnih geroyiv Frunze Musij ta Ivan Polovci Danilo Chaban Shved Chubenko Maksim Adamenko zovsim ne odnoznachni V romani voni vistupayut vershnikami geroyami rujnivnoyu siloyu revolyuciyi ta za yihnimi vchinkami kriyutsya sumnivi samogo avtora a chi varta ideya bodaj odnogo zhittya Vidpovid na ce pitannya zahovana v pershij zhe noveli Podvijne kolo de brat vbivaye brata cherez vidminnist politichnih poglyadiv Vikovichna zapovid sho peredavalasya z pokolinnya v pokolinnya porushuyetsya Tomu rodu ne bude perevodu v kotromu brattya miluyut zgodu Ruki brativ zaplyamuvala krov na nih vpalo batkove proklyattya a slovo rid vtratilo svoye sakralne znachennya zaminivshis slovom ideya Kompoziciya Vershniki Roman skladayetsya iz vosmi syuzhetno zavershenih novel yaki v sukupnosti peredayut panoramu periodu gromadyanskoyi vijni Podvijne kolo Podvijne kolo ce nazva pershoyi noveli romanu Yu Yanovskogo Vershniki Tragichni podiyi opisani v nij p yat brativ Polovciv zustrichayutsya na krivavih dorogah gromadyanskoyi vijni Kozhen z brativ Polovciv vipisanij konturno j konceptualno Kozhen reprezentuye pevnu svitoglyadnu koloristiku Andrij vidobrazhaye zahisnikiv bilogo praporu obraz Overka povyazu yetsya z zhovto blakitnim praporom Panas podayetsya u vidsviti chornogo prapora Ivan rozkrivayetsya na tli chervonogo prapora Kozhnogo z nih avtor viprobovuye zhittyam svogo brata J zhoden iz Polovciv ne vitrimuye cogo viprobuvannya stayuchi bezposerednoyu prichinoyu smerti brata Syuzhet U serpni 1919 roku v boyu pid Kompaniyivkoyu zijshlisya brati Polovci Kozactvo golovnogo otamana Petlyuri peremoglo zagin dobrovolchoyi armiyi generala Denikina u yakomu perebuvav Andrij Polovec Vreshti resht vin opinivsya v poloni u svogo brata petlyurivcya Overka Andrij promovlyaye do Overka batkovi slova tomu rodu ne bude perevodu v kotromu brattya miluyut zgodu Overko vidpovidaye sho rid ce osnova a najpershe derzhava a koli ti na derzhavu vazhish todi haj rid plache todi brat brata zarubaye i taki vbivaye ridnogo brata Potim u smertelnomu dvoboyi shodyatsya toj zhe Overko j mahnovec Panas iz molodshim bratom Sashkom Overko v svoyu chergu nagaduye bratam batkivski slova pro rid i zgodu ale Panas kazhe sho rid u derzhavu vrostaye v zakon ta obmezhennya a mi anarhiyu nesem na plechah nasho nam rid koli ne treba derzhavi ne treba rodini a vilne spivzhittya Panas ubivaye brata ale ne kidaye jogo na poli boyu a namagayetsya pohovati oboh vbitih brativ po lyudski Zagin internacionalnogo polku na choli z chervonogvardijcem Ivanom viskakuye z lisu i bere u polon Panasa j Sashka Panas zgaduye svoyi dityachi roki batkiv i strilyaye sobi pryamo v golovu Ivan promovlyaye slova yaki simvolizuyut radyansku epohu rid rozpadayetsya a klas stoyit i ves svit za nih i Karl Marks Komisar Gert robit visnovok sho brati buli odnogo rodu ale ne odnogo klasu Golovni geroyi Andrij komanduvav zagonom Dobrovolchoyi armiyi generala Antona Ivanovicha Denikina priviz batkovi Musiyu binokl z tureckogo frontu za Mat Rosiyu pidpraporshik rosijskoyi armiyi poverhetrokovij voyaka za Vѣru Carya i Otechestvo geroj Sarakamisha j Erzeruma Sered siniv Polovciv Andrij vidznachavsya holodnokrovnistyu pogordoyu nevminnyam prinizhuvatisya Overko pid zhovto blakitnim praporom komanduvav kupoyu kinnogo kozactva Simona Petlyuri mazepa proklyatij bavivsya shlikom yak divchina kosoyu petlyurivske stervo po Prosvitah v Odesi na teatri grav ta vchitelsku seminariyu projshov Panas pid chornim praporom mahnovskij dushogub vilnij moryak batka Mahna kolishnij moryak torgovelnogo flotu j kontrabandist vazhkij i debelij dovge volossya zastrelivsya sam Chotirnadcyatilitnij Sashko z PanasomIvan pid chervonim praporom kinnogo internacionalnogo polku suhorlyavij sluzhit revolyuciyi Internacionalu najmit Lenina j komuni komisarska morda Musij Polovec yihnij batko Chervonij komisar Gert Ditinstvo istoriya viniknennya Novela Ditinstvo ce kartina pejzazh sho zmalovuye privablivo zagadkovij obraz tavrijskogo stepu cogo ukrayinskogo Tehasu za krasnomovnim virazom Yuriya Yanovskogo z jogo obraznimi prikmetami harakternim koloritom odvichnimi tradiciyami ce lirichna istoriya malogo chabancya Danilka jogo dityachih vrazhen i perezhivan ce zvorushliva opovid pro jogo druzhbu z pradidom Danilom cim znatnikom sho znaye vsi vesnyani tajni i gospodarem stepovih zvichayiv ce shemlivij i proniklivij noktyurn pro pochatok stanovlennya svidomosti Danilka pro jogo pershi zitknennya z bolem samotnistyu vtratami Vidomo sho v cij noveli Yurij Yanovskij vikoristav rozpovidi Mikoli Kulisha pro svoyi dityachi roki ta auru Tavrijskogo krayu sluhachem yakih istorij Yurij Yanovskij ne raz buvav U noveli ohudozhnyuyutsya konkretni fakti realiyi pov yazani z zhittyam M Kulisha ta istoriyeyu jogo rodu vikoristovuyutsya geografichni nazvi sho dokumentalizuyut hudozhnyu literaturu i yiyi dotichnist do Kulishevoyi biografiyi ta geokulturnoyi biografiyi Tavriyi U noveli Ditinstvo Yu Yanovskij pishe Pradid Danilo piv charku sonce zahodilo ne pospishayuchi morem plivla navantazhena shhuna i trimala kurs na zahid povz Dzharilgachsku kosu ostriv Tendru Kinburnsku kosu j Ochakiv plivuchi na Zbur yivku Golu Pristan Kardashin chi Oleshki a mozhe j u samij Herson Britani Kahovku Shalanda v mori U noveli Shalanda v mori pidkreslyuyetsya bazhannya batkiv Polovciv zberegti osnovu svogo zhittya svij rid svoye zanyattya znaryaddya ribalskoyi praci Ale vzhe iz zgadok materi zrozumilo sho rid rozpadayetsya usi sini pishli zovsim riznimi shlyahami Syuzhet Musij Polovec zmagayetsya z krizhanimi hvilyami ale namagayetsya vryatuvati ne sebe artilnu shalandu Z berega jogo majzhe ne vidno dopomogti jomu niyak Druzi ribalki vzhe ne viryat u shaslive povernennya Na berezi zalishayetsya lishe jogo virna druzhina Vona z nadiyeyu divitsya na more zgaduye svoye zhittya z Musiyem svoyih siniv Raptom z yavlyayetsya shalanda i Polovchiha divitsya j boyitsya rozdivitisya I os vona pochula golos svogo zmuchenogo krizhanimi hvilyami cholovika Musij skazav sho ne mig kinuti artil bo vona j tak bidna Podruzhzhya Polovciv nizhno obnyavshis pishlo do domivki Bataljon Shveda Bataljon Shveda pov yazanij z rozdilom Ditinstvo Danilo kolishnij chabanchuk teper komisar Tovarish Danilo vede bataljon bosih oleshkivskih moryachkiv z yakih potrohu ta pomalu virostaye vijskova odinicya List u vichnist List u vichnist avtor zistavlyaye mit geroyizmu borciv za volyu z vichnistyu Obraz listonoshi pererostaye v uzagalnyuyuchij obraz bezsmertya ryadovogo bijcya revolyuciyi Svoyim podvigom svoyeyu nezdolannoyu viroyu v peremogu bezimennij partizan peredaye list u vichnist List u vichnist pishov razom iz zhittyam yak svitlo vid davno zgasloyi odinokoyi zori Chubenko komandir polku Obraz bilshovika stalevara centralnij ne lishe v cij noveli a j v usomu romani Postat Chubenka vvoditsya v tvir postupovo Shlyah armij Vuzlom syuzhetnih linij romanu ye rozdil Shlyah armiyi Vin kulminacijnij i v romani Kompozicijna kulminaciya tvoru zbigayetsya z istorichnoyu V noveli podayetsya ostannij shturm kontrrevolyucijnoyi citadeli boyi pid Kahovkoyu Perekopom u Krimu z vrangelivcyami voseni 1920 roku Adamenko Diya tut vidbuvayetsya odrazu pislya gromadyanskoyi vijni na metalurgijnomu zavodi Stalevar Chubenko vistupaye na urochistomu mitingu z nagodi pershoyi viplavki stali ne v kapitalistichnij kivsh a v svij robitnichij trudzhenij i zavojovanij Radistyu mirnoyi tvorchoyi praci osyayana novela Vpershe v istoriyi lyudstva trudivnik pochav pracyuvati ne na ekspluatatora a na sebe I rozhvilovanij Chubenko ne mozhe ne zgadati yak vin u chisli avangardu robitnichogo klasu zdobuvav ce pravo yak poryad z jogo donbasivskim polkom bivsya zagin Adamenka Chubenko zhvavo rozpovidaye pro partizanskogo geroya otamana najbidnishogo selyanstva Adamenka Ce prostij hliborob yakogo revolyuciya zagartuvala zrobila bojovim organizatorom mas vinahidlivim horobrim komandirom Anotaciya knigi Ukrayina Za zmistom zhittyevim materialom j za hudozhnoyu vagoyu roman Yu Yanovskogo Vershniki 1935 odin iz najkrashih tvoriv radyanskoyi literaturi pro geroyiku Gromadyanskoyi vijni Krivavoyu hvileyu prokotilasya vona po Ukrayini Zaradi primarnih idealiv brat ubivav brata batko vbivav sina a sin pidijmav ruku na batka smert chatuvala na kozhnomu kroci Mabut tim hto zhiv u cej strashnij chas zdavalos sho prijshli ostanni dni svitu Ale mizh tim Vershniki ce spravzhnya poema pro borotbu dobra i zla na zemli pro krasu ukrayinskogo neba i stepu pro lyudsku vitrivalist i zhadannya svobodi VidannyaYanovskij Yu Vershniki Yu Yanovskij Harkiv 1935 164 s Yanovskij Yu Vershniki Yu Yanovskij Harkiv 1936 132 s Yanovskij Yu Vershniki roman Yu Yanovskij Vid 3 tye Harkiv Derzh lit vid vo 1937 105 2 s Yanovskij Yu Vershniki roman Yurij Yanovskij B m Spilka rad pismennikiv Ukrayini 1943 210 s Yanovskij Yu Vershniki roman Yurij Yanovskij Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1946 130 s Yanovskij Yu Vershniki roman Yurij Yanovskij Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1950 127 s Yanovskij Yu I Vershniki Yu I Yanovskij Kiyiv 1962 85 s Yanovskij Yu I Vershniki Yu I Yanovskij Kiyiv 1964 127 s Yanovskij Yu I Vershniki Yu I Yanovskij Kiyiv 1987 141 s Yanovskij Yu I Vershniki romani opovidannya Yurij Yanovskij Harkiv Folio 2006 320s Yanovskij Yu I Vershniki roman Yurij Yanovskij Harkiv Folio 2013 105 s PrimitkiYanovskij Yu Vershniki 2006 na Gurtom Procitovano 7 grudnya 2012 JUPIJ JAHOBCKI Koњanici Beograd 1965 Div recenziyu na pereklad u Suchasnist 1966 2 s 104 105 Yanovsky Youri Les Cavaliers Kiev Editions Dnipro 1981 144 p Estetichna polifoniya Yuriya Yanovskogo Ya Goloborodko Ukrayinska mova j literatura v serednih shkolah gimnaziyah liceyah ta kolegiumah 2004 4 st 141 Estetichna polifoniya Yuriya Yanovskogo Ya Goloborodko Ukrayinska mova j literatura v serednih shkolah gimnaziyah liceyah ta kolegiumah 2004 4 st 142 Vershniki Yurij Yanovskij u E biblioteci Chtivo Procitovano 7 grudnya 2012PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Vershniki roman Yanovskij Yu Vershniki 2006 na Gurtom Procitovano 7 grudnya 2012 Vershniki Yurij Yanovskij na Chtivo Procitovano 7 grudnya 2012 Vershniki Yurij Yanovskij Elektronna biblioteka Kultura Ukrayini