Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ігор Вікторович Сапожников (нар. 21 липня 1954, Кронштадт, Ленінградська область, Російська РФСР, СРСР) — доктор історичних наук (кандидатську роботу захистив у 1987 році), старший науковий співробітник за спеціальністю археологія (2001 рік), провідний науковий співробітник відділу Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології Національної академії наук України (Одеса, з 2006 року). Член Міжнародного мамонтового комітету (Санкт-Петербург) та член-представник від України у комісії «Верхній палеоліт» Міжнародної спілки до- і протоісториків (, Лондон), член Національної спілки журналістів України (2012 рік), Почесний громадянин Овідіополя (2015 рік).
| Ігор Вікторович Сапожников | |
|---|---|
| Народився | 21 липня 1954 (69 років) Кронштадт, Ленінградська область, Російська РФСР, СРСР |
| Країна |  СРСР →  Україна |
| Діяльність | краєзнавець |
| Alma mater | Одеський державний університет імені І. І. Мечникова |
| Галузь | історія, археологія |
| Заклад | Інституту археології Національної академії наук України |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Членство | Національна спілка журналістів України |
Життєпис
Ігор Вікторович Сапожников народився 21 липня 1954 року в російському місті Кронштадт, що тоді входило до складу Ленінградської області Російської РФСР СРСР.
Закінчив історичний факультет Одеського державного університету імені І. І. Мечникова 1977 року.
Закінчив позаочну аспірантуру Ленінградського відділення Інституту археології АН СРСР під керівництвом провідного фахівця з первісної історії, професора Павла Борисковського (1987 рік).
Трудову діяльність розпочав робочим Іллічівського морського торговельного порту (1970 рік), пізніше працював учителем історії та суспільствознавста СШ № 1 у місті Іллічівськ (нині — Чорноморськ), служив у Радянській армії (Запорозький топо-геодезичний загін у 1977—1979 роках), був лаборантом новобудовних експедицій Одеського археологічного товариства, Інституту археології Української РСР та Молдавської АН (1979—1981 роки), а також науковим співробітником Іллічівського музею художньої порцеляни (1982—1983 роки).
З 1983 року працює у відділі Північно-Західного Причорномор'я Інституту археології НАН України. У 1999—2002 роках за сумісництвом виконував обов'язки доцента Іллічівського навчально-наукового центру Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, де читав лекції з історії України, економічної історії, релігіїзнавста тощо, а також розробив авторську програму курсу «Історії України» (1999 рік).
Наукова діяльність
Автор понад 250 наукових праць, з яких 30 монографій та розділів у колективних монографіях, а також близько 250 науково-популярних статей та брошур. Був відповідальним та науковим редактором цілої низки опублікованих книг, збірок статей і матеріалів та колективних монографій, а також є членом науково-методичної Ради Державного архіву Одеської області.
Основні наукові інтереси пов'язані з археологією, в першу чергу з дослідженнями пізнього палеоліту, мезоліту та неоліту степів Північного Причорномор'я та Криму. З 1968 року відкрив близько 70 нових пам'яток цих часів. Провів розкопки стоянок Чобручі (1979 рік) та Велика Акаржа (1988—1993 роки), дослідив стоянки Зелений Хутір І та ІІ, Кам'янка, Роксолани, Карпово, поселення Майнову Балку та ін., брав участь у розкопках стоянок Івашків VI, Анетівка ІІ, Міра, Заскельна VI та ІХ, Мирне, Добрянка, Плютовище, поселення Усатовє, городищ Картал, Ніконій, Алтин-депе та ін. У січні 2006 року захистив докторську дисертацію «Пізній палеоліт степів південного заходу України». З окремих напрямків надає перевагу хронології пам'яток, палеоекології, палеоекономиці, культурно-історичній періодизації. Брав участь у низці міжнародних проектів та програм, зокрема, з хронології пам'яток Півдня України (ІА НАН України та університет Сорбона-2), а також кам'яної сировинної бази (ЕКОНЕТ, 2005—2006 роки). Був учасником понад 50 наукових конференцій, симпозиумів та конгресів різного рівня у різних країнах.
Протягом шістьох років був начальником Буго-Дністровської новобудовної експедиції ІА НАН України [ 11 листопада 2009 у Wayback Machine.] (1988—1993 роки), яка проводила розвідки у зонах будівництва зрошувальних систем, водо- і газопроводів, шляхів та залізниць, а також за програмою створення «Зводу пам'яток історії та культури України». В ході цих робіт експедиція виявила в Одеській області понад 500 нових пам'яток (стоянок, поселень, курганів та ін.). Крім того, експедиція дослідила поселення епохи пізньої бронзи Старе Бугово (1992 рік). У складі інших новобудовних експедицій як начальник загону або заступник начальника експедиції самостійно розкопав понад 50 курганів на території України та Молдови.
У 2006—2007 роках керував роботами Ізмаїльської новобудовної експедиції Інституту археології НАН України, в ході яких були поновлені систематичні розкопки на території фортеці Ізмаїл. Так, біля мечеті пророка Муххамеда були знайдені рештки мінарету та християнських перебудов. Крім того, ним вперше були проведені розкопки поселення XVII—XVIII століть Гирібурзина в селі Роксолани на Дністровському лимані, на якому були виявлені рештки напівземлянки чорноморських козаків.
У 2013 році Нижньодністровська експедиція ІА НАН України під його керівництвом провела розкопки земляної фортеці Нового часу — Аджидер-Овідіополь на лівому березі Дністровського лиману.
Історія українського козацтва
У 1994—1999 роках провів дослідження козацьких кам'яних хрестів на території Одеської області. Протягом останніх 10 років досліджує також історію українського козацтва на теренах Північно-Західного Причорномор'я та Нижнього Дунаю. Результати цих робот опубліковані у 8 книгах, найвідомішою з яких є «Запорізькі та чорноморські козаки в Хаджибеї та Одесі» (1998 рік, співавтор Г. В. Сапожникова). Інша з них — колективна монографія «Хаджибей-Одеса та українське козацтво» отримала у 1999 році перший приз за непересічне суспільне значення на Львівському форумі книговидавців.
Історико-краєзнавчі дослідження
Особлива сторінка наукової творчості І. В. Сапожникова — історико-краєзнавчі дослідження. Йому належать книги з історії селища Олександрівка-Арнаутівка під Одесою (1999 рік, співавтор Л. Г. Білоусова), міста Чорноморська (2003 рік, співавтор Т. С. Приходченко), наукове редагування та авторство п'яти розділів колективної монографії «Край Овідія: археологія та історія Овідіопольського району» (2005 рік), а також монографія «Минувшина багряних степів: нариси з історії Овідіопольського району» (2007 рік, співавтор С. С. Аргатюк) та ін.
Етнографія
Ще одним науковим напрямком є етнографія. Так І. В. Сапожников у 1997 році керував роботами загону експедиції «Часи козацькі», яка, крім матеріалів з історичної географії, зібрала низку етнографічних даних в українських селах румунської частини дельти Дунаю. Підсумки цих робіт відображені у двох брошурах.
Історіографія
Кілька праць вченого присвячені історії картографування території Північного Причорномор'я, а також видатним науковцям — , , , Петру Єфименку, Федору Вовку, , , Михайлу Рудинському, , Олександру Рябініну-Скляревському, В. М. Масону, Федору та та іншим дослідникам археології, історії та географії Північного Причорномор'я.
Наукові праці
Основні монографії:
- Палеолит степей Нижнего Приднестровья. — Ч. І: Памятники нижнего и раннего этапа позднего палеолита. — Одесса, 1994.
- Хозяйство и культура населения Южного Побужья в позднем палеолите и мезолите. — Одесса — СПб., 1995. (соавт. Г. В. Сапожникова (1) и Г. Ф. Коробкова (2)).
- Намогильные памятники населения степей Нижнего Приднестровья (конец XVIII — первая половина XIX вв.). — Одесса, 1997.
- Запорожские и черноморские казаки в Хаджибее и Одессе (1770-1820-е годы). — Одесса, 1998 [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]. — 272. (співавтор Г. В. Сапожникова).
- Описание Одессы и Северного Причерноморья 1780-х годов. — Ильичевск: «Элтон-2»–"Гратек", 1999.
- Греки под Одессой: Очерки истории поселка Александровка с древнейших времен до начала ХХ века. — Одесса — Ильичевск: Элтон 2 - Гратек, 1999.(соавт. Л. Г. Белоусова (2)).
- Большая Аккаржа: хозяйство и культура позднего палеолита Степной Украины. — К.: «Шлях», 2003. (сер. «Кам'яна доба України». — Вип. 3).
- Минувшина багряних степів: нариси з історії Овідіопольського району. — Одеса, 2007. (співавтор С. С. Аргатюк).
- Історична географія та етнографія дельти Дунаю. — Іллічівськ, 1998
Посилання
- Авторская библиография: 1975—2006
- Полный список печатных работ И. В. Сапожникова [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Библиотечный каталог украинских диссертаций [ 24 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Аджидер — Овидиополь: очерки археологии и истории 2015 [ 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Іллічівськ: початок історії. Книга-фотоальбом 2008
- Намогильні хрести запорожців 1998
- Овідіопольський район: енциклопедичний довідник 2011 [ 6 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Хаджибей — Одеса та українське козацтво 1999
 | Це незавершена стаття про історика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Igor Viktorovich Sapozhnikov nar 21 lipnya 1954 19540721 Kronshtadt Leningradska oblast Rosijska RFSR SRSR doktor istorichnih nauk kandidatsku robotu zahistiv u 1987 roci starshij naukovij spivrobitnik za specialnistyu arheologiya 2001 rik providnij naukovij spivrobitnik viddilu Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya Institutu arheologiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Odesa z 2006 roku Chlen Mizhnarodnogo mamontovogo komitetu Sankt Peterburg ta chlen predstavnik vid Ukrayini u komisiyi Verhnij paleolit Mizhnarodnoyi spilki do i protoistorikiv London chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini 2012 rik Pochesnij gromadyanin Ovidiopolya 2015 rik Igor Viktorovich SapozhnikovNarodivsya 21 lipnya 1954 1954 07 21 69 rokiv Kronshtadt Leningradska oblast Rosijska RFSR SRSRKrayina SRSR UkrayinaDiyalnist krayeznavecAlma mater Odeskij derzhavnij universitet imeni I I MechnikovaGaluz istoriya arheologiyaZaklad Institutu arheologiyi Nacionalnoyi akademiyi nauk UkrayiniNaukovij stupin doktor istorichnih naukChlenstvo Nacionalna spilka zhurnalistiv Ukrayini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sapozhnikov ZhittyepisIgor Viktorovich Sapozhnikov narodivsya 21 lipnya 1954 roku v rosijskomu misti Kronshtadt sho todi vhodilo do skladu Leningradskoyi oblasti Rosijskoyi RFSR SRSR Zakinchiv istorichnij fakultet Odeskogo derzhavnogo universitetu imeni I I Mechnikova 1977 roku Zakinchiv pozaochnu aspiranturu Leningradskogo viddilennya Institutu arheologiyi AN SRSR pid kerivnictvom providnogo fahivcya z pervisnoyi istoriyi profesora Pavla Boriskovskogo 1987 rik Trudovu diyalnist rozpochav robochim Illichivskogo morskogo torgovelnogo portu 1970 rik piznishe pracyuvav uchitelem istoriyi ta suspilstvoznavsta SSh 1 u misti Illichivsk nini Chornomorsk sluzhiv u Radyanskij armiyi Zaporozkij topo geodezichnij zagin u 1977 1979 rokah buv laborantom novobudovnih ekspedicij Odeskogo arheologichnogo tovaristva Institutu arheologiyi Ukrayinskoyi RSR ta Moldavskoyi AN 1979 1981 roki a takozh naukovim spivrobitnikom Illichivskogo muzeyu hudozhnoyi porcelyani 1982 1983 roki Z 1983 roku pracyuye u viddili Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya Institutu arheologiyi NAN Ukrayini U 1999 2002 rokah za sumisnictvom vikonuvav obov yazki docenta Illichivskogo navchalno naukovogo centru Odeskogo nacionalnogo universitetu im I I Mechnikova de chitav lekciyi z istoriyi Ukrayini ekonomichnoyi istoriyi religiyiznavsta tosho a takozh rozrobiv avtorsku programu kursu Istoriyi Ukrayini 1999 rik Naukova diyalnistAvtor ponad 250 naukovih prac z yakih 30 monografij ta rozdiliv u kolektivnih monografiyah a takozh blizko 250 naukovo populyarnih statej ta broshur Buv vidpovidalnim ta naukovim redaktorom ciloyi nizki opublikovanih knig zbirok statej i materialiv ta kolektivnih monografij a takozh ye chlenom naukovo metodichnoyi Radi Derzhavnogo arhivu Odeskoyi oblasti Osnovni naukovi interesi pov yazani z arheologiyeyu v pershu chergu z doslidzhennyami piznogo paleolitu mezolitu ta neolitu stepiv Pivnichnogo Prichornomor ya ta Krimu Z 1968 roku vidkriv blizko 70 novih pam yatok cih chasiv Proviv rozkopki stoyanok Chobruchi 1979 rik ta Velika Akarzha 1988 1993 roki doslidiv stoyanki Zelenij Hutir I ta II Kam yanka Roksolani Karpovo poselennya Majnovu Balku ta in brav uchast u rozkopkah stoyanok Ivashkiv VI Anetivka II Mira Zaskelna VI ta IH Mirne Dobryanka Plyutovishe poselennya Usatovye gorodish Kartal Nikonij Altin depe ta in U sichni 2006 roku zahistiv doktorsku disertaciyu Piznij paleolit stepiv pivdennogo zahodu Ukrayini Z okremih napryamkiv nadaye perevagu hronologiyi pam yatok paleoekologiyi paleoekonomici kulturno istorichnij periodizaciyi Brav uchast u nizci mizhnarodnih proektiv ta program zokrema z hronologiyi pam yatok Pivdnya Ukrayini IA NAN Ukrayini ta universitet Sorbona 2 a takozh kam yanoyi sirovinnoyi bazi EKONET 2005 2006 roki Buv uchasnikom ponad 50 naukovih konferencij simpoziumiv ta kongresiv riznogo rivnya u riznih krayinah Protyagom shistoh rokiv buv nachalnikom Bugo Dnistrovskoyi novobudovnoyi ekspediciyi IA NAN Ukrayini 11 listopada 2009 u Wayback Machine 1988 1993 roki yaka provodila rozvidki u zonah budivnictva zroshuvalnih sistem vodo i gazoprovodiv shlyahiv ta zaliznic a takozh za programoyu stvorennya Zvodu pam yatok istoriyi ta kulturi Ukrayini V hodi cih robit ekspediciya viyavila v Odeskij oblasti ponad 500 novih pam yatok stoyanok poselen kurganiv ta in Krim togo ekspediciya doslidila poselennya epohi piznoyi bronzi Stare Bugovo 1992 rik U skladi inshih novobudovnih ekspedicij yak nachalnik zagonu abo zastupnik nachalnika ekspediciyi samostijno rozkopav ponad 50 kurganiv na teritoriyi Ukrayini ta Moldovi U 2006 2007 rokah keruvav robotami Izmayilskoyi novobudovnoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi NAN Ukrayini v hodi yakih buli ponovleni sistematichni rozkopki na teritoriyi forteci Izmayil Tak bilya mecheti proroka Muhhameda buli znajdeni reshtki minaretu ta hristiyanskih perebudov Krim togo nim vpershe buli provedeni rozkopki poselennya XVII XVIII stolit Giriburzina v seli Roksolani na Dnistrovskomu limani na yakomu buli viyavleni reshtki napivzemlyanki chornomorskih kozakiv U 2013 roci Nizhnodnistrovska ekspediciya IA NAN Ukrayini pid jogo kerivnictvom provela rozkopki zemlyanoyi forteci Novogo chasu Adzhider Ovidiopol na livomu berezi Dnistrovskogo limanu Istoriya ukrayinskogo kozactva U 1994 1999 rokah proviv doslidzhennya kozackih kam yanih hrestiv na teritoriyi Odeskoyi oblasti Protyagom ostannih 10 rokiv doslidzhuye takozh istoriyu ukrayinskogo kozactva na terenah Pivnichno Zahidnogo Prichornomor ya ta Nizhnogo Dunayu Rezultati cih robot opublikovani u 8 knigah najvidomishoyu z yakih ye Zaporizki ta chornomorski kozaki v Hadzhibeyi ta Odesi 1998 rik spivavtor G V Sapozhnikova Insha z nih kolektivna monografiya Hadzhibej Odesa ta ukrayinske kozactvo otrimala u 1999 roci pershij priz za neperesichne suspilne znachennya na Lvivskomu forumi knigovidavciv Istoriko krayeznavchi doslidzhennya Osobliva storinka naukovoyi tvorchosti I V Sapozhnikova istoriko krayeznavchi doslidzhennya Jomu nalezhat knigi z istoriyi selisha Oleksandrivka Arnautivka pid Odesoyu 1999 rik spivavtor L G Bilousova mista Chornomorska 2003 rik spivavtor T S Prihodchenko naukove redaguvannya ta avtorstvo p yati rozdiliv kolektivnoyi monografiyi Kraj Ovidiya arheologiya ta istoriya Ovidiopolskogo rajonu 2005 rik a takozh monografiya Minuvshina bagryanih stepiv narisi z istoriyi Ovidiopolskogo rajonu 2007 rik spivavtor S S Argatyuk ta in Etnografiya She odnim naukovim napryamkom ye etnografiya Tak I V Sapozhnikov u 1997 roci keruvav robotami zagonu ekspediciyi Chasi kozacki yaka krim materialiv z istorichnoyi geografiyi zibrala nizku etnografichnih danih v ukrayinskih selah rumunskoyi chastini delti Dunayu Pidsumki cih robit vidobrazheni u dvoh broshurah Istoriografiya Kilka prac vchenogo prisvyacheni istoriyi kartografuvannya teritoriyi Pivnichnogo Prichornomor ya a takozh vidatnim naukovcyam Petru Yefimenku Fedoru Vovku Mihajlu Rudinskomu Oleksandru Ryabininu Sklyarevskomu V M Masonu Fedoru ta ta inshim doslidnikam arheologiyi istoriyi ta geografiyi Pivnichnogo Prichornomor ya Naukovi praci Osnovni monografiyi Paleolit stepej Nizhnego Pridnestrovya Ch I Pamyatniki nizhnego i rannego etapa pozdnego paleolita Odessa 1994 Hozyajstvo i kultura naseleniya Yuzhnogo Pobuzhya v pozdnem paleolite i mezolite Odessa SPb 1995 soavt G V Sapozhnikova 1 i G F Korobkova 2 Namogilnye pamyatniki naseleniya stepej Nizhnego Pridnestrovya konec XVIII pervaya polovina XIX vv Odessa 1997 Zaporozhskie i chernomorskie kazaki v Hadzhibee i Odesse 1770 1820 e gody Odessa 1998 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine 272 spivavtor G V Sapozhnikova Opisanie Odessy i Severnogo Prichernomorya 1780 h godov Ilichevsk Elton 2 Gratek 1999 Greki pod Odessoj Ocherki istorii poselka Aleksandrovka s drevnejshih vremen do nachala HH veka Odessa Ilichevsk Elton 2 Gratek 1999 soavt L G Belousova 2 Bolshaya Akkarzha hozyajstvo i kultura pozdnego paleolita Stepnoj Ukrainy K Shlyah 2003 ser Kam yana doba Ukrayini Vip 3 Minuvshina bagryanih stepiv narisi z istoriyi Ovidiopolskogo rajonu Odesa 2007 spivavtor S S Argatyuk Istorichna geografiya ta etnografiya delti Dunayu Illichivsk 1998PosilannyaAvtorskaya bibliografiya 1975 2006 Polnyj spisok pechatnyh rabot I V Sapozhnikova 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Bibliotechnyj katalog ukrainskih dissertacij 24 listopada 2010 u Wayback Machine Adzhider Ovidiopol ocherki arheologii i istorii 2015 13 lyutogo 2019 u Wayback Machine Illichivsk pochatok istoriyi Kniga fotoalbom 2008 Namogilni hresti zaporozhciv 1998 Ovidiopolskij rajon enciklopedichnij dovidnik 2011 6 lyutogo 2022 u Wayback Machine Hadzhibej Odesa ta ukrayinske kozactvo 1999 Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi