Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Семе́нович Орла́й (де Кобро́) (1771, Давидково, нині Паладь-Комарівці, Ужгородський район, Закарпаття — 27 лютого (11 березня) 1829, Одеса) — медик, педагог, письменник. Доктор медицини, академік. Дійсний статський радник. Дійсний член Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії (з 1817 року).
| Іван Орлай | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1771 Давидково, нині Паладь-Комарівці, Закарпаття, Австрійська імперія |
| Помер | 27 лютого (11 березня) 1829 Одеса, нині Україна |
| Поховання | Перший Християнський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія Угорщина |
| Діяльність | письменник, лікар |
| Alma mater | Кенігсберзький університет |
| Галузь | медицина, історія, педагогіка |
| Заклад | Рішельєвський ліцей |
| Посада | директор |
| Вчене звання | Академік Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії |
| Науковий ступінь | Доктор медицини |
Життєпис
Перші роки
Іван Семенович де Кобро народився 1771 року в русинському Давидкові (нині село Паладь-Комарівці Ужгородського району Закарпаття України), що на той час входило до складу Габсбурзької імперії в родині угорських дворян.
Розпочинав навчання Іван Орлай, згідно з тодішніми вимогами імперської системи освіти, у Мункачському (Мукачівському) народному училищі з русинською мовою викладання, а в 1779 році його віддали до Унгварського (Ужгородського) народного училища, де навчання велося латиною. У 1782—1785 роках він вчиться в Ужгородській архігімназії. Можливостей для подальшого продовження освіти в Ужгороді, невеликому тоді містечку, не було, тому Іван Орлай переходить до Велико-Карловської (Надьварадської) вищих наук гімназії, а звідти у 1787 році — до Надь-Варадської академії, в якій вивчає чисту математику, логіку та історію.
Єдиним вищим навчальним закладом в Австрії, де Іван Орлай, який вважав себе карпатським русином, міг здобути освіту українською мовою, був Йосифінський університет у Львові. Орлай поступив туди у 1788 році, слухав курси математики, фізики, технологій, природничої історії, загальної історії, філософії та німецької словесності. Наступного року, можливо, через нестачу коштів, він повертається до Угорщини і, здавши іспит з філософських наук в Ерлавській консисторії, поступає на казенне утримання до Генеральної Йозефінської семінарії (богословський факультет Пештського університету) та стає членом ордену піаристів. В семінарії Орлай вивчав гебрейську та грецьку мови.
Медична кар'єра
У лютому 1790 року він був удостоєний звання професора нижчих класів у Надьварадській вищих наук гімназії, де і викладав давні мови, географію, історію та арифметику. Але невдовзі він залишив педагогічну діяльність і вже на початку 1791 року від'їжджає до Відня, а звідти до Санкт-Петербурга, 8 травня того ж року поступає до Медико-хірургічного училища. Там, прослухавши курси медичних наук, у лютому 1793 року Орлай після відповідного екзамену був удостоєний звання лікаря і залишився при Генеральному Сухопутному шпиталі. У вересні того ж року був призначений помічником вченого секретаря Медичної колегії, за дорученням якої, між іншим, упорядкував бібліотеку Колегії та анатоміко-фізіологічний кабінет.
Влітку наступного 1794 року Колегія відрядила Орлая для удосконалення до Відня, де він прожив три роки. Після повернення до Санкт-Петербургу Орлай у червні 1797 року заступив на колишню посаду помічника вечного секретаря Медичної колегії. У лютому 1798 року йому було надано звання штаб-лікаря і в жовтні того ж року призначено лікарем [ru], звідки через рік перевівся лікарем на Санкт-Петербурзький поштамт. На цій посаді він пробув до березня 1805 року, встигнувши здобути повагу не тільки як досвідчений лікар, але й як щира безкорислива людина.
9 березня 1800 року Іван Орлай через своє призначення гоф-хірургом імператора Павла I звільнився з посади помічника вченого секретаря Колегії, на якій він, окрім своїх безпосередніх обов'язків, брав участь у виданих Колегією «Observationes Medico-Chirurgorum Ruthenici Imperii», перекладаючи латиною та обробляючи матеріали для цього видання, які присилали російські лікарі. У 1803 році Орлай розробив цікавий проект «Про виклик до Росії іноземних вчених людей зі слов'янського племені, а особливо з карпато-россов, які отримали звання професора та здатні викладати російською мовою». Цей проект було ухвалено, і Орлаю доручили запрошення професорів, причому вибір останніх здійснювався на розсуд Івана Орлая.
Між тим все більше зростала славнозвісність Орлая, різноманітні вчені товариства охоче вносили його ім'я до списків своїх членів. До того ж широкі знання Орлая здобували йому прихильність не тільки у вузькому колі спеціалістів. У 1804 році його ім'я з'явилося в російському журналі [ru] під досить поважною історичною справкою: «Історія про карпато-россів». У березні 1805 року лейб-хірург Вілльє обрав Орлая своїм помічником та користувався його послугами та співробітництвом протягом 15 років. Улітку 1806 року Орлай, за дорученням начальства побувавши за кордоном, встиг здобути в Кенігсберзькому університеті звання доктора філософії, а після повернення до Російської імперії, в Дерпті захистив на звання доктора медицини дисертацію під назвою «Dissertatio sistens doctrina de viribus naturae medicatricibus, historiam brevem, expositionem, vindicias etc»
У липні 1806 року Іван Семенович звільнився з посади гоф-хірурга та був призначений вченим секретарем Медико-хірургічної академії (нині — Військово-медична академія імені С. М. Кірова). В цьому званні Орлай, окрім своїх прямих обов'язків щодо адміністративних справ, допомагав Вілльє у виданні Польової Фармакопеї для армії (лат. Pharmacopea castrensis Rulhenica); активну участь Орлай брав і в складанні Статуту медико-хірургічної академії. У 1811 році Орлаю, як енергійній та широко освіченій людині, було доручено редагування видання «Всеобщий Журнал врачебной науки», але події франко-російської війни відволікли Орлая від звичайних справ. 8 квітня 1812 року його призначили ординатором Санкт-Петербурзького Сухопутного та Генерального Шпиталю, і на цій посаді він пробув до жовтня наступного року, а потім знову повернувся до своїх колишніх обов'язків.
Педагогічна діяльність
У 1817 році Орлай, через хворобу, змушений був відмовитися від обов'язків вченого секретаря академії, яка, на знак поваги до його заслуг перед нею, обрала Орлая почесним членом. Вілльє залишив його при собі для особливих доручень, але ця посада не задовольняла Орлая, бо не надавала достатньо простору для самостійної діяльності. Цей факт, розбіжності з Вілльє, що почалися, та запрошення Орлаю з боку деяких закладів схилили Івана Семеновича до того, аби відмовитися від служби у Вілльє. Ще наприкінці 1820 року Імператорський Московський університет запрошував Орлая до себе на посаду ординарного професора медичного факультету, але тоді Вілльє вдалося утримати Орлая при собі. Але вже влітку наступного року почалися переговори щодо заміщення Орлаєм посади директора Ніжинської гімназії вищих наук (нині — Ніжинський державний університет імені М. В. Гоголя) і 3 вересня 1821 року відбулося звільнення Орлая від служби при Вілльє і призначення його на посаду директора гімназії.
Заступивши на посаду 1 листопада 1821 року він одразу взявся за влаштування Гімназії в усіх аспектах, і перш за все в навчально-виховному відношенні. Особливими заслугами Орлая є його вдалий вибір викладачів та суворий нагляд за вивченням мов. У спогадах колишніх вихованців гімназії Орлай зображений як суворий начальник, але добра, поблажлива і палко віддана своїй справі та Гімназії людина. Педагогічні адміністративні здібності Орлая швидко привернули увагу і, між іншим, у 1825 році йому доручили, як куратору Харківського навчального округу, оглянути низку гімназій, що знаходилися під керівництвом цього округу. У січні 1826 року Орлаю було надано чин дійсного статського радника, а в серпні того ж року переведено на посаду директора одеського Рішельєвського ліцею, на якій, однак, він пробув недовго: 27 лютого 1829 року, але багато зробив для розвитку ліцею та педагогічного інституту при ліцеї. Іван Семенович Орлай помер в Одесі (тоді Херсонська губернія, Російська імперія), залишивши по собі пам'ять енергійного та високоморального педагога.
Був похований на Першому Християнському цвинтарі Одеси. 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Орлая відсутні.
Наукова діяльність
Ім'я Івана Семеновича Орлая було добре відомо не тільки в Російській імперії, але й за кордоном, і численні російські та іноземні вчені товариства обирали його своїм дійсним або почесним членом. Орлай був членом [ru], [ru], Віленського медичного товариства, почесним членом Віленського університету та Казанського товариства любителів вітчизняної словесності. До того ж він був членом Альтенбурзького ботанічного саду, Йєнського Мінералогічного товариства, Ерлангенського фізико-математичного товариства тощо.
Наукові праці й статті:
- з медицини — «Про ревматичну епілепсію» (1787), «Про перенесення корости», «Про походження сифілісу», «Про випадок раку в людини», «Про астму» (усі — 1786—1801), «Історія про лікувальні властивості природи», «Російська польова фармакопея» (обидві — 1807);
- історії України — «Коротка історія про карпаторусів» (1804), «Про південно-західну Русію» (1826);
- педагогіки — «Мнение о преобразовании училищ в России», «О необходимости обучаться преимущественно отечественному языку и нечто об обучении языкам иностранным» (обидві — 1825).
Як педагог засуджував хаотичний стан освіти в Росії, обстоював думку запровадження загальної освіти для всіх верств населення, основою шкільної освіти вважав громадянське виховання на основі ідеї народності, висловлював цінні думки щодо розвитку вищих навчальних закладів.
Виступав також як поет; писав вірші латинською мовою — «Елегія на смерть імператора Олександра I» (1825 рік) тощо. Підтримував дружні зв'язки з Йоганном Вольфгангом фон Гете; був вчителем Миколи Гоголя, який пізніше високо оцінював його діяльність.
Примітки
- Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-08-03. (рос.)
Джерела та література
- Орлай Иван Семенович// Украинская советская энциклопедия: В 12 т., 13 кн. - Т. 7. - К.: ГР УСЭ, 1982. - С. 534.
- Скрипник П. І. Орлай Іван Семенович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 635. — .
- Букач В. М. З історії Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. Керівники: Біографічний словник / В. М. Букач. - Одеса: ПНПУ, 2018. - С. 8 - 9. http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/2244/3/Ректори%20ПНПУ.pdf
Посилання
- І. Орлай на Биография.ру (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Seme novich Orla j de Kobro 1771 1771 Davidkovo nini Palad Komarivci Uzhgorodskij rajon Zakarpattya 27 lyutogo 11 bereznya 1829 Odesa medik pedagog pismennik Doktor medicini akademik Dijsnij statskij radnik Dijsnij chlen Sankt Peterburzkoyi mediko hirurgichnoyi akademiyi z 1817 roku Ivan OrlajNarodivsya 1771 1771 Davidkovo nini Palad Komarivci Zakarpattya Avstrijska imperiyaPomer 27 lyutogo 11 bereznya 1829 1829 03 11 Odesa nini UkrayinaPohovannya Pershij Hristiyanskij cvintarKrayina Rosijska imperiya UgorshinaDiyalnist pismennik likarAlma mater Kenigsberzkij universitetGaluz medicina istoriya pedagogikaZaklad Rishelyevskij licejPosada direktorVchene zvannya Akademik Sankt Peterburzkoyi mediko hirurgichnoyi akademiyiNaukovij stupin Doktor medicini U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem ZhittyepisPershi roki Ivan Semenovich de Kobro narodivsya 1771 roku v rusinskomu Davidkovi nini selo Palad Komarivci Uzhgorodskogo rajonu Zakarpattya Ukrayini sho na toj chas vhodilo do skladu Gabsburzkoyi imperiyi v rodini ugorskih dvoryan Rozpochinav navchannya Ivan Orlaj zgidno z todishnimi vimogami imperskoyi sistemi osviti u Munkachskomu Mukachivskomu narodnomu uchilishi z rusinskoyu movoyu vikladannya a v 1779 roci jogo viddali do Ungvarskogo Uzhgorodskogo narodnogo uchilisha de navchannya velosya latinoyu U 1782 1785 rokah vin vchitsya v Uzhgorodskij arhigimnaziyi Mozhlivostej dlya podalshogo prodovzhennya osviti v Uzhgorodi nevelikomu todi mistechku ne bulo tomu Ivan Orlaj perehodit do Veliko Karlovskoyi Nadvaradskoyi vishih nauk gimnaziyi a zvidti u 1787 roci do Nad Varadskoyi akademiyi v yakij vivchaye chistu matematiku logiku ta istoriyu Yedinim vishim navchalnim zakladom v Avstriyi de Ivan Orlaj yakij vvazhav sebe karpatskim rusinom mig zdobuti osvitu ukrayinskoyu movoyu buv Josifinskij universitet u Lvovi Orlaj postupiv tudi u 1788 roci sluhav kursi matematiki fiziki tehnologij prirodnichoyi istoriyi zagalnoyi istoriyi filosofiyi ta nimeckoyi slovesnosti Nastupnogo roku mozhlivo cherez nestachu koshtiv vin povertayetsya do Ugorshini i zdavshi ispit z filosofskih nauk v Erlavskij konsistoriyi postupaye na kazenne utrimannya do Generalnoyi Jozefinskoyi seminariyi bogoslovskij fakultet Peshtskogo universitetu ta staye chlenom ordenu piaristiv V seminariyi Orlaj vivchav gebrejsku ta grecku movi Medichna kar yera U lyutomu 1790 roku vin buv udostoyenij zvannya profesora nizhchih klasiv u Nadvaradskij vishih nauk gimnaziyi de i vikladav davni movi geografiyu istoriyu ta arifmetiku Ale nevdovzi vin zalishiv pedagogichnu diyalnist i vzhe na pochatku 1791 roku vid yizhdzhaye do Vidnya a zvidti do Sankt Peterburga 8 travnya togo zh roku postupaye do Mediko hirurgichnogo uchilisha Tam prosluhavshi kursi medichnih nauk u lyutomu 1793 roku Orlaj pislya vidpovidnogo ekzamenu buv udostoyenij zvannya likarya i zalishivsya pri Generalnomu Suhoputnomu shpitali U veresni togo zh roku buv priznachenij pomichnikom vchenogo sekretarya Medichnoyi kolegiyi za doruchennyam yakoyi mizh inshim uporyadkuvav biblioteku Kolegiyi ta anatomiko fiziologichnij kabinet Vlitku nastupnogo 1794 roku Kolegiya vidryadila Orlaya dlya udoskonalennya do Vidnya de vin prozhiv tri roki Pislya povernennya do Sankt Peterburgu Orlaj u chervni 1797 roku zastupiv na kolishnyu posadu pomichnika vechnogo sekretarya Medichnoyi kolegiyi U lyutomu 1798 roku jomu bulo nadano zvannya shtab likarya i v zhovtni togo zh roku priznacheno likarem ru zvidki cherez rik perevivsya likarem na Sankt Peterburzkij poshtamt Na cij posadi vin probuv do bereznya 1805 roku vstignuvshi zdobuti povagu ne tilki yak dosvidchenij likar ale j yak shira bezkorisliva lyudina 9 bereznya 1800 roku Ivan Orlaj cherez svoye priznachennya gof hirurgom imperatora Pavla I zvilnivsya z posadi pomichnika vchenogo sekretarya Kolegiyi na yakij vin okrim svoyih bezposerednih obov yazkiv brav uchast u vidanih Kolegiyeyu Observationes Medico Chirurgorum Ruthenici Imperii perekladayuchi latinoyu ta obroblyayuchi materiali dlya cogo vidannya yaki prisilali rosijski likari U 1803 roci Orlaj rozrobiv cikavij proekt Pro viklik do Rosiyi inozemnih vchenih lyudej zi slov yanskogo plemeni a osoblivo z karpato rossov yaki otrimali zvannya profesora ta zdatni vikladati rosijskoyu movoyu Cej proekt bulo uhvaleno i Orlayu doruchili zaproshennya profesoriv prichomu vibir ostannih zdijsnyuvavsya na rozsud Ivana Orlaya Mizh tim vse bilshe zrostala slavnozvisnist Orlaya riznomanitni vcheni tovaristva ohoche vnosili jogo im ya do spiskiv svoyih chleniv Do togo zh shiroki znannya Orlaya zdobuvali jomu prihilnist ne tilki u vuzkomu koli specialistiv U 1804 roci jogo im ya z yavilosya v rosijskomu zhurnali ru pid dosit povazhnoyu istorichnoyu spravkoyu Istoriya pro karpato rossiv U berezni 1805 roku lejb hirurg Villye obrav Orlaya svoyim pomichnikom ta koristuvavsya jogo poslugami ta spivrobitnictvom protyagom 15 rokiv Ulitku 1806 roku Orlaj za doruchennyam nachalstva pobuvavshi za kordonom vstig zdobuti v Kenigsberzkomu universiteti zvannya doktora filosofiyi a pislya povernennya do Rosijskoyi imperiyi v Derpti zahistiv na zvannya doktora medicini disertaciyu pid nazvoyu Dissertatio sistens doctrina de viribus naturae medicatricibus historiam brevem expositionem vindicias etc U lipni 1806 roku Ivan Semenovich zvilnivsya z posadi gof hirurga ta buv priznachenij vchenim sekretarem Mediko hirurgichnoyi akademiyi nini Vijskovo medichna akademiya imeni S M Kirova V comu zvanni Orlaj okrim svoyih pryamih obov yazkiv shodo administrativnih sprav dopomagav Villye u vidanni Polovoyi Farmakopeyi dlya armiyi lat Pharmacopea castrensis Rulhenica aktivnu uchast Orlaj brav i v skladanni Statutu mediko hirurgichnoyi akademiyi U 1811 roci Orlayu yak energijnij ta shiroko osvichenij lyudini bulo dorucheno redaguvannya vidannya Vseobshij Zhurnal vrachebnoj nauki ale podiyi franko rosijskoyi vijni vidvolikli Orlaya vid zvichajnih sprav 8 kvitnya 1812 roku jogo priznachili ordinatorom Sankt Peterburzkogo Suhoputnogo ta Generalnogo Shpitalyu i na cij posadi vin probuv do zhovtnya nastupnogo roku a potim znovu povernuvsya do svoyih kolishnih obov yazkiv Pedagogichna diyalnist U 1817 roci Orlaj cherez hvorobu zmushenij buv vidmovitisya vid obov yazkiv vchenogo sekretarya akademiyi yaka na znak povagi do jogo zaslug pered neyu obrala Orlaya pochesnim chlenom Villye zalishiv jogo pri sobi dlya osoblivih doruchen ale cya posada ne zadovolnyala Orlaya bo ne nadavala dostatno prostoru dlya samostijnoyi diyalnosti Cej fakt rozbizhnosti z Villye sho pochalisya ta zaproshennya Orlayu z boku deyakih zakladiv shilili Ivana Semenovicha do togo abi vidmovitisya vid sluzhbi u Villye She naprikinci 1820 roku Imperatorskij Moskovskij universitet zaproshuvav Orlaya do sebe na posadu ordinarnogo profesora medichnogo fakultetu ale todi Villye vdalosya utrimati Orlaya pri sobi Ale vzhe vlitku nastupnogo roku pochalisya peregovori shodo zamishennya Orlayem posadi direktora Nizhinskoyi gimnaziyi vishih nauk nini Nizhinskij derzhavnij universitet imeni M V Gogolya i 3 veresnya 1821 roku vidbulosya zvilnennya Orlaya vid sluzhbi pri Villye i priznachennya jogo na posadu direktora gimnaziyi Zastupivshi na posadu 1 listopada 1821 roku vin odrazu vzyavsya za vlashtuvannya Gimnaziyi v usih aspektah i persh za vse v navchalno vihovnomu vidnoshenni Osoblivimi zaslugami Orlaya ye jogo vdalij vibir vikladachiv ta suvorij naglyad za vivchennyam mov U spogadah kolishnih vihovanciv gimnaziyi Orlaj zobrazhenij yak suvorij nachalnik ale dobra poblazhliva i palko viddana svoyij spravi ta Gimnaziyi lyudina Pedagogichni administrativni zdibnosti Orlaya shvidko privernuli uvagu i mizh inshim u 1825 roci jomu doruchili yak kuratoru Harkivskogo navchalnogo okrugu oglyanuti nizku gimnazij sho znahodilisya pid kerivnictvom cogo okrugu U sichni 1826 roku Orlayu bulo nadano chin dijsnogo statskogo radnika a v serpni togo zh roku perevedeno na posadu direktora odeskogo Rishelyevskogo liceyu na yakij odnak vin probuv nedovgo 27 lyutogo 1829 roku ale bagato zrobiv dlya rozvitku liceyu ta pedagogichnogo institutu pri liceyi Ivan Semenovich Orlaj pomer v Odesi todi Hersonska guberniya Rosijska imperiya zalishivshi po sobi pam yat energijnogo ta visokomoralnogo pedagoga Buv pohovanij na Pershomu Hristiyanskomu cvintari Odesi 1937 roku komunistichnoyu vladoyu cvintar bulo zrujnovano Na jogo misci buv vidkritij Park Illicha z rozvazhalnimi atrakcionami a chastina bula peredana miscevomu zooparku Nini dostemenno vidomo lishe pro deyaki perepohovannya zi Starogo cvintarya a dani pro perepohovannya Orlaya vidsutni Naukova diyalnistIm ya Ivana Semenovicha Orlaya bulo dobre vidomo ne tilki v Rosijskij imperiyi ale j za kordonom i chislenni rosijski ta inozemni vcheni tovaristva obirali jogo svoyim dijsnim abo pochesnim chlenom Orlaj buv chlenom ru ru Vilenskogo medichnogo tovaristva pochesnim chlenom Vilenskogo universitetu ta Kazanskogo tovaristva lyubiteliv vitchiznyanoyi slovesnosti Do togo zh vin buv chlenom Altenburzkogo botanichnogo sadu Jyenskogo Mineralogichnogo tovaristva Erlangenskogo fiziko matematichnogo tovaristva tosho Naukovi praci j statti z medicini Pro revmatichnu epilepsiyu 1787 Pro perenesennya korosti Pro pohodzhennya sifilisu Pro vipadok raku v lyudini Pro astmu usi 1786 1801 Istoriya pro likuvalni vlastivosti prirodi Rosijska polova farmakopeya obidvi 1807 istoriyi Ukrayini Korotka istoriya pro karpatorusiv 1804 Pro pivdenno zahidnu Rusiyu 1826 pedagogiki Mnenie o preobrazovanii uchilish v Rossii O neobhodimosti obuchatsya preimushestvenno otechestvennomu yazyku i nechto ob obuchenii yazykam inostrannym obidvi 1825 Yak pedagog zasudzhuvav haotichnij stan osviti v Rosiyi obstoyuvav dumku zaprovadzhennya zagalnoyi osviti dlya vsih verstv naselennya osnovoyu shkilnoyi osviti vvazhav gromadyanske vihovannya na osnovi ideyi narodnosti vislovlyuvav cinni dumki shodo rozvitku vishih navchalnih zakladiv Vistupav takozh yak poet pisav virshi latinskoyu movoyu Elegiya na smert imperatora Oleksandra I 1825 rik tosho Pidtrimuvav druzhni zv yazki z Jogannom Volfgangom fon Gete buv vchitelem Mikoli Gogolya yakij piznishe visoko ocinyuvav jogo diyalnist PrimitkiIvan Orlaj u sestrinskih Vikiproyektah Portal Biografiyi Portal Nauka Informaciya u Vikidanih Hram Vseh Svyatyh Spisok zahoronennyh lyudej Sajt Cerkvi Vsih Svyatih Odeskoyi yeparhiyi UPC MP ros Arhiv originalu za 27 lipnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2011 Shevchuk A Spasti memorial zashitit chest goroda Gazeta Vechernyaya Odessa 2010 Vip 118 119 9249 9250 14 serpnya z dzherela 3 chervnya 2016 Procitovano 2016 08 03 ros Dzherela ta literaturaOrlaj Ivan Semenovich Ukrainskaya sovetskaya enciklopediya V 12 t 13 kn T 7 K GR USE 1982 S 534 Skripnik P I Orlaj Ivan Semenovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 635 ISBN 978 966 00 1061 1 Bukach V M Z istoriyi Pivdennoukrayinskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni K D Ushinskogo Kerivniki Biografichnij slovnik V M Bukach Odesa PNPU 2018 S 8 9 http dspace pdpu edu ua bitstream 123456789 2244 3 Rektori 20PNPU pdfPosilannyaI Orlaj na Biografiya ru ros