Ні́жинський держа́вний університе́т і́мені Мико́ли Го́голя — заклад вищої освіти IV рівня, що розташований у м. Ніжин, Чернігівської області.
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя | |
---|---|
НДУ | |
Центральний корпус університету | |
Координати: 51°03′12″ пн. ш. 31°52′53″ сх. д. / 51.05325° пн. ш. 31.88127° сх. д. | |
Тип | державний |
Країна | Україна |
Гасло | Labore et Zelo (з лат. «Працею і старанням») |
Назва на честь | Гоголь Микола Васильович |
Засновано | 18201805 |
Ректор | Самойленко Олександр Григорович |
Студентів | 4000 (в 2012-2013 н.р.) |
Випускники | |
Адреса | 16602, Україна, Чернігівська область, Ніжин, вулиця Графська, 2 |
Сайт | Офіційний сайт університету |
Нагороди | |
Nizhyn Gogol State University у Вікісховищі |
Історія
На початку XIX століття український поміщик, князь Ілля Андрійович Безбородько, виконуючи волю померлого брата Олександра Андрійовича Безбородька, почав будувати Ніжинську гімназію вищих наук, місцем для останньої було обрано садибу Безбородьків на правому березі Остра в місті Ніжині. Головний навчальний корпус будував (1805—1817 pp.) академік архітектури Луїджі Руска (італ. Luigi Rusca), і 1820 року відбулося урочисте відкриття гімназії, за статутом прирівняної до університету. У Росії на той час подібними закладами були: Царськосельський (Петербург) та Рішельєвський (Одеса) ліцеї.
- 1805, 25 липня. — Царський сенат прийняв постанову про заснування і будівництво в Ніжині Гімназії вищих наук князя Безбородька.
- 1806, 23 березня. Міністр народної освіти подав на розгляд Головного управління училищ план будівництва Гімназії.
- 1815 Граф О. Г. Кушелєв-Безбородько подарував Гімназії книгозбірню, близько 1900 томів, що лягла в основу майбутньої наукової бібліотеки.
- 1820 — Ніжинська гімназія вищих наук, загальноосвітня, 6 років навчання.
Надавала широку гуманітарну освіту дітям дворян та духовенства. - 1832 — у зв'язку зі «Справою про вільнодумство» були звільнені прогресивно налаштовані професори, а гімназія перетворена на Фізико-математичний ліцей, 3 роки навчання.
- 1835 — вперше серед вузів Лівобережної України зародився аматорський театр.
- 1840 — Юридичний ліцей, 3 роки навчання.
- 1875 — Історико-філологічний інститут князя Безбородька.
- 1909 — на території інституту встановлено погруддя Миколи Гоголя.
- 1918, вересень — Павло Скоропадський затвердив ухвалений Радою міністрів закон про проголошення історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині державною вищою школою України.
- 1920 — Інститут народної освіти.
- 1934 — Педагогічний інститут.
- 1939 — Ніжинський державний педагогічний інститут імені М. В. Гоголя.
- 1998, 4 вересня. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження (№ 1381) «Про створення Ніжинського державного педагогічного університету імені Миколи Гоголя».
- 15 жовтня 2004 — Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя.
Старий корпус
Це монументальна триповерхова споруда з фасадом в 12 струнких білих колон. Корпус поставлено «покоєм», тобто літерою «П» у плані, головним фасадом на схід. Два триповерхові крила з'єднуються двоповерховим центральним об'ємом з колонадою. Зверху колонади розміщується суцільний балкон. Фланкуючі торці виступають непомітно, а тому будівля сприймається як єдиний масив. Ризаліти увінчано трикутними фронтонами з тонким ліпленням рослинного орнаменту в тимпані. Високі вікна на десять шибок надають споруді холодного й казенного вигляду, який посилюється відсутністю будь-яких архітектурних прикрас на видовжених бічних фасадах. Як за своєю загальною композицією, так і за характером деталей це зразок класичної архітектури.
У 1870-х над колонадою був надбудований аттиковий поверх, який з'єднав обидва триповерхові крила.
Картинна галерея
В правому крилі старого корпусу три зали займає картинна галерея університету. Один із її залів присвячений творчості Сергія Шишка, який був частим гостем цього навчального закладу і протягом 1982—1984 подарував йому 36 власних творчих робіт. Це одне з найбільших державних зібрань живописних полотен цього художника. Унікальність даної колекції полягає в тому, що тут представлені картини різних етапів творчого зростання та розвитку митця. Є в колекції ранні роботи, присвячені Ніжинському вузу («Ніжинський педінститут», 1940, «Парк біля інституту влітку», 1939); картини 1950-1960-х («Дощ над Дніпром», «Весна», 1954, «Прояснюється», 1958), і полотна більш пізнього періоду («Над тихим Пслом», 1971, «У парку імені Ватутіна» 1975).
Факультети
- філологічний
- історико-юридичний
- іноземних мов
- культури і мистецтв
- психології та соціальної роботи
- природничо-географічних і точних наук
Видатні люди
Випускники Ніжинської гімназії вищих наук
- Гоголь Микола (травень 1821 — червень 1828) — український прозаїк, драматург, поет, історик, фольклорист.
- Афанасьєв-Чужбинський Олександр — український та російський письменник, етнограф, фольклорист, історик, мовознавець.
- Гребінка Євген (в Ніжині він написав рядки відомого романсу «Очи черные») — письменник, педагог, видавець.
- Забіла Віктор — український .
- Кукольник Нестор — російський письменник українського походження першої половини XIX століття.
- Лазаревський Олександр — український історик і генеалог.
- Горонович Андрій — художник школи К. Брюллова.
- Мокрицький Аполлон — портретний живописець (1811—1871), учень К. Брюллова і А. Венеціанова.
- Де Бальмен Яків (вперше проілюстрував «Кобзар» Тараса Шевченка) — український художник-аматор, офіцер, автор кількох рукописних повістей, що за життя не були опубліковані, онук Антона де Бальмена.
- Тарновський Василь (старший) — український етнограф, історик права, громадський діяч, родом із Качанівки на Чернігівщині.
- — видатний російський сходознавець грецького походження, дипломат, письменник та історик.
- Редькін Петро — філософ права і педагог, геґельянець, видатний представник лібералізму.
- Каталєй Василь (1816–1877) — учасник російсько-турецької війни 1877—1878 рр.
- Прокопович Микола Якович — поет, редактор першого 4-томного «Збори творів» М. Гоголя , його багаторічний кореспондент та близький друг.
Випускники Фізико-математичного ліцею
- Сементовський Микола Максимович — український письменник, історик і краєзнавець. Член Імператорського Російського та Археологічного товариств, автор популярних книг про Київ.
- Сементовський Костянтин Максимович — український етнограф, фольклорист і літературний критик.
- Д. І. Журавський
- Собко Петро Іванович — російський інженер українського походження і вчений у галузі будівельної механіки та залізничної справи.
Випускники Юридичного ліцею
- Францішек Казимирович Богушевич — білоруський поет, один з засновників нової білоруської літератури (навчався 1865 — 1868 рр.).
- Л. І. Глібов — байкар, поет і перекладач.
- Гербель Микола Васильович — російський поет, перекладач, редактор та видавець.
- Стравинський Федір Гнатович — український співак (випускник 1869 р.), батько композитора Ігоря Стравинського.
- Леонтович Федір Іванович — історик права, ректор Новоросійського університету у 1869—1877 рр. (випускник 1855 р.).
- Горб-Ромашкевич Феодосій Косьмич — правознавець та економіст.
Випускники історико-філологічного інституту
- Волков Роман Михайлович — фольклорист, літературознавець.
- Даденков Микола Федорович — педагог і вчений.
- Демков Михайло Іванович — український педагог, теоретик, історик та популяризатор педагогіки.
- — радянський філолог-славіст та історик, академік АН СРСР (1931).
- Дубровський Василь Васильович — український громадський і релігійний діяч, історик.
- Казьмін Петро Михайлович — фольклорист, Народний артист СРСР.
- Карпеко Олександр Олександрович — ректор Київського університету (1924—1925).
- Карський Юхим Федорович — видатний білоруський мовознавець, філолог-славіст, палеограф, етнограф, академік Петербурзької (1916) та Російської (1917) Академії наук (згодом АН СРСР), дійсний член Академії наук СРСР (1925) та Чеської Академії наук (1929).
- Кириченко Ілля Микитович — український мовознавець, кандидат філологічних наук з 1945, член-кореспондент АН УРСР з 1951.
- Петровський Микола Неонович — радянський історик.
- Піятухович Михайло Миколайович — білоруський літературознавець, педагог.
- Рєзанов Володимир Іванович- літературознавець.
- Рябов Анатолій Павлович — ерзянський філолог, діалектолог фіно-угорських мов.
- Савченко Федір Якович — історик, літературознавець і публіцист родом з м. Хорол Полтавської губернії, дійсний член НТШ.
- Фастовська Іда Йосипівна — архівіст, філолог.
- Шандрук Павло Феофанович — видатний український військовий діяч, генерал-хорунжий Армії УНР, дійсний член НТШ.
Випускники інституту народної освіти і педагогічного інституту
- Балашов Лев Сергійович — ботанік, доктор біологічних наук, професор.
- Гуцало Євген Пилипович — український письменник та журналіст.
- Дністровий Анатолій — український письменник, філософ, журналіст.
- Желіба Олександр Володимирович — український геральдист, педагог.
- Забарний Олександр Вадимович — український вчений-філолог, літературознавець, поет, прозаїк.
- Кошелівець Іван Максимович (справжнє прізвище Ярешко, 1907—1999, випуск 1930) — український літературознавець, літературний критик, публіцист, редактор, перекладач, мемуарист, громадський діяч.
- (1900—1988) — перша дівчина-студентка Ніжинського інституту народної освіти, вчителька.
- Москотін Леонід Павлович (1956—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Одарченко Петро Васильович — український літературо- та мовознавець, критик, педагог, дійсний член УВАН та НТШ.
- Левін Борис Наумович — письменник.
- Шиян Кир Карлович — історик.
- Штепа Костянтин Теодосійович — український історик.
- Павелко Олексій Пилипович — філософ.
- Ольга Мак — українська письменниця, член Об'єднання українських письменників «Слово» і Національної спілки письменників України.
- Позичанюк Йосип Іванович — Держсекретар інформації і пропаганди в УДП, політичний керівник УПА, голова Бюро інформації УГВР, полковник УПА.
- Шарапановська Оксана Василівна — письменниця.
Відомий студент
Викладачі
- Бережков Михайло Миколайович
- Боголюбов Микола Михайлович
- Грот Микола Якович — російський філософ-ідеаліст, професор Московського університету, голова Московського психологічного товариства, перший редактор журналу «Питання філософії і психології».
- Дорохіна Любов Олексіївна — українська диригентка, музична педагогиня.
- Дубравін Валентин Володимирович — кандидат мистецтвознавства, професор, етномузикознавець, композитор.
- Кавунник Олена Анатоліївна — українська музикознавиця.
- Качановський Володимир Васильович
- Кедун Іван Станіславович - український археолог.
- Леп'явко Сергій Анатолійович — доктор історичних наук, професор, співзасновник і директор Сіверського інституту регіональних досліджень.
- Луняк Євген Миколайович — український науковець, історик, доктор історичних наук (2013), завідувач кафедри історії України Ніжинського державного університету імені Гоголя, професор. Дослдіник українсько-французьких історичних зв'язків. Учасник російсько-української війни у складі танкових військ Збройних Сил України.
- Люперсольський Петро Іванович — антикознавець, професор.
- Овдієнко Петро Павлович (14 травня 1959 — 11 вересня 2009) — історик, фахівець в галузі дослідження подій Української революції 1917—1921 рр.
- Пінчук Степан Петрович — доцент кафедри української літератури (1973-1977), доктор філологічних наук
- Повод Марко Іванович (1910—1985) — український педагог і науковець, кандидат філософських наук, доцент, викладач (1935—1963) Ніжинського державного педагогічного інституту ім. М. В. Гоголя, декан факультету мови і літератури, зав. кафедрою філософії, ректор (1954—1963).
- Пономаренко Олександр Іванович — український науковець-прикладний математик, соросівський професор, доцент кафедри прикладної математики та інформатики.
- Ричка Володимир Михайлович
- Рубель Вадим Анатолійович
- Самойленко Григорій Васильович — доктор філологічних наук, професор.
- Тихомиров Павло Васильович — ректор Ніжинського інституту народної освіти.
Співпраця з Громадською організацією «Вікімедіа Україна»
створено для координації співпраці спільноти української Вікіпедії, викладачів та студентів НДУ ім. Миколи Гоголя та ГО «Вікімедіа Україна»
28 грудня 2012 між Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя та ГО «Вікімедіа Україна» було підписано меморандум про співпрацю спрямований, зокрема, на поширення серед викладачів університету форми самостійної роботи студентів у Вікіпедії (замість написання рефератів).
Студентське самоврядування
В університеті активно функціонують студентська рада, розвивають таланти молоді різноманітні гуртки та клуби. На історико-юридичному факультеті діє .
Див. також
- Бібліотека Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя
- Історико-філологічне товариство при історико-філологічному інституті князя Безбородька в Ніжині
- 200 років Ніжинському державному університету імені Миколи Гоголя (монета)
- Известия Нежинского историко-филологического института Князя Безбородко
Примітки
- Працею і старанням
- Або 1805 року, якщо брати до уваги сам наказ про заснування Олександра І
- Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 75 (5565), 2 квітня, с. 1.
- . Картинна галерея. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 25 вересня 2016.
- Ніжин - європейське місто [Текст] / Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко ; Міжнар. фонд "Відродження" [та ін.]. - Чернігів : Лозовий В. М., 2010. - С. 44 (PDF). Г. В. Самойленко (укр.). 26 жовтня 2010. Процитовано 5 травня 2020.
Джерела та література
- А. В. Блануца. Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 394. — .
- А. В. Блануца. Історико-філолологічний інститут князя Безбородька // там же, с.397
Література
- Аніщенко В. О. Статут Гімназії вищих наук князя Безбородко / В. О. Аніщенко, О. В. Аніщенко, М. І. Супруненко // Наук. записки / Ніжин. держ. пед. ун-т. Психолого-педагогічні науки. — № 2. — Ніжин, 2001. -С. 128—140.
- Гімназія вищих наук кн. Безбородька (1820—1832) // Самойленко Г. В. Ніжинський державний педагогічний університет/Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко. — Ніжин, 1999.
- Євтух Б. М. Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька // Енциклопедія освіти / гол. ред. Василь Кремень. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — . — С. 586—587.
- Самойленко Г. В. Ніжинський державний педагогічний університет імені Миколи Гоголя / Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко. — Ніжин, 1999. — 278с.
- Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко (в Нежине), СПб.: 1881
Посилання
- Юридичний ліцей князя Безбородька // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Ніжинський ліцей // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 557.
- Гімназія Вищих Наук і Ліцей Князя Безбородька (1820—1832)[недоступне посилання з червня 2019][недоступне посилання]
- Офіційний сайт університету
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ni zhinskij derzha vnij universite t i meni Miko li Go golya zaklad vishoyi osviti IV rivnya sho roztashovanij u m Nizhin Chernigivskoyi oblasti Nizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli GogolyaNDU den universitetu riven akreditaciyiCentralnij korpus universitetuKoordinati 51 03 12 pn sh 31 52 53 sh d 51 05325 pn sh 31 88127 sh d 51 05325 31 88127TipderzhavnijKrayina UkrayinaGasloLabore et Zelo z lat Praceyu i starannyam Nazva na chestGogol Mikola VasilovichZasnovano18201805RektorSamojlenko Oleksandr GrigorovichStudentiv4000 v 2012 2013 n r VipusknikiKategoriya Vipuskniki Nizhinskogo pedagogichnogo institutuAdresa16602 Ukrayina Chernigivska oblast Nizhin vulicya Grafska 2SajtOficijnij sajt universitetuNagorodi Nizhyn Gogol State University u VikishovishiIstoriyaDokladnishe Istoriya Nizhinskogo derzhavnogo universitetu imeni Mikoli Gogolya Na pochatku XIX stolittya ukrayinskij pomishik knyaz Illya Andrijovich Bezborodko vikonuyuchi volyu pomerlogo brata Oleksandra Andrijovicha Bezborodka pochav buduvati Nizhinsku gimnaziyu vishih nauk miscem dlya ostannoyi bulo obrano sadibu Bezborodkiv na pravomu berezi Ostra v misti Nizhini Golovnij navchalnij korpus buduvav 1805 1817 pp akademik arhitekturi Luyidzhi Ruska ital Luigi Rusca i 1820 roku vidbulosya urochiste vidkrittya gimnaziyi za statutom pririvnyanoyi do universitetu U Rosiyi na toj chas podibnimi zakladami buli Carskoselskij Peterburg ta Rishelyevskij Odesa liceyi 1805 25 lipnya Carskij senat prijnyav postanovu pro zasnuvannya i budivnictvo v Nizhini Gimnaziyi vishih nauk knyazya Bezborodka 1806 23 bereznya Ministr narodnoyi osviti podav na rozglyad Golovnogo upravlinnya uchilish plan budivnictva Gimnaziyi 1815 Graf O G Kushelyev Bezborodko podaruvav Gimnaziyi knigozbirnyu blizko 1900 tomiv sho lyagla v osnovu majbutnoyi naukovoyi biblioteki 1820 Nizhinska gimnaziya vishih nauk zagalnoosvitnya 6 rokiv navchannya Nadavala shiroku gumanitarnu osvitu dityam dvoryan ta duhovenstva 1832 u zv yazku zi Spravoyu pro vilnodumstvo buli zvilneni progresivno nalashtovani profesori a gimnaziya peretvorena na Fiziko matematichnij licej 3 roki navchannya 1835 vpershe sered vuziv Livoberezhnoyi Ukrayini zarodivsya amatorskij teatr 1840 Yuridichnij licej 3 roki navchannya 1875 Istoriko filologichnij institut knyazya Bezborodka Yuvilejna moneta NBU prisvyachena univesiteti im Gogolya 1909 na teritoriyi institutu vstanovleno pogruddya Mikoli Gogolya 1918 veresen Pavlo Skoropadskij zatverdiv uhvalenij Radoyu ministriv zakon pro progoloshennya istoriko filologichnogo institutu knyazya Bezborodka v Nizhini derzhavnoyu vishoyu shkoloyu Ukrayini 1920 Institut narodnoyi osviti 1934 Pedagogichnij institut 1939 Nizhinskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni M V Gogolya 1998 4 veresnya Kabinet Ministriv Ukrayini prijnyav rozporyadzhennya 1381 Pro stvorennya Nizhinskogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Mikoli Gogolya 15 zhovtnya 2004 Nizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli Gogolya Starij korpusStarij korpus Ce monumentalna tripoverhova sporuda z fasadom v 12 strunkih bilih kolon Korpus postavleno pokoyem tobto literoyu P u plani golovnim fasadom na shid Dva tripoverhovi krila z yednuyutsya dvopoverhovim centralnim ob yemom z kolonadoyu Zverhu kolonadi rozmishuyetsya sucilnij balkon Flankuyuchi torci vistupayut nepomitno a tomu budivlya sprijmayetsya yak yedinij masiv Rizaliti uvinchano trikutnimi frontonami z tonkim liplennyam roslinnogo ornamentu v timpani Visoki vikna na desyat shibok nadayut sporudi holodnogo j kazennogo viglyadu yakij posilyuyetsya vidsutnistyu bud yakih arhitekturnih prikras na vidovzhenih bichnih fasadah Yak za svoyeyu zagalnoyu kompoziciyeyu tak i za harakterom detalej ce zrazok klasichnoyi arhitekturi U 1870 h nad kolonadoyu buv nadbudovanij attikovij poverh yakij z yednav obidva tripoverhovi krila Kartinna galereyaV pravomu krili starogo korpusu tri zali zajmaye kartinna galereya universitetu Odin iz yiyi zaliv prisvyachenij tvorchosti Sergiya Shishka yakij buv chastim gostem cogo navchalnogo zakladu i protyagom 1982 1984 podaruvav jomu 36 vlasnih tvorchih robit Ce odne z najbilshih derzhavnih zibran zhivopisnih poloten cogo hudozhnika Unikalnist danoyi kolekciyi polyagaye v tomu sho tut predstavleni kartini riznih etapiv tvorchogo zrostannya ta rozvitku mitcya Ye v kolekciyi ranni roboti prisvyacheni Nizhinskomu vuzu Nizhinskij pedinstitut 1940 Park bilya institutu vlitku 1939 kartini 1950 1960 h Dosh nad Dniprom Vesna 1954 Proyasnyuyetsya 1958 i polotna bilsh piznogo periodu Nad tihim Pslom 1971 U parku imeni Vatutina 1975 Fakultetifilologichnij istoriko yuridichnij inozemnih mov kulturi i mistectv psihologiyi ta socialnoyi roboti prirodnicho geografichnih i tochnih naukVidatni lyudiVipuskniki Nizhinskoyi gimnaziyi vishih nauk Gogol Mikola traven 1821 cherven 1828 ukrayinskij prozayik dramaturg poet istorik folklorist Afanasyev Chuzhbinskij Oleksandr ukrayinskij ta rosijskij pismennik etnograf folklorist istorik movoznavec Grebinka Yevgen v Nizhini vin napisav ryadki vidomogo romansu Ochi chernye pismennik pedagog vidavec Zabila Viktor ukrayinskij Kukolnik Nestor rosijskij pismennik ukrayinskogo pohodzhennya pershoyi polovini XIX stolittya Lazarevskij Oleksandr ukrayinskij istorik i genealog Goronovich Andrij hudozhnik shkoli K Bryullova Mokrickij Apollon portretnij zhivopisec 1811 1871 uchen K Bryullova i A Venecianova De Balmen Yakiv vpershe proilyustruvav Kobzar Tarasa Shevchenka ukrayinskij hudozhnik amator oficer avtor kilkoh rukopisnih povistej sho za zhittya ne buli opublikovani onuk Antona de Balmena Tarnovskij Vasil starshij ukrayinskij etnograf istorik prava gromadskij diyach rodom iz Kachanivki na Chernigivshini vidatnij rosijskij shodoznavec greckogo pohodzhennya diplomat pismennik ta istorik Redkin Petro filosof prava i pedagog gegelyanec vidatnij predstavnik liberalizmu Katalyej Vasil 1816 1877 uchasnik rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr Prokopovich Mikola Yakovich poet redaktor pershogo 4 tomnogo Zbori tvoriv M Gogolya jogo bagatorichnij korespondent ta blizkij drug Vipuskniki Fiziko matematichnogo liceyu Sementovskij Mikola Maksimovich ukrayinskij pismennik istorik i krayeznavec Chlen Imperatorskogo Rosijskogo ta Arheologichnogo tovaristv avtor populyarnih knig pro Kiyiv Sementovskij Kostyantin Maksimovich ukrayinskij etnograf folklorist i literaturnij kritik D I Zhuravskij Sobko Petro Ivanovich rosijskij inzhener ukrayinskogo pohodzhennya i vchenij u galuzi budivelnoyi mehaniki ta zaliznichnoyi spravi Vipuskniki Yuridichnogo liceyu Francishek Kazimirovich Bogushevich biloruskij poet odin z zasnovnikiv novoyi biloruskoyi literaturi navchavsya 1865 1868 rr L I Glibov bajkar poet i perekladach Gerbel Mikola Vasilovich rosijskij poet perekladach redaktor ta vidavec Stravinskij Fedir Gnatovich ukrayinskij spivak vipusknik 1869 r batko kompozitora Igorya Stravinskogo Leontovich Fedir Ivanovich istorik prava rektor Novorosijskogo universitetu u 1869 1877 rr vipusknik 1855 r Gorb Romashkevich Feodosij Kosmich pravoznavec ta ekonomist Vipuskniki istoriko filologichnogo institutu Volkov Roman Mihajlovich folklorist literaturoznavec Dadenkov Mikola Fedorovich pedagog i vchenij Demkov Mihajlo Ivanovich ukrayinskij pedagog teoretik istorik ta populyarizator pedagogiki radyanskij filolog slavist ta istorik akademik AN SRSR 1931 Dubrovskij Vasil Vasilovich ukrayinskij gromadskij i religijnij diyach istorik Kazmin Petro Mihajlovich folklorist Narodnij artist SRSR Karpeko Oleksandr Oleksandrovich rektor Kiyivskogo universitetu 1924 1925 Karskij Yuhim Fedorovich vidatnij biloruskij movoznavec filolog slavist paleograf etnograf akademik Peterburzkoyi 1916 ta Rosijskoyi 1917 Akademiyi nauk zgodom AN SRSR dijsnij chlen Akademiyi nauk SRSR 1925 ta Cheskoyi Akademiyi nauk 1929 Kirichenko Illya Mikitovich ukrayinskij movoznavec kandidat filologichnih nauk z 1945 chlen korespondent AN URSR z 1951 Petrovskij Mikola Neonovich radyanskij istorik Piyatuhovich Mihajlo Mikolajovich biloruskij literaturoznavec pedagog Ryezanov Volodimir Ivanovich literaturoznavec Ryabov Anatolij Pavlovich erzyanskij filolog dialektolog fino ugorskih mov Savchenko Fedir Yakovich istorik literaturoznavec i publicist rodom z m Horol Poltavskoyi guberniyi dijsnij chlen NTSh Fastovska Ida Josipivna arhivist filolog Shandruk Pavlo Feofanovich vidatnij ukrayinskij vijskovij diyach general horunzhij Armiyi UNR dijsnij chlen NTSh Vipuskniki institutu narodnoyi osviti i pedagogichnogo institutu Pechatka Nizhinskogo institutu narodnoyi osvitiOlena Levkovceva persha divchina studentka Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti u 1919 rociBalashov Lev Sergijovich botanik doktor biologichnih nauk profesor Gucalo Yevgen Pilipovich ukrayinskij pismennik ta zhurnalist Dnistrovij Anatolij ukrayinskij pismennik filosof zhurnalist Zheliba Oleksandr Volodimirovich ukrayinskij geraldist pedagog Zabarnij Oleksandr Vadimovich ukrayinskij vchenij filolog literaturoznavec poet prozayik Koshelivec Ivan Maksimovich spravzhnye prizvishe Yareshko 1907 1999 vipusk 1930 ukrayinskij literaturoznavec literaturnij kritik publicist redaktor perekladach memuarist gromadskij diyach 1900 1988 persha divchina studentka Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti vchitelka Moskotin Leonid Pavlovich 1956 2015 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Odarchenko Petro Vasilovich ukrayinskij literaturo ta movoznavec kritik pedagog dijsnij chlen UVAN ta NTSh Levin Boris Naumovich pismennik Shiyan Kir Karlovich istorik Shtepa Kostyantin Teodosijovich ukrayinskij istorik Pavelko Oleksij Pilipovich filosof Olga Mak ukrayinska pismennicya chlen Ob yednannya ukrayinskih pismennikiv Slovo i Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini Pozichanyuk Josip Ivanovich Derzhsekretar informaciyi i propagandi v UDP politichnij kerivnik UPA golova Byuro informaciyi UGVR polkovnik UPA Sharapanovska Oksana Vasilivna pismennicya Vidomij student Popovich Vladislav MikolajovichVikladachi Berezhkov Mihajlo Mikolajovich Bogolyubov Mikola Mihajlovich Grot Mikola Yakovich rosijskij filosof idealist profesor Moskovskogo universitetu golova Moskovskogo psihologichnogo tovaristva pershij redaktor zhurnalu Pitannya filosofiyi i psihologiyi Dorohina Lyubov Oleksiyivna ukrayinska dirigentka muzichna pedagoginya Dubravin Valentin Volodimirovich kandidat mistectvoznavstva profesor etnomuzikoznavec kompozitor Kavunnik Olena Anatoliyivna ukrayinska muzikoznavicya Kachanovskij Volodimir Vasilovich Kedun Ivan Stanislavovich ukrayinskij arheolog Lep yavko Sergij Anatolijovich doktor istorichnih nauk profesor spivzasnovnik i direktor Siverskogo institutu regionalnih doslidzhen Lunyak Yevgen Mikolajovich ukrayinskij naukovec istorik doktor istorichnih nauk 2013 zaviduvach kafedri istoriyi Ukrayini Nizhinskogo derzhavnogo universitetu imeni Gogolya profesor Dosldinik ukrayinsko francuzkih istorichnih zv yazkiv Uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni u skladi tankovih vijsk Zbrojnih Sil Ukrayini Lyupersolskij Petro Ivanovich antikoznavec profesor Ovdiyenko Petro Pavlovich 14 travnya 1959 11 veresnya 2009 istorik fahivec v galuzi doslidzhennya podij Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 rr Pinchuk Stepan Petrovich docent kafedri ukrayinskoyi literaturi 1973 1977 doktor filologichnih nauk Povod Marko Ivanovich 1910 1985 ukrayinskij pedagog i naukovec kandidat filosofskih nauk docent vikladach 1935 1963 Nizhinskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu im M V Gogolya dekan fakultetu movi i literaturi zav kafedroyu filosofiyi rektor 1954 1963 Ponomarenko Oleksandr Ivanovich ukrayinskij naukovec prikladnij matematik sorosivskij profesor docent kafedri prikladnoyi matematiki ta informatiki Richka Volodimir Mihajlovich Rubel Vadim Anatolijovich Samojlenko Grigorij Vasilovich doktor filologichnih nauk profesor Tihomirov Pavlo Vasilovich rektor Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti Spivpracya z Gromadskoyu organizaciyeyu Vikimedia Ukrayina Vruchennya podarunku universitetskogo konkursu statej Vikipediyi za 2016 17 navchalnij rik magistru Volodimiru Barovu Vikiproyekt NDU im Mikoli Gogolya stvoreno dlya koordinaciyi spivpraci spilnoti ukrayinskoyi Vikipediyi vikladachiv ta studentiv NDU im Mikoli Gogolya ta GO Vikimedia Ukrayina 28 grudnya 2012 mizh Nizhinskim derzhavnim universitetom imeni Mikoli Gogolya ta GO Vikimedia Ukrayina bulo pidpisano memorandum pro spivpracyu spryamovanij zokrema na poshirennya sered vikladachiv universitetu formi samostijnoyi roboti studentiv u Vikipediyi zamist napisannya referativ Studentske samovryaduvannyaV universiteti aktivno funkcionuyut studentska rada rozvivayut talanti molodi riznomanitni gurtki ta klubi Na istoriko yuridichnomu fakulteti diye Div takozhBiblioteka Nizhinskogo derzhavnogo universitetu imeni Mikoli Gogolya Istoriko filologichne tovaristvo pri istoriko filologichnomu instituti knyazya Bezborodka v Nizhini 200 rokiv Nizhinskomu derzhavnomu universitetu imeni Mikoli Gogolya moneta Izvestiya Nezhinskogo istoriko filologicheskogo instituta Knyazya BezborodkoPrimitkiPraceyu i starannyam Abo 1805 roku yaksho brati do uvagi sam nakaz pro zasnuvannya Oleksandra I Visti rad deputativ trudyashih URSR 1939 75 5565 2 kvitnya s 1 Kartinna galereya Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2016 Procitovano 25 veresnya 2016 Nizhin yevropejske misto Tekst G V Samojlenko O G Samojlenko Mizhnar fond Vidrodzhennya ta in Chernigiv Lozovij V M 2010 S 44 PDF G V Samojlenko ukr 26 zhovtnya 2010 Procitovano 5 travnya 2020 Dzherela ta literaturaA V Blanuca Nizhinska gimnaziya vishih nauk knyazya Bezborodka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 394 ISBN 978 966 00 1061 1 A V Blanuca Istoriko filolologichnij institut knyazya Bezborodka tam zhe s 397Literatura Anishenko V O Statut Gimnaziyi vishih nauk knyazya Bezborodko V O Anishenko O V Anishenko M I Suprunenko Nauk zapiski Nizhin derzh ped un t Psihologo pedagogichni nauki 2 Nizhin 2001 S 128 140 Gimnaziya vishih nauk kn Bezborodka 1820 1832 Samojlenko G V Nizhinskij derzhavnij pedagogichnij universitet G V Samojlenko O G Samojlenko Nizhin 1999 Yevtuh B M Nizhinska gimnaziya vishih nauk knyazya Bezborodka Enciklopediya osviti gol red Vasil Kremen K Yurinkom Inter 2008 ISBN 978 966 667 281 3 S 586 587 Samojlenko G V Nizhinskij derzhavnij pedagogichnij universitet imeni Mikoli Gogolya G V Samojlenko O G Samojlenko Nizhin 1999 278s Gimnaziya vysshih nauk i licej knyazya Bezborodko v Nezhine SPb 1881PosilannyaYuridichnij licej knyazya Bezborodka Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Nizhinskij licej Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 557 Portal Istoriya Portal Arhitektura Portal Ukrayina Gimnaziya Vishih Nauk i Licej Knyazya Bezborodka 1820 1832 nedostupne posilannya z chervnya 2019 nedostupne posilannya Oficijnij sajt universitetu