Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

автор видів Лев Сергійович БалашовНародився17 лютого 1929 1929 02 17 Ленінград нині Санкт Петербург Помер27 червня 2015

Балашов Лев Сергійович

Балашов Лев Сергійович

Лев Сергійович Балашов
image
Народився17 лютого 1929(1929-02-17)
Ленінград (нині Санкт-Петербург)
Помер27 червня 2015(2015-06-27) (86 років)
Київ
Місце проживанняКиїв
Країнаimage Україна
Діяльністьгеоботанік
Alma materНіжинський державний педагогічний інститут імені М. В. Гоголя
Галузьботаніка, геоботаніка
ЗакладІнститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор біологічних наук
Науковий керівникЄ. М. Брадіс
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Балашов.

Лев Сергі́йович Балашо́в (17 лютого 1929(19290217), Ленінград — 27 червня 2015, Київ) — український геоботанік російського походження, професор (2015), доктор біологічних наук (1994). Лауреат премії АН УРСР імені М. Г. Холодного (1990). Автор понад 200 наукових праць, зокрема 9 монографій.

Вивчав лучну та болотну рослинність Полісся та Лісостепу України, їх зміну під впливом діяльності людини, зокрема наслідки Чорнобильської катастрофи. Зробив суттєвий внесок в охорону природи України, обґрунтувавши створення близько 20-ти заповідних територій і виступаючи проти осушення боліт і річок Полісся.

Життєпис

Дитинство

Народився в Ленінграді (нині Санкт-Петербург), більшу частину дитинства провів у його передмісті Сестрорецьку на північному узбережжі Фінської затоки. Батьки  — Сергій Іванович і Марія Сергіївна (дівоче прізвище Петрова), за освітою відповідно радіоелектронник та інженер-електрик, були громадськими активістами, [ru]. Батько працював на заводі [ru] і згодом інженером у відділеній від заводу Центральній лабораторії провідного зв'язку, займаючись радіоелектронікою. Мати після народження другої дитини, Ірини, працювала бухгалтером у приміському колгоспі.

Перед Блокадою Ленінграду в 1941 році разом із матір'ю і сестрою був евакуйований з міста у Вологодську область, де вони працювали в колгоспі. Батько Л. С. Балашова у війну був приписаний до військового складу ПММ. У 1944 році з військовою частиною батька вся родина потрапила в Румунію, де Л. С. Балашов два роки ходив до радянської школи в Бухаресті. Певний час родина також жила в Рені Одеської області. Згодом осіли у місті Ніжин Чернігівської області, де поховані батьки Л. С. Балашова. У Ленінград родина не повернулася через проблеми зі здоров'ям С. І. Балашова: лікарі рекомендували йому південніший клімат.

Освіта і подальше життя

Навчався в Ніжинському державному педагогічному інституті імені М. В. Гоголя, який закінчив 1952 року. Під час навчання зустрів свою майбутню дружину, однокурсницю Світлану Петрівну Головко (1930—2011) з міста Миргорода.

У 1952–1959 роках працював асистентом кафедри ботаніки Ніжинського педагогічного інституту.

1959 року вступив до аспірантури в Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України. Його науковим керівником тут була болотознавець Єлизавета Модестівна Брадіс. З 1962 року працював у відділі геоботаніки цього закладу, переїхавши з дружиною і двома синами у Київ, де отримав у 1964 році квартиру в Академмістечку на бульварі Вернадського.

У 1965 році захистив кандидатську дисертацію. З 1969 року працював на посаді старшого наукового співробітника Інституту ботаніки.

1994 року захистив докторську дисертацію і після цього продовжив працювати у відділі геоботаніки провідним науковим співробітником.

З 2006 року був частково зайнятий у Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка, де працював над підготовкою нових кадрів, керував дисертаційними роботами.

До останніх місяців свого життя зберігав працездатність і ясність мислення, продовжуючи наукову діяльність до початку 2015 року. Помер 28 червня 2015 року від ускладнень після інсульту. Сини, онуки та правнуки Л. С. Балашова живуть у Києві. Один з онуків — зоолог І. О. Балашов.

Наукові дослідження

У період навчання в аспірантурі діяльність Л. С. Балашова була спрямована на вивченні рослинності долини р. Снов у Чернігівському Поліссі. Опублікував низку праць на цю тему у 1961—1971 роках. Основна увага в цих працях була приділена вивченню лук, боліт і вищої водної рослинності. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Луки заплави р. Снов».

Л. С. Балашов вивчав рослинність на багатьох болотних і лучних ділянках Полісся, які мають пріоритетну природоохоронну цінність. Наприклад, особливу увагу в 1970-х роках було приділено болотам Видра (Чернігівщина) та Переброди (Рівненщина). За результатами таких досліджень Л. С. Балашов зробив значний внесок у справу охорони природи, обґрунтувавши створення загалом близько 20 болотних і лучних природоохоронних об'єктів.

З 1970-х років Л. С. Балашов багато працював на вивчення рослинності Поліського природного заповідника, першим з ботаніків детально описавши цю територію. Запропонував зонування заповідника, виділення ділянок повної заповідності. У 1983 році результатом цієї роботи стала монографія про рослинність Поліського заповідника.

Інтенсивно вивчав вплив меліорації, осушення боліт, на рослинність Полісся, зазначаючи при цьому її негативний вплив на довкілля. З 1970-х років досить активно виступав проти масового осушення боліт і річок Полісся, зокрема проти таких планів щодо р. Снов. Намагався вплинути на цю проблему публікуючи заклики скоротити обсяги осушення земель у газеті «Правда Украины» та науково-популярному журналі «Рідна Природа». Особливо вагомі наукові праці Л. С. Балашова щодо впливу меліорації на рослинність були опубліковані на початку 1980-х років, зокрема монографія «Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации» (1982).

Значна кількість праць Л. С. Балашова була присвячена класифікації лучної рослинності. Найбільш значні з таких робіт були опубліковані у другій половині 1980-х років, перш за все це монографія «Типология лугов Украины и их рациональное использование» 1988 року.

Був одним з авторів відомої науково-популярної книги про Полісся «В краю ландыша и азалии» (1989).

Докторська дисертація — «Антропогенні зміни, оптимізація використання і охорона трав'янистої рослинності Полісся і Лісостепу України» (1994).

Відразу після Чорнобильської катастрофи і до 2001 року активно вивчав зміни рослинності у зоні відчуження, вплив радіоактивного забруднення на довкілля, присвячуючи цим питанням свою основну увагу і опублікувавши на цю тему значну кількість наукових праць.

Найважливіші праці

Наукові статті

  • Балашов Л. С. Рослинність мезотрофних боліт долини р. Снов // Український ботанічний журнал. — 1962. — 19, № 1. — С. 64-72.
  • Брадис Е. М., Балашев Л. С. Болота Западной Подолии // Природа болот и методы их исследования. — Ленинград: Наука, 1967. — С. 43-47.
  • Пашкевич Г. О., Балашов Л. С. Розвиток рослинності долини р. Снов в голоцені // Фізична географія та геоморфологія. — 1971. — 6. — С. 66-72.
  • Балашев Л. С. Индикация интенсивности осушения болот по растительному покрову // Экология. — 1980. — № 3. — С. 31-36.
  • Балашев Л. С. Антропогенные изменения лугов Украинского Полесья // Экология. — 1991. — № 1. — С. 3-9.
  • Балашов Л. С., Францевич Л. І. Чи оголошувати зону відчуження і зону безумовного (обов'язкового) відселення заповідником? // Бюлетень екологічного стану зони відчуження. — 1997. — 10. — С. 21-26.
  • Балашов Л. С. Прогноз розвитку рослинного покриву на території зони відчуження ЧАЕС // Український ботанічний журнал. — 1999. — 56, № 3. — С. 388—393.
  • Балашев Л. С., Зуб Л. Н., Савицкий А. А. Типы водоемов Киева по флористическому составу высшей водной растительности // Биология внутренних вод. — 2000. — № 1. — С. 5-12.
  • Балашов Л. С. Рослини Червоної книги України у зоні відчуження ЧАЕС // Український ботанічний журнал. — 2003. — 60, № 5. — С. 528—536.
  • Слівінська К. А., Балашов Л. С. Фітоценотичний склад кормових угідь коня Пржевальського (Equus przewalskii Poljakov, 1881) в умовах Чорнобильської зони відчуження // Український ботанічний журнал. — 2006. — 63, № 1. — С. 22-30.
  • Балашов Л. С. Класифікація екосистем заплавних лук України // Український фітоценотичний збірник. Серія С. — 2006. — 23. — С. 107—113.

Монографії

  • Балашев Л. С., Андриенко Т. Л., Григора И. М., Кузьмичев А. И. Изменение растительности и флоры болот УССР под влиянием мелиорации. — Киев: Наукова Думка, 1982. — 290 с.
  • Балашев Л. С. Растительность Полесского государственного заповедника. — Киев, 1983. — 160 с.
  • Балашев Л. С., Сипайлова Л. М., Соломаха В. А., Шеляг-Сосонко Ю. Р. Типология лугов Украины и их рациональное использование. — Киев: Наукова Думка, 1988. — 240 с.
  • Воробйов Є. О., Балашов Л. С., Соломаха В. А. Синтаксономія рослинності Поліського природного заповідника // Український фітоценотичний збірник. Серія Б. — 1997. — 1(8). — 128 с.
  • Шестопалов В. М., Францевич Л. І., Балашов Л. С. та ін. Автореабілітаційні процеси в екосистемах Чорнобильської зони відчуження. — Київ: АНТ Лтд, 2001. — 252 с.
  • Балашов Л. С., Даниленко М. А., Сипайлова Л. М. Кормовиробництво. Луки Чернігівщини. — Чернігів: Чернігівські обереги, 2006. — 280 с.

Науково-популярні видання

  • Смык Г. К., Балашев Л. С., Бортняк Н. Н. и др. В краю ландыша и азалии. — Киев: Урожай, 1989. — 208 с.
  • Смик Г. К., Грабовський В. Б., Балашов Л. С. Живі смарагди України: оповіді про рослини. — Київ: Молодь, 1990. — 224 с.

Посилання та джерела

  • Лев Сергійович Балашов: до 85-річчя від дня народження та 60-річчя наукової діяльності. — Київ: Фітосоціоцентр, 2015. — 66 с.
  • Лев Сергійович Балашов (до 80-річчя вченого) / Ю. Р. Шеляг-Сосонко, Я. П. Дідух, Д. В. Дубина // Український ботанічний журнал. — 2009. — Т. 66, № 1. — С. 121-123. [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
  • Дубина Д. В. Лев Сергійович Балашов. Світлої пам'яті вченого [ 25 січня 2022 у Wayback Machine.] // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 521—522.
  • Енциклопедія сучасної України: Балашов Лев Сергійович [ 15 листопада 2019 у Wayback Machine.]
  • Сторінка Л. С. Балашова у Google Scholar [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

avtor vidiv Lev Sergijovich BalashovNarodivsya17 lyutogo 1929 1929 02 17 Leningrad nini Sankt Peterburg Pomer27 chervnya 2015 2015 06 27 86 rokiv KiyivMisce prozhivannyaKiyivKrayina UkrayinaDiyalnistgeobotanikAlma materNizhinskij derzhavnij pedagogichnij institut imeni M V GogolyaGaluzbotanika geobotanikaZakladInstitut botaniki imeni M G Holodnogo NAN UkrayiniVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor biologichnih naukNaukovij kerivnikYe M BradisU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Balashov Lev Sergi jovich Balasho v 17 lyutogo 1929 19290217 Leningrad 27 chervnya 2015 Kiyiv ukrayinskij geobotanik rosijskogo pohodzhennya profesor 2015 doktor biologichnih nauk 1994 Laureat premiyi AN URSR imeni M G Holodnogo 1990 Avtor ponad 200 naukovih prac zokrema 9 monografij Vivchav luchnu ta bolotnu roslinnist Polissya ta Lisostepu Ukrayini yih zminu pid vplivom diyalnosti lyudini zokrema naslidki Chornobilskoyi katastrofi Zrobiv suttyevij vnesok v ohoronu prirodi Ukrayini obgruntuvavshi stvorennya blizko 20 ti zapovidnih teritorij i vistupayuchi proti osushennya bolit i richok Polissya ZhittyepisDitinstvo Narodivsya v Leningradi nini Sankt Peterburg bilshu chastinu ditinstva proviv u jogo peredmisti Sestrorecku na pivnichnomu uzberezhzhi Finskoyi zatoki Batki Sergij Ivanovich i Mariya Sergiyivna divoche prizvishe Petrova za osvitoyu vidpovidno radioelektronnik ta inzhener elektrik buli gromadskimi aktivistami ru Batko pracyuvav na zavodi ru i zgodom inzhenerom u viddilenij vid zavodu Centralnij laboratoriyi providnogo zv yazku zajmayuchis radioelektronikoyu Mati pislya narodzhennya drugoyi ditini Irini pracyuvala buhgalterom u primiskomu kolgospi Pered Blokadoyu Leningradu v 1941 roci razom iz matir yu i sestroyu buv evakujovanij z mista u Vologodsku oblast de voni pracyuvali v kolgospi Batko L S Balashova u vijnu buv pripisanij do vijskovogo skladu PMM U 1944 roci z vijskovoyu chastinoyu batka vsya rodina potrapila v Rumuniyu de L S Balashov dva roki hodiv do radyanskoyi shkoli v Buharesti Pevnij chas rodina takozh zhila v Reni Odeskoyi oblasti Zgodom osili u misti Nizhin Chernigivskoyi oblasti de pohovani batki L S Balashova U Leningrad rodina ne povernulasya cherez problemi zi zdorov yam S I Balashova likari rekomenduvali jomu pivdennishij klimat Osvita i podalshe zhittya Navchavsya v Nizhinskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti imeni M V Gogolya yakij zakinchiv 1952 roku Pid chas navchannya zustriv svoyu majbutnyu druzhinu odnokursnicyu Svitlanu Petrivnu Golovko 1930 2011 z mista Mirgoroda U 1952 1959 rokah pracyuvav asistentom kafedri botaniki Nizhinskogo pedagogichnogo institutu 1959 roku vstupiv do aspiranturi v Institut botaniki imeni M G Holodnogo NAN Ukrayini Jogo naukovim kerivnikom tut bula bolotoznavec Yelizaveta Modestivna Bradis Z 1962 roku pracyuvav u viddili geobotaniki cogo zakladu pereyihavshi z druzhinoyu i dvoma sinami u Kiyiv de otrimav u 1964 roci kvartiru v Akademmistechku na bulvari Vernadskogo U 1965 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu Z 1969 roku pracyuvav na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika Institutu botaniki 1994 roku zahistiv doktorsku disertaciyu i pislya cogo prodovzhiv pracyuvati u viddili geobotaniki providnim naukovim spivrobitnikom Z 2006 roku buv chastkovo zajnyatij u Kam yanec Podilskomu nacionalnomu universiteti imeni Ivana Ogiyenka de pracyuvav nad pidgotovkoyu novih kadriv keruvav disertacijnimi robotami Do ostannih misyaciv svogo zhittya zberigav pracezdatnist i yasnist mislennya prodovzhuyuchi naukovu diyalnist do pochatku 2015 roku Pomer 28 chervnya 2015 roku vid uskladnen pislya insultu Sini onuki ta pravnuki L S Balashova zhivut u Kiyevi Odin z onukiv zoolog I O Balashov Naukovi doslidzhennyaU period navchannya v aspiranturi diyalnist L S Balashova bula spryamovana na vivchenni roslinnosti dolini r Snov u Chernigivskomu Polissi Opublikuvav nizku prac na cyu temu u 1961 1971 rokah Osnovna uvaga v cih pracyah bula pridilena vivchennyu luk bolit i vishoyi vodnoyi roslinnosti U 1965 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Luki zaplavi r Snov L S Balashov vivchav roslinnist na bagatoh bolotnih i luchnih dilyankah Polissya yaki mayut prioritetnu prirodoohoronnu cinnist Napriklad osoblivu uvagu v 1970 h rokah bulo pridileno bolotam Vidra Chernigivshina ta Perebrodi Rivnenshina Za rezultatami takih doslidzhen L S Balashov zrobiv znachnij vnesok u spravu ohoroni prirodi obgruntuvavshi stvorennya zagalom blizko 20 bolotnih i luchnih prirodoohoronnih ob yektiv Z 1970 h rokiv L S Balashov bagato pracyuvav na vivchennya roslinnosti Poliskogo prirodnogo zapovidnika pershim z botanikiv detalno opisavshi cyu teritoriyu Zaproponuvav zonuvannya zapovidnika vidilennya dilyanok povnoyi zapovidnosti U 1983 roci rezultatom ciyeyi roboti stala monografiya pro roslinnist Poliskogo zapovidnika Intensivno vivchav vpliv melioraciyi osushennya bolit na roslinnist Polissya zaznachayuchi pri comu yiyi negativnij vpliv na dovkillya Z 1970 h rokiv dosit aktivno vistupav proti masovogo osushennya bolit i richok Polissya zokrema proti takih planiv shodo r Snov Namagavsya vplinuti na cyu problemu publikuyuchi zakliki skorotiti obsyagi osushennya zemel u gazeti Pravda Ukrainy ta naukovo populyarnomu zhurnali Ridna Priroda Osoblivo vagomi naukovi praci L S Balashova shodo vplivu melioraciyi na roslinnist buli opublikovani na pochatku 1980 h rokiv zokrema monografiya Izmenenie rastitelnosti i flory bolot USSR pod vliyaniem melioracii 1982 Znachna kilkist prac L S Balashova bula prisvyachena klasifikaciyi luchnoyi roslinnosti Najbilsh znachni z takih robit buli opublikovani u drugij polovini 1980 h rokiv persh za vse ce monografiya Tipologiya lugov Ukrainy i ih racionalnoe ispolzovanie 1988 roku Buv odnim z avtoriv vidomoyi naukovo populyarnoyi knigi pro Polissya V krayu landysha i azalii 1989 Doktorska disertaciya Antropogenni zmini optimizaciya vikoristannya i ohorona trav yanistoyi roslinnosti Polissya i Lisostepu Ukrayini 1994 Vidrazu pislya Chornobilskoyi katastrofi i do 2001 roku aktivno vivchav zmini roslinnosti u zoni vidchuzhennya vpliv radioaktivnogo zabrudnennya na dovkillya prisvyachuyuchi cim pitannyam svoyu osnovnu uvagu i opublikuvavshi na cyu temu znachnu kilkist naukovih prac Najvazhlivishi praciNaukovi statti Balashov L S Roslinnist mezotrofnih bolit dolini r Snov Ukrayinskij botanichnij zhurnal 1962 19 1 S 64 72 Bradis E M Balashev L S Bolota Zapadnoj Podolii Priroda bolot i metody ih issledovaniya Leningrad Nauka 1967 S 43 47 Pashkevich G O Balashov L S Rozvitok roslinnosti dolini r Snov v goloceni Fizichna geografiya ta geomorfologiya 1971 6 S 66 72 Balashev L S Indikaciya intensivnosti osusheniya bolot po rastitelnomu pokrovu Ekologiya 1980 3 S 31 36 Balashev L S Antropogennye izmeneniya lugov Ukrainskogo Polesya Ekologiya 1991 1 S 3 9 Balashov L S Francevich L I Chi ogoloshuvati zonu vidchuzhennya i zonu bezumovnogo obov yazkovogo vidselennya zapovidnikom Byuleten ekologichnogo stanu zoni vidchuzhennya 1997 10 S 21 26 Balashov L S Prognoz rozvitku roslinnogo pokrivu na teritoriyi zoni vidchuzhennya ChAES Ukrayinskij botanichnij zhurnal 1999 56 3 S 388 393 Balashev L S Zub L N Savickij A A Tipy vodoemov Kieva po floristicheskomu sostavu vysshej vodnoj rastitelnosti Biologiya vnutrennih vod 2000 1 S 5 12 Balashov L S Roslini Chervonoyi knigi Ukrayini u zoni vidchuzhennya ChAES Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2003 60 5 S 528 536 Slivinska K A Balashov L S Fitocenotichnij sklad kormovih ugid konya Przhevalskogo Equus przewalskii Poljakov 1881 v umovah Chornobilskoyi zoni vidchuzhennya Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2006 63 1 S 22 30 Balashov L S Klasifikaciya ekosistem zaplavnih luk Ukrayini Ukrayinskij fitocenotichnij zbirnik Seriya S 2006 23 S 107 113 Monografiyi Balashev L S Andrienko T L Grigora I M Kuzmichev A I Izmenenie rastitelnosti i flory bolot USSR pod vliyaniem melioracii Kiev Naukova Dumka 1982 290 s Balashev L S Rastitelnost Polesskogo gosudarstvennogo zapovednika Kiev 1983 160 s Balashev L S Sipajlova L M Solomaha V A Shelyag Sosonko Yu R Tipologiya lugov Ukrainy i ih racionalnoe ispolzovanie Kiev Naukova Dumka 1988 240 s Vorobjov Ye O Balashov L S Solomaha V A Sintaksonomiya roslinnosti Poliskogo prirodnogo zapovidnika Ukrayinskij fitocenotichnij zbirnik Seriya B 1997 1 8 128 s Shestopalov V M Francevich L I Balashov L S ta in Avtoreabilitacijni procesi v ekosistemah Chornobilskoyi zoni vidchuzhennya Kiyiv ANT Ltd 2001 252 s Balashov L S Danilenko M A Sipajlova L M Kormovirobnictvo Luki Chernigivshini Chernigiv Chernigivski oberegi 2006 280 s Naukovo populyarni vidannya Smyk G K Balashev L S Bortnyak N N i dr V krayu landysha i azalii Kiev Urozhaj 1989 208 s Smik G K Grabovskij V B Balashov L S Zhivi smaragdi Ukrayini opovidi pro roslini Kiyiv Molod 1990 224 s Posilannya ta dzherelaLev Sergijovich Balashov do 85 richchya vid dnya narodzhennya ta 60 richchya naukovoyi diyalnosti Kiyiv Fitosociocentr 2015 66 s Lev Sergijovich Balashov do 80 richchya vchenogo Yu R Shelyag Sosonko Ya P Diduh D V Dubina Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2009 T 66 1 S 121 123 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Dubina D V Lev Sergijovich Balashov Svitloyi pam yati vchenogo 25 sichnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinskij botanichnij zhurnal 2015 T 72 5 S 521 522 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Balashov Lev Sergijovich 15 listopada 2019 u Wayback Machine Storinka L S Balashova u Google Scholar 12 bereznya 2016 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ