Осте́р — річка в Чернігівській області України, ліва притока Десни (басейн Дніпра).
Остер | |
---|---|
Мапа басейну Остра | |
50°56′09″ пн. ш. 30°50′52″ сх. д. / 50.936000000027775059° пн. ш. 30.84780000002777811° сх. д. | |
Витік | біля с.Кальчинівки |
• координати | 50°57′27″ пн. ш. 32°41′26″ сх. д. / 50.95750000002777824° пн. ш. 32.6905555555837779° сх. д. |
Гирло | Десна |
• координати | 50°56′10″ пн. ш. 30°50′51″ сх. д. / 50.93611111113877854° пн. ш. 30.84750000002777881° сх. д. |
Басейн | басейн Десни |
Країни: | Україна: * Чернігівська область |
Регіон | Чернігівська область |
Довжина | 199 км |
Площа басейну: | 2 950 км² |
Середньорічний стік | 3,2 м³/с. |
Притоки: | В'юниця, Дівиця, Носовочка, Рудка (ліві): , Брак, Смолянка, Рала (праві) |
Медіафайли у Вікісховищі |
Основні дані
Довжина Остра — 199 км. Площа басейну — 2 950 км². Середній рівень витрат води становить на 27-кілометровій ділянці від гирла близько 3,2 м³/с.
Живлення переважно снігове.
У річку впадають 65 малих річок і струмків (із них 57 довжиною менше за 10 км). Сумарна довжина приток Остра — 509 км (із них струмків менше 10 км — 382 км). Густота річкової мережі — 0,24 довжини річок на км² площі басейну.
Географія протікання
Річка бере початок біля с. Кальчинівки Ніжинського району.
Остер протікає Придніпровською низовиною в межах Чернігівського, Ніжинського та Прилуцького районів Чернігівської області.
Притоки
Історія
Походження назви
Сьогодні мало хто знає, що в минулі часи річка Остер мала назву, дещо відмінну від сучасної. У «Повісті минулих літ» під 988 роком її називають «Устрь», у літописі 1098 року — «Вьстрь», у «Книге Большому Чертежу» наприкінці XVI ст. — «Острь», у документі 1659 р. — «Остредь». Можна простежити як з плином часу змінювалась назва річки, перетворюючись на сучасну: «Устрь» (як варіант «Вьстрь»), «Острь» — «Остредь» — «Остер».
Первинний зміст цього слова загубився в темряві століть. Адже назви річок (гідроніми) завжди мають давніше походження, ніж назви населених пунктів та сухопутних об'єктів. Прадавні люди, які ще не знали осілого життя, мандрували з місця на місце, маючи за орієнтири саме річки. Отже, і назви річок в прадавніх мовах виникали значно раніше, ніж назви населених пунктів. Деякі дослідники вважають, що назва річки Остер походить від великих риб осетрів, які начебто раніше в ній водилися.
Київський історик М. Корінний схильний відносити походження назви річки до часів готської навали (IV—V ст.), оскільки німецькою мовою «Остер» означає «східний». На думку вченого, саме по Остру проходив східний кордон готських володінь.
Ніжинський краєзнавець Г. Васильківський припускав, що стародавня назва річки Вьстрь, яка згадується в Іпатіївському літописі, як одна з річок (разом з Десною, Трубежем, Сулою, Стугною), на якій в 988 році Володимир Святославович почав будувати перші городища, походить від стрілоподібної, гострої форми русла в місці впадання Остра в Десну.
Більшість істориків поділяють думку археолога В. Петрова, що сполучення «стр» у річкових назвах Остер, Стрий, Стриж, Пострив тощо є відгомоном одного з прадавніх слів, які використовувалися в назвах водойм. Слова з основою «стр» можна віднайти в українській (струмок, острів); російській (стремнина, струя); латиській (страутс — струмок, струга — болото, страва — течія) мовах.
Аналогічні слова з основою «стр» існують в польській, литовській, пруській, балтійській мовах, які мають спільне походження й беруть свій початок від давньої індоєвропейської мови, що існувала близько 5-4 тис. років тому. Тепер ця мова мертва. Найближчою до неї вважають санскритську, яка збереглась у деяких народів Північної Індії. Тут і досі існує дієслово «страваті» що означає «текти». Саме воно і є найближчим залишком того прадавнього слова, від якого походять слова, пов'язані з водною стихією з основою «стр». Цілком імовірно, що назва річки Остер теж походить від прадавнього індоєвропейського слова, яке означало «текуча вода, струмок, річка». Виникла вона в ті часи, коли на українській землі за доби бронзи (II−І тис. до н. е.) з'явились наші далекі предки — індоєвропейські кочові племена скотарів та землеробів. Саме вони залишили нам на згадку про себе рештки поселень, поховальні пам'ятники — височенні кургани — могили й дали назву нашій річці.
(За О. Морозовим)
Чи був Остер судноплавним?
Якщо поглянути на річку Остер, біля якої розкинулось мальовниче місто Ніжин, важко собі уявити, що в минулому вона була судноплавною. Міліти річка почала порівняно недавно, внаслідок бездумного втручання людини в навколишнє середовище. Вирубування лісів, осушування боліт почалися з XVII ст. й призвели до порушення рівноваги в природі, викликали суттєве зниження рівня ґрунтових вод.
Наприкінці 1780-х років відомий дослідник О. Шафонський писав про Остер, що, незважаючи на греблі та млини, які перегороджують річку в багатьох місцях, попри те, що деінде вона взагалі зливається з болотом, колись річка була така ж глибока, як Десна чи Дніпро, і по ній плавали масивні судна. Своє припущення дослідник пояснює обставиною, що навіть біля самих Білих Веж (витоків Остра) знаходили шматки великих розбитих кораблів.
Відомий археолог та історик В. Ляскоронський, котрий працював у Ніжинському історико-філологічному інституті, вважав, що в лісах, які простягалися в ті часи вздовж берегів Остра, стародавні теслярі могли виготовляти великі човни, а потім, під час весняної повені, сплавляти їх до Десни чи Дніпра. Якщо такий корабель, з якихось причин, не встигав успішно дійти до великої річки, він гинув або залишався там до наступного року. Ця гіпотеза видається досить вірогідною, бо подібні традиції зберігалися аж до кінця XIX століття в басейні Дону та Приазов'я. Звичайно, порівняння Остра з Десною та Дніпром є дещо перебільшеним, але невеличкі та середні за розмірами човни могли спокійно плавати Остром у ті далекі часи. Можливо, тут існувала велика кількість волоків, за допомогою яких купці перетягували свої човни з товарами, зокрема з Остра в Удай або Трубіж.
Цікавий і ще один факт. У стародавньому збірнику літописця Нестора під 1078 роком згадується поселення Нежатина Нива, біля якого під час міжусобної війни між великим Київським князем Ізяславом і Чернігівськими князями Олегом та Борисом відбулася «люта сеча». У цій битві на Нежатиній Ниві загинув Ізяслав, тіло якого «на ладї по річках перевезено до Переяслава». Тією річкою, по якій перевозили тіло вбитого князя, міг бути тогочасний Остер, бо біля села Данівка він сходиться з верхів'ям річки Трубіж, на берегах котрої й стоїть Переяслав. Пізніше ж, починаючи з XVII ст., Остер, перегороджений численними млинами та греблями, судноплавним уже не був. Про це свідчать «Переписні книги» московського уряду 1665 року, опис Чернігівського намісництва 80-х років XVIII ст., у яких говориться, що дана річка «пристаней не имеет».
Інколи можна почути, що нібито греки, поселившись у Ніжині, побудували на Острі пристань і користувалися річкою як водним шляхом, перевозячи по ній свої товари на вітрильниках. Документи стверджують, що серед ніжинських греків дійсно були власники торгових кораблів, які стояли на Чорному морі.
До Ніжина товари доставлялися водним шляхом, але по Десні. Будівельний і дров'яний ліс, вапно, залізо шинне, каміння дике й жорнове та інші товари із Брянського, Трубчевського й Новгород-Сіверського повітів вивантажувались на Кладьківській пристані, а звідтіля волами або ж кіньми завозились до Ніжина.
(За Ю. Москаленком)
Млини на Острі
Історію річки Остер можна поділити на три етапи: перший — найдавніший, коли річка була шляхом сполучення (за часів Київської Русі), другий — після колонізації Чернігівщини польсько-литовською державою (доба гребель і млинів), яка позбавила Остер його старого значення й призвела до повного заболочення, третього періоду.
Однією з причин обміління й заболочення Остра, як вказує І.Спаський, були численні греблі, млини, ступи та сукновальні, які, працюючи на річці, зупиняли природний рух води.
Найдавніше повідомлення про існування млинів на Острі дає грамота польського короля Сигізмунда III, у якій, надаючи Ніжину Магдебурзьке право, правитель дозволяв міщанам варити мед, пиво, робити солод і викурювати горілку. Але солод, як і збіжжя, міщанам потрібно було десь молоти. Існуючих млинів не вистачало, і польська влада заохочувала ніжинців до побудови нових млинів та гребель. У тому ж документі вже згадується млин на Овдіївській греблі (Заплот'ї).
Дані «Переписних книг» свідчать про те, що водяні млини та греблі існували в XVII ст. від верхів'я до гирла річки, протягом усієї майже двохсоткілометровоїтечії Остра. Так, наприклад, у верхів'ї водяний млин працював у Івангороді, а нижче Ніжина їх налічувалось п'ять у Козарах, сім у Козельці, вісім в районі Остра.
Більшість гребель служила мостовим переходом через річку й підтримувалася в належному стані всією громадою. На одній греблі інколи працювало декілька млинів. Така кількість споруд, звичайно ж, становила перешкоду для плавання між населеними пунктами навіть незначних за розмірами човнів. А кількість млинів усе зростала.
Згадуються ніжинські млини в Універсалах І. Мазепи (1696 р., 1698 р.), Д. Апостола (1729 р.), грамотах Петра І (1709 р.)та Анни Іоанівни (1736 р).
У другій половині XVIII ст. О. Шафонський зазначає 7 млинів у Борзнянському повіті, 6 — у Липовому Розі, 4 — в Орішному, 5 — у Мрині, 7 — у самому Ніжині. (Чотири з них були споруджені на міській греблі й мали 13 поставів, а три, що мали 5 поставів, знаходились на Овдіївській греблі). За даними 1782 р. у Ніжині і на його околицях працювало вже 38 млинів.
Ніжинщина того часу нараховувала 7 невеликих річок. Це Веприк, Рівчак, Химівка, Смолянка та три притоки Остра — Новий Потік (р. Дівиця), Кропивна (р. В'юниця) та Носівка (р. Носовочка). Майже на кожній з цих річок теж стояли млини. Цікаво, що навіть найменші водойми були пристосовані для їх роботи. Зокрема, в центрі села Вертіївки працював водяний млин на болоті Богачка, де весною або за дощового літа, накопичувалась вода, яка й приводила механізми в дію. Виходячи з цих даних, можна уявити собі, який вигляд тоді мала річка Остер.
Як пише О. Шафонський, річка текла досить широким потоком поміж старого Замку (територія сучасного базару), своєю водою наповнюючи оборонний рів.
Міська гребля в згаданий час існувала біля Чернігівських воріт, де тепер Ліцейський міст, що веде до площі педуніверситету.
У районі міста, нижче міської греблі, Остер був широким і надто мілководним, сягаючи за шириною від набережної біля міського валу до сучасної території музичної школи та нового навчального корпусу педуніверситету. Далі річка переходила в дуже вузький потік серед болота. Десь, біля нинішнього Магерського мосту, була друга гребля.
У кінці XVIII ст. більшого поширення набуваються вітряки, тобто млини, які діяли завдяки енергії вітру. Споруджувались вони на високих відкритих місцях, на пагорбах. Поступово вітряки починають витісняти млини. Уже на початок XIX ст. у Ніжинському повіті нараховувалось 308 вітряків, з них у Ніжині − 15 (9 — в районі Магерок, 6 — в районах Мигалівки та Кручі).
Постав вітряків, так само, як і водяних млинів, складався з двох попарно працюючих жорнів — бігуна та лежняка. Вітряки будували так, що їх можна було обертати проти напрямку вітру. У ці роки згадуються і млини, які приводилися в дію від кінного приводу. Такий млин на три постави працював у Вертіївці.
З появою парових млинів, а особливо нової техніки помолу, водяні млини поступово зникли. До середини XIX ст. (найдовше в Ніжині) працювала друга, Овдіївська гребля, а на ній і млин.
(За Ю. Москаленком)
Скарби річки Остер
З меліоративними роботами на Острі пов'язані легенди про невичерпні скарби нашої річки. Записав оповідки Г. Васильківський.
За однією з них, на дні Остра лежать затоплені римські судна ще часів Августа. Ось чому там постійно знаходять римські монети — срібні динарі.
За другою легендою, якась іноземна фірма (чи то американська, чи французька) до 1917 року бралася за власні кошти очистити Остер з умовою, що всі знайдені скарби будуть належати їй. Дійсно, під час меліоративних робіт у річці знаходили динари епохи Августа. Останню римську монету підібрали під час меліоративних робіт у 1957 році.
Однак, великі знахідки римських монет були відшукані не в руслі Остра, а на шляху, уздовж його течії («Пашківський скарб» римських монет, знайдений у 1873 році на шляху з Ніжина до села Пашківки, — є незаперечним доказом тісних торговельних зв'язків мешканців краю з античним світом Римської імперії, завдяки судноплавству).
Крім античних скарбів, у приостерському регіоні Ніжина знаходили монети Київської Русі домонгольського періоду. Тепер цей скарб відомий усьому вченому світові, як Ніжинський. Про нього писали навіть іноземні видання. Узагалі, Ніжин і оточуючі його місцевості, відмічені на рідкість численними знахідками монет. У книзі Кропоткіна «Про скарби і знахідки» вказується до 40 таких скарбів поблизу Ніжина.
Як рятували Остер
Річка Остер на початок XIX ст. прийшла в такий стан, що конче потрібно було вживати якихось заходів. Річка була дуже забруднена, мала грузькі береги, поширювала сморід. Міська Дума в 1803 р. постановила рятувати Остер. Кошти збирало все місто. У 1812—1815 рр. почались роботи по введенню русла річки в канал, звуження і поглиблення його. Одночасно, замість міської греблі, на чернігівському шляху в 1815 р. спорудили міст, який пізніше одержав назву Ліцейського; береги проритого каналу обклали дубовими колодами, обсадили деревами. На плані Ніжина 1835 року канал уже існував. Він починався від Калинового мосту (тепер — Замковий), прямо, як стріла, ішов до Спаського мосту (тепер Московський), між ним і Ліцейським мостом був найширшим, на два коліна, і продовжувався до Магерок. Мав обкладений дерев'яною обшивкою канал, гарні східці з перилами, які вели до води.
І. Спаський розповідає, що у 80-90-х роках XIX ст. на Острі, за Магерським мостом, функціонували дві купальні: чоловіча і жіноча. При теплому літі ніжинці купалися майже до кінця жнив. Дехто з тогочасних мешканців запевняв, що купання в Острі зцілювало від усіх хвороб краще ніж закордонні курорти.
Зимою на Острі влаштовували міську ковзанку. Улітку улюбленою забавою молоді було катання по річці на човнах. Між Ліцейським і Магерським мостами знаходилась човнова станція. На початку XX ст. каналу вже не було видно. Знову з'явилось болото, яке з середини літа зеленіло від ряски. У роки громадянської війни постраждали мости. їх відбудували заново в 1924—1925 роках.
У1930 році І. Спаський писав: «Ніжинці дуже люблять свій Остер. На ознаку до нього своєї пошани, вони кидають туди дохлих котів і собак, а останніх років п'ять вивозять щозими на лід сотні підвід сміття, а потім починають возити цей лід у льодовні».
У 1930-х роках у Ніжині провели меліоративні роботи, і Остер знову ожив. Рятували річку й після Німецько-радянської війни, і в перші роки XXI століття.
Як хороше, що в місті є живильна водна артерія. Але від нашого з вами ставлення до неї залежить, що саме вона нам нестиме: здоров'я й радість, чи бруд, сморід та інфекції.
Ніжинські мости
У Ніжині Остер тече зі сходу на захід. У давнину в межах міста через річку було перекинуто чотири мости.
Якщо вирушити від Покровської церкви вниз за течією річки, першим з'явиться Калиновий міст, названий так через густі хащі калини, котра росла вздовж річки. Ніжинці називали його ще Керосинним, бо поряд була лавка, де торгували керосином, та Вороб'ївським, бо сполучав центр міста з околицею Вороб'ївка. Нині це Замковий міст.
Другий міст-Спаськии. Він головний по Московській вулиці. З базарної площі Старого міста, його ще називали «Верхнім містом», Спаськии міст вів до Нового («Нижнього міста») у напрямку на Чернігів і Москву. Назву свою одержав від Спасо-Преображенської церкви, яку збудували першою в Новому місті. Нині це Московський міст.
Нижче знаходився Ліцейський міст, збудований 1815 року на місці міської греблі. Четвертий — Магерський, бо вів до околиці Магерок по Хрестовоздвиженській (нині Воздвиженська) вулиці.
За Магерським мостом знаходилась Овдіївська гребля (Заплот'я), тепер міст ім. Попудренка. Вище цих мостів була споруджена пішохідна переправа через Остер (земляна гатка) з невеликим пішохідним містком з Вороб'ївки на Мигалівку. Називалась ця переправа Черновою греблею. У її кінці, на лівому березі Остра, на Мигалівці, знаходилась садиба зі старовинним парком. До 70-х років XIX ст. тут існував мідно-ливарний завод, що виготовляв славнозвісні дзвони. І садиба, і парк, і завод належали ніжинським купцям Черновим. Звідси й назва переправи Чернова гребля (а не Червона, як говорять тепер). Уся ж місцевість, пов'язана з ніжинськими капіталістами Черновими, називалась Черновщиною. Останнім господарем садиби й парку був учитель жіночої гімназії Мельников. Тому місцеві жителі іноді називали цю територію ще й «Мельникове».
Ліцейський міст
Історія цього мосту налічує понад півтора століття. Ніжинська фортеця мала лише один виїзд — через Московський міст. Інших мостів у Ніжині не було до 30-х років XIX ст.
Сполучення з фортецею Магерок, розташованих на захід від вулиці Чернігівської, здійснювалося через міську греблю, яка знаходилася на місці нинішнього Ліцейського мосту. Там, де нині починається сучасна вулиця Небесної Сотні, у стінах фортеці стояли Чернігівські ворота. Гребля перетинала Остер, внаслідок чого підвищувався рівень води, і це давало можливість працювати водяним млинам, які працювали на ній.
У січні 1787 року імператриця Катерина II здійснювала подорож до Криму, і Ніжинське грецьке товариство спорудило дерев'яні Тріумфальні ворота для проїзду на територію садиби графа Вітгенштейна, де цариця мала зупинитись на ніч. Тріумфальні ворота були розташовані на місці сучасної площі ім. Гоголя перед вулицею Чернігівською. Садиба графа Вітгенштейна знаходилась на нинішній території університету, і в часи приїзду імператриці, уже була власністю Безбородьків. Коли вирішувалось питання про місце спорудження будинку гімназії, на допомогу І. А. Безбородьку прийшов його племінник — граф В. П. Кочубей. Він і порадив спорудити гімназію в Ніжині.
Закладення фундаменту будинку гімназії почалося в 1807 році. Одначе, наявність греблі негативно впливала на будівництво: заважало підняття фунтових вод. Тому в 1808—1812 роках почали регулювати води Остра каналом. Міську греблю ліквідували.
З'явилась потреба в новому мості на місці міської греблі. У1832 році на північному березі Остра проти Чернігівських воріт фортеці почали зводити новий міст. Оскільки в 1832 році Гімназія вищих наук кн. Безбородька була реорганізована в ліцей, то й новий міст одержав назву Ліцейський.
Вулиця, яка починалась від Чернігівських воріт до нинішньої вулиці Гоголя, теж називалась Ліцейською (нині вул. Небесної Сотні). До побудови мосту цю вулицю йменували Мостовою, тому що вона була вимощена колодами. В Ніжині існувала ще одна Мостова вулиця, котру пізніше перейменували на Московську (нині вул. Гоголя).
Застосування
У заплаві річки споруджено , в середній течії відводить воду системою шлюзів до Трубежа. Нижче за течією споруджено ГЕС.
Місцина протікання Остра має певні рекреаційні властивості, що уможливлюють розвиток туризму: мальовничі краєвиди берегів із високими кручами, оповиті зеленню; крім того, річкова вода містить йод, є цілющою і може бути дієвою для лікування низки захворювань.
Над Остром розташовані міста Ніжин та Остер (при впадінні у Десну); райцентр Козелець, села Мрин, Адамівка, Липів Ріг, Крути та Данівка.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Чернігівщина. Енциклопедичний довідник. За ред. Кудрицького А. В., К.: УРЕ. — 584 с.
- Ніжин: древній і завжди юний. Матеріали про історію, краєзнавство та топоніміку Ніжина. Автор і упорядник Л. Б. Петренко. — Ніжин: Аспект-Поліграф, 2006. — 388 с.
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (липень 2017) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oste r richka v Chernigivskij oblasti Ukrayini liva pritoka Desni basejn Dnipra OsterRichka Oster u Nizhini vid iz odnogo z miskih mostiv listopad 2010 roku Mapa basejnu Ostra50 56 09 pn sh 30 50 52 sh d 50 936000000027775059 pn sh 30 84780000002777811 sh d 50 936000000027775059 30 84780000002777811Vitik bilya s Kalchinivki koordinati 50 57 27 pn sh 32 41 26 sh d 50 95750000002777824 pn sh 32 6905555555837779 sh d 50 95750000002777824 32 6905555555837779Girlo Desna koordinati 50 56 10 pn sh 30 50 51 sh d 50 93611111113877854 pn sh 30 84750000002777881 sh d 50 93611111113877854 30 84750000002777881Basejn basejn DesniKrayini Ukrayina Chernigivska oblastRegion Chernigivska oblastDovzhina 199 kmPlosha basejnu 2 950 km Serednorichnij stik 3 2 m s Pritoki V yunicya Divicya Nosovochka Rudka livi Brak Smolyanka Rala pravi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oster Osnovni daniOster na mapi basejnu Desni Dovzhina Ostra 199 km Plosha basejnu 2 950 km Serednij riven vitrat vodi stanovit na 27 kilometrovij dilyanci vid girla blizko 3 2 m s Zhivlennya perevazhno snigove U richku vpadayut 65 malih richok i strumkiv iz nih 57 dovzhinoyu menshe za 10 km Sumarna dovzhina pritok Ostra 509 km iz nih strumkiv menshe 10 km 382 km Gustota richkovoyi merezhi 0 24 dovzhini richok na km ploshi basejnu Geografiya protikannyaRichka bere pochatok bilya s Kalchinivki Nizhinskogo rajonu Oster protikaye Pridniprovskoyu nizovinoyu v mezhah Chernigivskogo Nizhinskogo ta Priluckogo rajoniv Chernigivskoyi oblasti PritokiLivi V yunicya Divicya Nosovochka Rudka Pravi Brak Smolyanka Rala IstoriyaPohodzhennya nazvi Sogodni malo hto znaye sho v minuli chasi richka Oster mala nazvu desho vidminnu vid suchasnoyi U Povisti minulih lit pid 988 rokom yiyi nazivayut Ustr u litopisi 1098 roku Vstr u Knige Bolshomu Chertezhu naprikinci XVI st Ostr u dokumenti 1659 r Ostred Mozhna prostezhiti yak z plinom chasu zminyuvalas nazva richki peretvoryuyuchis na suchasnu Ustr yak variant Vstr Ostr Ostred Oster Pervinnij zmist cogo slova zagubivsya v temryavi stolit Adzhe nazvi richok gidronimi zavzhdi mayut davnishe pohodzhennya nizh nazvi naselenih punktiv ta suhoputnih ob yektiv Pradavni lyudi yaki she ne znali osilogo zhittya mandruvali z miscya na misce mayuchi za oriyentiri same richki Otzhe i nazvi richok v pradavnih movah vinikali znachno ranishe nizh nazvi naselenih punktiv Deyaki doslidniki vvazhayut sho nazva richki Oster pohodit vid velikih rib osetriv yaki nachebto ranishe v nij vodilisya Kiyivskij istorik M Korinnij shilnij vidnositi pohodzhennya nazvi richki do chasiv gotskoyi navali IV V st oskilki nimeckoyu movoyu Oster oznachaye shidnij Na dumku vchenogo same po Ostru prohodiv shidnij kordon gotskih volodin Nizhinskij krayeznavec G Vasilkivskij pripuskav sho starodavnya nazva richki Vstr yaka zgaduyetsya v Ipatiyivskomu litopisi yak odna z richok razom z Desnoyu Trubezhem Suloyu Stugnoyu na yakij v 988 roci Volodimir Svyatoslavovich pochav buduvati pershi gorodisha pohodit vid strilopodibnoyi gostroyi formi rusla v misci vpadannya Ostra v Desnu Bilshist istorikiv podilyayut dumku arheologa V Petrova sho spoluchennya str u richkovih nazvah Oster Strij Strizh Postriv tosho ye vidgomonom odnogo z pradavnih sliv yaki vikoristovuvalisya v nazvah vodojm Slova z osnovoyu str mozhna vidnajti v ukrayinskij strumok ostriv rosijskij stremnina struya latiskij strauts strumok struga boloto strava techiya movah Analogichni slova z osnovoyu str isnuyut v polskij litovskij pruskij baltijskij movah yaki mayut spilne pohodzhennya j berut svij pochatok vid davnoyi indoyevropejskoyi movi sho isnuvala blizko 5 4 tis rokiv tomu Teper cya mova mertva Najblizhchoyu do neyi vvazhayut sanskritsku yaka zbereglas u deyakih narodiv Pivnichnoyi Indiyi Tut i dosi isnuye diyeslovo stravati sho oznachaye tekti Same vono i ye najblizhchim zalishkom togo pradavnogo slova vid yakogo pohodyat slova pov yazani z vodnoyu stihiyeyu z osnovoyu str Cilkom imovirno sho nazva richki Oster tezh pohodit vid pradavnogo indoyevropejskogo slova yake oznachalo tekucha voda strumok richka Vinikla vona v ti chasi koli na ukrayinskij zemli za dobi bronzi II I tis do n e z yavilis nashi daleki predki indoyevropejski kochovi plemena skotariv ta zemlerobiv Same voni zalishili nam na zgadku pro sebe reshtki poselen pohovalni pam yatniki visochenni kurgani mogili j dali nazvu nashij richci Za O Morozovim Richka Oster vlitku 2011 r Chi buv Oster sudnoplavnim Yaksho poglyanuti na richku Oster bilya yakoyi rozkinulos malovniche misto Nizhin vazhko sobi uyaviti sho v minulomu vona bula sudnoplavnoyu Militi richka pochala porivnyano nedavno vnaslidok bezdumnogo vtruchannya lyudini v navkolishnye seredovishe Virubuvannya lisiv osushuvannya bolit pochalisya z XVII st j prizveli do porushennya rivnovagi v prirodi viklikali suttyeve znizhennya rivnya gruntovih vod Naprikinci 1780 h rokiv vidomij doslidnik O Shafonskij pisav pro Oster sho nezvazhayuchi na grebli ta mlini yaki peregorodzhuyut richku v bagatoh miscyah popri te sho deinde vona vzagali zlivayetsya z bolotom kolis richka bula taka zh gliboka yak Desna chi Dnipro i po nij plavali masivni sudna Svoye pripushennya doslidnik poyasnyuye obstavinoyu sho navit bilya samih Bilih Vezh vitokiv Ostra znahodili shmatki velikih rozbitih korabliv Vidomij arheolog ta istorik V Lyaskoronskij kotrij pracyuvav u Nizhinskomu istoriko filologichnomu instituti vvazhav sho v lisah yaki prostyagalisya v ti chasi vzdovzh beregiv Ostra starodavni teslyari mogli vigotovlyati veliki chovni a potim pid chas vesnyanoyi poveni splavlyati yih do Desni chi Dnipra Yaksho takij korabel z yakihos prichin ne vstigav uspishno dijti do velikoyi richki vin ginuv abo zalishavsya tam do nastupnogo roku Cya gipoteza vidayetsya dosit virogidnoyu bo podibni tradiciyi zberigalisya azh do kincya XIX stolittya v basejni Donu ta Priazov ya Zvichajno porivnyannya Ostra z Desnoyu ta Dniprom ye desho perebilshenim ale nevelichki ta seredni za rozmirami chovni mogli spokijno plavati Ostrom u ti daleki chasi Mozhlivo tut isnuvala velika kilkist volokiv za dopomogoyu yakih kupci peretyaguvali svoyi chovni z tovarami zokrema z Ostra v Udaj abo Trubizh Cikavij i she odin fakt U starodavnomu zbirniku litopiscya Nestora pid 1078 rokom zgaduyetsya poselennya Nezhatina Niva bilya yakogo pid chas mizhusobnoyi vijni mizh velikim Kiyivskim knyazem Izyaslavom i Chernigivskimi knyazyami Olegom ta Borisom vidbulasya lyuta secha U cij bitvi na Nezhatinij Nivi zaginuv Izyaslav tilo yakogo na ladyi po richkah perevezeno do Pereyaslava Tiyeyu richkoyu po yakij perevozili tilo vbitogo knyazya mig buti togochasnij Oster bo bilya sela Danivka vin shoditsya z verhiv yam richki Trubizh na beregah kotroyi j stoyit Pereyaslav Piznishe zh pochinayuchi z XVII st Oster peregorodzhenij chislennimi mlinami ta greblyami sudnoplavnim uzhe ne buv Pro ce svidchat Perepisni knigi moskovskogo uryadu 1665 roku opis Chernigivskogo namisnictva 80 h rokiv XVIII st u yakih govoritsya sho dana richka pristanej ne imeet Inkoli mozhna pochuti sho nibito greki poselivshis u Nizhini pobuduvali na Ostri pristan i koristuvalisya richkoyu yak vodnim shlyahom perevozyachi po nij svoyi tovari na vitrilnikah Dokumenti stverdzhuyut sho sered nizhinskih grekiv dijsno buli vlasniki torgovih korabliv yaki stoyali na Chornomu mori Do Nizhina tovari dostavlyalisya vodnim shlyahom ale po Desni Budivelnij i drov yanij lis vapno zalizo shinne kaminnya dike j zhornove ta inshi tovari iz Bryanskogo Trubchevskogo j Novgorod Siverskogo povitiv vivantazhuvalis na Kladkivskij pristani a zvidtilya volami abo zh kinmi zavozilis do Nizhina Za Yu Moskalenkom Mlini na Ostri Istoriyu richki Oster mozhna podiliti na tri etapi pershij najdavnishij koli richka bula shlyahom spoluchennya za chasiv Kiyivskoyi Rusi drugij pislya kolonizaciyi Chernigivshini polsko litovskoyu derzhavoyu doba grebel i mliniv yaka pozbavila Oster jogo starogo znachennya j prizvela do povnogo zabolochennya tretogo periodu Odniyeyu z prichin obmilinnya j zabolochennya Ostra yak vkazuye I Spaskij buli chislenni grebli mlini stupi ta suknovalni yaki pracyuyuchi na richci zupinyali prirodnij ruh vodi Najdavnishe povidomlennya pro isnuvannya mliniv na Ostri daye gramota polskogo korolya Sigizmunda III u yakij nadayuchi Nizhinu Magdeburzke pravo pravitel dozvolyav mishanam variti med pivo robiti solod i vikuryuvati gorilku Ale solod yak i zbizhzhya mishanam potribno bulo des moloti Isnuyuchih mliniv ne vistachalo i polska vlada zaohochuvala nizhinciv do pobudovi novih mliniv ta grebel U tomu zh dokumenti vzhe zgaduyetsya mlin na Ovdiyivskij grebli Zaplot yi Dani Perepisnih knig svidchat pro te sho vodyani mlini ta grebli isnuvali v XVII st vid verhiv ya do girla richki protyagom usiyeyi majzhe dvohsotkilometrovoyitechiyi Ostra Tak napriklad u verhiv yi vodyanij mlin pracyuvav u Ivangorodi a nizhche Nizhina yih nalichuvalos p yat u Kozarah sim u Kozelci visim v rajoni Ostra Richka Oster u misti Oster Bilshist grebel sluzhila mostovim perehodom cherez richku j pidtrimuvalasya v nalezhnomu stani vsiyeyu gromadoyu Na odnij grebli inkoli pracyuvalo dekilka mliniv Taka kilkist sporud zvichajno zh stanovila pereshkodu dlya plavannya mizh naselenimi punktami navit neznachnih za rozmirami chovniv A kilkist mliniv use zrostala Zgaduyutsya nizhinski mlini v Universalah I Mazepi 1696 r 1698 r D Apostola 1729 r gramotah Petra I 1709 r ta Anni Ioanivni 1736 r U drugij polovini XVIII st O Shafonskij zaznachaye 7 mliniv u Borznyanskomu poviti 6 u Lipovomu Rozi 4 v Orishnomu 5 u Mrini 7 u samomu Nizhini Chotiri z nih buli sporudzheni na miskij grebli j mali 13 postaviv a tri sho mali 5 postaviv znahodilis na Ovdiyivskij grebli Za danimi 1782 r u Nizhini i na jogo okolicyah pracyuvalo vzhe 38 mliniv Nizhinshina togo chasu narahovuvala 7 nevelikih richok Ce Veprik Rivchak Himivka Smolyanka ta tri pritoki Ostra Novij Potik r Divicya Kropivna r V yunicya ta Nosivka r Nosovochka Majzhe na kozhnij z cih richok tezh stoyali mlini Cikavo sho navit najmenshi vodojmi buli pristosovani dlya yih roboti Zokrema v centri sela Vertiyivki pracyuvav vodyanij mlin na boloti Bogachka de vesnoyu abo za doshovogo lita nakopichuvalas voda yaka j privodila mehanizmi v diyu Vihodyachi z cih danih mozhna uyaviti sobi yakij viglyad todi mala richka Oster Yak pishe O Shafonskij richka tekla dosit shirokim potokom pomizh starogo Zamku teritoriya suchasnogo bazaru svoyeyu vodoyu napovnyuyuchi oboronnij riv Miska greblya v zgadanij chas isnuvala bilya Chernigivskih vorit de teper Licejskij mist sho vede do ploshi peduniversitetu Richka Oster U rajoni mista nizhche miskoyi grebli Oster buv shirokim i nadto milkovodnim syagayuchi za shirinoyu vid naberezhnoyi bilya miskogo valu do suchasnoyi teritoriyi muzichnoyi shkoli ta novogo navchalnogo korpusu peduniversitetu Dali richka perehodila v duzhe vuzkij potik sered bolota Des bilya ninishnogo Magerskogo mostu bula druga greblya U kinci XVIII st bilshogo poshirennya nabuvayutsya vitryaki tobto mlini yaki diyali zavdyaki energiyi vitru Sporudzhuvalis voni na visokih vidkritih miscyah na pagorbah Postupovo vitryaki pochinayut vitisnyati mlini Uzhe na pochatok XIX st u Nizhinskomu poviti narahovuvalos 308 vitryakiv z nih u Nizhini 15 9 v rajoni Magerok 6 v rajonah Migalivki ta Kruchi Postav vitryakiv tak samo yak i vodyanih mliniv skladavsya z dvoh poparno pracyuyuchih zhorniv biguna ta lezhnyaka Vitryaki buduvali tak sho yih mozhna bulo obertati proti napryamku vitru U ci roki zgaduyutsya i mlini yaki privodilisya v diyu vid kinnogo privodu Takij mlin na tri postavi pracyuvav u Vertiyivci Z poyavoyu parovih mliniv a osoblivo novoyi tehniki pomolu vodyani mlini postupovo znikli Do seredini XIX st najdovshe v Nizhini pracyuvala druga Ovdiyivska greblya a na nij i mlin Za Yu Moskalenkom Oster v urochishi Vethe Skarbi richki Oster Z meliorativnimi robotami na Ostri pov yazani legendi pro nevicherpni skarbi nashoyi richki Zapisav opovidki G Vasilkivskij Za odniyeyu z nih na dni Ostra lezhat zatopleni rimski sudna she chasiv Avgusta Os chomu tam postijno znahodyat rimski moneti sribni dinari Za drugoyu legendoyu yakas inozemna firma chi to amerikanska chi francuzka do 1917 roku bralasya za vlasni koshti ochistiti Oster z umovoyu sho vsi znajdeni skarbi budut nalezhati yij Dijsno pid chas meliorativnih robit u richci znahodili dinari epohi Avgusta Ostannyu rimsku monetu pidibrali pid chas meliorativnih robit u 1957 roci Odnak veliki znahidki rimskih monet buli vidshukani ne v rusli Ostra a na shlyahu uzdovzh jogo techiyi Pashkivskij skarb rimskih monet znajdenij u 1873 roci na shlyahu z Nizhina do sela Pashkivki ye nezaperechnim dokazom tisnih torgovelnih zv yazkiv meshkanciv krayu z antichnim svitom Rimskoyi imperiyi zavdyaki sudnoplavstvu Krim antichnih skarbiv u priosterskomu regioni Nizhina znahodili moneti Kiyivskoyi Rusi domongolskogo periodu Teper cej skarb vidomij usomu vchenomu svitovi yak Nizhinskij Pro nogo pisali navit inozemni vidannya Uzagali Nizhin i otochuyuchi jogo miscevosti vidmicheni na ridkist chislennimi znahidkami monet U knizi Kropotkina Pro skarbi i znahidki vkazuyetsya do 40 takih skarbiv poblizu Nizhina Yak ryatuvali Oster Richka Oster na pochatok XIX st prijshla v takij stan sho konche potribno bulo vzhivati yakihos zahodiv Richka bula duzhe zabrudnena mala gruzki beregi poshiryuvala smorid Miska Duma v 1803 r postanovila ryatuvati Oster Koshti zbiralo vse misto U 1812 1815 rr pochalis roboti po vvedennyu rusla richki v kanal zvuzhennya i pogliblennya jogo Odnochasno zamist miskoyi grebli na chernigivskomu shlyahu v 1815 r sporudili mist yakij piznishe oderzhav nazvu Licejskogo beregi proritogo kanalu obklali dubovimi kolodami obsadili derevami Na plani Nizhina 1835 roku kanal uzhe isnuvav Vin pochinavsya vid Kalinovogo mostu teper Zamkovij pryamo yak strila ishov do Spaskogo mostu teper Moskovskij mizh nim i Licejskim mostom buv najshirshim na dva kolina i prodovzhuvavsya do Magerok Mav obkladenij derev yanoyu obshivkoyu kanal garni shidci z perilami yaki veli do vodi I Spaskij rozpovidaye sho u 80 90 h rokah XIX st na Ostri za Magerskim mostom funkcionuvali dvi kupalni cholovicha i zhinocha Pri teplomu liti nizhinci kupalisya majzhe do kincya zhniv Dehto z togochasnih meshkanciv zapevnyav sho kupannya v Ostri zcilyuvalo vid usih hvorob krashe nizh zakordonni kurorti Zimoyu na Ostri vlashtovuvali misku kovzanku Ulitku ulyublenoyu zabavoyu molodi bulo katannya po richci na chovnah Mizh Licejskim i Magerskim mostami znahodilas chovnova stanciya Na pochatku XX st kanalu vzhe ne bulo vidno Znovu z yavilos boloto yake z seredini lita zelenilo vid ryaski U roki gromadyanskoyi vijni postrazhdali mosti yih vidbuduvali zanovo v 1924 1925 rokah U1930 roci I Spaskij pisav Nizhinci duzhe lyublyat svij Oster Na oznaku do nogo svoyeyi poshani voni kidayut tudi dohlih kotiv i sobak a ostannih rokiv p yat vivozyat shozimi na lid sotni pidvid smittya a potim pochinayut voziti cej lid u lodovni U 1930 h rokah u Nizhini proveli meliorativni roboti i Oster znovu ozhiv Ryatuvali richku j pislya Nimecko radyanskoyi vijni i v pershi roki XXI stolittya Yak horoshe sho v misti ye zhivilna vodna arteriya Ale vid nashogo z vami stavlennya do neyi zalezhit sho same vona nam nestime zdorov ya j radist chi brud smorid ta infekciyi Oster vzimku Nizhinski mosti U Nizhini Oster teche zi shodu na zahid U davninu v mezhah mista cherez richku bulo perekinuto chotiri mosti Yaksho virushiti vid Pokrovskoyi cerkvi vniz za techiyeyu richki pershim z yavitsya Kalinovij mist nazvanij tak cherez gusti hashi kalini kotra rosla vzdovzh richki Nizhinci nazivali jogo she Kerosinnim bo poryad bula lavka de torguvali kerosinom ta Vorob yivskim bo spoluchav centr mista z okoliceyu Vorob yivka Nini ce Zamkovij mist Drugij mist Spaskii Vin golovnij po Moskovskij vulici Z bazarnoyi ploshi Starogo mista jogo she nazivali Verhnim mistom Spaskii mist viv do Novogo Nizhnogo mista u napryamku na Chernigiv i Moskvu Nazvu svoyu oderzhav vid Spaso Preobrazhenskoyi cerkvi yaku zbuduvali pershoyu v Novomu misti Nini ce Moskovskij mist Nizhche znahodivsya Licejskij mist zbudovanij 1815 roku na misci miskoyi grebli Chetvertij Magerskij bo viv do okolici Magerok po Hrestovozdvizhenskij nini Vozdvizhenska vulici Za Magerskim mostom znahodilas Ovdiyivska greblya Zaplot ya teper mist im Popudrenka Vishe cih mostiv bula sporudzhena pishohidna pereprava cherez Oster zemlyana gatka z nevelikim pishohidnim mistkom z Vorob yivki na Migalivku Nazivalas cya pereprava Chernovoyu grebleyu U yiyi kinci na livomu berezi Ostra na Migalivci znahodilas sadiba zi starovinnim parkom Do 70 h rokiv XIX st tut isnuvav midno livarnij zavod sho vigotovlyav slavnozvisni dzvoni I sadiba i park i zavod nalezhali nizhinskim kupcyam Chernovim Zvidsi j nazva perepravi Chernova greblya a ne Chervona yak govoryat teper Usya zh miscevist pov yazana z nizhinskimi kapitalistami Chernovimi nazivalas Chernovshinoyu Ostannim gospodarem sadibi j parku buv uchitel zhinochoyi gimnaziyi Melnikov Tomu miscevi zhiteli inodi nazivali cyu teritoriyu she j Melnikove Licejskij mist Istoriya cogo mostu nalichuye ponad pivtora stolittya Nizhinska fortecya mala lishe odin viyizd cherez Moskovskij mist Inshih mostiv u Nizhini ne bulo do 30 h rokiv XIX st Spoluchennya z forteceyu Magerok roztashovanih na zahid vid vulici Chernigivskoyi zdijsnyuvalosya cherez misku greblyu yaka znahodilasya na misci ninishnogo Licejskogo mostu Tam de nini pochinayetsya suchasna vulicya Nebesnoyi Sotni u stinah forteci stoyali Chernigivski vorota Greblya peretinala Oster vnaslidok chogo pidvishuvavsya riven vodi i ce davalo mozhlivist pracyuvati vodyanim mlinam yaki pracyuvali na nij Bereg richki Oster bilya Magerskogo mostu U sichni 1787 roku imperatricya Katerina II zdijsnyuvala podorozh do Krimu i Nizhinske grecke tovaristvo sporudilo derev yani Triumfalni vorota dlya proyizdu na teritoriyu sadibi grafa Vitgenshtejna de caricya mala zupinitis na nich Triumfalni vorota buli roztashovani na misci suchasnoyi ploshi im Gogolya pered vuliceyu Chernigivskoyu Sadiba grafa Vitgenshtejna znahodilas na ninishnij teritoriyi universitetu i v chasi priyizdu imperatrici uzhe bula vlasnistyu Bezborodkiv Koli virishuvalos pitannya pro misce sporudzhennya budinku gimnaziyi na dopomogu I A Bezborodku prijshov jogo pleminnik graf V P Kochubej Vin i poradiv sporuditi gimnaziyu v Nizhini Zakladennya fundamentu budinku gimnaziyi pochalosya v 1807 roci Odnache nayavnist grebli negativno vplivala na budivnictvo zavazhalo pidnyattya funtovih vod Tomu v 1808 1812 rokah pochali regulyuvati vodi Ostra kanalom Misku greblyu likviduvali Z yavilas potreba v novomu mosti na misci miskoyi grebli U1832 roci na pivnichnomu berezi Ostra proti Chernigivskih vorit forteci pochali zvoditi novij mist Oskilki v 1832 roci Gimnaziya vishih nauk kn Bezborodka bula reorganizovana v licej to j novij mist oderzhav nazvu Licejskij Vulicya yaka pochinalas vid Chernigivskih vorit do ninishnoyi vulici Gogolya tezh nazivalas Licejskoyu nini vul Nebesnoyi Sotni Do pobudovi mostu cyu vulicyu jmenuvali Mostovoyu tomu sho vona bula vimoshena kolodami V Nizhini isnuvala she odna Mostova vulicya kotru piznishe perejmenuvali na Moskovsku nini vul Gogolya ZastosuvannyaU zaplavi richki sporudzheno v serednij techiyi vidvodit vodu sistemoyu shlyuziv do Trubezha Nizhche za techiyeyu sporudzheno GES Miscina protikannya Ostra maye pevni rekreacijni vlastivosti sho umozhlivlyuyut rozvitok turizmu malovnichi krayevidi beregiv iz visokimi kruchami opoviti zelennyu krim togo richkova voda mistit jod ye cilyushoyu i mozhe buti diyevoyu dlya likuvannya nizki zahvoryuvan Nad Ostrom roztashovani mista Nizhin ta Oster pri vpadinni u Desnu rajcentr Kozelec sela Mrin Adamivka Lipiv Rig Kruti ta Danivka LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za red Kudrickogo A V K URE 584 s Nizhin drevnij i zavzhdi yunij Materiali pro istoriyu krayeznavstvo ta toponimiku Nizhina Avtor i uporyadnik L B Petrenko Nizhin Aspekt Poligraf 2006 388 s Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lipen 2017