Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кальчи́нівка — село в Україні, у Бахмацькій міській громаді Ніжинського району Чернігівської області. До 2020 року входило до складу Біловежівської сільради з центром у селі Біловежі Перші.
| село Кальчинівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Ніжинський район |
| Громада | Бахмацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74040030170091843 |
| Основні дані | |
| Населення | 21 |
| Площа | 0,287 км² |
| Густота населення | 73,17 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16552 |
| Телефонний код | +380 4635 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°01′03″ пн. ш. 32°42′08″ сх. д. / 51.01750° пн. ш. 32.70222° сх. д.Координати: 51°01′03″ пн. ш. 32°42′08″ сх. д. / 51.01750° пн. ш. 32.70222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 137 м |
| Найближча залізнична станція | Григорівка |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16501, Чернігівська обл., Ніжинський р-н, м. Бахмач, вул. Соборності, буд. 42 |
| Карта | |
  Кальчинівка | |
 Кальчинівка | |
| Мапа | |
Географія
Село Кальчинівка розташоване на сході Ніжинського району і знаходиться за 6 км на південний захід від села Біловежі Перші. Віддаль до центру громади 21 км і до залізничної станції Григорівка – 8 км. Середня висота над рівнем моря – 137 м. Біля села бере початок р. Остер.
Історія
Кальчинівка – давнє українське козацьке поселення, засноване на початку XVII століття. Воно є на мапі де Боплана 1648 року, називалося Колчиновка.
1766 року в Кальчинівці поселилися німецькі колоністи, які переселилися з Гессена, а також із Саксонії, Ганновера і Прусії, були вони лютеранами. На той період у Кальчинівці вже було 9 хат та 5 мазанок, тому назву поселення зберегли.
1859 року в німецькій колонії Кальчинівка Борзнянського повіту Чернігівської губернії мешкало 334 особи (174 особи чоловічої статі та 160 — жіночої), налічувалось 35 дворових господарств.
Станом на 1885 рік у колишньому колоніальному селі, центрі Кальчинівської волості, мешкало 585 осіб, налічувалось 64 дворових господарства, діяли заїжджий двір і лавка.
За переписом 1897 року в Кальчинівці мешкало 898 осіб (472 особи чоловічої статі та 426 — жіночої), з них 797 протестантів.
Станом на 1901 рік у селі мешкало 772 особи (400 осіб чоловічої статі та 372 — жіночої). Зменшення населення обумовлено переїздами німців у інші поселення.
У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою село стало центром Кальчинівської сільради і ввійшло до Парафіївського району Конотопської округи. Станом на 1924 рік у селі проживало 1094 особи, налічувалось 198 дворових господарств.
З літа 1929 року розпочалася колективізація селянських господарств. На масові протести німецьких селян проти примусової колективізації влада відповіла репресіями, частину жителів Кальчинівки об’явили куркулями і розкуркулили. Куркулів другої категорії депортували, переважно до Казахстану, а також на Урал і в Киргизію. Прізвища депортованих частково встановлено за списками мобілізованих у Трудармію в 1942 році та з відомостей про політичні репресії 1937-1938 років на нових місцях проживання . Всього знайдено 26 членів родин, з них 13 осіб з роду Сартісонів. Середня чисельність німецької сім’ї складала 6 осіб, тож кількість депортованих приблизно дорівнювала 150-160 осіб, дані орієнтовні.
Після створення в 1932 році Чернігівської області село ввійшло до складу Дмитрівського району.
Голодомор 1932-1933 років не обминув і Кальчинівку. Зафіксовано смерть від голоду двох осіб, то були українці . А відомостей про німців немає, списки померлих складалися за показами очевидців, німців на той період у селі вже не було.
Під час сталінських репресій 1937-1938 років були засуджені до розстрілу 3 жителі села, Готфрід і Міллери, а Нейман отримав 10 років концтаборів. Кількість репресованих порівняно з іншими німецькими поселеннями була меншою. В селі був зразковий німецький колгосп, який славився високими врожаями зернових культур, а ще тут здавна вирощували породистих коней (воли німцям не подобались). Колгосп очолював комуніст Християн Едель, а його брат Данило був головою сільради.
В серпні 1941 року частина жителів Кальчинівки була мобілізована в робочі колони, разом із жителями українських сіл вони копали окопи, протитанкові рови та будували інші укріплення на західному напрямку.
Наприкінці серпня 1941 року вийшло розпорядження більшовицької влади про депортацію німців у східні райони країни. Але Чернігівський відділ НКВС не встиг виконати це розпорядження, оскільки 9 вересня Чернігів був захоплений німцями. Німецькі війська захопили село Кальчинівку 14 вересня 1941 року.
Жителі села, які в той період перебували на схід від місця проживання, були депортовані, а чоловіків мобілізували в Трудармію.
Під час окупації жителі села підпорядковувалися Роменському ортскоменданту і бургомістру Роменського гебіту. Селяни добилися відновлення індивідуальних селянських господарств, хоча окупаційна влада наполягала на створенні сільської громади на зразок колгоспу.
Напередодні 1942 року каральний загін мадярів вчинив жорстоку розправу над родиною Еделів. Християн і Данило Еделі після окупації Чернігівщини перебували в підпіллі. Карателі розстріляли обох братів і всю сім’ю Християна, дружину і 9 дітей, серед яких були одномісячні близнюки Микола та його сестра. А сім’ї Данила Еделя вдалося втекти.
З серпня 1943 року почалася широкомасштабна евакуація етнічних німців з території Рейхскомісаріату Україна до Німеччини. З наближенням фронту у кінці серпня – на початку вересня 1943 року жителі Кальчинівки разом з німцями з інших лютеранських сіл (Білі Вежі № 2, Городок, Рундевізія) попрямували своїм ходом на підводах на захід. Тих, хто не хотів переїжджати, вивозили примусово.
У березні 1944 року біженці були розміщені в районі Вартегау в Західній Польщі, а в січні 1945 року втекли далі на захід. В окупованій Німеччині частина жителів Кальчинівки була виявлена розшуковими командами НКВС, інших жителів видали НКВС в американській і англійській зонах окупації. Вони були депортовані, переважно, у Кіровську та Вологодську області Росії, а іншим вдалося втекти.
Село Кальчинівку визволили 13 вересня 1943 року бійці 2-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 18-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії.
Після звільнення села німців, які ще залишалися, депортували до Казахстану та в Сибір, серед депортованих була і сім’я Данила Еделя. В селі залишилися лише українці, яких доповнили переселенцями.
Після війни чисельність населення поступово зменшувалася, в 2007 році в чотирьох хатах проживало по 1-2 особи. Село на межі зникнення.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Бахмацької міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бахмацького району, село увійшло до складу Ніжинського району Чернігівської області.
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Мапа із зображенням місцезнаходження Кальчинівки |
Пам'ятки
У селі знаходиться пам'ятник німецькій родині Еделів. Валентин, син Данила Еделя в 1970-х роках знайшов у архівах інформацію про антифашистську діяльність батька та його брата. Пам’ятник було встановлено за сприяння адміністрації Бахмацького району.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- Брандес Д., Плеве И. Энциклопедия немцев России. Беловежские колонии. [ 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Володимир Гужій. Молитва за землю сіверську. [ 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 18 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- Жертвы политического террора в СССР. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 18 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2019. Процитовано 6 жовтня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- Тетяна Стрикун. Німецька «Взаємодія» у Бахмачі.
- Б.Киричок. …І наші земляки – німці. [ 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 18 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 18 вересня 2019.
- Боевое донесение № 245 20-00 13.9.43 года ШТАКОР 18 ГВ сев. ок. Григоровка.
- Тетяна Стрикун. В пошуках старої батьківщини (ч. 2) [ 29 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
- Погода в селі Кальчинівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalchi nivka selo v Ukrayini u Bahmackij miskij gromadi Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Do 2020 roku vhodilo do skladu Bilovezhivskoyi silradi z centrom u seli Bilovezhi Pershi selo Kalchinivka Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Nizhinskij rajon Gromada Bahmacka miska gromada Kod KATOTTG UA74040030170091843 Osnovni dani Naselennya 21 Plosha 0 287 km Gustota naselennya 73 17 osib km Poshtovij indeks 16552 Telefonnij kod 380 4635 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 01 03 pn sh 32 42 08 sh d 51 01750 pn sh 32 70222 sh d 51 01750 32 70222 Koordinati 51 01 03 pn sh 32 42 08 sh d 51 01750 pn sh 32 70222 sh d 51 01750 32 70222 Serednya visota nad rivnem morya 137 m Najblizhcha zaliznichna stanciya Grigorivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi 16501 Chernigivska obl Nizhinskij r n m Bahmach vul Sobornosti bud 42 Karta Kalchinivka Kalchinivka MapaGeografiyaSelo Kalchinivka roztashovane na shodi Nizhinskogo rajonu i znahoditsya za 6 km na pivdennij zahid vid sela Bilovezhi Pershi Viddal do centru gromadi 21 km i do zaliznichnoyi stanciyi Grigorivka 8 km Serednya visota nad rivnem morya 137 m Bilya sela bere pochatok r Oster IstoriyaKalchinivka davnye ukrayinske kozacke poselennya zasnovane na pochatku XVII stolittya Vono ye na mapi de Boplana 1648 roku nazivalosya Kolchinovka 1766 roku v Kalchinivci poselilisya nimecki kolonisti yaki pereselilisya z Gessena a takozh iz Saksoniyi Gannovera i Prusiyi buli voni lyuteranami Na toj period u Kalchinivci vzhe bulo 9 hat ta 5 mazanok tomu nazvu poselennya zberegli 1859 roku v nimeckij koloniyi Kalchinivka Borznyanskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi meshkalo 334 osobi 174 osobi cholovichoyi stati ta 160 zhinochoyi nalichuvalos 35 dvorovih gospodarstv Stanom na 1885 rik u kolishnomu kolonialnomu seli centri Kalchinivskoyi volosti meshkalo 585 osib nalichuvalos 64 dvorovih gospodarstva diyali zayizhdzhij dvir i lavka Za perepisom 1897 roku v Kalchinivci meshkalo 898 osib 472 osobi cholovichoyi stati ta 426 zhinochoyi z nih 797 protestantiv Stanom na 1901 rik u seli meshkalo 772 osobi 400 osib cholovichoyi stati ta 372 zhinochoyi Zmenshennya naselennya obumovleno pereyizdami nimciv u inshi poselennya U 1923 roci bula provedena teritorialna reforma za yakoyu selo stalo centrom Kalchinivskoyi silradi i vvijshlo do Parafiyivskogo rajonu Konotopskoyi okrugi Stanom na 1924 rik u seli prozhivalo 1094 osobi nalichuvalos 198 dvorovih gospodarstv Z lita 1929 roku rozpochalasya kolektivizaciya selyanskih gospodarstv Na masovi protesti nimeckih selyan proti primusovoyi kolektivizaciyi vlada vidpovila represiyami chastinu zhiteliv Kalchinivki ob yavili kurkulyami i rozkurkulili Kurkuliv drugoyi kategoriyi deportuvali perevazhno do Kazahstanu a takozh na Ural i v Kirgiziyu Prizvisha deportovanih chastkovo vstanovleno za spiskami mobilizovanih u Trudarmiyu v 1942 roci ta z vidomostej pro politichni represiyi 1937 1938 rokiv na novih miscyah prozhivannya Vsogo znajdeno 26 chleniv rodin z nih 13 osib z rodu Sartisoniv Serednya chiselnist nimeckoyi sim yi skladala 6 osib tozh kilkist deportovanih priblizno dorivnyuvala 150 160 osib dani oriyentovni Pislya stvorennya v 1932 roci Chernigivskoyi oblasti selo vvijshlo do skladu Dmitrivskogo rajonu Golodomor 1932 1933 rokiv ne obminuv i Kalchinivku Zafiksovano smert vid golodu dvoh osib to buli ukrayinci A vidomostej pro nimciv nemaye spiski pomerlih skladalisya za pokazami ochevidciv nimciv na toj period u seli vzhe ne bulo Pid chas stalinskih represij 1937 1938 rokiv buli zasudzheni do rozstrilu 3 zhiteli sela Gotfrid i Milleri a Nejman otrimav 10 rokiv konctaboriv Kilkist represovanih porivnyano z inshimi nimeckimi poselennyami bula menshoyu V seli buv zrazkovij nimeckij kolgosp yakij slavivsya visokimi vrozhayami zernovih kultur a she tut zdavna viroshuvali porodistih konej voli nimcyam ne podobalis Kolgosp ocholyuvav komunist Hristiyan Edel a jogo brat Danilo buv golovoyu silradi V serpni 1941 roku chastina zhiteliv Kalchinivki bula mobilizovana v robochi koloni razom iz zhitelyami ukrayinskih sil voni kopali okopi protitankovi rovi ta buduvali inshi ukriplennya na zahidnomu napryamku Naprikinci serpnya 1941 roku vijshlo rozporyadzhennya bilshovickoyi vladi pro deportaciyu nimciv u shidni rajoni krayini Ale Chernigivskij viddil NKVS ne vstig vikonati ce rozporyadzhennya oskilki 9 veresnya Chernigiv buv zahoplenij nimcyami Nimecki vijska zahopili selo Kalchinivku 14 veresnya 1941 roku Zhiteli sela yaki v toj period perebuvali na shid vid miscya prozhivannya buli deportovani a cholovikiv mobilizuvali v Trudarmiyu Pid chas okupaciyi zhiteli sela pidporyadkovuvalisya Romenskomu ortskomendantu i burgomistru Romenskogo gebitu Selyani dobilisya vidnovlennya individualnih selyanskih gospodarstv hocha okupacijna vlada napolyagala na stvorenni silskoyi gromadi na zrazok kolgospu Naperedodni 1942 roku karalnij zagin madyariv vchiniv zhorstoku rozpravu nad rodinoyu Edeliv Hristiyan i Danilo Edeli pislya okupaciyi Chernigivshini perebuvali v pidpilli Karateli rozstrilyali oboh brativ i vsyu sim yu Hristiyana druzhinu i 9 ditej sered yakih buli odnomisyachni bliznyuki Mikola ta jogo sestra A sim yi Danila Edelya vdalosya vtekti Z serpnya 1943 roku pochalasya shirokomasshtabna evakuaciya etnichnih nimciv z teritoriyi Rejhskomisariatu Ukrayina do Nimechchini Z nablizhennyam frontu u kinci serpnya na pochatku veresnya 1943 roku zhiteli Kalchinivki razom z nimcyami z inshih lyuteranskih sil Bili Vezhi 2 Gorodok Rundeviziya popryamuvali svoyim hodom na pidvodah na zahid Tih hto ne hotiv pereyizhdzhati vivozili primusovo U berezni 1944 roku bizhenci buli rozmisheni v rajoni Vartegau v Zahidnij Polshi a v sichni 1945 roku vtekli dali na zahid V okupovanij Nimechchini chastina zhiteliv Kalchinivki bula viyavlena rozshukovimi komandami NKVS inshih zhiteliv vidali NKVS v amerikanskij i anglijskij zonah okupaciyi Voni buli deportovani perevazhno u Kirovsku ta Vologodsku oblasti Rosiyi a inshim vdalosya vtekti Selo Kalchinivku vizvolili 13 veresnya 1943 roku bijci 2 yi gvardijskoyi povitryano desantnoyi diviziyi 18 go gvardijskogo strileckogo korpusu 60 yi armiyi Pislya zvilnennya sela nimciv yaki she zalishalisya deportuvali do Kazahstanu ta v Sibir sered deportovanih bula i sim ya Danila Edelya V seli zalishilisya lishe ukrayinci yakih dopovnili pereselencyami Pislya vijni chiselnist naselennya postupovo zmenshuvalasya v 2007 roci v chotiroh hatah prozhivalo po 1 2 osobi Selo na mezhi zniknennya 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Bahmackoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Bahmackogo rajonu selo uvijshlo do skladu Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Zovnishni zobrazhennya Mapa iz zobrazhennyam misceznahodzhennya KalchinivkiPam yatkiU seli znahoditsya pam yatnik nimeckij rodini Edeliv Valentin sin Danila Edelya v 1970 h rokah znajshov u arhivah informaciyu pro antifashistsku diyalnist batka ta jogo brata Pam yatnik bulo vstanovleno za spriyannya administraciyi Bahmackogo rajonu Primitki Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 Arhiv originalu za 21 bereznya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 Brandes D Pleve I Enciklopediya nemcev Rossii Belovezhskie kolonii 21 veresnya 2018 u Wayback Machine Volodimir Guzhij Molitva za zemlyu siversku 3 zhovtnya 2019 u Wayback Machine PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2019 Arhiv originalu za 29 lipnya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 Zhertvy politicheskogo terrora v SSSR Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 18 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 29 veresnya 2019 Procitovano 6 zhovtnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 19 serpnya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 PDF Arhiv originalu PDF za 28 veresnya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 Tetyana Strikun Nimecka Vzayemodiya u Bahmachi B Kirichok I nashi zemlyaki nimci 30 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Arhiv originalu za 28 veresnya 2019 Procitovano 18 veresnya 2019 Arhiv originalu za 1 veresnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2019 Arhiv originalu za 12 grudnya 2017 Procitovano 18 veresnya 2019 Boevoe donesenie 245 20 00 13 9 43 goda ShTAKOR 18 GV sev ok Grigorovka Tetyana Strikun V poshukah staroyi batkivshini ch 2 29 veresnya 2019 u Wayback Machine Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv PosilannyaPogoda v seli Kalchinivka 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi