Круглолугівка

Круглолугівка (до 1945 — історичне німецьке село Рундевізе, Рундевізія) – зняте з обліку село в Чернігівській області, Бахмацькому районі. Входило до складу Біловежівської сільської ради з центром у селі Біловежі Перші.

село Круглолугівка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район/міськрада	Бахмацький район
Рада	Біловежівська сільська рада
Основні дані
Засноване	1766
Населення	0
Існувало до	2009
Зняте з обліку	2009
Географічні дані
Географічні координати	^H G O
Середня висота над рівнем моря	146 м
Карта
Круглолугівка
Круглолугівка
Мапа

Географічне положення

Село Круглолугівка розташоване на півдні Бахмацького району біля р. Остер. Знаходиться за 9 км на захід від села Біловежі Перші. Відстань до районного центру 20 км, до залізничної станції Григорівка – 12 км. Розташоване на висоті 137 метрів над рівнем моря.

Історія

Село засноване в 1766 році як німецька колонія Рундевізе (нім. Rundeweise). Поселенці були лютеранами, вони переселилися з Гессена, а також із Саксонії, Ганновера і Прусії. В 1768 році переселенці заклали перші 25 будинків. 1859 року в німецькій колонії Рундевізія Кальчинівської волості Борзнянського повіту Чернігівської губернії мешкало 495 осіб (229 осіб чоловічої статі та 266 — жіночої), налічувалось 50 дворів.

Станом на 1885 рік у колишньому колоніальному селі Рундевізія мешкало 856 осіб, налічувалось 83 дворових господарства, існували лютеранський молитовний дім, заїжджий двір і 2 лавки.

За переписом 1897 року в Рундевізії мешкало 1011 осіб (505 осіб чоловічої статі та 506 — жіночої), з них 925 протестантів.

Станом на 1901 рік у селі мешкало 896 осіб (422 особи чоловічої статі та 474 — жіночої). Зменшення населення обумовлено переїздами німців у інші поселення.

У 1923 році була проведена територіальна реформа, за якою село стало центром Рундевізської сільради і ввійшло до Парафіївського району Конотопської округи. Станом на 1924 рік у селі проживало 1012 осіб, було 186 дворових господарств.

З літа 1929 року розпочалася колективізація селянських господарств. На масові протести німецьких селян проти примусової колективізації влада відповіла репресіями. В 1929 році 3 жителі були засуджені Конотопським окружним судом на 5 років позбавлення волі.

Інших противників колективізації об’явили куркулями і розкуркулили. Куркулів другої категорії депортували, переважно до Казахстану, а також на Урал і в Киргизію. Прізвища депортованих частково встановлено за списками мобілізованих у Трудармію в 1942 році та з відомостей про політичні репресії 1937-1938 років на нових місцях проживання . Всього знайдено 34 члени родин, з них 12 осіб з роду Браунів. Середня чисельність німецької сім’ї складала 6 осіб, тож кількість депортованих приблизно дорівнювала 200 осіб, дані орієнтовні.

Після створення в 1932 році Чернігівської області село входило до Дмитрівського району.

Під час сталінських репресій 1937-1938 років були засуджені до розстрілу 16 жителів села, серед яких одна жінка (Марія Кістер-Ставінська), 6 чоловіків з роду Мельхерів і 3 – з роду Браунів. Ще 13 жителів отримали 5-10 років концтаборів, з яких 7 жителів – з роду Браунів.

До війни в селі була лікарня з пологовим відділенням, середня школа, цегельний завод, електростанція, вулиці села освітлювались. Працював електромлин і ливарний комбінат, на якому виготовлялися чавунні піддувала, плити, дверцята до груб та інші речі господарського вжитку.

В серпні 1941 року частина жителів Рундевізії була мобілізована в робочі колони, разом із жителями українських сіл вони копали окопи, протитанкові рови та будували інші укріплення на західному напрямку.

Наприкінці серпня 1941 року вийшло розпорядження більшовицької влади про депортацію німців у східні райони країни. Але Чернігівський відділ НКВС не встиг виконати це розпорядження, оскільки 9 вересня Чернігів був захоплений німцями. Німецькі війська захопили село Рундевізію 14 вересня 1941 року.

Жителі села, які в той період перебували на схід від місця проживання, були депортовані, а чоловіків мобілізували в Трудармію.

Під час окупації жителі села підпорядковувалися Роменському ортскоменданту і бургомістру Роменського гебіту. Селяни добилися відновлення індивідуальних селянських господарств, хоча окупаційна влада наполягала на створенні сільської общини на зразок колгоспу. Відновив роботу електромлин.

З серпня 1943 року почалася широкомасштабна евакуація етнічних німців з території Рейхскомісаріату Україна до Німеччини. З наближенням фронту у кінці серпня – на початку вересня 1943 року жителі Рундевізії разом з німцями з інших лютеранських сіл (Білі Вежі № 2, Городок, Кальчинівка) попрямували своїм ходом на підводах на захід. Тих, хто не хотів переїжджати, вивозили примусово.

У березні 1944 року біженці були розміщені в районі Вартегау в Західній Польщі, а в січні 1945 року втекли далі на захід. В окупованій Німеччині частина жителів Рундевізії була виявлена розшуковими командами НКВС, інших жителів видали НКВС в американській і англійській зонах окупації. Знайдено 25 прізвищ репатріантів, вони були депортовані, переважно, в Кіровську та Вологодську області Росії, а решті вдалося втекти .

Село Рундевізію визволили 13 вересня 1943 року бійці 2-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 18-го гвардійського стрілецького корпусу 60-ї армії.

Після звільнення села німців, які ще залишалися, депортували до Казахстану та в Сибір, а в селі залишилися лише українці, яких доповнили переселенцями.

У червні 1945 року село Рундевізію переіменували в Круглолугівку, а Рундевізська сільрада стала називатися Круглолугівською.

Після війни чисельність населення поступово скорочувалась, в 1979 році в селі мешкало в 38 дворах 100 осіб, а в середині 1980-х – 80 осіб.

Рішенням Чернігівської обласної ради від 11 вересня 2009 року село було знято з обліку.

Зовнішні зображення
	Мапа із зображенням місцезнаходження Круглолугівки

Примітки

1. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
2. Брандес Д. , Плеве И. Энциклопедия немцев России. Беловежские колонии. [ 21 вересня 2018 у Wayback Machine.]
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
4. . Архів оригіналу за 18 квітня 2018. Процитовано 15 вересня 2019.
5. Архів оригіналу за 4 жовтня 2018. Процитовано 15 вересня 2019.
6. . Архів оригіналу за 29 липня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
7. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
8. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 січня 2020. Процитовано 15 вересня 2019.
9. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
10. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
11. . Архів оригіналу за 31 березня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
12. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
13. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 липня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
14. Володимир Гужій. Молитва за землю сіверську. [ 3 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
15. Б.Киричок. …І наші земляки – німці. [ 30 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
16. . Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2019.
17. . Архів оригіналу за 1 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2019.
18. . Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 15 вересня 2019.
19. . Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 30 жовтня 2019.
20. Тетяна Стрикун. Між ковадлом і молотом. [ 19 січня 2021 у Wayback Machine.]
21. Боевое донесение № 245 20-00 13.9.43 года ШТАКОР 18 ГВ сев. ок. Григоровка.
22. Указ Президії Верховної Ради УPCP «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Чернігівської області». – 3. Дмитрівський район. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 26 травня 2021.
23. . Архів оригіналу за 28 вересня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.

Посилання

• Погода в селі Круглолугівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• На Чернігівщині зникли два села [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]