Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іван Максимович Кошелівець (справжнє прізвище: Ярешко) (10 (23) листопада 1907, Велика Кошелівка, Чернігівщина — 5 лютого 1999, Мюнхен) — український літературознавець, літературний критик, публіцист, редактор, перекладач, мемуарист, громадський діяч. Почесний доктор філософії Українського вільного університету в Мюнхені (ФРН), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка та Української вільної академії наук.
| Іван Максимович Кошелівець (Ярешко) | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 (23) листопада 1907 с. Велика Кошелівка, Чернігівська губернія, Російська імперія |
| Помер | 5 лютого 1999 (91 рік) Мюнхен, Німеччина |
| Країна |  Німеччина СРСР Російська імперія |
| Національність | Українець |
| Діяльність | журналіст, літературний критик |
| Alma mater | Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя |
| Галузь | Літературознавство |
| Заклад | Український вільний університет |
| Членство | Наукове товариство імені Шевченка |
Біографія
Народився в селі Велика Кошелівка, Ніжинського повіту Чернігівської губернії, Російської імперії (нині село Ніжинського району Чернігівської області, України) в родині козака Максима Трофимовича Ярешка та Килини Григорівни. Закінчив сільську школу. Вступив до комсомолу, очолював комсомольський осередок в селі Великій Кошелівці, потім став членом ВКП(б). З 1927 року навчався в Ніжинському інституті народної освіти.
1930 року закінчив Ніжинський інститут народної освіти. У 1930 році працював директором середньої школи та шкільним вчителем у містечку Городниці на Житомирщині.
У 1930—1933 роках — асистент, доцент Кременчуцького інституту соціального виховання. Керував секцією наукових робітників у місті Кременчуці.
Весною 1933 року звинувачений в «гнилому лібералізмі» та українському націоналізмові, виключений із членів ВКП(б), звільнений з роботи в інституті та позбавлений права викладати у вищих навчальних закладах. Був безробітним, з осені 1933 року тимчасово працював на посаді доцента у Ніжинському педагогічному інституті. У квітні — листопаді 1934 року служив у Червоній армії.
З листопада 1934 року — вчитель, потім — заступник директора в середній школі міста Ніжина. 1938 року отримав дозвіл читати окремі курси з історії стародавньої української літератури в Ніжинському педагогічному інституті. 1940 року вступив до аспірантури Інституту літератури АН УРСР.
Під час 2-ї світової війни — співробітник газети .
Від 1944 року — в еміграції, з 1946 року — в Тіролі (Австрія), в таборі для «переміщених осіб». Від 1947 року в Зальцбурзі (Австрія) разом з іншими українськими письменниками, що емігрували з УРСР, почав видавати журнал «Літаври». Тут була опублікована його перша стаття «Нотатки про український роман».
У цей же час познайомився з В. Кубійовичем, який запропонував йому роботу в редакції «Енциклопедії українознавства». Від 1957 — член її редколегії і редактор відділу літератури. Написав велику кількість статей спеціально до «ЕУ».
У 1951—1955 роках редагував літературну сторінку часопису «Сучасна Україна» (виходив у Мюнхені). Згодом на її основі було створено «Українську літературну газету». У 1955—60 роках редагував її разом з Ю.Лавріненком. На кінець 1960 року часописи «Сучасна Україна» і «Українська літературна газета» були об'єднані, і з січня 1961 року почав виходити літературний і громададсько-політичний журнал «Сучасність». І. Кошелівець був його головним редактором протягом 1961—1966, 1976—1977, 1983—1984 років.
1992 року вперше після довгої перерви зміг відвідати Батьківщину. Згодом ще кілька разів був у Києві, 1997 року презентував книжку «Жанна д'Арк».
Був одружений із поетесою Еммою Андієвською.
Помер та похований у Мюнхені.
З метою увічнення пам'яті Івана Максимовича головний редактор міжнародного часопису «Соборність» Олександр Деко заснував у 1999 році Міжнародну літературну премію імені Івана Кошелівця.
Творчість
Перекладав філософські та художні твори, зокрема Ф. Ніцше, Д. Дідро, Ф. Кафки.
Був упорядником і видавцем низки книг, зокрема:
- «Панорама найновішої літератури в УРСР. Поезія. Проза. Критика» (Нью-Йорк, 1963; упорядник і видавець, 1974 — друге і доповнене видання);
- «Симоненко В. Берег чекань» (Мюнхен, 1965, 1973; перевидання — К., 2001; упорядник);
- «Україна 1956—1968: Збірник документів українських дисидентів» (польською мовою; Париж, 1969; Варшава, 1986; упорядник);
- «Статті й промови з національного питання Миколи Скрипника» (Мюнхен, 1974; упорядник і видавець);
- «Сверстюк Є. Вибране» (Мюнхен, 1979; упорядник).
Бібліографія
- Нариси з теорії літератури [ 2 березня 2021 у Wayback Machine.]. Мюнхен, 1954
- Сучасна література в УРСР [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Нью-Йорк, 1964
- Микола Скрипник [ 22 січня 2021 у Wayback Machine.]. Мюнхен, 1972; К., 1993
- Олександр Довженко. Спроба творчої біографії [ 18 січня 2021 у Wayback Machine.]. Мюнхен, 1980
- Розмови в дорозі для себе. Фрагменти спогадів та інше [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. Мюнхен, 1985; перевид. у Києві 1994
- Літературний процес, дещо з віддалі. Париж, 1991
- «Про близьке й далеке, або Мені 85» / Сучасність, 1993.
- Жанна д'Арк: Літературна біографія. К., 1997.
- Можна одверто? або Туга за катарсисом (Статті, огляди, рецензії, інтерв’ю) [ 12 травня 2021 у Wayback Machine.], 2018.
Примітки
- Француженко, 2015, с. 227.
- Француженко, 2015, с. 228.
- Француженко, 2015, с. 231.
- Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. — Київ: Наук. думка, 2008. — . Том 5 : Кон—Кю. — 2008.— Сторінка 259.
Посилання
- О. Г. Астаф'єв (2014). . Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 24 квітня 2016.
Література
- Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
- Бойко Ю. 70-ліття Івана Кошелівця. «Сучасність», 1977, № 12
- Бойчук Б. Іван Кошелівець //Спомини в біографії. — К.: Факт, 2003. — С. 60-65.
- Василенко В. Про межі критики, або Літературознавчі одкровення Івана Кошелівця (Рец. Кошелівець І. МОЖНА ОДВЕРТО? або ТУГА ЗА КАТАРСИСОМ (статті, огляди, рецензії, інтерв’ю). – Харків, 2018. – 648 с.) // Рідний край: Альманах Полтавського національного педагогічного університету. – 2020. – № 1–2 (42–43). – С. 193–203. Режим доступу: http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/17320/1/37.pdf
- Дроздовська О. Кошелівець Іван Максимович. «Українська журналістика в іменах», вип. 5, 1998
- Жулинський М. Слово на 90-ліття. «Слово і час», 1998, № 1
- Іван Кошелівець: Некролог. «ЛУ», 1999, 11 лют.
- Клиновий Ю. Опис літературознавчих і літературно-критичних праць Івана Кошелівця // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С. 193—196.
- Ковалів Ю. І. Кошелівець Іван Максимович // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. — Бажана, 1995. — Т. 3. — С. 39.
- Ковальчук О. Кошелівець Іван Максимович.— В кн.: Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник, вип. 2, ч. 3. К., 2006.
- Лущій С. «Редактором зробила мене війна» // Літературна Україна. — 2007. — 27 грудня. — С. 1, 7.
- Одарченко П. Іван Кошелівець: До 80-ліття з дня народження // Українська література: Збірник вибраних статей. — К.: Смолоскип, 1995. — С. 221—232.
- Реп'ях С. Між Сциллою і Харибдою (Іван Кошелівець). — Луцьк, 2003.
- Реп'ях С. Між Сциллою і Харибдою // Літературний Чернігів. — № 4(40), 2007. — С. 157–173.
- Слабошпицький М. Наука безстрашної думки (Іван Кошелівець) // Не загублена українська людина (55 портретів з української діаспори). — К.: Ярославів Вал, 2004. — С. 430—440.
- Кошелівця Івана імені Міжнародна літературна премія // Степаненко М. І. Літературні, літературно-мистецькі премії в Україні: наукове видання — Полтава: ПП Шевченко Р. В., 2014. – с. 182-185.
- Тарнашинська Л. Іван Кошелівець, відомий і невідомий // Слово і час. — 1999. — № 4/5. — С. 19-21.
- Тарнашинська Л. Літературнокритична думка Івана Кошелівця як альтернатива офіційному дискурсу // Презумпція доцільності: Абрис сучасної літературознавчої концептології. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — С. 304—317.
- Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
- Француженко-Вірний Микола. Заокеанські письменники України. — Київ : Смолоскип, 2015. — 312 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Yareshko Ivan Maksimovich Koshelivec spravzhnye prizvishe Yareshko 10 23 listopada 1907 19071123 Velika Koshelivka Chernigivshina 5 lyutogo 1999 Myunhen ukrayinskij literaturoznavec literaturnij kritik publicist redaktor perekladach memuarist gromadskij diyach Pochesnij doktor filosofiyi Ukrayinskogo vilnogo universitetu v Myunheni FRN dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka ta Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Ivan Maksimovich Koshelivec Yareshko Ivan Koshelivec Ivan KoshelivecNarodivsya10 23 listopada 1907 1907 11 23 s Velika Koshelivka Chernigivska guberniya Rosijska imperiyaPomer5 lyutogo 1999 1999 02 05 91 rik Myunhen NimechchinaKrayina Nimechchina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnistUkrayinecDiyalnistzhurnalist literaturnij kritikAlma materNizhinskij derzhavnij universitet imeni Mikoli GogolyaGaluzLiteraturoznavstvoZakladUkrayinskij vilnij universitetChlenstvoNaukove tovaristvo imeni ShevchenkaBiografiyaNarodivsya v seli Velika Koshelivka Nizhinskogo povitu Chernigivskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi nini selo Nizhinskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Ukrayini v rodini kozaka Maksima Trofimovicha Yareshka ta Kilini Grigorivni Zakinchiv silsku shkolu Vstupiv do komsomolu ocholyuvav komsomolskij oseredok v seli Velikij Koshelivci potim stav chlenom VKP b Z 1927 roku navchavsya v Nizhinskomu instituti narodnoyi osviti 1930 roku zakinchiv Nizhinskij institut narodnoyi osviti U 1930 roci pracyuvav direktorom serednoyi shkoli ta shkilnim vchitelem u mistechku Gorodnici na Zhitomirshini U 1930 1933 rokah asistent docent Kremenchuckogo institutu socialnogo vihovannya Keruvav sekciyeyu naukovih robitnikiv u misti Kremenchuci Vesnoyu 1933 roku zvinuvachenij v gnilomu liberalizmi ta ukrayinskomu nacionalizmovi viklyuchenij iz chleniv VKP b zvilnenij z roboti v instituti ta pozbavlenij prava vikladati u vishih navchalnih zakladah Buv bezrobitnim z oseni 1933 roku timchasovo pracyuvav na posadi docenta u Nizhinskomu pedagogichnomu instituti U kvitni listopadi 1934 roku sluzhiv u Chervonij armiyi Z listopada 1934 roku vchitel potim zastupnik direktora v serednij shkoli mista Nizhina 1938 roku otrimav dozvil chitati okremi kursi z istoriyi starodavnoyi ukrayinskoyi literaturi v Nizhinskomu pedagogichnomu instituti 1940 roku vstupiv do aspiranturi Institutu literaturi AN URSR Pid chas 2 yi svitovoyi vijni spivrobitnik gazeti Vid 1944 roku v emigraciyi z 1946 roku v Tiroli Avstriya v tabori dlya peremishenih osib Vid 1947 roku v Zalcburzi Avstriya razom z inshimi ukrayinskimi pismennikami sho emigruvali z URSR pochav vidavati zhurnal Litavri Tut bula opublikovana jogo persha stattya Notatki pro ukrayinskij roman U cej zhe chas poznajomivsya z V Kubijovichem yakij zaproponuvav jomu robotu v redakciyi Enciklopediyi ukrayinoznavstva Vid 1957 chlen yiyi redkolegiyi i redaktor viddilu literaturi Napisav veliku kilkist statej specialno do EU U 1951 1955 rokah redaguvav literaturnu storinku chasopisu Suchasna Ukrayina vihodiv u Myunheni Zgodom na yiyi osnovi bulo stvoreno Ukrayinsku literaturnu gazetu U 1955 60 rokah redaguvav yiyi razom z Yu Lavrinenkom Na kinec 1960 roku chasopisi Suchasna Ukrayina i Ukrayinska literaturna gazeta buli ob yednani i z sichnya 1961 roku pochav vihoditi literaturnij i gromadadsko politichnij zhurnal Suchasnist I Koshelivec buv jogo golovnim redaktorom protyagom 1961 1966 1976 1977 1983 1984 rokiv 1992 roku vpershe pislya dovgoyi perervi zmig vidvidati Batkivshinu Zgodom she kilka raziv buv u Kiyevi 1997 roku prezentuvav knizhku Zhanna d Ark Buv odruzhenij iz poetesoyu Emmoyu Andiyevskoyu Pomer ta pohovanij u Myunheni Z metoyu uvichnennya pam yati Ivana Maksimovicha golovnij redaktor mizhnarodnogo chasopisu Sobornist Oleksandr Deko zasnuvav u 1999 roci Mizhnarodnu literaturnu premiyu imeni Ivana Koshelivcya TvorchistPerekladav filosofski ta hudozhni tvori zokrema F Nicshe D Didro F Kafki Buv uporyadnikom i vidavcem nizki knig zokrema Panorama najnovishoyi literaturi v URSR Poeziya Proza Kritika Nyu Jork 1963 uporyadnik i vidavec 1974 druge i dopovnene vidannya Simonenko V Bereg chekan Myunhen 1965 1973 perevidannya K 2001 uporyadnik Ukrayina 1956 1968 Zbirnik dokumentiv ukrayinskih disidentiv polskoyu movoyu Parizh 1969 Varshava 1986 uporyadnik Statti j promovi z nacionalnogo pitannya Mikoli Skripnika Myunhen 1974 uporyadnik i vidavec Sverstyuk Ye Vibrane Myunhen 1979 uporyadnik BibliografiyaNarisi z teoriyi literaturi 2 bereznya 2021 u Wayback Machine Myunhen 1954 Suchasna literatura v URSR 17 kvitnya 2021 u Wayback Machine Nyu Jork 1964 Mikola Skripnik 22 sichnya 2021 u Wayback Machine Myunhen 1972 K 1993 Oleksandr Dovzhenko Sproba tvorchoyi biografiyi 18 sichnya 2021 u Wayback Machine Myunhen 1980 Rozmovi v dorozi dlya sebe Fragmenti spogadiv ta inshe 6 travnya 2021 u Wayback Machine Myunhen 1985 perevid u Kiyevi 1994 Literaturnij proces desho z viddali Parizh 1991 Pro blizke j daleke abo Meni 85 Suchasnist 1993 Zhanna d Ark Literaturna biografiya K 1997 Mozhna odverto abo Tuga za katarsisom Statti oglyadi recenziyi interv yu 12 travnya 2021 u Wayback Machine 2018 PrimitkiFrancuzhenko 2015 s 227 Francuzhenko 2015 s 228 Francuzhenko 2015 s 231 Enciklopediya istoriyi Ukrayini U 10 t Redkol V A Smolij golova ta in Kiyiv Nauk dumka 2008 ISBN 978 966 00 0855 4 Tom 5 Kon Kyu 2008 Storinka 259 PosilannyaO G Astaf yev 2014 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Arhiv originalu za 9 travnya 2016 Procitovano 24 kvitnya 2016 LiteraturaBilyayiv Volodimir Na neokrayanim krili Doneck Shidnij vidavnichij dim 2003 348 s Bojko Yu 70 littya Ivana Koshelivcya Suchasnist 1977 12 Bojchuk B Ivan Koshelivec Spomini v biografiyi K Fakt 2003 S 60 65 Vasilenko V Pro mezhi kritiki abo Literaturoznavchi odkrovennya Ivana Koshelivcya Rec Koshelivec I MOZhNA ODVERTO abo TUGA ZA KATARSISOM statti oglyadi recenziyi interv yu Harkiv 2018 648 s Ridnij kraj Almanah Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu 2020 1 2 42 43 S 193 203 Rezhim dostupu http dspace pnpu edu ua bitstream 123456789 17320 1 37 pdf Drozdovska O Koshelivec Ivan Maksimovich Ukrayinska zhurnalistika v imenah vip 5 1998 Zhulinskij M Slovo na 90 littya Slovo i chas 1998 1 Ivan Koshelivec Nekrolog LU 1999 11 lyut Klinovij Yu Opis literaturoznavchih i literaturno kritichnih prac Ivana Koshelivcya Slovo Zbirnik 7 Edmonton 1978 S 193 196 Kovaliv Yu I Koshelivec Ivan Maksimovich Ukrayinska literaturna enciklopediya U 5 t K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 3 S 39 Kovalchuk O Koshelivec Ivan Maksimovich V kn Ukrayinski istoriki XX stolittya Biobibliografichnij dovidnik vip 2 ch 3 K 2006 Lushij S Redaktorom zrobila mene vijna Literaturna Ukrayina 2007 27 grudnya S 1 7 Odarchenko P Ivan Koshelivec Do 80 littya z dnya narodzhennya Ukrayinska literatura Zbirnik vibranih statej K Smoloskip 1995 S 221 232 Rep yah S Mizh Scilloyu i Haribdoyu Ivan Koshelivec Luck 2003 Rep yah S Mizh Scilloyu i Haribdoyu Literaturnij Chernigiv 4 40 2007 S 157 173 Slaboshpickij M Nauka bezstrashnoyi dumki Ivan Koshelivec Ne zagublena ukrayinska lyudina 55 portretiv z ukrayinskoyi diaspori K Yaroslaviv Val 2004 S 430 440 Koshelivcya Ivana imeni Mizhnarodna literaturna premiya Stepanenko M I Literaturni literaturno mistecki premiyi v Ukrayini naukove vidannya Poltava PP Shevchenko R V 2014 s 182 185 Tarnashinska L Ivan Koshelivec vidomij i nevidomij Slovo i chas 1999 4 5 S 19 21 Tarnashinska L Literaturnokritichna dumka Ivana Koshelivcya yak alternativa oficijnomu diskursu Prezumpciya docilnosti Abris suchasnoyi literaturoznavchoyi konceptologiyi K Vid dim Kiyevo Mogilyanska akademiya 2008 S 304 317 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s Francuzhenko Virnij Mikola Zaokeanski pismenniki Ukrayini Kiyiv Smoloskip 2015 312 s ISBN 978 617 717 323 5