Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Михайло Миколайович Бережков (30 жовтня 1850 — 1932) — історик Ніжинської історичної школи, який доклав чимало зусиль для її становлення. Перебував у тісних наукових контактах і особистому спілкуванні з академіком Михайлом Грушевським та Ганною Барвінок (Олександрою Куліш).
Дитинство та юність
Народився професор М. М. Бережков 30 жовтня 1850 року в сім'ї сільського священика в с. Мостці Володимирської губернії [1, c. 8]. Після отримання традиційної домашньої освіти він продовжив навчання у Володимирському духовному училищі, згодом у Володимирській духовній семінарії. Пропрацювавши рік вчителем земської школи у с. Іваново [2, c. 9], влітку 1871 р. Михайло Миколайович був зарахований до лав студентів історико-філологічного факультету Санкт-Петербурзького університету. У 1875 р. після закінчення університетського курсу він був залишений при столичному вузі для роботи над магістерським дослідженням на тему: «О торговле Руси с Ганзой до конца XV века». Після успішного захисту М. Бережкову присвоїли ступінь магістра російської історії та удостоїли престижною Уварівською грошовою премією [3, с. 107].
Упродовж наступних трьох років Михайло Миколайович працював домашнім учителем у родині графа О. Уварова [ 30 березня 2012 у Wayback Machine.] у Москві. В автобіографічній записці «Профессор Михаил Николаевич Бережков: Биографические и учено-литературные данные» історик згадував, «Окончив занятия в С.-Петерб[ургском] Университете, я переехал на жительство в Москву, в дом графа Уварова, для обучения и воспитания его младших детей» [4, с. 4]. Однак перебування історика у Москві було не тривалим. В автобіографії М. М. Бережков так охарактеризував причини свого від'їзду з столиці: «…Зимой 1882 года, я как-то неосторожно простудился, получил воспаление легких. По совету врача я должен был, при первой возможности, выехать из столицы в деревню на лучший воздух. Итак, простясь с любезным семейством Уваровых, направился на родину моих родителей, в село Бережок Юрьевского уезда, Владимирской губернии» [5, с. 9].
Ніжинський період
У жовтні 1882 р. М. М. Бережков приїхав до Ніжина. За його описами, місто Ніжин наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. «представлял довольно большой, но все же захолустный уездный городок, превосходивший впрочем свою губернскую метрополию и размерами и населенностью» [6, с. 808]. Цього ж року Конференція Історико-філологічного інституту князя Безбородька обрала Михайла Миколайовича на посаду професора російської історії [7, с. 13]. Протягом 1882–1904 рр. професор читав загальні та спеціальні курси з російської історії. Пізніше М. Бережков згадував, що він сам: «учил и учился вместе со своими слушателями, как надобно лучше, основательнее узнавать отечественную историю; хотелось преподавать ее по научному…Рядом с общим курсом читал специальные курсы, вел практические семинарские занятия. Главным профессорским делом я всегда считал устное научное преподавание» [8, с. 10]. Показово, що й студентам же імпонувала викладацька манера М. Бережкова, і вони не безпідставно вважали його ерудованою людиною. Як згадував його вихованець Л. І. Пуцилов професора: "Внешность его была такой иконописной и мне он показался человеком не от мира сего. Он был большим знатоком своего дела. Читая лекции, он не садился в кресло, а совершал своеобразный обход кафедры и высказывал свои мысли на ходу. Голос был у него какой-то старческий, совсем не по годам. Интересными были его занятия по историографии русских источников… " [9, с. 143].
У 1904 р. М. Бережков залишив викладацьку діяльність, вийшов на пенсію за вислугою років. Пізніше професор згадував: «Под конец стал чувствовать утомление, заболел грудной болезнью, катаром горла, бронхитом и т.п. А потому и просил отставку от службы в конце 1904 года» [10, с. 10 ]. Після виходу в 1904 р. на пенсію завідував інститутською бібліотекою, Один з фундаторів і керівників Ніжинського історико-філологічного товариства — одного з провідних краєзнавчих осередків Лівобережної України.
Проте, у 1919 р. він прийняв пропозицію Конференції Інституту и зі згоди Комісара народної освіти, знову повернувся на службу в Інститут на посаду професора і бібліотекаря фундаментальної бібліотеки. [11, с. 10]. Упродовж 1919–1922 рр. М. Бережков викладав курси російської історіографії, етнографії, та спеціальний курс з історії міст Новгорода і Пскова [12, с. 14].
Умови життя професора у даний період були просто нестерпними. Про це яскраво свідчить лист М. М. Бережкова у Бюро Ніжинського інституту народної освіти, який зберігається у його особистій справі. З документу ми дізнаємося, що: "… Комната одведена мне, оказывается холодной и сырой в такой степени как я не ожидал: одежда, платье отсыревают; стены, корешки книг покрываются плесенью… ". Однак, не зважаючи на труднощі, професор М. М. Бережков приділяв значну увагу організаційній роботі. Слід відзначити його здобутки у справі упорядкування фундаментальної бібліотеки інституту. Протягом кількох років він входив до складу бібліотечної комісії [13, с. 2] і разом з професором Піскорським займався упорядкуванням матеріалів архівів Ніжинського грецького магістрату та Ніжинської міської думи, котрі зберігалися у бібліотеці Ніжинського історико-філологічного інституту. Водночас з цим він був одним з ініціаторів створення Ніжинського історико-філологічного товариства і тривалий час входив до його керівного складу. З червня 1901 р. до 1904 р. був його головою [14, с. 8]. Після виходу на пенсію у 1904 р. М. Бережкова було обрано почесним членом Товариства. Знаменно, що професор відіграв помітну роль у підготовці ХІІ Археологічного з'їзду в Харкові[недоступне посилання з червня 2019], як делегат від Історико-філологічного та Московського археологічного товариств був учасником Археологічних з'їздів у Ярославлі, Вільно, Ризі, Одесі, Києві, Катеринославі, Чернігові та Володимирі [15, с. 14]. Крім того, Михайло Миколайович співпрацював з Київським науковим товариством Нестора-літописця та Чернігівською губернською ученою архівною комісією.
У 1922 р. професора М. Бережкова було затверджено членом історичної секції Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови [16, с. 16]. У березні 1923 р. його було внесено до списку наукових діячів третьої категорії, у січні 1924 р. М. Бережков став керівником секції української та російської історії [17, с. 16]. Протягом 1924–1926 рр. очолював її історичну секцію, керував аспірантами і молодими дослідниками, серед яких були відомі згодом українські історики М. Петровський та А. Єршов. Водночас він брав безпосередню участь у створенні й діяльності Ніжинського наукового товариства краєзнавства, що об'єднувало переважно місцевих педагогів і студентів — аматорів старовини. Фахівець з історії середньовічної Росії, М. Бережков після переїзду до Ніжина звернувся до вивчення минулого України і, насамперед, Чернігівщини. Він опублікував низку документів XVII–XVIII ст. з місцевих архівів, маловідомі описи Ніжина початку XIX ст., дослідження про ніжинські перекази, пов'язані з вторгненням шведської армії під проводом Карла XII на Україну під час Північної війни. Увагу вченого приваблювала історична топографія Ніжина. У його архіві зберігся неопублікований план старовинних укріплень міста, що становить неабиякий інтерес. Це дозволило М. Бережкову, зокрема, локалізувати на карті Ніжина події, що відбулися тут у зв'язку з Чорною радою 1663 р. Одним з перших М. Бережков приступив до вивчення шляхів розвитку історичного краєзнавства на Чернігівщині. Йому належать ґрунтовні праці про місцевих істориків кінця XVIII — початку XX ст. О.Шафонського і М. Маркова. «Професор російської історії, — якось занотував М. Бережков у своєму щоденнику, — має право бути „сам по собі“ ; для нього будь-яка партія не є цілком придатною». Звісно ж, такі настрої старого вченого не були таємницею для колег. Відтак, чимдуж далі гучніше лунали на його адресу звинувачення у «ідеалізмі» та інших методологічних збоченнях. Особливо нищівній критиці було піддано М. Бережкова на початку 30-х рр., коли у країні розгорнулося справжнє «полювання на відьом». Напевне, тільки надто похилий вік врятував його від репресій.
Останні роки життя
На заваді подальшій роботі професора стали вік та стан його здоров'я. Визнавав це і сам М. Бережков: «Да, да я слабею силами, чувствую, что больше не служака я для Института. Довольно тянуть лямку, пора отдохнуть…» [18, с. 36]. 21 грудня 1926 р. Микола Миколайович звернувся до завідувача Науково-дослідної кафедри при Інституті народної освіти з заявою про вихід на пенсію: «Слабость здоровья, на 77-м году жизни, вынуждают меня оставить должность заведующего секцией украинской и русской истории. По сему покорно прошу Вас ходатайствовать перед Наркомпросом об увольнении от назначенной должности в кафедре и о назначении мне государственной пенсии» [19, с. 39].
Михайло Бережков помер на 82 році життя у квітні 1932 р. [20, с. 5]
Роботи
«О торговле русских с Ригой» («Журнал Министерства народного просвещения», 1877, № 2); Об истории как народном самосознании" («Известия Института Безбородко», т. VIII), «План Юрия Крижанича о завоевании Крыма» («Журнал Министерства народного просвещения», 1891, октябрь и ноябрь); «Крымские шертные грамоты» («Чтения в историческом обществе Нестора Летописца», кн. 8-я); «Старый Холопий городок на р. Мологе и его ярмарка» («Труды ярославского археологического съезда», т. I); «Елена Ивановна, великая княгиня литовская и королева польская» («Труды виленского археологического съезда», т. 2), «Троицкая Сергиева Лавра в смутное время Московского государства» (в «Известиях Института кн. Безбородко», т. XII); «Город Нежин по описанию Московских путешественников начала XIX в.» (там же т. XV); « как проповедник» (юбилейная речь в «Сборнике Историко-филологического общества при Институте кн. Безбородко», т. I). Написав роботу про професора-антикознавця Петра Люперсольського.
Книги
- М. Н. Русские пленники и невольники в Крыму. — Одесса: Тип. А. Шульце, 1888.— 32 с.
- М. Н. План завоевания Крыма составленный в царствование государя Алексея Михайловича ученым славянином Юрием Крижаничем. — СПб.: Тип. В. С. Балашева, 1891.— 94 с.
- Бережков М. Н. К истории Черниговского Спасского собора / М. Н. Бережков. – М. : Тип. Г. Лисснера и Д. Совко, 1911. – 28 с. [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Література
- 1. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського (Далі ІР НБУВ), ф. ХХІІІ, оп. 1, од.зб. 2.
- 2. Відділ державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині (далі ВДАЧОН) ф. 1105, оп. 1, спр. 2358.
- 3. ВДАЧОН ф. 1105, опис 1, справа 233.
- 4. ВДАЧОН ф. 1105, оп. 1, спр. 2358.
- 5. Там само.
- 6. Круковский А. Старое педагогическое гнездо (Из воспоминаний о Нежинском Историко-филологическом институте) // Филологические записки. — Вып. 6. — Воронеж, 1911
- 7. ВДАЧОН ф. 1105, оп. 1, спр. 2358.
- 8. Там само.
- 9. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: Сторінки історії. — Ніжин: Вид-во НДУ ім. Миколи Гоголя; Аспект-Поліграф, 2005.
- 10. ВДАЧОН ф. 1105, оп. 1, спр. 2358.
- 11. Там само.
- 12. Там само.
- 13. Отчет о состоянии и деятельности Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине за 1897–1898 уч.год // Известия НИФИ. — Нежин, 1899.
- 14. Сборник Историко-филолгического общества при Институте кн. Безбородко в Нежине. — Т. IV. — Нежин, 1903.
- 15. ВДАЧОН ф. 1105, оп. 1, спр. 2358.
- 16. Там само.
- 17. Там само.
- 18. ІР НБУВ ф. ХХІІІ, оп. 1, од.зб. 54.
- 19. ВДАЧОН ф. 1105, оп. 1, спр. 2358.
- 20. ВДАЧОН ф. Р-6121, оп. 2, спр, 2086.
- 21. Ткаченко В. В. Історичне краєзнавство: Чернігово-Сіверщина у перше пожовтневе двадцятиріччя: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007. — 215 с.-С.117-119.
- 22. Гордієнко Д. З епістолярної спадщини професора Петра Люперсольського [Листи до М. Бережкова] // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам'яткознавства (Серія «Ніжинознавчі студії», № 7) / Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК. Вип. 9(12). — К., 2010. — С. 24-37.
- 23. Гордієнко Д. С. Листи В. Бузескула до М. Бережкова / Д. С. Гордієнко // Древности 2013. Харьковский историко-археологический ежегодник. — Харьков: ООО «НТМТ», 2011. — С. 311–317.
- 24. Гордієнко Д. Тарас Шевченко у житті Михайла Бережкова // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 90 річчю Літературно-меморіального будинку-музею Тараса Шевченка. – К.: Друкарський двір Олега Федорова, 2018. – С. 137–147.
- 25. Гордієнко Д. Михайло Бережков та Тимофій Флоринський у світлі епістолярних джерел // Ніжинська старовина: Збірник регіональної історії та пам’яткознавства. (Серія “Пам’яткознавство Північно-Східного регіону України”, № 12): зб. наук. пр. / Гол. ред. С. Ю. Зозуля, заст. гол. ред.: О. Б. Коваленко, О. М. Титова, О. Г. Самойленко [та ін.]. Вип. 27 (30). – Ніжин; К., 2019. – С. 161–181.
Посилання
- 1. Краткая биографическая справка [ 22 липня 2015 у Wayback Machine.]
- 2.
- 3. Ніжинський історико-філологічний інститу князя Безбородька [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія української бібліотечної справи в іменах (кінець ХІХ ст. – 1941 р.) : матеріали до біобібліографічного словника / авт.-уклад. Л.В. Гарбар ; відп. ред. Л.А. Дубровіна ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського, Ін-т рукопису. – К.: НБУВ, 2017. – С. 41–42. http://irbis-nbuv.gov.ua/E_LIB/PDF/EIF0000083.pdf
- Богдашина, О. М. (2016). Лекторська практика в імперській провінції: (з неопублікованих лекційних курсів, щоденників та спогадів професора М. М. Бережкова). Література та культура Полісся. Сер. : Історичні науки. № 81. с. 59—66. ISSN 2520-6966.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Mihajlo Mikolajovich Berezhkov 30 zhovtnya 1850 18501030 1932 istorik Nizhinskoyi istorichnoyi shkoli yakij doklav chimalo zusil dlya yiyi stanovlennya Perebuvav u tisnih naukovih kontaktah i osobistomu spilkuvanni z akademikom Mihajlom Grushevskim ta Gannoyu Barvinok Oleksandroyu Kulish mihajlo BerezhkovDitinstvo ta yunistNarodivsya profesor M M Berezhkov 30 zhovtnya 1850 roku v sim yi silskogo svyashenika v s Mostci Volodimirskoyi guberniyi 1 c 8 Pislya otrimannya tradicijnoyi domashnoyi osviti vin prodovzhiv navchannya u Volodimirskomu duhovnomu uchilishi zgodom u Volodimirskij duhovnij seminariyi Propracyuvavshi rik vchitelem zemskoyi shkoli u s Ivanovo 2 c 9 vlitku 1871 r Mihajlo Mikolajovich buv zarahovanij do lav studentiv istoriko filologichnogo fakultetu Sankt Peterburzkogo universitetu U 1875 r pislya zakinchennya universitetskogo kursu vin buv zalishenij pri stolichnomu vuzi dlya roboti nad magisterskim doslidzhennyam na temu O torgovle Rusi s Ganzoj do konca XV veka Pislya uspishnogo zahistu M Berezhkovu prisvoyili stupin magistra rosijskoyi istoriyi ta udostoyili prestizhnoyu Uvarivskoyu groshovoyu premiyeyu 3 s 107 Uprodovzh nastupnih troh rokiv Mihajlo Mikolajovich pracyuvav domashnim uchitelem u rodini grafa O Uvarova 30 bereznya 2012 u Wayback Machine u Moskvi V avtobiografichnij zapisci Professor Mihail Nikolaevich Berezhkov Biograficheskie i ucheno literaturnye dannye istorik zgaduvav Okonchiv zanyatiya v S Peterb urgskom Universitete ya pereehal na zhitelstvo v Moskvu v dom grafa Uvarova dlya obucheniya i vospitaniya ego mladshih detej 4 s 4 Odnak perebuvannya istorika u Moskvi bulo ne trivalim V avtobiografiyi M M Berezhkov tak oharakterizuvav prichini svogo vid yizdu z stolici Zimoj 1882 goda ya kak to neostorozhno prostudilsya poluchil vospalenie legkih Po sovetu vracha ya dolzhen byl pri pervoj vozmozhnosti vyehat iz stolicy v derevnyu na luchshij vozduh Itak prostyas s lyubeznym semejstvom Uvarovyh napravilsya na rodinu moih roditelej v selo Berezhok Yurevskogo uezda Vladimirskoj gubernii 5 s 9 Nizhinskij periodU zhovtni 1882 r M M Berezhkov priyihav do Nizhina Za jogo opisami misto Nizhin naprikinci HIH na pochatku HH st predstavlyal dovolno bolshoj no vse zhe zaholustnyj uezdnyj gorodok prevoshodivshij vprochem svoyu gubernskuyu metropoliyu i razmerami i naselennostyu 6 s 808 Cogo zh roku Konferenciya Istoriko filologichnogo institutu knyazya Bezborodka obrala Mihajla Mikolajovicha na posadu profesora rosijskoyi istoriyi 7 s 13 Protyagom 1882 1904 rr profesor chitav zagalni ta specialni kursi z rosijskoyi istoriyi Piznishe M Berezhkov zgaduvav sho vin sam uchil i uchilsya vmeste so svoimi slushatelyami kak nadobno luchshe osnovatelnee uznavat otechestvennuyu istoriyu hotelos prepodavat ee po nauchnomu Ryadom s obshim kursom chital specialnye kursy vel prakticheskie seminarskie zanyatiya Glavnym professorskim delom ya vsegda schital ustnoe nauchnoe prepodavanie 8 s 10 Pokazovo sho j studentam zhe imponuvala vikladacka manera M Berezhkova i voni ne bezpidstavno vvazhali jogo erudovanoyu lyudinoyu Yak zgaduvav jogo vihovanec L I Pucilov profesora Vneshnost ego byla takoj ikonopisnoj i mne on pokazalsya chelovekom ne ot mira sego On byl bolshim znatokom svoego dela Chitaya lekcii on ne sadilsya v kreslo a sovershal svoeobraznyj obhod kafedry i vyskazyval svoi mysli na hodu Golos byl u nego kakoj to starcheskij sovsem ne po godam Interesnymi byli ego zanyatiya po istoriografii russkih istochnikov 9 s 143 U 1904 r M Berezhkov zalishiv vikladacku diyalnist vijshov na pensiyu za vislugoyu rokiv Piznishe profesor zgaduvav Pod konec stal chuvstvovat utomlenie zabolel grudnoj boleznyu katarom gorla bronhitom i t p A potomu i prosil otstavku ot sluzhby v konce 1904 goda 10 s 10 Pislya vihodu v 1904 r na pensiyu zaviduvav institutskoyu bibliotekoyu Odin z fundatoriv i kerivnikiv Nizhinskogo istoriko filologichnogo tovaristva odnogo z providnih krayeznavchih oseredkiv Livoberezhnoyi Ukrayini Prote u 1919 r vin prijnyav propoziciyu Konferenciyi Institutu i zi zgodi Komisara narodnoyi osviti znovu povernuvsya na sluzhbu v Institut na posadu profesora i bibliotekarya fundamentalnoyi biblioteki 11 s 10 Uprodovzh 1919 1922 rr M Berezhkov vikladav kursi rosijskoyi istoriografiyi etnografiyi ta specialnij kurs z istoriyi mist Novgoroda i Pskova 12 s 14 Umovi zhittya profesora u danij period buli prosto nesterpnimi Pro ce yaskravo svidchit list M M Berezhkova u Byuro Nizhinskogo institutu narodnoyi osviti yakij zberigayetsya u jogo osobistij spravi Z dokumentu mi diznayemosya sho Komnata odvedena mne okazyvaetsya holodnoj i syroj v takoj stepeni kak ya ne ozhidal odezhda plate otsyrevayut steny koreshki knig pokryvayutsya plesenyu Odnak ne zvazhayuchi na trudnoshi profesor M M Berezhkov pridilyav znachnu uvagu organizacijnij roboti Slid vidznachiti jogo zdobutki u spravi uporyadkuvannya fundamentalnoyi biblioteki institutu Protyagom kilkoh rokiv vin vhodiv do skladu bibliotechnoyi komisiyi 13 s 2 i razom z profesorom Piskorskim zajmavsya uporyadkuvannyam materialiv arhiviv Nizhinskogo greckogo magistratu ta Nizhinskoyi miskoyi dumi kotri zberigalisya u biblioteci Nizhinskogo istoriko filologichnogo institutu Vodnochas z cim vin buv odnim z iniciatoriv stvorennya Nizhinskogo istoriko filologichnogo tovaristva i trivalij chas vhodiv do jogo kerivnogo skladu Z chervnya 1901 r do 1904 r buv jogo golovoyu 14 s 8 Pislya vihodu na pensiyu u 1904 r M Berezhkova bulo obrano pochesnim chlenom Tovaristva Znamenno sho profesor vidigrav pomitnu rol u pidgotovci HII Arheologichnogo z yizdu v Harkovi nedostupne posilannya z chervnya 2019 yak delegat vid Istoriko filologichnogo ta Moskovskogo arheologichnogo tovaristv buv uchasnikom Arheologichnih z yizdiv u Yaroslavli Vilno Rizi Odesi Kiyevi Katerinoslavi Chernigovi ta Volodimiri 15 s 14 Krim togo Mihajlo Mikolajovich spivpracyuvav z Kiyivskim naukovim tovaristvom Nestora litopiscya ta Chernigivskoyu gubernskoyu uchenoyu arhivnoyu komisiyeyu U 1922 r profesora M Berezhkova bulo zatverdzheno chlenom istorichnoyi sekciyi Nizhinskoyi naukovo doslidnoyi kafedri istoriyi kulturi ta movi 16 s 16 U berezni 1923 r jogo bulo vneseno do spisku naukovih diyachiv tretoyi kategoriyi u sichni 1924 r M Berezhkov stav kerivnikom sekciyi ukrayinskoyi ta rosijskoyi istoriyi 17 s 16 Protyagom 1924 1926 rr ocholyuvav yiyi istorichnu sekciyu keruvav aspirantami i molodimi doslidnikami sered yakih buli vidomi zgodom ukrayinski istoriki M Petrovskij ta A Yershov Vodnochas vin brav bezposerednyu uchast u stvorenni j diyalnosti Nizhinskogo naukovogo tovaristva krayeznavstva sho ob yednuvalo perevazhno miscevih pedagogiv i studentiv amatoriv starovini Fahivec z istoriyi serednovichnoyi Rosiyi M Berezhkov pislya pereyizdu do Nizhina zvernuvsya do vivchennya minulogo Ukrayini i nasampered Chernigivshini Vin opublikuvav nizku dokumentiv XVII XVIII st z miscevih arhiviv malovidomi opisi Nizhina pochatku XIX st doslidzhennya pro nizhinski perekazi pov yazani z vtorgnennyam shvedskoyi armiyi pid provodom Karla XII na Ukrayinu pid chas Pivnichnoyi vijni Uvagu vchenogo privablyuvala istorichna topografiya Nizhina U jogo arhivi zberigsya neopublikovanij plan starovinnih ukriplen mista sho stanovit neabiyakij interes Ce dozvolilo M Berezhkovu zokrema lokalizuvati na karti Nizhina podiyi sho vidbulisya tut u zv yazku z Chornoyu radoyu 1663 r Odnim z pershih M Berezhkov pristupiv do vivchennya shlyahiv rozvitku istorichnogo krayeznavstva na Chernigivshini Jomu nalezhat gruntovni praci pro miscevih istorikiv kincya XVIII pochatku XX st O Shafonskogo i M Markova Profesor rosijskoyi istoriyi yakos zanotuvav M Berezhkov u svoyemu shodenniku maye pravo buti sam po sobi dlya nogo bud yaka partiya ne ye cilkom pridatnoyu Zvisno zh taki nastroyi starogo vchenogo ne buli tayemniceyu dlya koleg Vidtak chimduzh dali guchnishe lunali na jogo adresu zvinuvachennya u idealizmi ta inshih metodologichnih zbochennyah Osoblivo nishivnij kritici bulo piddano M Berezhkova na pochatku 30 h rr koli u krayini rozgornulosya spravzhnye polyuvannya na vidom Napevne tilki nadto pohilij vik vryatuvav jogo vid represij Ostanni roki zhittyaNa zavadi podalshij roboti profesora stali vik ta stan jogo zdorov ya Viznavav ce i sam M Berezhkov Da da ya slabeyu silami chuvstvuyu chto bolshe ne sluzhaka ya dlya Instituta Dovolno tyanut lyamku pora otdohnut 18 s 36 21 grudnya 1926 r Mikola Mikolajovich zvernuvsya do zaviduvacha Naukovo doslidnoyi kafedri pri Instituti narodnoyi osviti z zayavoyu pro vihid na pensiyu Slabost zdorovya na 77 m godu zhizni vynuzhdayut menya ostavit dolzhnost zaveduyushego sekciej ukrainskoj i russkoj istorii Po semu pokorno proshu Vas hodatajstvovat pered Narkomprosom ob uvolnenii ot naznachennoj dolzhnosti v kafedre i o naznachenii mne gosudarstvennoj pensii 19 s 39 Mihajlo Berezhkov pomer na 82 roci zhittya u kvitni 1932 r 20 s 5 Roboti O torgovle russkih s Rigoj Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1877 2 Ob istorii kak narodnom samosoznanii Izvestiya Instituta Bezborodko t VIII Plan Yuriya Krizhanicha o zavoevanii Kryma Zhurnal Ministerstva narodnogo prosvesheniya 1891 oktyabr i noyabr Krymskie shertnye gramoty Chteniya v istoricheskom obshestve Nestora Letopisca kn 8 ya Staryj Holopij gorodok na r Mologe i ego yarmarka Trudy yaroslavskogo arheologicheskogo sezda t I Elena Ivanovna velikaya knyaginya litovskaya i koroleva polskaya Trudy vilenskogo arheologicheskogo sezda t 2 Troickaya Sergieva Lavra v smutnoe vremya Moskovskogo gosudarstva v Izvestiyah Instituta kn Bezborodko t XII Gorod Nezhin po opisaniyu Moskovskih puteshestvennikov nachala XIX v tam zhe t XV kak propovednik yubilejnaya rech v Sbornike Istoriko filologicheskogo obshestva pri Institute kn Bezborodko t I Napisav robotu pro profesora antikoznavcya Petra Lyupersolskogo KnigiM N Russkie plenniki i nevolniki v Krymu Odessa Tip A Shulce 1888 32 s M N Plan zavoevaniya Kryma sostavlennyj v carstvovanie gosudarya Alekseya Mihajlovicha uchenym slavyaninom Yuriem Krizhanichem SPb Tip V S Balasheva 1891 94 s Berezhkov M N K istorii Chernigovskogo Spasskogo sobora M N Berezhkov M Tip G Lissnera i D Sovko 1911 28 s 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Literatura1 Institut rukopisu Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo Dali IR NBUV f HHIII op 1 od zb 2 2 Viddil derzhavnogo arhivu Chernigivskoyi oblasti v m Nizhini dali VDAChON f 1105 op 1 spr 2358 3 VDAChON f 1105 opis 1 sprava 233 4 VDAChON f 1105 op 1 spr 2358 5 Tam samo 6 Krukovskij A Staroe pedagogicheskoe gnezdo Iz vospominanij o Nezhinskom Istoriko filologicheskom institute Filologicheskie zapiski Vyp 6 Voronezh 1911 7 VDAChON f 1105 op 1 spr 2358 8 Tam samo 9 Samojlenko G V Samojlenko O G Nizhinska visha shkola Storinki istoriyi Nizhin Vid vo NDU im Mikoli Gogolya Aspekt Poligraf 2005 10 VDAChON f 1105 op 1 spr 2358 11 Tam samo 12 Tam samo 13 Otchet o sostoyanii i deyatelnosti Istoriko filologicheskogo instituta kn Bezborodko v Nezhine za 1897 1898 uch god Izvestiya NIFI Nezhin 1899 14 Sbornik Istoriko filolgicheskogo obshestva pri Institute kn Bezborodko v Nezhine T IV Nezhin 1903 15 VDAChON f 1105 op 1 spr 2358 16 Tam samo 17 Tam samo 18 IR NBUV f HHIII op 1 od zb 54 19 VDAChON f 1105 op 1 spr 2358 20 VDAChON f R 6121 op 2 spr 2086 21 Tkachenko V V Istorichne krayeznavstvo Chernigovo Sivershina u pershe pozhovtneve dvadcyatirichchya Navch posib K Znannya 2007 215 s S 117 119 22 Gordiyenko D Z epistolyarnoyi spadshini profesora Petra Lyupersolskogo Listi do M Berezhkova Nizhinska starovina Zbirnik regionalnoyi istoriyi ta pam yatkoznavstva Seriya Nizhinoznavchi studiyi 7 Centr pam yatkoznavstva NAN Ukrayini ta UTOPIK Vip 9 12 K 2010 S 24 37 23 Gordiyenko D S Listi V Buzeskula do M Berezhkova D S Gordiyenko Drevnosti 2013 Harkovskij istoriko arheologicheskij ezhegodnik Harkov OOO NTMT 2011 S 311 317 24 Gordiyenko D Taras Shevchenko u zhitti Mihajla Berezhkova Materiali Mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi prisvyachenoyi 90 richchyu Literaturno memorialnogo budinku muzeyu Tarasa Shevchenka K Drukarskij dvir Olega Fedorova 2018 S 137 147 25 Gordiyenko D Mihajlo Berezhkov ta Timofij Florinskij u svitli epistolyarnih dzherel Nizhinska starovina Zbirnik regionalnoyi istoriyi ta pam yatkoznavstva Seriya Pam yatkoznavstvo Pivnichno Shidnogo regionu Ukrayini 12 zb nauk pr Gol red S Yu Zozulya zast gol red O B Kovalenko O M Titova O G Samojlenko ta in Vip 27 30 Nizhin K 2019 S 161 181 Posilannya1 Kratkaya biograficheskaya spravka 22 lipnya 2015 u Wayback Machine 2 3 Nizhinskij istoriko filologichnij institu knyazya Bezborodka 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Istoriya ukrayinskoyi bibliotechnoyi spravi v imenah kinec HIH st 1941 r materiali do biobibliografichnogo slovnika avt uklad L V Garbar vidp red L A Dubrovina NAN Ukrayini Nac b ka Ukrayini im V I Vernadskogo In t rukopisu K NBUV 2017 S 41 42 ISBN 978 966 02 8536 1 http irbis nbuv gov ua E LIB PDF EIF0000083 pdfBogdashina O M 2016 Lektorska praktika v imperskij provinciyi z neopublikovanih lekcijnih kursiv shodennikiv ta spogadiv profesora M M Berezhkova Literatura ta kultura Polissya Ser Istorichni nauki 81 s 59 66 ISSN 2520 6966