Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аполло н Микола йович Мокри цький 28 липня 10 серпня 1810 18100810 Пирятин Полтавська губернія Російська імперія 26 люто

Мокрицький Аполлон

Мокрицький Аполлон

Аполло́н Микола́йович Мокри́цький (28 липня (10 серпня) 1810(18100810), Пирятин, Полтавська губернія, Російська імперія — 26 лютого (10 березня) 1870, Москва, Російська імперія) — український живописець і педагог. Був учнем Карла Брюллова та Олексія Венеціанова.

Мокрицький Аполлон Миколайович
image
Народження28 липня (9 серпня) 1810
Пирятин, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть26 лютого (10 березня) 1870 (59 років)
 Москва, Російська імперія
Країнаimage Російська імперія
Жанрпортрет
НавчанняПетербурзька академія мистецтв (1839)
Діяльністьхудожник
Роботи в колекціїЕрмітаж і Калузький музей образотворчих мистецтв
image Мокрицький Аполлон Миколайович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мокрицький.
image
Картина Мокрицького. Музей Таганрога

Життєпис

Народився на Полтавщині в м. Пирятині, у небагатій дворянській родині поштмейстера. У 1818 році хлопчика влаштували до Полтавського будинку виховання бідних дворян, де він перебував до 1824 року, а згодом навчався в гімназії вищих наук у м. Ніжині.

Закінчивши Ніжинську гімназію, переїжджає до Петербурга для вивчення медицини, але зазнавши невдачі, він йде на державну службу, в департамент гірничих і соляних справ; працює писарем при журналісті експедиції Позичкової скарбниці Санкт-Петербурзької опікунської ради, займається перекладами. Одночасно юнак як вільний слухач з вересня 1831 відвідує Академію мистецтв. У цей же період Мокрицький знайомиться з видатним російським живописцем О. Венеціановим, який незабаром стане його вчителем. Систематичні заняття Венеціанова з Мокрицьким відбуваються протягом 1832—1833 років.

Наприкінці 1833 року через матеріальні нестатки молодий художник змушений залишити навчання. Він повертається на батьківщину, працює живописцем, створює цілу галерею портретів на замовлення місцевих поміщиків.

У листопаді 1834 року знову повертається до Петербурга, щоб продовжити навчання і остаточно присвятити себе живопису. Значну роль у подальшій долі художника відіграло його близьке знайомство з конференц-секретарем Академії мистецтв Василем Григоровичем, який був земляком А. Мокрицького.

У грудні 1835 року за портрет С. Пузино отримав срібну медаль 2-го ступеня і став пенсіонером Академії мистецтв. Однак, незважаючи на підтримку Академії та грошову допомогу від Товариства заохочення художників, Аполлон переживає велику скруту, йому доводиться писати багато портретів на замовлення й давати уроки, щоб заробити на життя.

Завдяки підтримці В. Григоровича, А. Мокрицький стає учнем портретного та історичного класу Академії під керівництвом К. Брюллова, який у травні 1836 року (після багаторічного перебування в Італії) повернувся в Росію.

Навчання в Академії було досить успішним. 2 жовтня 1838 року його нагородили великою срібною медаллю за картину «Святий Себастьян» та «Портрет, писаний з натури», а 24 вересня 1839 року художнику присудили малу золоту медаль за картину «Римлянка, що годує грудьми батька». Мокрицький закінчив Академію зі званням «вільного художника», не отримавши поїздки за кордон.

У кінці 1839 року художник повертається до Пирятина, звідки 2 серпня 1841 року на власні кошти, виручені за написані портрети та одержані від лотереї (в якій було розіграно його конкурсну картину), вирушив до Італії.

В Італії вивчав пам'ятки мистецтва, багато писав з натури, працював портретистом та пейзажистом. Творча праця була дуже успішною, і Академія мистецтв призначила йому грошову допомогу на утримання за кордоном терміном на два роки. В Росію художник повернувся у 1849 році, а у вересні цього ж року був удостоєний звання академіка за «Портрет преосвященного Никанора, митрополита Новгородського і Санкт-Петербурзького» та за інші відомі Академії роботи.

З 1851 року прийнятий на службу до московського Училища живопису і ліплення. Він викладав живопис в етюдному класі та малювання в натурному, а з 1861 року — навчав малюванню в класі «античних фігур». Крім служби в Училищі, вів курс малювання в Констянтинівському інституті та в 2-й московській гімназії, викладав у Строганівському училищі. Серед учнів були й такі митці, як Іван Шишкін, К. Трутовський, І. Прянишніков.

26 лютого 1870 року у віці 59 років художник помер у Москві.

Творчість

Найкращою в творчому доробку художника є галерея портретів сучасних йому письменників Гоголя, Гребінки, Кольцова, Кукольника, скульпторів — Ставассера, Рязанова, а також портрети Федорова, Прокоповичевої, Андрєєвої, Тарновської, Свєчина. Портрети, які художник писав пізніше, позначені впливом брюлловської школи, в них помітне певне романтичне забарвлення. Проте раннім і пізнішим творам Мокрицького властиві чіткий реалістичний малюнок, міцна композиційна побудова і дещо монохромний живопис.

Як зазначає Ігор Шаров, портрет Гребінки відомий у двох варіантах — 1833 і 1840 років. На одному зображено молодого чоловіка у чорному козакині, прикрашеному золотим шнуром. Постать змальована на синьому нейтральному тлі. Другий портрет майже точно повторює композицію першого, молодий письменник у чорному сюртуку, у білій сорочці та чорній шийній хустці. Можливо, цей другий портрет є авторським повторенням вдалого розв'язання першого твору.

Серед численних портретів Мокрицького переважна більшість погрудні. Є й на повний зріст і, що особливо цікаво, композиційні. Так, портрет «Дівчина на карнавалі» примітний потягом як найточніше змалювати вдачу людини, обличчя якої несе відбиток схвильованих почуттів і поетичних думок.

Роботи

  • «Святий Себастіан»;
  • портрет Епінгера;
  • портрет новгородського митрополита Никандра;
  • «Воспоминание о А. Г. Венецианове и учениках его».

Твори

Примітки

  1. Живопись первой половины XIX века. Каталог собрания Государственной Третьяковской галереи. — Москва : Сканрус, 2005. — Т. 3. — С. 228. — (Живопись XVIII—ХХ веков) — . (рос.)

Джерела

  • Дневник художника А. Н. Мокрицкого. — М.: Изобразительное искусство, 1975. — 271 с. (рос.)
  • Гаврилова С. 3 ніжинської плеяди // Деснянська правда. — 1990. — 5 верес.
  • Алексеева Т. В. Художники школы Венецианова. — М.: Искусство, 1982. — 419 с. (рос.)
  • Рубан В. В. Забытые имена: рассказы об украинских художниках XIX — начала XX века. — К.: Наукова думка, 1990. — 287 с. (рос.)

Посилання

  • Мокрицький Аполлон Миколайович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 290-291.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Apollo n Mikola jovich Mokri ckij 28 lipnya 10 serpnya 1810 18100810 Piryatin Poltavska guberniya Rosijska imperiya 26 lyutogo 10 bereznya 1870 Moskva Rosijska imperiya ukrayinskij zhivopisec i pedagog Buv uchnem Karla Bryullova ta Oleksiya Venecianova Mokrickij Apollon MikolajovichNarodzhennya28 lipnya 9 serpnya 1810 Piryatin Piryatinskij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaSmert26 lyutogo 10 bereznya 1870 59 rokiv Moskva Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaZhanrportretNavchannyaPeterburzka akademiya mistectv 1839 DiyalnisthudozhnikRoboti v kolekciyiErmitazh i Kaluzkij muzej obrazotvorchih mistectv Mokrickij Apollon Mikolajovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mokrickij Kartina Mokrickogo Muzej TaganrogaZhittyepisNarodivsya na Poltavshini v m Piryatini u nebagatij dvoryanskij rodini poshtmejstera U 1818 roci hlopchika vlashtuvali do Poltavskogo budinku vihovannya bidnih dvoryan de vin perebuvav do 1824 roku a zgodom navchavsya v gimnaziyi vishih nauk u m Nizhini Zakinchivshi Nizhinsku gimnaziyu pereyizhdzhaye do Peterburga dlya vivchennya medicini ale zaznavshi nevdachi vin jde na derzhavnu sluzhbu v departament girnichih i solyanih sprav pracyuye pisarem pri zhurnalisti ekspediciyi Pozichkovoyi skarbnici Sankt Peterburzkoyi opikunskoyi radi zajmayetsya perekladami Odnochasno yunak yak vilnij sluhach z veresnya 1831 vidviduye Akademiyu mistectv U cej zhe period Mokrickij znajomitsya z vidatnim rosijskim zhivopiscem O Venecianovim yakij nezabarom stane jogo vchitelem Sistematichni zanyattya Venecianova z Mokrickim vidbuvayutsya protyagom 1832 1833 rokiv Naprikinci 1833 roku cherez materialni nestatki molodij hudozhnik zmushenij zalishiti navchannya Vin povertayetsya na batkivshinu pracyuye zhivopiscem stvoryuye cilu galereyu portretiv na zamovlennya miscevih pomishikiv U listopadi 1834 roku znovu povertayetsya do Peterburga shob prodovzhiti navchannya i ostatochno prisvyatiti sebe zhivopisu Znachnu rol u podalshij doli hudozhnika vidigralo jogo blizke znajomstvo z konferenc sekretarem Akademiyi mistectv Vasilem Grigorovichem yakij buv zemlyakom A Mokrickogo U grudni 1835 roku za portret S Puzino otrimav sribnu medal 2 go stupenya i stav pensionerom Akademiyi mistectv Odnak nezvazhayuchi na pidtrimku Akademiyi ta groshovu dopomogu vid Tovaristva zaohochennya hudozhnikiv Apollon perezhivaye veliku skrutu jomu dovoditsya pisati bagato portretiv na zamovlennya j davati uroki shob zarobiti na zhittya Zavdyaki pidtrimci V Grigorovicha A Mokrickij staye uchnem portretnogo ta istorichnogo klasu Akademiyi pid kerivnictvom K Bryullova yakij u travni 1836 roku pislya bagatorichnogo perebuvannya v Italiyi povernuvsya v Rosiyu Navchannya v Akademiyi bulo dosit uspishnim 2 zhovtnya 1838 roku jogo nagorodili velikoyu sribnoyu medallyu za kartinu Svyatij Sebastyan ta Portret pisanij z naturi a 24 veresnya 1839 roku hudozhniku prisudili malu zolotu medal za kartinu Rimlyanka sho goduye grudmi batka Mokrickij zakinchiv Akademiyu zi zvannyam vilnogo hudozhnika ne otrimavshi poyizdki za kordon U kinci 1839 roku hudozhnik povertayetsya do Piryatina zvidki 2 serpnya 1841 roku na vlasni koshti virucheni za napisani portreti ta oderzhani vid lotereyi v yakij bulo rozigrano jogo konkursnu kartinu virushiv do Italiyi V Italiyi vivchav pam yatki mistectva bagato pisav z naturi pracyuvav portretistom ta pejzazhistom Tvorcha pracya bula duzhe uspishnoyu i Akademiya mistectv priznachila jomu groshovu dopomogu na utrimannya za kordonom terminom na dva roki V Rosiyu hudozhnik povernuvsya u 1849 roci a u veresni cogo zh roku buv udostoyenij zvannya akademika za Portret preosvyashennogo Nikanora mitropolita Novgorodskogo i Sankt Peterburzkogo ta za inshi vidomi Akademiyi roboti Z 1851 roku prijnyatij na sluzhbu do moskovskogo Uchilisha zhivopisu i liplennya Vin vikladav zhivopis v etyudnomu klasi ta malyuvannya v naturnomu a z 1861 roku navchav malyuvannyu v klasi antichnih figur Krim sluzhbi v Uchilishi viv kurs malyuvannya v Konstyantinivskomu instituti ta v 2 j moskovskij gimnaziyi vikladav u Stroganivskomu uchilishi Sered uchniv buli j taki mitci yak Ivan Shishkin K Trutovskij I Pryanishnikov 26 lyutogo 1870 roku u vici 59 rokiv hudozhnik pomer u Moskvi TvorchistNajkrashoyu v tvorchomu dorobku hudozhnika ye galereya portretiv suchasnih jomu pismennikiv Gogolya Grebinki Kolcova Kukolnika skulptoriv Stavassera Ryazanova a takozh portreti Fedorova Prokopovichevoyi Andryeyevoyi Tarnovskoyi Svyechina Portreti yaki hudozhnik pisav piznishe poznacheni vplivom bryullovskoyi shkoli v nih pomitne pevne romantichne zabarvlennya Prote rannim i piznishim tvoram Mokrickogo vlastivi chitkij realistichnij malyunok micna kompozicijna pobudova i desho monohromnij zhivopis Yak zaznachaye Igor Sharov portret Grebinki vidomij u dvoh variantah 1833 i 1840 rokiv Na odnomu zobrazheno molodogo cholovika u chornomu kozakini prikrashenomu zolotim shnurom Postat zmalovana na sinomu nejtralnomu tli Drugij portret majzhe tochno povtoryuye kompoziciyu pershogo molodij pismennik u chornomu syurtuku u bilij sorochci ta chornij shijnij hustci Mozhlivo cej drugij portret ye avtorskim povtorennyam vdalogo rozv yazannya pershogo tvoru Sered chislennih portretiv Mokrickogo perevazhna bilshist pogrudni Ye j na povnij zrist i sho osoblivo cikavo kompozicijni Tak portret Divchina na karnavali primitnij potyagom yak najtochnishe zmalyuvati vdachu lyudini oblichchya yakoyi nese vidbitok shvilovanih pochuttiv i poetichnih dumok Roboti Svyatij Sebastian portret Epingera portret novgorodskogo mitropolita Nikandra Vospominanie o A G Venecianove i uchenikah ego Yevgen Grebinka 1833 N V Kukolnik P I Puzino 1835 Ye I Puzino 1835 Yevgen Grebinka 1840 Divchina na karnavali Mariya Dzholli 1840 1845 Zhinochij portret 1841 Portret druzhini 1853 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini TvoriA M Mokrickij Shodennik 21 listopada 2008 u Wayback Machine Spogadi pro Tarasa Shevchenka K Dnipro 1982 S 60 62 PrimitkiZhivopis pervoj poloviny XIX veka Katalog sobraniya Gosudarstvennoj Tretyakovskoj galerei Moskva Skanrus 2005 T 3 S 228 Zhivopis XVIII HH vekov ISBN 5 93221 081 8 ros DzherelaDnevnik hudozhnika A N Mokrickogo M Izobrazitelnoe iskusstvo 1975 271 s ros Gavrilova S 3 nizhinskoyi pleyadi Desnyanska pravda 1990 5 veres Alekseeva T V Hudozhniki shkoly Venecianova M Iskusstvo 1982 419 s ros Ruban V V Zabytye imena rasskazy ob ukrainskih hudozhnikah XIX nachala XX veka K Naukova dumka 1990 287 s ros PosilannyaMokrickij Apollon Mikolajovich Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 290 291

Дата публікації:
Топ