Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ніжинська гімназія вищих наук князя Безбородька — навчальний заклад, заснований в Ніжині 1820 року.
| навчальний заклад | ||||
| Ніжинська гімназія вищих наук | ||||
 | ||||
| Країна |  Російська імперія | |||
|---|---|---|---|---|
| Місто | Ніжин | |||
| Засновано | 1820 | |||
| Випускники | Q9490458? | |||
Історія
Заснована в Ніжині 1820 року братами О.Безбородьком та І.Безбородьком на їхні кошти як навчальний заклад університетського типу. На запрошення міністра внутрішніх справ Російської імперії графа В.Кочубея проект будинку гімназії розробив архітектор Л. Руска. Будівництво (з 1808 по 1818 рік) велося кріпаками, які належали І.Безбородьку, під керівництвом архітектора 12-го рангу І. де Лукіні. Крім надання місця й саду, було витрачено 1 275 681 рубль 27 копійок.
Гімназія відкрита 17 вересня 1820, та її статут затверджено лише 19 лютого 1825 року. Попечителем став Олександр Кушелєв-Безбородько, онук Іллі Безбородька.
Директорів призначав імператор. Ними були Василь Кукольник (1820–21), І.Орлай (1821–26), Д.Яновський (1827–35).
Ніжинська гімназія була навчальним закладом закритого типу для привілейованих верств — дворян, духовенства і вихідців з офіцерських сімей. Тут студенти навчалися і проживали в окремому пансіоні. На кошти засновників навчалися 27 осіб, а інші сплачували 1 тис. руб. щорічно. З 1821 почали приймати й «вільноприходящих» студентів, котрі наймали помешкання в місті.
Штат викладачів складався зі старших і молодших професорів та учителів, число яких коливалося від 7 до 19. Статут гімназії визначав 9-річний термін навчання, який поділявся на 3 періоди: 1) нижчий курс, 2) середній курс, 3) вищий курс. Студенти вивчали мови і словесності — російську, латинську, грецьку, французьку; географію та історію; науки фізико-математичні, політичні, військові; танці, малювання і креслення та Закон Божий. Значне місце посідали суспільні й, особливо, юридичні науки — логіка, початкові основи моральної філософії і природного права, основи заг. народного права і державного господарства, коротка історія римського законодавства й права, російське цивільне і кримінальне право. Студентів не переводили до вищого класу без знання лат., нім. і франц. мов. Заняття проходили у формі 2-годинних лекцій. Екзамени відбувалися в кінці року і були 2-х видів: приватні (індивідуальні) і публічні. Основним критерієм знань із предметів був результат приватного екзамену. Він відбувався в присутності всіх професорів під керівництвом директора. На цих екзаменах визначалися гімназисти, які мали право виступати на публічних екзаменах, що проводилися в присутності не лише всіх викладачів, а й гостей, вищого міського керівництва, знаті, родичів. Імена найкращих студентів заносилися до спец. книги, на якій були вибиті слова: «Liber honoris».
У червні 1824 в приміщенні гімназії було відкрито й освячено Свято-Олександрівську церкву. Діяв аматорський театр. Була велика бібліотека, в якій 1830 року налічувалося 12 374 книги, серед них — старовинні книги, рукописи XVI-XIX ст., кодекси, статути, літописи. Повний курс навчання пройшло 105 осіб.
1826–1830 проходило слідство у «справі про вільнодумство» над викладачами Ф.Зінгером, М.Бєлоусовим, К.Шапалинським, І.Ландражи. За викладання курсів із залученням наукових праць європейських авторів їх було звинувачено в політичному і релігійному вільнодумстві. У результаті вони були звільнені та взяті під поліцейський нагляд. По завершенні «справи про вільнодумство» надійшов наказ міністра народної освіти не набирати до молодшого класу нових учнів.
Ніжинська гімназія була реорганізована у 1832 році у Фізико-математичний ліцей кн. Безбородька (1832–40) — вищий загальноосвітній заклад, що готував технічні та офіцерські артилерійські кадри. З цього часу директорів призначав міністр народної освіти. З 1835 по 1840 директором був Х.Екеблад.
Навчання спочатку проходило в специфічних умовах — паралельно проводилися заняття в гімназійних і ліцейських класах. Гімназійні класи поступово закривалися, хоча існували до 1837. 20 жовтня 1832 російський імператор Микола I затвердив статут ліцею за зразком Демидовського Ярославського ліцею. Заклад підпорядковувався Київському навчальному округові. Приймалися переважно діти дворян Чернігівської губернії та Полтавської губернії. На кошти засновників навчалися 24 студенти, які проживали в пансіоні. Ті, хто навчався на власний кошт, теж мали право мешкати тут за повну платню. Навчання тривало 3 роки. Ліцеїсти вивчали класичну й прикладну математику, фізику, хімію і технологію, природничу історію, рос. словесність, заг. і рос. історію та статистику, нім. і франц. мови й словесності, Закон Божий. Двічі на рік робилися «роздухи» (перерви) в навчанні: з 1 червня по 22 липня та з 20 грудня по 12 січня. Випускники отримували чин 14-го класу згідно з Табелем про ранги 1722, а для отримання офіцерського звання діяли ті ж правила, що і для студентів ун-ту. За короткий час існування ліцею було здійснено 8 випусків, його закінчило 150 осіб.
1840 року Фізико-математичний ліцей було реорганізовано в Ніжинський юридичний ліцей кн. Безбородька (1840–75). У ньому готувались юристи-практики: судді, слідчі, нотаріуси. Повний курс був 3-річний і поділявся на 6 семестрів. Окрім енциклопедії законодавства, у ліцеї не викладався жодний теоретичний курс із галузі правознавства. Викладацький склад формувався переважно з випускників Київського університету. Серед них — М.Бунге, І.Максимович, Я.Ціммерман, , П.Даневський. Вихованці, які закінчували курс навчання з відмінними успіхами, отримували право на чин 12-го класу при вступі на цивільну службу, а ті, хто на «добре», — право на чин 14-го класу.
При ліцеї була відкрита класична гімназія, яка готувала молодь до вступу в ліцей та інші навчальні заклади. Вона розміщувалася в ліцейському приміщенні й утримувалася на суму 5828 руб. на рік. Керівництво було спільне з ліцейським. У зв'язку з 25-річчям Ніжинської вищої школи О. Кушелєв-Безбородько подарував ліцею картинну галерею, яка складалася із 175 картин майстрів провідних художників європейських шкіл. За час існування ліцею його директорами були: Х.Екеблад (1840–55), М. М. Могилянський (1855–56), Є.Стеблін-Камінський (1856–66), Є.Гудима (1866–69), М.Чалий (1869–75).
Останнім почесним попечителем з роду Безбородьків був Г. Кушелєв-Безбородько, який після смерті батька 1855 перейняв це звання. Він зробив кілька пожертвувань для ліцею: купив у родичів М.Гоголя для бібліотеки рукописи письменника і 32 його листи до М.Прокоповича, а також замовив петербурзьким художникам написати копії портретів О.Кушелєва-Безбородька, М.Гоголя, Н. Кукольника (дві останні збереглися й демонструються в картинній галереї ун-ту).
У зв'язку з нестачею коштів 1863 в ліцеї закрили пансіон. Попечитель планував закрити ліцей. Однак після судової реформи 1864 в Російській імперії виникла потреба в підготовлених юристах, і ліцей ще проіснував до 1875 року. З 1873 почесним попечителем став граф О.Мусін-Пушкін. Він збільшив фінансування на утримання студентів та зарплату викладачам.
У трьох видозмінених навчальних закладах було підготовлено бл. 1 тис. спеціалістів різних профілів.
У 1875 році замість юридичного ліцею був відкритий Ніжинський історико-філологічний інститут князя Безбородька.
Випускники
Випускниками Ніжинської гімназії були відомі письменники М. Гоголь, Є. Гребінка, М. Білевич, М. Прокопович, К. Базилі, художники А. Мокрицький, А. Горонович, Я. де Бальмен, меценат В. Тарновський, фольклорист П. Лукашевич, інженер М. Миклуха.
Серед відомих випускників ліцею (1832–40) — інженери й вчені в галузі буд-ва та залізничної справи П.Собко і Д.Журавський, письменник і етнограф О.Афанасьєв-Чужбинський, етнографи, фольклористи та письменники брати К.Сементовський, О.Сементовський і М.Сементовський, батько відомого природознавця і мандрівника М.Миклухо-Маклая — М.Миклухо-Маклай, генерал-лейтенант В.Каталей, полк. К.Фрейнд.
Випускниками ліцею були відомі поети М.Гербель, Л.Глібов, Ф.Богушевич, В. Любич-Романович.
- Ааронський Микола Вікторович — революціонер
Джерела та література
- Блануца А. В. Ніжинська гімназія вищих наук // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — .
Література
- Самойленко Г. В. Ніжинська вища школа 1820—1995. Ніжин, 1995.
- Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: Сторінки історії. Ніжин, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nizhinska gimnaziya vishih nauk knyazya Bezborodka navchalnij zaklad zasnovanij v Nizhini 1820 roku navchalnij zakladNizhinska gimnaziya vishih nauk Krayina Rosijska imperiyaMisto NizhinZasnovano 1820Vipuskniki Q9490458 IstoriyaZasnovana v Nizhini 1820 roku bratami O Bezborodkom ta I Bezborodkom na yihni koshti yak navchalnij zaklad universitetskogo tipu Na zaproshennya ministra vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi grafa V Kochubeya proekt budinku gimnaziyi rozrobiv arhitektor L Ruska Budivnictvo z 1808 po 1818 rik velosya kripakami yaki nalezhali I Bezborodku pid kerivnictvom arhitektora 12 go rangu I de Lukini Krim nadannya miscya j sadu bulo vitracheno 1 275 681 rubl 27 kopijok Gimnaziya vidkrita 17 veresnya 1820 ta yiyi statut zatverdzheno lishe 19 lyutogo 1825 roku Popechitelem stav Oleksandr Kushelyev Bezborodko onuk Illi Bezborodka Direktoriv priznachav imperator Nimi buli Vasil Kukolnik 1820 21 I Orlaj 1821 26 D Yanovskij 1827 35 Nizhinska gimnaziya bula navchalnim zakladom zakritogo tipu dlya privilejovanih verstv dvoryan duhovenstva i vihidciv z oficerskih simej Tut studenti navchalisya i prozhivali v okremomu pansioni Na koshti zasnovnikiv navchalisya 27 osib a inshi splachuvali 1 tis rub shorichno Z 1821 pochali prijmati j vilnoprihodyashih studentiv kotri najmali pomeshkannya v misti Shtat vikladachiv skladavsya zi starshih i molodshih profesoriv ta uchiteliv chislo yakih kolivalosya vid 7 do 19 Statut gimnaziyi viznachav 9 richnij termin navchannya yakij podilyavsya na 3 periodi 1 nizhchij kurs 2 serednij kurs 3 vishij kurs Studenti vivchali movi i slovesnosti rosijsku latinsku grecku francuzku geografiyu ta istoriyu nauki fiziko matematichni politichni vijskovi tanci malyuvannya i kreslennya ta Zakon Bozhij Znachne misce posidali suspilni j osoblivo yuridichni nauki logika pochatkovi osnovi moralnoyi filosofiyi i prirodnogo prava osnovi zag narodnogo prava i derzhavnogo gospodarstva korotka istoriya rimskogo zakonodavstva j prava rosijske civilne i kriminalne pravo Studentiv ne perevodili do vishogo klasu bez znannya lat nim i franc mov Zanyattya prohodili u formi 2 godinnih lekcij Ekzameni vidbuvalisya v kinci roku i buli 2 h vidiv privatni individualni i publichni Osnovnim kriteriyem znan iz predmetiv buv rezultat privatnogo ekzamenu Vin vidbuvavsya v prisutnosti vsih profesoriv pid kerivnictvom direktora Na cih ekzamenah viznachalisya gimnazisti yaki mali pravo vistupati na publichnih ekzamenah sho provodilisya v prisutnosti ne lishe vsih vikladachiv a j gostej vishogo miskogo kerivnictva znati rodichiv Imena najkrashih studentiv zanosilisya do spec knigi na yakij buli vibiti slova Liber honoris U chervni 1824 v primishenni gimnaziyi bulo vidkrito j osvyacheno Svyato Oleksandrivsku cerkvu Diyav amatorskij teatr Bula velika biblioteka v yakij 1830 roku nalichuvalosya 12 374 knigi sered nih starovinni knigi rukopisi XVI XIX st kodeksi statuti litopisi Povnij kurs navchannya projshlo 105 osib 1826 1830 prohodilo slidstvo u spravi pro vilnodumstvo nad vikladachami F Zingerom M Byelousovim K Shapalinskim I Landrazhi Za vikladannya kursiv iz zaluchennyam naukovih prac yevropejskih avtoriv yih bulo zvinuvacheno v politichnomu i religijnomu vilnodumstvi U rezultati voni buli zvilneni ta vzyati pid policejskij naglyad Po zavershenni spravi pro vilnodumstvo nadijshov nakaz ministra narodnoyi osviti ne nabirati do molodshogo klasu novih uchniv Nizhinska gimnaziya bula reorganizovana u 1832 roci u Fiziko matematichnij licej kn Bezborodka 1832 40 vishij zagalnoosvitnij zaklad sho gotuvav tehnichni ta oficerski artilerijski kadri Z cogo chasu direktoriv priznachav ministr narodnoyi osviti Z 1835 po 1840 direktorom buv H Ekeblad Navchannya spochatku prohodilo v specifichnih umovah paralelno provodilisya zanyattya v gimnazijnih i licejskih klasah Gimnazijni klasi postupovo zakrivalisya hocha isnuvali do 1837 20 zhovtnya 1832 rosijskij imperator Mikola I zatverdiv statut liceyu za zrazkom Demidovskogo Yaroslavskogo liceyu Zaklad pidporyadkovuvavsya Kiyivskomu navchalnomu okrugovi Prijmalisya perevazhno diti dvoryan Chernigivskoyi guberniyi ta Poltavskoyi guberniyi Na koshti zasnovnikiv navchalisya 24 studenti yaki prozhivali v pansioni Ti hto navchavsya na vlasnij kosht tezh mali pravo meshkati tut za povnu platnyu Navchannya trivalo 3 roki Liceyisti vivchali klasichnu j prikladnu matematiku fiziku himiyu i tehnologiyu prirodnichu istoriyu ros slovesnist zag i ros istoriyu ta statistiku nim i franc movi j slovesnosti Zakon Bozhij Dvichi na rik robilisya rozduhi perervi v navchanni z 1 chervnya po 22 lipnya ta z 20 grudnya po 12 sichnya Vipuskniki otrimuvali chin 14 go klasu zgidno z Tabelem pro rangi 1722 a dlya otrimannya oficerskogo zvannya diyali ti zh pravila sho i dlya studentiv un tu Za korotkij chas isnuvannya liceyu bulo zdijsneno 8 vipuskiv jogo zakinchilo 150 osib 1840 roku Fiziko matematichnij licej bulo reorganizovano v Nizhinskij yuridichnij licej kn Bezborodka 1840 75 U nomu gotuvalis yuristi praktiki suddi slidchi notariusi Povnij kurs buv 3 richnij i podilyavsya na 6 semestriv Okrim enciklopediyi zakonodavstva u liceyi ne vikladavsya zhodnij teoretichnij kurs iz galuzi pravoznavstva Vikladackij sklad formuvavsya perevazhno z vipusknikiv Kiyivskogo universitetu Sered nih M Bunge I Maksimovich Ya Cimmerman P Danevskij Vihovanci yaki zakinchuvali kurs navchannya z vidminnimi uspihami otrimuvali pravo na chin 12 go klasu pri vstupi na civilnu sluzhbu a ti hto na dobre pravo na chin 14 go klasu Pri liceyi bula vidkrita klasichna gimnaziya yaka gotuvala molod do vstupu v licej ta inshi navchalni zakladi Vona rozmishuvalasya v licejskomu primishenni j utrimuvalasya na sumu 5828 rub na rik Kerivnictvo bulo spilne z licejskim U zv yazku z 25 richchyam Nizhinskoyi vishoyi shkoli O Kushelyev Bezborodko podaruvav liceyu kartinnu galereyu yaka skladalasya iz 175 kartin majstriv providnih hudozhnikiv yevropejskih shkil Za chas isnuvannya liceyu jogo direktorami buli H Ekeblad 1840 55 M M Mogilyanskij 1855 56 Ye Steblin Kaminskij 1856 66 Ye Gudima 1866 69 M Chalij 1869 75 Ostannim pochesnim popechitelem z rodu Bezborodkiv buv G Kushelyev Bezborodko yakij pislya smerti batka 1855 perejnyav ce zvannya Vin zrobiv kilka pozhertvuvan dlya liceyu kupiv u rodichiv M Gogolya dlya biblioteki rukopisi pismennika i 32 jogo listi do M Prokopovicha a takozh zamoviv peterburzkim hudozhnikam napisati kopiyi portretiv O Kushelyeva Bezborodka M Gogolya N Kukolnika dvi ostanni zbereglisya j demonstruyutsya v kartinnij galereyi un tu U zv yazku z nestacheyu koshtiv 1863 v liceyi zakrili pansion Popechitel planuvav zakriti licej Odnak pislya sudovoyi reformi 1864 v Rosijskij imperiyi vinikla potreba v pidgotovlenih yuristah i licej she proisnuvav do 1875 roku Z 1873 pochesnim popechitelem stav graf O Musin Pushkin Vin zbilshiv finansuvannya na utrimannya studentiv ta zarplatu vikladacham U troh vidozminenih navchalnih zakladah bulo pidgotovleno bl 1 tis specialistiv riznih profiliv U 1875 roci zamist yuridichnogo liceyu buv vidkritij Nizhinskij istoriko filologichnij institut knyazya Bezborodka VipusknikiVipusknikami Nizhinskoyi gimnaziyi buli vidomi pismenniki M Gogol Ye Grebinka M Bilevich M Prokopovich K Bazili hudozhniki A Mokrickij A Goronovich Ya de Balmen mecenat V Tarnovskij folklorist P Lukashevich inzhener M Mikluha Sered vidomih vipusknikiv liceyu 1832 40 inzheneri j vcheni v galuzi bud va ta zaliznichnoyi spravi P Sobko i D Zhuravskij pismennik i etnograf O Afanasyev Chuzhbinskij etnografi folkloristi ta pismenniki brati K Sementovskij O Sementovskij i M Sementovskij batko vidomogo prirodoznavcya i mandrivnika M Mikluho Maklaya M Mikluho Maklaj general lejtenant V Katalej polk K Frejnd Vipusknikami liceyu buli vidomi poeti M Gerbel L Glibov F Bogushevich V Lyubich Romanovich Aaronskij Mikola Viktorovich revolyucionerDzherela ta literaturaBlanuca A V Nizhinska gimnaziya vishih nauk Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Literatura Samojlenko G V Nizhinska visha shkola 1820 1995 Nizhin 1995 Samojlenko G V Samojlenko O G Nizhinska visha shkola Storinki istoriyi Nizhin 2005