Ілля Микитович Кириченко (нар. 31 липня 1889, Рябухи Дмитрівської волості Конотопського повіту, тепер Талалаївського району Чернігівської області — 13 липня 1955, Київ) — український мовознавець.
Ілля Микитович Кириченко | |
---|---|
Народився | 31 липня 1889 Рябухи Чернігівська область |
Помер | 13 липня 1955 (65 років) Київ |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Діяльність | мовознавець |
Кандидат філологічних наук з 1945, член-кореспондент АН УРСР з 1951.
Біографія
Закінчив 1914 Ніжинський історико-філологічний інститут. Під час Першої світової війни викладав латинську, грецьку і російську мови у гімназіях Іваново-Вознесенська (1914—1918), а з 1918 року — виїхав до УНР, викладав українську і класичні мови у школах і вузах України (Лубни, Київ).
У часи СРСР зміг уникнути арешту та займався професійною діяльністю. З 1931 працював в Інституті мовознавства АН УРСР (з 1946 — завідувач відділу словників), а з 1936 водночас викладав латинську мову у Київському університеті (з 1952 — завідувач кафедри класичної філології).
Помер 13 липня 1955 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі.
Наукова діяльність
Розробляв проблеми української лексикографії, правопису, стилістики. Перша значна праця — «Словник медичної термінології» (1936). Один з авторів « Російсько-українського словника» (1948; 2-е вид. — 1955), які позначені системним втручанням владних структур з метою «наближення української мови до російської».
Брав участь у створенні «Українсько-російського словника» (т. 1-6, 1953, 1963), зокрема розробив наукові засади і принципи його побудови.
Автор «Орфографічного словника» (1955, кілька видань).
Під керівництвом Кириченка створено перший в українській лексикографії перекладний «Українсько-російський та російсько-український словник власних імен людей» (1954, кілька видань), який запровадив практику перекладу власних українських імен на російську мову (Микита - Никита, Олександр - Александр, Микола - Николай, тощо).
Фундатор і головний редактор «Лексикографічного бюлетеня» АН УРСР (в. 1—5, 1951—1955) та ін.
Багато уваги приділяв питанням українського правопису, розкриттю його особливостей, практичним завданням у цій галузі мовознавства.
Література
- Жадько В.О. Український некрополь.-К.,2005.-С.197.
- Л. С. Паламарчук. Кириченко Ілля Микитович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — .
- Паламарчук Л. С. Ілля Микитович Кириченко (1889—1955). «Мовознавство», 1969, № 4;
- Булахов М. Г. Кириченко Илья Никитич. // Булахов М. Г. Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь, т. 2. Минск, 1977.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Illya Mikitovich Kirichenko nar 31 lipnya 1889 18890731 Ryabuhi Dmitrivskoyi volosti Konotopskogo povitu teper Talalayivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti 13 lipnya 1955 Kiyiv ukrayinskij movoznavec Illya Mikitovich KirichenkoNarodivsya31 lipnya 1889 1889 07 31 Ryabuhi Chernigivska oblastPomer13 lipnya 1955 1955 07 13 65 rokiv KiyivPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikDiyalnistmovoznavec U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kirichenko Kandidat filologichnih nauk z 1945 chlen korespondent AN URSR z 1951 BiografiyaZakinchiv 1914 Nizhinskij istoriko filologichnij institut Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni vikladav latinsku grecku i rosijsku movi u gimnaziyah Ivanovo Voznesenska 1914 1918 a z 1918 roku viyihav do UNR vikladav ukrayinsku i klasichni movi u shkolah i vuzah Ukrayini Lubni Kiyiv U chasi SRSR zmig uniknuti areshtu ta zajmavsya profesijnoyu diyalnistyu Z 1931 pracyuvav v Instituti movoznavstva AN URSR z 1946 zaviduvach viddilu slovnikiv a z 1936 vodnochas vikladav latinsku movu u Kiyivskomu universiteti z 1952 zaviduvach kafedri klasichnoyi filologiyi Mogila Illi Kirichenka Pomer 13 lipnya 1955 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu cvintari Naukova diyalnistRozroblyav problemi ukrayinskoyi leksikografiyi pravopisu stilistiki Persha znachna pracya Slovnik medichnoyi terminologiyi 1936 Odin z avtoriv Rosijsko ukrayinskogo slovnika 1948 2 e vid 1955 yaki poznacheni sistemnim vtruchannyam vladnih struktur z metoyu nablizhennya ukrayinskoyi movi do rosijskoyi Brav uchast u stvorenni Ukrayinsko rosijskogo slovnika t 1 6 1953 1963 zokrema rozrobiv naukovi zasadi i principi jogo pobudovi Avtor Orfografichnogo slovnika 1955 kilka vidan Pid kerivnictvom Kirichenka stvoreno pershij v ukrayinskij leksikografiyi perekladnij Ukrayinsko rosijskij ta rosijsko ukrayinskij slovnik vlasnih imen lyudej 1954 kilka vidan yakij zaprovadiv praktiku perekladu vlasnih ukrayinskih imen na rosijsku movu Mikita Nikita Oleksandr Aleksandr Mikola Nikolaj tosho Fundator i golovnij redaktor Leksikografichnogo byuletenya AN URSR v 1 5 1951 1955 ta in Bagato uvagi pridilyav pitannyam ukrayinskogo pravopisu rozkrittyu jogo osoblivostej praktichnim zavdannyam u cij galuzi movoznavstva LiteraturaZhadko V O Ukrayinskij nekropol K 2005 S 197 L S Palamarchuk Kirichenko Illya Mikitovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Palamarchuk L S Illya Mikitovich Kirichenko 1889 1955 Movoznavstvo 1969 4 Bulahov M G Kirichenko Ilya Nikitich Bulahov M G Vostochnoslavyan yazykovedy Biobibliogr slovar t 2 Minsk 1977