Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Микола Неонович Петровський (14 (26) листопада 1894, Кудрівка — 20 липня 1951) — український історик-медієвіст, археограф, дослідник історії України XVII—XVIII століть, член-кореспондент АН УРСР (з 12 лютого 1945 року). Більшовицький дипломат у післявоєнний час.
| Микола Неонович Петровський | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 (26) листопада 1894 Кудрівка (тепер Чернігівська область) |
| Помер | 20 липня 1951 (56 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | медієвіст |
| Alma mater | Історико-філологічний інститут князя Безбородька |
| Галузь | історія |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |  |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Жертва сталінського терору.
Біографія
Народився 26 (14 листопада) 1894 року в селі Кудрівці Сосницького повіту Чернігівської губернії (нині Сосницького району Чернігівської області). В 1915 році закінчив Чернігівську духовну семінарію; в 1919 році — історичне відділення Історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині. Кандидатський твір: «Польсько-козацькі війни до Богдана Хмельницького» (1919, наукові керівники — Г. А. Максимович, В. Г. Ляскоронський).
У 1919—1923 роках вчителював у школах Чернігівщини. В 1924—1928 роках — викладач історії, в 1928—1933 роках — професор Ніжинського інститутуту народної освіти. У 1925—1926 роках — науковий співробітник, 1926—1933 роках — керівник історичної секції Науково-дослідницької кафедри історії культури і мови при Ніжининському інституті народної освіти. В 1928—1930 роках — науковий співробітник Науково-дослідницької кафедри історії України при ВУАН.
1928 арештований групою НКВД СССР «за націоналістичну діяльність», але незабаром випущений. Проте припинив друкуватися на кілька років, згорнувши співпрацю із провідним колом істориків, зокрема Левом Окіншевичем.
У 1934—1936 роках — науковий співробітник рукописного відділу і відділу стародруків Всенародної бібліотеки України. В 1937—1941 роках — старший науковий співробітник Інституту історії України АН УРСР. В 1939 році захистив докторську дисертацію в Інституті історії АН СРСР.
Професор (1928, 1939). В 1941—1942 роках — старший науковий співробітник Інституту суспільних наук АН УРСР, в 1942—1944 роках — директор , в 1944—1947 роках — директор, в 1947—1951 роках — завідувач відділу археографії Інституту історії України АН УРСР. Одночасно з 1944 року — завідувач кафедри історії України Київського державного університету.
Консультант Міністерства закордонних справ УРСР. Член делегацій УРСР на Асамблеях ООН у Сан-Франциско (1945) та Лондоні (1946), а також на мирній конференції в Парижі (1946). Працював у Всеслов'янському комітеті. Розпочав серію статей «Українські діячі XVII ст.» (1929—1931). Упорядкував хрестоматію «Історія України в документах і матеріалах» (Том 1. — Київ, 1939; видання 2. — Київ, 1946, у співавторстві). Співавтор, співредактор колективних праць «Історія України: короткий курс» (Київ, 1940) та «Нарис історії України» (Уфа, 1942).
Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора (1944), медалями.
Певний час жив у Києві, на вулиці Михайла Коцюбинського, 9. Помер 20 липня 1951 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №11, ряд 5, місце 26).
Праці
- До історії м. Ніжина // Записки Ніжинського ІНО. — Кн. 1. — Ніжин, 1925.
- До історії полкового устрою Гетьманщини // Там само. — Кн.9. — 1929.
- До Історії Руїни // Там само. — Кн.8. — 1928.
- До питання про певність відомостей літопису Самовидця й про автора літопису // Там само. — Кн. 6. — 1926.
- До біографії Івана Богуна // Записки Ніжинського Інституту Народньої Освіти кн. X (1930 р.)
- Нариси історії України XVII — початку XVIII ст. (Досліди над Літописом Самовидця);— X., 1930.
- Псевдодіяріуш Самійла Зорки // ЗІФВ ВУАН. — Кн. 17. — К., 1928.
- Три Поповичі // Там само. — Кн.7. — 1927.
Ідеологічні роботи
- Хронологія історії України. — Вип. 1. — К., 1938.
- Богдан Хмельницький. — Саратов, 1942; М., 1944.
- Визвольна війна українського народу проти шляхетської Польщі і приєднання України до Росії.
- Нариси з історії України. — Вип. IV. — К., 1939.
- Военное прошлое украинского народа. — М., 1939.
- Іван Богун. — Саратов, 1942.
- Максим Кривонос. — К., 1944.
- Петровський М. Возз'єднання українського народу в єдиній Український Радянській Державі (1944)
- Західна Україна (1945)
Примітки
- history.org.ua
Джерела та література
- Ю. А. Пінчук. Петровський Микола Неонович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 194. — .
Література
- Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.261.
- Крупницький Б. Богдан Хмельницький і совєтська історіографія // Укр. збірник. — Кн. 3. — Мюнхен, 1955;
- Крупницький Б.. Українська історична наука під совєтами, 1920—1950. — Мюнхен, 1957;
- Гуржій І. О., Петренко В. С. Видатні радянські історики. — К., 1969;
- ЕУ. — Словникова частина. — Т. 6. — 1970;
- РЕІУ. — Т. 3. — К., 1971;
- Олійник Л. В. Український радянський історик М. Н. Петровський: До 70-річчя з дня народження // УІЖ. — 1964. -№ 5;
- Історія АН УРСР. — Кн. 2. — К., 1967;
- EU. — V.3. — 1993;
- Дубровський В. Спогад про проф. д-ра М. Н. Петровського // Укр. історик. — 1964. — № 2/3;
- Стецюк К. І. Український радянський історик М. Н. Петровський: До 90-річчя з дня народження // УІЖ. — 1984. — № 11;
- Іванова Т. Є. Збори в Інституті історії АН УРСР, присвячені 90-річчю з дня народження М. Н. Петровського (Київ, 1984 р.) // УІЖ. — 1985. — № 2;
- EoU. — Vol. IV. — 1993;
- Дмитрієнко С. Студентські роки Миколи Петровського // Сіверянський літопис. — 1995. — № 4;
- Вчені Інституту історії України: Біобібліогр. довід. / Серія «Українські історики». — Вип. 1. — К., 1998.
- Історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка: минуле й сьогодення. — К., 2004;
- Удод О. А., Шевченко А. Ю. Микола Неонович Петровський (1894—1951): Життя і творчий шлях історика. — К., 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Neonovich Petrovskij 14 26 listopada 1894 18941126 Kudrivka 20 lipnya 1951 ukrayinskij istorik mediyevist arheograf doslidnik istoriyi Ukrayini XVII XVIII stolit chlen korespondent AN URSR z 12 lyutogo 1945 roku Bilshovickij diplomat u pislyavoyennij chas Mikola Neonovich PetrovskijNarodivsya14 26 listopada 1894 1894 11 26 Kudrivka teper Chernigivska oblast Pomer20 lipnya 1951 1951 07 20 56 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaDerzhavnij istoriko memorialnij Luk yanivskij zapovidnikKrayina SRSRNacionalnistukrayinecDiyalnistmediyevistAlma materIstoriko filologichnij institut knyazya BezborodkaGaluzistoriyaZakladKNU imeni Tarasa ShevchenkaNaukovij stupindoktor istorichnih naukChlenstvoNAN UkrayiniNagorodiRoboti u VikidzherelahU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Petrovskij Zhertva stalinskogo teroru BiografiyaNarodivsya 26 14 listopada 1894 roku v seli Kudrivci Sosnickogo povitu Chernigivskoyi guberniyi nini Sosnickogo rajonu Chernigivskoyi oblasti V 1915 roci zakinchiv Chernigivsku duhovnu seminariyu v 1919 roci istorichne viddilennya Istoriko filologichnogo institutu knyazya Bezborodka v Nizhini Kandidatskij tvir Polsko kozacki vijni do Bogdana Hmelnickogo 1919 naukovi kerivniki G A Maksimovich V G Lyaskoronskij U 1919 1923 rokah vchitelyuvav u shkolah Chernigivshini V 1924 1928 rokah vikladach istoriyi v 1928 1933 rokah profesor Nizhinskogo institututu narodnoyi osviti U 1925 1926 rokah naukovij spivrobitnik 1926 1933 rokah kerivnik istorichnoyi sekciyi Naukovo doslidnickoyi kafedri istoriyi kulturi i movi pri Nizhininskomu instituti narodnoyi osviti V 1928 1930 rokah naukovij spivrobitnik Naukovo doslidnickoyi kafedri istoriyi Ukrayini pri VUAN 1928 areshtovanij grupoyu NKVD SSSR za nacionalistichnu diyalnist ale nezabarom vipushenij Prote pripiniv drukuvatisya na kilka rokiv zgornuvshi spivpracyu iz providnim kolom istorikiv zokrema Levom Okinshevichem U 1934 1936 rokah naukovij spivrobitnik rukopisnogo viddilu i viddilu starodrukiv Vsenarodnoyi biblioteki Ukrayini V 1937 1941 rokah starshij naukovij spivrobitnik Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR V 1939 roci zahistiv doktorsku disertaciyu v Instituti istoriyi AN SRSR Profesor 1928 1939 V 1941 1942 rokah starshij naukovij spivrobitnik Institutu suspilnih nauk AN URSR v 1942 1944 rokah direktor v 1944 1947 rokah direktor v 1947 1951 rokah zaviduvach viddilu arheografiyi Institutu istoriyi Ukrayini AN URSR Odnochasno z 1944 roku zaviduvach kafedri istoriyi Ukrayini Kiyivskogo derzhavnogo universitetu Konsultant Ministerstva zakordonnih sprav URSR Chlen delegacij URSR na Asambleyah OON u San Francisko 1945 ta Londoni 1946 a takozh na mirnij konferenciyi v Parizhi 1946 Pracyuvav u Vseslov yanskomu komiteti Rozpochav seriyu statej Ukrayinski diyachi XVII st 1929 1931 Uporyadkuvav hrestomatiyu Istoriya Ukrayini v dokumentah i materialah Tom 1 Kiyiv 1939 vidannya 2 Kiyiv 1946 u spivavtorstvi Spivavtor spivredaktor kolektivnih prac Istoriya Ukrayini korotkij kurs Kiyiv 1940 ta Naris istoriyi Ukrayini Ufa 1942 Nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora 1944 medalyami Mogila Mikoli Petrovskogo Pevnij chas zhiv u Kiyevi na vulici Mihajla Kocyubinskogo 9 Pomer 20 lipnya 1951 roku Pohovanij v Kiyevi na Luk yanivskomu cvintari dilyanka 11 ryad 5 misce 26 PraciDo istoriyi m Nizhina Zapiski Nizhinskogo INO Kn 1 Nizhin 1925 Do istoriyi polkovogo ustroyu Getmanshini Tam samo Kn 9 1929 Do Istoriyi Ruyini Tam samo Kn 8 1928 Do pitannya pro pevnist vidomostej litopisu Samovidcya j pro avtora litopisu Tam samo Kn 6 1926 Do biografiyi Ivana Boguna Zapiski Nizhinskogo Institutu Narodnoyi Osviti kn X 1930 r Narisi istoriyi Ukrayini XVII pochatku XVIII st Doslidi nad Litopisom Samovidcya X 1930 Psevdodiyariush Samijla Zorki ZIFV VUAN Kn 17 K 1928 Tri Popovichi Tam samo Kn 7 1927 Ideologichni roboti Hronologiya istoriyi Ukrayini Vip 1 K 1938 Bogdan Hmelnickij Saratov 1942 M 1944 Vizvolna vijna ukrayinskogo narodu proti shlyahetskoyi Polshi i priyednannya Ukrayini do Rosiyi Narisi z istoriyi Ukrayini Vip IV K 1939 Voennoe proshloe ukrainskogo naroda M 1939 Ivan Bogun Saratov 1942 Maksim Krivonos K 1944 Petrovskij M Vozz yednannya ukrayinskogo narodu v yedinij Ukrayinskij Radyanskij Derzhavi 1944 Zahidna Ukrayina 1945 Primitkihistory org uaDzherela ta literaturaYu A Pinchuk Petrovskij Mikola Neonovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 194 ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 261 Krupnickij B Bogdan Hmelnickij i sovyetska istoriografiya Ukr zbirnik Kn 3 Myunhen 1955 Krupnickij B Ukrayinska istorichna nauka pid sovyetami 1920 1950 Myunhen 1957 Gurzhij I O Petrenko V S Vidatni radyanski istoriki K 1969 EU Slovnikova chastina T 6 1970 REIU T 3 K 1971 Olijnik L V Ukrayinskij radyanskij istorik M N Petrovskij Do 70 richchya z dnya narodzhennya UIZh 1964 5 Istoriya AN URSR Kn 2 K 1967 EU V 3 1993 Dubrovskij V Spogad pro prof d ra M N Petrovskogo Ukr istorik 1964 2 3 Stecyuk K I Ukrayinskij radyanskij istorik M N Petrovskij Do 90 richchya z dnya narodzhennya UIZh 1984 11 Ivanova T Ye Zbori v Instituti istoriyi AN URSR prisvyacheni 90 richchyu z dnya narodzhennya M N Petrovskogo Kiyiv 1984 r UIZh 1985 2 EoU Vol IV 1993 Dmitriyenko S Studentski roki Mikoli Petrovskogo Siveryanskij litopis 1995 4 Vcheni Institutu istoriyi Ukrayini Biobibliogr dovid Seriya Ukrayinski istoriki Vip 1 K 1998 Istorichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka minule j sogodennya K 2004 Udod O A Shevchenko A Yu Mikola Neonovich Petrovskij 1894 1951 Zhittya i tvorchij shlyah istorika K 2005