Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бергман Ернст І нгмар Бе ргман швед також І нґмар Бе рґман 14 липня 19

Інгмар Бергман

Інгмар Бергман
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бергман.

Ернст І́нгмар Бе́ргман (швед. ; також І́нґмар Бе́рґман; 14 липня 1918, Уппсала — 30 липня 2007) — шведський режисер театру й кіно, сценарист, письменник, один із провідних творців авторського кіно XX сторіччя. Серед найвідоміших кінострічок Бергмана — «Сьома печатка» (1957), «Сунична галявина» (1957), «Персона» (1966), «Шепіт і крик» (1972), «Фанні та Александр» (1982).

Інгмар Бергман
Ingmar Bergman
image
Інгмар Бергман, 1966
Дата народження 14 липня 1918(1918-07-14)[1][2][…]
Місце народження Уппсала
Дата смерті 30 липня 2007(2007-07-30)[4][2][…](89 років)
Місце смерті Форе
Поховання d
Громадянство image Швеція
Професія кінорежисер
Alma mater Стокгольмський університет і d
Член у Американська академія мистецтв і наук
Діти d, d[6], d[6], d[6], d[6], d[6], d[6] і Лінн Ульман[6][7]
IMDb ID 0000005
Автограф image
Нагороди та премії
ingmarbergman.se
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Інгмар Бергман у Вікісховищі

Інгмар Бергман здійснив постановки понад шістдесяти художніх та документальних фільмів для кіно і телебачення, при цьому він був автором сценарію до більшості з них. Також на його рахунку більше ста сімдесяти театральних постановок. Починаючи з 1953 року сформувалась багаторічна плідна співпраця Бергмана з кінооператором Свеном Нюквістом. У фільмах Бергмана часто знімались Гаррієт Андерссон, Лів Ульман, [sv], Бібі Андерссон, Інгрід Тулін та Макс фон Сюдов.

Життєпис

Ранні роки

image
Бергман в молодості

Інгмар народився у місті Уппсалі (Швеція), у сім'ї лютеранського пастора Еріка Бергмана та медсестри Карін Бергман (уродж. Окерблум). Його старший брат [en] згодом вибрав кар'єру дипломата, а сестра [en] стала письменницею. Батько дотримувався консервативних поглядів на виховання дітей і часто карав їх, зокрема фізично.

В основі нашого виховання лежали такі поняття, як гріх, признання, покарання, пробачення та милосердя, конкретні фактори відносин дітей і батьків між собою та з Богом. У цьому була своя логіка, яку ми приймали і, як ми вважали, розуміли.

— Спогади Інгмара Бергмана

Інтерес до театру та кіно проявився у Бергмана ще в дитинстві. Коли йому було дев'ять років, братові подарували на Різдво «чарівний ліхтар» — поширений на той час простий проєкційний апарат з гасовою лампою як джерелом світла. Інгмар запропонував Дагу в обмін свою колекцію олов'яних солдатиків й узявся до дослідів. Чарівний ліхтар дозволяв проєктувати нерухомі зображення зі скляних пластин і невеликі фільми зі з'єднаної в кільце 35-мм плівки. Бергман використовував [en] для створення псевдо-фільмів з декількох кадрів, а на відрізках плівки зі змитою емульсією дядько Карл допомагав створювати йому власні мультфільми .

Велике враження на нього справив мініатюрний театр тіней, що належав його тітці Лотті. У віці дванадцяти років Бергман отримав можливість протягом декількох вечорів бути присутнім за сценою театру на постановці п'єси «Гра снів» Стріндберга і «вперше в житті доторкнувся до магії акторського перевтілення» . Починаючи з цього віку і аж до закінчення гімназії його улюбленим захопленням крім дослідів з чарівним ліхтарем стає саморобний ляльковий театр. Інгмар постійно будував нові варіанти театрів, виготовляв декорації та системи освітлення .

Влітку 1934 року Бергман провів шість тижнів у Німеччині, куди його направили за обміном. Його одноліток з німецької родини був членом Гітлерюгенду, і незабаром сам 16-річний Бергман зазнав впливу нацистської пропаганди.

У 1937 році Бергман вступив до Стокгольмського університетського коледжу (пізніше перейменований в Стокгольмський університет), де вивчав літературу та історію мистецтв. Навчанню він приділяв мало уваги, присвячуючи весь свій час театральній діяльності молодіжного клубу. Через сімейний скандал Бергман залишив батьківський дім, після чого кілька років не спілкувався з родиною. Остаточно облишивши навчання заради театру, Бергман вирушає в турне як реквізитор та освітлювач у постановці «Батька» Стріндберга. Прем'єра стала провалом, і не маючи житла та засобів до існування, Інгмар деякий час працював в оперному театрі асистентом режисера. У цей час він написав декілька п'єс.

1940-і

У 1942 році одна з п'єс Бергмана була поставлена у Студентському театрі й отримала позитивний відгук у газеті «Svenska Dagbladet». На спектакль звернули увагу Карл Андерс Дюмлінг, керівник кіностудії [sv]» та Стіна Бергман, завідувачка сценарного відділу. Незабаром Бергман отримав роботу в кіностудії, де займався редагуванням чужих сценаріїв та написанням власних. Згодом один зі сценаріїв Бергмана під назвою «Цькування», що базувався на спогадах про свої шкільні роки, привернув увагу Віктора Шестрема, одного з основоположників шведського кінематографу, який передав сценарій режисеру Альфу Шеберґу. Фільм було знято у 1944 році. Інгмар Бергман був присутній на знімальному майданчику в ролі помічника режисера, і Шеберг доручив йому самостійно зрежисирувати декілька сцен. Стрічка «Цькування» була добре сприйнята глядачами у країнах Скандинавії, а після закінчення війни — у США та Великій Британії. 1943 року Бергман одружився з Ельсою Фішер, приятелькою з трупи мандрівних акторів. У кінці того ж року в них народилась дочка Лєна.

Під час знімання «Цькування» Бергман отримав пропозицію очолити Міський театр Гельсінгборга, що перебував у занепаді. Він найняв нову трупу і за рік зумів вивести театр з кризи. Навесні 1945 року Бергман розлучився з Ельсою, захопившись Еллен Лундстрем. Згодом у цьому шлюбі у нього з'явилося четверо дітей — Єва, Ян, близнюки Ганна та Матс.

image
Бергман (праворуч) під час знімання фільму «Криза» (1944 рік)

Влітку того ж року Інгмар Бергман узявся до своєї першої роботи як кінорежисера — знімання фільму «Криза». Сценарій був написаний ним за п'єсою данського драматурга [da] «Мати-тварина». Роботу над «Кризою» супроводжували чисельні проблеми. Стрічка провалилась у прокаті, що викликало незадоволення з боку керівництва «Svensk Filmindustri». На допомогу Бергману прийшов продюсер [sv], який запросив його зняти фільм «Дощ над нашим коханням» за п'єсою норвезького драматурга [no]. За спогадами режисера, «Дощ над нашим коханням» став його першим фільмом, що був знятий під впливом поетичного реалізму, зокрема — робіт французького режисера Марселя Карне.

Восени 1946 року Бергман почав працювати в муніципальному театрі Гетеборга. Він шукав можливість самостійно екранізувати власні сценарії, але продюсери були зацікавлені лише в купівлі сценаріїв. 1947 року за його сценарієм режисер Густав Моландер зняв фільм [sv]». Згодом до Бергмана знову звернувся Лоренс Мармстедт з пропозицією екранізувати п'єсу [sv]«Корабель йде в Індію». Фільм було представлено у конкурсній програмі другого Каннського кінофестивалю, але він успіху не досяг. Продовжуючи займатися постановкою вистав у театрі та на радіо, восени 1947 року Бергман знімає свій четвертий фільм «Музика в темряві» про піаніста, який втратив зір. Фільм виявився комерційно успішним, його було номіновано на головний приз 9-го Венеційського кінофестивалю.

У 1948 році Інгмар Бергман отримує міжнародну популярність як драматург — його кіносценарій «Цькування» було адаптовано для театру. Вистава йшла в Осло та Лондоні, де постановкою займався Пітер Устінов. Влітку того ж року Густав Муландер зняв ще один фільм за сценарієм Бергмана — [en]». Сам Бергман у цей час почав знімання за романом [sv].

Наступний фільм став кроком вперед для Бергмана. Завдяки фінансовій підтримці Мармстедта йому вдалося створити свою першу по-справжньому авторську картину. 1949 року Бергман знімає два напружених фільми про катастрофу сімейних відносин — «Спрага» та [sv]», у яких відображається криза його власного другого шлюбу з Еллен Лундстрем. Після закінчення знімання він розпочинає роман з журналісткою [sv] і восени від'їжджає з нею до Парижа, де Бергман відкриває для себе французький театр.

1950-і

Знімання драми «Літня інтерлюдія» було завершене влітку 1950 року. У прокаті фільм з'явився лише через рік, був добре зустрінутий глядачами та кінокритиками. Бергман називав «Літню інтерлюдію» однією з найважливіших своїх робіт:

Для мене особисто «Літня гра» — один із найважливіших моїх фільмів, хоча комусь він, може здатися і застарілим. Але мені він таким не здається. Тоді я вперше виявив, що працюю зовсім самостійно, що у мене є свій стиль, що я створив нарешті власний фільм зі своїм особливим виглядом, якого ніхто не повторить. Цей фільм не схожий ні на чий інший. Це був мій перший по-справжньому власний твір.

— 1968 рік, інтерв’ю Інгмара Бергмана

Одразу після закінчення роботи над «Літньою інтерлюдією» Бергман береться до знімання шпигунського трилера [sv]». Керівництво «Svensk Filmindustri» розраховувало на міжнародний успіх фільму, але Бергман працював над ним без будь-якого інтересу, суто заради заробітку, і картина провалилась у прокаті.

У 1951 році Бергман укладає свій третій шлюб — з Ґун Гагберґ. Шлюб також триватиме не довго, у 1959 році настане розлучення. В цьому ж році на знак протесту проти податкової політики усі шведські кіностудії припиняють роботу над новими фільмами. Досягти компромісу вдалося лише на початку 1952 року, і Бергман у цей час займається радіо-виставами, театром (відбувся його дебют на малій сцені Королівського драматичного театру) і навіть знімає рекламу. За першої ж можливості Інгмар Бергман знову повертається у кінематограф і з квітня по червень 1952 року знімає комедійну драму «Жінки чекають», в якій представлені історії шлюбу чотирьох сестер, а ще через місяць починає знімання стрічки «Літо з Монікою» про молоду пару, чий річний роман закінчився вагітністю і нещасливим шлюбом. Головну роль зіграла маловідома на той момент Гаррієт Андерссон, з якою у Бергмана розпочався роман. Він покинув Гун і перебрався до Мальме, де перші три роки прожив з Гаррієт. У цей час Бергман отримав посаду художнього керівника [sv]. Надалі Гаррієт Андерссон зніметься ще у восьми фільмах Бергмана, в тому числі у відомих картинах «Як у дзеркалі» і «Шепоти та крики».

З Гаррієт Андерссон ми пропрацювали пліч-о-пліч багато років. Вона — на диво сильна, але легко ранима людина, а талант її відзначений ознаками геніальності. Відносини з камерою щирі і чуттєві. Гаррієт має вражаючу техніку, переходи від найглибших переживань до тверезої спостережливості відбуваються миттєво. Гумор різкуватий, але без найменшого цинізму. Одним словом, жінка, всіляко гідна любові, один з моїх близьких друзів.

— Спогади Інгмара Бергмана

У 1953 році Бергман зняв два фільми. Драма про життя мандрівних артистів «Вечір блазнів» була холодно сприйнята критиками й провалилася у прокаті. Фінансове становище режисера знову похитнулося та у рекордно короткий термін він встиг зняти досить успішну комедію . У тому ж році він поставив у Мальме «Замок» Кафки та Піранделло. Знятий у 1954 році, фільм «Жіночі мрії» залишився практично непоміченим, і Бергман компенсував невдачу інтенсивною роботою в театрі. До десятилітнього ювілею Муніципального театру Мальме він поставив оперету Легара «Весела вдова», що стала надзвичайно популярною.

Влітку 1955 року було знято комедію «Усмішки літньої ночі». Спочатку фільм не мав успіху у шведської аудиторії, керівництво кіностудії було вкрай розчароване, але несподівано Бергману посміхнулася удача — в наступному році фільм здобув спеціальний приз Каннського фестивалю, що сприяло підвищенню міжнародного попиту.

image
Бергман (ліворуч) і Віктор Шестрем під час знімання стрічки «Сунична галявина» (1957 рік)

Успіх «Усмішок літньої ночі» дозволив Бергману зняти картину, що стала згодом однією з найвідоміших його робіт — «Сьому печатку». Сюжет фільму натхненний фрескою «Смерть, яка грає в шахи» у . Дія відбувається у середньовічній Швеції. Лицар та його зброєносець повертаються додому з хрестового походу і застають епідемію чуми. Лицарю являється Смерть в образі чоловіка в чорному одязі, і він пропонує Смерті зіграти партію в шахи. Лицар і зброєносець подорожують по обійнятій чумою країні, зустрічають різних персонажів й шукають відповіді на питання про сенс життя, сутності смерті та існування Бога. В кінці фільму усіх, крім бродячого артиста з дружиною та маленькою дитиною, забирає Смерть.

Фільм було знято з невеликим бюджетом і всього за тридцять п'ять днів у дворі кіностудії . Прем'єра «Сьомої печатки» відбулася взимку 1957 року, фільм отримав безліч позитивних відгуків від шведських кінокритиків і став поворотною точкою в кар'єрі 27-річного Макса Фон Сюдова, виконавця головної ролі, і самого Бергмана, котрий впевнено увійшов до першого ряду сучасних кінорежисерів. У тому ж році «Сьома печатка» здобула спеціальний приз у Каннах.

Не менш значним був успіх Бергмана у театрі. У 1957-му він поставив 4-годинний спектакль «Пер Ґюнт» з Максом фон Сюдов у головній ролі, а представлену в кінці року п'єсу «Мізантроп» Мольєра один з критиків назвав «головною подією всього шведського театру 1950-х».

У тому ж році був знятий фільм «Сунична галявина», що отримав безліч нагород. Головна роль літнього професора, який згадує помилки свого життя, стала останньою для 78-літнього наставника Бергмана, Віктора Шестрема. Фільм здобув головний приз на і приз за найкращий іноземний фільм від американської Національної ради кінокритиків.

«Біля витоків життя», камерна історія про трьох вагітних жінок, була відзначена на Каннському фестивалі призами за кращу режисуру та кращу жіночу роль. Наступний фільм, містична драма «Обличчя» здобув спеціальний приз на .

Навесні 1959 року Бергман зустрів Кябі Ларетей, естонську піаністку, що стала у тому ж році його четвертою дружиною.

1960-і

Разом з новою дружиною їде у Даларну, де працює з [sv] над сценарієм до фільму «Дівоче джерело» на основі народної балади «Дочки Тере з Венге». Інгмар Бергман не надавав великого значення цьому фільму, називаючи його «вбогим наслідуванням Куросави», але він отримав «Оскара» за найкращий фільм іноземною мовою і спеціальні призи Каннського фестивалю та «Золотого глобуса». З «Дівочого джерела» починається систематичне співробітництво режисера з кінооператором Свеном Нюквістом. Як і раніше, на додаток до сумнівного з комерційної точки зору проєкту у «Svensk Filmindustri» запропонували Бергману «компенсуючий» фільм, розрахований на широку аудиторію. Цього разу ним стала комедія «Око диявола» про Дон Жуана, який допомагає дияволу спокусити одружену жінку.

image
Бергман (праворуч) і Свен Нюквіст під час знімання фільму «Як у дзеркалі» (1960 рік)

1960 року Бергман здійснив невдалу постановку у Драматені, Королівському драматичному театрі, чеховської «Чайки». У тому ж році на острові Форе він відзняв картину «Як у дзеркалі», перший із серії трьох камерних фільмів, який критики згодом назвуть «трилогією віри» (до неї відносять також і наступні дві стрічки — «Причастя» (1962) та «Мовчання» (1963)). «Як у дзеркалі», що оповідає про непрості стосунки хворої на шизофренію жінки з чоловіком, батьком та молодшим братом, приніс Бергману спеціальний приз від 12-го Берлінського міжнародного фестивалю та другого «Оскара».

В центрі сюжету другого фільму трилогії «Причастя» — провінційний пастор, який переживає втрату віри, але не полишає свій пост.

image
Інгмар Бергман та Інгрід Тулін на зніманні фільму «Мовчання» (1962 рік)

У наступному році Інгмар Бергман зняв «Мовчання» — фільм про конфронтацію двох сестер, котрі були втіленням чуттєвої та інтелектуальної сторони особи. Вихід «Мовчання» на екрани викликав скандал у пресі через наявність відвертих як на ті часи сцен.

…цей з точки зору сьогоднішнього дня невинний фільм був прийнятий у штики. Мені та моїй тодішній дружині телефонували та погрожували нас забити. Це був справжній телефонний терор. Ми отримали сотні анонімних листів.

— 1968 рік, інтерв’ю Інгмара Бергмана

Після виходу «Мовчання» Бергман став справжньою знаменитістю у Швеції, і розмір його гонорару досяг високої на ті часи позначки у 35 тисяч доларів. На початку 1963 року йому запропонували очолити Драматен. Бергман прийняв пропозицію й розпочав сезон із вдалої постановки п'єси американського драматурга Едварда Олбі [en]»

1961 року спеціально для акторки Сікан Карлссон написав сценарій " Lustgården " ("Сад задоволення ").

Сюжет комедії [en]» 1964 року, першого кольорового фільму Бергмана розповідає про відносини критика і знаменитого музиканта, на утриманні якого дружина і шість коханок. Стрічка не мала успіху у глядачів та отримала безліч негативних відгуків від критиків, що очікували від Бергмана серйозного кіно в дусі попереднього «Мовчання».

У 1965 році Інгмар Бергман під час відновлення після перенесеного запалення легень написав сценарій камерної екзистенціальної драми «Персона». Головні ролі зіграли Бібі Андерссон і норвезька акторка Лів Ульман, з котрою під час знімання у режисера розпочався роман. Бергман приймає рішення покинути Кябі Ларетей і оселитися на острові Форі разом з Ульман. 1967 року фільм отримав одразу декілька нагород від Національної ради кінокритиків США: за найкращий фільм, найкращу режисуру і найкращу жіночу роль. Згодом «Персона» стала однією з найобговорюваніших робіт Бергмана.

image
Будинок Інгмара Бергмана на острові Форе

У 1966 році Бергман вирішив покинути Драматен. У тому ж році на честь другого дня народження свого сина Данієля він монтує короткометражний фільм на основі сімейної кінохроники. 1967 року він увійде до збірника [en]» з восьми кіноновел, знятих різними режисерами. Бергман поставив у Національному театрі Осло , назвав спектакль «своєю прощальною роботою у театрі», однак ця вистава виявилась першою у низці декількох наступних постановок у різних театрах Європи.

У 1968 році на екрани вийшли і «Сором». Обидві стрічки були відзначені призом за найкращу режисуру Національного товариства кінокритиків США. У тому ж році Бергман заснував власну кінокомпанію «Cinematograph», першим фільмом якої став [en]» — знята всього за дев'ять днів камерна картина про допит трьох акторів, звинувачених у зніманні непристойного фільму. Восени було завершене знімання картини «Пристрасть», яку згодом критики віднесуть до другої трилогії Бергмана разом з «Годиною вовка» та «Соромом».

У наступному році Інгмар Бергман повертається до шведського театру з постановкою п'єси [de]» в Драматені, потім узявся до знімання документального фільму «Форе — документ» про проблеми жителів острова Форе.

1970-і

1970 рік був затьмарений для Бергмана смертю батька і розривом з Лів Ульман, яка разом із їхньою дочкою переїжджає до Осло. Дружні стосунки з акторкою збережуться і згодом Лів Ульман зніметься в шести фільмах Бергмана.

На початку 1970-х Бергман інтенсивно працював у театрі. 1970 року він повторив успішну постановку 1964 року «Гедди Ґаблер» для лондонського театру, наступного року поставив «Шоу» Ларса Фосселя в Драматені та «Гру снів» Августа Стріндберга в Ландоні. Під час репетицій «Гедди Габлер» він уклав з ABC Pictures контракт на знімання фільму . Після закінчення роботи над фільмом Бергман заявив, що планує через пару років, протягом яких розраховує зняти ще чотири-п'ять стрічок, назавжди покинути кіно.

В особистому житті настали чергові зміни. Роман з одруженою [en] завершився їхнім одруженням у листопаді 1971 року. Останній шлюб стане найтривалішим — завершиться майже за чверть віку смертю Інгрід від раку в 1995 році.

В основі сюжету фільму лежить історія про трьох сестер, одна з яких довго й болісно помирає. Робота над фільмом далась Бергману з великими труднощами через фінансові проблеми. Режисеру довелось використати власні кошти й узяти позику в . Щоб окупити цей фільм та знайти кошти для продовження роботи над «Сценами з подружнього життя», Бергман протягом року безуспішно намагався знайти дистриб'ютора у США. Зрештою фільм вийшов на екрани наприкінці 1972 року компанією Роджера Кормана, знаменитого «короля . Прем'єра відбулася з великим успіхом, фільм висувався на премію «Оскар» у чотирьох номінаціях і в результаті отримав декілька престижних нагород.

Справи в театрі також ішли добре — постановка з Максом фон Сюдов та Лєною Нюман в Драматені визнана критиками однією з найделікатніших театральних робіт Бергмана. 1973 року успіх має «Соната привидів», а «Дику качку» ставлять у Лондоні.

Прем'єра «Сцен з подружнього життя», шестисерійного мінісеріалу про двадцять років непростого шлюбу, відбулась на шведському телебаченні навесні 1973 року. Черговий камерний фільм, у якому ролі подружжя виконали Лів Ульман та Ерланд Юсефсон, був добре прийнятий шведською телевізійною аудиторією та кінокритиками.

У 1974 році Бергман ставить у Драматені дві частини трилогії Стріндберга «Шлях у Дамаск». У наступному році він повторює свій успіх на телебаченні — цього разу з постановкою опери «Чарівна флейта» Моцарта. 1976 року виходить драма «Віч-на-віч» про жінку-психіатра, котра поступово гнітиться власною душевною хворобою. Як і у випадку зі «Сценами з подружнього життя» фільм спочатку вийшов як мінісеріал для шведського телебачення, а згодом було змонтовано скорочений варіант для закордонних кінотеатрів. Картина «Віч-на-віч» не мала успіху, але увагу критиків звернула на себе Лів Ульман у головній ролі, котру було номіновано на декілька премій, і в підсумку акторка отримала приз Національної ради кінокритиків США.

Податковий скандал та виїзд зі Швеції

30 січня 1976 року під час репетиції [en]» у Королівському драматичному театрі Бергман був затриманий двома поліціантами у цивільному за звинуваченням в ухиленні від сплати податків. Тригодинний допит, обшук і гучний скандал у пресі призвели режисера до нервового зриву, який закінчився тритижневим перебуванням в психіатричній клініці .

Звинувачення будувалось навколо транзакції між компанією Бергмана «Cinematorgraf» та її підрозділом «Persona», створеної для фінансування міжнародних проєктів. «Persona» була ліквідована у 1974 році і сума близько 500 000 шведських крон була переведена на рахунок «Cinematorgraf». На думку податкової інспекції Бергман мав заплатити додатковий податок з даної операції, і тепер йому загрожував великий штраф у декілька сотень тисяч крон або два роки тюремного ув'язнення. Наприкінці березня 1976 року всі звинувачення по цій справі з Бергмана та його адвоката, що займався фінансовими справами режисера, були зняті, але незабаром були висунуті нові — податкова інспекція зацікавилась доходами «Cinematorgraf», отриманими від міжнародного прокату стрічок «Шепоти та крики» та «Сцени з подружнього життя». Загальна сума податкових претензій на цей раз перевищила півмільйона доларів.

22 квітня 1976 року Бергман публікує в газеті Expressen відкритий лист, у якому повідомляє про свій намір покинути Швецію. Бергман заявляє, що змушений емігрувати, оскільки не може продовжувати працювати в умовах постійного тиску з боку бюрократії. Для захисту власної репутації режисер залишає велику суму в одному зі шведських банків на випадок програшу справи проти «Cinematorgraf».

Бергман з дружиною перебираються до Парижа, потім відвідують Лос-Анджелес, де Бергман обговорює з Діно Де Лаурентісом майбутній фільм . Дія фільму, що вийшов на екрани у 1977, відбувається у Берліні 1920-х років, знімання проводять у Мюнхені, куди на декілька років переселяється Бергман. стало невдачею — режисерові дорікали за недостатнє опрацювання персонажів . Але через рік Бергману вдалось повернути прихильність критиків — «Осіння соната», камерна драма про взаємовідносини матері та дочки з Лів Ульман та Інгрід Бергман у головних ролях отримала декілька престижних нагород.

Після виїзду зі Швеції Бергман не розлучається з театром. В мюнхенському [de] він заново ставить у 1977 році, потім «Три сестри» Чехова і «Тартюф» Мольєра.

14 липня 1978 року Бергман святкує свій 60-літній ювілей у своєму будинку на острові Форе. На улюбленому острові він проводить майже увесь наступний рік, де готує свій другий документальний фільм про Форе і пише сценарій до фільму «Фанні та Олександр». У цьому ж році Шведський інститут кінематографії засновує [en]» за досягнення у кінематографі. Восени режисер повертається до Мюнхена для роботи над фільмом , історією розслідування вбивства та його психологічних причин. Остаточно у Швецію Бергман повернеться лише через вісім років, у 1984 році.

1980-і

Фільм «Фанні та Олександр» став наймасштабнішим проєктом Бергмана — на знімання пішло пів року та 6 мільйонів доларів. Дія фільму відбувається на початку XX століття, у центрі сюжету — доля двох дітей, брата і сестри. Багатосерійна версія була показана на шведському телебачення на Різдво 1982 року й мала великий успіх. В інших країнах демонструвалась скорочена кіноверсія, яка зібрала велику кількість нагород: чотири «Оскари», премії BAFTA, «Сезар», «Давид ді Донателло», «Золотий глобус» та інші.

image
Цвинтар на острові Форе

У 1983 році Бергман зробив у пам'ять про свою матір короткометражний документальний фільм на основі фотографій із сімейного альбому.

Останні роботи

Після роботи над «Фанні та Олександром» Бергман вирішує покинути велике кіно. У 1980-і він зняв два телефільми — , камерну картину про взаємини театрального режисера й акторки, та . Серед відомих театральних постановок у цей період — «Король Лір», та «Гамлет».

У 1987 побачила світ «Латерна Магіка», автобіографічна книга про дитячі спогади, ранні постановки та фільми.

У 1990-і з'являється декілька стрічок, знятих за сценаріями Бергмана, серед них — «Недільні діти» [sv], що пішов стежкою батька. У 1997 Бергман екранізує власну п'єсу про свого дядька Карла Окерблума — «У присутності клоуна». 2003 року на екрани виходить продовження «Сцен з подружнього життя» — фільм «Сарабанда».

Основні теми творчості Інгмара Бергмана — криза релігії, криза традиційної сім'ї, криза особистості; пошуки справжніх відносин між людьми. Роблячи основну ставку на великий план осіб, які передають складну гаму почуттів, Бергман з допомогою своїх акторів висловлює найскладніші переживання екзистенціальної зустрічі людини з правдою про світ усередині й навколо себе.

image
Могила Інгрід Фон Розен (Бергман) та Інгмара Бергмана на острові Форе

Його дев'ять дітей також стали переважно діячами культури й мистецтва. Син Даніель Бергман був режисером художнього фільму «Недільні діти». Згідно з оцінками, Бергман залишив спадкоємцям близько 7,1 мільйона доларів США. Бергман був власником акціонерної компанії «Cinematography Aktiebolag», пов'язаної з виробництвом кіно. Останні роки кінорежисер проводив на маленькому острові Форе в Балтійському морі, де у нього було кілька будинків і власний міні-кінотеатр.

Похований разом з останньою дружиною Інґрід на прилеглому до кірхи цвинтарі на острові Форе.

Нагороди

Фільмографія

Сценарист

Театральні постановки

Вшанування

6 квітня 2011 року Банк Швеції повідомив про плани випуску в 2014—2015 році нової серії грошових знаків. На аверсі купюри в 200 шведських крон розміщено портрет Інгмара Бергмана та епізод зі знімання Сьомої печатки; на зворотному боці — раукари острова Форе.

У 2013 році в приміщенні старої школи на острові Форе (де режисер знімав і жив) відкрито Bergman Center — музей присвячений Бергману.

Літературні твори

Див. також

Коментарі

  1. за іншими джерелами поїздка відбулась у 1936 році
  2. В автобіографії «Латерна Магік» Бергман згадує, що залишався прихильником політики Гітлера аж до закінчення Другої світової війни, поки до нього не «дійшли свідчення з концентраційних таборів».
  3. Цей фільм часто згадується під назвою «Літня гра».
  4. На той час Бергману потрібно було утримувати п'ятеро дітей.
  5. Фільм не був забутий з роками: у 1973 році [en] поставить на Бродвеї популярний мюзикл [en]» і надихне Вуді Аллена на створення «Сексуальної комедії в літню ніч» у 1982-му.
  6. У сюжеті присутня хронологічна неточність: останній хрестовий похід завершився у 1272 році, за 70 з гаком років до початку знаменитої пандемії чуми.
  7. Приз за кращу жіночу роль отримали одразу чотири акторки фільму: Бібі Андерссон, Єва Дальбек, Барбро Юрт аф Урнес і Інгрід Тулін.
  8. Швидше за все, мається на увазі фільм Куросави через очевидну подібність сцен вистежування жертви.
  9. Надалі Свен Нюквіст зніме ще 18 фільмів Бергмана.
  10. Інгмар Бергман: Я називав камерними творами фільми «Як у дзеркалі», «Причастя», «Мовчання» і «Персона». Це — камерна музика. Це — коли ретельно розробляєш декілька мотивів з вельми обмеженою кількістю голосів і персонажів. Коли видаляєш фон, занурюєш його у серпанок.
  11. Картину можна розглядати як пародію на «8½» Фелліні або своєрідну насмішку Бергмана над своїми критиками, котрі проявляли у 1960-і надмірну увагу до особистого життя режисера.
  12. У 1994 році Інгмар Бергман і Марія фон Розен видадуть біографічний збірник «Три щоденники» (швед. Tre dagböcker), у якому Бергман розповідає, що вперше зустрів Інгрід фон Розен у 1957 році, й народжена у 1959 Марія є його дочкою.
  13. Свен Нюквіст отримав «Оскар» за найкращу операторську роботу, декілька призів від Національної ради кінокритиків США тощо.
  14. Шестисерійна версія загальною тривалістю 282 хвилини була призначена для телебачення. 1974 року Бергман підготував скорочену кіноверсію.
  15. Інгмар Бергман: Натхнення, вимагати для здійснення задуму, підвело мене. У чергуванні снів видно штучність, дійсність розповзлася по швах. Є декілька добротно зроблених сцен, і Лів Ульман боролася як левиця. Фільм не розвалився лише завдяки її силі й таланту. Але навіть вона не змогла врятувати кульмінацію, первинний крик - плід захопленого, але недбалого прочитання. Крізь тонку тканину шкірилась художня безплідність.
  16. Щорічний показ фільму «Фанні та Олександр» напередодні Різдва став традицією у Швеції.
  17. Через двадцять років Бергман все ж поставить свій останні кінофільм «Сарабанда».

Примітки

  1. Бергман Ингмар // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #118509519 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
  7. Catalog of the German National Library
    d:Track:Q23833686
  8. Дещо про Фріца Ланґа, Орсона Веллса, Жака Таті, Жана Ренуара, Альфреда Гічкока й Інґмара Берґмана [ 4 вересня 2009 у Wayback Machine.]. KINO-КОЛО
  9. Інґмар Берґман: відхід [ 1 березня 2014 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода
  10. Andy Tuohy. A-Z Great Film Directors. — Octopus, 2015. — 224 с. — .
  11. John A. Gallagher. Film Directors on Directing. — ABC-CLIO, 1989. — 302 с. — .
  12. Roger Ebert (30 липня 2007). . Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 19 вересня 2016. (англ.)
  13. . The Ingmar Bergman Foundation. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 19 вересня 2016. (англ.)
  14. Vermilye, 2002.
  15. Бергман, 1989.
  16. Бергман, 1985.
  17. Бергман, 1985, с. 129.
  18. Gado, 1986, с. 17.
  19. (англ.). BBC. 7 вересня 1999. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 27 вересня 2016.
  20. Vermilye, 2002, с. 7.
  21. Бергман, 1997.
  22. Vermilye, 2002, с. 22.
  23. Vermilye, 2002, с. 25.
  24. Vermilye, 2002, с. 23.
  25. Бергман, 1989, с. 232.
  26. Gado, 1986.
  27. Елена Плахова. . «Сеанс». Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 27 вересня 2016.
  28. Steene, 2005.
  29. Vermilye, 2002, с. 34.
  30. Бергман, 2004.
  31. (англ.). The New York Times. 25 березня 1976. Архів оригіналу за 13 червня 2018. Процитовано 3 жовтня 2016.
  32. Mikael Bergling, Fredrik Nejman (11 травня 2015). (англ.). Veckans Affärer. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 5 жовтня 2016.
  33. Андрей Карташов (2 жовтня 2013). . Бумага. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 5 жовтня 2016.
  34. Sweden's new banknotes and coins [ 27 вересня 2011 у Wayback Machine.]: сообщение на официальном сайте .(англ.) (Перевірено 3 серпня 2011)
  35. Новые лица шведских крон [ 30 травня 2011 у Wayback Machine.] // Бонистика. Энциклопедия банкнот мира. — 6 апреля 2011.(Перевірено 3 серпня 2011)

Джерела

  • Jerry Vermilye. Ingmar Bergman: His Life and Films. — McFarland, 2002. — 192 с. — . (англ.)
  • Бергман И. Laterna Magica / Перев. со швед. А. Афиногеновой. — М. : Искусство, 1989. — 288 с. — . (рос.)
  • Бергман И. Бергман о Бергмане: Ингмар Бергман в театре и кино / ред. Козловский Ю. А., сост. А. Парин, В. Гульченко. — М. : Радуга, 1985. — 525 с. (рос.)
  • Frank Gado. The Passion of Ingmar Bergman. — Duke University Press, 1986. — 547 с. — . (англ.)

Література

Посилання

  • Інгмар Бергман на сайті IMDb (англ.)
  • Центр Бергмана, о. Форе [ 21 березня 2018 у Wayback Machine.] — розповідь про музей Бергмана на острові Форе

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bergman Ernst I ngmar Be rgman shved takozh I ngmar Be rgman 14 lipnya 1918 Uppsala 30 lipnya 2007 shvedskij rezhiser teatru j kino scenarist pismennik odin iz providnih tvorciv avtorskogo kino XX storichchya Sered najvidomishih kinostrichok Bergmana Soma pechatka 1957 Sunichna galyavina 1957 Persona 1966 Shepit i krik 1972 Fanni ta Aleksandr 1982 Ingmar BergmanIngmar BergmanIngmar Bergman 1966Data narodzhennya 14 lipnya 1918 1918 07 14 1 2 Misce narodzhennya UppsalaData smerti 30 lipnya 2007 2007 07 30 4 2 89 rokiv Misce smerti ForePohovannya dGromadyanstvo ShveciyaProfesiya kinorezhiserAlma mater Stokgolmskij universitet i dChlen u Amerikanska akademiya mistectv i naukDiti d d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 d 6 i Linn Ulman 6 7 IMDb ID 0000005AvtografNagorodi ta premiyipremiya Erazma 1965 Nagoroda imeni Irvinga Talberga 1970 premiya Gete 1976 d 1988 Yevropejskij kinopriz za zhittyevi dosyagnennya 1988 Praemium Imperiale 1991 Mizhnarodna federaciya kinopresi d Zolota palmova gilka 1997 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d d 1964 d 1992 d 1983 Q126416297 10 sichnya 1995 ingmarbergman seVislovlyuvannya u Vikicitatah Ingmar Bergman u Vikishovishi Ingmar Bergman zdijsniv postanovki ponad shistdesyati hudozhnih ta dokumentalnih filmiv dlya kino i telebachennya pri comu vin buv avtorom scenariyu do bilshosti z nih Takozh na jogo rahunku bilshe sta simdesyati teatralnih postanovok Pochinayuchi z 1953 roku sformuvalas bagatorichna plidna spivpracya Bergmana z kinooperatorom Svenom Nyukvistom U filmah Bergmana chasto znimalis Garriyet Andersson Liv Ulman sv Bibi Andersson Ingrid Tulin ta Maks fon Syudov ZhittyepisRanni roki Bergman v molodosti Ingmar narodivsya u misti Uppsali Shveciya u sim yi lyuteranskogo pastora Erika Bergmana ta medsestri Karin Bergman urodzh Okerblum Jogo starshij brat en zgodom vibrav kar yeru diplomata a sestra en stala pismenniceyu Batko dotrimuvavsya konservativnih poglyadiv na vihovannya ditej i chasto karav yih zokrema fizichno V osnovi nashogo vihovannya lezhali taki ponyattya yak grih priznannya pokarannya probachennya ta miloserdya konkretni faktori vidnosin ditej i batkiv mizh soboyu ta z Bogom U comu bula svoya logika yaku mi prijmali i yak mi vvazhali rozumili Spogadi Ingmara Bergmana Interes do teatru ta kino proyavivsya u Bergmana she v ditinstvi Koli jomu bulo dev yat rokiv bratovi podaruvali na Rizdvo charivnij lihtar poshirenij na toj chas prostij proyekcijnij aparat z gasovoyu lampoyu yak dzherelom svitla Ingmar zaproponuvav Dagu v obmin svoyu kolekciyu olov yanih soldatikiv j uzyavsya do doslidiv Charivnij lihtar dozvolyav proyektuvati neruhomi zobrazhennya zi sklyanih plastin i neveliki filmi zi z yednanoyi v kilce 35 mm plivki Bergman vikoristovuvav en dlya stvorennya psevdo filmiv z dekilkoh kadriv a na vidrizkah plivki zi zmitoyu emulsiyeyu dyadko Karl dopomagav stvoryuvati jomu vlasni multfilmi Velike vrazhennya na nogo spraviv miniatyurnij teatr tinej sho nalezhav jogo titci Lotti U vici dvanadcyati rokiv Bergman otrimav mozhlivist protyagom dekilkoh vechoriv buti prisutnim za scenoyu teatru na postanovci p yesi Gra sniv Strindberga i vpershe v zhitti dotorknuvsya do magiyi aktorskogo perevtilennya Pochinayuchi z cogo viku i azh do zakinchennya gimnaziyi jogo ulyublenim zahoplennyam krim doslidiv z charivnim lihtarem staye samorobnij lyalkovij teatr Ingmar postijno buduvav novi varianti teatriv vigotovlyav dekoraciyi ta sistemi osvitlennya Vlitku 1934 roku Bergman proviv shist tizhniv u Nimechchini kudi jogo napravili za obminom Jogo odnolitok z nimeckoyi rodini buv chlenom Gitleryugendu i nezabarom sam 16 richnij Bergman zaznav vplivu nacistskoyi propagandi U 1937 roci Bergman vstupiv do Stokgolmskogo universitetskogo koledzhu piznishe perejmenovanij v Stokgolmskij universitet de vivchav literaturu ta istoriyu mistectv Navchannyu vin pridilyav malo uvagi prisvyachuyuchi ves svij chas teatralnij diyalnosti molodizhnogo klubu Cherez simejnij skandal Bergman zalishiv batkivskij dim pislya chogo kilka rokiv ne spilkuvavsya z rodinoyu Ostatochno oblishivshi navchannya zaradi teatru Bergman virushaye v turne yak rekvizitor ta osvitlyuvach u postanovci Batka Strindberga Prem yera stala provalom i ne mayuchi zhitla ta zasobiv do isnuvannya Ingmar deyakij chas pracyuvav v opernomu teatri asistentom rezhisera U cej chas vin napisav dekilka p yes 1940 i U 1942 roci odna z p yes Bergmana bula postavlena u Studentskomu teatri j otrimala pozitivnij vidguk u gazeti Svenska Dagbladet Na spektakl zvernuli uvagu Karl Anders Dyumling kerivnik kinostudiyi sv ta Stina Bergman zaviduvachka scenarnogo viddilu Nezabarom Bergman otrimav robotu v kinostudiyi de zajmavsya redaguvannyam chuzhih scenariyiv ta napisannyam vlasnih Zgodom odin zi scenariyiv Bergmana pid nazvoyu Ckuvannya sho bazuvavsya na spogadah pro svoyi shkilni roki privernuv uvagu Viktora Shestrema odnogo z osnovopolozhnikiv shvedskogo kinematografu yakij peredav scenarij rezhiseru Alfu Shebergu Film bulo znyato u 1944 roci Ingmar Bergman buv prisutnij na znimalnomu majdanchiku v roli pomichnika rezhisera i Sheberg doruchiv jomu samostijno zrezhisiruvati dekilka scen Strichka Ckuvannya bula dobre sprijnyata glyadachami u krayinah Skandinaviyi a pislya zakinchennya vijni u SShA ta Velikij Britaniyi 1943 roku Bergman odruzhivsya z Elsoyu Fisher priyatelkoyu z trupi mandrivnih aktoriv U kinci togo zh roku v nih narodilas dochka Lyena Pid chas znimannya Ckuvannya Bergman otrimav propoziciyu ocholiti Miskij teatr Gelsingborga sho perebuvav u zanepadi Vin najnyav novu trupu i za rik zumiv vivesti teatr z krizi Navesni 1945 roku Bergman rozluchivsya z Elsoyu zahopivshis Ellen Lundstrem Zgodom u comu shlyubi u nogo z yavilosya chetvero ditej Yeva Yan bliznyuki Ganna ta Mats Bergman pravoruch pid chas znimannya filmu Kriza 1944 rik Vlitku togo zh roku Ingmar Bergman uzyavsya do svoyeyi pershoyi roboti yak kinorezhisera znimannya filmu Kriza Scenarij buv napisanij nim za p yesoyu danskogo dramaturga da Mati tvarina Robotu nad Krizoyu suprovodzhuvali chiselni problemi Strichka provalilas u prokati sho viklikalo nezadovolennya z boku kerivnictva Svensk Filmindustri Na dopomogu Bergmanu prijshov prodyuser sv yakij zaprosiv jogo znyati film Dosh nad nashim kohannyam za p yesoyu norvezkogo dramaturga no Za spogadami rezhisera Dosh nad nashim kohannyam stav jogo pershim filmom sho buv znyatij pid vplivom poetichnogo realizmu zokrema robit francuzkogo rezhisera Marselya Karne Voseni 1946 roku Bergman pochav pracyuvati v municipalnomu teatri Geteborga Vin shukav mozhlivist samostijno ekranizuvati vlasni scenariyi ale prodyuseri buli zacikavleni lishe v kupivli scenariyiv 1947 roku za jogo scenariyem rezhiser Gustav Molander znyav film sv Zgodom do Bergmana znovu zvernuvsya Lorens Marmstedt z propoziciyeyu ekranizuvati p yesu sv Korabel jde v Indiyu Film bulo predstavleno u konkursnij programi drugogo Kannskogo kinofestivalyu ale vin uspihu ne dosyag Prodovzhuyuchi zajmatisya postanovkoyu vistav u teatri ta na radio voseni 1947 roku Bergman znimaye svij chetvertij film Muzika v temryavi pro pianista yakij vtrativ zir Film viyavivsya komercijno uspishnim jogo bulo nominovano na golovnij priz 9 go Venecijskogo kinofestivalyu U 1948 roci Ingmar Bergman otrimuye mizhnarodnu populyarnist yak dramaturg jogo kinoscenarij Ckuvannya bulo adaptovano dlya teatru Vistava jshla v Oslo ta Londoni de postanovkoyu zajmavsya Piter Ustinov Vlitku togo zh roku Gustav Mulander znyav she odin film za scenariyem Bergmana en Sam Bergman u cej chas pochav znimannya za romanom sv Nastupnij film stav krokom vpered dlya Bergmana Zavdyaki finansovij pidtrimci Marmstedta jomu vdalosya stvoriti svoyu pershu po spravzhnomu avtorsku kartinu 1949 roku Bergman znimaye dva napruzhenih filmi pro katastrofu simejnih vidnosin Spraga ta sv u yakih vidobrazhayetsya kriza jogo vlasnogo drugogo shlyubu z Ellen Lundstrem Pislya zakinchennya znimannya vin rozpochinaye roman z zhurnalistkoyu sv i voseni vid yizhdzhaye z neyu do Parizha de Bergman vidkrivaye dlya sebe francuzkij teatr 1950 i Znimannya drami Litnya interlyudiya bulo zavershene vlitku 1950 roku U prokati film z yavivsya lishe cherez rik buv dobre zustrinutij glyadachami ta kinokritikami Bergman nazivav Litnyu interlyudiyu odniyeyu z najvazhlivishih svoyih robit Dlya mene osobisto Litnya gra odin iz najvazhlivishih moyih filmiv hocha komus vin mozhe zdatisya i zastarilim Ale meni vin takim ne zdayetsya Todi ya vpershe viyaviv sho pracyuyu zovsim samostijno sho u mene ye svij stil sho ya stvoriv nareshti vlasnij film zi svoyim osoblivim viglyadom yakogo nihto ne povtorit Cej film ne shozhij ni na chij inshij Ce buv mij pershij po spravzhnomu vlasnij tvir 1968 rik interv yu Ingmara Bergmana Odrazu pislya zakinchennya roboti nad Litnoyu interlyudiyeyu Bergman beretsya do znimannya shpigunskogo trilera sv Kerivnictvo Svensk Filmindustri rozrahovuvalo na mizhnarodnij uspih filmu ale Bergman pracyuvav nad nim bez bud yakogo interesu suto zaradi zarobitku i kartina provalilas u prokati U 1951 roci Bergman ukladaye svij tretij shlyub z Gun Gagberg Shlyub takozh trivatime ne dovgo u 1959 roci nastane rozluchennya V comu zh roci na znak protestu proti podatkovoyi politiki usi shvedski kinostudiyi pripinyayut robotu nad novimi filmami Dosyagti kompromisu vdalosya lishe na pochatku 1952 roku i Bergman u cej chas zajmayetsya radio vistavami teatrom vidbuvsya jogo debyut na malij sceni Korolivskogo dramatichnogo teatru i navit znimaye reklamu Za pershoyi zh mozhlivosti Ingmar Bergman znovu povertayetsya u kinematograf i z kvitnya po cherven 1952 roku znimaye komedijnu dramu Zhinki chekayut v yakij predstavleni istoriyi shlyubu chotiroh sester a she cherez misyac pochinaye znimannya strichki Lito z Monikoyu pro molodu paru chij richnij roman zakinchivsya vagitnistyu i neshaslivim shlyubom Golovnu rol zigrala malovidoma na toj moment Garriyet Andersson z yakoyu u Bergmana rozpochavsya roman Vin pokinuv Gun i perebravsya do Malme de pershi tri roki prozhiv z Garriyet U cej chas Bergman otrimav posadu hudozhnogo kerivnika sv Nadali Garriyet Andersson znimetsya she u vosmi filmah Bergmana v tomu chisli u vidomih kartinah Yak u dzerkali i Shepoti ta kriki Z Garriyet Andersson mi propracyuvali plich o plich bagato rokiv Vona na divo silna ale legko ranima lyudina a talant yiyi vidznachenij oznakami genialnosti Vidnosini z kameroyu shiri i chuttyevi Garriyet maye vrazhayuchu tehniku perehodi vid najglibshih perezhivan do tverezoyi sposterezhlivosti vidbuvayutsya mittyevo Gumor rizkuvatij ale bez najmenshogo cinizmu Odnim slovom zhinka vsilyako gidna lyubovi odin z moyih blizkih druziv Spogadi Ingmara Bergmana U 1953 roci Bergman znyav dva filmi Drama pro zhittya mandrivnih artistiv Vechir blazniv bula holodno sprijnyata kritikami j provalilasya u prokati Finansove stanovishe rezhisera znovu pohitnulosya ta u rekordno korotkij termin vin vstig znyati dosit uspishnu komediyu U tomu zh roci vin postaviv u Malme Zamok Kafki ta Pirandello Znyatij u 1954 roci film Zhinochi mriyi zalishivsya praktichno nepomichenim i Bergman kompensuvav nevdachu intensivnoyu robotoyu v teatri Do desyatilitnogo yuvileyu Municipalnogo teatru Malme vin postaviv operetu Legara Vesela vdova sho stala nadzvichajno populyarnoyu Vlitku 1955 roku bulo znyato komediyu Usmishki litnoyi nochi Spochatku film ne mav uspihu u shvedskoyi auditoriyi kerivnictvo kinostudiyi bulo vkraj rozcharovane ale nespodivano Bergmanu posmihnulasya udacha v nastupnomu roci film zdobuv specialnij priz Kannskogo festivalyu sho spriyalo pidvishennyu mizhnarodnogo popitu Bergman livoruch i Viktor Shestrem pid chas znimannya strichki Sunichna galyavina 1957 rik Uspih Usmishok litnoyi nochi dozvoliv Bergmanu znyati kartinu sho stala zgodom odniyeyu z najvidomishih jogo robit Somu pechatku Syuzhet filmu nathnennij freskoyu Smert yaka graye v shahi u Diya vidbuvayetsya u serednovichnij Shveciyi Licar ta jogo zbroyenosec povertayutsya dodomu z hrestovogo pohodu i zastayut epidemiyu chumi Licaryu yavlyayetsya Smert v obrazi cholovika v chornomu odyazi i vin proponuye Smerti zigrati partiyu v shahi Licar i zbroyenosec podorozhuyut po obijnyatij chumoyu krayini zustrichayut riznih personazhiv j shukayut vidpovidi na pitannya pro sens zhittya sutnosti smerti ta isnuvannya Boga V kinci filmu usih krim brodyachogo artista z druzhinoyu ta malenkoyu ditinoyu zabiraye Smert Film bulo znyato z nevelikim byudzhetom i vsogo za tridcyat p yat dniv u dvori kinostudiyi Prem yera Somoyi pechatki vidbulasya vzimku 1957 roku film otrimav bezlich pozitivnih vidgukiv vid shvedskih kinokritikiv i stav povorotnoyu tochkoyu v kar yeri 27 richnogo Maksa Fon Syudova vikonavcya golovnoyi roli i samogo Bergmana kotrij vpevneno uvijshov do pershogo ryadu suchasnih kinorezhiseriv U tomu zh roci Soma pechatka zdobula specialnij priz u Kannah Ne mensh znachnim buv uspih Bergmana u teatri U 1957 mu vin postaviv 4 godinnij spektakl Per Gyunt z Maksom fon Syudov u golovnij roli a predstavlenu v kinci roku p yesu Mizantrop Molyera odin z kritikiv nazvav golovnoyu podiyeyu vsogo shvedskogo teatru 1950 h U tomu zh roci buv znyatij film Sunichna galyavina sho otrimav bezlich nagorod Golovna rol litnogo profesora yakij zgaduye pomilki svogo zhittya stala ostannoyu dlya 78 litnogo nastavnika Bergmana Viktora Shestrema Film zdobuv golovnij priz na i priz za najkrashij inozemnij film vid amerikanskoyi Nacionalnoyi radi kinokritikiv Bilya vitokiv zhittya kamerna istoriya pro troh vagitnih zhinok bula vidznachena na Kannskomu festivali prizami za krashu rezhisuru ta krashu zhinochu rol Nastupnij film mistichna drama Oblichchya zdobuv specialnij priz na Navesni 1959 roku Bergman zustriv Kyabi Laretej estonsku pianistku sho stala u tomu zh roci jogo chetvertoyu druzhinoyu 1960 i Razom z novoyu druzhinoyu yide u Dalarnu de pracyuye z sv nad scenariyem do filmu Divoche dzherelo na osnovi narodnoyi baladi Dochki Tere z Venge Ingmar Bergman ne nadavav velikogo znachennya comu filmu nazivayuchi jogo vbogim nasliduvannyam Kurosavi ale vin otrimav Oskara za najkrashij film inozemnoyu movoyu i specialni prizi Kannskogo festivalyu ta Zolotogo globusa Z Divochogo dzherela pochinayetsya sistematichne spivrobitnictvo rezhisera z kinooperatorom Svenom Nyukvistom Yak i ranishe na dodatok do sumnivnogo z komercijnoyi tochki zoru proyektu u Svensk Filmindustri zaproponuvali Bergmanu kompensuyuchij film rozrahovanij na shiroku auditoriyu Cogo razu nim stala komediya Oko diyavola pro Don Zhuana yakij dopomagaye diyavolu spokusiti odruzhenu zhinku Bergman pravoruch i Sven Nyukvist pid chas znimannya filmu Yak u dzerkali 1960 rik 1960 roku Bergman zdijsniv nevdalu postanovku u Dramateni Korolivskomu dramatichnomu teatri chehovskoyi Chajki U tomu zh roci na ostrovi Fore vin vidznyav kartinu Yak u dzerkali pershij iz seriyi troh kamernih filmiv yakij kritiki zgodom nazvut trilogiyeyu viri do neyi vidnosyat takozh i nastupni dvi strichki Prichastya 1962 ta Movchannya 1963 Yak u dzerkali sho opovidaye pro neprosti stosunki hvoroyi na shizofreniyu zhinki z cholovikom batkom ta molodshim bratom prinis Bergmanu specialnij priz vid 12 go Berlinskogo mizhnarodnogo festivalyu ta drugogo Oskara V centri syuzhetu drugogo filmu trilogiyi Prichastya provincijnij pastor yakij perezhivaye vtratu viri ale ne polishaye svij post Ingmar Bergman ta Ingrid Tulin na znimanni filmu Movchannya 1962 rik U nastupnomu roci Ingmar Bergman znyav Movchannya film pro konfrontaciyu dvoh sester kotri buli vtilennyam chuttyevoyi ta intelektualnoyi storoni osobi Vihid Movchannya na ekrani viklikav skandal u presi cherez nayavnist vidvertih yak na ti chasi scen cej z tochki zoru sogodnishnogo dnya nevinnij film buv prijnyatij u shtiki Meni ta moyij todishnij druzhini telefonuvali ta pogrozhuvali nas zabiti Ce buv spravzhnij telefonnij teror Mi otrimali sotni anonimnih listiv 1968 rik interv yu Ingmara Bergmana Pislya vihodu Movchannya Bergman stav spravzhnoyu znamenitistyu u Shveciyi i rozmir jogo gonoraru dosyag visokoyi na ti chasi poznachki u 35 tisyach dolariv Na pochatku 1963 roku jomu zaproponuvali ocholiti Dramaten Bergman prijnyav propoziciyu j rozpochav sezon iz vdaloyi postanovki p yesi amerikanskogo dramaturga Edvarda Olbi en 1961 roku specialno dlya aktorki Sikan Karlsson napisav scenarij Lustgarden Sad zadovolennya Syuzhet komediyi en 1964 roku pershogo kolorovogo filmu Bergmana rozpovidaye pro vidnosini kritika i znamenitogo muzikanta na utrimanni yakogo druzhina i shist kohanok Strichka ne mala uspihu u glyadachiv ta otrimala bezlich negativnih vidgukiv vid kritikiv sho ochikuvali vid Bergmana serjoznogo kino v dusi poperednogo Movchannya U 1965 roci Ingmar Bergman pid chas vidnovlennya pislya perenesenogo zapalennya legen napisav scenarij kamernoyi ekzistencialnoyi drami Persona Golovni roli zigrali Bibi Andersson i norvezka aktorka Liv Ulman z kotroyu pid chas znimannya u rezhisera rozpochavsya roman Bergman prijmaye rishennya pokinuti Kyabi Laretej i oselitisya na ostrovi Fori razom z Ulman 1967 roku film otrimav odrazu dekilka nagorod vid Nacionalnoyi radi kinokritikiv SShA za najkrashij film najkrashu rezhisuru i najkrashu zhinochu rol Zgodom Persona stala odniyeyu z najobgovoryuvanishih robit Bergmana Budinok Ingmara Bergmana na ostrovi Fore U 1966 roci Bergman virishiv pokinuti Dramaten U tomu zh roci na chest drugogo dnya narodzhennya svogo sina Daniyelya vin montuye korotkometrazhnij film na osnovi simejnoyi kinohroniki 1967 roku vin uvijde do zbirnika en z vosmi kinonovel znyatih riznimi rezhiserami Bergman postaviv u Nacionalnomu teatri Oslo nazvav spektakl svoyeyu proshalnoyu robotoyu u teatri odnak cya vistava viyavilas pershoyu u nizci dekilkoh nastupnih postanovok u riznih teatrah Yevropi U 1968 roci na ekrani vijshli i Sorom Obidvi strichki buli vidznacheni prizom za najkrashu rezhisuru Nacionalnogo tovaristva kinokritikiv SShA U tomu zh roci Bergman zasnuvav vlasnu kinokompaniyu Cinematograph pershim filmom yakoyi stav en znyata vsogo za dev yat dniv kamerna kartina pro dopit troh aktoriv zvinuvachenih u znimanni nepristojnogo filmu Voseni bulo zavershene znimannya kartini Pristrast yaku zgodom kritiki vidnesut do drugoyi trilogiyi Bergmana razom z Godinoyu vovka ta Soromom U nastupnomu roci Ingmar Bergman povertayetsya do shvedskogo teatru z postanovkoyu p yesi de v Dramateni potim uzyavsya do znimannya dokumentalnogo filmu Fore dokument pro problemi zhiteliv ostrova Fore 1970 i 1970 rik buv zatmarenij dlya Bergmana smertyu batka i rozrivom z Liv Ulman yaka razom iz yihnoyu dochkoyu pereyizhdzhaye do Oslo Druzhni stosunki z aktorkoyu zberezhutsya i zgodom Liv Ulman znimetsya v shesti filmah Bergmana Na pochatku 1970 h Bergman intensivno pracyuvav u teatri 1970 roku vin povtoriv uspishnu postanovku 1964 roku Geddi Gabler dlya londonskogo teatru nastupnogo roku postaviv Shou Larsa Fosselya v Dramateni ta Gru sniv Avgusta Strindberga v Landoni Pid chas repeticij Geddi Gabler vin uklav z ABC Pictures kontrakt na znimannya filmu Pislya zakinchennya roboti nad filmom Bergman zayaviv sho planuye cherez paru rokiv protyagom yakih rozrahovuye znyati she chotiri p yat strichok nazavzhdi pokinuti kino V osobistomu zhitti nastali chergovi zmini Roman z odruzhenoyu en zavershivsya yihnim odruzhennyam u listopadi 1971 roku Ostannij shlyub stane najtrivalishim zavershitsya majzhe za chvert viku smertyu Ingrid vid raku v 1995 roci V osnovi syuzhetu filmu lezhit istoriya pro troh sester odna z yakih dovgo j bolisno pomiraye Robota nad filmom dalas Bergmanu z velikimi trudnoshami cherez finansovi problemi Rezhiseru dovelos vikoristati vlasni koshti j uzyati poziku v Shob okupiti cej film ta znajti koshti dlya prodovzhennya roboti nad Scenami z podruzhnogo zhittya Bergman protyagom roku bezuspishno namagavsya znajti distrib yutora u SShA Zreshtoyu film vijshov na ekrani naprikinci 1972 roku kompaniyeyu Rodzhera Kormana znamenitogo korolya Prem yera vidbulasya z velikim uspihom film visuvavsya na premiyu Oskar u chotiroh nominaciyah i v rezultati otrimav dekilka prestizhnih nagorod Spravi v teatri takozh ishli dobre postanovka z Maksom fon Syudov ta Lyenoyu Nyuman v Dramateni viznana kritikami odniyeyu z najdelikatnishih teatralnih robit Bergmana 1973 roku uspih maye Sonata prividiv a Diku kachku stavlyat u Londoni Prem yera Scen z podruzhnogo zhittya shestiserijnogo miniserialu pro dvadcyat rokiv neprostogo shlyubu vidbulas na shvedskomu telebachenni navesni 1973 roku Chergovij kamernij film u yakomu roli podruzhzhya vikonali Liv Ulman ta Erland Yusefson buv dobre prijnyatij shvedskoyu televizijnoyu auditoriyeyu ta kinokritikami U 1974 roci Bergman stavit u Dramateni dvi chastini trilogiyi Strindberga Shlyah u Damask U nastupnomu roci vin povtoryuye svij uspih na telebachenni cogo razu z postanovkoyu operi Charivna flejta Mocarta 1976 roku vihodit drama Vich na vich pro zhinku psihiatra kotra postupovo gnititsya vlasnoyu dushevnoyu hvoroboyu Yak i u vipadku zi Scenami z podruzhnogo zhittya film spochatku vijshov yak miniserial dlya shvedskogo telebachennya a zgodom bulo zmontovano skorochenij variant dlya zakordonnih kinoteatriv Kartina Vich na vich ne mala uspihu ale uvagu kritikiv zvernula na sebe Liv Ulman u golovnij roli kotru bulo nominovano na dekilka premij i v pidsumku aktorka otrimala priz Nacionalnoyi radi kinokritikiv SShA Podatkovij skandal ta viyizd zi Shveciyi 30 sichnya 1976 roku pid chas repeticiyi en u Korolivskomu dramatichnomu teatri Bergman buv zatrimanij dvoma policiantami u civilnomu za zvinuvachennyam v uhilenni vid splati podatkiv Trigodinnij dopit obshuk i guchnij skandal u presi prizveli rezhisera do nervovogo zrivu yakij zakinchivsya tritizhnevim perebuvannyam v psihiatrichnij klinici Zvinuvachennya buduvalos navkolo tranzakciyi mizh kompaniyeyu Bergmana Cinematorgraf ta yiyi pidrozdilom Persona stvorenoyi dlya finansuvannya mizhnarodnih proyektiv Persona bula likvidovana u 1974 roci i suma blizko 500 000 shvedskih kron bula perevedena na rahunok Cinematorgraf Na dumku podatkovoyi inspekciyi Bergman mav zaplatiti dodatkovij podatok z danoyi operaciyi i teper jomu zagrozhuvav velikij shtraf u dekilka soten tisyach kron abo dva roki tyuremnogo uv yaznennya Naprikinci bereznya 1976 roku vsi zvinuvachennya po cij spravi z Bergmana ta jogo advokata sho zajmavsya finansovimi spravami rezhisera buli znyati ale nezabarom buli visunuti novi podatkova inspekciya zacikavilas dohodami Cinematorgraf otrimanimi vid mizhnarodnogo prokatu strichok Shepoti ta kriki ta Sceni z podruzhnogo zhittya Zagalna suma podatkovih pretenzij na cej raz perevishila pivmiljona dolariv 22 kvitnya 1976 roku Bergman publikuye v gazeti Expressen vidkritij list u yakomu povidomlyaye pro svij namir pokinuti Shveciyu Bergman zayavlyaye sho zmushenij emigruvati oskilki ne mozhe prodovzhuvati pracyuvati v umovah postijnogo tisku z boku byurokratiyi Dlya zahistu vlasnoyi reputaciyi rezhiser zalishaye veliku sumu v odnomu zi shvedskih bankiv na vipadok prograshu spravi proti Cinematorgraf Bergman z druzhinoyu perebirayutsya do Parizha potim vidviduyut Los Andzheles de Bergman obgovoryuye z Dino De Laurentisom majbutnij film Diya filmu sho vijshov na ekrani u 1977 vidbuvayetsya u Berlini 1920 h rokiv znimannya provodyat u Myunheni kudi na dekilka rokiv pereselyayetsya Bergman stalo nevdacheyu rezhiserovi dorikali za nedostatnye opracyuvannya personazhiv Ale cherez rik Bergmanu vdalos povernuti prihilnist kritikiv Osinnya sonata kamerna drama pro vzayemovidnosini materi ta dochki z Liv Ulman ta Ingrid Bergman u golovnih rolyah otrimala dekilka prestizhnih nagorod Pislya viyizdu zi Shveciyi Bergman ne rozluchayetsya z teatrom V myunhenskomu de vin zanovo stavit u 1977 roci potim Tri sestri Chehova i Tartyuf Molyera 14 lipnya 1978 roku Bergman svyatkuye svij 60 litnij yuvilej u svoyemu budinku na ostrovi Fore Na ulyublenomu ostrovi vin provodit majzhe uves nastupnij rik de gotuye svij drugij dokumentalnij film pro Fore i pishe scenarij do filmu Fanni ta Oleksandr U comu zh roci Shvedskij institut kinematografiyi zasnovuye en za dosyagnennya u kinematografi Voseni rezhiser povertayetsya do Myunhena dlya roboti nad filmom istoriyeyu rozsliduvannya vbivstva ta jogo psihologichnih prichin Ostatochno u Shveciyu Bergman povernetsya lishe cherez visim rokiv u 1984 roci 1980 i Film Fanni ta Oleksandr stav najmasshtabnishim proyektom Bergmana na znimannya pishlo piv roku ta 6 miljoniv dolariv Diya filmu vidbuvayetsya na pochatku XX stolittya u centri syuzhetu dolya dvoh ditej brata i sestri Bagatoserijna versiya bula pokazana na shvedskomu telebachennya na Rizdvo 1982 roku j mala velikij uspih V inshih krayinah demonstruvalas skorochena kinoversiya yaka zibrala veliku kilkist nagorod chotiri Oskari premiyi BAFTA Sezar David di Donatello Zolotij globus ta inshi Cvintar na ostrovi Fore U 1983 roci Bergman zrobiv u pam yat pro svoyu matir korotkometrazhnij dokumentalnij film na osnovi fotografij iz simejnogo albomu Ostanni roboti Pislya roboti nad Fanni ta Oleksandrom Bergman virishuye pokinuti velike kino U 1980 i vin znyav dva telefilmi kamernu kartinu pro vzayemini teatralnogo rezhisera j aktorki ta Sered vidomih teatralnih postanovok u cej period Korol Lir ta Gamlet U 1987 pobachila svit Laterna Magika avtobiografichna kniga pro dityachi spogadi ranni postanovki ta filmi U 1990 i z yavlyayetsya dekilka strichok znyatih za scenariyami Bergmana sered nih Nedilni diti sv sho pishov stezhkoyu batka U 1997 Bergman ekranizuye vlasnu p yesu pro svogo dyadka Karla Okerbluma U prisutnosti klouna 2003 roku na ekrani vihodit prodovzhennya Scen z podruzhnogo zhittya film Sarabanda Osnovni temi tvorchosti Ingmara Bergmana kriza religiyi kriza tradicijnoyi sim yi kriza osobistosti poshuki spravzhnih vidnosin mizh lyudmi Roblyachi osnovnu stavku na velikij plan osib yaki peredayut skladnu gamu pochuttiv Bergman z dopomogoyu svoyih aktoriv vislovlyuye najskladnishi perezhivannya ekzistencialnoyi zustrichi lyudini z pravdoyu pro svit useredini j navkolo sebe Mogila Ingrid Fon Rozen Bergman ta Ingmara Bergmana na ostrovi Fore Jogo dev yat ditej takozh stali perevazhno diyachami kulturi j mistectva Sin Daniel Bergman buv rezhiserom hudozhnogo filmu Nedilni diti Zgidno z ocinkami Bergman zalishiv spadkoyemcyam blizko 7 1 miljona dolariv SShA Bergman buv vlasnikom akcionernoyi kompaniyi Cinematography Aktiebolag pov yazanoyi z virobnictvom kino Ostanni roki kinorezhiser provodiv na malenkomu ostrovi Fore v Baltijskomu mori de u nogo bulo kilka budinkiv i vlasnij mini kinoteatr Pohovanij razom z ostannoyu druzhinoyu Ingrid na prileglomu do kirhi cvintari na ostrovi Fore NagorodiLaureat Kannskogo kinofestivalyu 1955 1957 1958 1960 1972 1997 1998 Premiya Oskar 1960 1961 1983 Laureat Berlinskogo kinofestivalyu 1957 1961 Premiya Sezar 1984 Premiya Zolotij globus 1960 1961 1975 1976 1978 1984 Premiya Zolotij zhuk 1963 2 premiyi 1966 1972 1982 2 premiyi 1992Filmografiya1946 Kriza Kris 1946 Dosh nad nashim kohannyam Det regnar pa var karlek 1947 Korabel jde v Indiyu Skepp till India land 1948 Musik i morker 1948 en Hamnstad 1949 Tyurma Fangelse 1949 Spraga Torst 1950 Till gladje 1950 Sant hander inte har 1951 Litnya interlyudiya Sommarlek 1952 U chekanni zhinok Kvinnors vantan 1953 Lito z Monikoyu Sommaren med Monika 1953 Vechir blazniv Gycklarnas afton 1954 Urok kohannya En lektion i karlek 1955 Zhinochi mriyi Kvinnodrom 1955 Usmishki litnoyi nochi Sommarnattens leende 1956 Soma pechatka Det Sjunde Inseglet 1957 Sunichna galyavina Smultronstallet 1958 Bilya vitokiv zhittya Nara livet 1958 Oblichchya Ansiktet 1960 Divoche dzherelo Jungfrukallan 1960 Oko diyavola Djavulens oga 1961 Yak u dzerkali Sasom i en spegel 1962 Prichastya Nattvardsgasterna 1963 Movchannya Tystnaden 1964 Ne lishe pro zhinok For att inte tala om alla dessa kvinnor 1966 Persona Persona 1968 Chas vovka Vargtimmen 1968 Sorom Skammen 1969 Pristrast En passion 1971 Beroringen 1972 Shepoti ta kriki Viskningar Och Rop 1973 Sceni z podruzhnogo zhittya Scener ur ett aktenskap 1975 Charivna flejta Trollflojten 1976 Vich na vich Ansikte Mot Ansikte 1977 Zmiyine yajce Das Schlangenei 1978 Osinnya sonata Hostsonaten 1980 Z zhittya marionetok Aus Dem Leben Der Marionetten 1982 Fanni ta Aleksandr Fanny och Alexander 1984 en Efter repetitionen 1986 en De Tva Saliga 1993 Nedilni diti Sondagsbarn 1997 en Larmar och gor sig till 2003 Sarabanda Saraband Scenarist 1944 Ckuvannya 1992 Dobri namiri rezh Bille August 1992 Nedilni ditiTeatralni postanovkiTennessi Vilyams Kishka na rozpechenomu dahu Avgust Strindberg Erik XIV 1957 Genrik Ibsen Per Gyunt 1957 Molyer Mizantop Vshanuvannya6 kvitnya 2011 roku Bank Shveciyi povidomiv pro plani vipusku v 2014 2015 roci novoyi seriyi groshovih znakiv Na aversi kupyuri v 200 shvedskih kron rozmisheno portret Ingmara Bergmana ta epizod zi znimannya Somoyi pechatki na zvorotnomu boci raukari ostrova Fore U 2013 roci v primishenni staroyi shkoli na ostrovi Fore de rezhiser znimav i zhiv vidkrito Bergman Center muzej prisvyachenij Bergmanu Literaturni tvoriBergman I Dovirlivi rozmovi 15 lyutogo 2018 u Wayback Machine perek zi shved Sofiyi Volkoveckoyi Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 160 s ISBN 978 617 679 422 6 Bergman I Nedilne ditya 18 travnya 2018 u Wayback Machine perek zi shved Sofiyi Volkoveckoyi Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 136 s ISBN 978 617 679 523 0 Bergman I Laterna Magica 30 listopada 2018 u Wayback Machine perek zi shved Sofiyi Volkoveckoyi Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 368 s ISBN 978 617 679 559 9 Div takozh10378 Ingmarbergman asteroyid yakij nazvali na chest mitcya Komentariza inshimi dzherelami poyizdka vidbulas u 1936 roci V avtobiografiyi Laterna Magik Bergman zgaduye sho zalishavsya prihilnikom politiki Gitlera azh do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni poki do nogo ne dijshli svidchennya z koncentracijnih taboriv Cej film chasto zgaduyetsya pid nazvoyu Litnya gra Na toj chas Bergmanu potribno bulo utrimuvati p yatero ditej Film ne buv zabutij z rokami u 1973 roci en postavit na Brodveyi populyarnij myuzikl en i nadihne Vudi Allena na stvorennya Seksualnoyi komediyi v litnyu nich u 1982 mu U syuzheti prisutnya hronologichna netochnist ostannij hrestovij pohid zavershivsya u 1272 roci za 70 z gakom rokiv do pochatku znamenitoyi pandemiyi chumi Priz za krashu zhinochu rol otrimali odrazu chotiri aktorki filmu Bibi Andersson Yeva Dalbek Barbro Yurt af Urnes i Ingrid Tulin Shvidshe za vse mayetsya na uvazi film Kurosavi cherez ochevidnu podibnist scen vistezhuvannya zhertvi Nadali Sven Nyukvist znime she 18 filmiv Bergmana Ingmar Bergman Ya nazivav kamernimi tvorami filmi Yak u dzerkali Prichastya Movchannya i Persona Ce kamerna muzika Ce koli retelno rozroblyayesh dekilka motiviv z velmi obmezhenoyu kilkistyu golosiv i personazhiv Koli vidalyayesh fon zanuryuyesh jogo u serpanok Kartinu mozhna rozglyadati yak parodiyu na 8 Fellini abo svoyeridnu nasmishku Bergmana nad svoyimi kritikami kotri proyavlyali u 1960 i nadmirnu uvagu do osobistogo zhittya rezhisera U 1994 roci Ingmar Bergman i Mariya fon Rozen vidadut biografichnij zbirnik Tri shodenniki shved Tre dagbocker u yakomu Bergman rozpovidaye sho vpershe zustriv Ingrid fon Rozen u 1957 roci j narodzhena u 1959 Mariya ye jogo dochkoyu Sven Nyukvist otrimav Oskar za najkrashu operatorsku robotu dekilka priziv vid Nacionalnoyi radi kinokritikiv SShA tosho Shestiserijna versiya zagalnoyu trivalistyu 282 hvilini bula priznachena dlya telebachennya 1974 roku Bergman pidgotuvav skorochenu kinoversiyu Ingmar Bergman Nathnennya vimagati dlya zdijsnennya zadumu pidvelo mene U cherguvanni sniv vidno shtuchnist dijsnist rozpovzlasya po shvah Ye dekilka dobrotno zroblenih scen i Liv Ulman borolasya yak levicya Film ne rozvalivsya lishe zavdyaki yiyi sili j talantu Ale navit vona ne zmogla vryatuvati kulminaciyu pervinnij krik plid zahoplenogo ale nedbalogo prochitannya Kriz tonku tkaninu shkirilas hudozhnya bezplidnist Shorichnij pokaz filmu Fanni ta Oleksandr naperedodni Rizdva stav tradiciyeyu u Shveciyi Cherez dvadcyat rokiv Bergman vse zh postavit svij ostanni kinofilm Sarabanda PrimitkiBergman Ingmar Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 Deutsche Nationalbibliothek Record 118509519 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Desho pro Frica Langa Orsona Vellsa Zhaka Tati Zhana Renuara Alfreda Gichkoka j Ingmara Bergmana 4 veresnya 2009 u Wayback Machine KINO KOLO Ingmar Bergman vidhid 1 bereznya 2014 u Wayback Machine Radio Svoboda Andy Tuohy A Z Great Film Directors Octopus 2015 224 s ISBN 9781844038558 John A Gallagher Film Directors on Directing ABC CLIO 1989 302 s ISBN 9780275932725 Roger Ebert 30 lipnya 2007 Arhiv originalu za 26 lipnya 2018 Procitovano 19 veresnya 2016 angl The Ingmar Bergman Foundation Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 19 veresnya 2016 angl Vermilye 2002 Bergman 1989 Bergman 1985 Bergman 1985 s 129 Gado 1986 s 17 angl BBC 7 veresnya 1999 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2016 Vermilye 2002 s 7 Bergman 1997 Vermilye 2002 s 22 Vermilye 2002 s 25 Vermilye 2002 s 23 Bergman 1989 s 232 Gado 1986 Elena Plahova Seans Arhiv originalu za 9 chervnya 2018 Procitovano 27 veresnya 2016 Steene 2005 Vermilye 2002 s 34 Bergman 2004 angl The New York Times 25 bereznya 1976 Arhiv originalu za 13 chervnya 2018 Procitovano 3 zhovtnya 2016 Mikael Bergling Fredrik Nejman 11 travnya 2015 angl Veckans Affarer Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 5 zhovtnya 2016 Andrej Kartashov 2 zhovtnya 2013 Bumaga Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Procitovano 5 zhovtnya 2016 Sweden s new banknotes and coins 27 veresnya 2011 u Wayback Machine soobshenie na oficialnom sajte angl Perevireno 3 serpnya 2011 Novye lica shvedskih kron 30 travnya 2011 u Wayback Machine Bonistika Enciklopediya banknot mira 6 aprelya 2011 Perevireno 3 serpnya 2011 DzherelaJerry Vermilye Ingmar Bergman His Life and Films McFarland 2002 192 s ISBN 9781476612706 angl Bergman I Laterna Magica Perev so shved A Afinogenovoj M Iskusstvo 1989 288 s ISBN 5 210 00474 0 ros Bergman I Bergman o Bergmane Ingmar Bergman v teatre i kino red Kozlovskij Yu A sost A Parin V Gulchenko M Raduga 1985 525 s ros Frank Gado The Passion of Ingmar Bergman Duke University Press 1986 547 s ISBN 9780822305866 angl LiteraturaLaterna Magica roman Ingmar Bergman per zi shved S Volkoveckoyi Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 366 s PosilannyaIngmar Bergman na sajti IMDb angl Centr Bergmana o Fore 21 bereznya 2018 u Wayback Machine rozpovid pro muzej Bergmana na ostrovi Fore

Дата публікації:
Топ