Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Корабель йде в Індію» (швед. Skepp till India land) — кінофільм режисера Інгмара Бергмана, що вийшов на екрани в 1947 році. Фільм брав участь у конкурсній програмі 2-го Каннського кінофестивалю в 1947 році.
| Корабель йде в Індію | |
|---|---|
| швед. Skepp till India land | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Інгмар Бергман |
| Продюсер | [en] |
| Сценарист | Інгмар Бергман Мартін Седерєльм |
| На основі | Skepp till India land Мартіна Седерйельма |
| У головних ролях | [en] [en] [en] [en] |
| Оператор | [en] |
| Композитор | [en] |
| Дистриб'ютор | d |
| Тривалість | 78 хвилин |
| Мова | шведська |
| Країна |  Швеція |
| Рік | 1947 |
| IMDb | ID 0039834 |
Сюжет
Юганнес Блум прибуває до свого рідного портового міста на білосніжному лайнері. Він покинув свою батьківщину сім років тому і завтра вранці покине знову. Навідався сюди на один день, аби забрати з собою Саллі — дівчину, про яку пам’ятав увесь цей час. На вулицях нічного міста він випадково зустрічає свою стару знайому Софі, яка запрошує його до себе на каву. За розмовою із Софі та Сельмою Юганнес дізнається, що Саллі тепер живе в їхньому домі. Життя Саллі склалося не найкраще і вона не рада Юганнесу. Той іде з будинку та засипає на березі моря, згадуючи, що сталося сім років тому.
Тоді Юганнес жив і працював на судні разом зі своїми батьками. Сім’я та наймана ними команда підіймали затонулі кораблі. Того разу робота видалася особливо складною: баржа сильно вросла в дно. Однак батько Юганнеса, капітан Александр Блум, не дуже турбується про якнайшвидше закінчення роботи. Він весело проводить час у місті, де має також квартиру, до якої водить дівчат. Якось він приводить туди Саллі — співачку з . Дівчина непокоїться за капітана, бо в того серйозні проблеми з очима і він поступово сліпне. Александр обіцяє відвезти її до далеких тропічних берегів.
Блум бере Саллі (нібито як працівницю) на борт свого корабля. Тут вона зустрічає Юганнеса. Хоча батько ненавидить хлопця, вважає його калікою та називає його сутулість горбом, Саллі одразу відчуває до нього сильну симпатію. Вона не зважає навіть на те, що Юганнес, напившись, досить грубо з нею поводиться. У той же час вона розчаровується в капітані, побачивши, як той тиранічно поводиться із сином та дружиною. Александр ненавидить свою сім’ю, що прикувала його до цього старого судна, тоді як Блум усе життя мріяв побачити далекі краї і боїться, що через сліпоту цього вже ніколи не станеться. Він також не дозволяє синові отримати документи та почати власне життя.
Саллі з Юганнесом вирушають до млина і кохаються. Дівчина каже, що закохалася би в юнака, однак втратила здатність кохати. Вона мріє про хутряне манто, цуцика, вигідну роботу та багатого коханця. Коли вони повертаються, капітана доводить до нестями думка, що син відібрав у нього останнє — Саллі. До того ж Юганнес уперше відкрито дає відсіч батькові. Александр вирішує вбити сина: просить його спуститися під воду та перекриває подачу кисню. Він біжить до свого сховку в місті. Згодом за ним приїжджає поліція. Юганнес (який не потонув) власноруч виводить батька зі словами: «Ми розуміємо, що ти хворий, ми відвеземо тебе до лікарні». Капітан не чинить спротиву, він остаточно осліп. Спускаючись сходами, він вистрибує у вікно.
Александр вижив, проте Юганнес тепер вільний. Саллі повертається до вар’єте. Хлопець обіцяє згодом забрати її. Саллі любить його і розуміє, наскільки він її змінив, проте вона не вірить, що колись вони будуть разом.
На цьому спогади закінчуються і Юганнес прокидається.
Він повертається до Саллі, аби виконати обіцянку. Але зараз, коли вона бачить Юганнеса — красеня у формі і без горба — вона знову не вірить йому та розуміє, що не варта його. Долаючи її спротив, моряк все ж забирає дівчину з собою на борт білосніжного лайнера.
Історія створення
Після спільної роботи над стрічкою «Дощ над нашим коханням» продюсер [en] запропонував Інгмарові Бергману новий проєкт, знову ж таки для «Народних кінотеатрів Швеції». Ним мала стати стрічка за п’єсою шведськомовного фінського письменника Мартіна Седерєльма «Корабель йде в Індію». Початковий варіант кіносценарію, написаний самим автором оригіналу, було визнано непридатним до екранізації. Мармстедт узяв Бергмана із собою на відпочинок до Канн, де Інгмар за два тижні переписав сценарій. За його словами від п’єси Седерєльма врешті-решт майже нічого не лишилося.
Коли почалися власне зйомки, Бергман проти волі Мармстедта узяв на головну роль [en], котру він описує як «надзвичайно обдаровану актрису, чарівливу, негарну». Побачивши проби, продюсер жахнувся та наказав змінити грим, у результаті за визначенням Бергмана та «стала схожа на повію з французької мелодрами». Режисер згадує:
У цій картині, як і в «Кризі», є сильні, життєздатні шматки. Камеру встановлено як треба, персонажі поводяться як і мають. У певні короткі миті я роблю кіно.
По завершенні стрічки я впав в ейфорію — мене переповнювало почуття власної величі. Мені здавалося, що я просто неперевершений, що я вже цілком сягнув рівня моїх французьких ідолів.
Мармстедт у доброму настрої вирушив до Канн, аби взяти зі стрічкою участь у відборі до 2-го Каннського кінофестивалю. Згодом він зателефонував звідти Бергману і в паніці благав його скоротити хронометраж (вирізати 400 метрів плівки), аби уникнути провалу. Режисер відмовився «вирізати хоч метр з цього шедевру». Зрештою стрічка зазнала нищівного фіаско.
Повним гіркого досвіду називає Бергман і прем'єрний показ на батьківщині. Ніхто не перевірив доставлену до кінотеатру копію плівки, і вже під час показу виявилося, що на ній зіпсована звукова доріжка; до того ж різні частини плівки пустили не в хронологічному порядку. На бенкеті після показу Бергман перший та останній раз у своєму житті напився до нестями. Усе це змусило режисера згодом під час роботи над «Портовим містом» досконало вивчити все, пов'язане з процесами звукозапису, проявленням плівки та виготовленням копій.
Ролі
| Актор | Роль |
|---|---|
| [en] | капітан Александр Блум |
| [en] | Еліс Блум |
| [en] | Юганнес Блум |
| [en] | Саллі |
Примітки
- И. Бергман. Глава 2. Первые фильмы. "Травля" — "Портовый город" // Картины / Перевод со шведского А. Афиногеновой. — М.- Таллин : Музей кино, Aleksandra, 1997. — 440 с. — . з джерела 4 березня 2016
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Korabel jde v Indiyu shved Skepp till India land kinofilm rezhisera Ingmara Bergmana sho vijshov na ekrani v 1947 roci Film brav uchast u konkursnij programi 2 go Kannskogo kinofestivalyu v 1947 roci Korabel jde v Indiyushved Skepp till India landZhanrdramaRezhiserIngmar BergmanProdyuser en ScenaristIngmar Bergman Martin SederyelmNa osnoviSkepp till India land Martina SederjelmaU golovnih rolyah en en en en Operator en Kompozitor en Distrib yutordTrivalist78 hvilinMovashvedskaKrayina ShveciyaRik1947IMDbID 0039834SyuzhetYugannes Blum pribuvaye do svogo ridnogo portovogo mista na bilosnizhnomu lajneri Vin pokinuv svoyu batkivshinu sim rokiv tomu i zavtra vranci pokine znovu Navidavsya syudi na odin den abi zabrati z soboyu Salli divchinu pro yaku pam yatav uves cej chas Na vulicyah nichnogo mista vin vipadkovo zustrichaye svoyu staru znajomu Sofi yaka zaproshuye jogo do sebe na kavu Za rozmovoyu iz Sofi ta Selmoyu Yugannes diznayetsya sho Salli teper zhive v yihnomu domi Zhittya Salli sklalosya ne najkrashe i vona ne rada Yugannesu Toj ide z budinku ta zasipaye na berezi morya zgaduyuchi sho stalosya sim rokiv tomu Todi Yugannes zhiv i pracyuvav na sudni razom zi svoyimi batkami Sim ya ta najmana nimi komanda pidijmali zatonuli korabli Togo razu robota vidalasya osoblivo skladnoyu barzha silno vrosla v dno Odnak batko Yugannesa kapitan Aleksandr Blum ne duzhe turbuyetsya pro yaknajshvidshe zakinchennya roboti Vin veselo provodit chas u misti de maye takozh kvartiru do yakoyi vodit divchat Yakos vin privodit tudi Salli spivachku z Divchina nepokoyitsya za kapitana bo v togo serjozni problemi z ochima i vin postupovo slipne Aleksandr obicyaye vidvezti yiyi do dalekih tropichnih beregiv Blum bere Salli nibito yak pracivnicyu na bort svogo korablya Tut vona zustrichaye Yugannesa Hocha batko nenavidit hlopcya vvazhaye jogo kalikoyu ta nazivaye jogo sutulist gorbom Salli odrazu vidchuvaye do nogo silnu simpatiyu Vona ne zvazhaye navit na te sho Yugannes napivshis dosit grubo z neyu povoditsya U toj zhe chas vona rozcharovuyetsya v kapitani pobachivshi yak toj tiranichno povoditsya iz sinom ta druzhinoyu Aleksandr nenavidit svoyu sim yu sho prikuvala jogo do cogo starogo sudna todi yak Blum use zhittya mriyav pobachiti daleki krayi i boyitsya sho cherez slipotu cogo vzhe nikoli ne stanetsya Vin takozh ne dozvolyaye sinovi otrimati dokumenti ta pochati vlasne zhittya Salli z Yugannesom virushayut do mlina i kohayutsya Divchina kazhe sho zakohalasya bi v yunaka odnak vtratila zdatnist kohati Vona mriye pro hutryane manto cucika vigidnu robotu ta bagatogo kohancya Koli voni povertayutsya kapitana dovodit do nestyami dumka sho sin vidibrav u nogo ostannye Salli Do togo zh Yugannes upershe vidkrito daye vidsich batkovi Aleksandr virishuye vbiti sina prosit jogo spustitisya pid vodu ta perekrivaye podachu kisnyu Vin bizhit do svogo shovku v misti Zgodom za nim priyizhdzhaye policiya Yugannes yakij ne potonuv vlasnoruch vivodit batka zi slovami Mi rozumiyemo sho ti hvorij mi vidvezemo tebe do likarni Kapitan ne chinit sprotivu vin ostatochno oslip Spuskayuchis shodami vin vistribuye u vikno Aleksandr vizhiv prote Yugannes teper vilnij Salli povertayetsya do var yete Hlopec obicyaye zgodom zabrati yiyi Salli lyubit jogo i rozumiye naskilki vin yiyi zminiv prote vona ne virit sho kolis voni budut razom Na comu spogadi zakinchuyutsya i Yugannes prokidayetsya Vin povertayetsya do Salli abi vikonati obicyanku Ale zaraz koli vona bachit Yugannesa krasenya u formi i bez gorba vona znovu ne virit jomu ta rozumiye sho ne varta jogo Dolayuchi yiyi sprotiv moryak vse zh zabiraye divchinu z soboyu na bort bilosnizhnogo lajnera Istoriya stvorennyaPislya spilnoyi roboti nad strichkoyu Dosh nad nashim kohannyam prodyuser en zaproponuvav Ingmarovi Bergmanu novij proyekt znovu zh taki dlya Narodnih kinoteatriv Shveciyi Nim mala stati strichka za p yesoyu shvedskomovnogo finskogo pismennika Martina Sederyelma Korabel jde v Indiyu Pochatkovij variant kinoscenariyu napisanij samim avtorom originalu bulo viznano nepridatnim do ekranizaciyi Marmstedt uzyav Bergmana iz soboyu na vidpochinok do Kann de Ingmar za dva tizhni perepisav scenarij Za jogo slovami vid p yesi Sederyelma vreshti resht majzhe nichogo ne lishilosya Koli pochalisya vlasne zjomki Bergman proti voli Marmstedta uzyav na golovnu rol en kotru vin opisuye yak nadzvichajno obdarovanu aktrisu charivlivu negarnu Pobachivshi probi prodyuser zhahnuvsya ta nakazav zminiti grim u rezultati za viznachennyam Bergmana ta stala shozha na poviyu z francuzkoyi melodrami Rezhiser zgaduye U cij kartini yak i v Krizi ye silni zhittyezdatni shmatki Kameru vstanovleno yak treba personazhi povodyatsya yak i mayut U pevni korotki miti ya roblyu kino Po zavershenni strichki ya vpav v ejforiyu mene perepovnyuvalo pochuttya vlasnoyi velichi Meni zdavalosya sho ya prosto neperevershenij sho ya vzhe cilkom syagnuv rivnya moyih francuzkih idoliv Marmstedt u dobromu nastroyi virushiv do Kann abi vzyati zi strichkoyu uchast u vidbori do 2 go Kannskogo kinofestivalyu Zgodom vin zatelefonuvav zvidti Bergmanu i v panici blagav jogo skorotiti hronometrazh virizati 400 metriv plivki abi uniknuti provalu Rezhiser vidmovivsya virizati hoch metr z cogo shedevru Zreshtoyu strichka zaznala nishivnogo fiasko Povnim girkogo dosvidu nazivaye Bergman i prem yernij pokaz na batkivshini Nihto ne pereviriv dostavlenu do kinoteatru kopiyu plivki i vzhe pid chas pokazu viyavilosya sho na nij zipsovana zvukova dorizhka do togo zh rizni chastini plivki pustili ne v hronologichnomu poryadku Na benketi pislya pokazu Bergman pershij ta ostannij raz u svoyemu zhitti napivsya do nestyami Use ce zmusilo rezhisera zgodom pid chas roboti nad Portovim mistom doskonalo vivchiti vse pov yazane z procesami zvukozapisu proyavlennyam plivki ta vigotovlennyam kopij RoliAktor Rol en kapitan Aleksandr Blum kapitan Aleksandr Blum en Elis Blum Elis Blum en Yugannes Blum Yugannes Blum en Salli SalliPrimitkiI Bergman Glava 2 Pervye filmy Travlya Portovyj gorod Kartiny Perevod so shvedskogo A Afinogenovoj M Tallin Muzej kino Aleksandra 1997 440 s ISBN 9985 827 27 9 z dzherela 4 bereznya 2016Posilannya