Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шведська мова (швед. svenska [ˈsvɛ̂nːska] (
| Шведська мова | |
|---|---|
| svenska | |
 Поширення шведської мови у Північній Європі: Мова більшості Мова меншості | |
| Поширена в | Швеція, Фінляндія, Естонія. |
| Регіон | Північна Європа |
| Носії | 9,3 млн |
| Місце | 78 |
| Писемність | латинське письмо і шведська абетка |
| Класифікація | |
| Офіційний статус | |
| Офіційна |  Швеція, Фінляндія, Європейський Союз |
| Регулює | Рада зі Шведської Мови (Швеція), Svenska språkbyrån (Фінляндія) |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | sv |
| ISO 639-2 | swe |
| ISO 639-3 | swe |
| SIL | SWD |
[sv], що нею розмовляють здебільшого шведи, є національною мовою, що походить від центральношведських діалектів 19 століття, а міцно вона утвердилась на початку 20-го століття. Хоча й досі існують місцеві різновиди мови, що походять від давніших сільських діалектів, усна та письмова мова є уніфікованою та стандартизованою.
Класифікація
Шведська мова належить до індоєвропейської мовної родини германської мовної групи та північногерманської підгрупи (скандинавських мов). Разом з данською мовою шведська належить до ще вужчої групи східноскандинавських мов, до іншої — західноскандинавської — відносяться норвезька, фарерська та ісландська мови.
Історія
З початку нашої ери до ІХ століття у скандинавських країнах розмовляли приблизно однією мовою, яку називають протоскандинавською. Вона збереглась у невеликій кількості рунічних написів того періоду.
В епоху вікінгів (800—1050) скандинави продовжували говорити практично однією мовою, яку за традицією звуть «данською», але в цей час вже з'явились особливості, що дозволяють розрізнити шведську, данську та норвезьку. Збереглися тисячі каменів з рунічними написами ХІ століття, що є підґрунтям таких висновків.
Як й інші мови, шведська багато запозичувала, проте завжди залишалась самодостатньою. З приходом християнства у шведській з'явилось багато латинських та грецьких слів, наприклад:
- kyrka (церква)
- präst (священик),
- mässa (меса),
- paradis (рай).
Протягом Середньовіччя континентальні впливи не послаблювались і письмова мова отримала багато від складної структури речення та заплутаної фразеології латини, що частково збереглось і до наших днів. Також величезний вплив на шведське суспільство мала міська культура ганзійських купців, писемні германомовні купці Ганзи з Любеку та Гамбургу внесли в шведську більш за будь-що в її історії. Багато скандинавських слів витіснено германізмами:
- vindöga — вікно на даху («око вітру») було замінено на fönster (нім. Fenster, вікно) у стіні.
- eldhus («вогняний дім») став kök (нім. Küche, кухня)
- mö (дівиця) стала jungfru
- börja (розпочинати) стало begynna,
- gälda стали betala
- mål та tunga (мова, наріччя) стали språk.
Мовою науки та освіти століттями була латина. Та протягом XVII століття, коли Франція Луї XIV була головною країною Європи, французька стала мовою з вищим статусом, і її вплив в освіті та культурі зростав до XVIII. Нові запозичені слова (фонетично адаптовані до шведської) добре відображають культуру, що імпортувалась:
- modern (сучасний)
- journalist (журналіст)
- möbel (меблі)
- balkong (балкон)
- salong (салон)
- garderob (гардероб)
- mustasch (вуса)
- parfym (парфуми)
- sås (соус)
- kastrull (каструля)
- balett (балет)
- ridå (театральна завіса)
- pjäs (п'єса)
- roman (роман)
У XIX століття на шведську почала впливати англійська. Головним чином у сферах пов'язаних з індустріалізацією, подорожами та спортом:
- jobb (робота)
- strejk (страйк)
- bojkott (бойкот)
- räls (залізниця)
- lokomotiv (локомотив)
- turist (турист)
- sport (спорт)
- rekord (рекорд)
Поширеність
Шведська мова — державна мова Швеції і Фінляндії (поряд із фінською). Вона є рідною для 90% населення Швеції, (більш ніж для 9 мільйонів людей) та, на сьогодні, для 5,2 % населення Фінляндії (290 000 людей). Близько 25000 з них проживають на повністю шведськомовних Аландських островах. Також, ще з середньовіччя, існували шведськомовні громади в Естонії, але вже після Другої світової війни вони майже зникли. Після російсько-шведської війни, з українським походом короля Карла[], кілька шведських поселень залишилось і в Україні, зокрема у центрі та на півдні (Старошведське).
З XIX століття до Другої світової війни більш ніж мільйон шведів емігрували, переважно до Північної Америки. Можна нарахувати кілька сотень тисяч людей, що розмовляють зараз шведською у різних частинах світу.
Шведська — скандинавська мова, що належить до германської гілки індоєвропейської родини мов. Вона близька до данської та норвезької, але інші скандинавські мови — ісландська та фарерська — досить віддалені, бо зберегли архаїчний характер. З цієї причини скандинавську групу іноді поділяють на західну та східну підгрупи. До східної належить шведська з кількома різновидами, норвезька, данська та ютська (ютландська), до західної належать ісландська, фарерська та інші.
Графіка
Графіка шведської базується на латинській абетці. Перше, що привертає увагу іноземців у письмовій шведській — це вживання літер Å,å, Ä,ä та Ö,ö.
Двокрапка широко застосовується для позначення скорочень (замість пропущених літер, як в українській мові дефіс)
Фонетика
Å вимовляється як голосні в англійських словах more, hot; ä як в словах best, care; ö як у французьких словах bleu та bœuf. Особливістю фонетики є наявність протиставлення довгих/коротких звуків (як голосних так і приголосних), такі унікальні звуки як [y], [ш:] та [u].
Діалекти
Лексика
- Орфографія - Svenska Akademiens ordlista över svenska språket (SAOL; 1. вид. 1874 р.; 14. вид. 2015 р., 1596 стр.)
- Етимологія - Svenska Akademiens ordbok (SAOB; 37 томів, A—Vret, 1898—2017 рр.)
Морфологія
Характерна особливість скандинавських мов — це означений артикль іменника у постпозиції, подібно до болгарської мови: man — mannen (англ.: man — the man), hus — huset (англ.: house — the house), hundar — hundarna (англ.: dogs — the dogs). Шведська також має подвійний означений артикль, наприклад: det lilla huset (англ.: the little house).
Система трьох граматичних родів: чоловічого, жіночого та середнього (han, hon, det — він, вона, воно), у стандартній шведській скоротилася до двох — загального та середнього (den та det). Шведи кажуть: «Båten? Den är blå» (Човен? Він блакитний / The boat? It's blue), але «Huset? Det är blått» (Будинок? Він блакитний / The house? It's blue). Якщо стать — важлива характеристика, то вживаються чоловічі й жіночі займенники: mannen — han, kvinnan — hon, hingsten — han, stoet — hon (чоловік — він; жінка — вона; кінь — він; кобила — вона).
У шведській залишилась й досі велика кількість варіантів утворення множини іменників: man — män (чоловік — чоловіки), hund — hundar (собака — собаки), gäst — gäster (гість — гості), kyrka — kyrkor (церква — церкви), äpple — äpplen (яблуко — яблука), hus — hus (будинок — будинки).
Шведська система словотвору дозволяє легке словоскладання, що спричиняє іноді створення довгих і незграбних слів, які можуть заміняти цілі словосполучення або речення. Наприклад, такі слова як resursallokering (розміщення ресурсів), ståndpunktstagande (прийняти точку зору), kvittblivningsproblematiken (набір проблем, призначених для усунення), та känsloidentifikation (емоційне впізнання) переповнюють офіційний та науковий стиль мови.
З іншого боку, словоскладання дозволяє легко створювати прості слова з новим значенням, наприклад: fulöl (дешеве й погане пиво), kramgo (обійми), skåpsupa (таємно випивати), strulputte (той, що все псує). У шведській поезії багато таких слів, вони дозволяють вкласти більше змісту в менше слів. Проте вони досить складні для перекладу у відповідному розмірі чи тоні, навіть такі повсякденні шведські висловлювання як solvarma smultron med kylskepskall fil — підрум'янені на сонці дикі полуниці з прохолодним філь (вид жирного скип'яченого молока).
Сьогодні шведські лінгвісти та консультанти з мовного вживання найбільш занепокоєні зростанням впливу англійської у науковому мовленні та деяких інших сферах. Вони шукають різні шляхи, щоб позбутися цього. Проте англійська не загрожує шведській так, як може здатися на перший погляд. Більшість шведів, незважаючи на все, не сприймають всі нововведення інтернаціоналізації, у їх світі словник ЄС ні до чого не придатний. Вони живуть у багатих лінгвістичних традиціях оповідей та пісень, жартів та прислів'їв. І хоч у мові молоді сьогодні, як і в будь-якій іншій країні, дуже багато виразів і речень англійською, шведська все ж залишається основою.
Синтаксис
Сучасна шведська мова
Мова, якою у Швеції говорять сьогодні, в лінгвістиці позначають терміном nusvenska («сучасна шведська», букв. «зараз-шведська»). З настанням в Швеції періоду індустріалізації та урбанізації в другій половині XIX століття нове покоління письменників залишило свій слід в шведській літературі. Багато письменників, вчені, політики мали великий вплив на нову національну мову, з них усіх Августа Стріндберга (1849—1912) часто називають найвпливовішим.
У XX столітті загальна, стандартизована національна мова стала доступна всім шведам. Орфографія нарешті була стабілізована і до моменту реформи правопису 1906 року стала практично однаковою, за винятком декількох невеликих відхилень. За винятком форм множини числа дієслів та трохи зміненого синтаксису (особливо в писемній мові) мова була такою самою, якою розмовляють в Швеції сьогодні. Форми множини дієслів залишалися в ужитку у формальній (та особливо письмовій) мові аж до 1950-х, коли вони нарешті були скасовані офіційно.
Дуже істотна зміна в шведській мові відбулася в 1960-х, так звана du-reformen (досл. укр. («ти-реформа»)). Раніше допустимою манерою звертання до осіб того самого або вищого соціального статусу було звернення за та прізвищем. Використання herr («пан»), fru («пані») або fröken («незаміжня панночка») вважалося прийнятним лише в першій розмові з незнайомцями невідомої професії, академічного ступеня або військового звання. Той факт, що до слухача бажано було звертатися в третій особі, ще більше заплутував усне спілкування між членами суспільства. На початку XX століття була зроблена спроба (але вона не мала успіху) замінити використання титулів та звань займенником Ni (стандартний займенник другої особи в множині) — аналогічно ситуації у французькій та російській мовах. У підсумку Ni стали використовувати як менш зухвалу форму du, що використовувалась для звертання до людей нижчого соціального статусу. З лібералізацією та радикалізацією шведського суспільства в 1950-ті та 60-ті роки раніше значні відмінності між соціальними класами стали менш важливими, і du стало стандартним звертанням навіть у формальному та офіційному контекстах.
Вивчення
Шведська мова вивчається в Україні у шведській діаспорі (див. Старошведське—Зміївка) та у Швеції в українській діаспорі (див. Українці в Швеції). А також — дипломатами для роботи у Швеції, емігрантами для роботи і життя у Швеції, самим шведським народом.
Приклад
Див. також
Посилання
| У Вікісловнику є сторінка Категорія:Шведська мова. |
- Рада зі Шведської Мови [ 1 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Шведсько-український словник [ 4 липня 2019 у Wayback Machine.]
- Шведська мова на сайті Ethnologue: Swedish. A language of Sweden (англ.)
- Шведська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Swedish [ 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Шведська мова на сайті WALS Online: Language Swedish [ 7 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shvedska mova shved svenska ˈsvɛ nːska prosluhati nalezhit do pivnichnogermanskih mov neyu rozmovlyayut ponad 9 miljoniv lyudej zdebilshogo u Shveciyi ta Finlyandiyi de vona maye rivni prava poruch iz finskoyu movoyu Shvedska mova velikoyu miroyu ye vzayemno zrozumiloyu z norvezkoyu ta danskoyu movami Podibno do inshih pivnichnogermanskih mov shvedska pohodit vid davnoskandinavskoyi movi sho neyu rozmovlyali germanci Skandinaviyi v epohu vikingiv Stanom na sogodni shvedska mova ye najposhirenishoyu z pivnichnogermanskih mov za kilkistyu nosiyiv Shvedska movasvenskaPoshirennya shvedskoyi movi u Pivnichnij Yevropi Mova bilshosti Mova menshostiPoshirena v Shveciya Finlyandiya Estoniya Region Pivnichna YevropaNosiyi 9 3 mlnMisce 78Pisemnist latinske pismo i shvedska abetkaKlasifikaciya Indo Yevropejska GermanskaPivnichnogermanska skandinavska dd dd Oficijnij statusOficijna Shveciya Finlyandiya Yevropejskij SoyuzRegulyuye Rada zi Shvedskoyi Movi Shveciya Svenska sprakbyran Finlyandiya Kodi moviISO 639 1 svISO 639 2 sweISO 639 3 sweSIL SWD sv sho neyu rozmovlyayut zdebilshogo shvedi ye nacionalnoyu movoyu sho pohodit vid centralnoshvedskih dialektiv 19 stolittya a micno vona utverdilas na pochatku 20 go stolittya Hocha j dosi isnuyut miscevi riznovidi movi sho pohodyat vid davnishih silskih dialektiv usna ta pismova mova ye unifikovanoyu ta standartizovanoyu KlasifikaciyaShvedska mova nalezhit do indoyevropejskoyi movnoyi rodini germanskoyi movnoyi grupi ta pivnichnogermanskoyi pidgrupi skandinavskih mov Razom z danskoyu movoyu shvedska nalezhit do she vuzhchoyi grupi shidnoskandinavskih mov do inshoyi zahidnoskandinavskoyi vidnosyatsya norvezka farerska ta islandska movi IstoriyaZ pochatku nashoyi eri do IH stolittya u skandinavskih krayinah rozmovlyali priblizno odniyeyu movoyu yaku nazivayut protoskandinavskoyu Vona zbereglas u nevelikij kilkosti runichnih napisiv togo periodu V epohu vikingiv 800 1050 skandinavi prodovzhuvali govoriti praktichno odniyeyu movoyu yaku za tradiciyeyu zvut danskoyu ale v cej chas vzhe z yavilis osoblivosti sho dozvolyayut rozrizniti shvedsku dansku ta norvezku Zbereglisya tisyachi kameniv z runichnimi napisami HI stolittya sho ye pidgruntyam takih visnovkiv Yak j inshi movi shvedska bagato zapozichuvala prote zavzhdi zalishalas samodostatnoyu Z prihodom hristiyanstva u shvedskij z yavilos bagato latinskih ta greckih sliv napriklad kyrka cerkva prast svyashenik massa mesa paradis raj Protyagom Serednovichchya kontinentalni vplivi ne poslablyuvalis i pismova mova otrimala bagato vid skladnoyi strukturi rechennya ta zaplutanoyi frazeologiyi latini sho chastkovo zbereglos i do nashih dniv Takozh velicheznij vpliv na shvedske suspilstvo mala miska kultura ganzijskih kupciv pisemni germanomovni kupci Ganzi z Lyubeku ta Gamburgu vnesli v shvedsku bilsh za bud sho v yiyi istoriyi Bagato skandinavskih sliv vitisneno germanizmami vindoga vikno na dahu oko vitru bulo zamineno na fonster nim Fenster vikno u stini eldhus vognyanij dim stav kok nim Kuche kuhnya mo divicya stala jungfru borja rozpochinati stalo begynna galda stali betala mal ta tunga mova narichchya stali sprak Movoyu nauki ta osviti stolittyami bula latina Ta protyagom XVII stolittya koli Franciya Luyi XIV bula golovnoyu krayinoyu Yevropi francuzka stala movoyu z vishim statusom i yiyi vpliv v osviti ta kulturi zrostav do XVIII Novi zapozicheni slova fonetichno adaptovani do shvedskoyi dobre vidobrazhayut kulturu sho importuvalas modern suchasnij journalist zhurnalist mobel mebli balkong balkon salong salon garderob garderob mustasch vusa parfym parfumi sas sous kastrull kastrulya balett balet rida teatralna zavisa pjas p yesa roman roman U XIX stolittya na shvedsku pochala vplivati anglijska Golovnim chinom u sferah pov yazanih z industrializaciyeyu podorozhami ta sportom jobb robota strejk strajk bojkott bojkot rals zaliznicya lokomotiv lokomotiv turist turist sport sport rekord rekord PoshirenistShvedska mova derzhavna mova Shveciyi i Finlyandiyi poryad iz finskoyu Vona ye ridnoyu dlya 90 naselennya Shveciyi bilsh nizh dlya 9 miljoniv lyudej ta na sogodni dlya 5 2 naselennya Finlyandiyi 290 000 lyudej Blizko 25000 z nih prozhivayut na povnistyu shvedskomovnih Alandskih ostrovah Takozh she z serednovichchya isnuvali shvedskomovni gromadi v Estoniyi ale vzhe pislya Drugoyi svitovoyi vijni voni majzhe znikli Pislya rosijsko shvedskoyi vijni z ukrayinskim pohodom korolya Karla dzherelo kilka shvedskih poselen zalishilos i v Ukrayini zokrema u centri ta na pivdni Staroshvedske Z XIX stolittya do Drugoyi svitovoyi vijni bilsh nizh miljon shvediv emigruvali perevazhno do Pivnichnoyi Ameriki Mozhna narahuvati kilka soten tisyach lyudej sho rozmovlyayut zaraz shvedskoyu u riznih chastinah svitu Shvedska skandinavska mova sho nalezhit do germanskoyi gilki indoyevropejskoyi rodini mov Vona blizka do danskoyi ta norvezkoyi ale inshi skandinavski movi islandska ta farerska dosit viddaleni bo zberegli arhayichnij harakter Z ciyeyi prichini skandinavsku grupu inodi podilyayut na zahidnu ta shidnu pidgrupi Do shidnoyi nalezhit shvedska z kilkoma riznovidami norvezka danska ta yutska yutlandska do zahidnoyi nalezhat islandska farerska ta inshi GrafikaGrafika shvedskoyi bazuyetsya na latinskij abetci Pershe sho privertaye uvagu inozemciv u pismovij shvedskij ce vzhivannya liter A a A a ta O o Dvokrapka shiroko zastosovuyetsya dlya poznachennya skorochen zamist propushenih liter yak v ukrayinskij movi defis FonetikaA vimovlyayetsya yak golosni v anglijskih slovah more hot a yak v slovah best care o yak u francuzkih slovah bleu ta bœuf Osoblivistyu fonetiki ye nayavnist protistavlennya dovgih korotkih zvukiv yak golosnih tak i prigolosnih taki unikalni zvuki yak y sh ta u DialektiDokladnishe LeksikaSAOL vid 1 13 Orfografiya Svenska Akademiens ordlista over svenska spraket SAOL 1 vid 1874 r 14 vid 2015 r 1596 str Etimologiya Svenska Akademiens ordbok SAOB 37 tomiv A Vret 1898 2017 rr MorfologiyaHarakterna osoblivist skandinavskih mov ce oznachenij artikl imennika u postpoziciyi podibno do bolgarskoyi movi man mannen angl man the man hus huset angl house the house hundar hundarna angl dogs the dogs Shvedska takozh maye podvijnij oznachenij artikl napriklad det lilla huset angl the little house Sistema troh gramatichnih rodiv cholovichogo zhinochogo ta serednogo han hon det vin vona vono u standartnij shvedskij skorotilasya do dvoh zagalnogo ta serednogo den ta det Shvedi kazhut Baten Den ar bla Choven Vin blakitnij The boat It s blue ale Huset Det ar blatt Budinok Vin blakitnij The house It s blue Yaksho stat vazhliva harakteristika to vzhivayutsya cholovichi j zhinochi zajmenniki mannen han kvinnan hon hingsten han stoet hon cholovik vin zhinka vona kin vin kobila vona U shvedskij zalishilas j dosi velika kilkist variantiv utvorennya mnozhini imennikiv man man cholovik choloviki hund hundar sobaka sobaki gast gaster gist gosti kyrka kyrkor cerkva cerkvi apple applen yabluko yabluka hus hus budinok budinki Shvedska sistema slovotvoru dozvolyaye legke slovoskladannya sho sprichinyaye inodi stvorennya dovgih i nezgrabnih sliv yaki mozhut zaminyati cili slovospoluchennya abo rechennya Napriklad taki slova yak resursallokering rozmishennya resursiv standpunktstagande prijnyati tochku zoru kvittblivningsproblematiken nabir problem priznachenih dlya usunennya ta kansloidentifikation emocijne vpiznannya perepovnyuyut oficijnij ta naukovij stil movi Z inshogo boku slovoskladannya dozvolyaye legko stvoryuvati prosti slova z novim znachennyam napriklad fulol desheve j pogane pivo kramgo obijmi skapsupa tayemno vipivati strulputte toj sho vse psuye U shvedskij poeziyi bagato takih sliv voni dozvolyayut vklasti bilshe zmistu v menshe sliv Prote voni dosit skladni dlya perekladu u vidpovidnomu rozmiri chi toni navit taki povsyakdenni shvedski vislovlyuvannya yak solvarma smultron med kylskepskall fil pidrum yaneni na sonci diki polunici z proholodnim fil vid zhirnogo skip yachenogo moloka Sogodni shvedski lingvisti ta konsultanti z movnogo vzhivannya najbilsh zanepokoyeni zrostannyam vplivu anglijskoyi u naukovomu movlenni ta deyakih inshih sferah Voni shukayut rizni shlyahi shob pozbutisya cogo Prote anglijska ne zagrozhuye shvedskij tak yak mozhe zdatisya na pershij poglyad Bilshist shvediv nezvazhayuchi na vse ne sprijmayut vsi novovvedennya internacionalizaciyi u yih sviti slovnik YeS ni do chogo ne pridatnij Voni zhivut u bagatih lingvistichnih tradiciyah opovidej ta pisen zhartiv ta prisliv yiv I hoch u movi molodi sogodni yak i v bud yakij inshij krayini duzhe bagato viraziv i rechen anglijskoyu shvedska vse zh zalishayetsya osnovoyu SintaksisSuchasna shvedska movaAvgusta Strindberga chasto vvazhayut zasnovnikom suchasnoyi shvedskoyi literaturi Mova yakoyu u Shveciyi govoryat sogodni v lingvistici poznachayut terminom nusvenska suchasna shvedska bukv zaraz shvedska Z nastannyam v Shveciyi periodu industrializaciyi ta urbanizaciyi v drugij polovini XIX stolittya nove pokolinnya pismennikiv zalishilo svij slid v shvedskij literaturi Bagato pismennikiv vcheni politiki mali velikij vpliv na novu nacionalnu movu z nih usih Avgusta Strindberga 1849 1912 chasto nazivayut najvplivovishim U XX stolitti zagalna standartizovana nacionalna mova stala dostupna vsim shvedam Orfografiya nareshti bula stabilizovana i do momentu reformi pravopisu 1906 roku stala praktichno odnakovoyu za vinyatkom dekilkoh nevelikih vidhilen Za vinyatkom form mnozhini chisla diyesliv ta trohi zminenogo sintaksisu osoblivo v pisemnij movi mova bula takoyu samoyu yakoyu rozmovlyayut v Shveciyi sogodni Formi mnozhini diyesliv zalishalisya v uzhitku u formalnij ta osoblivo pismovij movi azh do 1950 h koli voni nareshti buli skasovani oficijno Duzhe istotna zmina v shvedskij movi vidbulasya v 1960 h tak zvana du reformen dosl ukr ti reforma Ranishe dopustimoyu maneroyu zvertannya do osib togo samogo abo vishogo socialnogo statusu bulo zvernennya za ta prizvishem Vikoristannya herr pan fru pani abo froken nezamizhnya pannochka vvazhalosya prijnyatnim lishe v pershij rozmovi z neznajomcyami nevidomoyi profesiyi akademichnogo stupenya abo vijskovogo zvannya Toj fakt sho do sluhacha bazhano bulo zvertatisya v tretij osobi she bilshe zaplutuvav usne spilkuvannya mizh chlenami suspilstva Na pochatku XX stolittya bula zroblena sproba ale vona ne mala uspihu zaminiti vikoristannya tituliv ta zvan zajmennikom Ni standartnij zajmennik drugoyi osobi v mnozhini analogichno situaciyi u francuzkij ta rosijskij movah U pidsumku Ni stali vikoristovuvati yak mensh zuhvalu formu du sho vikoristovuvalas dlya zvertannya do lyudej nizhchogo socialnogo statusu Z liberalizaciyeyu ta radikalizaciyeyu shvedskogo suspilstva v 1950 ti ta 60 ti roki ranishe znachni vidminnosti mizh socialnimi klasami stali mensh vazhlivimi i du stalo standartnim zvertannyam navit u formalnomu ta oficijnomu kontekstah VivchennyaShvedska mova vivchayetsya v Ukrayini u shvedskij diaspori div Staroshvedske Zmiyivka ta u Shveciyi v ukrayinskij diaspori div Ukrayinci v Shveciyi A takozh diplomatami dlya roboti u Shveciyi emigrantami dlya roboti i zhittya u Shveciyi samim shvedskim narodom PrikladDiv takozhPortal Shveciya Shvedsko ukrayinska praktichna transkripciya Ukrayinsko shvedski vidnosini Kultura ShveciyiPosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil shvedskoyu movoyu Portal Huvudsida U Vikislovniku ye storinka Kategoriya Shvedska mova Rada zi Shvedskoyi Movi 1 serpnya 2010 u Wayback Machine Shvedsko ukrayinskij slovnik 4 lipnya 2019 u Wayback Machine Shvedska mova na sajti Ethnologue Swedish A language of Sweden angl Shvedska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Swedish 31 zhovtnya 2017 u Wayback Machine angl Shvedska mova na sajti WALS Online Language Swedish 7 listopada 2017 u Wayback Machine angl Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi