«Криза» (швед. Kris) — дебютна кінострічка Інгмара Бергмана за п’єсою данського драматурга Лека Фішера «Мати-тварина» (дан. Moderdyret).
Криза | |
---|---|
швед. Kris | |
Жанр | драматичний фільм[1] |
Режисер | Інгмар Бергман |
Продюсер |
|
Сценарист | Інґмар Берґман і d |
На основі | Moderhjertet Лека Фішера |
У головних ролях |
|
Оператор | Йоста Рууслінг |
Композитор | [en] |
Монтаж | [en] |
Кінокомпанія | d |
Дистриб'ютор | [en] |
Тривалість | 93 хвилини |
Мова | шведська |
Країна | Швеція |
Дата виходу | 25 лютого 1946 |
IMDb | ID 0038675 |
Сюжет
Проживши все життя з прийомною матір’ю, юна Неллі все ж зустрічає свою біологічну матір та разом з нею вирушає до Стокгольма, де опиняється всередині чудернацького любовного трикутника між нею та материним приятелем альфонсом Яком.
Історія створення
Ще від початку роботи сценаристом на [en] молодий Бергман постійно просив в очільника студії Карла-Андерса Димлінга дозволу на зйомки власної кінострічки. Проте отримав таку можливість лише після успіху знятого за його сценарієм «Цькування». Димлінг надіслав Бергману п'єсу данського драматурга Лека Фішера «Мати-тварина» (дан. Moderdyret) і пообіцяв, що якщо з цієї «величної у своєму комізмі пасторалі» вдасться зліпити путній сценарій, Бергман зможе розпочати зйомки.
Не тямлячи себе від щастя, Інгмар Бергман ночами в шаленому темпі написав перший варіант сценарію, котрий йому довелося ще неодноразово переробляти, перш ніж улітку 1945 року було дозволено розпочати власне знімальний процес. Через успіх «Цькування» новий фільм теж отримав коротку драматичну назву — «Криза». Пізніше Бергман писав:
Перший знімальний день я досі згадую з неохопним жахом. Оператор Йоста Рууслінг не звик до складного на той час виставлення світла та важких камер. Другому операторові явно бракувало досвіду, а звукооператор був просто ходячою катастрофою. Виконавиця головної ролі [en] раніше практично не знімалась у кіно і тому перебувала в напівзомлілому стані. Переглянувши відзнятий у перший день матеріал ми виявили, що зйомка велася не у фокусі, а в кадр потрапляв мікрофон. Дагні Лінд декламувала, як у театрі. Суто театральними виявилися і мізансцени. Катастрофа була беззаперечним фактом.
Дуже швидко я зрозумів, що потрапив до машини, з якою не можу впоратись. Зрозумів також, що Дагні Лінд, яку я зі скандалами домігся для головної ролі, не кіноактриса і не має необхідного досвіду. З проймаючою душу виразністю я зрозумів, що всі бачать мою некомпетентність. На їхню недовіру я відповідав образливими спалахами люті. Вже на ранньому етапі, коли керівництво студії збиралося припинити зйомки, у справу втрутився Димлінг. Він запропонував нам почати все спочатку. Я був йому щиро вдячний.
Другим своїм янголом-охоронцем Бергман називає продюсера Віктора Шестрема (офіційно він займав у Кіномістечку посаду художнього консультанта), який допомагав молодому режисерові короткими і зрозумілими порадами: «Такі заплутані мізансцени ні тобі, ні Рууслінгу не під силу. Працюй простіше. Знімай акторів спереду, вони це люблять, так буде набагато краще. Не кричи на співробітників, це їх лише дратує, вони гірше працюють. Не роби кожен кадр головним — глядач вдавиться».
Третім союзником Бергмана був монтажер [en], котрий пояснив недосвідченому юнакові тонкощі та специфіку монтажу. Надалі Бергман все життя користувався фундаментальним правилом Русандера: «Монтаж починається під час зйомок, ритм задається в сценарії».
Не зважаючи на прихильність досвідчених працівників студії, у режисера було достатньо конфліктів зі знімальною групою. До того ж виробництво «Кризи» використали в інтригах очільника Кіномістечка [en] проти головного офісу та особисто покровителя Бергмана — керівника студії Карла Димлінга. Для натурних зйомок команду відправили у дороге відрядження до Гедемури, проте через постійні дощі майже нічого відзняти так і не вдалося. Потім, не зважаючи на перевищення бюджету, для фінальної сцени було збудовано цілу вулицю. Все це призвело до очевидної економічної катастрофи виробництва. Та й власне прем'єра «Кризи» в лютому 1946 року завершилася гучним провалом.
У ролях
- [en] – Неллі
- [en] – Як
- Маріанн Лефгрен – Єнні
- [en] – Інгеборг
- [en] – Ульф
- [en] – дядько Едвард
- [en] – тітка Єссі
- – музикант
- – клієнтка в салоні краси
- – дружина бургомістра
- – музикант
- – музикант
- – кавалер Неллі
- – музикант
- – Малін
- – музикант
- – бургомістр
- – музикант
- – співак
Примітки
- http://www.imdb.com/title/tt0038675/
- И. Бергман. Глава 2. Первые фильмы. "Травля" — "Портовый город" // Картины / Перевод со шведского А. Афиногеновой. — М.- Таллин : Музей кино, Aleksandra, 1997. — 440 с. — . з джерела 4 березня 2016
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kriza shved Kris debyutna kinostrichka Ingmara Bergmana za p yesoyu danskogo dramaturga Leka Fishera Mati tvarina dan Moderdyret Krizashved KrisZhanrdramatichnij film 1 RezhiserIngmar BergmanProdyuser en Viktor ShestremScenaristIngmar Bergman i dNa osnoviModerhjertet Leka FisheraU golovnih rolyah en en Mariann Lefgren en en en en OperatorJosta RuuslingKompozitor en Montazh en KinokompaniyadDistrib yutor en Trivalist93 hviliniMovashvedskaKrayina ShveciyaData vihodu25 lyutogo 1946IMDbID 0038675SyuzhetProzhivshi vse zhittya z prijomnoyu matir yu yuna Nelli vse zh zustrichaye svoyu biologichnu matir ta razom z neyu virushaye do Stokgolma de opinyayetsya vseredini chudernackogo lyubovnogo trikutnika mizh neyu ta materinim priyatelem alfonsom Yakom Istoriya stvorennyaShe vid pochatku roboti scenaristom na en molodij Bergman postijno prosiv v ochilnika studiyi Karla Andersa Dimlinga dozvolu na zjomki vlasnoyi kinostrichki Prote otrimav taku mozhlivist lishe pislya uspihu znyatogo za jogo scenariyem Ckuvannya Dimling nadislav Bergmanu p yesu danskogo dramaturga Leka Fishera Mati tvarina dan Moderdyret i poobicyav sho yaksho z ciyeyi velichnoyi u svoyemu komizmi pastorali vdastsya zlipiti putnij scenarij Bergman zmozhe rozpochati zjomki Ne tyamlyachi sebe vid shastya Ingmar Bergman nochami v shalenomu tempi napisav pershij variant scenariyu kotrij jomu dovelosya she neodnorazovo pereroblyati persh nizh ulitku 1945 roku bulo dozvoleno rozpochati vlasne znimalnij proces Cherez uspih Ckuvannya novij film tezh otrimav korotku dramatichnu nazvu Kriza Piznishe Bergman pisav Pershij znimalnij den ya dosi zgaduyu z neohopnim zhahom Operator Josta Ruusling ne zvik do skladnogo na toj chas vistavlennya svitla ta vazhkih kamer Drugomu operatorovi yavno brakuvalo dosvidu a zvukooperator buv prosto hodyachoyu katastrofoyu Vikonavicya golovnoyi roli en ranishe praktichno ne znimalas u kino i tomu perebuvala v napivzomlilomu stani Pereglyanuvshi vidznyatij u pershij den material mi viyavili sho zjomka velasya ne u fokusi a v kadr potraplyav mikrofon Dagni Lind deklamuvala yak u teatri Suto teatralnimi viyavilisya i mizansceni Katastrofa bula bezzaperechnim faktom Duzhe shvidko ya zrozumiv sho potrapiv do mashini z yakoyu ne mozhu vporatis Zrozumiv takozh sho Dagni Lind yaku ya zi skandalami domigsya dlya golovnoyi roli ne kinoaktrisa i ne maye neobhidnogo dosvidu Z projmayuchoyu dushu viraznistyu ya zrozumiv sho vsi bachat moyu nekompetentnist Na yihnyu nedoviru ya vidpovidav obrazlivimi spalahami lyuti Vzhe na rannomu etapi koli kerivnictvo studiyi zbiralosya pripiniti zjomki u spravu vtrutivsya Dimling Vin zaproponuvav nam pochati vse spochatku Ya buv jomu shiro vdyachnij Drugim svoyim yangolom ohoroncem Bergman nazivaye prodyusera Viktora Shestrema oficijno vin zajmav u Kinomistechku posadu hudozhnogo konsultanta yakij dopomagav molodomu rezhiserovi korotkimi i zrozumilimi poradami Taki zaplutani mizansceni ni tobi ni Ruuslingu ne pid silu Pracyuj prostishe Znimaj aktoriv speredu voni ce lyublyat tak bude nabagato krashe Ne krichi na spivrobitnikiv ce yih lishe dratuye voni girshe pracyuyut Ne robi kozhen kadr golovnim glyadach vdavitsya Tretim soyuznikom Bergmana buv montazher en kotrij poyasniv nedosvidchenomu yunakovi tonkoshi ta specifiku montazhu Nadali Bergman vse zhittya koristuvavsya fundamentalnim pravilom Rusandera Montazh pochinayetsya pid chas zjomok ritm zadayetsya v scenariyi Ne zvazhayuchi na prihilnist dosvidchenih pracivnikiv studiyi u rezhisera bulo dostatno konfliktiv zi znimalnoyu grupoyu Do togo zh virobnictvo Krizi vikoristali v intrigah ochilnika Kinomistechka en proti golovnogo ofisu ta osobisto pokrovitelya Bergmana kerivnika studiyi Karla Dimlinga Dlya naturnih zjomok komandu vidpravili u doroge vidryadzhennya do Gedemuri prote cherez postijni doshi majzhe nichogo vidznyati tak i ne vdalosya Potim ne zvazhayuchi na perevishennya byudzhetu dlya finalnoyi sceni bulo zbudovano cilu vulicyu Vse ce prizvelo do ochevidnoyi ekonomichnoyi katastrofi virobnictva Ta j vlasne prem yera Krizi v lyutomu 1946 roku zavershilasya guchnim provalom U rolyah en Nelli en Yak Mariann Lefgren Yenni en Ingeborg en Ulf en dyadko Edvard en titka Yessi muzikant kliyentka v saloni krasi druzhina burgomistra muzikant muzikant kavaler Nelli muzikant Malin muzikant burgomistr muzikant spivakPrimitkihttp www imdb com title tt0038675 I Bergman Glava 2 Pervye filmy Travlya Portovyj gorod Kartiny Perevod so shvedskogo A Afinogenovoj M Tallin Muzej kino Aleksandra 1997 440 s ISBN 9985 827 27 9 z dzherela 4 bereznya 2016Posilannya