Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Цькування» (швед. Hets, англ. Torment) — шведський кінофільм режисера Альфа Шеберґа із акторами Стіґом Єррелем, Альфом К'єлліном та Май Зеттерлінг у головних ролях. Автор сценарію — Інгмар Бергман (його перша робота). Фільм було презентовано в Швеції 2 жовтня 1944 року.
| Цькування | |
|---|---|
| швед. Hets | |
 | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Альф Шеберґ |
| Продюсер | Віктор Шестрем |
| Сценарист | Інгмар Бергман |
| У головних ролях | [en] [en] Май Зеттерлінг |
| Оператор | d |
| Композитор | [en] |
| Кінокомпанія | d |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 101 хв. |
| Мова | шведська |
| Країна |  Швеція |
| Рік | 1944 |
| IMDb | ID 0036914 |
 Цькування у Вікісховищі | |
Сюжет
Головний герой — Ян-Ерік Відгрен — учень випускного класу. На противагу своєму товаришеві Саймону, Ян-Ерік вважає себе ідеалістом, у майбутньому мріє писати, грати на скрипці й знайти свою єдину кохану.
Пізно вночі на вулиці зустрів п'яну дівчину й провів її додому. Дівчина Берта, що працювала продавчинею в магазині неподалік від школи, була вкрай налякана й благала хлопця залишитися з нею. Вона розповіла йому, що один чоловік слідкує за нею. Із цього часу Ян-Ерік і Берта почали зустрічатися. Одного разу вона дала йому ключа від своєї квартири, та поки закохані прощалися, мучитель Берти пробрався до її помешкання.
У школі настав час екзаменів. Всі випускники найбільше боялися вчителя латини, якого прозвали «Калігулою» за невблаганний і жорстокий характер. Класний керівник намагався поговорити з Калігулою — той признався, що довгий час хворів, і досі відчуває себе нездоровим. Попри це, перед учнями Калігула не збирався поступатися. Більше того, мучителем Берти виявився якраз Калігула. Вдень він побачив на вулиці Берту з Яном-Еріком. Відтоді він почав ще більше присікатися до хлопця.
Здавши свою роботу на екзамені, Ян-Ерік побіг до дівчини, та знайшов її мертвою. У коридорі ховався Калігула — Ян-Ерік вибіг із будинку, а вчитель виправдовувався, що не вбивав Берти. Калігула розумів, що учень видасть його, тому зателефонував до поліції. Розтин встановив, що Берта померла від передозування алкоголю. Директорові школи Калігула сказав, що прийшов до дівчини для того, щоб перервати її зв'язок із Яном-Еріком, адже Берта — не найкраща компанія для учня. Директор вислухав пояснення Яна-Еріка про те, що Калігула довгий час переслідував Берту, та директор вирішив відрахувати його зі школи наприкінці випускного року.
Після поховання дівчини, Саймон розповів товаришу, що змінив свої погляди на життя і також став ідеалістом. У відчаї Ян-Ерік пішов з дому й оселився в квартирі Берти. До нього прийшов директор, щоб вмовити продовжувати життя. Пізніше туди ж прийшов Калігула в пошуках прощення. Він розповів хлопцеві про свою хворобу, та Ян-Ерік пішов із квартири. Учитель кричав йому вслід, щоб Ян-Ерік не лишав його самотнім.
Історія створення
Автор сценарію Інгмар Бергман згадує:
Улітку після складання шкільного випускного іспиту я начеркав у синьому блокноті оповідання про останній рік у школі. Це оповідання я взяв з собою до пансіонату [sv], куди [en] направила мене для написання чергового сценарію. Ранками я сидів за своєю рабською працею, а вечорами писав «Цькування». Таким чином я здав одразу два сценарії. Після чого настало велике та до болю знайоме мовчання. Нічого не відбувалося, доки Густаф Муландер, як виявилося, випадково не прочитав «Цькування». Він написав Карлу Андерсу Дюмлінгу (очільнику «СФ» у 1942 році), що в цій історії окрім ряду огидних відразливих епізодів є немало веселого та правдивого. На думку Муландера, «Цькування» потрібно було взяти до виробництва.Стіна Бергман показала мені його відгук, м'яко докоряючи за потяг до різноманітних похмурих жахів. «Іноді ти нагадуєш мені Яльмара». Я сприйняв її слова як знак Вищих Сил. Усередині мене все тремтіло від скромної пихи. Яльмар Бергман був моїм ідолом.
Вийшло так, що «СФ» вирішила випустити у 1944—1945 роках особливу ювілейну серію стрічок. Фірмі виповнювалося 25 років. Мова йшла про створення шести висококласних фільмів. Серед запрошених для цього режисерів був навіть Альф Шеберґ. А сценарію, який би йому підійшов, не знайшли. Тоді Стіна Бергман і згадала про «Цькування».
Альф Шеберґ дозволив Інгмару Бергману долучитися до зйомок як помічнику режисера. За словами Бергмана, для нього «Цькування» було одержимою неприхованою злобою розповіддю про муки юності, про страждання пов'язані зі школою. Проте Альф Шеберґ знайшов у цій історії й інші сторони. За допомогою різноманітних художніх прийомів він перетворив її на справжнє жахіття. За наполяганням Шеберґа Стіґ Єррел, котрий отримав роль Калігули, мав грати не помітного демонічного брюнета, а непоказного блондина. Таким чином персонаж став нагадувати таємного нациста. На думку Бергмана, саме Шеберґ та Єррел наділили Калігулу внутрішнім напором, що визначив художнє виконання картини загалом.
За задумом сценариста, «Цькування» закінчувалося тим, що усі, крім головного героя, успішно складають випускний іспит; Ян-Ерік виходить на вулицю в дощ, Калігула махає йому рукою з вікна. Проте такий фінал на студії назвали занадто сумним, тому Бергману довелося дописати сцену в квартирі Берти, де Ян-Ерік отримує настанови від директора, лишає на самоті Калігулу та виходить назустріч місту в променях вранішнього сонця.
Оскільки Шеберґ на той час вже був зайнятий в інших справах, дозняти епізод доручили самому Бергману. Таким чином відбувся його режисерський дебют, хоча сам він зізнається, що відносини зі знімальною групою під час цієї короткої роботи у нього склалися відверто жахливі.
Зрештою, «Цькування» було єдиним фільмом ювілейної серії, що мав успіх. Стрічка також брала участь у конкурсній програмі 8-го Венеційського кінофестивалю, змагаючись за «Великий міжнародний приз Венеції».
У головних ролях
- Стіґ Єррел — Калігула (вчитель латини);
- Альф К'єллін — Ян-Ерік Відгрен;
- Май Зеттерлінг — Берта Олссон;
- Олоф Віннерстранд — директор;
- Ґоста Цедерлунд — Піппі;
- Гуґо Б'єрне — Нілссон (психоаналітик);
- Олав Р'єґо — містер Відгрен;
- Марта Арбін — місіс Відгрен;
- Ян Моландер — Петтерссон
Див. також
Примітки
- И. Бергман. Глава 2. Первые фильмы. "Травля" — "Портовый город" // Картины / Перевод со шведского А. Афиногеновой. — М.- Таллин : Музей кино, Aleksandra, 1997. — 440 с. — . з джерела 4 березня 2016
- Venice Film Festival (1947)
Посилання
- Цькування (фільм) на сайті Swedish Film Database (англ.) (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ckuvannya shved Hets angl Torment shvedskij kinofilm rezhisera Alfa Sheberga iz aktorami Stigom Yerrelem Alfom K yellinom ta Maj Zetterling u golovnih rolyah Avtor scenariyu Ingmar Bergman jogo persha robota Film bulo prezentovano v Shveciyi 2 zhovtnya 1944 roku Ckuvannyashved HetsZhanrdramaRezhiserAlf ShebergProdyuserViktor ShestremScenaristIngmar BergmanU golovnih rolyah en en Maj ZetterlingOperatordKompozitor en KinokompaniyadDistrib yutorNetflixTrivalist101 hv MovashvedskaKrayina ShveciyaRik1944IMDbID 0036914 Ckuvannya u VikishovishiSyuzhetGolovnij geroj Yan Erik Vidgren uchen vipusknogo klasu Na protivagu svoyemu tovarishevi Sajmonu Yan Erik vvazhaye sebe idealistom u majbutnomu mriye pisati grati na skripci j znajti svoyu yedinu kohanu Pizno vnochi na vulici zustriv p yanu divchinu j proviv yiyi dodomu Divchina Berta sho pracyuvala prodavchineyu v magazini nepodalik vid shkoli bula vkraj nalyakana j blagala hlopcya zalishitisya z neyu Vona rozpovila jomu sho odin cholovik slidkuye za neyu Iz cogo chasu Yan Erik i Berta pochali zustrichatisya Odnogo razu vona dala jomu klyucha vid svoyeyi kvartiri ta poki zakohani proshalisya muchitel Berti probravsya do yiyi pomeshkannya U shkoli nastav chas ekzameniv Vsi vipuskniki najbilshe boyalisya vchitelya latini yakogo prozvali Kaliguloyu za nevblagannij i zhorstokij harakter Klasnij kerivnik namagavsya pogovoriti z Kaliguloyu toj priznavsya sho dovgij chas hvoriv i dosi vidchuvaye sebe nezdorovim Popri ce pered uchnyami Kaligula ne zbiravsya postupatisya Bilshe togo muchitelem Berti viyavivsya yakraz Kaligula Vden vin pobachiv na vulici Bertu z Yanom Erikom Vidtodi vin pochav she bilshe prisikatisya do hlopcya Zdavshi svoyu robotu na ekzameni Yan Erik pobig do divchini ta znajshov yiyi mertvoyu U koridori hovavsya Kaligula Yan Erik vibig iz budinku a vchitel vipravdovuvavsya sho ne vbivav Berti Kaligula rozumiv sho uchen vidast jogo tomu zatelefonuvav do policiyi Roztin vstanoviv sho Berta pomerla vid peredozuvannya alkogolyu Direktorovi shkoli Kaligula skazav sho prijshov do divchini dlya togo shob perervati yiyi zv yazok iz Yanom Erikom adzhe Berta ne najkrasha kompaniya dlya uchnya Direktor visluhav poyasnennya Yana Erika pro te sho Kaligula dovgij chas peresliduvav Bertu ta direktor virishiv vidrahuvati jogo zi shkoli naprikinci vipusknogo roku Pislya pohovannya divchini Sajmon rozpoviv tovarishu sho zminiv svoyi poglyadi na zhittya i takozh stav idealistom U vidchayi Yan Erik pishov z domu j oselivsya v kvartiri Berti Do nogo prijshov direktor shob vmoviti prodovzhuvati zhittya Piznishe tudi zh prijshov Kaligula v poshukah proshennya Vin rozpoviv hlopcevi pro svoyu hvorobu ta Yan Erik pishov iz kvartiri Uchitel krichav jomu vslid shob Yan Erik ne lishav jogo samotnim Istoriya stvorennyaAvtor scenariyu Ingmar Bergman zgaduye Ulitku pislya skladannya shkilnogo vipusknogo ispitu ya nacherkav u sinomu bloknoti opovidannya pro ostannij rik u shkoli Ce opovidannya ya vzyav z soboyu do pansionatu sv kudi en napravila mene dlya napisannya chergovogo scenariyu Rankami ya sidiv za svoyeyu rabskoyu praceyu a vechorami pisav Ckuvannya Takim chinom ya zdav odrazu dva scenariyi Pislya chogo nastalo velike ta do bolyu znajome movchannya Nichogo ne vidbuvalosya doki Gustaf Mulander yak viyavilosya vipadkovo ne prochitav Ckuvannya Vin napisav Karlu Andersu Dyumlingu ochilniku SF u 1942 roci sho v cij istoriyi okrim ryadu ogidnih vidrazlivih epizodiv ye nemalo veselogo ta pravdivogo Na dumku Mulandera Ckuvannya potribno bulo vzyati do virobnictva Stina Bergman pokazala meni jogo vidguk m yako dokoryayuchi za potyag do riznomanitnih pohmurih zhahiv Inodi ti nagaduyesh meni Yalmara Ya sprijnyav yiyi slova yak znak Vishih Sil Useredini mene vse tremtilo vid skromnoyi pihi Yalmar Bergman buv moyim idolom Vijshlo tak sho SF virishila vipustiti u 1944 1945 rokah osoblivu yuvilejnu seriyu strichok Firmi vipovnyuvalosya 25 rokiv Mova jshla pro stvorennya shesti visokoklasnih filmiv Sered zaproshenih dlya cogo rezhiseriv buv navit Alf Sheberg A scenariyu yakij bi jomu pidijshov ne znajshli Todi Stina Bergman i zgadala pro Ckuvannya Alf Sheberg dozvoliv Ingmaru Bergmanu doluchitisya do zjomok yak pomichniku rezhisera Za slovami Bergmana dlya nogo Ckuvannya bulo oderzhimoyu neprihovanoyu zloboyu rozpoviddyu pro muki yunosti pro strazhdannya pov yazani zi shkoloyu Prote Alf Sheberg znajshov u cij istoriyi j inshi storoni Za dopomogoyu riznomanitnih hudozhnih prijomiv vin peretvoriv yiyi na spravzhnye zhahittya Za napolyagannyam Sheberga Stig Yerrel kotrij otrimav rol Kaliguli mav grati ne pomitnogo demonichnogo bryuneta a nepokaznogo blondina Takim chinom personazh stav nagaduvati tayemnogo nacista Na dumku Bergmana same Sheberg ta Yerrel nadilili Kaligulu vnutrishnim naporom sho viznachiv hudozhnye vikonannya kartini zagalom Za zadumom scenarista Ckuvannya zakinchuvalosya tim sho usi krim golovnogo geroya uspishno skladayut vipusknij ispit Yan Erik vihodit na vulicyu v dosh Kaligula mahaye jomu rukoyu z vikna Prote takij final na studiyi nazvali zanadto sumnim tomu Bergmanu dovelosya dopisati scenu v kvartiri Berti de Yan Erik otrimuye nastanovi vid direktora lishaye na samoti Kaligulu ta vihodit nazustrich mistu v promenyah vranishnogo soncya Oskilki Sheberg na toj chas vzhe buv zajnyatij v inshih spravah doznyati epizod doruchili samomu Bergmanu Takim chinom vidbuvsya jogo rezhiserskij debyut hocha sam vin ziznayetsya sho vidnosini zi znimalnoyu grupoyu pid chas ciyeyi korotkoyi roboti u nogo sklalisya vidverto zhahlivi Zreshtoyu Ckuvannya bulo yedinim filmom yuvilejnoyi seriyi sho mav uspih Strichka takozh brala uchast u konkursnij programi 8 go Venecijskogo kinofestivalyu zmagayuchis za Velikij mizhnarodnij priz Veneciyi U golovnih rolyahStig Yerrel Kaligula vchitel latini Alf K yellin Yan Erik Vidgren Maj Zetterling Berta Olsson Olof Vinnerstrand direktor Gosta Cederlund Pippi Gugo B yerne Nilsson psihoanalitik Olav R yego mister Vidgren Marta Arbin misis Vidgren Yan Molander PetterssonDiv takozhShvedskij institut kinematografiyiPrimitkiI Bergman Glava 2 Pervye filmy Travlya Portovyj gorod Kartiny Perevod so shvedskogo A Afinogenovoj M Tallin Muzej kino Aleksandra 1997 440 s ISBN 9985 827 27 9 z dzherela 4 bereznya 2016 Venice Film Festival 1947 PosilannyaCkuvannya film na sajti Swedish Film Database angl shved