Микола Іванович Гнє́дич (Гнідич, дореф. Гнѣдичъ; 2 (13) лютого 1784, Полтава, Російська імперія — 3 (15) лютого 1833, Москва, Російська імперія) — український і російський письменник, вчений українського походження, член Російської академії (від 1811-го), член-кореспондент імператорської АН (від 1826-го), театральний діяч, статський радник (від 1828-го). Кавалер кількох орденів.
Гнєдич Микола Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Гнедич Николай Иванович | ||||
Народився | 2 (13) лютого 1784 Полтава, Російська імперія | |||
Помер | 3 (15) лютого 1833 (49 років) Москва, Російська імперія | |||
Поховання | Олександро-Невська лавра, Петербург | |||
Громадянство | Російська імперія | |||
Діяльність | поезія, драматургія | |||
Alma mater | Полтавська духовна семінарія[1][2], Харківський колегіум (1800)[2] і d | |||
Заклад | Російська національна бібліотека і Російська національна бібліотека[3] | |||
Мова творів | російська, українська | |||
Роки активності | 1802—1833 | |||
Напрямок | сентименталізм, класицизм | |||
Жанр | поема, п'єса | |||
Magnum opus | переклади Гомера та Вергілія | |||
Батько | Q119066256? | |||
Нагороди | | |||
| ||||
Гнєдич Микола Іванович у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Походив з козацького роду Гнідичів — онук котелевського сотника Петра Гнідича, син власника невеликого маєтку в Богодухівському повіті (нині Котелевського району Полтавської області).
Народився в Полтаві. Мати померла при пологах, а батько — коли Микола був дитиною. Захворівши в дитинстві на віспу, втратив праве око.
З 1793 навчався у місцевій Слов'янській семінарії, згодом у Харківському колегіумі, з 1800 у Москві, в благородному університетському пансіоні МДУ, невдовзі в університеті, котрий полишив 30 грудня 1802 (11 січня 1803) через нестачу коштів на навчання, з атестатом що давав йому змогу стати на службу колезьким реєстратором.
Цікавився літературою, писав власні вірші і перекладав твори інших письменників. Віршував російською і українською мовами. Дебютував у літературі, надрукувавши 1802-го свій переклад із трагедії [fr]. Перекладав твори В. Шекспіра, Вольтера, Ж. Расіна, Ф. Шіллера та інших авторів.
З часом став відомим в літературних колах Санкт-Петербурга, що дозволило познайомитися з графом Строгановим, тогочасним директором Імператорської бібліотеки та з Оленіним — першим помічником графа в бібліотечних справах.
Змінивши місце проживання в 1803 на Петербург, обіймав дрібні посади у різних відомствах, зокрема департаменті народної освіти, канцелярії Державної ради.
У 1805—1810 перебував на батьківщині, під час відвідин подарував власний маєток сестрі Галині. З 1811, за сприяння Оленіна, перейшов на службу до Імператорської публічної бібліотеки.
Працював над статтями з історії України, сюжетами про князів Київської Русі, звертав особливу увагу на кобзарів. Планував укласти академічний «Словарь малороссийского языка».
Серед товаришів були Глинка Федір Миколайович, Юшневський Олексій Петрович, Жуковський Василь Андрійович, Муравйов Михайло Артемович, Крилов Іван Андрійович, Батюшков Костянтин Миколайович, Рилєєв Кіндрат Федорович.
Видав поеми Олександра Пушкіна «Руслан и Людмила» (1820) і «Кавказский пленник» (1822).
У 1826 закінчив переклад російською мовою «Іліади» Гомера, підготував до видання наукові коментарі. Через хворобу в 1827 залишив канцелярську службу. До 1828 перебував у Одесі. У 1831 звільнився з бібліотеки (зі збереженням чину та грошового утримання). Видав зібрання власних творів «Стихотворения Н. Гнедича» (СПб., 1832).
Помер в Москві, під час курсу лікування, 15 лютого 1833. Тіло перевезене до Петербургу. Похований в Олександро-Невській лаврі.
Особисту книгозбірню (понад 1250 томів) заповів Полтавській гімназії, 2000 карбованців — церкві у Бригадирівці.
Вшанування пам'яті
Включений у скульптурний монумент «Тисячоліття Росії». На його честь створено пам'ятник і найменовано вулицю у Котельві та провулок у Полтаві.
Галерея
- Поховання М. Гнедича.
- Гнедич на пам'ятнику «Тисячоліття Росії» у Великому Новгороді
- Погруддя Гнідичу в Котельві
Коментарі
Примітки
- Лотман Ю. М. Гнедич // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 2.
- Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 3 липня 2013.
- Гнєдич Микола Іванович [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Заславський І. Я. Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : Д—К.
- П. Г. Усенко.. ГНЄДИЧ Микола Іванович // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2004. — 688 с.: іл. [ 4 квітня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gnidich Mikola Ivanovich Gnye dich Gnidich doref Gnѣdich 2 13 lyutogo 1784 17840213 Poltava Rosijska imperiya 3 15 lyutogo 1833 Moskva Rosijska imperiya ukrayinskij i rosijskij pismennik vchenij ukrayinskogo pohodzhennya chlen Rosijskoyi akademiyi vid 1811 go chlen korespondent imperatorskoyi AN vid 1826 go teatralnij diyach statskij radnik vid 1828 go Kavaler kilkoh ordeniv Gnyedich Mikola Ivanovichros Gnedich Nikolaj IvanovichNarodivsya2 13 lyutogo 1784 1784 02 13 Poltava Rosijska imperiyaPomer3 15 lyutogo 1833 1833 02 15 49 rokiv Moskva Rosijska imperiyaPohovannyaOleksandro Nevska lavra PeterburgGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistpoeziya dramaturgiyaAlma materPoltavska duhovna seminariya 1 2 Harkivskij kolegium 1800 2 i dZakladRosijska nacionalna biblioteka i Rosijska nacionalna biblioteka 3 Mova tvorivrosijska ukrayinskaRoki aktivnosti1802 1833Napryamoksentimentalizm klasicizmZhanrpoema p yesaMagnum opusperekladi Gomera ta VergiliyaBatkoQ119066256 NagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenya Orden Svyatoyi Anni 2 stupenya Gnyedich Mikola Ivanovich u VikishovishiZhittyepisPohodiv z kozackogo rodu Gnidichiv onuk kotelevskogo sotnika Petra Gnidicha sin vlasnika nevelikogo mayetku v Bogoduhivskomu poviti nini Kotelevskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Narodivsya v Poltavi Mati pomerla pri pologah a batko koli Mikola buv ditinoyu Zahvorivshi v ditinstvi na vispu vtrativ prave oko Z 1793 navchavsya u miscevij Slov yanskij seminariyi zgodom u Harkivskomu kolegiumi z 1800 u Moskvi v blagorodnomu universitetskomu pansioni MDU nevdovzi v universiteti kotrij polishiv 30 grudnya 1802 11 sichnya 1803 cherez nestachu koshtiv na navchannya z atestatom sho davav jomu zmogu stati na sluzhbu kolezkim reyestratorom Cikavivsya literaturoyu pisav vlasni virshi i perekladav tvori inshih pismennikiv Virshuvav rosijskoyu i ukrayinskoyu movami Debyutuvav u literaturi nadrukuvavshi 1802 go svij pereklad iz tragediyi fr Perekladav tvori V Shekspira Voltera Zh Rasina F Shillera ta inshih avtoriv Z chasom stav vidomim v literaturnih kolah Sankt Peterburga sho dozvolilo poznajomitisya z grafom Stroganovim togochasnim direktorom Imperatorskoyi biblioteki ta z Oleninim pershim pomichnikom grafa v bibliotechnih spravah Zminivshi misce prozhivannya v 1803 na Peterburg obijmav dribni posadi u riznih vidomstvah zokrema departamenti narodnoyi osviti kancelyariyi Derzhavnoyi radi U 1805 1810 perebuvav na batkivshini pid chas vidvidin podaruvav vlasnij mayetok sestri Galini Z 1811 za spriyannya Olenina perejshov na sluzhbu do Imperatorskoyi publichnoyi biblioteki Pracyuvav nad stattyami z istoriyi Ukrayini syuzhetami pro knyaziv Kiyivskoyi Rusi zvertav osoblivu uvagu na kobzariv Planuvav uklasti akademichnij Slovar malorossijskogo yazyka Sered tovarishiv buli Glinka Fedir Mikolajovich Yushnevskij Oleksij Petrovich Zhukovskij Vasil Andrijovich Muravjov Mihajlo Artemovich Krilov Ivan Andrijovich Batyushkov Kostyantin Mikolajovich Rilyeyev Kindrat Fedorovich Vidav poemi Oleksandra Pushkina Ruslan i Lyudmila 1820 i Kavkazskij plennik 1822 U 1826 zakinchiv pereklad rosijskoyu movoyu Iliadi Gomera pidgotuvav do vidannya naukovi komentari Cherez hvorobu v 1827 zalishiv kancelyarsku sluzhbu Do 1828 perebuvav u Odesi U 1831 zvilnivsya z biblioteki zi zberezhennyam chinu ta groshovogo utrimannya Vidav zibrannya vlasnih tvoriv Stihotvoreniya N Gnedicha SPb 1832 Pomer v Moskvi pid chas kursu likuvannya 15 lyutogo 1833 Tilo perevezene do Peterburgu Pohovanij v Oleksandro Nevskij lavri Osobistu knigozbirnyu ponad 1250 tomiv zapoviv Poltavskij gimnaziyi 2000 karbovanciv cerkvi u Brigadirivci Vshanuvannya pam yatiVklyuchenij u skulpturnij monument Tisyacholittya Rosiyi Na jogo chest stvoreno pam yatnik i najmenovano vulicyu u Kotelvi ta provulok u Poltavi GalereyaPohovannya M Gnedicha Gnedich na pam yatniku Tisyacholittya Rosiyi u Velikomu Novgorodi Pogruddya Gnidichu v KotelviKomentariU starij rosijskij orfografiyi ta deyakih ukrayinskih pravopisnih sistemah XIX stolittya prizvishe pisalosya yak Gnѣdich de litera ѣ vidpovidno do rosijskogo chitannya vimovlyalasya yak ye a vidpovidno do ukrayinskogo yak i Napisannya ros Gnedich ta ukr Gnyedich zasvidchene v dzherelah periodu SRSR PrimitkiLotman Yu M Gnedich Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 2 d Track Q360084d Track Q649d Track Q4239850 Russkij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov N P Chulkov N D Chechulin i dr SPb Moskva d Track Q4517914d Track Q656d Track Q4515376d Track Q649d Track Q1963546d Track Q15074489d Track Q1960551 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2013 Procitovano 3 lipnya 2013 Gnyedich Mikola Ivanovich 17 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 DzherelaZaslavskij I Ya Ukrayinska literaturna enciklopediya V 5 t redkol I O Dzeverin vidpovid red ta in K Golov red URE im M P Bazhana 1990 T 2 D K P G Usenko GNYeDICh Mikola Ivanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 2 G D Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2004 688 s il 4 kvitnya 2013 u Wayback Machine