Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мико́ла Фе́дорович Гамалі́я (5 (17) лютого 1859, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — 29 березня 1949, Москва, СРСР) — мікробіолог і епідеміолог, почесний академік Академії Наук СРСР (з 1940 року), заслужений діяч науки (з 1934 року). Лауреат Сталінської премії (1943 рік). Походив з давнього українського козацького роду Гамалії.
| Микола Федорович Гамалія | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Народився | 5 (17) лютого 1859 або 1859[1] Одеса, Херсонська губернія  Російська імперія | ||||
| Помер | 29 березня 1949 або 1949[1] Москва, Російська РФСР,  СРСР | ||||
| Поховання | Новодівичий цвинтар | ||||
| Країна | СРСР Російська імперія | ||||
| Національність | Українець | ||||
| Місце проживання | Одеса → Париж → Санкт-Петербург → Москва | ||||
| Діяльність | медицина, мікробіологія, вірусологія, епідеміологія | ||||
| Галузь | мікробіологія, епідеміологія, медицина і вірусологія | ||||
| Відомий завдяки | значний теоретичний і практичний внесок у розв'язання проблем імунітету, розробка вчення про дезінфекцію та системи її практичних заходів | ||||
| Alma mater | Новоросійський університет, Петербурзька військово-медична академія | ||||
| Науковий ступінь | доктор медицини | ||||
| Вчене звання | d | ||||
| Науковий керівник | Луї Пастер | ||||
| Вчителі | Мечников Ілля Ілліч | ||||
| Знання мов | російська | ||||
| Членство | Академія наук СРСР | ||||
| Титул | заслужений діяч науки (1934) | ||||
| Рід | Гамалії | ||||
| Батько | Q123053083? | ||||
| Нагороди |
| ||||
 | |||||
| |||||
Життєпис
Перші роки
Микола Федорович Гамалія народився 5 (17) лютого 1859 року в Одесі. Його дід, Михайло Леонтійович Гамалія, був лікарем, що написав у 1789 році монографію про сибірку.
Микола Гамалія закінчив Новоросійський університет (нині — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) у 1880 році, а у 1883 році й Петербурзьку військово-медичну академію. Після навчання повернувся до Одеси, де почав працювати в лікарні Йосипа Йосиповича Мочутковського. Працюючи, одним з перших у Російській імперії почав розвивати вітчизняну бактеріологію. У 1885 році на конкурсній основі Миколу Гамалію обрали для відрядження до Парижа у лабораторію Луї Пастера для поглиблення досвіду в галузі бактеріології.
Заснування першої бактеріологічної станції
Приїхавши до Парижа протягом року він вивчав у лабораторії Луї Пастера сказ. Вивчивши метод приготування вакцини і методику вакцинації проти сказу, Гамалія повернувся в Одесу і незабаром почав вакцинувати піддослідних тварин, зокрема кролів, у новоствореній міській лабораторії, що її засновниками і керівниками були сам Микола Гамалія та Ілля Ілліч Мечников. Однак, це була лише лабораторія, основним завданням якої було здійснення науково-дослідної роботи.
Саме в цих питаннях — практичного застосування вакцинації, М. Гамалія розходився в поглядах з Луї Пастером. На думку останнього, відкривати пункти вакцинації проти сказу в інших містах і державах було нераціональним, навіть небезпечним для самої ідеї вакцинації, адже недодержання суворої дисципліни у приготуванні вакцини здатне спричинити дискредитацію самої її ідеї, яка і без того піддавалася нищівній критиці. Крім того, французький вчений був переконаний, що ефект вакцинації не залежить від часу щеплення.
Оскільки пастерівська лабораторія була єдиною в своєму роді, в Париж з'їздилися люди, що потерпали від сказу з усіх куточків Франції, а також з-за кордону. Причому невдовзі наочним став факт, що пізніші вакцинування не завжди дають результат, і статистика летальних випадків продовжувала рости, чим не забарилися скористатися противники Луї Пастера.
Показовою є доля групи російських селян з містечка Білім Смоленської губернії Росії, які на самому початку травня 1886 року були покусані вовком, і на зібрані благочинні гроші (це зайняло деякий час) вирушили до Парижа, де 14 травня їм зробили вакцинацію. Із 19 провакцинованих троє загинули. В той же час до Парижа приїхало ще 16 чоловік із Росії (з Орловської та Володимирської губерній), укушених скаженими собаками. Всім їм було зроблено вчасне щеплення, і летальних випадків не було зареєстровано.
Ці та подібні до них випадки привели Пастера не лише до розуміння того, що ураження через укуси вовків було сильнішим за ураження після укусів собак, але й спонукали до створення розгалуженої мережі пунктів вакцинації, що забезпечила б своєчасне щеплення проти сказу.
У цьому ж році (1886) за сприяння Пастера М. Ф. Гамалія заснував разом з І. І. Мечниковим і Я. Ю. Бардахом першу в Російській імперії (і другу у світі) бактеріологічну станцію і вперше в Росії здійснив вакцинацію людей проти сказу.
За перші 3 роки своєї діяльності Одеська станція зробила вакцинацію приблизно 1500 людям, які нагально потребували їх. Смертність становила близько 2,5 %, але з вдосконаленням методу знизилась до 0,61 %.
У 1887 році активізувалась консервативна критика щодо Луї Пастера та його методів профілактики — його піддали жорсткій обструкції на засіданні Паризької медичної академії. У результаті було створено спеціальну комісію з перевірки пастерівського методу у Великій Британії на чолі з відомим професором Педжетом. Саме накопичений на цей час досвід роботи Одеської бактеріологічної станції та переконлива статистика її успішних вакцинувань дали змогу організувати впевнений захист новаторських ідеї бактеріологів. З неспростовними доказами ефективності вакцинації проти сказу на руках М. Гамалія виїхав до Англії, де виступив на засіданні комісії на захист Луї Пастера.
Саме так протягом п'яти років Микола Гамалія, постійно перебуваючи між Парижем і Одесою, допомагав Пастеру у боротьбі з реакційними науковцями і набував неоціненного теоретичного і практичного досвіду.
Практика вакцинації в Одесі, поглиблені наукові пошуки Миколи Федоровича Гамалії і його співробітника доктора Я. Ю. Бардаха дали підстави вченим повністю підтвердити принципи пастерівського методу. М. Гамалія писав:
 | Я висунув сильні аргументи на користь пастерівського методу на основі досвіду одеської станції, а також навів нищівну критику дослідів і статистичних викладок противників. |  |
Подальша наукова і практична діяльність в Одесі (1892—1912 роки)
У 1892 році, повернувшись до Росії, захистив докторську дисертацію «Етіологія холери з точки зору експериментальної патології» (опубліковано у 1893 році).
З 1899 по 1908 роках був директором заснованого ним Бактеріологічного інституту в Одесі. У рамках його діяльності вивчав роль корабельних пацюків у поширенні хвороби, а протягом 1901—02 років керував протиепідемічними заходами під час спалаху чуми в Одесі — організував ефективну всеосяжну дератизацію. У наступні роки вів боротьбу з холерою на півдні Росії. У 1908 році першим довів, що епідемічний висипний тиф передають людям воші. Багато працював з профілактики різних тифів, холери, натуральної віспи, інших інфекційних захворювань. У 1910 році вперше обґрунтував значення дезінсекції з метою ліквідації епідемічного висипного тифу. Протягом 1910–13 років М. Ф. Гамалія видавав і редагував часопис «Гігієна і санітарія».
Наукова кар'єра у Санкт-Петербурзі та Москві (1912—1949 рр.)
У 1912 році М. Ф. Гамалія переїхав на постійне проживання і роботу до Санкт-Петербурга. Протягом 1912–1928 років керував Петербурзьким (Петроградським) інститутом імені Едуарда Дженнера, який займався вакцинацією проти натуральної віспи. За ініціативою М. Ф. Гамалії і за допомогою розробленого ним методу приготування віспової вакцини у 1918 році в Петрограді влада ввела загальне віспощеплення, потім прийняте по всій країні, згідно з декретом від 10 квітня 1919 року, підписаного Леніном. У 1918–19 роках М. Ф. Гамалія вивчав методи приготування вакцини від висипного тифу.
Протягом 1930–1938 років М. Ф. Гамалія — науковий керівник Центрального інституту епідеміології і мікробіології в Москві (цей заклад на сьогодні носить його ім'я). З 1938 року до кінця життя М. Гамалія професор кафедри мікробіології 2-го Московського медичного інституту, а з 1939 року — завідувач лабораторією інституту епідеміології та мікробіології АМН СРСР.
З 1939 року М. Ф. Гамалія — Голова, згодом — Почесний голова Всесоюзного товариства мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів.
Протягом останніх років життя вчений розробляв питання загальної імунології, вірусології, вивчав грип (у 1942 році ним представлений метод профілактики грипу шляхом обробки слизової оболонки носа препаратами олеїнової кислоти), інтенсивно опрацьовував проблему специфічного лікування туберкульозу.
Микола Федорович Гамалія помер у Москві 29 березня 1949 року.
Наукова спадщина
Микола Федорович Гамалія — автор більше 300 наукових робіт, значна частина яких присвячена проблематиці сказу і холери. У 1954—1956 роках вийшло друком шеститомне зібрання наукових праць М. Ф. Гамалії.
Науковець є творцем і активним популяризатором так званого інтенсивного методу вакцинації — він розробив і застосував на практиці план заходів щодо боротьби з епідеміями на місцях. Активно боровся з епідеміями завізної чуми в Одесі на початку XX століття, холери на Донбасі, в Закавказзі та на Поволжі, епідемічного висипного тифу в Петербурзі. М. Ф. Гамалія проявив велику мужність лікаря і науковця, поставивши деякі досліди на собі. Це було тоді, коли ставало ясно, що до тяжкохворих слід застосовувати інтенсивне лікування.
У 1888 році Гамалія відкрив холероподібний пташиний вібріон (мечниковський вібріон) — збудник холероподібного захворювання птахів і представив відповідну протихолерну вакцину. До 90-х років XIX ст. відносять його праці з загальної патології.
У 1894–96 роках Гамалія описав явища так званого гетероморфізму бактерій, це відкриття випередило сучасне вчення про L-форми. М. Гамалія вперше висунув положення про існування прихованих форм інфекції — ще у 1899 році науковець висловив думку про «невидимих мікробів», як збудників раку, вірусної теорії раку він дотримувався до кінця свого життя.
Науковець виховав цілу плеяду мікробіологів, які своїми працями і відкриттями уславили ім'я свого вчителя.
М. Ф. Гамалія отримав Державну премію (1943), нагороджений двома Орденами Леніна, Орденом Червоного Прапора.
Вшанування пам'яті
У місті Буча є вулиця Миколи Гамалія.
Посилання
- Гамалія Микола Федорович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Калита Василь «Династії лікарів і вчених Гамаліїв — 420 років. Хроніка життя трьох поколінь.» // стаття у «Здоров'я. Медична газета», ч. 9 за травень 2006 року [ 31 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Біографія М. Ф. Гамалії на вебсторінці Російському НДІ епідеміології і мікробіології ім. М. Ф. Гамалії [ 5 липня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гамалія М. Ф. у БСЭ (Великій Радянській Енциклопедії) [ 4 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
Примітки
- Catalog of the German National Library
Джерела та література
- Сарбей В. Г. Гамалія Микола Федорович // ст. у Енциклопедія історії України. — Том 2. — К.: Наукова думка, 2004. — С. 47.
- Віталій Абліцов Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — С. 436.
- Миленушкин Ю. И. Н. Ф. Гамалея. — М., 1967. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Gamaliya Miko la Fe dorovich Gamali ya 5 17 lyutogo 1859 18590217 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya 29 bereznya 1949 Moskva SRSR mikrobiolog i epidemiolog pochesnij akademik Akademiyi Nauk SRSR z 1940 roku zasluzhenij diyach nauki z 1934 roku Laureat Stalinskoyi premiyi 1943 rik Pohodiv z davnogo ukrayinskogo kozackogo rodu Gamaliyi Mikola Fedorovich GamaliyaNarodivsya 5 17 lyutogo 1859 abo 1859 1 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 29 bereznya 1949 1949 03 29 abo 1949 1 Moskva Rosijska RFSR SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnist UkrayinecMisce prozhivannya Odesa Parizh Sankt Peterburg MoskvaDiyalnist medicina mikrobiologiya virusologiya epidemiologiyaGaluz mikrobiologiya epidemiologiya medicina i virusologiyaVidomij zavdyaki znachnij teoretichnij i praktichnij vnesok u rozv yazannya problem imunitetu rozrobka vchennya pro dezinfekciyu ta sistemi yiyi praktichnih zahodivAlma mater Novorosijskij universitet Peterburzka vijskovo medichna akademiyaNaukovij stupin doktor mediciniVchene zvannya dNaukovij kerivnik Luyi PasterVchiteli Mechnikov Illya IllichZnannya mov rosijskaChlenstvo Akademiya nauk SRSRTitul zasluzhenij diyach nauki 1934 Rid GamaliyiBatko Q123053083 NagorodiGerb Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPershi roki Mikola Fedorovich Gamaliya narodivsya 5 17 lyutogo 1859 18590217 roku v Odesi Jogo did Mihajlo Leontijovich Gamaliya buv likarem sho napisav u 1789 roci monografiyu pro sibirku Mikola Gamaliya zakinchiv Novorosijskij universitet nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova u 1880 roci a u 1883 roci j Peterburzku vijskovo medichnu akademiyu Pislya navchannya povernuvsya do Odesi de pochav pracyuvati v likarni Josipa Josipovicha Mochutkovskogo Pracyuyuchi odnim z pershih u Rosijskij imperiyi pochav rozvivati vitchiznyanu bakteriologiyu U 1885 roci na konkursnij osnovi Mikolu Gamaliyu obrali dlya vidryadzhennya do Parizha u laboratoriyu Luyi Pastera dlya pogliblennya dosvidu v galuzi bakteriologiyi Zasnuvannya pershoyi bakteriologichnoyi stanciyi Priyihavshi do Parizha protyagom roku vin vivchav u laboratoriyi Luyi Pastera skaz Vivchivshi metod prigotuvannya vakcini i metodiku vakcinaciyi proti skazu Gamaliya povernuvsya v Odesu i nezabarom pochav vakcinuvati piddoslidnih tvarin zokrema kroliv u novostvorenij miskij laboratoriyi sho yiyi zasnovnikami i kerivnikami buli sam Mikola Gamaliya ta Illya Illich Mechnikov Odnak ce bula lishe laboratoriya osnovnim zavdannyam yakoyi bulo zdijsnennya naukovo doslidnoyi roboti Same v cih pitannyah praktichnogo zastosuvannya vakcinaciyi M Gamaliya rozhodivsya v poglyadah z Luyi Pasterom Na dumku ostannogo vidkrivati punkti vakcinaciyi proti skazu v inshih mistah i derzhavah bulo neracionalnim navit nebezpechnim dlya samoyi ideyi vakcinaciyi adzhe nedoderzhannya suvoroyi disciplini u prigotuvanni vakcini zdatne sprichiniti diskreditaciyu samoyi yiyi ideyi yaka i bez togo piddavalasya nishivnij kritici Krim togo francuzkij vchenij buv perekonanij sho efekt vakcinaciyi ne zalezhit vid chasu sheplennya Oskilki pasterivska laboratoriya bula yedinoyu v svoyemu rodi v Parizh z yizdilisya lyudi sho poterpali vid skazu z usih kutochkiv Franciyi a takozh z za kordonu Prichomu nevdovzi naochnim stav fakt sho piznishi vakcinuvannya ne zavzhdi dayut rezultat i statistika letalnih vipadkiv prodovzhuvala rosti chim ne zabarilisya skoristatisya protivniki Luyi Pastera Pokazovoyu ye dolya grupi rosijskih selyan z mistechka Bilim Smolenskoyi guberniyi Rosiyi yaki na samomu pochatku travnya 1886 roku buli pokusani vovkom i na zibrani blagochinni groshi ce zajnyalo deyakij chas virushili do Parizha de 14 travnya yim zrobili vakcinaciyu Iz 19 provakcinovanih troye zaginuli V toj zhe chas do Parizha priyihalo she 16 cholovik iz Rosiyi z Orlovskoyi ta Volodimirskoyi gubernij ukushenih skazhenimi sobakami Vsim yim bulo zrobleno vchasne sheplennya i letalnih vipadkiv ne bulo zareyestrovano Ci ta podibni do nih vipadki priveli Pastera ne lishe do rozuminnya togo sho urazhennya cherez ukusi vovkiv bulo silnishim za urazhennya pislya ukusiv sobak ale j sponukali do stvorennya rozgaluzhenoyi merezhi punktiv vakcinaciyi sho zabezpechila b svoyechasne sheplennya proti skazu U comu zh roci 1886 za spriyannya Pastera M F Gamaliya zasnuvav razom z I I Mechnikovim i Ya Yu Bardahom pershu v Rosijskij imperiyi i drugu u sviti bakteriologichnu stanciyu i vpershe v Rosiyi zdijsniv vakcinaciyu lyudej proti skazu Za pershi 3 roki svoyeyi diyalnosti Odeska stanciya zrobila vakcinaciyu priblizno 1500 lyudyam yaki nagalno potrebuvali yih Smertnist stanovila blizko 2 5 ale z vdoskonalennyam metodu znizilas do 0 61 U 1887 roci aktivizuvalas konservativna kritika shodo Luyi Pastera ta jogo metodiv profilaktiki jogo piddali zhorstkij obstrukciyi na zasidanni Parizkoyi medichnoyi akademiyi U rezultati bulo stvoreno specialnu komisiyu z perevirki pasterivskogo metodu u Velikij Britaniyi na choli z vidomim profesorom Pedzhetom Same nakopichenij na cej chas dosvid roboti Odeskoyi bakteriologichnoyi stanciyi ta perekonliva statistika yiyi uspishnih vakcinuvan dali zmogu organizuvati vpevnenij zahist novatorskih ideyi bakteriologiv Z nesprostovnimi dokazami efektivnosti vakcinaciyi proti skazu na rukah M Gamaliya viyihav do Angliyi de vistupiv na zasidanni komisiyi na zahist Luyi Pastera Same tak protyagom p yati rokiv Mikola Gamaliya postijno perebuvayuchi mizh Parizhem i Odesoyu dopomagav Pasteru u borotbi z reakcijnimi naukovcyami i nabuvav neocinennogo teoretichnogo i praktichnogo dosvidu Praktika vakcinaciyi v Odesi poglibleni naukovi poshuki Mikoli Fedorovicha Gamaliyi i jogo spivrobitnika doktora Ya Yu Bardaha dali pidstavi vchenim povnistyu pidtverditi principi pasterivskogo metodu M Gamaliya pisav Ya visunuv silni argumenti na korist pasterivskogo metodu na osnovi dosvidu odeskoyi stanciyi a takozh naviv nishivnu kritiku doslidiv i statistichnih vikladok protivnikiv Podalsha naukova i praktichna diyalnist v Odesi 1892 1912 roki U 1892 roci povernuvshis do Rosiyi zahistiv doktorsku disertaciyu Etiologiya holeri z tochki zoru eksperimentalnoyi patologiyi opublikovano u 1893 roci Z 1899 po 1908 rokah buv direktorom zasnovanogo nim Bakteriologichnogo institutu v Odesi U ramkah jogo diyalnosti vivchav rol korabelnih pacyukiv u poshirenni hvorobi a protyagom 1901 02 rokiv keruvav protiepidemichnimi zahodami pid chas spalahu chumi v Odesi organizuvav efektivnu vseosyazhnu deratizaciyu U nastupni roki viv borotbu z holeroyu na pivdni Rosiyi U 1908 roci pershim doviv sho epidemichnij visipnij tif peredayut lyudyam voshi Bagato pracyuvav z profilaktiki riznih tifiv holeri naturalnoyi vispi inshih infekcijnih zahvoryuvan U 1910 roci vpershe obgruntuvav znachennya dezinsekciyi z metoyu likvidaciyi epidemichnogo visipnogo tifu Protyagom 1910 13 rokiv M F Gamaliya vidavav i redaguvav chasopis Gigiyena i sanitariya Naukova kar yera u Sankt Peterburzi ta Moskvi 1912 1949 rr U 1912 roci M F Gamaliya pereyihav na postijne prozhivannya i robotu do Sankt Peterburga Protyagom 1912 1928 rokiv keruvav Peterburzkim Petrogradskim institutom imeni Eduarda Dzhennera yakij zajmavsya vakcinaciyeyu proti naturalnoyi vispi Za iniciativoyu M F Gamaliyi i za dopomogoyu rozroblenogo nim metodu prigotuvannya vispovoyi vakcini u 1918 roci v Petrogradi vlada vvela zagalne visposheplennya potim prijnyate po vsij krayini zgidno z dekretom vid 10 kvitnya 1919 roku pidpisanogo Leninom U 1918 19 rokah M F Gamaliya vivchav metodi prigotuvannya vakcini vid visipnogo tifu Protyagom 1930 1938 rokiv M F Gamaliya naukovij kerivnik Centralnogo institutu epidemiologiyi i mikrobiologiyi v Moskvi cej zaklad na sogodni nosit jogo im ya Z 1938 roku do kincya zhittya M Gamaliya profesor kafedri mikrobiologiyi 2 go Moskovskogo medichnogo institutu a z 1939 roku zaviduvach laboratoriyeyu institutu epidemiologiyi ta mikrobiologiyi AMN SRSR Z 1939 roku M F Gamaliya Golova zgodom Pochesnij golova Vsesoyuznogo tovaristva mikrobiologiv epidemiologiv ta infekcionistiv Protyagom ostannih rokiv zhittya vchenij rozroblyav pitannya zagalnoyi imunologiyi virusologiyi vivchav grip u 1942 roci nim predstavlenij metod profilaktiki gripu shlyahom obrobki slizovoyi obolonki nosa preparatami oleyinovoyi kisloti intensivno opracovuvav problemu specifichnogo likuvannya tuberkulozu Mikola Fedorovich Gamaliya pomer u Moskvi 29 bereznya 1949 roku Konvert Ukrposhti prisvyachenij M Gamaliyi Naukova spadshinaMikola Fedorovich Gamaliya avtor bilshe 300 naukovih robit znachna chastina yakih prisvyachena problematici skazu i holeri U 1954 1956 rokah vijshlo drukom shestitomne zibrannya naukovih prac M F Gamaliyi Naukovec ye tvorcem i aktivnim populyarizatorom tak zvanogo intensivnogo metodu vakcinaciyi vin rozrobiv i zastosuvav na praktici plan zahodiv shodo borotbi z epidemiyami na miscyah Aktivno borovsya z epidemiyami zaviznoyi chumi v Odesi na pochatku XX stolittya holeri na Donbasi v Zakavkazzi ta na Povolzhi epidemichnogo visipnogo tifu v Peterburzi M F Gamaliya proyaviv veliku muzhnist likarya i naukovcya postavivshi deyaki doslidi na sobi Ce bulo todi koli stavalo yasno sho do tyazhkohvorih slid zastosovuvati intensivne likuvannya U 1888 roci Gamaliya vidkriv holeropodibnij ptashinij vibrion mechnikovskij vibrion zbudnik holeropodibnogo zahvoryuvannya ptahiv i predstaviv vidpovidnu protiholernu vakcinu Do 90 h rokiv XIX st vidnosyat jogo praci z zagalnoyi patologiyi U 1894 96 rokah Gamaliya opisav yavisha tak zvanogo geteromorfizmu bakterij ce vidkrittya viperedilo suchasne vchennya pro L formi M Gamaliya vpershe visunuv polozhennya pro isnuvannya prihovanih form infekciyi she u 1899 roci naukovec visloviv dumku pro nevidimih mikrobiv yak zbudnikiv raku virusnoyi teoriyi raku vin dotrimuvavsya do kincya svogo zhittya Naukovec vihovav cilu pleyadu mikrobiologiv yaki svoyimi pracyami i vidkrittyami uslavili im ya svogo vchitelya M F Gamaliya otrimav Derzhavnu premiyu 1943 nagorodzhenij dvoma Ordenami Lenina Ordenom Chervonogo Prapora Vshanuvannya pam yatiU misti Bucha ye vulicya Mikoli Gamaliya PosilannyaGamaliya Mikola Fedorovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kalita Vasil Dinastiyi likariv i vchenih Gamaliyiv 420 rokiv Hronika zhittya troh pokolin stattya u Zdorov ya Medichna gazeta ch 9 za traven 2006 roku 31 sichnya 2010 u Wayback Machine ros Biografiya M F Gamaliyi na vebstorinci Rosijskomu NDI epidemiologiyi i mikrobiologiyi im M F Gamaliyi 5 lipnya 2008 u Wayback Machine ros Gamaliya M F u BSE Velikij Radyanskij Enciklopediyi 4 grudnya 2008 u Wayback Machine ros PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686Dzherela ta literaturaSarbej V G Gamaliya Mikola Fedorovich st u Enciklopediya istoriyi Ukrayini Tom 2 K Naukova dumka 2004 S 47 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 S 436 Milenushkin Yu I N F Gamaleya M 1967 ros