Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Професор Васи́ль Ка́рлович На́длер (нар. 15 грудня 1840, Харків, Російська імперія — пом. 31 березня 1894, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — історик і педагог Російської імперії, доктор наук. Працював в Імператорському Харківському університеті та Імператорському Новоросійському університеті.
| Василь Надлер | |
|---|---|
| рос. Василий Карлович Надлер | |
 | |
| Народився | 15 грудня 1840 Харків, Російська імперія |
| Помер | 31 березня 1894 (53 роки) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Поховання | Перший Християнський цвинтар |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет |
| Галузь | історія, краєзнавство |
| Заклад | Імператорський Харківський університет, Імператорський Новоросійський університет |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Відомі учні | Буцинський Петро Микитович Вязигін Андрій Сергійович |
| Аспіранти, докторанти | Буцинський Петро Микитович Вязигін Андрій Сергійович |
| Діти | троє дітей |
| Нагороди |   |
 Роботи у Вікіджерелах | |
Життєпис
Перші роки
Василь Карлович Надлер народився 15 грудня 1840 року в українському місті Харків, що на той час входило до складу однойменної губернії Російської імперії. Початкову освіту отримав вдома та у приватному пансіоні. У 1857—1862 роках навчався на історико-філологічному факультеті Імператорського Харківського університету, який закінчив зі ступенем кандидата (дисертація «Сербський народ та його доля під владою турків до початку національного руху у перших роках XIX ст.»).
По закінченні викладав у навчальних закладах Харкова, одночасно працюючи над магістерською дисертацією «Прочини та перші прояви опозиції католицизму в Чехії та Західній Європі в кінці XIV й на початку XV століть». Вона була захищена у Санкт-Петербурзі у квітні 1864 року. З вересня 1864 року Василь Карлович працював на посаді приват-доцента кафедри загальної історії Імператорського Харківського університету. 3 вересня 1867 року він захистив в університеті докторську дисертацію «Адальберт Бременський, правитель Німеччини в молоді роки Генріха IV».
Кар'єра
Від початку 1868 року Надлер працював екстра-ординарним професором, а з 1870 року ординарним професором Харківського університету. У 1875—1890 роках працював деканом історико-філологічного факультету Імператорського Харківського університету. У цей же час він читав лекції на кафедрі загальної історії у період 1864—1890 років та на кафедрі російської історії у період 1876—1883 років.
З 1 січня 1891 року був призначений на посаду ординарного професора й декана історико-філологічного факультету Імператорського Новоросійського університету. Від 1891 він читав курси лекцій по кафедрі загальної історії: «Історія новітнього часу (XIX ст.)», «Історія нового часу з кінця XV до кінця XVIII ст.», «Історія середніх віків від хрестових походів», «Історія новітньої епохи (від французької революції)», «Історія середніх віків (XIV — XV ст.)», «Історія новітньої епохи (від Віденського конгресу)» тощо, вів семінарські заняття зі середньовічної історії.
12 вересня 1892 в Імператорському Новоросійському університеті урочисто відзначалося 30-річчя викладацької діяльності Василя Надлера. Від вересня 1891 він був дійсним членом Імператорського Одеського товариства історії та старожитностей, у 1893—1894 роках був членом видавничого комітету цього товариства, брав активну участь у діяльності Історико-філологічного товариства університету. Значний резонанс у місті та схвальні відгуки у пресі мали публічні його лекції на користь населенню, що голодувало через неврожай: 11 січня 1892 року в приміщення Одеської біржі на тему: «Олександр І та друга бурбонська революція», 7 та 12 березня 1893 року в актовому заді Новоросійського університету з початку історії Одеси від заснування до кінця правління Армана Емманюеля, дюка де Рішельє.
Останні роки
Перебування в Одесі ускладнювалося скрутним матеріальним становищем (на його утриманні окрім дружини було троє неповнолітніх дітей, невиліковно хвора старша донька, що змушувало вченого брати в борг значні кошти) та важким станом здоров'я — хворобою легенів та стенокардією. Василь Карлович Надлер помер 31 березня 1894 в Одесі в каюті пароплава «Цесаревич», вирушаючи за порадою лікарів до Криму. Похований у Харкові.
Був похований на Першому Християнському цвинтарі. 1937 року комуністичною владою цвинтар було зруйновано. На його місці був відкритий «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частина була передана місцевому зоопарку. Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Надлера відсутні.
Наукова діяльність
Сучасники відзначали, що для Василя Надлера, як лектора, були характерні: вільне володіння матеріалом; «рідкісний дар красномовства»; викладення студентам різних методів історичних досліджень тощо. Був дійсним членом низки наукових товариств (в тому числі й першим головою створеного 28 лютого 1877 при Імператорському Харківському університеті історико-філологічного товариства) співробітничав з низкою періодичних видань, читав публічні лекції.
Наукові інтереси відрізнялися вражаючою різноманітністю. В харківський період його творчості слід відзначити п'ятитомну працю «Олександр І та ідея священного союзу», другий том якої 1886 року був презентований міністром освіти царю Олександру III й останній висловив автору «душевну вдячність» (цей факт, як особлива заслуга, був відзначений у формулярному списку Василя Надлера).
В Одесі, продовжуючи дослідження з вітчизняної та всесвітньої історії, зацікавився історико-краєзнавчою тематикою. На шпальтах «Одеського вісника» у 1892—1893 роках було опубліковано 9 статей з історії Одеси та краю (у редакційних публікаціях газети Василь Надлер згадувався як її «поважний співробітник») з яких чотири вийшли окремими брошурами. Серед них слід відзначити дослідження «До вивчення історії міста Одеси» — першу працю присвячену історіографії історії міста. В ній визначив себе як послідовника Володимира Яковлєва та О. Орлова, з працями яких він пов'язував народження «нового, насправді наукового напрямку в одеській історіографії». Для зазначеного напрямку він вважав характерним критичне ставлення до джерел, які використовували представники «традиційного сказання» про історію Одеси, й першочергова увага до висвітлення «внутрішньої історії» міста тобто історії її населення. Слідом за іншими істориками, вважав необґрунтованою з наукової точки зору офіційну дату заснування Одеси (за його твердженням історія Одеси була «лише природним продовженням» історії «тих поселень, які існували віддавна на її місці») й піддавав критиці політику щодо Одеси російських урядовців кінця XVIII століття.
Найзначнішим досягненням на ниві історичного краєзнавства стала праця «Одеса у перші епохи її існування», що вийшла друком навесні 1893 року, яка висвітлювала історію Одеси від античних часів до кінця правління Армана Емманюеля, дюка де Рішельє. Василь Надлер був членом Редакційного комітету зі складення опису міста до 100-річного ювілею, йому було доручено написання нарису історії міста, він же склав програму для розділу присвяченого історії міського самоврядування, над яким працював професор С. Чудновський. Однак, через смерть, Надлер не встиг завершити цю роботу.
Наукові праці
- Причины и первые проявления оппозиции католицизму в Чехии и Западной Европе в конце XIV и начале XV в. — Харьков, 1864;
- Император Александр I и идея священного союза: в 5 т. — Рига, 1886—1892;
- Лекции по истории французской революции и империи Наполеона, 1789—1815/Издание в обработке В. П. Бузескула. — Харьков, 1887;
- К изучению истории города Одессы. — Одесса, 1893;
- Одесса в первые эпохи ее существования. — Одесса, 1893;
- Инспекционная поездка Дюка де Ришелье (из прошлого Новороссийского края) // ОВ. — 1892. — 11 января, 13 января;
- Надлер В. К. Из прошлого Новороссийского края. Одесское веселье в начале настоящего века // ОВ. — 1892. — 28 января;
- Из прошлого Новороссийского края. Крымская идиллия // ОВ. — 1892. — 14 февраля, 15 февраля, 18 февраля;
- К истории Дюковского сада // ОВ. — 1892. — 18 июня, 19 июня; Нашествие и чума (эпизод из одесской старины) // ОВ. — 1892. — 6 августа, 11 августа;
- Дюк де Ришелье в лагере князя Потемкина // ОВ. — 1892. — 30 декабря, 1893. — 5 января; К изучению истории города Одессы // ОВ. — 1893. — 24 февраля; Дюк де Ришелье на Кавказе. Основание Новороссийска // ОВ. — 1893. — 2 июня, 23 июня, 24 июня.
Примітки
- Храм Всех Святых. Список захороненных людей. Сайт Церкви Всіх Святих Одеської єпархії УПЦ (МП) (рос.). Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 15 квітня 2011.
- Шевчук А. Спасти мемориал — защитить честь города // Газета «Вечерняя Одесса». — 2010. — Вип. 118—119 (9249—9250) (14 серпня). з джерела 3 червня 2016. Процитовано 2016-08-01. (рос.)
Література та джерела
- Н. О. Герасименко. Надлер Василь Карлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 159. — .
- Бузескул В. Надлер В. К.: Некролог // Записки Харьковского университета. — 1894. — Кн.2. — С. 107—109
- Визигин В. С. Надлер Василий Карлович // Историко-филологический факультет за первые 100 лет своего существования (1805—1905).Харьков, 1908. — С. 282—287
- В. К. Надлер Некролог // Одесские новости. — 1894. — 1 апреля
- Гончарук Т. Г., Яковлев В. А. В. К. Надлер //ЗООИД. — Т.18. — С. 10 — 12
- Новикова Л. В. В. К. Надлер: к биографии историка // ЗІФ. — Одеса, 1997.- Вип. 4. — С. 145—150
- Гончарук Т. Г., Новікова Л. В. Надлер Василь Карлович // ПОНУ. — Т.3. — Одеса, 2000. — С. 334—336
Посилання
- Надлер Василь Карлович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М.М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.4
 | Це незавершена стаття про історика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Profesor Vasi l Ka rlovich Na dler nar 15 grudnya 1840 18401215 Harkiv Rosijska imperiya pom 31 bereznya 1894 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya istorik i pedagog Rosijskoyi imperiyi doktor nauk Pracyuvav v Imperatorskomu Harkivskomu universiteti ta Imperatorskomu Novorosijskomu universiteti Vasil Nadlerros Vasilij Karlovich NadlerNarodivsya15 grudnya 1840 1840 12 15 Harkiv Rosijska imperiyaPomer31 bereznya 1894 1894 03 31 53 roki Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPohovannyaPershij Hristiyanskij cvintarKrayina Rosijska imperiyaDiyalnististorik vikladach universitetuAlma materImperatorskij Harkivskij universitetGaluzistoriya krayeznavstvoZakladImperatorskij Harkivskij universitet Imperatorskij Novorosijskij universitetVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor naukVidomi uchniBucinskij Petro Mikitovich Vyazigin Andrij SergijovichAspiranti doktorantiBucinskij Petro Mikitovich Vyazigin Andrij SergijovichDititroye ditejNagorodiRoboti u VikidzherelahZhittyepisPershi roki Vasil Karlovich Nadler narodivsya 15 grudnya 1840 roku v ukrayinskomu misti Harkiv sho na toj chas vhodilo do skladu odnojmennoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Pochatkovu osvitu otrimav vdoma ta u privatnomu pansioni U 1857 1862 rokah navchavsya na istoriko filologichnomu fakulteti Imperatorskogo Harkivskogo universitetu yakij zakinchiv zi stupenem kandidata disertaciya Serbskij narod ta jogo dolya pid vladoyu turkiv do pochatku nacionalnogo ruhu u pershih rokah XIX st Po zakinchenni vikladav u navchalnih zakladah Harkova odnochasno pracyuyuchi nad magisterskoyu disertaciyeyu Prochini ta pershi proyavi opoziciyi katolicizmu v Chehiyi ta Zahidnij Yevropi v kinci XIV j na pochatku XV stolit Vona bula zahishena u Sankt Peterburzi u kvitni 1864 roku Z veresnya 1864 roku Vasil Karlovich pracyuvav na posadi privat docenta kafedri zagalnoyi istoriyi Imperatorskogo Harkivskogo universitetu 3 veresnya 1867 roku vin zahistiv v universiteti doktorsku disertaciyu Adalbert Bremenskij pravitel Nimechchini v molodi roki Genriha IV Kar yera Vid pochatku 1868 roku Nadler pracyuvav ekstra ordinarnim profesorom a z 1870 roku ordinarnim profesorom Harkivskogo universitetu U 1875 1890 rokah pracyuvav dekanom istoriko filologichnogo fakultetu Imperatorskogo Harkivskogo universitetu U cej zhe chas vin chitav lekciyi na kafedri zagalnoyi istoriyi u period 1864 1890 rokiv ta na kafedri rosijskoyi istoriyi u period 1876 1883 rokiv Z 1 sichnya 1891 roku buv priznachenij na posadu ordinarnogo profesora j dekana istoriko filologichnogo fakultetu Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu Vid 1891 vin chitav kursi lekcij po kafedri zagalnoyi istoriyi Istoriya novitnogo chasu XIX st Istoriya novogo chasu z kincya XV do kincya XVIII st Istoriya serednih vikiv vid hrestovih pohodiv Istoriya novitnoyi epohi vid francuzkoyi revolyuciyi Istoriya serednih vikiv XIV XV st Istoriya novitnoyi epohi vid Videnskogo kongresu tosho viv seminarski zanyattya zi serednovichnoyi istoriyi 12 veresnya 1892 v Imperatorskomu Novorosijskomu universiteti urochisto vidznachalosya 30 richchya vikladackoyi diyalnosti Vasilya Nadlera Vid veresnya 1891 vin buv dijsnim chlenom Imperatorskogo Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej u 1893 1894 rokah buv chlenom vidavnichogo komitetu cogo tovaristva brav aktivnu uchast u diyalnosti Istoriko filologichnogo tovaristva universitetu Znachnij rezonans u misti ta shvalni vidguki u presi mali publichni jogo lekciyi na korist naselennyu sho goloduvalo cherez nevrozhaj 11 sichnya 1892 roku v primishennya Odeskoyi birzhi na temu Oleksandr I ta druga burbonska revolyuciya 7 ta 12 bereznya 1893 roku v aktovomu zadi Novorosijskogo universitetu z pochatku istoriyi Odesi vid zasnuvannya do kincya pravlinnya Armana Emmanyuelya dyuka de Rishelye Ostanni roki Perebuvannya v Odesi uskladnyuvalosya skrutnim materialnim stanovishem na jogo utrimanni okrim druzhini bulo troye nepovnolitnih ditej nevilikovno hvora starsha donka sho zmushuvalo vchenogo brati v borg znachni koshti ta vazhkim stanom zdorov ya hvoroboyu legeniv ta stenokardiyeyu Vasil Karlovich Nadler pomer 31 bereznya 1894 v Odesi v kayuti paroplava Cesarevich virushayuchi za poradoyu likariv do Krimu Pohovanij u Harkovi Buv pohovanij na Pershomu Hristiyanskomu cvintari 1937 roku komunistichnoyu vladoyu cvintar bulo zrujnovano Na jogo misci buv vidkritij Park Illicha z rozvazhalnimi atrakcionami a chastina bula peredana miscevomu zooparku Nini dostemenno vidomo lishe pro deyaki perepohovannya zi Starogo cvintarya a dani pro perepohovannya Nadlera vidsutni Naukova diyalnistSuchasniki vidznachali sho dlya Vasilya Nadlera yak lektora buli harakterni vilne volodinnya materialom ridkisnij dar krasnomovstva vikladennya studentam riznih metodiv istorichnih doslidzhen tosho Buv dijsnim chlenom nizki naukovih tovaristv v tomu chisli j pershim golovoyu stvorenogo 28 lyutogo 1877 pri Imperatorskomu Harkivskomu universiteti istoriko filologichnogo tovaristva spivrobitnichav z nizkoyu periodichnih vidan chitav publichni lekciyi Naukovi interesi vidriznyalisya vrazhayuchoyu riznomanitnistyu V harkivskij period jogo tvorchosti slid vidznachiti p yatitomnu pracyu Oleksandr I ta ideya svyashennogo soyuzu drugij tom yakoyi 1886 roku buv prezentovanij ministrom osviti caryu Oleksandru III j ostannij visloviv avtoru dushevnu vdyachnist cej fakt yak osobliva zasluga buv vidznachenij u formulyarnomu spisku Vasilya Nadlera V Odesi prodovzhuyuchi doslidzhennya z vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi zacikavivsya istoriko krayeznavchoyu tematikoyu Na shpaltah Odeskogo visnika u 1892 1893 rokah bulo opublikovano 9 statej z istoriyi Odesi ta krayu u redakcijnih publikaciyah gazeti Vasil Nadler zgaduvavsya yak yiyi povazhnij spivrobitnik z yakih chotiri vijshli okremimi broshurami Sered nih slid vidznachiti doslidzhennya Do vivchennya istoriyi mista Odesi pershu pracyu prisvyachenu istoriografiyi istoriyi mista V nij viznachiv sebe yak poslidovnika Volodimira Yakovlyeva ta O Orlova z pracyami yakih vin pov yazuvav narodzhennya novogo naspravdi naukovogo napryamku v odeskij istoriografiyi Dlya zaznachenogo napryamku vin vvazhav harakternim kritichne stavlennya do dzherel yaki vikoristovuvali predstavniki tradicijnogo skazannya pro istoriyu Odesi j pershochergova uvaga do visvitlennya vnutrishnoyi istoriyi mista tobto istoriyi yiyi naselennya Slidom za inshimi istorikami vvazhav neobgruntovanoyu z naukovoyi tochki zoru oficijnu datu zasnuvannya Odesi za jogo tverdzhennyam istoriya Odesi bula lishe prirodnim prodovzhennyam istoriyi tih poselen yaki isnuvali viddavna na yiyi misci j piddavav kritici politiku shodo Odesi rosijskih uryadovciv kincya XVIII stolittya Najznachnishim dosyagnennyam na nivi istorichnogo krayeznavstva stala pracya Odesa u pershi epohi yiyi isnuvannya sho vijshla drukom navesni 1893 roku yaka visvitlyuvala istoriyu Odesi vid antichnih chasiv do kincya pravlinnya Armana Emmanyuelya dyuka de Rishelye Vasil Nadler buv chlenom Redakcijnogo komitetu zi skladennya opisu mista do 100 richnogo yuvileyu jomu bulo dorucheno napisannya narisu istoriyi mista vin zhe sklav programu dlya rozdilu prisvyachenogo istoriyi miskogo samovryaduvannya nad yakim pracyuvav profesor S Chudnovskij Odnak cherez smert Nadler ne vstig zavershiti cyu robotu Naukovi praci Prichiny i pervye proyavleniya oppozicii katolicizmu v Chehii i Zapadnoj Evrope v konce XIV i nachale XV v Harkov 1864 Imperator Aleksandr I i ideya svyashennogo soyuza v 5 t Riga 1886 1892 Lekcii po istorii francuzskoj revolyucii i imperii Napoleona 1789 1815 Izdanie v obrabotke V P Buzeskula Harkov 1887 K izucheniyu istorii goroda Odessy Odessa 1893 Odessa v pervye epohi ee sushestvovaniya Odessa 1893 Inspekcionnaya poezdka Dyuka de Rishele iz proshlogo Novorossijskogo kraya OV 1892 11 yanvarya 13 yanvarya Nadler V K Iz proshlogo Novorossijskogo kraya Odesskoe vesele v nachale nastoyashego veka OV 1892 28 yanvarya Iz proshlogo Novorossijskogo kraya Krymskaya idilliya OV 1892 14 fevralya 15 fevralya 18 fevralya K istorii Dyukovskogo sada OV 1892 18 iyunya 19 iyunya Nashestvie i chuma epizod iz odesskoj stariny OV 1892 6 avgusta 11 avgusta Dyuk de Rishele v lagere knyazya Potemkina OV 1892 30 dekabrya 1893 5 yanvarya K izucheniyu istorii goroda Odessy OV 1893 24 fevralya Dyuk de Rishele na Kavkaze Osnovanie Novorossijska OV 1893 2 iyunya 23 iyunya 24 iyunya PrimitkiHram Vseh Svyatyh Spisok zahoronennyh lyudej Sajt Cerkvi Vsih Svyatih Odeskoyi yeparhiyi UPC MP ros Arhiv originalu za 27 lipnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2011 Shevchuk A Spasti memorial zashitit chest goroda Gazeta Vechernyaya Odessa 2010 Vip 118 119 9249 9250 14 serpnya z dzherela 3 chervnya 2016 Procitovano 2016 08 01 ros Literatura ta dzherelaN O Gera si menko Nadler Vasil Karlovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 159 ISBN 978 966 00 1061 1 Buzeskul V Nadler V K Nekrolog Zapiski Harkovskogo universiteta 1894 Kn 2 S 107 109 Vizigin V S Nadler Vasilij Karlovich Istoriko filologicheskij fakultet za pervye 100 let svoego sushestvovaniya 1805 1905 Harkov 1908 S 282 287 V K Nadler Nekrolog Odesskie novosti 1894 1 aprelya Goncharuk T G Yakovlev V A V K Nadler ZOOID T 18 S 10 12 Novikova L V V K Nadler k biografii istorika ZIF Odesa 1997 Vip 4 S 145 150 Goncharuk T G Novikova L V Nadler Vasil Karlovich PONU T 3 Odesa 2000 S 334 336PosilannyaNadler Vasil Karlovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 4Ce nezavershena stattya pro istorika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi