Григо́рій Григо́рович Маразлі́ (грец. Γρηγόριος Μαρασλής; нар. 25 липня (6 серпня) 1831, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія — пом. 1 травня 1907, Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія) — громадський діяч Російської імперії грецького походження, колекціонер, мільйонер, таємний радник, філантроп, почесний опікун безлічі товариств. 17 років обіймав посаду одеського міського голови — більше ніж будь-хто з його попередників та наступників. За часи його управління в Одесі було побудовано численну кількість притулків та богаділень, почала працювати перша конка й паровий трамвай, а також побудовано ряд визначних пам'яток, що збереглися дотепер. Окрім того за роки життя Маразлі пожертвував сотні тисяч російських рублів на освіту та культуру.
Григорій Маразлі Γρηγόριος Μαρασλής | |||||||||||||||||||||||||||||
Фото Григорія Маразлі, 1904 рік | |||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
21 жовтня 1878 — березень 1895 | |||||||||||||||||||||||||||||
Попередник: | Микола Новосельський | ||||||||||||||||||||||||||||
Наступник: | Валер'ян Лігін (в. о.) Петро Крижановський | ||||||||||||||||||||||||||||
Народження: | 25 липня (6 серпня) 1831 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||||||||
Смерть: | 1 травня 1907 (75 років) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія | ||||||||||||||||||||||||||||
Поховання: | Грецький Свято-Троїцький собор | ||||||||||||||||||||||||||||
Національність: | грек | ||||||||||||||||||||||||||||
Країна: | Російська імперія | ||||||||||||||||||||||||||||
Релігія: | Православ'я | ||||||||||||||||||||||||||||
Освіта: | Рішельєвський ліцей | ||||||||||||||||||||||||||||
Рід: | Маразлі | ||||||||||||||||||||||||||||
Батько: | |||||||||||||||||||||||||||||
Мати: | Зоя Федорівна Феодоріді | ||||||||||||||||||||||||||||
Шлюб: | Марія Фердинандівна Кіч | ||||||||||||||||||||||||||||
Нагороди: | Список
| ||||||||||||||||||||||||||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Кавалер низки орденів Російської імперії. Зокрема, ордену Святого Олександра Невського, Імператорського ордену Святого Володимира II-го ступеня, ордену Білого Орла, ордену Святого Станіслава I ступеня та ордену Святої Анни I-го, II-го та III-го ступенів, а також кавалер грецького Великого, Великого командорського та Офіцерського хрестів ордену Спасителя. Окрім того, Григорій Маразлі кавалер Великих хрестів орденів Почесного легіону, Корони Італії, Фрідріха, ордену Меджида I та III ступенів, ордену Лева і Сонця II-го ступеня, ордену князя Данила I II ступеня, ордену Корони Сіаму та ордену Корони Румунії.
Життєпис
Походження
Григорій Григорович Маразлі народився 25 липня (6 серпня) 1831 року в українському місті Одеса, що тоді входило до складу Херсонської губернії Російської імперії. Його батьки за національністю, греки: купець першої гільдії Григорій Іванович Маразлі та дочка купця Зоя Федорівна Феодоріді. У 1803 році вони переїхали з міста Філіппополя (нині Пловдив) до Одеси. Батько займався експортуванням хлібу спочатку з Херсона, згодом з Таганрогу, а з переїздом до Одеси почав і там підприємницьку діяльність, за що згодом отримав звання почесного громадянина міста. Маразлі-старший заробив великий статок, який згодом успадкував його син. Основною причиною легкого заробітку купця стала велика потреба у хлібі в Європі через спустошувальні Наполеонівські війни. Згодом він завершив торгову діяльність й зайнявся фінансуванням водопостачання в Одесі, зокрема, молодицями та фонтанами. У сім'ї було лише 3 дитини — сини, Григорій та Іраклій (Перікл) (помер у віці 4 місяців) та донька Евридика. Можливо, це був другий шлюб Григорія Івановича, позаяк у 1821 році як при хрещенні дочки одеського купця Афродіти Іоанівни Білої у грецькій Свято-Троїцькій церкві в Одесі записана Фотина Григоріївна Маразлі, як хресна мати. Крім того, вона позначена в метриці також як дочка одеського купця. Зважаючи на велику різницю у віці Григорія Івановича та Зої Федорівни, це цілком можливо.
Початок діяльності державного службовця
Початкову освіту здобув у приватному пансіоні Кнарі. Згодом він поступив на юридичне відділення Рішельєвського ліцею. По закінченні навчального закладу у 1850 призначений чиновником у штат канцелярії кавказького намісника князя Михайла Воронцова на посаду губернського секретаря, де працював кілька років.
У 1851 призначений чиновником до штату канцелярії в IX класі без платні, в 1852 отримав чин колезького секретаря, у 1853 — чиновник VIII класу без платні, потім — титулярний радник, у 1856 — колезький асесор, в 1858, згідно з проханням, звільнений у чині надвірного радника.
У 1858-1863 перебував у відставці.
У 1863 призначений чиновником для особливих доручень VI класу канцелярії кавказького намісника поза штату з прирахуванням до «власної, його імператорської величності, канцелярії», з 1864 — колезький радник, а у 1866 звільнений за домашніми обставинами, в тому ж році призначений з відрядження до міністерства внутрішніх справ у розпорядження Новоросійського та Бессарабського генерал-губернатора Пауля Коцебу, у 1868 — статський радник, у 1869 обраний в почесні світові судді Яського судового округу.
Після служби в канцелярії намісника деякий час проживав у Парижі. Повернувшись, у 1867 присвячує себе громадській діяльності: спочатку, як гласний одеської міської думи, член міської управи (1873), старшина розряду домовласників, виконувач обов'язки міського голови (у 1871—1872, 1873 та 1875). Він продовжував просвітницьку діяльність свого батька: фінансував відкриття нових шкіл і училищ, а також видання підручників.
Міський голова
21 жовтня 1878 (за іншими даними 20 вересня) обійняв посаду міського голови, змінивши Миколу Новосельського, який пішов у відставку. Його обирали на цю посаду чотири рази поспіль, у 1881, 1885, 1889 та 1893 відповідно. Але у березні 1895, відпрацювавши половину строку, він вимушений був покинути посаду, у зв'язку із хворобою.
Уперше в Російській імперії в Одесі за управління Маразлі побудовано кінну залізницю (1881), закладено та споруджено будівлі Міського театру та Павлівської будівлі дешевих квартир (на кошти, пожертвувані П. З. Ямчитським), новий нічліжний притулок та дві їдальні біля Старого християнського цвинтаря (для будівництва яких було надано 30 000 карбованців), відкрито погруддя Олександру Пушкіну і пам'ятник-колона імператору Олександру II, споруджено комплекс лікувального закладу на Куяльницькому лимані (де на його кошти, 12 000 карбованців, у 1886 побудований барак для бідних хворих і церкву), будинок притулку відбулим покарання, відкритий притулок для дітей-сиріт, психіатричне відділення міської лікарні, лінія парового трамваю на Хаджибейський лиман, міські різниці, поля зрошування, дитячий міський сад із безкоштовними іграми і гімнастикою, хімічну лабораторію для дослідження продуктів харчування під керівництвом професора О. Веріга, відкрито так звані «криті ринки» (нині ринок «Новий Базар»), введено електроосвітлення тощо.
У січні 1895, вже у похилому віці, міський голова, у зв'язку із хворобою, покинув свою посаду, однак продовжував цікавитися міським господарством і постійно відвідував засідання думи як гласний, і надалі, аж до своєї смерті, продовжував обиратися на цю посаду. Також після відставки Маразлі залишився на державній службі як чиновник міністерства внутрішніх справ, який працює при одеському градоначальнику.
У 1878 році Григорій Григорович Маразлі вступив у виправлення обов'язків міського голови, — фінанси Одеси були в дуже жалюгідному становищі. За розписом на 1878 (рік вступу на посаду п. Маразлі) доходи міста, без напівкопійчаного збору, були перелічені в сумі 1 340 тис. карбованців, витрати були перелічені в сумі 1 617 тис. карбованців. Дефіцит являє собою значну цифру в 277 000 карбованців, але зі вступом Маразлі міський розпис істотно змінюється (за винятком 1879 року). Він представляється в думу поступово з відомим залишком, який щорічно прогресивно збільшується і досягає вже в 1888 році значної цифри в 128 тис. карбованців. За час керування Григорія Григоровича міськими справами місто прикрасився масою корисних громадських будівель… | ||
— Н. Фьодоров, «Століття Одеси», |
Діяльність Маразлі і його найближчих соратників спочатку була спрямована на зовнішні прикраси міста, за що міський голова та гласні думи піддавалися жорстокій критиці. Наприклад, за легендою, тодішній Одеський генерал-губернатор Христофор Рооп, зібравши гласних у себе вдома, заявив, маючи на увазі нещодавно зведений Олександрівський парк:
Сади влаштовувати вмієте, а чисту білизну для хворих до міської лікарні доставляти не вмієте… | ||
— Христофор Рооп, |
Меценатство
У 1874 році Григорій Маразлі звернувся до канцелярії піклувальника Одеського навчального округу з проханням розглянути програму пожертв для студентів Одеського університету. Вона була спрямована на створення більш сприятливих умов для учнів шляхом надання фінансової підтримки, найбільш потребуючим. З цією метою чиновник надав університету 10 тис. рублів . Для того, щоб цей капітал не зменшувався, мільйонер вклав гроші до банку під 6 % щорічно. Кількість бажаючих отримати допомогу не обмежувалась, а залежала від стану капіталу. Він також запропонував ввести спеціальні стипендії свого імені (першу — в 300 рублів для студентів університету, другу — в 150 рублів для студентів реального училища). Завдяки цьому у 1877 році Григорія Григоровича було обрано почесним опікуном Одеського реального училища, а в 1878 році — Сімферопольської гімназії. Але цим покровительство освіти Маразлі не обмежувалось. За роки перебування на посаді міського голови він побудував близько 40 громадських та навчальних закладів, підприємств, культурно-освітніх закладів тощо.
У 1880-ті роки одеську школу садівництва було переведено до Умані, через що постало питання про заснування нового подібного освітнього закладу. Чиновник виділив 5 з 29 десятин землі свого власного маєтку нової школи садівництва. Це дало змогу у 1886—1889 роках дві двоповерхові будівлі (в одні з яких знаходилася домова церква) та одну одноповерхову будівлю для потреб школи. Результатом стало те, що кожного року тут навчалося по 40 учнів, а під час канікул на території школи проводилася практика для вчителів сільських шкіл .
У 1865 році в Одесі було засновано . Однією з основних цілей цієї організації стало відкриття міської картинної галереї. У 1890 році одеського багатія було обрано віце-президентом товариства. Цього ж року мільйонер запропонував Міській Думі взяти у власність палац Потоцьких задля устрою там галереї, викупивши перед цим палац за 100 тис. рублів. 24 жовтня 1899 року, після переобладнання будівлі та зібрання експонатів, музей було відкрито. У цьому будинку розміщувалися громадські музеї та картинна галерея Товариства образотворчих мистецтв. Нині у цій будівлі знаходиться Одеський художній музей).
Григорій Маразлі зробив великий внесок у розвиток міської бібліотеки (нині Одеська національна наукова бібліотека). Протягом першого півстоліття існування міська публічна бібліотека не мала свого приміщення й неодноразово переїжджала з місця на місце. У 1882 році Григорій Григорович запропонував побудувати на свої кошти будинок, в якому розмістився би музей Одеського товариства історії та старожитностей (нині Одеський археологічний музей) і міська публічна бібліотека. Для цього у 1883 році їм було виділено 30 тисяч рублів, але цих коштів виявилося мало. Відсутня сума була виділена міською Думою (18 тисяч рублів). Проте, бажаючи відзначити внесок міського голови, Дума ухвалила рішення: на фронтоні побудованого будинку зробити напис: «Одеська міська публічна бібліотека. Будівля споруджена на пожертви Г. Г. Маразлі» і поставити його портрет у читальному залі. Однак рішення було виконано тільки по другому пункту.
І надалі міський голова продовжував приділяти увагу бібліотеці. У 1891 році на його кошти було куплено театральну бібліотеку (близько 3000 п'єс) одеського збирача Д. В. Ширяєва, яка мала майже всю драматичну літературу з кінця XVIII і початку XIX ст., а в 1892 році — зведено триповерхову будівлю книгосховища, що дозволило повністю зберегти книжковий фонд до того часу, коли його переведено до нової більш просторої та обладнаної для зберігання книг будівлі. У 1893 році Маразлі виділив кошти на 79, а у 1895 році — на 244 рідкісних видань XVII—XVIII століть. Після смерті мецената його племінник, Олександр Сафонов, подарував особисту бібліотеку дядька міській публічній бібліотеці. На жаль, вона не була згрупована в окремий фонд та не зберігалася. На приналежність цих книг до міського голови свідчать лише екслібриси, суперекслібриси, записи власника, а також його каталоги. Приватне зібрання грека привертало увагу не тільки одеситів, але й являло собою наукову цінність. Так у 1911 колекція була включена до каталогу приватних бібліотек Російської імперії. Особиста бібліотека Маразлі налічувала близько 10 тисяч томів, в основному, іноземних видань другої половини XIX століття, передусім французькою мовою. В колекції, між іншим, були твори Оноре де Бальзака, Генріха Гейне, Віктора Гюго, Альфонса Доде, Дюма (батька та сина), Еміля Золя, Гі де Мопассана тощо. Згідно каталогам, зробленим власником, колекція була вельми широка та ділилася на безліч категорій (філософія, право, наука, сучасна література, медицина, комерція тощо). Одним з найбільших розділів був «Історія та географія», він містив у собі дослідження, описи мандрівок, карти та понад 40 книжок про Російську імперію.
Грецькі купці займалися широкою благодійною діяльністю, спрямованою на розвиток духовної культури народів України. Так Григорій Григорович Маразлі сприяв поширенню мережі читалень. У 1899 році на його кошти було побудовано простору споруду училища із залом для читань на Слобідці. У тому ж році було закінчено побудову нової аудиторії для народного читання. На придбання земельної ділянки та будівництво було витрачено 20 тис. рублів, з яких внесло 3 тис. рублів, а решта коштів була пожертвувана Григорієм Григоровичем. Нова аудиторія для народних читань стала культурним осередком міста, який по святкових та недільних днях відвідувало до 500 осіб. Тут працювала безкоштовна бібліотека (нині Одеська бібліотека імені Франка), проводилися вечори танців та лекції, ставилися аматорські спектаклі.
Крім того, Маразлі цікавився також історією і виділяв чималі кошти для роботи Одеського товариства історії і старожитностей за що і був його членом. Відомі випадки, коли міський голова виділяв власні кошти на видання наукових праць окремих членів товариства. Наприклад, у другій половині 1880-х років до благодійника звернувся відомий історик та архівіст Аполлон Скальковський, що працював над проблемами минулого південноукраїнського регіону. Його книга, присвячена Запорізькій Січі, «История Новой Сѣчи или последняго Коша Запорожского», потребувала третього перевидання. У 1885—1886 роках за фінансової підтримки Григорія Григоровича книга втретє вийшла у світ. У передмові до книги Скальковський зазначив:
Нинішнє видання книги моєї зобов'язане освіченому, дружньому та уважному до мене, одному з членів Одеського товариства історії й старожитностей Г. Г. Маразлі, пристрасному аматору вітчизняного побутописання, який надав мені всіх необхідних коштів для виправлення, доповнення і виходу у світ історії останнього коша «Славного війська Запорізького Низового» | ||
— Аполлон Скальковський «История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского: на основании подлинных документов запорожского Сечевого Архива», |
У різні роки Григорій Григорович пожертвував: 5 тисяч рублів Маріїнському дитячому притулку, у 1892 році — 47 тисяч рублів на будівлю богадільні на Чумній горі, 1900 року подарував ділянку землі для дешевих нічліжних притулків (оцінена в 21 тисячу рублів) для «Спілки нічліжних притулків», два будинки для Грецького благодійного товариства (81 тисячу рублів, один з них — дім Філікії Етерії), фінансував будівництво барака для бідних, прибудови до Стурдзівської богодільні, двох каплиць (одна з яких знаходилася на Новому християнському цвинтарі) та заповідав 100 тисяч рублів на благодійність. На власні кошти міського голови в Одесі побудовано першу в Російській імперії бактеріологічну станцію (нині кафедра Одеського національного університету, вул. Пастера, 2), кілька богоділень, дешевих їдалень, притулків, народних училищ в місті і передмісті. Він відкрив другу жіночу гімназію, училище на Ближніх Млинах (нині вул. Шота Руставелі, 7), двокласне училище з бібліотекою на Старорізничній вулиці, школу садівництва на території свого маєтку в районі Малого Фонтану тощо. З його ініціативи було покладено початок Олександрівському парку (нині парк імені Тараса Шевченка) під час відвідування Одеси імператором Олександром II. У пам'ять покійних батьків їм був побудований храм при другій жіночої гімназії на честь святителя Григорія Богослова і святої мучениці Зої (1896).
Меценат не обмежувався на Одесі. Він будував навчальні заклади в Філіппополі (сучасний Пловдив), Константинополі, в Афінах — учительський інститут, комерційну академію та акваріум (перші пізніше увійшли до складу Афінського університету економіки та бізнесу). Крім того передав в дар Афінам 40 полотен із власного приватного зібрання картин. В Салоніках побудував Маразліївській грецький комерційний ліцей, в якому нині розташовується один з факультетів Університету Аристотеля. На острові Керкіра, на прохання його мешканців, відкрив сирітський будинок і видав на його первісне утримання 130 тисяч драхм. Також у столиці Греції Григорій Маразлі налагодив видання грецькою мовою творів російських класиків, які перекладались та готувались до друку в Одесі до початку Першої світової війни — 1 книга щомісяця.
14 квітня 1902 року іменним найвищим указом імператора, даними опікунській раді установ імператриці Марії, колишній міський голова був призначений Почесним опікуном цієї Ради по Санкт-Петербурзькій присутності. Це призначення означало найвище визнання його заслуг з благодійності.
Смерть та поховання
Помер 1 травня 1907 у своєму маєтку. За легендою, він помер за сніданком, впавши обличчям до тарілки із чорною ікрою. У вшанування його заслуг з ініціативи одеської грецької громади він був похований на території Грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі.
До наших днів могила не збереглася. За радянської влади церкву розграбували, а могилу міського голови розкопали і викинули тіло на смітник. На думку одеських краєзнавців, в 1930-х його перепоховано на місцевими жителями. Після смерті Маразлі в увічнення пам'яті покійного його племінником Олександром Сафоновим було передано храму 17 000 карбованців.
Нагороди
За свою діяльність нагороджений деякими орденами Російської імперії та багатьма орденами іноземних держав:
- Орден Святої Анни 3-го ступеня (1858, Російська імперія)
- Орден Святої Анни 2-го ступеня (1871, Російська імперія)
- Орден Спасителя Офіцерський хрест (1871, Греція)
- Орден Лева і Сонця 2-го ступеня (1872, Персія)
- Орден Меджида 3-го ступеня (1874, Османська імперія)
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня (1879, Російська імперія)
- Орден князя Данила I 2-го ступеня (1880, Чорногорія)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня (1882, Російська імперія)
- Орден Святого Володимира 2-го ступеня (1888, Російська імперія)
- Орден Спасителя Великий командорський хрест (1889, Греція)
- Орден Білого Орла (1891, Російська імперія)
- Орден Корони Італії Великий хрест (1891, Італійська Республіка)
- Орден Корони Сіаму (1892, Сіам)
- Орден Фрідріха Великий хрест (1892, Вюртемберг)
- Орден Почесного легіону Великий хрест (1892, Франція)
- Орден Меджида 1-го ступеня (1899, Османська імперія)
- Орден Спасителя Великий хрест (1900, Греція)
- Орден Корони Румунії (1902, Румунія)
- Орден Святого Олександра Невського (1903, Російська імперія)
Сім'я та надання дворянства
- Григорій Іванович Маразлі (нар. 1770 (80) — пом. 1853, Одеса, Російська імперія) — батько Григорія Григоровича Маразлі, купець I гільдії, почесний громадянин Одеси.
- Зоя Федорівна Феодоріді (нар. 1793 — пом. 1869, Париж, Франція) — дружина Григорія Івановича, дочка купця I-ї гільдії.
- Іраклій (Перікл) Григорович Маразлі (нар. 1819, Одеса, Російська імперія) — син Зої Федорівни та Григорія Івановича, помер у віці кількох місяців.
- Євридика Григоріївна Маразлі (нар. 1820, Одеса, Російська імперія — пом. 1867, Париж, Франція) — дочка Зої Федорівни та Григорія Івановича.
- Марія Фердинандівна Кіч (Наркевич) (нар. 1858 — пом. 1945) — дружина Григорія Григоровича Маразлі.
Спроба звести рід Маразлі до дворян була зроблена ще батьком Григорія у травні 1848 року, коли князь Михайло Воронцов направив на ім'я міністра юстиції графа Віктора Паніна лист «про дворянську гідність почесного громадянина Григорія Маразлі». 7 серпня того ж року граф Панін відповідав князю Воронцову: «… я знаходжу, що вони [документи] не відповідають вимогам у 75 ст. т. IX Зв. законів (вид. 1842 р.) поясненим, бо ними ж не доводиться, щоб він або предки його набули в російській службі чини та ордени, що доводять дворянську гідність».
У 1863 році Григорій Григорович подав у Бессарабське дворянське депутатське зібрання прохання про зарахування його до бессарабського дворянства, до того ж, згідно з джерелами, у цей час Маразлі вже був спадковим дворянином Херсонської губернії, як і його батько, що не знаходить підтвердження згідно з іншими документами. У грудні того ж року Бессарабське депутатське дворянське зібрання винесло ухвалу про зарахування Григорія Григоровича до місцевого дворянства, але це рішення не було виконано, оскільки прохач забрав усі документи назад.
3 лютого 1875 року він знову звернувся з проханням на ім'я голови дворянства Одеського повіту Херсонської губернії , в якому просив останнього клопотати про внесення його в число дворян Херсонської губернії. І. І. Куріс 7 лютого звернувся до Херсонського дворянського депутатського зібрання з проханням про затвердження Маразлі в спадковому дворянстві Херсонської губернії на підставі наданого йому чину дійсного статського радника. 29 березня 1875 йому було надано спадкову дворянську гідність і занесено до III частини дворянської родової книги. 12 січня 1876 майбутній міський голова подав прохання про дарування йому герба, яке сталося 9 серпня 1879.
16 жовтня (3 жовтня) 1903 року в Одесі Григорій одружився з Марією Фердинандівною Кіч (дівоче прізвище — Наркевич (близько 1858 — 1945). Марія Фердинандівна була дочкою землевласників Херсонської губернії: полковника 10-го Інгерманландського гусарського полку Фердинанда Францовича Наркевича (1824—1879) і Катерини Петрівни Курдіманової (пом. 1913). У першому шлюбі вона була заміжня за дійсним статським радником (1899) головою Одеського комерційного суду (1884—1902) Павлом Миколайовичем Кічем (1846—1905), після розлучення з яким вийшла заміж за Маразлі. Від першого шлюбу у неї були діти Пилип (1879) та Катерина (1882). Від шлюбу Григорія Григоровича з Марією Кіч не було дітей, і зі смертю чоловіка 1 травня 1907 року рід Маразлі повинен був припинитися, але за клопотанням самого Григорія Григоровича прізвище, дворянство та герб повинні були передатися його двоюрідному онуку — Георгію Володимировичу Фредеріксу, що і було зроблено 10 грудня 1908 року. З того часу Георгій Володимирович носив прізвище Фредерікс-Маразлі.
Вшанування пам'яті
За заслуги Григорія Маразлі 23 листопада 1895 року ще за життя його ім'ям було названо одну з вулиць, що примикає до Олександрівського парку (нині парк імені Тараса Шевченка) та 21 грудня 1895 року йому було надано титул «почесного громадянина Одеси». А після його смерті міська дума ухвалила рішення поставити бюст на його честь на театральній площі між міським театром і будівлею Одеського клубу. Спорудження пам'ятника було доручено видатному скульптору Борису Едуардсу. Однак обставини склалися так, що до революції 1917 року поставити пам'ятник Григорію Маразлі не вдалося. У Греції на честь громадського та державного діяча було названо три коледжі для підготовки вчителів для «простонародних» шкіл.
Після проголошення незалежності України меморіальні дошки з'явилися на будинку на вулиці Пушкінській 4, де жив Григорій Григорович, і на стінах Художнього музею, будівлю якого подарував місту Маразлі, а також споруджено пам'ятник на вулиці Маразліївській у районі її перетину з вулицею Троїцькою.
У 2003 році на згадку про міського-голову-мецената в Одесі було заснувано Почесну нагороду імені Григорія Маразлі. Цим знаком вшановують громадян України та іноземців за значний внесок у розвиток Одеси, активну громадянську позицію й меценатську діяльністю.
В Одеській області два села у Білгород-Дністровському районі названі на честь Григорія Маразлі: у Дивізійській і Маразліївській сільських громадах.
Конверт, виданий Укрпоштою до 175-річчя Григорія Григоровича Маразлі | Пам'ятна дошка на будівлі Грецького благодійного товариства, Пушкінська вулиця, 66 | Меморіальна табличка на будинку Нічліжного притулку, вулиця Новощепний ряд, 25 |
Примітки
- Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской греческой Свято-Троицкой церкви. — Одесса, 2000. — Т. 1. (рос.)
- . https://odessayes.com.ua (Ua) . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30.05.2021.
- Решетов С. Г., Ижик Л. В. Григорий Маразли. "Честь паче почести". — Одесса, 2012. (рос.)
- Цалик С. Миллионер Григорий Маразли, ставший городским головой Одессы, реализовал масштабные проекты на благо родного города, а также был выдающимся благотворителем // Капітал. — 2014. — Вип. №35 (212) (28 лютого). (рос.)
- Дерибас А. М. Григорий Григорьевич Маразли // Дерибасовская-Решильевская. Одесский альманах (сб.). — Одесса : ИО «ПЛАСКЕ» АО, 2010. — Вип. 41. — С. 57—64. — . (рос.)
- Решетов С. Г., Ижик Л. В. Городской голова, меценат, благодетель... // Вечерняя Одесса. — 2011. — Вип. №110 (9438) (28 липня). (рос.)
- Терентьєва Н. О. Благодійна діяльність родини Маразлі з будівництва та утримання установ Одеси культурно-освітнього напряму // Проблеми історії України ХІХ – початку XX ст.. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2006.
- // Одесские новости. — 1886. — 12 серпня. (рос.)
- // Одесский листок. — 1907. — 3 травня. (рос.)
- Отчет правления Одесского общества изящных искувств за 1897 год — Одесса, 1898 — С. 13
- // Художественные новости. — 1899. — Вип. №7 (1 квітня). — С. 183.
- Пізніше (у 1907 році) Бібліотека переїхала в нове приміщення на вул. Херсонській (нині Пастера), де знаходиться й сьогодні. У старому ж будинку залишився музей.
- Отчет Одесской гродской публичной библиотеки за 1891 год. — Одесса, 1892, с. 9 (рос.)
- Арюпина Л. Г. Григорий Григорьевич Маразли, меценат и коллекционер // Г. Г. Маразли и публичная библиотека. — Одесса, 1995. — 228 с. (рос.)
- Ивасюк У. Г. Ч. 2 // Частные библиотеки в России. — Санкт-Петербург, 1912. — С. 4. (рос.)
- Отчет правления Одесского славянского благотворительного общества за 1898—1899 года — Одесса, 1900 — С. 17—23 (рос.)
- Скальковский А. А. Ч.1 // История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского: на основании подлинных документов запорожского Сечевого Архива. — Одесса, 1885. — С. 10—11. (рос.)
- . odesskiy.com (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 15 березня 2011.
- Гуф Е. Черная Борода штучная работа истории // ЮГО-ЗАПАД. ART. Литературно-публицистический альманах. — Одесса : Optimum, 2006. — С. 19. з джерела 15 квітня 2014. Процитовано 2013-05-26.(рос.)
- Усачев И. Одесский градоначальник Григорий Маразли: «Честь паче почестей». — Одесса, 2007. з джерела 26 листопада 2010. Процитовано 2010-11-04. (рос.)
- Г. Г. Маразли: Некролог / / Одесский листок. — 1907, 3 мая (рос.)
- . greeks.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 4 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 22 травня 2013.
- Одеські новини. — 1908, 13 травня, с. 3
- Клопотання Андріопуло — повіреного Маразлі Григорія Г. про зарахування останнього до дворянства / / НАРМ, ф. 88, оп. 1, д. 1662
- Прохання, подане Г. Г. Маразлі 12.01.1876 / / РДІА, ф. 1343, оп. 25, д. 1470 (справа про дворянство роду Маразлі).
- Лукомский В. К., Тройницкий С. М. Списки лицам, Высочайше пожалованным Дипломами с гербами на дворянское достоинство Всероссийской Империи и Царства Польского. — Санкт-Петербург : Санктпетербург, 1911. — С. 40. (рос.)
- Лукомский В. К., Тройницкий С. М. Перечень родам и лицам, гербы которых утверждены или пожалованы Российскими Монархами, а также утверждены Правительствующим Сенатом Временного Правительства России. — Санкт-Петербург : ВИРД, 2004. — 191 с. — .(рос.)
- [en]. Greece, by William Miller. — New York : C. Scribner's sons, 1928. — С. 249. (англ.)
- Віталій Орлов. Григорій Маразлі: людина, меценат та … орден. // Сайт Одеський, 04.07.2022
Посилання
- . odesskiy.com (рос.). Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 15 березня 2011.
- . greeks.ua (рос.). Архів оригіналу за 15 квітня 2014. Процитовано 4 листопада 2010.
Література та джерела
- [en]. Greece, by William Miller. — New York : C. Scribner's sons, 1928. — С. 249. (англ.)
- Арюпина Л. Г. Григорий Григорьевич Маразли, меценат и коллекционер // Г. Г. Маразли и публичная библиотека. — Одесса, 1995. — 228 с. (рос.)
- Гветадзе І. Г. Доброчинна діяльність грецьких купців Півдня України в останній третині ХІХ — на початку XX ст. // Грані. Науково-теоретичний і громадсько-політичний альманах.. — Дніпропетровськ : Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Громадська організація «Центр соціально-політичних досліджень», 2012.
- [en]. Одеса. Історія міста, 1794—1914. — Київ : Критика, 1999. — 384 с. — . (рос.)
- Гуф Е. Черная Борода штучная работа истории // ЮГО-ЗАПАД. ART. Литературно-публицистический альманах. — Одесса : Optimum, 2006. — С. 19. (рос.)
- Дерибас А. М. Григорий Григорьевич Маразли // Дерибасовская-Решильевская. Одесский альманах (сб.). — Одесса : ИО «ПЛАСКЕ» АО, 2010. — Вип. 41. — С. 57—64. — . (рос.)
- Ивасюк У. Г. Ч. 2 // Частные библиотеки в России. — Санкт-Петербург, 1912. — С. 4. (рос.)
- Лукомский В. К., Тройницкий С. М. Списки лицам, Высочайше пожалованным Дипломами с гербами на дворянское достоинство Всероссийской Империи и Царства Польского. — Санкт-Петербург : Санктпетербург, 1911. — 89 с. (рос.)
- Лукомский В. К., Тройницкий С. М. Перечень родам и лицам, гербы которых утверждены или пожалованы Российскими Монархами, а также утверждены Правительствующим Сенатом Временного Правительства России. — Санкт-Петербург : ВИРД, 2004. — 191 с. — . (рос.)
- Решетов С. Г., Ижик Л. В. Городской голова Одессы Г.Г. Маразли (1831-1907) и его родственное окружение // Дерибасовская-Решильевская. Одесский альманах. — Одесса : Печатный дом, 2007. — . (рос.)
- Решетов С. Г., Ижик Л. В. Мария Фердинандовна Кич-Маразлии и ее родственное окружение (Наркевичи, Кичи, Андреевские и Никитины) // Дерибасовская-Решильевская. Одесский альманах. — Одесса : ИО «ПЛАСКЕ» АО, 2008. — . (рос.)
- Решетов С. Г., Ижик Л. В. Городской голова, меценат, благодетель... // Вечерняя Одесса. — 2011. — Вип. №110 (9438) (28 липня). (рос.)
- Решетов С. Г., Ижик Л. В. Григорий Маразли. "Честь паче почести". — Одесса, 2012. (рос.)
- Скальковский А. А. Ч.1 // История Новой Сечи или последнего Коша Запорожского: на основании подлинных документов запорожского Сечевого Архива. — Одесса, 1885. — С. 10—11. (рос.)
- Терентьєва Н. О. Благодійна діяльність родини Маразлі з будівництва та утримання установ Одеси культурно-освітнього напряму // Проблеми історії України ХІХ – початку XX ст.. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2006.
- Усачев И. Одесский градоначальник Григорий Маразли: «Честь паче почестей». — Одесса, 2007. (рос.)
- Цалик С. Миллионер Григорий Маразли, ставший городским головой Одессы, реализовал масштабные проекты на благо родного города, а также был выдающимся благотворителем // Капітал. — 2014. — Вип. №35 (212) (28 лютого). (рос.)
- Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской греческой Свято-Троицкой церкви. — Одесса, 2000. — Т. 1. (рос.)
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grigo rij Grigo rovich Marazli grec Grhgorios Maraslhs nar 25 lipnya 6 serpnya 1831 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya pom 1 travnya 1907 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiya gromadskij diyach Rosijskoyi imperiyi greckogo pohodzhennya kolekcioner miljoner tayemnij radnik filantrop pochesnij opikun bezlichi tovaristv 17 rokiv obijmav posadu odeskogo miskogo golovi bilshe nizh bud hto z jogo poperednikiv ta nastupnikiv Za chasi jogo upravlinnya v Odesi bulo pobudovano chislennu kilkist pritulkiv ta bogadilen pochala pracyuvati persha konka j parovij tramvaj a takozh pobudovano ryad viznachnih pam yatok sho zbereglisya doteper Okrim togo za roki zhittya Marazli pozhertvuvav sotni tisyach rosijskih rubliv na osvitu ta kulturu Grigorij Marazli Grhgorios MaraslhsGrigorij MarazliFoto Grigoriya Marazli 1904 rik Prapor 25 j Miskij golova Odesi 21 zhovtnya 1878 berezen 1895 Poperednik Mikola Novoselskij Nastupnik Valer yan Ligin v o Petro Krizhanovskij Narodzhennya 25 lipnya 6 serpnya 1831 1831 08 06 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert 1 travnya 1907 1907 05 01 75 rokiv Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPohovannya Greckij Svyato Troyickij soborNacionalnist grekKrayina Rosijska imperiyaReligiya Pravoslav yaOsvita Rishelyevskij licejRid MarazliBatko Mati Zoya Fedorivna FeodoridiShlyub Mariya Ferdinandivna Kich Nagorodi Spisok Rosijska imperiya Orden Svyatogo Oleksandra NevskogoOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenyaOrden Bilogo Orla Rosijska Imperiya Orden Svyatogo Stanislava 1 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 1 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaGreciya Velikij hrest Ordenu SpasitelyaVelikij komandorskij hrest Ordenu SpasitelyaOficerskij hrest Ordenu SpasitelyaInshi krayini Velikij Hrest ordena Pochesnogo legionuKavaler Velikogo Hresta ordena Koroni ItaliyiVelikij hrest ordena Fridriha Vyurtemberg Orden Medzhida 1 stupenyaOrden Medzhida 3 stupenyaLeva i Soncya 2 stupenyaLicarskij Hrest ordena Koroni RumuniyiOrden knyazya Danila ISribna medal Ordenu Koroni Tayilandu Mediafajli b u Vikishovishi Kavaler nizki ordeniv Rosijskoyi imperiyi Zokrema ordenu Svyatogo Oleksandra Nevskogo Imperatorskogo ordenu Svyatogo Volodimira II go stupenya ordenu Bilogo Orla ordenu Svyatogo Stanislava I stupenya ta ordenu Svyatoyi Anni I go II go ta III go stupeniv a takozh kavaler greckogo Velikogo Velikogo komandorskogo ta Oficerskogo hrestiv ordenu Spasitelya Okrim togo Grigorij Marazli kavaler Velikih hrestiv ordeniv Pochesnogo legionu Koroni Italiyi Fridriha ordenu Medzhida I ta III stupeniv ordenu Leva i Soncya II go stupenya ordenu knyazya Danila I II stupenya ordenu Koroni Siamu ta ordenu Koroni Rumuniyi ZhittyepisPohodzhennya Grigorij Grigorovich Marazli narodivsya 25 lipnya 6 serpnya 1831 roku v ukrayinskomu misti Odesa sho todi vhodilo do skladu Hersonskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Jogo batki za nacionalnistyu greki kupec pershoyi gildiyi Grigorij Ivanovich Marazli ta dochka kupcya Zoya Fedorivna Feodoridi U 1803 roci voni pereyihali z mista Filippopolya nini Plovdiv do Odesi Batko zajmavsya eksportuvannyam hlibu spochatku z Hersona zgodom z Taganrogu a z pereyizdom do Odesi pochav i tam pidpriyemnicku diyalnist za sho zgodom otrimav zvannya pochesnogo gromadyanina mista Marazli starshij zarobiv velikij statok yakij zgodom uspadkuvav jogo sin Osnovnoyu prichinoyu legkogo zarobitku kupcya stala velika potreba u hlibi v Yevropi cherez spustoshuvalni Napoleonivski vijni Zgodom vin zavershiv torgovu diyalnist j zajnyavsya finansuvannyam vodopostachannya v Odesi zokrema molodicyami ta fontanami U sim yi bulo lishe 3 ditini sini Grigorij ta Iraklij Perikl pomer u vici 4 misyaciv ta donka Evridika Mozhlivo ce buv drugij shlyub Grigoriya Ivanovicha pozayak u 1821 roci yak pri hreshenni dochki odeskogo kupcya Afroditi Ioanivni Biloyi u greckij Svyato Troyickij cerkvi v Odesi zapisana Fotina Grigoriyivna Marazli yak hresna mati Krim togo vona poznachena v metrici takozh yak dochka odeskogo kupcya Zvazhayuchi na veliku riznicyu u vici Grigoriya Ivanovicha ta Zoyi Fedorivni ce cilkom mozhlivo Pochatok diyalnosti derzhavnogo sluzhbovcya Pochatkovu osvitu zdobuv u privatnomu pansioni Knari Zgodom vin postupiv na yuridichne viddilennya Rishelyevskogo liceyu Po zakinchenni navchalnogo zakladu u 1850 priznachenij chinovnikom u shtat kancelyariyi kavkazkogo namisnika knyazya Mihajla Voroncova na posadu gubernskogo sekretarya de pracyuvav kilka rokiv U 1851 priznachenij chinovnikom do shtatu kancelyariyi v IX klasi bez platni v 1852 otrimav chin kolezkogo sekretarya u 1853 chinovnik VIII klasu bez platni potim titulyarnij radnik u 1856 kolezkij asesor v 1858 zgidno z prohannyam zvilnenij u chini nadvirnogo radnika U 1858 1863 perebuvav u vidstavci U 1863 priznachenij chinovnikom dlya osoblivih doruchen VI klasu kancelyariyi kavkazkogo namisnika poza shtatu z prirahuvannyam do vlasnoyi jogo imperatorskoyi velichnosti kancelyariyi z 1864 kolezkij radnik a u 1866 zvilnenij za domashnimi obstavinami v tomu zh roci priznachenij z vidryadzhennya do ministerstva vnutrishnih sprav u rozporyadzhennya Novorosijskogo ta Bessarabskogo general gubernatora Paulya Kocebu u 1868 statskij radnik u 1869 obranij v pochesni svitovi suddi Yaskogo sudovogo okrugu Pislya sluzhbi v kancelyariyi namisnika deyakij chas prozhivav u Parizhi Povernuvshis u 1867 prisvyachuye sebe gromadskij diyalnosti spochatku yak glasnij odeskoyi miskoyi dumi chlen miskoyi upravi 1873 starshina rozryadu domovlasnikiv vikonuvach obov yazki miskogo golovi u 1871 1872 1873 ta 1875 Vin prodovzhuvav prosvitnicku diyalnist svogo batka finansuvav vidkrittya novih shkil i uchilish a takozh vidannya pidruchnikiv Miskij golova 21 zhovtnya 1878 za inshimi danimi 20 veresnya obijnyav posadu miskogo golovi zminivshi Mikolu Novoselskogo yakij pishov u vidstavku Jogo obirali na cyu posadu chotiri razi pospil u 1881 1885 1889 ta 1893 vidpovidno Ale u berezni 1895 vidpracyuvavshi polovinu stroku vin vimushenij buv pokinuti posadu u zv yazku iz hvoroboyu Upershe v Rosijskij imperiyi v Odesi za upravlinnya Marazli pobudovano kinnu zaliznicyu 1881 zakladeno ta sporudzheno budivli Miskogo teatru ta Pavlivskoyi budivli deshevih kvartir na koshti pozhertvuvani P Z Yamchitskim novij nichlizhnij pritulok ta dvi yidalni bilya Starogo hristiyanskogo cvintarya dlya budivnictva yakih bulo nadano 30 000 karbovanciv vidkrito pogruddya Oleksandru Pushkinu i pam yatnik kolona imperatoru Oleksandru II sporudzheno kompleks likuvalnogo zakladu na Kuyalnickomu limani de na jogo koshti 12 000 karbovanciv u 1886 pobudovanij barak dlya bidnih hvorih i cerkvu budinok pritulku vidbulim pokarannya vidkritij pritulok dlya ditej sirit psihiatrichne viddilennya miskoyi likarni liniya parovogo tramvayu na Hadzhibejskij liman miski riznici polya zroshuvannya dityachij miskij sad iz bezkoshtovnimi igrami i gimnastikoyu himichnu laboratoriyu dlya doslidzhennya produktiv harchuvannya pid kerivnictvom profesora O Veriga vidkrito tak zvani kriti rinki nini rinok Novij Bazar vvedeno elektroosvitlennya tosho U sichni 1895 vzhe u pohilomu vici miskij golova u zv yazku iz hvoroboyu pokinuv svoyu posadu odnak prodovzhuvav cikavitisya miskim gospodarstvom i postijno vidviduvav zasidannya dumi yak glasnij i nadali azh do svoyeyi smerti prodovzhuvav obiratisya na cyu posadu Takozh pislya vidstavki Marazli zalishivsya na derzhavnij sluzhbi yak chinovnik ministerstva vnutrishnih sprav yakij pracyuye pri odeskomu gradonachalniku U 1878 roci Grigorij Grigorovich Marazli vstupiv u vipravlennya obov yazkiv miskogo golovi finansi Odesi buli v duzhe zhalyugidnomu stanovishi Za rozpisom na 1878 rik vstupu na posadu p Marazli dohodi mista bez napivkopijchanogo zboru buli perelicheni v sumi 1 340 tis karbovanciv vitrati buli perelicheni v sumi 1 617 tis karbovanciv Deficit yavlyaye soboyu znachnu cifru v 277 000 karbovanciv ale zi vstupom Marazli miskij rozpis istotno zminyuyetsya za vinyatkom 1879 roku Vin predstavlyayetsya v dumu postupovo z vidomim zalishkom yakij shorichno progresivno zbilshuyetsya i dosyagaye vzhe v 1888 roci znachnoyi cifri v 128 tis karbovanciv Za chas keruvannya Grigoriya Grigorovicha miskimi spravami misto prikrasivsya masoyu korisnih gromadskih budivel N Fodorov Stolittya Odesi Diyalnist Marazli i jogo najblizhchih soratnikiv spochatku bula spryamovana na zovnishni prikrasi mista za sho miskij golova ta glasni dumi piddavalisya zhorstokij kritici Napriklad za legendoyu todishnij Odeskij general gubernator Hristofor Roop zibravshi glasnih u sebe vdoma zayaviv mayuchi na uvazi neshodavno zvedenij Oleksandrivskij park Sadi vlashtovuvati vmiyete a chistu biliznu dlya hvorih do miskoyi likarni dostavlyati ne vmiyete Hristofor Roop Mecenatstvo Pam yatna doshka prisvyachena odnomu z zasnovnikiv Odeskogo hudozhnogo muzeyu sho znahoditsya na budivli palacu Potockih Mayetok Marazli Kich Odesa Lidersivskij bul 13 Teritoriya dachi Marazli nini sanatorij imeni Chkalova Odesa Francuzkij bul 87 Budivlya miskoyi publichnoyi biblioteki ta odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej nini Odeskij arheologichnij muzej Poshtivka zroblena mizh 1890 ta 1905 rokami U 1874 roci Grigorij Marazli zvernuvsya do kancelyariyi pikluvalnika Odeskogo navchalnogo okrugu z prohannyam rozglyanuti programu pozhertv dlya studentiv Odeskogo universitetu Vona bula spryamovana na stvorennya bilsh spriyatlivih umov dlya uchniv shlyahom nadannya finansovoyi pidtrimki najbilsh potrebuyuchim Z ciyeyu metoyu chinovnik nadav universitetu 10 tis rubliv 185 186 Dlya togo shob cej kapital ne zmenshuvavsya miljoner vklav groshi do banku pid 6 shorichno Kilkist bazhayuchih otrimati dopomogu ne obmezhuvalas a zalezhala vid stanu kapitalu Vin takozh zaproponuvav vvesti specialni stipendiyi svogo imeni pershu v 300 rubliv dlya studentiv universitetu drugu v 150 rubliv dlya studentiv realnogo uchilisha Zavdyaki comu u 1877 roci Grigoriya Grigorovicha bulo obrano pochesnim opikunom Odeskogo realnogo uchilisha a v 1878 roci Simferopolskoyi gimnaziyi Ale cim pokrovitelstvo osviti Marazli ne obmezhuvalos Za roki perebuvannya na posadi miskogo golovi vin pobuduvav blizko 40 gromadskih ta navchalnih zakladiv pidpriyemstv kulturno osvitnih zakladiv tosho U 1880 ti roki odesku shkolu sadivnictva bulo perevedeno do Umani cherez sho postalo pitannya pro zasnuvannya novogo podibnogo osvitnogo zakladu Chinovnik vidiliv 5 z 29 desyatin zemli svogo vlasnogo mayetku novoyi shkoli sadivnictva Ce dalo zmogu u 1886 1889 rokah dvi dvopoverhovi budivli v odni z yakih znahodilasya domova cerkva ta odnu odnopoverhovu budivlyu dlya potreb shkoli Rezultatom stalo te sho kozhnogo roku tut navchalosya po 40 uchniv a pid chas kanikul na teritoriyi shkoli provodilasya praktika dlya vchiteliv silskih shkil 186 U 1865 roci v Odesi bulo zasnovano Odniyeyu z osnovnih cilej ciyeyi organizaciyi stalo vidkrittya miskoyi kartinnoyi galereyi U 1890 roci odeskogo bagatiya bulo obrano vice prezidentom tovaristva Cogo zh roku miljoner zaproponuvav Miskij Dumi vzyati u vlasnist palac Potockih zadlya ustroyu tam galereyi vikupivshi pered cim palac za 100 tis rubliv 24 zhovtnya 1899 roku pislya pereobladnannya budivli ta zibrannya eksponativ muzej bulo vidkrito U comu budinku rozmishuvalisya gromadski muzeyi ta kartinna galereya Tovaristva obrazotvorchih mistectv Nini u cij budivli znahoditsya Odeskij hudozhnij muzej Grigorij Marazli zrobiv velikij vnesok u rozvitok miskoyi biblioteki nini Odeska nacionalna naukova biblioteka Protyagom pershogo pivstolittya isnuvannya miska publichna biblioteka ne mala svogo primishennya j neodnorazovo pereyizhdzhala z miscya na misce U 1882 roci Grigorij Grigorovich zaproponuvav pobuduvati na svoyi koshti budinok v yakomu rozmistivsya bi muzej Odeskogo tovaristva istoriyi ta starozhitnostej nini Odeskij arheologichnij muzej i miska publichna biblioteka Dlya cogo u 1883 roci yim bulo vidileno 30 tisyach rubliv ale cih koshtiv viyavilosya malo Vidsutnya suma bula vidilena miskoyu Dumoyu 18 tisyach rubliv Prote bazhayuchi vidznachiti vnesok miskogo golovi Duma uhvalila rishennya na frontoni pobudovanogo budinku zrobiti napis Odeska miska publichna biblioteka Budivlya sporudzhena na pozhertvi G G Marazli i postaviti jogo portret u chitalnomu zali Odnak rishennya bulo vikonano tilki po drugomu punktu I nadali miskij golova prodovzhuvav pridilyati uvagu biblioteci U 1891 roci na jogo koshti bulo kupleno teatralnu biblioteku blizko 3000 p yes odeskogo zbiracha D V Shiryayeva yaka mala majzhe vsyu dramatichnu literaturu z kincya XVIII i pochatku XIX st a v 1892 roci zvedeno tripoverhovu budivlyu knigoshovisha sho dozvolilo povnistyu zberegti knizhkovij fond do togo chasu koli jogo perevedeno do novoyi bilsh prostoroyi ta obladnanoyi dlya zberigannya knig budivli U 1893 roci Marazli vidiliv koshti na 79 a u 1895 roci na 244 ridkisnih vidan XVII XVIII stolit Pislya smerti mecenata jogo pleminnik Oleksandr Safonov podaruvav osobistu biblioteku dyadka miskij publichnij biblioteci Na zhal vona ne bula zgrupovana v okremij fond ta ne zberigalasya Na prinalezhnist cih knig do miskogo golovi svidchat lishe ekslibrisi superekslibrisi zapisi vlasnika a takozh jogo katalogi Privatne zibrannya greka privertalo uvagu ne tilki odesitiv ale j yavlyalo soboyu naukovu cinnist Tak u 1911 kolekciya bula vklyuchena do katalogu privatnih bibliotek Rosijskoyi imperiyi Osobista biblioteka Marazli nalichuvala blizko 10 tisyach tomiv v osnovnomu inozemnih vidan drugoyi polovini XIX stolittya peredusim francuzkoyu movoyu V kolekciyi mizh inshim buli tvori Onore de Balzaka Genriha Gejne Viktora Gyugo Alfonsa Dode Dyuma batka ta sina Emilya Zolya Gi de Mopassana tosho Zgidno katalogam zroblenim vlasnikom kolekciya bula velmi shiroka ta dililasya na bezlich kategorij filosofiya pravo nauka suchasna literatura medicina komerciya tosho Odnim z najbilshih rozdiliv buv Istoriya ta geografiya vin mistiv u sobi doslidzhennya opisi mandrivok karti ta ponad 40 knizhok pro Rosijsku imperiyu Grecki kupci zajmalisya shirokoyu blagodijnoyu diyalnistyu spryamovanoyu na rozvitok duhovnoyi kulturi narodiv Ukrayini Tak Grigorij Grigorovich Marazli spriyav poshirennyu merezhi chitalen U 1899 roci na jogo koshti bulo pobudovano prostoru sporudu uchilisha iz zalom dlya chitan na Slobidci U tomu zh roci bulo zakincheno pobudovu novoyi auditoriyi dlya narodnogo chitannya Na pridbannya zemelnoyi dilyanki ta budivnictvo bulo vitracheno 20 tis rubliv z yakih vneslo 3 tis rubliv a reshta koshtiv bula pozhertvuvana Grigoriyem Grigorovichem Nova auditoriya dlya narodnih chitan stala kulturnim oseredkom mista yakij po svyatkovih ta nedilnih dnyah vidviduvalo do 500 osib Tut pracyuvala bezkoshtovna biblioteka nini Odeska biblioteka imeni Franka provodilisya vechori tanciv ta lekciyi stavilisya amatorski spektakli Krim togo Marazli cikavivsya takozh istoriyeyu i vidilyav chimali koshti dlya roboti Odeskogo tovaristva istoriyi i starozhitnostej za sho i buv jogo chlenom Vidomi vipadki koli miskij golova vidilyav vlasni koshti na vidannya naukovih prac okremih chleniv tovaristva Napriklad u drugij polovini 1880 h rokiv do blagodijnika zvernuvsya vidomij istorik ta arhivist Apollon Skalkovskij sho pracyuvav nad problemami minulogo pivdennoukrayinskogo regionu Jogo kniga prisvyachena Zaporizkij Sichi Istoriya Novoj Sѣchi ili poslednyago Kosha Zaporozhskogo potrebuvala tretogo perevidannya U 1885 1886 rokah za finansovoyi pidtrimki Grigoriya Grigorovicha kniga vtretye vijshla u svit U peredmovi do knigi Skalkovskij zaznachiv Ninishnye vidannya knigi moyeyi zobov yazane osvichenomu druzhnomu ta uvazhnomu do mene odnomu z chleniv Odeskogo tovaristva istoriyi j starozhitnostej G G Marazli pristrasnomu amatoru vitchiznyanogo pobutopisannya yakij nadav meni vsih neobhidnih koshtiv dlya vipravlennya dopovnennya i vihodu u svit istoriyi ostannogo kosha Slavnogo vijska Zaporizkogo Nizovogo Apollon Skalkovskij Istoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo na osnovanii podlinnyh dokumentov zaporozhskogo Sechevogo Arhiva U rizni roki Grigorij Grigorovich pozhertvuvav 5 tisyach rubliv Mariyinskomu dityachomu pritulku u 1892 roci 47 tisyach rubliv na budivlyu bogadilni na Chumnij gori 1900 roku podaruvav dilyanku zemli dlya deshevih nichlizhnih pritulkiv ocinena v 21 tisyachu rubliv dlya Spilki nichlizhnih pritulkiv dva budinki dlya Greckogo blagodijnogo tovaristva 81 tisyachu rubliv odin z nih dim Filikiyi Eteriyi finansuvav budivnictvo baraka dlya bidnih pribudovi do Sturdzivskoyi bogodilni dvoh kaplic odna z yakih znahodilasya na Novomu hristiyanskomu cvintari ta zapovidav 100 tisyach rubliv na blagodijnist Na vlasni koshti miskogo golovi v Odesi pobudovano pershu v Rosijskij imperiyi bakteriologichnu stanciyu nini kafedra Odeskogo nacionalnogo universitetu vul Pastera 2 kilka bogodilen deshevih yidalen pritulkiv narodnih uchilish v misti i peredmisti Vin vidkriv drugu zhinochu gimnaziyu uchilishe na Blizhnih Mlinah nini vul Shota Rustaveli 7 dvoklasne uchilishe z bibliotekoyu na Staroriznichnij vulici shkolu sadivnictva na teritoriyi svogo mayetku v rajoni Malogo Fontanu tosho Z jogo iniciativi bulo pokladeno pochatok Oleksandrivskomu parku nini park imeni Tarasa Shevchenka pid chas vidviduvannya Odesi imperatorom Oleksandrom II U pam yat pokijnih batkiv yim buv pobudovanij hram pri drugij zhinochoyi gimnaziyi na chest svyatitelya Grigoriya Bogoslova i svyatoyi muchenici Zoyi 1896 Mecenat ne obmezhuvavsya na Odesi Vin buduvav navchalni zakladi v Filippopoli suchasnij Plovdiv Konstantinopoli v Afinah uchitelskij institut komercijnu akademiyu ta akvarium pershi piznishe uvijshli do skladu Afinskogo universitetu ekonomiki ta biznesu Krim togo peredav v dar Afinam 40 poloten iz vlasnogo privatnogo zibrannya kartin V Salonikah pobuduvav Marazliyivskij greckij komercijnij licej v yakomu nini roztashovuyetsya odin z fakultetiv Universitetu Aristotelya Na ostrovi Kerkira na prohannya jogo meshkanciv vidkriv siritskij budinok i vidav na jogo pervisne utrimannya 130 tisyach drahm Takozh u stolici Greciyi Grigorij Marazli nalagodiv vidannya greckoyu movoyu tvoriv rosijskih klasikiv yaki perekladalis ta gotuvalis do druku v Odesi do pochatku Pershoyi svitovoyi vijni 1 kniga shomisyacya 14 kvitnya 1902 roku imennim najvishim ukazom imperatora danimi opikunskij radi ustanov imperatrici Mariyi kolishnij miskij golova buv priznachenij Pochesnim opikunom ciyeyi Radi po Sankt Peterburzkij prisutnosti Ce priznachennya oznachalo najvishe viznannya jogo zaslug z blagodijnosti Smert ta pohovannya Pomer 1 travnya 1907 u svoyemu mayetku Za legendoyu vin pomer za snidankom vpavshi oblichchyam do tarilki iz chornoyu ikroyu U vshanuvannya jogo zaslug z iniciativi odeskoyi greckoyi gromadi vin buv pohovanij na teritoriyi Greckoyi Svyato Troyickoyi cerkvi v Odesi Do nashih dniv mogila ne zbereglasya Za radyanskoyi vladi cerkvu rozgrabuvali a mogilu miskogo golovi rozkopali i vikinuli tilo na smitnik Na dumku odeskih krayeznavciv v 1930 h jogo perepohovano na miscevimi zhitelyami Pislya smerti Marazli v uvichnennya pam yati pokijnogo jogo pleminnikom Oleksandrom Safonovim bulo peredano hramu 17 000 karbovanciv NagorodiPortret Grigoriya Marazli roboti I Karcova 1896 rik Za svoyu diyalnist nagorodzhenij deyakimi ordenami Rosijskoyi imperiyi ta bagatma ordenami inozemnih derzhav Orden Svyatoyi Anni 3 go stupenya 1858 Rosijska imperiya Orden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 1871 Rosijska imperiya Orden Spasitelya Oficerskij hrest 1871 Greciya Orden Leva i Soncya 2 go stupenya 1872 Persiya Orden Medzhida 3 go stupenya 1874 Osmanska imperiya Orden Svyatogo Stanislava 1 go stupenya 1879 Rosijska imperiya Orden knyazya Danila I 2 go stupenya 1880 Chornogoriya Orden Svyatoyi Anni 1 go stupenya 1882 Rosijska imperiya Orden Svyatogo Volodimira 2 go stupenya 1888 Rosijska imperiya Orden Spasitelya Velikij komandorskij hrest 1889 Greciya Orden Bilogo Orla 1891 Rosijska imperiya Orden Koroni Italiyi Velikij hrest 1891 Italijska Respublika Orden Koroni Siamu 1892 Siam Orden Fridriha Velikij hrest 1892 Vyurtemberg Orden Pochesnogo legionu Velikij hrest 1892 Franciya Orden Medzhida 1 go stupenya 1899 Osmanska imperiya Orden Spasitelya Velikij hrest 1900 Greciya Orden Koroni Rumuniyi 1902 Rumuniya Orden Svyatogo Oleksandra Nevskogo 1903 Rosijska imperiya Sim ya ta nadannya dvoryanstvaDokladnishe Marazli Mariya Ferdinandivna Kich 1900 rik Shlyahetskij gerb rodu Marazli Grigorij Ivanovich Marazli nar 1770 80 pom 1853 Odesa Rosijska imperiya batko Grigoriya Grigorovicha Marazli kupec I gildiyi pochesnij gromadyanin Odesi Zoya Fedorivna Feodoridi nar 1793 pom 1869 Parizh Franciya druzhina Grigoriya Ivanovicha dochka kupcya I yi gildiyi Iraklij Perikl Grigorovich Marazli nar 1819 Odesa Rosijska imperiya sin Zoyi Fedorivni ta Grigoriya Ivanovicha pomer u vici kilkoh misyaciv Yevridika Grigoriyivna Marazli nar 1820 Odesa Rosijska imperiya pom 1867 Parizh Franciya dochka Zoyi Fedorivni ta Grigoriya Ivanovicha Mariya Ferdinandivna Kich Narkevich nar 1858 pom 1945 druzhina Grigoriya Grigorovicha Marazli Sproba zvesti rid Marazli do dvoryan bula zroblena she batkom Grigoriya u travni 1848 roku koli knyaz Mihajlo Voroncov napraviv na im ya ministra yusticiyi grafa Viktora Panina list pro dvoryansku gidnist pochesnogo gromadyanina Grigoriya Marazli 7 serpnya togo zh roku graf Panin vidpovidav knyazyu Voroncovu ya znahodzhu sho voni dokumenti ne vidpovidayut vimogam u 75 st t IX Zv zakoniv vid 1842 r poyasnenim bo nimi zh ne dovoditsya shob vin abo predki jogo nabuli v rosijskij sluzhbi chini ta ordeni sho dovodyat dvoryansku gidnist U 1863 roci Grigorij Grigorovich podav u Bessarabske dvoryanske deputatske zibrannya prohannya pro zarahuvannya jogo do bessarabskogo dvoryanstva do togo zh zgidno z dzherelami u cej chas Marazli vzhe buv spadkovim dvoryaninom Hersonskoyi guberniyi yak i jogo batko sho ne znahodit pidtverdzhennya zgidno z inshimi dokumentami U grudni togo zh roku Bessarabske deputatske dvoryanske zibrannya vineslo uhvalu pro zarahuvannya Grigoriya Grigorovicha do miscevogo dvoryanstva ale ce rishennya ne bulo vikonano oskilki prohach zabrav usi dokumenti nazad 3 lyutogo 1875 roku vin znovu zvernuvsya z prohannyam na im ya golovi dvoryanstva Odeskogo povitu Hersonskoyi guberniyi v yakomu prosiv ostannogo klopotati pro vnesennya jogo v chislo dvoryan Hersonskoyi guberniyi I I Kuris 7 lyutogo zvernuvsya do Hersonskogo dvoryanskogo deputatskogo zibrannya z prohannyam pro zatverdzhennya Marazli v spadkovomu dvoryanstvi Hersonskoyi guberniyi na pidstavi nadanogo jomu chinu dijsnogo statskogo radnika 29 bereznya 1875 jomu bulo nadano spadkovu dvoryansku gidnist i zaneseno do III chastini dvoryanskoyi rodovoyi knigi 12 sichnya 1876 majbutnij miskij golova podav prohannya pro daruvannya jomu gerba yake stalosya 9 serpnya 1879 16 zhovtnya 3 zhovtnya 1903 roku v Odesi Grigorij odruzhivsya z Mariyeyu Ferdinandivnoyu Kich divoche prizvishe Narkevich blizko 1858 1945 Mariya Ferdinandivna bula dochkoyu zemlevlasnikiv Hersonskoyi guberniyi polkovnika 10 go Ingermanlandskogo gusarskogo polku Ferdinanda Francovicha Narkevicha 1824 1879 i Katerini Petrivni Kurdimanovoyi pom 1913 U pershomu shlyubi vona bula zamizhnya za dijsnim statskim radnikom 1899 golovoyu Odeskogo komercijnogo sudu 1884 1902 Pavlom Mikolajovichem Kichem 1846 1905 pislya rozluchennya z yakim vijshla zamizh za Marazli Vid pershogo shlyubu u neyi buli diti Pilip 1879 ta Katerina 1882 Vid shlyubu Grigoriya Grigorovicha z Mariyeyu Kich ne bulo ditej i zi smertyu cholovika 1 travnya 1907 roku rid Marazli povinen buv pripinitisya ale za klopotannyam samogo Grigoriya Grigorovicha prizvishe dvoryanstvo ta gerb povinni buli peredatisya jogo dvoyuridnomu onuku Georgiyu Volodimirovichu Frederiksu sho i bulo zrobleno 10 grudnya 1908 roku Z togo chasu Georgij Volodimirovich nosiv prizvishe Frederiks Marazli Vshanuvannya pam yatiZa zaslugi Grigoriya Marazli 23 listopada 1895 roku she za zhittya jogo im yam bulo nazvano odnu z vulic sho primikaye do Oleksandrivskogo parku nini park imeni Tarasa Shevchenka ta 21 grudnya 1895 roku jomu bulo nadano titul pochesnogo gromadyanina Odesi A pislya jogo smerti miska duma uhvalila rishennya postaviti byust na jogo chest na teatralnij ploshi mizh miskim teatrom i budivleyu Odeskogo klubu Sporudzhennya pam yatnika bulo dorucheno vidatnomu skulptoru Borisu Eduardsu Odnak obstavini sklalisya tak sho do revolyuciyi 1917 roku postaviti pam yatnik Grigoriyu Marazli ne vdalosya U Greciyi na chest gromadskogo ta derzhavnogo diyacha bulo nazvano tri koledzhi dlya pidgotovki vchiteliv dlya prostonarodnih shkil Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini memorialni doshki z yavilisya na budinku na vulici Pushkinskij 4 de zhiv Grigorij Grigorovich i na stinah Hudozhnogo muzeyu budivlyu yakogo podaruvav mistu Marazli a takozh sporudzheno pam yatnik na vulici Marazliyivskij u rajoni yiyi peretinu z vuliceyu Troyickoyu U 2003 roci na zgadku pro miskogo golovu mecenata v Odesi bulo zasnuvano Pochesnu nagorodu imeni Grigoriya Marazli Cim znakom vshanovuyut gromadyan Ukrayini ta inozemciv za znachnij vnesok u rozvitok Odesi aktivnu gromadyansku poziciyu j mecenatsku diyalnistyu V Odeskij oblasti dva sela u Bilgorod Dnistrovskomu rajoni nazvani na chest Grigoriya Marazli u Divizijskij i Marazliyivskij silskih gromadah Pam yatnik Grigoriyu Marazli Odesa na rozi Marazliyivskoyi ta Troyickoyi vulic Konvert vidanij Ukrposhtoyu do 175 richchya Grigoriya Grigorovicha Marazli Pam yatna doshka na budivli Greckogo blagodijnogo tovaristva Pushkinska vulicya 66 Memorialna tablichka na budinku Nichlizhnogo pritulku vulicya Novoshepnij ryad 25PrimitkiGreki Odessy Imennoj ukazatel po metricheskim knigam Odesskoj grecheskoj Svyato Troickoj cerkvi Odessa 2000 T 1 ros https odessayes com ua Ua Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 30 05 2021 Reshetov S G Izhik L V Grigorij Marazli Chest pache pochesti Odessa 2012 ros Calik S Millioner Grigorij Marazli stavshij gorodskim golovoj Odessy realizoval masshtabnye proekty na blago rodnogo goroda a takzhe byl vydayushimsya blagotvoritelem Kapital 2014 Vip 35 212 28 lyutogo ros Deribas A M Grigorij Grigorevich Marazli Deribasovskaya Reshilevskaya Odesskij almanah sb Odessa IO PLASKE AO 2010 Vip 41 S 57 64 ISBN 978 966 8692 19 2 ros Reshetov S G Izhik L V Gorodskoj golova mecenat blagodetel Vechernyaya Odessa 2011 Vip 110 9438 28 lipnya ros Terentyeva N O Blagodijna diyalnist rodini Marazli z budivnictva ta utrimannya ustanov Odesi kulturno osvitnogo napryamu Problemi istoriyi Ukrayini HIH pochatku XX st Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 Odesskie novosti 1886 12 serpnya ros Odesskij listok 1907 3 travnya ros Otchet pravleniya Odesskogo obshestva izyashnyh iskuvstv za 1897 god Odessa 1898 S 13 Hudozhestvennye novosti 1899 Vip 7 1 kvitnya S 183 Piznishe u 1907 roci Biblioteka pereyihala v nove primishennya na vul Hersonskij nini Pastera de znahoditsya j sogodni U staromu zh budinku zalishivsya muzej Otchet Odesskoj grodskoj publichnoj biblioteki za 1891 god Odessa 1892 s 9 ros Aryupina L G Grigorij Grigorevich Marazli mecenat i kollekcioner G G Marazli i publichnaya biblioteka Odessa 1995 228 s ros Ivasyuk U G Ch 2 Chastnye biblioteki v Rossii Sankt Peterburg 1912 S 4 ros Otchet pravleniya Odesskogo slavyanskogo blagotvoritelnogo obshestva za 1898 1899 goda Odessa 1900 S 17 23 ros Skalkovskij A A Ch 1 Istoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo na osnovanii podlinnyh dokumentov zaporozhskogo Sechevogo Arhiva Odessa 1885 S 10 11 ros odesskiy com ros Arhiv originalu za 18 bereznya 2011 Procitovano 15 bereznya 2011 Guf E Chernaya Boroda shtuchnaya rabota istorii YuGO ZAPAD ART Literaturno publicisticheskij almanah Odessa Optimum 2006 S 19 z dzherela 15 kvitnya 2014 Procitovano 2013 05 26 ros Usachev I Odesskij gradonachalnik Grigorij Marazli Chest pache pochestej Odessa 2007 z dzherela 26 listopada 2010 Procitovano 2010 11 04 ros G G Marazli Nekrolog Odesskij listok 1907 3 maya ros greeks ua ros Arhiv originalu za 15 kvitnya 2014 Procitovano 4 listopada 2010 Arhiv originalu za 15 kvitnya 2014 Procitovano 22 travnya 2013 Odeski novini 1908 13 travnya s 3 Klopotannya Andriopulo povirenogo Marazli Grigoriya G pro zarahuvannya ostannogo do dvoryanstva NARM f 88 op 1 d 1662 Prohannya podane G G Marazli 12 01 1876 RDIA f 1343 op 25 d 1470 sprava pro dvoryanstvo rodu Marazli Lukomskij V K Trojnickij S M Spiski licam Vysochajshe pozhalovannym Diplomami s gerbami na dvoryanskoe dostoinstvo Vserossijskoj Imperii i Carstva Polskogo Sankt Peterburg Sanktpeterburg 1911 S 40 ros Lukomskij V K Trojnickij S M Perechen rodam i licam gerby kotoryh utverzhdeny ili pozhalovany Rossijskimi Monarhami a takzhe utverzhdeny Pravitelstvuyushim Senatom Vremennogo Pravitelstva Rossii Sankt Peterburg VIRD 2004 191 s ISBN 5 94030 059 6 ros en Greece by William Miller New York C Scribner s sons 1928 S 249 angl Vitalij Orlov Grigorij Marazli lyudina mecenat ta orden Sajt Odeskij 04 07 2022Posilannya odesskiy com ros Arhiv originalu za 18 bereznya 2011 Procitovano 15 bereznya 2011 greeks ua ros Arhiv originalu za 15 kvitnya 2014 Procitovano 4 listopada 2010 Literatura ta dzherela en Greece by William Miller New York C Scribner s sons 1928 S 249 angl Aryupina L G Grigorij Grigorevich Marazli mecenat i kollekcioner G G Marazli i publichnaya biblioteka Odessa 1995 228 s ros Gvetadze I G Dobrochinna diyalnist greckih kupciv Pivdnya Ukrayini v ostannij tretini HIH na pochatku XX st Grani Naukovo teoretichnij i gromadsko politichnij almanah Dnipropetrovsk Dnipropetrovskij nacionalnij universitet imeni Olesya Gonchara Gromadska organizaciya Centr socialno politichnih doslidzhen 2012 en Odesa Istoriya mista 1794 1914 Kiyiv Kritika 1999 384 s ISBN 966 7679 04 7 ros Guf E Chernaya Boroda shtuchnaya rabota istorii YuGO ZAPAD ART Literaturno publicisticheskij almanah Odessa Optimum 2006 S 19 ros Deribas A M Grigorij Grigorevich Marazli Deribasovskaya Reshilevskaya Odesskij almanah sb Odessa IO PLASKE AO 2010 Vip 41 S 57 64 ISBN 978 966 8692 19 2 ros Ivasyuk U G Ch 2 Chastnye biblioteki v Rossii Sankt Peterburg 1912 S 4 ros Lukomskij V K Trojnickij S M Spiski licam Vysochajshe pozhalovannym Diplomami s gerbami na dvoryanskoe dostoinstvo Vserossijskoj Imperii i Carstva Polskogo Sankt Peterburg Sanktpeterburg 1911 89 s ros Lukomskij V K Trojnickij S M Perechen rodam i licam gerby kotoryh utverzhdeny ili pozhalovany Rossijskimi Monarhami a takzhe utverzhdeny Pravitelstvuyushim Senatom Vremennogo Pravitelstva Rossii Sankt Peterburg VIRD 2004 191 s ISBN 5 94030 059 6 ros Reshetov S G Izhik L V Gorodskoj golova Odessy G G Marazli 1831 1907 i ego rodstvennoe okruzhenie Deribasovskaya Reshilevskaya Odesskij almanah Odessa Pechatnyj dom 2007 ISBN 966 8099 99 0 ros Reshetov S G Izhik L V Mariya Ferdinandovna Kich Marazlii i ee rodstvennoe okruzhenie Narkevichi Kichi Andreevskie i Nikitiny Deribasovskaya Reshilevskaya Odesskij almanah Odessa IO PLASKE AO 2008 ISBN 978 966 8692 19 2 ros Reshetov S G Izhik L V Gorodskoj golova mecenat blagodetel Vechernyaya Odessa 2011 Vip 110 9438 28 lipnya ros Reshetov S G Izhik L V Grigorij Marazli Chest pache pochesti Odessa 2012 ros Skalkovskij A A Ch 1 Istoriya Novoj Sechi ili poslednego Kosha Zaporozhskogo na osnovanii podlinnyh dokumentov zaporozhskogo Sechevogo Arhiva Odessa 1885 S 10 11 ros Terentyeva N O Blagodijna diyalnist rodini Marazli z budivnictva ta utrimannya ustanov Odesi kulturno osvitnogo napryamu Problemi istoriyi Ukrayini HIH pochatku XX st Kiyiv Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2006 Usachev I Odesskij gradonachalnik Grigorij Marazli Chest pache pochestej Odessa 2007 ros Calik S Millioner Grigorij Marazli stavshij gorodskim golovoj Odessy realizoval masshtabnye proekty na blago rodnogo goroda a takzhe byl vydayushimsya blagotvoritelem Kapital 2014 Vip 35 212 28 lyutogo ros Greki Odessy Imennoj ukazatel po metricheskim knigam Odesskoj grecheskoj Svyato Troickoj cerkvi Odessa 2000 T 1 ros Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi