У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новосельський Микола Олександрович Новосельський нар 1818 пом 24 верес

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Новосельський.

Микола Олександрович Новосельський (нар. 1818 — пом. 24 вересня 1898) — український підприємець російського походження, державний діяч, дійсний статський радник, одеський міський голова з 1867 року до 1878 року.

Микола Новосельський
Микола Новосельський
24-й Одеський міський голова у Російській імперії
15 грудня 1867 — 17 липня 1878
Попередник	Семен Михайлович Воронцов
Наступник	Григорій Григорович Маразлі

Народився	1818(1818) Російська імперія
Помер	24 вересня 1898(1898-09-24) Російська імперія
Похований	Новодівочий цвинтар
Відомий як	підприємець
Підданство	Російська імперія
Alma mater	^d
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Випускник Харківського університету (1840). Після Кримської війни, за підсумками якої Росія втратила право на військовий флот в Чорному морі, Новосельський створив в 1856 році приватно-державне пароплавство РОПіТ. Інтерес імперії полягав у спорудженні формально торгових суден, які в разі нової війни могли б виконувати бойові завдання (те ж стосувалося екіпажів і ремонтних баз). З схвалення Олександра II компанія отримувала від скарбниці кредити, звільнення від мит та готові кораблі. Ще одним засновником і директором був крупний Микола Аркас. Компанія з штаб-квартирою в Одесі зайняла провідні позиції як в міжнародних перевезеннях пасажирів і вантажів, так і у внутрішніх річкових.

Новосельський профінансував в 1858 році злиття пароплавних компаній «Кавказ» (перевезення по Каспійському морю) з працюючими на Волзі «Меркурієм» і «Русалкою». Став головою об'єднаної компанії , також одержувала від уряду субсидії, пільги і замовлення.

Спільно з «першим російським нафтовиком» в 1858 році заснував акціонерне товариство .

З дозволу Одеської міської думи взяв в 1858 році в оренду на 25 років Хаджибейський і Куяльницький лимани, де замість курорту організував видобуток солі. У 1868 році, вже ставши главою Одеси, передав солепромисли .

Отримав в оренду у держави на 8 років збитковий на той момент курорт і всі цілющі джерела Ставропольської губерній в 1861 році. Найняв директором та головним лікарем московського професора Сергія Смирнова, який вперше поставив лікування на наукову основу, заснував на курорті Російське бальнеологічне суспільство. На гроші Новосільського побудували хімічну лабораторію, видавали спеціальну літературу, розробляли методику лікування.

Ініціював поглиблення акваторії одеського порту в 1861 році. Отримав у держави на виконання робіт 500 тис. руб. Через 5 років початковий кошторис була перевищена в 10 разів, гроші продовжували виділятися під гарантії генерал-губернатора Пауля Коцебу.

Організував Одеське кредитне товариство.

Головним досягненням Новосільського за роки роботи главою Одеси стала поява в місті водопроводу (побудований британською компанією на умовах концесії) і каналізації.

Новосельський є автором наступних книг:

Соціальні питання в Росії, СПб., 1881; Засоби до підйому продуктивності Росії, СПб., 1883.

Сучасники називали Новосільського високоосвіченою людиною, завзятим театралом, любителем подорожей. Відзначали також його «спекулятивну жилку»

Смерть

Микола Олександрович помер у віці 80 років під час подорожі по Європі. Прах був спочатку доставлений до Одеси, а після відспівування, за заповітом покійного, перевезений в Санкт-Петербург і похований на Новодічному цвинтарі

Пам'ять

В Одесі була заснована стипендія імені Новосільського, а його портрет повинен був вічно перебувати у великому залі міської Думи. Вулиця Ямська в Одесі, на якій жив голова міста, незабаром після його смерті була перейменована у вулицю Новосельського.[10]

Примітки

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2012. Процитовано 16 травня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
. Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 16 травня 2013.
http://www.rusinst.ru/articletext.asp?rzd=1&id=7062&abc=1^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Смирновский источник^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
Превращение Пятигорска в столицу нового округа требует перемен в городе — Александра Ларинцева — «Столица у подножия Машука» — Российская газета — В Пя …
Доктор С. А. Смирнов
. Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 16 травня 2013.
html Новосельский Николай Александрович^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Из «Записок» тайного советника Н. А. Качалова. Публикация и примечания А. В. Мельникова

Попередник:	Міський голова м. Одеси 15 грудня 1867 — 17 липня 1878	Наступник:
Семен Михайлович Воронцов	Міський голова м. Одеси 15 грудня 1867 — 17 липня 1878	Григорій Григорович Маразлі

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 лютого 2012. Процитовано 16 травня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[2] . Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 16 травня 2013.

[3] ttp://www.rusinst.ru/articletext.asp?rzd=1&id=7062&abc=1^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[4] Смирновский источник^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[5] Превращение Пятигорска в столицу нового округа требует перемен в городе — Александра Ларинцева — «Столица у подножия Машука» — Российская газета — В Пя …

[6] Доктор С. А. Смирнов

[7] . Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 16 травня 2013.

[8] tml Новосельский Николай Александрович^{[недоступне посилання з липня 2019]}

[9] Из «Записок» тайного советника Н. А. Качалова. Публикация и примечания А. В. Мельникова