Кавка́зьке намі́сництво (рос. Кавказское наместничество) — адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії в 1785-1796. Адміністративний центр — (до 1790) і Астрахань (після 1796).
Кавказьке намісництво | |
Дата створення / заснування | 1785 і 1917 |
---|---|
Офіційна назва | рос. Кавказская администрация (22 листопада (4 грудня) 1881) |
Країна | Російська імперія |
Столиця | Єкатеріноградська |
Адміністративна одиниця | Російська імперія |
Замінений на | Спеціальний Закавказький Комітет і Астраханська губернія |
Час/дата припинення існування | 31 грудня 1796 |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
Координати: 41°43′21″ пн. ш. 44°47′33″ сх. д. / 41.72250000002777881° пн. ш. 44.79250000002777199° сх. д.
Створене 5 травня 1785 на основі Астраханської та Кавказької губернії. Складалося з 9 повітів.
31 грудня 1796 перетворене на Астраханську губернію
Повіти
- Астраханський
- Георгієвський
- Ємотаєвський
- Красноярський
- Моздоцький
- Олександрівський
- Ставропільський
- Чорноярський
- Шовковський
Карти
Друге Кавказьке намісництво
27 грудня 1844 на територіях Кавказу, які увійшли до складу Російської імперії (в тому числі Грузинська губернія, Вірменська область, Каспійська область) було знову засновано Кавказьке намісництво з центром в Тифлісі.
З 27 грудня 1844 намісництво складалося з однієї губернії і двох областей:
- Грузино-Імеретинська губернія (Тифліс), 28 лютого 1847 перетворена у Тифліську губернію
- (Єреван), 9 червня 1849 перетворена в
- (Шемаха)
- Дербентська (Дербент) і Шемахинська губернії, 1846
30 травня 1860 Дербентська губернія скасована, утворена Дагестанська область (Дербент) і Закатальський округ 2 грудня 1859 Шемахінська губернія перейменована в Бакинську губернію (Баку)
- 17 серпня 1866 утворений Сухумський відділ (Сухумі)
- 1867 утворений Чорноморський округ
- 1868 утворена Єлизаветпольська губернія (Єлизаветполь)
- 1878 утворені Батумська область (Батум) і Карська область (Карс)
22 листопада 1881 Кавказьке намісництво фактично скасоване. Була утворена Кавказька адміністрація на чолі з головнокеруючим цивільною частиною, він же був одночасно головнокомандуючий і наказний отаман козацького війська.
Третє Кавказьке намісництво
Кавказьке намісництво було відновлене Найвищим указом Урядового Сенату 26 лютого 1905 року (проіснувало до 1917 року) в такому складі:
шість губерній:
- Бакинська губернія
- Еріванська губернія
- Єлизаветпольська губернія
- Кутаїська губернія
- Тифліська губернія
- Чорноморська губернія
п'ять областей:
два самостійних округи:
Після Лютневої революції 1917 року колишнє намісництво перейшло під управління новоутвореного Особливого Закавказького комітету
Див. також
Примітки
- Полное собрание за конов Российской империи. — Санкт-Петербург, 1830. — Т. XX. з джерела 31 жовтня 2017
Джерела
- Институт генерал-губернаторства и наместничества в Российской Империи: в 2 т. — Санкт-Петербург: Изд-во Санкт-Петербургского университета, 2001. — Т. І.
- Тархов С. А. Изменение административно-территориального деления России за последние 300 лет [ 8 липня 2018 у Wayback Machine.] // География. — № 15. — 2001.
- Атлас Российской Империи [ 13 липня 2020 у Wayback Machine.]. — Москва: Типография Сытина, 1792.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kavka zke nami snictvo ros Kavkazskoe namestnichestvo administrativno teritorialna odinicya v Rosijskij imperiyi v 1785 1796 Administrativnij centr do 1790 i Astrahan pislya 1796 Kavkazke namisnictvo Data stvorennya zasnuvannya1785 i 1917 Oficijna nazvaros Kavkazskaya administraciya 22 listopada 4 grudnya 1881 Krayina Rosijska imperiya StolicyaYekaterinogradska Administrativna odinicyaRosijska imperiya Zaminenij naSpecialnij Zakavkazkij Komitet i Astrahanska guberniya Chas data pripinennya isnuvannya31 grudnya 1796 Kategoriya map na Vikishovishid Koordinati 41 43 21 pn sh 44 47 33 sh d 41 72250000002777881 pn sh 44 79250000002777199 sh d 41 72250000002777881 44 79250000002777199 Stvorene 5 travnya 1785 na osnovi Astrahanskoyi ta Kavkazkoyi guberniyi Skladalosya z 9 povitiv 31 grudnya 1796 peretvorene na Astrahansku guberniyuPovitiAstrahanskij Georgiyevskij Yemotayevskij Krasnoyarskij Mozdockij Oleksandrivskij Stavropilskij Chornoyarskij ShovkovskijKartiRosijskij atlas 1792 Atlas Rosijskoyi imperiyi 1792 Atlas Rosijskoyi imperiyi 1796Druge Kavkazke namisnictvo27 grudnya 1844 na teritoriyah Kavkazu yaki uvijshli do skladu Rosijskoyi imperiyi v tomu chisli Gruzinska guberniya Virmenska oblast Kaspijska oblast bulo znovu zasnovano Kavkazke namisnictvo z centrom v Tiflisi Z 27 grudnya 1844 namisnictvo skladalosya z odniyeyi guberniyi i dvoh oblastej Gruzino Imeretinska guberniya Tiflis 28 lyutogo 1847 peretvorena u Tiflisku guberniyu Yerevan 9 chervnya 1849 peretvorena v Shemaha Derbentska Derbent i Shemahinska guberniyi 1846 30 travnya 1860 Derbentska guberniya skasovana utvorena Dagestanska oblast Derbent i Zakatalskij okrug 2 grudnya 1859 Shemahinska guberniya perejmenovana v Bakinsku guberniyu Baku 17 serpnya 1866 utvorenij Suhumskij viddil Suhumi 1867 utvorenij Chornomorskij okrug 1868 utvorena Yelizavetpolska guberniya Yelizavetpol 1878 utvoreni Batumska oblast Batum i Karska oblast Kars 22 listopada 1881 Kavkazke namisnictvo faktichno skasovane Bula utvorena Kavkazka administraciya na choli z golovnokeruyuchim civilnoyu chastinoyu vin zhe buv odnochasno golovnokomanduyuchij i nakaznij otaman kozackogo vijska Tretye Kavkazke namisnictvoKavkazke namisnictvo bulo vidnovlene Najvishim ukazom Uryadovogo Senatu 26 lyutogo 1905 roku proisnuvalo do 1917 roku v takomu skladi shist gubernij Bakinska guberniya Erivanska guberniya Yelizavetpolska guberniya Kutayiska guberniya Tifliska guberniya Chornomorska guberniya p yat oblastej Batumska oblast Dagestanska oblast Karska oblast Kubanska oblast dva samostijnih okrugi Zakatalskij okrug Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku kolishnye namisnictvo perejshlo pid upravlinnya novoutvorenogo Osoblivogo Zakavkazkogo komitetuDiv takozhOsoblivij Zakavkazkij komitetPrimitkiPolnoe sobranie za konov Rossijskoj imperii Sankt Peterburg 1830 T XX z dzherela 31 zhovtnya 2017DzherelaInstitut general gubernatorstva i namestnichestva v Rossijskoj Imperii v 2 t Sankt Peterburg Izd vo Sankt Peterburgskogo universiteta 2001 T I Tarhov S A Izmenenie administrativno territorialnogo deleniya Rossii za poslednie 300 let 8 lipnya 2018 u Wayback Machine Geografiya 15 2001 Atlas Rossijskoj Imperii 13 lipnya 2020 u Wayback Machine Moskva Tipografiya Sytina 1792