Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бату́мська о́бласть (груз. ბათუმის ოლქი) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії у 1878—1883 та 1903—1918 роках.
| Батумська область | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 1878 |
|---|---|
| Офіційна назва | рос. Батумская область |
| Країна |  Російська імперія |
| Столиця | Батумі |
| Адміністративна одиниця | Російська імперія |
| Кількість населення | 142 032 осіб |
| Замінений на | d і Закавказька РФСР |
| На заміну | Трабзон і Кутаїська губернія |
| Час/дата припинення існування | 1883 |
| Площа | 6 952 880 520 квадратний метр |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Батумська область у Вікісховищі | |
Координати: 41°38′45″ пн. ш. 41°38′30″ сх. д. / 41.64583333335777837° пн. ш. 41.64166666669777328° сх. д.
Географія
Кордони
На півночі Батумська область межувала з Кутаїської губернії, на сході — з Тіфліської губернії та Карської області.
На заході та півдні кордон Батумської області збігався з російсько-турецьким кордоном 1878 року: на заході — з Лазістанським санджаком, на південному заході кордон починався біля мису , прямуючи далі відрогами Понтійського хребта на південь та південний схід, перетинаючи річку дещо вище від міста Артвін та річку вище за місто , проходила відрогами Саганлугського хребта, перетинаючи річку Аракс і вступаючи біля вершини Кеса-даг на вододільний хребет Егрі-даг (чи Шах-іол-даг), що розділяє долини Аракса та Євфрата (Мурад-чай).
Історія
Утворена в 1878 році на території колишнього Аджарського санджака, що відійшов від Османської імперії до Росії за результатами російсько-турецької війни 1877—1878 років. Центром області було місто Батум. Область поділялась на 3 округи: Аджарський, Артвінський і Батумський. 1883 року Батумська область була ліквідована, а її територія була включена до складу Кутаїської губернії.
Знову створена 1 липня 1903 під управлінням військового губернатора з Батумського й Артвінського округів Кутаїської губернії. Площа — 6952 кв. км, населення — 142 тисяч жителів.
З 15 (28) листопада 1917 року перебувала під управлінням Закавказького комісаріату, з 10 (23) лютого 1918 року — під управлінням Закавказького Сейму.
За Берестейським мирним договором, підписаним 3 березня 1918 року радянською Росією без участі представників Закавказького Сейму, Батумська область передавалась Туреччині. 15 квітня 1918 року турецькі війська без бою зайняли Батумську область і приєднали її до Туреччини (створена 22 квітня 1918 року Закавказька Демократична Федеративна Республіка (ЗДФР) не визнала цього захоплення).
Після поразки Туреччини в Першій світовій війні до Батума 16 грудня 1918 року прибули британські експедиційні війська, Батумська область була включена як керована британським губернатором окрема адміністративна одиниця до окупаційної зони британської Чорноморської армії. Військова адміністрація створила наприкінці грудня 1918 року Раду з управління Батумською областю, що проголосила її самостійною державою та заборонила пропаганду на користь приєднання до Грузії. Верховне командування військ союзників 8 квітня 1920 року оголосило Батумську область територією під охороною Ліги Націй, зайнятої військами Великої Британії, Франції та Італії. 14 липня 1920 року командування союзників ухвалило рішення про передачу Батумської області й 20 липня до Батума вступили грузинські війська.
Після встановлення 25 лютого 1921 року радянської влади в Грузії турецькі війська на запрошення уряду Республіки Грузії, що втік до Батума, 11 березня 1921 року зайняли Батумську область. За підписаною у Москві 16 березня того ж року Туреччина визнала право РСР Грузії на північну частину Батумської області з містом Батумом. 17 березня 1921 року в Батумі почалось організоване більшовиками повстання проти уряду Грузії, який утік в ніч з 17 на 18 березня; було проголошено радянську владу, 19 березня 1921 року до Батума вступила 18-та кавалерійська дивізія РСЧА РРФСР. Турецькі війська відійшли на лінію кордону, описану в російсько-турецькій (підтверджено як державний кордон РСР Грузії 13 жовтня 1921 року )
16 липня 1921 року Ревком РСР Грузії видав декрет про утворення автономної РСР Аджаристану в складі РСР Грузії.
Органи влади
Адміністративний поділ
З 1903 до 1918 року до складу Батумської області входило 2 округи:
| № | Повіт | Площа, верст² | Населення (1897), чол. | |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Батум (28 508 чол.) | 2 675,7 | 88 444 | |
| 2 | Артвін (7 091 чол.) | 3 433,5 | 56 140 |
Губернатори
| Ім'я | Титул, чин, звання | Термін перебування на посаді |
|---|---|---|
| Генерал-майор | ||
| Генерал-майор | ||
| Генерал-майор |
Примітки
- Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>: для виносок під назвоюЕСБЕне вказано текст - Перший загальний перепис населення Російської імперії 1897 р. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 8 травня 2013.
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Батумська область |
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
 | Це незавершена стаття про Грузію. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batu mska o blast gruz ბათუმის ოლქი administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi u 1878 1883 ta 1903 1918 rokah Batumska oblast Gerb Data stvorennya zasnuvannya1878 Oficijna nazvaros Batumskaya oblast Krayina Rosijska imperiya StolicyaBatumi Administrativna odinicyaRosijska imperiya Kilkist naselennya142 032 osib Zaminenij nad i Zakavkazka RFSR Na zaminuTrabzon i Kutayiska guberniya Chas data pripinennya isnuvannya1883 Plosha6 952 880 520 kvadratnij metr Kategoriya map na Vikishovishid Batumska oblast u Vikishovishi Koordinati 41 38 45 pn sh 41 38 30 sh d 41 64583333335777837 pn sh 41 64166666669777328 sh d 41 64583333335777837 41 64166666669777328GeografiyaKordoni Na pivnochi Batumska oblast mezhuvala z Kutayiskoyi guberniyi na shodi z Tifliskoyi guberniyi ta Karskoyi oblasti Na zahodi ta pivdni kordon Batumskoyi oblasti zbigavsya z rosijsko tureckim kordonom 1878 roku na zahodi z Lazistanskim sandzhakom na pivdennomu zahodi kordon pochinavsya bilya misu pryamuyuchi dali vidrogami Pontijskogo hrebta na pivden ta pivdennij shid peretinayuchi richku desho vishe vid mista Artvin ta richku vishe za misto prohodila vidrogami Saganlugskogo hrebta peretinayuchi richku Araks i vstupayuchi bilya vershini Kesa dag na vododilnij hrebet Egri dag chi Shah iol dag sho rozdilyaye dolini Araksa ta Yevfrata Murad chaj IstoriyaUtvorena v 1878 roci na teritoriyi kolishnogo Adzharskogo sandzhaka sho vidijshov vid Osmanskoyi imperiyi do Rosiyi za rezultatami rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Centrom oblasti bulo misto Batum Oblast podilyalas na 3 okrugi Adzharskij Artvinskij i Batumskij 1883 roku Batumska oblast bula likvidovana a yiyi teritoriya bula vklyuchena do skladu Kutayiskoyi guberniyi Znovu stvorena 1 lipnya 1903 pid upravlinnyam vijskovogo gubernatora z Batumskogo j Artvinskogo okrugiv Kutayiskoyi guberniyi Plosha 6952 kv km naselennya 142 tisyach zhiteliv Z 15 28 listopada 1917 roku perebuvala pid upravlinnyam Zakavkazkogo komisariatu z 10 23 lyutogo 1918 roku pid upravlinnyam Zakavkazkogo Sejmu Za Berestejskim mirnim dogovorom pidpisanim 3 bereznya 1918 roku radyanskoyu Rosiyeyu bez uchasti predstavnikiv Zakavkazkogo Sejmu Batumska oblast peredavalas Turechchini 15 kvitnya 1918 roku turecki vijska bez boyu zajnyali Batumsku oblast i priyednali yiyi do Turechchini stvorena 22 kvitnya 1918 roku Zakavkazka Demokratichna Federativna Respublika ZDFR ne viznala cogo zahoplennya Pislya porazki Turechchini v Pershij svitovij vijni do Batuma 16 grudnya 1918 roku pribuli britanski ekspedicijni vijska Batumska oblast bula vklyuchena yak kerovana britanskim gubernatorom okrema administrativna odinicya do okupacijnoyi zoni britanskoyi Chornomorskoyi armiyi Vijskova administraciya stvorila naprikinci grudnya 1918 roku Radu z upravlinnya Batumskoyu oblastyu sho progolosila yiyi samostijnoyu derzhavoyu ta zaboronila propagandu na korist priyednannya do Gruziyi Verhovne komanduvannya vijsk soyuznikiv 8 kvitnya 1920 roku ogolosilo Batumsku oblast teritoriyeyu pid ohoronoyu Ligi Nacij zajnyatoyi vijskami Velikoyi Britaniyi Franciyi ta Italiyi 14 lipnya 1920 roku komanduvannya soyuznikiv uhvalilo rishennya pro peredachu Batumskoyi oblasti j 20 lipnya do Batuma vstupili gruzinski vijska Pislya vstanovlennya 25 lyutogo 1921 roku radyanskoyi vladi v Gruziyi turecki vijska na zaproshennya uryadu Respubliki Gruziyi sho vtik do Batuma 11 bereznya 1921 roku zajnyali Batumsku oblast Za pidpisanoyu u Moskvi 16 bereznya togo zh roku Turechchina viznala pravo RSR Gruziyi na pivnichnu chastinu Batumskoyi oblasti z mistom Batumom 17 bereznya 1921 roku v Batumi pochalos organizovane bilshovikami povstannya proti uryadu Gruziyi yakij utik v nich z 17 na 18 bereznya bulo progolosheno radyansku vladu 19 bereznya 1921 roku do Batuma vstupila 18 ta kavalerijska diviziya RSChA RRFSR Turecki vijska vidijshli na liniyu kordonu opisanu v rosijsko tureckij pidtverdzheno yak derzhavnij kordon RSR Gruziyi 13 zhovtnya 1921 roku 16 lipnya 1921 roku Revkom RSR Gruziyi vidav dekret pro utvorennya avtonomnoyi RSR Adzharistanu v skladi RSR Gruziyi Organi vladiAdministrativnij podil Karta Batumskoyi oblasti Z 1903 do 1918 roku do skladu Batumskoyi oblasti vhodilo 2 okrugi Povit Plosha verst Naselennya 1897 chol 1 Batum 28 508 chol 2 675 7 88 444 2 Artvin 7 091 chol 3 433 5 56 140 Gubernatori Im ya Titul chin zvannya Termin perebuvannya na posadi General major 01 07 1903 01 05 1905 General major 02 07 1905 01 01 1908 General major 24 03 1909 1917PrimitkiPomilka cituvannya Nepravilnij viklik tegu lt ref gt dlya vinosok pid nazvoyu ESBE ne vkazano tekst Pershij zagalnij perepis naselennya Rosijskoyi imperiyi 1897 r Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 8 travnya 2013 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Batumska oblast Enciklopedicheskij slovar v 86 t 82 t i 4 dop SPb F A Brokgauz I A Efron 1890 1907 ros Ce nezavershena stattya pro Gruziyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi