Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кутаїська губе́рнія — адміністративна одиниця Російської імперії.
| Кутаїська губернія | |
| Герб | |
 | |
| Дата створення / заснування | 14 грудня 1846 |
|---|---|
 | |
| Країна |  Російська імперія, Російська республіка, Спеціальний Закавказький Комітет і Закавказький комісаріат |
| Столиця | Кутаїсі |
| Адміністративна одиниця | Кавказьке намісництво Спеціальний Закавказький Комітет Закавказький комісаріат |
| Кількість населення | 914 000 осіб |
| Замінений на | Закавказька Демократична Федеративна Республіка |
| На заміну | Грузино-Імеретинська губернія |
| Час/дата припинення існування | 1917 |
| Площа | 29 524 362 580 квадратний метр |
 | |
 | |
| Категорія мап на Вікісховищі | d |
 Кутаїська губернія у Вікісховищі | |
Координати: 42°15′00″ пн. ш. 42°42′00″ сх. д. / 42.250000000028° пн. ш. 42.7000000000277779577118054° сх. д.
| Кутаїська губернія | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Адм. центр | Кутаїсі | ||
| Країна | Російська імперія, Російська республіка, Спеціальний Закавказький Комітет і Закавказький комісаріат | ||
| Регіон | Кавказьке намісництво Спеціальний Закавказький Комітет Закавказький комісаріат | ||
| Населення | |||
| - повне | 914 000 осіб | ||
| Площа | |||
| - повна | 29 524 362 580 квадратний метр | ||
| Дата заснування | 14 грудня 1846 | ||
| Дата ліквідації | 1917 | ||
| | |||
| | |||
| |||
Загальні відомості
Розташовувалась на південному заході Закавказзя, вздовж південно-східного берега Чорного моря й басейну річок Ріоні й .
Площа становила 25 942 кв. верст. Поверхня на півночі гориста — південні схили головного Кавказу (Дих-Тау, 17 тис. футів висоти); середня частина, річкою Ріоні, пласка, місцями болотяна, низина; південна частина губернії — Малий Кавказ. Ліси вкривають близько половини всієї площі. Ґрунт у гористих місцях каменистий, у низині — наносний, надзвичайно плодоносний.
Клімат м'який, вологий та рівний. Флора розкішна субтропічна (батьківщина ).
Населення становило 914 000 осіб (міського — 62 000). Грузин 842 000, абхазців 59 000, росіян 13 000, решта інших національностей.
Землеволодіння вкрай дрібне. Головні культури: кукурудза і виноград. Хліби (пшениця, просо, ячмінь та ін.) сіють небагато в нагорних частинах губернії. Вирощування тютюну (високі сорти) розвивалось; Чорноморським узбережжям — фруктові та апельсинові сади.
Фабрики й заводи (1900) 314 з виробництвом на 8,5 мільйонів рублів.
Гірнича справа з давніх часів; поблизу залізничної станції найбагатші у світі родовища марганцю (до 23 мільйонів пудів на рік), мідна й свинцева руда, кам'яне вугілля (понад 3 мільйони пудів).
Залізниць 379 верст.
Адміністративний поділ
До складу губернії в 1897 входили 7 повітів і 3 округи:
Міст — 4.
У 1903 з Кутаїської губернії виділено Батумську область.
До складу Кутаїської губернії в 1903—1918 роках входили 7 повітів і 1 округ.
| № | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² | Населення (1897), чол. |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Зугдідський | м. Зугдіді (3 407 чол.) | 2 614,9 | 114 869 |
| 2 | Кутаїський | м. Кутаїс (32 476 чол.) | 2 985,9 | 221 665 |
| 3 | Лечхумський | с. Цагері (687 чол.) | 4 078,3 | 47 779 |
| 4 | Озургетський | м. Озургеті (4 710 чол.) | 1 985,0 | 90 326 |
| 5 | Рачинський | с. Оні (1 255 чол.) | 2 494,9 | 60 421 |
| 6 | Сенакський | м. Сенакі (1 248 чол.) | 1 520,0 | 115 785 |
| 7 | Шорапанський | м. Квіріли (2 010 чол.) | 2 687,4 | 156 633 |
| 8 | м. Сухум (7 998 чол.) | 7 575,4 | 106 179 |
Національний склад у 1897 році
| повіт | грузини | абхази | турки | вірмени | росіяни | греки | євреї | українці | поляки | курди | осетини | |||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Губернія в цілому | 83,01 | 5,6 % | 4,4 % | 2,3 % | 1,8 % | 1,5 % | 1,4 % | … | … | … | … | … | ||
| Артвінський округ | 73.9 | … | …13,9 | 9,7 | … | … | … | 4,6 % | 1,3 % | … | … | … | ||
| Батумський округ | 69,9 | … | … | … | 3,6 % | 8,1 % | 8,2 % | 5,3 % | 1,2 % | 1,9 % | 1,0 % | 1,9 % | … | |
| Зугдідський повіт | 98,5 | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | |
| Кутаїський повіт | 97.00 | … | … | … | … | 1,8 % | … | … | 1,6 % | … | … | … | … | |
| Лечхумський повіт | 99,02 | … | … | … | … | … | … | … | … | … | ||||
| Озургетський повіт | 96,3 | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | |
| Рачинський повіт | 97,2 | … | … | … | … | … | … | 1,0 % | … | … | … | 5,8 % | ||
| Сенкаський повіт | 96,08 | … | … | … | 1,2 % | … | … | … | … | … | … | … | ||
| Шоропанський повіт | 94,6 | 1,4 % | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | … | |
| Сухумський округ | 24,36 % | 55,28 % | 6,17 % | 5,66 % | 5,08 % | 0,12 % | … | 0,22 % | … | … | … | … | … |
Губернатори
- 17 квітня 1847—1851 — Костянтин Якович Бєлявський воєнний губернатор
- 1851—1853 — Олександр Іванович Гагарін воєнний губернатор
- 1853—1856 — Іван Костянтинович Багратіон-Мухранський воєнний губернатор
- 1856—1857 — Микола Петрович Колюбакін воєнний губернатор
- лютий 1857 — 27 жовтня 1857 — Олександр Іванович Гагарін генерал-губернатор
- 1857—1860 — Георгій Романович Ерістов генерал-губернатор
- 1857—1858 — генерал-губернатор
- 1858—1861 — Микола Агафонович Іванов генерал-губернатор
- 1861—1862 — Микола Петрович Колюбакін генерал-губернатор
- 1862—1866 — Олександр Степанович Оголін
- 1863—1866 — генерал-губернатор
- 1867—1878 — Володимир Васильович Лєвашов воєнний губернатор
- 1878—1883 — Микола Ясонович Малафєєв
- 11 березня 1887 — 1 грудня 1890 — генерал-майор, (з 30 серпня 1889 року генерал-лейтенант) Олександр Іванович Гроссман воєнний губернатор
- 22 грудня 1890 — 30 травня 1898 — Михайло Якович Шаликов воєнний губернатор
- 19 липня 1898 — 21 квітня 1901 — генерал-майор Федір Костянтинович Гершельман воєнний губернатор
- 20 жовтня 1901 — 25 травня 1905 — полковник, (з 6 грудня 1901 року — генерал-майор) Олексій Олексійович Смагін воєнний губернатор
- 9 червня 1905—1906 — в.п. губернатора
- 1906—1907 — Олександр Петрович Язиков
- 28 листопада 1907—1914 — Адам Іванович Словочинський
- 1914—1916 — Лев Володимирович Потулов
- 1916—1917 —
Символіка
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 14 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2010. Процитовано 14 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 13 лютого 2010. Процитовано 14.04.2011.
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кутаїська губернія |
- Массальский В. И.,. Кутаисская губерния [Архівовано 17 березня 2022 у Wayback Machine.] // Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kutayiska gube rniya administrativna odinicya Rosijskoyi imperiyi Kutayiska guberniyaGerbData stvorennya zasnuvannya14 grudnya 1846Krayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Specialnij Zakavkazkij Komitet i Zakavkazkij komisariatStolicyaKutayisiAdministrativna odinicyaKavkazke namisnictvo Specialnij Zakavkazkij Komitet Zakavkazkij komisariatKilkist naselennya914 000 osibZaminenij naZakavkazka Demokratichna Federativna RespublikaNa zaminuGruzino Imeretinska guberniyaChas data pripinennya isnuvannya1917Plosha29 524 362 580 kvadratnij metrKategoriya map na Vikishovishid Kutayiska guberniya u Vikishovishi Koordinati 42 15 00 pn sh 42 42 00 sh d 42 250000000028 pn sh 42 7000000000277779577118054 sh d 42 250000000028 42 7000000000277779577118054Kutayiska guberniyaGerbAdm centr KutayisiKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika Specialnij Zakavkazkij Komitet i Zakavkazkij komisariatRegion Kavkazke namisnictvo Specialnij Zakavkazkij Komitet Zakavkazkij komisariatNaselennya povne 914 000 osibPlosha povna 29 524 362 580 kvadratnij metrData zasnuvannya 14 grudnya 1846Data likvidaciyi 1917Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kutayiska guberniyaZagalni vidomostiRoztashovuvalas na pivdennomu zahodi Zakavkazzya vzdovzh pivdenno shidnogo berega Chornogo morya j basejnu richok Rioni j Plosha stanovila 25 942 kv verst Poverhnya na pivnochi gorista pivdenni shili golovnogo Kavkazu Dih Tau 17 tis futiv visoti serednya chastina richkoyu Rioni plaska miscyami bolotyana nizina pivdenna chastina guberniyi Malij Kavkaz Lisi vkrivayut blizko polovini vsiyeyi ploshi Grunt u goristih miscyah kamenistij u nizini nanosnij nadzvichajno plodonosnij Klimat m yakij vologij ta rivnij Flora rozkishna subtropichna batkivshina Naselennya stanovilo 914 000 osib miskogo 62 000 Gruzin 842 000 abhazciv 59 000 rosiyan 13 000 reshta inshih nacionalnostej Zemlevolodinnya vkraj dribne Golovni kulturi kukurudza i vinograd Hlibi pshenicya proso yachmin ta in siyut nebagato v nagornih chastinah guberniyi Viroshuvannya tyutyunu visoki sorti rozvivalos Chornomorskim uzberezhzhyam fruktovi ta apelsinovi sadi Fabriki j zavodi 1900 314 z virobnictvom na 8 5 miljoniv rubliv Girnicha sprava z davnih chasiv poblizu zaliznichnoyi stanciyi najbagatshi u sviti rodovisha margancyu do 23 miljoniv pudiv na rik midna j svinceva ruda kam yane vugillya ponad 3 miljoni pudiv Zaliznic 379 verst Administrativnij podilDo skladu guberniyi v 1897 vhodili 7 povitiv i 3 okrugi Zugdidskij Mist 4 U 1903 z Kutayiskoyi guberniyi vidileno Batumsku oblast Administrativnij podil Kutayiskoyi guberniyi 1903 1918 Do skladu Kutayiskoyi guberniyi v 1903 1918 rokah vhodili 7 povitiv i 1 okrug Povit Povitove misto Plosha verst Naselennya 1897 chol 1 Zugdidskij m Zugdidi 3 407 chol 2 614 9 114 8692 Kutayiskij m Kutayis 32 476 chol 2 985 9 221 6653 Lechhumskij s Cageri 687 chol 4 078 3 47 7794 Ozurgetskij m Ozurgeti 4 710 chol 1 985 0 90 3265 Rachinskij s Oni 1 255 chol 2 494 9 60 4216 Senakskij m Senaki 1 248 chol 1 520 0 115 7857 Shorapanskij m Kvirili 2 010 chol 2 687 4 156 6338 m Suhum 7 998 chol 7 575 4 106 179Nacionalnij sklad u 1897 rocipovit gruzini abhazi turki virmeni rosiyani greki yevreyi ukrayinci polyaki kurdi osetiniGuberniya v cilomu 83 01 5 6 4 4 2 3 1 8 1 5 1 4 Artvinskij okrug 73 9 13 9 9 7 4 6 1 3 Batumskij okrug 69 9 3 6 8 1 8 2 5 3 1 2 1 9 1 0 1 9 Zugdidskij povit 98 5 Kutayiskij povit 97 00 1 8 1 6 Lechhumskij povit 99 02 Ozurgetskij povit 96 3 Rachinskij povit 97 2 1 0 5 8 Senkaskij povit 96 08 1 2 Shoropanskij povit 94 6 1 4 Suhumskij okrug 24 36 55 28 6 17 5 66 5 08 0 12 0 22 GubernatoriGerb guberniyi z oficijnim opisom zatverdzhenij Oleksandrom II 1856 17 kvitnya 1847 1851 Kostyantin Yakovich Byelyavskij voyennij gubernator 1851 1853 Oleksandr Ivanovich Gagarin voyennij gubernator 1853 1856 Ivan Kostyantinovich Bagration Muhranskij voyennij gubernator 1856 1857 Mikola Petrovich Kolyubakin voyennij gubernator lyutij 1857 27 zhovtnya 1857 Oleksandr Ivanovich Gagarin general gubernator 1857 1860 Georgij Romanovich Eristov general gubernator 1857 1858 general gubernator 1858 1861 Mikola Agafonovich Ivanov general gubernator 1861 1862 Mikola Petrovich Kolyubakin general gubernator 1862 1866 Oleksandr Stepanovich Ogolin 1863 1866 general gubernator 1867 1878 Volodimir Vasilovich Lyevashov voyennij gubernator 1878 1883 Mikola Yasonovich Malafyeyev 11 bereznya 1887 1 grudnya 1890 general major z 30 serpnya 1889 roku general lejtenant Oleksandr Ivanovich Grossman voyennij gubernator 22 grudnya 1890 30 travnya 1898 Mihajlo Yakovich Shalikov voyennij gubernator 19 lipnya 1898 21 kvitnya 1901 general major Fedir Kostyantinovich Gershelman voyennij gubernator 20 zhovtnya 1901 25 travnya 1905 polkovnik z 6 grudnya 1901 roku general major Oleksij Oleksijovich Smagin voyennij gubernator 9 chervnya 1905 1906 v p gubernatora 1906 1907 Oleksandr Petrovich Yazikov 28 listopada 1907 1914 Adam Ivanovich Slovochinskij 1914 1916 Lev Volodimirovich Potulov 1916 1917 SimvolikaOficijnij gerb guberniyi vidannya 1880 Neoficijnij gerb guberniyi vidannya Sukachova 1878 Suchasnij malyunok gerba guberniyi Primitki Arhiv originalu za 25 serpnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 2 veresnya 2010 Procitovano 14 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2010 Procitovano 14 04 2011 Div takozhGruziya v skladi Rosijskoyi imperiyiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kutayiska guberniyaMassalskij V I Kutaisskaya guberniya Arhivovano 17 bereznya 2022 u Wayback Machine Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907