Чума в Одесі — декілька епідемій чуми, які мали місце в історії Одеси.
Історія
Епідемії за роками
Порт і місто Одеса декілька разів пережили епідемії чуми, що завдавали важких втрат людським і матеріальним ресурсам міста. Одеса пережила епідемії у такі роки :
- 1797
- 1803
- 1812
- 1829
- 1837
Карантинні заходи Венеції
Карантин як упереджувальний засіб віднайшли в Венеції, великій торгівельній імперії, значному порті на Середземному морі, значному осередку флоту. Велика кількість суден, що прибували в Венецію і велика загроза добробуту столиці Адріатики, яка потерпала від епідемій, завезених моряками, і спонукала уряд міста до широкого вживання карантинів. Для хворих моряків і мешканців Венеції побудували також Чумні бараки на одному з віддалених островів лагуни, що збереглися до 21-го століття (Лазаретто). Покровителем хворих на чуму католиків церква зробила Св. Роха.
Карантинні заходи в Одесі до епідемій
Ними опікувався мер міста — герцог де Рішельє. В Одесі на базі старої фортеці, яка вже втратила своє значення, створено Одеський карантин, а прилеглу частину бухти перетворено на для новоприбулих вітрильників і суден. Також створено міську інфекційну лікарню, тепер відому під назвою Циркульний корпус (архітектор Тома де Томон).
Мала розвиненість медичної науки і мала ефективність упереджувальних засобів не дуже заважала епідеміям. Це довів досвід епідемії чуми в Одесі 1812 року. Уряд міста удався до надзвичайних заходів.
Чума 1812 р. в Одесі
Епідемію вважають найважчою за 1-у половину 19-го століття. Її виникнення пов'язують з закінченням війни між Російською імперією і Туреччиною і низкою кораблів, що прибули в порт з країн півдня. Чума вже мала розповсюдження в Стамбулі, на Кавказі і в володіннях Туреччини на річці Дунай.
Епідемія в місті Одеса розпочалася в кінці липня — на початку серпня 1812 р. Хворобу завезли до міста грецькі купці. Перші випадки не були розпізнані, і лише тільки тоді, коли у одеському готелі для акторів померли раптово відразу три актриси, які купили шалі у греків, нарешті запідозрили грізну хворобу. Мер міста, Рішельє зібрав Медичну Раду і оголосив аварійний стан в місті, яке поділили на 5 частин. Кожну частину доручили окремому лікарю. Особливі карантинні заклади обладнали в фортеці Одеси і в міській інфекційній лікарні. Швидке розповсюдження хвороби спонукало Рішельє до суворих карантинних заходів вже на початку вересня, коли за день в місті помирало до 20 осіб.
Була заборона на вилов риби, не приймали нові кораблі торговців, усіх сухопутних навертали з міста до карантинних пунктів на 30-денне спостереження. Серед померлих від чуми вже були й лікарі міста — Різенко, Пількевич, Капелло, Кірхнер. Аби завадити епідемії Рішельє удався до зачинення усіх храмів міста, спалювали підозрілі землянки мешканців у Карантинній та Військових балках. Були тимчасово заборонені усі збори населення, навіть на поховання. Дворянам міста було дозволено покинути Одесу і оселитися на хуторах. Мешканцям міста було заборонено покидати свої домівки. Гроші вимочували в розчині оцту і тільки після цього передавали іншим особам. В місті палали вогнища для дезінфекції повітря. Померлих забирали особливі вози, керовані мортусами та каторжанами.
Аби завадити голоду, сміливий Рішельє конфіскував залишки зерна у купців і роздавав потерпілим, адже 66 відсотків мешканців Одеси не мали постійних джерел прибутку. До грудня 1812 р. Одеса мала 2632 померлих від чуми (це кожна 9-та особа тогочасного міста-порту).
Суворий карантин тривав 46 діб.
Братське поховання
Пам'яткою померлим від чуми 1812 р. став штучний курган на місці чумного цвинтаря на Люсдорфській дорозі під назвою «Чумка».
Місця поховань вмерлих від чуми
Штучний курган, відомий в народі як , розташований на вулиці Водопроводній. Під цією горою поховані жертви епідемій чуми. Ця гора виникла за Старим християнським кладовищем, де ховали загиблих від чуми під час епідемій 1812, 1829 і 1837 років. Після чого цю місцевість засипали будівельним сміттям і за кілька десятків років тут утворилася гора. Тут ховали у братських безіменних могилах, але траплялися й індивідуальні пам'ятники.
Крім вказаної гори Чумки існувало Карантинне кладовище (на території сучасного парку Шевченка), а також окремі ділянки колишнього Старого кладовища (відведені під сучасний Одеський зоопарк)..
Див. також
- Карантинне кладовище
- Чума
- Чорна смерть — Бубонна чума XIV ст. (після Джинестри (Фіорделіксу) та до Кацибею)
- Чумний бунт в Севастополі (1830)
Посилання
- . https://odessa-future.com.ua/uk/ (Ukrainian) . 31.08.2021. Архів оригіналу за 30 серпня 2021. Процитовано 31.08.2021.
- Коханский В. Одесса и ея окрестности. Полный иллюстрированный путеводитель и справочная книга. — 3-е. — Одесса : Л. Нитче, 1892. — С. 61, 62. — 554 с.
- Дорошенко А. В. Переправа через Стикс. — 1-е. — Одесса : Optimum, 2007. — 484 с. — (Вся). — 1000 екз. — .
- Русов И. Память о чуме в Одессе : ( )[рос.] // Вечерняя Одесса : Газета. — 17 января 2012. — № 6 (9532).
Джерела
- Скальковский Адам А. Первое тридцатилетие истории города Одессы 1793—1823. — Одесса: 1837 (рос.).
- Надлер Василий Карлович. История Одессы в первые эпохи ее существования. — Одесса: 1892 (рос.).
- Херлихи Патриция. Одесса. История. 1794—1914 = Odessa. A History. 1794—1914. — Одесса: Optimum, 2007. — С. 17. — 576 с. (рос.). —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chuma znachennya Chuma v Odesi dekilka epidemij chumi yaki mali misce v istoriyi Odesi IstoriyaEpidemiyi za rokami Port i misto Odesa dekilka raziv perezhili epidemiyi chumi sho zavdavali vazhkih vtrat lyudskim i materialnim resursam mista Odesa perezhila epidemiyi u taki roki 1797 1803 1812 1829 1837 Karantinni zahodi Veneciyi Ostriv Lazaretto de roztashuvali karantin mista Veneciya Karantin yak uperedzhuvalnij zasib vidnajshli v Veneciyi velikij torgivelnij imperiyi znachnomu porti na Seredzemnomu mori znachnomu oseredku flotu Velika kilkist suden sho pribuvali v Veneciyu i velika zagroza dobrobutu stolici Adriatiki yaka poterpala vid epidemij zavezenih moryakami i sponukala uryad mista do shirokogo vzhivannya karantiniv Dlya hvorih moryakiv i meshkanciv Veneciyi pobuduvali takozh Chumni baraki na odnomu z viddalenih ostroviv laguni sho zbereglisya do 21 go stolittya Lazaretto Pokrovitelem hvorih na chumu katolikiv cerkva zrobila Sv Roha Karantinni zahodi v Odesi do epidemij Zalishki Karantinnoyi stini v Odesi Pam yatnik Dyuku Rishelye v Odesi Nimi opikuvavsya mer mista gercog de Rishelye V Odesi na bazi staroyi forteci yaka vzhe vtratila svoye znachennya stvoreno Odeskij karantin a prileglu chastinu buhti peretvoreno na dlya novopribulih vitrilnikiv i suden Takozh stvoreno misku infekcijnu likarnyu teper vidomu pid nazvoyu Cirkulnij korpus arhitektor Toma de Tomon Mala rozvinenist medichnoyi nauki i mala efektivnist uperedzhuvalnih zasobiv ne duzhe zavazhala epidemiyam Ce doviv dosvid epidemiyi chumi v Odesi 1812 roku Uryad mista udavsya do nadzvichajnih zahodiv Chuma 1812 r v Odesi Epidemiyu vvazhayut najvazhchoyu za 1 u polovinu 19 go stolittya Yiyi viniknennya pov yazuyut z zakinchennyam vijni mizh Rosijskoyu imperiyeyu i Turechchinoyu i nizkoyu korabliv sho pribuli v port z krayin pivdnya Chuma vzhe mala rozpovsyudzhennya v Stambuli na Kavkazi i v volodinnyah Turechchini na richci Dunaj Epidemiya v misti Odesa rozpochalasya v kinci lipnya na pochatku serpnya 1812 r Hvorobu zavezli do mista grecki kupci Pershi vipadki ne buli rozpiznani i lishe tilki todi koli u odeskomu goteli dlya aktoriv pomerli raptovo vidrazu tri aktrisi yaki kupili shali u grekiv nareshti zapidozrili griznu hvorobu Mer mista Rishelye zibrav Medichnu Radu i ogolosiv avarijnij stan v misti yake podilili na 5 chastin Kozhnu chastinu doruchili okremomu likaryu Osoblivi karantinni zakladi obladnali v forteci Odesi i v miskij infekcijnij likarni Shvidke rozpovsyudzhennya hvorobi sponukalo Rishelye do suvorih karantinnih zahodiv vzhe na pochatku veresnya koli za den v misti pomiralo do 20 osib Bula zaborona na vilov ribi ne prijmali novi korabli torgovciv usih suhoputnih navertali z mista do karantinnih punktiv na 30 denne sposterezhennya Sered pomerlih vid chumi vzhe buli j likari mista Rizenko Pilkevich Kapello Kirhner Abi zavaditi epidemiyi Rishelye udavsya do zachinennya usih hramiv mista spalyuvali pidozrili zemlyanki meshkanciv u Karantinnij ta Vijskovih balkah Buli timchasovo zaboroneni usi zbori naselennya navit na pohovannya Dvoryanam mista bulo dozvoleno pokinuti Odesu i oselitisya na hutorah Meshkancyam mista bulo zaboroneno pokidati svoyi domivki Groshi vimochuvali v rozchini octu i tilki pislya cogo peredavali inshim osobam V misti palali vognisha dlya dezinfekciyi povitrya Pomerlih zabirali osoblivi vozi kerovani mortusami ta katorzhanami Abi zavaditi golodu smilivij Rishelye konfiskuvav zalishki zerna u kupciv i rozdavav poterpilim adzhe 66 vidsotkiv meshkanciv Odesi ne mali postijnih dzherel pributku Do grudnya 1812 r Odesa mala 2632 pomerlih vid chumi ce kozhna 9 ta osoba togochasnogo mista portu Suvorij karantin trivav 46 dib Bratske pohovannya Chumna gora v Odesi Pam yatkoyu pomerlim vid chumi 1812 r stav shtuchnij kurgan na misci chumnogo cvintarya na Lyusdorfskij dorozi pid nazvoyu Chumka Miscya pohovan vmerlih vid chumiShtuchnij kurgan vidomij v narodi yak roztashovanij na vulici Vodoprovodnij Pid ciyeyu goroyu pohovani zhertvi epidemij chumi Cya gora vinikla za Starim hristiyanskim kladovishem de hovali zagiblih vid chumi pid chas epidemij 1812 1829 i 1837 rokiv Pislya chogo cyu miscevist zasipali budivelnim smittyam i za kilka desyatkiv rokiv tut utvorilasya gora Tut hovali u bratskih bezimennih mogilah ale traplyalisya j individualni pam yatniki Krim vkazanoyi gori Chumki isnuvalo Karantinne kladovishe na teritoriyi suchasnogo parku Shevchenka a takozh okremi dilyanki kolishnogo Starogo kladovisha vidvedeni pid suchasnij Odeskij zoopark Div takozhKarantinne kladovishe Chuma Chorna smert Bubonna chuma XIV st pislya Dzhinestri Fiordeliksu ta do Kacibeyu Chumnij bunt v Sevastopoli 1830 Posilannya https odessa future com ua uk Ukrainian 31 08 2021 Arhiv originalu za 30 serpnya 2021 Procitovano 31 08 2021 Kohanskij V Odessa i eya okrestnosti Polnyj illyustrirovannyj putevoditel i spravochnaya kniga 3 e Odessa L Nitche 1892 S 61 62 554 s Doroshenko A V Pereprava cherez Stiks 1 e Odessa Optimum 2007 484 s Vsya 1000 ekz ISBN 966 344 169 0 Rusov I Pamyat o chume v Odesse ros Vechernyaya Odessa Gazeta 17 yanvarya 2012 6 9532 DzherelaSkalkovskij Adam A Pervoe tridcatiletie istorii goroda Odessy 1793 1823 Odessa 1837 ros Nadler Vasilij Karlovich Istoriya Odessy v pervye epohi ee sushestvovaniya Odessa 1892 ros Herlihi Patriciya Odessa Istoriya 1794 1914 Odessa A History 1794 1914 Odessa Optimum 2007 S 17 576 s ros ISBN 978 966 344 193 1