Більшість мов Європи належать до індоєвропейської мовної сім'ї. Із 744 мільйонів населення Європи станом на 2018 рік близько 94% є носіями індоєвропейської мови; в межах індоєвропейської мови три найбільші типи — романські, германські і слов’янські, кожен з яких має понад 200 мільйонів мовців, що становить близько 90% європейців. Менші типи індоєвропейської мови, знайдені в Європі, включають еллінську (грецька, прибл. 13 мільйонів), балтійську (прибл. 7 мільйонів), албанську (прибл. 5 мільйонів), кельтську (прибл. 4 мільйони), вірменську (прибл. 4 мільйони) та індоарійські (цигани, прибл. 1,5 млн.).
З приблизно 45 мільйонів європейців, які розмовляють неіндоєвропейськими мовами, більшість розмовляє мовами уральської або тюркської сімей. Ще менші групи (такі як баскська, семітська мови та різні мови Кавказу) становлять менше 1% європейського населення між ними. Імміграція додала значні спільноти носіїв африканських та азійських мов, які становлять близько 4% населення, причому арабська мова є найбільш поширеною серед них.
П’ять мов мають понад 50 мільйонів носіїв у Європі: російська, французька, італійська, німецька та англійська. Російська мова є найбільш поширеною рідною мовою в Європі; і англійська мова має найбільшу кількість мовців загалом, включаючи близько 200 мільйонів людей, які говорять англійською як другою або іноземною мовою. (Див. Англійська мова в Європі)
Германські мови складають переважну мовну сім'ю в Західній, Північній і Центральній Європі. За оцінками, 210 мільйонів європейців є носіями німецьких мов, найбільшими групами є (прибл. 95 мільйонів), англійська (прибл. 70 мільйонів), нідерландська (прибл. 24 мільйони), шведська (прибл. 10 мільйонів), данська (прибл. 6 мільйонів) і норвезька (прибл. 5 мільйонів).
Нідерландською мовою розмовляють у Нідерландах, північній половині Бельгії, а також у регіоні Нор-Па-де-Кале у Франції. Традиційні діалекти регіону Нижнього Рейну Німеччини лінгвістично ближче до нідерландською, ніж до сучасної німецької. У бельгійському та французькому контекстах нідерландську мову іноді називають фламандською. Нідерландські діалекти різноманітні і переходять за межі національних кордонів.
Їдиш — єврейська мова, розроблена в Німеччині і має багато рис високонімецького діалекту та івриту.
Нижньонімецькою (або нижньосаксонською) розмовляють у різних регіонах по всій Північній Німеччині та в північних і східних частинах Нідерландів. Це офіційна мова в Німеччині. Його можна розділити на та .
Англійська має довгу історію контактів зі скандинавськими мовами, враховуючи імміграцію скандинавів на початку історії Британії, і має різні риси зі скандинавськими мовами. Незважаючи на це, особливо шведська, а також данська та норвезька мови мають міцні словникові зв’язки з німецькою мовою.
Слов'янськими мовами розмовляють на великих територіях Південної, Центральної та Східної Європи. За оцінками, 250 мільйонів європейців є носіями слов'янських мов, найбільшими групами є російська (прибл. 110 мільйонів у Європейській Росії та прилеглих частинах Східної Європи, російська мова становить найбільшу мовну спільноту в Європі), польська (прибл. 45 мільйонів), українська (прибл. 40 мільйонів), сербохорватська (прибл. 21 мільйон), чеська (прибл. 11 мільйонів), болгарська (прибл. 9 мільйонів), словацька (прибл. 5 мільйонів), білоруська та словенська (прибл. 3 мільйони кожен) та македонська (прибл. 2 мільйонів).
Філогенетично слов'яни поділяються на три підгрупи:
Італіотська грецька мова, безперечно, є доричним діалектом грецької мови. Нею говорять лише в південній Італії, у південному регіоні Калабрії (як греканська) та в регіоні Саленто (як Griko). Його досліджував німецький лінгвіст Герхард Рольфс протягом 1930-х і 1950-х років.
Цаконіан — доричний діалект грецької мови, на якому розмовляють у районі Нижньої Аркадії на Пелопоннесі навколо села Леонідіо.
Історичне поширення балтійських мов у Балтії (спрощено).Балтійськими мовами розмовляють у Литві (литовська (прибл. 3 млн.), жемайтська) та Латвії (латиська (прибл. 2 млн.), латгальська). Жемадійська та латгальська мова зазвичай вважаються діалектами литовської та латиської відповідно.
Континентальними кельтськими мовами раніше говорили по всій Європі від Іберії та Галлії до Малої Азії, але вимерли в першому тисячолітті нашої ери.
Індоарійські мови мають одну основну репрезентацію: ромську ( прибл. 1,5 мільйона носіїв), запроваджену в Європі в період пізнього середньовіччя. Не маючи національної держави, ромська мова є мовою меншини у всій Європі.
Іранські мови в Європі корінно представлені на Північному Кавказі, зокрема з осетинською ( прибл. 600 000).
Огурські мови історично були корінними для більшої частини Східної Європи; проте більшість з них вимерли сьогодні, за винятком чуваської, на якій розмовляють у Чувашії.
Баскська мова (або Euskara, прибл. 750 000) — це мовна ізоляція та прабатьківська мова народу басків, який населяє Країну Басків, регіон у західних Піренейських горах, переважно на північному сході Іспанії та частково на південному заході Франції, приблизно 3 мільйонів жителів, де на ньому вільно розмовляють близько 750 000 і розуміють понад 1,5 мільйонів людей. Баскська мова безпосередньо пов'язана з стародавньою аквітанською мовою, і цілком імовірно, що рання форма баскської мови була в Західній Європі до приходу індоєвропейських мов у цю територію в .
Кіпрська маронітська арабська (також відома як кіпрська арабська) — це мови, якою розмовляють мароніти на Кіпрі. Більшість мовців живуть у Нікосії, але інші живуть у громадах та Лемесос. Привезений на острів маронітами, які тікали з Лівану понад 700 років тому, ця різновид арабської мови зазнала впливу грецької як у фонології, так і в лексиці, зберігаючи при цьому деякі незвичайно архаїчні риси в інших аспектах. Діалектами розмовляють ассирійські громади на Кавказі та півдні Росії, які втекли від ассирійського геноциду під час Першої світової війни.
Мови жестів
Кілька десятків мов ручної роботи існує в Європі, причому найпоширенішою сім'єю жестових мов є , які зустрічаються в країнах від Іберії до Балкан і Балтії. Достовірну історичну інформацію про жестові та тактильні мови знайти важко, оскільки народні історії відзначають існування спільнот підписів у Європі сотні років тому. і французька мова жестів (LSF), ймовірно, є найстарішими підтвердженими мовами жестів, якими постійно говорять. Поряд з , за даними Ethnologue, ці три мають найбільшу кількість підписантів, хоча дуже мало установ бере відповідну статистику про сучасну групу підписів, що ускладнює пошук законних даних.
Примітно, що деякі європейські мови жестів мають явні зв’язки з місцевими мовами більшости/усними, окрім контакту зі стандартною мовою та запозичення, тобто граматично мови жестів та усні мови Європи досить відрізняються одна від одної. Через (візуальну/звукову) різницю в модальності більшість мов жестів названо на честь більшої етнічної нації, в якій на них розмовляють, а також слова «мова жестів», що передає те, що розмовляють у більшій частині Франції, Валлонії та Романдії, як французьку мову жестів або LSF для: langue des signes française.
Розпізнавання неусних мов сильно варіюється від регіону до регіону. Деякі країни дозволяють юридичне визнання навіть на державному рівні, тоді як інші продовжують активно пригнічуватися.
, наприклад , , та , усі з яких можуть походити від .
мови жестів, такі як та .
Ізолатейські мови, такі як , , , , і, можливо, .
Історія стандартизації
Мова та ідентичність, процеси стандартизації
У середні віки двома найважливішими визначальними елементами Європи були Christianitas і Latinitas.
Найдавнішими словниками були глосарії: більш-менш структуровані списки лексичних пар (в алфавітному порядку або відповідно до концептуальних полів). Латино-німецькі (латино-баварські) були одними з перших. Нову хвилю лексикографії можна побачити з кінця 15 століття (після запровадження друкарського верстату, із зростанням інтересу до стандартизації мов).
Концепція національної держави почала виникати в період раннього Нового часу. Народи прийняли певні діалекти як свою національну мову. Це, разом із покращеними комунікаціями, призвело до офіційних зусиль щодо стандартизації національної мови, і було створено ряд мовних академій: 1582 Accademia della Crusca у Флоренції, 1617 у Веймарі, 1635 Académie française в Парижі, Españolamia 1713 Мадрид. Мова дедалі більше пов’язувалася з нацією, а не з культурою, а також використовувалася для пропаганди релігійної та етнічної ідентичности: наприклад, різні переклади Біблії однією мовою для католиків і протестантів.
Перші мови, стандартизація яких просувалась, включали італійську (queste della lingua: сучасна тосканська/флорентійська проти. Старо-тосканський/флорентійський проти Венеціанська → сучасна флорентійська + архаїчна тосканська + верхня італійська), французька (стандарт заснований на паризькій), англійська (стандарт заснований на лондонському діалекті) та (високо) німецька (на основі діалектів канцелярії Мейсена в Саксонії, середньонімецька, та канцелярія Празьки в Богемії («загальнонімецька»). Але кілька інших народів також почали розробляти стандартний сорт у 16 столітті.
Лінґва франка
У Європі було кілька мов, які, на думку деяких істориків, протягом певних періодів вважалися лінґва франка. Як правило, під час становлення національної мови нова мова стає lingua franca для народів майбутньої нації аж до фаз консолідації та об’єднання. Якщо нація стане міжнародним впливом, її мова може стати lingua franca серед націй, які розмовляють своїми національними мовами. У Європі не було мови lingua franca на всій території, якою розмовляли всі або більшість її населення протягом будь-якого історичного періоду. Деякі linguae francae минулого і сьогодення в деяких його регіонах для деяких популяцій:
Вульгарна латинська та пізня латинська серед неосвіченого та освіченого населення відповідно Римської імперії та держав, що за нею слідували, у тому самому діапазоні не пізніше 900 р.; Середньовічна латинська мова та латина серед освіченого населення західної, північної, центральної та частини східної Європи до появи національних мов у цьому діапазоні, починаючи з першої мовної академії в Італії в 1582/83; нова латиниця, написана лише в науковому та науковому контексті невеликою меншістю освіченого населення в розрізнених місцях по всій Європі; церковна латинська мова, лише в усному та письмовому контексті літургії та церковного управління, у межах римо-католицької церкви.
Lingua Franca або Sabir, оригінал назви, італійська мова піджин змішаного походження, яка використовувалася морськими комерційними інтересами в Середземномор'ї в Середні століття та на початку Нового часу.
Історичне ставлення до мовного розмаїття проілюстровано двома французькими законами: указ Вілле-Котре (1539), згідно з яким кожен документ у Франції повинен бути написаний французькою мовою (ні латиною, ні окситанською) і закон Тубона (1994), який мав на меті усунути англіцизми з офіційних документів. Держави та населення всередині держави часто вдаються до війни, щоб залагодити свої розбіжності. Були спроби запобігти подібним ворожим діям: дві такі ініціативи просувала Рада Європи, заснована в 1949 році, яка підтверджує право носіїв мови меншин на повне та вільне використання своєї мови. Рада Європи прагне захищати мовне розмаїття. Наразі всі європейські країни, крім Франції, Андорри та Туреччини, підписали Рамкову конвенцію про захист національних меншин, а Греція, Ісландія та Люксембург її підписали, але не ратифікували; це положення набуло чинности в 1998 році. Інший європейський договір, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, була прийнята в 1992 році під егідою Ради Європи: вона набула чинности в 1998 році, і хоча вона є юридично обов'язковою для 24 країн, Франції, Ісландії, Італії, Північної Македонії, Молдови та Росії вирішили підписати конвенцію без ратифікації.
Скрипти
Алфавіти, які використовуються в національних мовах Європи:pe:
Основними літерами, які використовуються сьогодні в Європі, є латиниця та кирилиця.
Грецький алфавіт був похідним від фінікійського алфавіту, а латинський — від грецького через . У ранньому середньовіччі огам використовувався в Ірландії, а руни (походять від давньоіталійського письма) в Скандинавії. Обидва були замінені в загальному вжитку латинським алфавітом у Пізнє середньовіччя. Кирилиця походить від грецького, а перші тексти з’явилися близько 940 року.
Близько 1900 року в Європі існували в основному два варіанти гарнітури латинського алфавіту: Antiqua і Fraktur. Fraktur використовувався найбільше для німецької, естонської, латиської, норвезької та данської мов, тоді як Antiqua використовувався для італійської, іспанської, французької, польської, португальської, англійської, румунської, шведської та фінської мов. Варіант Fraktur був заборонений Гітлером у 1941 році, його описували як «єврейські літери Schwabacher». У Європі історично використовувалися інші письменності, включаючи фінікійську, з якої походять сучасні латинські літери, давньоєгипетські ієрогліфи на єгипетських артефактах, якими торгували в давнину, різні рунічні системи, які використовувалися в Північній Європі до християнізації, і арабську в епоху Османської імперії.
Угорські руни використовувалися угорським народом у ранньому середньовіччі, але його поступово замінили угорським латинським альфабетом, коли Угорщина стала королівством, хоча вони були відроджена в ХХ столітті та мають певну маргінальну, але зростаючу сферу використання відтоді.
Європейський Союз (станом на 2022 рік) налічував 27 держав-членів із населенням 447 мільйонів, або близько 60% населення Європи.
Європейський Союз за домовленістю з державами-членами визначив 24 мови як «офіційні та робочі»: болгарська, хорватська, чеська, данська, голландська, англійська, естонська, фінська, французька, німецька, грецька, угорська, ірландська, італійська, латвійська, литовська, мальтійська, польська, португальська, румунська, словацька, словенська, іспанська та шведська. Це позначення надає державам-членам два «права»: держава-член може спілкуватися з ЄС будь-якою з визначених мов і переглядати «правила ЄС та інші законодавчі документи» цією мовою.
Європейський Союз і Рада Європи співпрацюють у освіті населення-члена мовами для «сприяння багатомовності» серед країн-членів ЄС. Спільний документ Загальноєвропейські рамки компетенції з мов: навчання, викладання, оцінювання (CEFR)» є освітнім стандартом, який визначає «компетенції, необхідні для спілкування» та відповідні знання для освітян при створенні освітніх програм. У незалежному дослідженні 2005 року, запитаному , щодо ступеня розмови основними європейськими мовами в країнах-членах. Результати були опубліковані в документі 2006 року «Європейці та їх мови» або «Євробарометр 243». У цьому дослідженні статистично значущим вибіркам населення в кожній країні було запропоновано заповнити анкету щодо мов, якими вони володіють з достатньою компетенцією, «щоб мати можливість розмовляти».
Громади іммігрантів
Нещодавня (після 1945 року) імміграція до Європи запровадила значні спільноти носіїв неєвропейських мов.
. United Nations. Архів оригіналу за 1 січня 2015. Процитовано 5 червня 2022.
. ScienceDaily. Архів оригіналу за 30 листопада 2012. Процитовано 6 березня 2016.
; Perez-Perdomo, Rogelio (2003). . Stanford University Press. с. 1. ISBN . Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
F. Violi, Lessico Grecanico-Italiano-Grecanico, Apodiafàzzi, Reggio Calabria, 1997.
Paolo Martino, L'isola grecanica dell'Aspromonte. Aspetti sociolinguistici, 1980. Risultati di un'inchiesta del 1977
Filippo Violi, Storia degli studi e della letteratura popolare grecanica, C.S.E. Bova (), 1992
Filippo Condemi, Grammatica Grecanica, Coop. Contezza, Reggio Calabria, 1987;
. Treccani, l'Enciclopedia italiana. Архів оригіналу за 27 жовтня 2012. Процитовано 5 червня 2022.
Alexander, Marie (2009). . International Association of Maltese Linguistics. Архів оригіналу за 23 червня 2008. Процитовано 2 листопада 2009.
Aquilina, J. (1958). Maltese as a Mixed Language. Journal of Semitic Studies. 3: 58—79. doi:10.1093/jss/3.1.58.
Aquilina, Joseph (July–September 1960). The Structure of Maltese. Journal of the American Oriental Society. 80: 267—68. doi:10.2307/596187. JSTOR 596187.
Werner, Louis; Calleja, Alan (November–December 2004). . Saudi Aramco World. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 5 лютого 2016.
Reagan, Timothy (2014). Language Policy for Sign Languages. The Encyclopedia of Applied Linguistics. с. 1—6. doi:10.1002/9781405198431.wbeal1417. ISBN .
Murray, Joseph J. (2015). Linguistic Human Rights Discourse in Deaf Community Activism. Sign Language Studies. 15 (4): 379—410. doi:10.1353/sls.2015.0012. JSTOR 26190995. PMC4490244. PMID 26190995.
Counelis, James Steve (March 1976). Review [untitled] of Ariadna Camariano-Cioran, Les Academies Princieres de Bucarest et de Jassy et leur Professeurs. Church History. 45: 115—116. doi:10.2307/3164593. JSTOR 3164593. ...Greek, the lingua franca of commerce and religion, provided a cultural unity to the Balkans...Greek penetrated Moldavian and Wallachian territories as early as the fourteenth century.... The heavy influence of Greek culture upon the intellectual and academic life of Bucharest and was longer termed than historians once believed.
Wansbrough, John E. (1996). Chapter 3: Lingua Franca. Lingua Franca in the Mediterranean. Routledge.
Calvet, Louis Jean (1998). Language wars and linguistic politics. Oxford [England]; New York: Oxford University Press. с. 175–76.
Jones, Branwen Gruffydd (2006). Decolonizing international relations. Lanham, MD: Rowman & Littlefield. с. 98.
Darquennes, Jeroen; Nelde, Peter (2006). German as a Lingua Franca. Annual Review of Applied Linguistics. 26: 61—77. doi:10.1017/s0267190506000043.
. Council of Europe. 1992. Архів оригіналу за 26 лютого 2011. Процитовано 5 червня 2022.
Facsimile of Bormann's Memorandum (in German) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]The memorandum itself is typed in Antiqua, but the NSDAP is printed in Fraktur. "For general attention, on behalf of the Führer, I make the following announcement: It is wrong to regard or to describe the so‑called Gothic script as a German script. In reality, the so‑called Gothic script consists of Schwabach Jew letters. Just as they later took control of the newspapers, upon the introduction of printing the Jews residing in Germany took control of the printing presses and thus in Germany the Schwabach Jew letters were forcefully introduced. Today the Führer, talking with Herr Reichsleiter Amann and Herr Book Publisher Adolf Müller, has decided that in the future the Antiqua script is to be described as normal script. All printed materials are to be gradually converted to this normal script. As soon as is feasible in terms of textbooks, only the normal script will be taught in village and state schools. The use of the Schwabach Jew letters by officials will in future cease; appointment certifications for functionaries, street signs, and so forth will in future be produced only in normal script. On behalf of the Führer, Herr Reichsleiter Amann will in future convert those newspapers and periodicals that already have foreign distribution, or whose foreign distribution is desired, to normal script".
. European Commission, European Union. 4 червня 2009. Архів оригіналу за 26 вересня 2014. Процитовано 9 серпня 2015.
. European Commission, European Union. 2009. Архів оригіналу за 2 February 2009. Процитовано 5 листопада 2009.
. Council of Europe. Архів оригіналу за 30 October 2009. Процитовано 5 листопада 2009.
(PDF). European Commission. 2006. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2016. Процитовано 5 листопада 2009.
(2011), Ethnic Groups of Europe: An Encyclopedia, ABC-CLIO, с. 367, ISBN
Посилання
Everson, Michael (2001). . evertype.com. Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 19 березня 2010.
Haarmann, Harald (2011). (англ.). . Архів оригіналу за 12 вересня 2019. Процитовано 2 листопада 2011.
Reissmann, Stefan; Argador, Urion (2006). (еспер.)(англ.)(нім.). Reissmann & Argador. Архів оригіналу за 22 June 2009. Процитовано 2 листопада 2009.
Map of Minorities & Regional and Minority Languages of Europe, Language Diversity (2017) [ 9 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Zikin, Mutur (2007). (баск.). muturzikin.com. Архів оригіналу за 17 грудня 2009. Процитовано 2 листопада 2009.
Bilshist mov Yevropi nalezhat do indoyevropejskoyi movnoyi sim yi Iz 744 miljoniv naselennya Yevropi stanom na 2018 rik blizko 94 ye nosiyami indoyevropejskoyi movi v mezhah indoyevropejskoyi movi tri najbilshi tipi romanski germanski i slov yanski kozhen z yakih maye ponad 200 miljoniv movciv sho stanovit blizko 90 yevropejciv Menshi tipi indoyevropejskoyi movi znajdeni v Yevropi vklyuchayut ellinsku grecka pribl 13 miljoniv baltijsku pribl 7 miljoniv albansku pribl 5 miljoniv keltsku pribl 4 miljoni virmensku pribl 4 miljoni ta indoarijski cigani pribl 1 5 mln Movi Yevropi Movi Yevropi u Vikishovishi Z priblizno 45 miljoniv yevropejciv yaki rozmovlyayut neindoyevropejskimi movami bilshist rozmovlyaye movami uralskoyi abo tyurkskoyi simej She menshi grupi taki yak baskska semitska movi ta rizni movi Kavkazu stanovlyat menshe 1 yevropejskogo naselennya mizh nimi Immigraciya dodala znachni spilnoti nosiyiv afrikanskih ta azijskih mov yaki stanovlyat blizko 4 naselennya prichomu arabska mova ye najbilsh poshirenoyu sered nih P yat mov mayut ponad 50 miljoniv nosiyiv u Yevropi rosijska francuzka italijska nimecka ta anglijska Rosijska mova ye najbilsh poshirenoyu ridnoyu movoyu v Yevropi i anglijska mova maye najbilshu kilkist movciv zagalom vklyuchayuchi blizko 200 miljoniv lyudej yaki govoryat anglijskoyu yak drugoyu abo inozemnoyu movoyu Div Anglijska mova v Yevropi Indoyevropejski moviIndoyevropejska movna sim ya pohodit vid protoindoyevropejskoyi movi na yakij yak vvazhayut rozmovlyali tisyachi rokiv tomu Ranni nosiyi indoyevropejskih dochirnih mov shvidshe za vse poshirilisya v Yevropu z pochatkom bronzovogo viku priblizno 4000 rokiv tomu kultura dzvoniv kuhliv Germanski Suchasne poshirennya germanskih mov u Yevropi Pivnichnogermanski movi Islandska mova Farerska mova Norvezka mova Shvedska mova Danska mova Zahidnogermanski movi Shotlandska mova Shotlandska rivninna mova Anglijska mova Frizka mova Niderlandska mova Nizhnonimecka mova Nimecka mova Germanski movi skladayut perevazhnu movnu sim yu v Zahidnij Pivnichnij i Centralnij Yevropi Za ocinkami 210 miljoniv yevropejciv ye nosiyami nimeckih mov najbilshimi grupami ye pribl 95 miljoniv anglijska pribl 70 miljoniv niderlandska pribl 24 miljoni shvedska pribl 10 miljoniv danska pribl 6 miljoniv i norvezka pribl 5 miljoniv Isnuyut dvi grupi germanskih mov zahidnogermanski i pivnichnogermanski Tretya grupa shidnogermanska nini vimerla yedini vidomi zberezheni shidnogermanski teksti napisani gotskoyu movoyu Zahidnogermanski movi podilyayetsya na anglo frizku vklyuchaye anglijsku nizhnonimecku vklyuchaye niderlandska ta verhnonimecku vklyuchayuchi standartnu nimecku Anglo frizki Dokladnishe Anglo frizki movi Anglijska mova v Yevropi ta Yevroanglijska Anglo frizka movna sim ya v danij chas perevazhno predstavlena anglijskoyu anglskoyu sho pohodit vid davnoanglijskoyi movi yakoyu rozmovlyali anglosaksoni Anglijska osnovna mova Spoluchenogo Korolivstva ta najposhirenisha mova v Respublici Irlandiya yak druga abo tretya mova takozh rozmovlyayut bagato yevropejciv Shotlandska rivninna mova yakoyu govoryat u Shotlandiyi ta Olsteri viznana odnimi yak mova a inshimi yak dialekt anglijskoyi Niderlandska Dokladnishe Niderlandska mova Niderlandskoyu movoyu rozmovlyayut u Niderlandah pivnichnij polovini Belgiyi a takozh u regioni Nor Pa de Kale u Franciyi Tradicijni dialekti regionu Nizhnogo Rejnu Nimechchini lingvistichno blizhche do niderlandskoyu nizh do suchasnoyi nimeckoyi U belgijskomu ta francuzkomu kontekstah niderlandsku movu inodi nazivayut flamandskoyu Niderlandski dialekti riznomanitni i perehodyat za mezhi nacionalnih kordoniv Nimecka Dokladnishe Nimecka mova Nimeckoyu rozmovlyayut u Nimechchini Avstriyi Lihtenshtejni bilshij chastini Shvejcariyi vklyuchayuchi pivnichno shidni rajoni sho mezhuyut z Nimechchinoyu ta Avstriyeyu Pivnichnij Italiyi Pivdennij Tirol Lyuksemburgu ta Isnuye kilka grup nimeckih dialektiv Verhnya nimecka vklyuchaye kilka dialektnih simej Standartna nimecka mova dialekti na yakih rozmovlyayut u centralnij Nimechchini vklyuchayuchi lyuksemburzku rodina perehidnih dialektiv mizh centralnoyu ta verhnoverhnoyu nimeckoyu Verhnonimecka vklyuchayuchi bavarsku ta shvejcarsku nimecku Yidish yevrejska mova rozroblena v Nimechchini i maye bagato ris visokonimeckogo dialektu ta ivritu Nizhnonimeckoyu abo nizhnosaksonskoyu rozmovlyayut u riznih regionah po vsij Pivnichnij Nimechchini ta v pivnichnih i shidnih chastinah Niderlandiv Ce oficijna mova v Nimechchini Jogo mozhna rozdiliti na ta Pivnichnogermanski skandinavski Pivnichnogermanski movi poshireni v skandinavskih krayinah i vklyuchayut dansku Daniya norvezku Norvegiya shvedsku Shveciya ta chastina Finlyandiyi abo u nevelikij chastini centralnoyi Shveciyi farersku Farerski ostrovi ta islandsku Islandiya Anglijska maye dovgu istoriyu kontaktiv zi skandinavskimi movami vrahovuyuchi immigraciyu skandinaviv na pochatku istoriyi Britaniyi i maye rizni risi zi skandinavskimi movami Nezvazhayuchi na ce osoblivo shvedska a takozh danska ta norvezka movi mayut micni slovnikovi zv yazki z nimeckoyu movoyu Romanski Dokladnishe Romanski movi ta Italski moviRomanski movi 20 st Priblizno 215 miljoniv yevropejciv nasampered u Pivdennij ta Zahidnij Yevropi ye nosiyami romanskih mov najbilshi grupi vklyuchayuchi Francuzku pribl 72 miljoniv italijsku pribl 65 miljoniv ispansku pribl 40 miljoniv rumunsku pribl 24 miljoni portugalsku pribl 10 miljoniv katalonsku pribl 7 miljoniv sicilijsku blizko 5 miljoniv takozh vidneseni do italijskoyi veneciansku pribl 4 miljoniv galisijsku pribl 2 miljoniv sardinsku pribl 1 miljona oksitansku pribl 500 000 krim chislennih menshih gromad Romanski movi vinikli z riznovidiv vulgarnoyi latinskoyi movi yakoyu rozmovlyali v riznih chastinah Rimskoyi imperiyi v piznij antichnosti Latinska mova sama bula chastinoyu inakshe znikloyi italijskoyi gilki indoyevropejskoyi movi Romanski movi filogenetichno podilyayutsya na italo zahidnu shidno romansku vklyuchayuchi rumunsku ta sardinsku Romanomovnu teritoriyu Yevropi inodi nazivayut Latinskoyu Yevropoyu Mi mozhemo dali rozdiliti italo zahidnu na inodi ob yednani zi shidno romanskimi vklyuchayuchi toskansku italijsku ta chislenni a takozh dalmatinsku ta zahidno romasku movi Zahidno romanski movi u svoyu chergu podilyayutsya na gallo romanski movi vklyuchayuchi francuzku ta yiyi riznovidi movi ojl reto romanski movi ta oksitano romanski movi zgrupovani z gallo romanskoyu abo shidno iberijskoyu movami vklyuchayuchi oksitansku katalonsku ta aragonsku i nareshti zahidno iberijski movi ispansko portugalska vklyuchayuchi galisijsko portugalsku ta Slov yanski Politichna karta Yevropi z krayinami derzhavnoyu movoyu yakih ye slov yanska Zahidnoslov yanski movi Shidnoslov yanski movi Pivdennoslov yanski movi Slov yanskimi movami rozmovlyayut na velikih teritoriyah Pivdennoyi Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi Za ocinkami 250 miljoniv yevropejciv ye nosiyami slov yanskih mov najbilshimi grupami ye rosijska pribl 110 miljoniv u Yevropejskij Rosiyi ta prileglih chastinah Shidnoyi Yevropi rosijska mova stanovit najbilshu movnu spilnotu v Yevropi polska pribl 45 miljoniv ukrayinska pribl 40 miljoniv serbohorvatska pribl 21 miljon cheska pribl 11 miljoniv bolgarska pribl 9 miljoniv slovacka pribl 5 miljoniv biloruska ta slovenska pribl 3 miljoni kozhen ta makedonska pribl 2 miljoniv Filogenetichno slov yani podilyayutsya na tri pidgrupi Do zahidnoslov yanskoyi nalezhat polska cheska slovacka nizhnoluzhicka verhnoluzhicka silezka ta kashubska mova Do shidnoslov yanskih nalezhat rosijska ukrayinska biloruska ta rusinska Pivdennoslov yanski movi vklyuchayut slovensku ta serbohorvatsku na pivdennomu zahodi ta bolgarsku makedonsku ta cerkovnoslov yansku liturgijnu movu na pivdennomu shodi kozhen iz chislennimi vidmitnimi dialektami Pivdennoslov yanski movi stanovlyat dialektnij kontinuum de standartni slovenska makedonska ta bolgarska movi bazuyutsya na okremomu dialekti todi yak plyuricentrichna serbohorvatska mozhe pohvalitisya chotirma vzayemozrozumilimi nacionalnimi standartnimi riznovidami yaki bazuyutsya na odnomu narichchi shokavskomu Inshi Grecka pribl 13 miljoniv ye oficijnoyu movoyu Greciyi ta Kipru a grekomovni anklavi ye v Albaniyi Bolgariyi Italiyi Pivnichnij Makedoniyi Rumuniyi Gruziyi Ukrayini Livani Yegipti Izrayili Jordaniyi ta Turechchini i v greckih gromadah po vsomu svitu Dialekti suchasnoyi greckoyi movi yaki pohodyat vid attichnoyi greckoyi cherez kojne a potim serednovichnu grecku movu ce kappadokijskij pontijskij kritskij kiprskij katarevuza ta yevanskij Italiotska grecka mova bezperechno ye dorichnim dialektom greckoyi movi Neyu govoryat lishe v pivdennij Italiyi u pivdennomu regioni Kalabriyi yak grekanska ta v regioni Salento yak Griko Jogo doslidzhuvav nimeckij lingvist Gerhard Rolfs protyagom 1930 h i 1950 h rokiv Cakonian dorichnij dialekt greckoyi movi na yakomu rozmovlyayut u rajoni Nizhnoyi Arkadiyi na Peloponnesi navkolo sela Leonidio Istorichne poshirennya baltijskih mov u Baltiyi sprosheno Baltijskimi movami rozmovlyayut u Litvi litovska pribl 3 mln zhemajtska ta Latviyi latiska pribl 2 mln latgalska Zhemadijska ta latgalska mova zazvichaj vvazhayutsya dialektami litovskoyi ta latiskoyi vidpovidno Ye takozh kilka vimerlih baltijskih mov u tomu chisli galindska kurshska staroprusska selonska semigalska ta sudovska Albanska pribl 5 miljoniv maye dva osnovnih dialekti toskskij govir i gegskij govir Rozmovlyayut v Albaniyi ta Kosovi susidnih Pivnichnij Makedoniyi Serbiyi Greciyi Italiyi ta Chornogoriyi Vin takozh shiroko poshirenij v Virmenska mova pribl 7 miljoniv maye dvi osnovni formi ta shidnovirmensku Rozmovlyayut u Virmeniyi Arcahu ta Gruziyi Samche Dzhavaheti a takozh u Rosiyi Franciyi Italiyi Turechchini Greciyi ta na Kipri Vin takozh shiroko poshirenij u Isnuye shist zhivih keltskih mov yakimi rozmovlyayut u rajonah pivnichno zahidnoyi Yevropi yaki nazivayutsya keltskimi naciyami Usi shist ye chlenami ostrivnoyi keltskoyi rodini yaka u svoyu chergu podilyayetsya na Brittonska sim ya vallijska Uels pribl 700 000 kornuoll Kornuoll pribl 500 i bretonska Bretan pribl 200 000 Sim ya Gojdelikiv irlandska Irlandiya pribl 2 000 000 shotlandska gelska Shotlandiya pribl 50 000 i Menska ostriv Men 1800 Kontinentalnimi keltskimi movami ranishe govorili po vsij Yevropi vid Iberiyi ta Galliyi do Maloyi Aziyi ale vimerli v pershomu tisyacholitti nashoyi eri Indoarijski movi mayut odnu osnovnu reprezentaciyu romsku pribl 1 5 miljona nosiyiv zaprovadzhenu v Yevropi v period piznogo serednovichchya Ne mayuchi nacionalnoyi derzhavi romska mova ye movoyu menshini u vsij Yevropi Iranski movi v Yevropi korinno predstavleni na Pivnichnomu Kavkazi zokrema z osetinskoyu pribl 600 000 Neindoyevropejski moviTyurkski Poshirennya tyurkskih mov v YevraziyiDokladnishe Tyurkski movi Oguzki movi v Yevropi vklyuchayut turecku yakoyu rozmovlyayut u Shidnij Trakiyi ta immigrantski gromadi u Pivnichno Shidnomu Azerbajdzhani ta chastinah Pivdennoyi Rosiyi govoryat azerbajdzhanskoyu movoyu a v Gagauziyi gagauzkoyu Kipchakski movi v Yevropi vklyuchayut karayimsku krimskotatarsku ta krimchaksku yakoyu rozmovlyayut perevazhno v Krimu tatarska yakoyu govoryat u Tatarstani bashkirska yakoyu govoryat u Bashkiriyi Karachayevo Balkarska yakoyu govoryat na Pivnichnomu Kavkazi i kazahskoyu yakoyu govoryat u Pivnichno Zahidnomu Kazahstani Ogurski movi istorichno buli korinnimi dlya bilshoyi chastini Shidnoyi Yevropi prote bilshist z nih vimerli sogodni za vinyatkom chuvaskoyi na yakij rozmovlyayut u Chuvashiyi Uralski Poshirennya uralskih mov v YevraziyiDokladnishe Uralski movi Uralska mova rodom z Pivnichnoyi Yevraziyi Fino ugorski grupi uralskih mov krim samoyidskih Do baltijsko finskih mov nalezhat finska pribl 5 miljoniv estonska pribl 1 miljon ta marijska blizko 400 tisyach Saamski movi pribl 30 000 tisno sporidneni z finskoyu Ugorski movi predstavleni v Yevropi z ugorskoyu movoyu pribl 13 miljoniv istorichno zaprovadzhenoyu ugorskim zavoyuvannyam Karpatskogo basejnu v 9 st Samoyidskoyu neneckoyu movoyu govoryat u Neneckomu avtonomnomu okruzi Rosiyi roztashovanomu v krajnomu pivnichno shidnomu kutku Yevropi Uralskimi gorami Inshi Baskska mova abo Euskara pribl 750 000 ce movna izolyaciya ta prabatkivska mova narodu baskiv yakij naselyaye Krayinu Baskiv region u zahidnih Pirenejskih gorah perevazhno na pivnichnomu shodi Ispaniyi ta chastkovo na pivdennomu zahodi Franciyi priblizno 3 miljoniv zhiteliv de na nomu vilno rozmovlyayut blizko 750 000 i rozumiyut ponad 1 5 miljoniv lyudej Baskska mova bezposeredno pov yazana z starodavnoyu akvitanskoyu movoyu i cilkom imovirno sho rannya forma baskskoyi movi bula v Zahidnij Yevropi do prihodu indoyevropejskih mov u cyu teritoriyu v Pivnichnokavkazki movi ce geografichnij zagalnij termin dlya dvoh nesporidnenih movnih simej yakimi rozmovlyayut perevazhno na Pivnichnomu Kavkazi ta v Turechchini Pivnichno Kavkazkoyi sim yi vklyuchayuchi abhazku ta cherkesku i Pivnichno Kavkazkoyi sim yi yakoyu rozmovlyayut perevazhno v prikordonnij zoni pivdennoyi Rosijskoyi Federaciyi vklyuchayuchi Dagestan Chechnyu ta Ingushetiyu Kalmicka mova mongolska mova poshirena v Respublici Kalmikiya sho vhodit do skladu Rosijskoyi Federaciyi Yiyi nosiyi potrapili v Povolzhya na pochatku 17 stolittya Kartvelski movi takozh vidomi yak najposhirenishoyu z yakih ye gruzinska pribl 3 5 mln inshi megrelska ta svanska yakimi rozmovlyayut perevazhno na Kavkazi ta v Anatoliyi Maltijska mova pribl 500 000 semitska mova z romanskimi ta germanskimi vplivami na yakij rozmovlyayut na Malti Vona zasnovana na z vplivom sicilijskoyi italijskoyi francuzkoyi ta ostannim chasom anglijskoyi movi Vona unikalna tim sho ce yedina semitska mova standartna forma yakoyi napisana latinskom alfabetom Ce takozh druga najmensha oficijna mova YeS za kilkistyu nosiyiv pislya irlandskoyi i yedina oficijna semitska mova v YeS Kiprska maronitska arabska takozh vidoma yak kiprska arabska ce movi yakoyu rozmovlyayut maroniti na Kipri Bilshist movciv zhivut u Nikosiyi ale inshi zhivut u gromadah ta Lemesos Privezenij na ostriv maronitami yaki tikali z Livanu ponad 700 rokiv tomu cya riznovid arabskoyi movi zaznala vplivu greckoyi yak u fonologiyi tak i v leksici zberigayuchi pri comu deyaki nezvichajno arhayichni risi v inshih aspektah Dialektami rozmovlyayut assirijski gromadi na Kavkazi ta pivdni Rosiyi yaki vtekli vid assirijskogo genocidu pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Movi zhestiv Kilka desyatkiv mov ruchnoyi roboti isnuye v Yevropi prichomu najposhirenishoyu sim yeyu zhestovih mov ye yaki zustrichayutsya v krayinah vid Iberiyi do Balkan i Baltiyi Dostovirnu istorichnu informaciyu pro zhestovi ta taktilni movi znajti vazhko oskilki narodni istoriyi vidznachayut isnuvannya spilnot pidpisiv u Yevropi sotni rokiv tomu i francuzka mova zhestiv LSF jmovirno ye najstarishimi pidtverdzhenimi movami zhestiv yakimi postijno govoryat Poryad z za danimi Ethnologue ci tri mayut najbilshu kilkist pidpisantiv hocha duzhe malo ustanov bere vidpovidnu statistiku pro suchasnu grupu pidpisiv sho uskladnyuye poshuk zakonnih danih Primitno sho deyaki yevropejski movi zhestiv mayut yavni zv yazki z miscevimi movami bilshosti usnimi okrim kontaktu zi standartnoyu movoyu ta zapozichennya tobto gramatichno movi zhestiv ta usni movi Yevropi dosit vidriznyayutsya odna vid odnoyi Cherez vizualnu zvukovu riznicyu v modalnosti bilshist mov zhestiv nazvano na chest bilshoyi etnichnoyi naciyi v yakij na nih rozmovlyayut a takozh slova mova zhestiv sho peredaye te sho rozmovlyayut u bilshij chastini Franciyi Valloniyi ta Romandiyi yak francuzku movu zhestiv abo LSF dlya langue des signes francaise Rozpiznavannya neusnih mov silno variyuyetsya vid regionu do regionu Deyaki krayini dozvolyayut yuridichne viznannya navit na derzhavnomu rivni todi yak inshi prodovzhuyut aktivno prignichuvatisya Osnovnimi znakovimi movnimi sim yami ye taki yak Francuzka zhestova mova i jmovirno ta taki yak farerska i vklyuchayuchi pidrodini sho pohodyat vid okremo ta napriklad ta abo ta ukrayinskoyi zhestovoyi movi USL taki yak i napriklad ta usi z yakih mozhut pohoditi vid movi zhestiv taki yak ta Izolatejski movi taki yak i mozhlivo Istoriya standartizaciyiMova ta identichnist procesi standartizaciyi U seredni viki dvoma najvazhlivishimi viznachalnimi elementami Yevropi buli Christianitas i Latinitas Najdavnishimi slovnikami buli glosariyi bilsh mensh strukturovani spiski leksichnih par v alfavitnomu poryadku abo vidpovidno do konceptualnih poliv Latino nimecki latino bavarski buli odnimi z pershih Novu hvilyu leksikografiyi mozhna pobachiti z kincya 15 stolittya pislya zaprovadzhennya drukarskogo verstatu iz zrostannyam interesu do standartizaciyi mov Koncepciya nacionalnoyi derzhavi pochala vinikati v period rannogo Novogo chasu Narodi prijnyali pevni dialekti yak svoyu nacionalnu movu Ce razom iz pokrashenimi komunikaciyami prizvelo do oficijnih zusil shodo standartizaciyi nacionalnoyi movi i bulo stvoreno ryad movnih akademij 1582 Accademia della Crusca u Florenciyi 1617 u Vejmari 1635 Academie francaise v Parizhi Espanolamia 1713 Madrid Mova dedali bilshe pov yazuvalasya z naciyeyu a ne z kulturoyu a takozh vikoristovuvalasya dlya propagandi religijnoyi ta etnichnoyi identichnosti napriklad rizni perekladi Bibliyi odniyeyu movoyu dlya katolikiv i protestantiv Pershi movi standartizaciya yakih prosuvalas vklyuchali italijsku queste della lingua suchasna toskanska florentijska proti Staro toskanskij florentijskij proti Venecianska suchasna florentijska arhayichna toskanska verhnya italijska francuzka standart zasnovanij na parizkij anglijska standart zasnovanij na londonskomu dialekti ta visoko nimecka na osnovi dialektiv kancelyariyi Mejsena v Saksoniyi serednonimecka ta kancelyariya Prazki v Bogemiyi zagalnonimecka Ale kilka inshih narodiv takozh pochali rozroblyati standartnij sort u 16 stolitti Lingva franka U Yevropi bulo kilka mov yaki na dumku deyakih istorikiv protyagom pevnih periodiv vvazhalisya lingva franka Yak pravilo pid chas stanovlennya nacionalnoyi movi nova mova staye lingua franca dlya narodiv majbutnoyi naciyi azh do faz konsolidaciyi ta ob yednannya Yaksho naciya stane mizhnarodnim vplivom yiyi mova mozhe stati lingua franca sered nacij yaki rozmovlyayut svoyimi nacionalnimi movami U Yevropi ne bulo movi lingua franca na vsij teritoriyi yakoyu rozmovlyali vsi abo bilshist yiyi naselennya protyagom bud yakogo istorichnogo periodu Deyaki linguae francae minulogo i sogodennya v deyakih jogo regionah dlya deyakih populyacij Klasichna grecka a potim grecka kojne v Seredzemnomorskomu basejni vid Atenskoyi imperiyi do Shidnoyi Rimskoyi imperiyi zminivshis novogreckoyu Grecka ta novogrecka kojne u Shidnij Rimskij chi Vizantijskij imperiyi ta inshih chastinah Balkan na pivden vid liniyi Jirechka Vulgarna latinska ta piznya latinska sered neosvichenogo ta osvichenogo naselennya vidpovidno Rimskoyi imperiyi ta derzhav sho za neyu sliduvali u tomu samomu diapazoni ne piznishe 900 r Serednovichna latinska mova ta latina sered osvichenogo naselennya zahidnoyi pivnichnoyi centralnoyi ta chastini shidnoyi Yevropi do poyavi nacionalnih mov u comu diapazoni pochinayuchi z pershoyi movnoyi akademiyi v Italiyi v 1582 83 nova latinicya napisana lishe v naukovomu ta naukovomu konteksti nevelikoyu menshistyu osvichenogo naselennya v rozriznenih miscyah po vsij Yevropi cerkovna latinska mova lishe v usnomu ta pismovomu konteksti liturgiyi ta cerkovnogo upravlinnya u mezhah rimo katolickoyi cerkvi Lingua Franca abo Sabir original nazvi italijska mova pidzhin zmishanogo pohodzhennya yaka vikoristovuvalasya morskimi komercijnimi interesami v Seredzemnomor yi v Seredni stolittya ta na pochatku Novogo chasu Starofrancuzka mova v krayinah kontinentalnoyi zahidnoyi Yevropi ta v derzhavah hrestonosciv Chehiya perevazhno pid chas pravlinnya imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla IV XIV st a takozh v inshi periodi kontrolyu Bogemiyi nad Svyashennoyu Rimskoyu imperiyeyu Serednonizhnonimecka priblizno v 14 16 stolitti v period rozkvitu Ganzejskogo soyuzu perevazhno v Pivnichno Shidnij Yevropi cherez Baltijske more Ispanska yak kastilska v Ispaniyi ta Novij Ispaniyi z chasiv katolickih monarhiv i Kolumba bl 1492 tobto pislya Rekonkisti poki ne stala nacionalnoyu movoyu za chasiv Lyudovika XIV bl 1648 zgodom bagatonacionalnij u vsih krayinah v Ispanskij imperiyi abo ranishe v yiyi skladi Polska zavdyaki Rechi Pospolitij 16 18 st Italijska zavdyaki Renesansu operi Italijskij imperiyi ta vplivu rimo katolickoyi cerkvi Francuzka iz zolotogo viku za kardinala Rishelye ta Lyudovika XIV st 1648 tobto pislya Tridcyatilitnoyi vijni u Franciyi ta Francuzkij kolonialnij imperiyi poki ne stala nacionalnoyu movoyu pid chas Francuzkoyi revolyuciyi 1789 roku a zgodom stala bagatonacionalnoyu dlya vsih nacij u riznih Francuzkih imperiyah chi ranishe Nimecka mova v Pivnichnij Centralnij ta Shidnij Yevropi Anglijska mova u Velikij Britaniyi do yiyi zakriplennya yak nacionalnoyi movi v epohu Vidrodzhennya ta pidnesennya suchasnoyi anglijskoyi movi zgodom na mizhnarodnomu rivni pid kerivnictvom riznih derzhav u Britanskij imperiyi abo ranishe v yiyi skladi u vsomu sviti pislya peremog perevazhno anglomovnih krayin SShA Spoluchene Korolivstvo Kanada Avstraliya Nova Zelandiya ta inshi ta yihnih soyuznikiv u dvoh svitovih vijnah sho zakinchilisya v 1918 Persha svitova vijna i 1945 Druga svitova vijna i podalshe pidnesennya Spoluchenih Shtativ yak nadderzhavi ta velikogo kulturnogo vplivu Rosijska v kolishnomu Radyanskomu Soyuzi ta Rosijskij imperiyi vklyuchayuchi Pivnichnu ta Centralnu Aziyu Movni menshini Istorichne stavlennya do movnogo rozmayittya proilyustrovano dvoma francuzkimi zakonami ukaz Ville Kotre 1539 zgidno z yakim kozhen dokument u Franciyi povinen buti napisanij francuzkoyu movoyu ni latinoyu ni oksitanskoyu i zakon Tubona 1994 yakij mav na meti usunuti anglicizmi z oficijnih dokumentiv Derzhavi ta naselennya vseredini derzhavi chasto vdayutsya do vijni shob zalagoditi svoyi rozbizhnosti Buli sprobi zapobigti podibnim vorozhim diyam dvi taki iniciativi prosuvala Rada Yevropi zasnovana v 1949 roci yaka pidtverdzhuye pravo nosiyiv movi menshin na povne ta vilne vikoristannya svoyeyi movi Rada Yevropi pragne zahishati movne rozmayittya Narazi vsi yevropejski krayini krim Franciyi Andorri ta Turechchini pidpisali Ramkovu konvenciyu pro zahist nacionalnih menshin a Greciya Islandiya ta Lyuksemburg yiyi pidpisali ale ne ratifikuvali ce polozhennya nabulo chinnosti v 1998 roci Inshij yevropejskij dogovir Yevropejska hartiya regionalnih mov abo mov menshin bula prijnyata v 1992 roci pid egidoyu Radi Yevropi vona nabula chinnosti v 1998 roci i hocha vona ye yuridichno obov yazkovoyu dlya 24 krayin Franciyi Islandiyi Italiyi Pivnichnoyi Makedoniyi Moldovi ta Rosiyi virishili pidpisati konvenciyu bez ratifikaciyi Skripti Alfaviti yaki vikoristovuyutsya v nacionalnih movah Yevropi pe Grecka abetka Grecka abetka amp latinicya Latinska abetka Latinska abetka amp kirilicya Kirilicya Gruzinska abetka Virmenska abetka Osnovnimi literami yaki vikoristovuyutsya sogodni v Yevropi ye latinicya ta kirilicya Greckij alfavit buv pohidnim vid finikijskogo alfavitu a latinskij vid greckogo cherez U rannomu serednovichchi ogam vikoristovuvavsya v Irlandiyi a runi pohodyat vid davnoitalijskogo pisma v Skandinaviyi Obidva buli zamineni v zagalnomu vzhitku latinskim alfavitom u Piznye serednovichchya Kirilicya pohodit vid greckogo a pershi teksti z yavilisya blizko 940 roku Blizko 1900 roku v Yevropi isnuvali v osnovnomu dva varianti garnituri latinskogo alfavitu Antiqua i Fraktur Fraktur vikoristovuvavsya najbilshe dlya nimeckoyi estonskoyi latiskoyi norvezkoyi ta danskoyi mov todi yak Antiqua vikoristovuvavsya dlya italijskoyi ispanskoyi francuzkoyi polskoyi portugalskoyi anglijskoyi rumunskoyi shvedskoyi ta finskoyi mov Variant Fraktur buv zaboronenij Gitlerom u 1941 roci jogo opisuvali yak yevrejski literi Schwabacher U Yevropi istorichno vikoristovuvalisya inshi pismennosti vklyuchayuchi finikijsku z yakoyi pohodyat suchasni latinski literi davnoyegipetski iyeroglifi na yegipetskih artefaktah yakimi torguvali v davninu rizni runichni sistemi yaki vikoristovuvalisya v Pivnichnij Yevropi do hristiyanizaciyi i arabsku v epohu Osmanskoyi imperiyi Ugorski runi vikoristovuvalisya ugorskim narodom u rannomu serednovichchi ale jogo postupovo zaminili ugorskim latinskim alfabetom koli Ugorshina stala korolivstvom hocha voni buli vidrodzhena v HH stolitti ta mayut pevnu marginalnu ale zrostayuchu sferu vikoristannya vidtodi Yevropejskij Soyuz Dokladnishe Oficijni movi Yevropejskogo Soyuzu Yevropejskij Soyuz stanom na 2022 rik nalichuvav 27 derzhav chleniv iz naselennyam 447 miljoniv abo blizko 60 naselennya Yevropi Yevropejskij Soyuz za domovlenistyu z derzhavami chlenami viznachiv 24 movi yak oficijni ta robochi bolgarska horvatska cheska danska gollandska anglijska estonska finska francuzka nimecka grecka ugorska irlandska italijska latvijska litovska maltijska polska portugalska rumunska slovacka slovenska ispanska ta shvedska Ce poznachennya nadaye derzhavam chlenam dva prava derzhava chlen mozhe spilkuvatisya z YeS bud yakoyu z viznachenih mov i pereglyadati pravila YeS ta inshi zakonodavchi dokumenti ciyeyu movoyu Yevropejskij Soyuz i Rada Yevropi spivpracyuyut u osviti naselennya chlena movami dlya spriyannya bagatomovnosti sered krayin chleniv YeS Spilnij dokument Zagalnoyevropejski ramki kompetenciyi z mov navchannya vikladannya ocinyuvannya CEFR ye osvitnim standartom yakij viznachaye kompetenciyi neobhidni dlya spilkuvannya ta vidpovidni znannya dlya osvityan pri stvorenni osvitnih program U nezalezhnomu doslidzhenni 2005 roku zapitanomu shodo stupenya rozmovi osnovnimi yevropejskimi movami v krayinah chlenah Rezultati buli opublikovani v dokumenti 2006 roku Yevropejci ta yih movi abo Yevrobarometr 243 U comu doslidzhenni statistichno znachushim vibirkam naselennya v kozhnij krayini bulo zaproponovano zapovniti anketu shodo mov yakimi voni volodiyut z dostatnoyu kompetenciyeyu shob mati mozhlivist rozmovlyati Gromadi immigrantivNeshodavnya pislya 1945 roku immigraciya do Yevropi zaprovadila znachni spilnoti nosiyiv neyevropejskih mov Najbilshi taki spilnoti vklyuchayut arabomovni div i turecki za mezhami yevropejskoyi Turechchini ta istorichnoyi sferi vplivu Osmanskoyi imperiyi div Virmeni berberi ta kurdi mayut diasporni gromadi pribl 1 2 000 000 kozhen Rizni movi Afriki ta movi Indiyi utvoryuyut chislenni menshi spilnoti diaspori Narodi Yevropi Yevropejskij den movDiv takozhKanadskij dialekt ukrayinskoyi moviPrimitki United Nations Arhiv originalu za 1 sichnya 2015 Procitovano 5 chervnya 2022 ScienceDaily Arhiv originalu za 30 listopada 2012 Procitovano 6 bereznya 2016 Perez Perdomo Rogelio 2003 Stanford University Press s 1 ISBN 0 8047 6695 9 Arhiv originalu za 5 chervnya 2022 Procitovano 5 chervnya 2022 F Violi Lessico Grecanico Italiano Grecanico Apodiafazzi Reggio Calabria 1997 Paolo Martino L isola grecanica dell Aspromonte Aspetti sociolinguistici 1980 Risultati di un inchiesta del 1977 Filippo Violi Storia degli studi e della letteratura popolare grecanica C S E Bova 1992 Filippo Condemi Grammatica Grecanica Coop Contezza Reggio Calabria 1987 Treccani l Enciclopedia italiana Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2012 Procitovano 5 chervnya 2022 Alexander Marie 2009 International Association of Maltese Linguistics Arhiv originalu za 23 chervnya 2008 Procitovano 2 listopada 2009 Aquilina J 1958 Maltese as a Mixed Language Journal of Semitic Studies 3 58 79 doi 10 1093 jss 3 1 58 Aquilina Joseph July September 1960 The Structure of Maltese Journal of the American Oriental Society 80 267 68 doi 10 2307 596187 JSTOR 596187 Werner Louis Calleja Alan November December 2004 Saudi Aramco World Arhiv originalu za 29 veresnya 2012 Procitovano 5 lyutogo 2016 Reagan Timothy 2014 Language Policy for Sign Languages The Encyclopedia of Applied Linguistics s 1 6 doi 10 1002 9781405198431 wbeal1417 ISBN 9781405194730 Murray Joseph J 2015 Linguistic Human Rights Discourse in Deaf Community Activism Sign Language Studies 15 4 379 410 doi 10 1353 sls 2015 0012 JSTOR 26190995 PMC 4490244 PMID 26190995 Counelis James Steve March 1976 Review untitled of Ariadna Camariano Cioran Les Academies Princieres de Bucarest et de Jassy et leur Professeurs Church History 45 115 116 doi 10 2307 3164593 JSTOR 3164593 Greek the lingua franca of commerce and religion provided a cultural unity to the Balkans Greek penetrated Moldavian and Wallachian territories as early as the fourteenth century The heavy influence of Greek culture upon the intellectual and academic life of Bucharest and was longer termed than historians once believed Wansbrough John E 1996 Chapter 3 Lingua Franca Lingua Franca in the Mediterranean Routledge Calvet Louis Jean 1998 Language wars and linguistic politics Oxford England New York Oxford University Press s 175 76 Jones Branwen Gruffydd 2006 Decolonizing international relations Lanham MD Rowman amp Littlefield s 98 Kahane 1986 Darquennes Jeroen Nelde Peter 2006 German as a Lingua Franca Annual Review of Applied Linguistics 26 61 77 doi 10 1017 s0267190506000043 Council of Europe 1992 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2011 Procitovano 5 chervnya 2022 Facsimile of Bormann s Memorandum in German 3 bereznya 2016 u Wayback Machine The memorandum itself is typed in Antiqua but the NSDAP is printed in Fraktur For general attention on behalf of the Fuhrer I make the following announcement It is wrong to regard or to describe the so called Gothic script as a German script In reality the so called Gothic script consists of Schwabach Jew letters Just as they later took control of the newspapers upon the introduction of printing the Jews residing in Germany took control of the printing presses and thus in Germany the Schwabach Jew letters were forcefully introduced Today the Fuhrer talking with Herr Reichsleiter Amann and Herr Book Publisher Adolf Muller has decided that in the future the Antiqua script is to be described as normal script All printed materials are to be gradually converted to this normal script As soon as is feasible in terms of textbooks only the normal script will be taught in village and state schools The use of the Schwabach Jew letters by officials will in future cease appointment certifications for functionaries street signs and so forth will in future be produced only in normal script On behalf of the Fuhrer Herr Reichsleiter Amann will in future convert those newspapers and periodicals that already have foreign distribution or whose foreign distribution is desired to normal script European Commission European Union 4 chervnya 2009 Arhiv originalu za 26 veresnya 2014 Procitovano 9 serpnya 2015 European Commission European Union 2009 Arhiv originalu za 2 February 2009 Procitovano 5 listopada 2009 Council of Europe Arhiv originalu za 30 October 2009 Procitovano 5 listopada 2009 PDF European Commission 2006 s 8 Arhiv originalu PDF za 14 kvitnya 2016 Procitovano 5 listopada 2009 2011 Ethnic Groups of Europe An Encyclopedia ABC CLIO s 367 ISBN 978 1 59884 302 6PosilannyaEverson Michael 2001 evertype com Arhiv originalu za 4 bereznya 2010 Procitovano 19 bereznya 2010 Haarmann Harald 2011 angl Arhiv originalu za 12 veresnya 2019 Procitovano 2 listopada 2011 Reissmann Stefan Argador Urion 2006 esper angl nim Reissmann amp Argador Arhiv originalu za 22 June 2009 Procitovano 2 listopada 2009 Map of Minorities amp Regional and Minority Languages of Europe Language Diversity 2017 9 kvitnya 2022 u Wayback Machine Zikin Mutur 2007 bask muturzikin com Arhiv originalu za 17 grudnya 2009 Procitovano 2 listopada 2009
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мови Європи у Вікісховищі
