Ретороманські мови — група романських мов, якою розмовляють ретороманці Італії та Швейцарії. У минулому ретороманські мови часто трактувались як місцеві різновиди однієї ретороманської мови. Однак заходи, спрямовані на стандартизацію мови та законодавства, запроваджені для захисту мовних меншин, свідчать про те, що на основі ретороманських діалектів виникають три окремі стандартні мови:
- Романшська мова (долина Рейну, кантон Граубюнден на південному сході Швейцарії та частково на півночі Італії);
- енгадинський діалект в долині річки Інн;
- Ладинська мова (північ Італії: область Альто-Адідже в Альпах);
- Фріульська мова (область Фріулі в Італії).
Ретороманські мови | |
---|---|
Поширена в | Швейцарія, Італія |
Носії | бл. 700 тис. |
Класифікація | Індо-Європейська -Романська --Західнороманська підгрупа |
Офіційний статус | |
Коди мови |
Назва
Назва «ретороманські мови» походить від римської провінції Реція.
Походження ретороманських мов
До римських завоювань Альпи були кельтомовними на півночі і ретомовними на півдні. Територія була включена до складу Римської імперії під час правління Октавіана Августа. Рето-романські мови зародилися як діалект латини провінційної частини центральних Альп.
В кінці існування Римської імперії тут існувала неперервана область романської мови, яка поступово розбивалася на відокремлені діалекти у високих долинах, межуючи з німецькими діалектами на півночі та гало-італійськими мовами з півдня.
Рето-романськими мовами говорили на значно ширшій території за часів правління Карла Великого, територія розповсюджена простягалась на північ до сучасних кантонів Гларус та Санкт-Галлен, до Валензее на північному заході до Рюті та долини Альпійського Рейна на північному сході. На сході частини сучасного Форарльберга говорили ретороманськими мовами, як і в частині австрійського Тіроля. Північні райони теперішньої Швейцарії, названі Нижня Реція, стали німецькомовними до 12 століття; а до 15 століття долина Рейну в кантоні Санкт-Галлен та райони навколо Валензее вже були повністю німецькомовними.
Асиміляція була тривалим процесом, коли великі центральні міста вже говорили німецькою мовою, тоді як більш периферійні райони навколо них довше залишалися романовними. Перехід на німецьку мову був спричинений, зокрема, впливом місцевих німецькомовних еліт та німецькомовних іммігрантів з півночі, причому нижчі та сільські класи довше зберігали ретороманські мови.
Література
- * Steininger, Rolf (2003). South Tyrol: a minority conflict of the twentieth century. New Brunswick, N.J., U.S.A: Transaction Publishers. ISBN .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Retoromanski movi grupa romanskih mov yakoyu rozmovlyayut retoromanci Italiyi ta Shvejcariyi U minulomu retoromanski movi chasto traktuvalis yak miscevi riznovidi odniyeyi retoromanskoyi movi Odnak zahodi spryamovani na standartizaciyu movi ta zakonodavstva zaprovadzheni dlya zahistu movnih menshin svidchat pro te sho na osnovi retoromanskih dialektiv vinikayut tri okremi standartni movi Romanshska mova dolina Rejnu kanton Graubyunden na pivdennomu shodi Shvejcariyi ta chastkovo na pivnochi Italiyi engadinskij dialekt v dolini richki Inn Ladinska mova pivnich Italiyi oblast Alto Adidzhe v Alpah Friulska mova oblast Friuli v Italiyi Retoromanski moviPoshirena vShvejcariya ItaliyaNosiyibl 700 tis KlasifikaciyaIndo Yevropejska Romanska Zahidnoromanska pidgrupaOficijnij statusKodi moviNazvaNazva retoromanski movi pohodit vid rimskoyi provinciyi Reciya Pohodzhennya retoromanskih movDo rimskih zavoyuvan Alpi buli keltomovnimi na pivnochi i retomovnimi na pivdni Teritoriya bula vklyuchena do skladu Rimskoyi imperiyi pid chas pravlinnya Oktaviana Avgusta Reto romanski movi zarodilisya yak dialekt latini provincijnoyi chastini centralnih Alp V kinci isnuvannya Rimskoyi imperiyi tut isnuvala neperervana oblast romanskoyi movi yaka postupovo rozbivalasya na vidokremleni dialekti u visokih dolinah mezhuyuchi z nimeckimi dialektami na pivnochi ta galo italijskimi movami z pivdnya Reto romanskimi movami govorili na znachno shirshij teritoriyi za chasiv pravlinnya Karla Velikogo teritoriya rozpovsyudzhena prostyagalas na pivnich do suchasnih kantoniv Glarus ta Sankt Gallen do Valenzee na pivnichnomu zahodi do Ryuti ta dolini Alpijskogo Rejna na pivnichnomu shodi Na shodi chastini suchasnogo Forarlberga govorili retoromanskimi movami yak i v chastini avstrijskogo Tirolya Pivnichni rajoni teperishnoyi Shvejcariyi nazvani Nizhnya Reciya stali nimeckomovnimi do 12 stolittya a do 15 stolittya dolina Rejnu v kantoni Sankt Gallen ta rajoni navkolo Valenzee vzhe buli povnistyu nimeckomovnimi Asimilyaciya bula trivalim procesom koli veliki centralni mista vzhe govorili nimeckoyu movoyu todi yak bilsh periferijni rajoni navkolo nih dovshe zalishalisya romanovnimi Perehid na nimecku movu buv sprichinenij zokrema vplivom miscevih nimeckomovnih elit ta nimeckomovnih immigrantiv z pivnochi prichomu nizhchi ta silski klasi dovshe zberigali retoromanski movi Literatura Steininger Rolf 2003 South Tyrol a minority conflict of the twentieth century New Brunswick N J U S A Transaction Publishers ISBN 0 7658 0800 5