Антиква від лат antiquus стародавній вид латинського друкарського шрифту з вертикально оформленим накресленням Антиква м

Антиква (від лат. antiquus — стародавній) — вид латинського друкарського шрифту з вертикально оформленим накресленням. Антиква містить малі та великі знаки, що відповідають двом віхам донабірної еволюції : від римського капітального (початок нашої ери) до каролінзького мінускула VIII століття. Рукописна форма сформувалася на початок XV століття. У другій половині XV століття антиква ввійшла в набір та друк: перший відомий випадок датований 1476 роком.

Нова́ анти́ква

Третя модифікація антикви. Виникає у зв'язку із поширенням і популярністю гравюри на міді в другій половині XVIII століття.

Цей шрифт повністю намальований, і зв'язок з рукописною технікою пера зовсім не відчувається. Натиски округлих форм не мають нахилу. Сполучні риски дуже тонкі і складають сильний контраст з основними штрихами. Зарубки у вигляді тонких ліній не мають округлень.

Серед найкращих творців друкарських шрифтів типу нової антикви слід насамперед відзначити італійця Джамбаттісту Бодоні (1740—1813), що його називали королем друкарів і друкарем королів, а також (1764—1836) — Франція і (1768—1839) — Німеччина. У XIX столітті для рекламних цілей створено грубі (жирні) шрифти цього типу з особливо сильним контрастом.

Див. також

Посилання

Антиква [ 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Гуманістичне письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 139. — .