Альд Пій Мануцій Старший (італ. Aldo Manuzio, лат. Aldus Pius Manutius, 1450, Бассіано — 6 лютого 1515, Венеція) — італійський видавець та типограф, винахідник курсиву, крапки з комою й сучасного вигляду коми, вчений-гуманіст епохи Відродження.
Альд Мануцій | |
---|---|
Народився | не раніше 1449 і не пізніше 1452 або 1450 Бассіано, Папська держава |
Помер | 6 лютого 1515[2][…] Венеція, Венеційська республіка |
Країна | Венеційська республіка Папська держава |
Місце проживання | d Феррара d |
Діяльність | типограф, видавець, тьютор, типограф, друкар, редактор |
Alma mater | Феррарський університет і Римський університет ла Сапієнца |
Вчителі | d, d і Доміціо Кальдеріні |
Відомі учні | d і d |
Знання мов | італійська і латина[4] |
Заклад | d і d |
Членство | d |
У шлюбі з | d[5] |
Діти | d, d, d і d |
Автограф | |
|
Мануцій найбільше відомий виданням древньогрецьких авторів (Аристотеля, Арістофана, Софокла, Геродота, Платона тощо). Рукописи проходили ретельну підготовку. При створенні Мануцієм у 1500 р. «Нової Академії» тридцять провідних учених обговорювали кожен твір для видання з метою максимального відтворення оригінального тексту.
Вчений також відомий виданням книжок малого формату (ін-октаво), надрукованих чітким і щільним шрифтом (курсивом).
Біографія
Альд Мануцій народився в 1450 (за деякими даними у 1449) році в невеликому містечку Басіано неподалік від Риму. У 15 років він вступив до університету у Римі на факультет мистецтв. 1470 року вивчав грецьку мову у Феррарському університеті, після чого виховував дітей герцога Капрійського, який і забезпечив Мануція коштами для відкриття власної друкарні. 1479 року він, нарешті, зміг зайнятися видавничою справою. Переїхавши у Венецію, тогочасний центр друкарства, Альд Мануцій заснував в 1494 році власне видавництво Aldine Press і почав публікувати праці грецьких, латинських і італійських класиків. Він першим в Італії став друкувати грецьких авторів, що принесло йому чималий комерційний успіх. Серед видань друкарні Мануція книги Арістотеля, Аристофана, Геродота, Демосфена та Софокла. Грецькі шрифти, які Мануцій розробив спеціально для видання давньогрецьких авторів, були неакуратні. Свою першу латинську друкарську касу Мануцій створив в 1497 році спеціально для книги «Про Етну» кардинала Бембо (сучасні шрифти на цій основі так і називаються). Ця гарнітура була набагато якісніша попередніх шрифтів і відразу ж стала еталоном традиційного латинського шрифту.
В 1501 році в Aldine Press Мануцій уперше в історії типографіки почав використовувати італізовані шрифти (курсив). Найперший курсивний шрифт був створений на основі почерку переписувачів з Папської канцелярії. І хоча ці перші італізовані шрифти були досить низької якості, саму ідею Мануція високо оцінили не лише його сучасники. Мануцій також придумав свою власну видавничу марку, щоб відгородити себе від підробок з боку численних конкурентів. На ній зображувався якір, навколо якого оповився дельфін. Марка була видрукувана на всіх каталогах із цінами на продукцію його друкарні.
Альд Мануцій помер в 1515 році у своєму будинку у Венеції. Його справу успадкували син Паоло, онук Альд Молодший і тесть Андреа Торрезано; видавництво проіснувало ще близько ста років. Спадкоємці Мануція випустили майже тисячу різних видань для заможних покупців. Тиражі цих книг були невеликі (в середньому по 250 екземплярів), бо вони відрізнялися дорогою обробкою.
Інновації
Мануцій хотів створити формат книг ін-октаво таким чином, аби їх легко можна було носити в кишені чоловічого верхнього одягу або в сумці. Ці довгі вузькі libri portatiles із каталогу 1503 року були прообразами сучасних книжок кишенькового формату. Альдинське видання Opera Вергілія (1501) було першим твором у цьому форматі. У своєму вступному листі до П'єтро Бембо в виданні Вергілія 1514 року Альд написав: «Я запозичив маленький розмір, ідею кишенькової книги, у вашій бібліотеці, точніше в бібліотеці вашого люб'язного батька».
Мануцій створив такий тип шрифту як курсив, на право ексклюзивного використання якого протягом багатьох років отримав патент, хоча честь винаходу слід було б приписати не йому, а виробнику шрифтів Франческо Гриффо. Усі його шрифти були вирізані Гриффо, пуансоністом, який створив перший латинський шрифт на основі вивчення класичних римських великих літер. Однак, Мануцій використовував курсив не для того, щоб виділяти слова, як ми це робимо зараз, а через вузьку й містку форму букв, що дозволяло економніше використовувати простір аркуша (більше слів на сторінці, менше сторінок, менші витрати на видання) для видання книг малого формату.
Мануцій вважається також першим друкарем, який застосував крапку з комою. 1566 року його онук, Альд Мануцій Молодший, видав першу книгу про принципи пунктуації — Orthographiae Ratio.
Див. також
Примітки
- autori vari Enciclopedia Treccani — Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 1929.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Czech National Authority Database
- CONOR.Sl
- http://www.treccani.it/enciclopedia/manuzio-aldo-il-vecchio_(Enciclopedia_Italiana)/
Джерела
- Rives, Bruno, Aldo Manuzio, passions et secrets d'un venitien de genie (2008. Librii)
- Martin Davies, Aldus Manutius, Printer and Publisher of Renaissance Venice (1995)
- Fletcher, H. G., New Aldine Studies: documentary essays on the life and work of Aldus Manutius (1988)
- Lowry Martin J. C. The World of Aldus Manutius: Business and Scholarship in Renaissance Venice. — Oxford: Blackwell, 1979. (Italian translation, Il Mondo di Aldo Manuzio (1984); 'con aggiornamento bibliografico', 2000)
- N. Barker, Aldus Manutius and the Development of Greek Script and Type in the Fifteenth Century (2nd. ed., 1973)
- Renouard, A. A., Annales de l'Imprimerie des Aldes, ou L'Histoire des Trois Manuce et de leurs Editions (3me ed. 1834)
- Braida, L., Stampa e Cultura in Europa (2003)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ald Pij Manucij Starshij ital Aldo Manuzio lat Aldus Pius Manutius 1450 Bassiano 6 lyutogo 1515 Veneciya italijskij vidavec ta tipograf vinahidnik kursivu krapki z komoyu j suchasnogo viglyadu komi vchenij gumanist epohi Vidrodzhennya Ald ManucijNarodivsyane ranishe 1449 i ne piznishe 1452 abo 1450 Bassiano Papska derzhavaPomer6 lyutogo 1515 2 Veneciya Venecijska respublikaKrayina Venecijska respublika Papska derzhavaMisce prozhivannyad Ferrara dDiyalnisttipograf vidavec tyutor tipograf drukar redaktorAlma materFerrarskij universitet i Rimskij universitet la SapiyencaVchitelid d i Domicio KalderiniVidomi uchnid i dZnannya movitalijska i latina 4 Zakladd i dChlenstvodU shlyubi zd 5 Ditid d d i dAvtograf Mediafajli u Vikishovishi Manucij najbilshe vidomij vidannyam drevnogreckih avtoriv Aristotelya Aristofana Sofokla Gerodota Platona tosho Rukopisi prohodili retelnu pidgotovku Pri stvorenni Manuciyem u 1500 r Novoyi Akademiyi tridcyat providnih uchenih obgovoryuvali kozhen tvir dlya vidannya z metoyu maksimalnogo vidtvorennya originalnogo tekstu Vchenij takozh vidomij vidannyam knizhok malogo formatu in oktavo nadrukovanih chitkim i shilnim shriftom kursivom BiografiyaAld Manucij narodivsya v 1450 za deyakimi danimi u 1449 roci v nevelikomu mistechku Basiano nepodalik vid Rimu U 15 rokiv vin vstupiv do universitetu u Rimi na fakultet mistectv 1470 roku vivchav grecku movu u Ferrarskomu universiteti pislya chogo vihovuvav ditej gercoga Kaprijskogo yakij i zabezpechiv Manuciya koshtami dlya vidkrittya vlasnoyi drukarni 1479 roku vin nareshti zmig zajnyatisya vidavnichoyu spravoyu Pereyihavshi u Veneciyu togochasnij centr drukarstva Ald Manucij zasnuvav v 1494 roci vlasne vidavnictvo Aldine Press i pochav publikuvati praci greckih latinskih i italijskih klasikiv Vin pershim v Italiyi stav drukuvati greckih avtoriv sho prineslo jomu chimalij komercijnij uspih Sered vidan drukarni Manuciya knigi Aristotelya Aristofana Gerodota Demosfena ta Sofokla Grecki shrifti yaki Manucij rozrobiv specialno dlya vidannya davnogreckih avtoriv buli neakuratni Svoyu pershu latinsku drukarsku kasu Manucij stvoriv v 1497 roci specialno dlya knigi Pro Etnu kardinala Bembo suchasni shrifti na cij osnovi tak i nazivayutsya Cya garnitura bula nabagato yakisnisha poperednih shriftiv i vidrazu zh stala etalonom tradicijnogo latinskogo shriftu V 1501 roci v Aldine Press Manucij upershe v istoriyi tipografiki pochav vikoristovuvati italizovani shrifti kursiv Najpershij kursivnij shrift buv stvorenij na osnovi pocherku perepisuvachiv z Papskoyi kancelyariyi I hocha ci pershi italizovani shrifti buli dosit nizkoyi yakosti samu ideyu Manuciya visoko ocinili ne lishe jogo suchasniki Manucij takozh pridumav svoyu vlasnu vidavnichu marku shob vidgoroditi sebe vid pidrobok z boku chislennih konkurentiv Na nij zobrazhuvavsya yakir navkolo yakogo opovivsya delfin Marka bula vidrukuvana na vsih katalogah iz cinami na produkciyu jogo drukarni Ald Manucij pomer v 1515 roci u svoyemu budinku u Veneciyi Jogo spravu uspadkuvali sin Paolo onuk Ald Molodshij i test Andrea Torrezano vidavnictvo proisnuvalo she blizko sta rokiv Spadkoyemci Manuciya vipustili majzhe tisyachu riznih vidan dlya zamozhnih pokupciv Tirazhi cih knig buli neveliki v serednomu po 250 ekzemplyariv bo voni vidriznyalisya dorogoyu obrobkoyu InnovaciyiManucij hotiv stvoriti format knig in oktavo takim chinom abi yih legko mozhna bulo nositi v kisheni cholovichogo verhnogo odyagu abo v sumci Ci dovgi vuzki libri portatiles iz katalogu 1503 roku buli proobrazami suchasnih knizhok kishenkovogo formatu Aldinske vidannya Opera Vergiliya 1501 bulo pershim tvorom u comu formati U svoyemu vstupnomu listi do P yetro Bembo v vidanni Vergiliya 1514 roku Ald napisav Ya zapozichiv malenkij rozmir ideyu kishenkovoyi knigi u vashij biblioteci tochnishe v biblioteci vashogo lyub yaznogo batka Manucij stvoriv takij tip shriftu yak kursiv na pravo eksklyuzivnogo vikoristannya yakogo protyagom bagatoh rokiv otrimav patent hocha chest vinahodu slid bulo b pripisati ne jomu a virobniku shriftiv Franchesko Griffo Usi jogo shrifti buli virizani Griffo puansonistom yakij stvoriv pershij latinskij shrift na osnovi vivchennya klasichnih rimskih velikih liter Odnak Manucij vikoristovuvav kursiv ne dlya togo shob vidilyati slova yak mi ce robimo zaraz a cherez vuzku j mistku formu bukv sho dozvolyalo ekonomnishe vikoristovuvati prostir arkusha bilshe sliv na storinci menshe storinok menshi vitrati na vidannya dlya vidannya knig malogo formatu Manucij vvazhayetsya takozh pershim drukarem yakij zastosuvav krapku z komoyu 1566 roku jogo onuk Ald Manucij Molodshij vidav pershu knigu pro principi punktuaciyi Orthographiae Ratio Div takozhKursiv Vidavnicha marka Fleron tipografiya Primitkiautori vari Enciclopedia Treccani Istituto dell Enciclopedia Italiana 1929 d Track Q731361d Track Q3803714d Track Q2818964 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Czech National Authority Database d Track Q13550863 CONOR Sl d Track Q16744133 http www treccani it enciclopedia manuzio aldo il vecchio Enciclopedia Italiana Portal Biografiyi DzherelaRives Bruno Aldo Manuzio passions et secrets d un venitien de genie 2008 Librii Martin Davies Aldus Manutius Printer and Publisher of Renaissance Venice 1995 Fletcher H G New Aldine Studies documentary essays on the life and work of Aldus Manutius 1988 Lowry Martin J C The World of Aldus Manutius Business and Scholarship in Renaissance Venice Oxford Blackwell 1979 Italian translation Il Mondo di Aldo Manuzio 1984 con aggiornamento bibliografico 2000 N Barker Aldus Manutius and the Development of Greek Script and Type in the Fifteenth Century 2nd ed 1973 Renouard A A Annales de l Imprimerie des Aldes ou L Histoire des Trois Manuce et de leurs Editions 3me ed 1834 Braida L Stampa e Cultura in Europa 2003