Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Видавнича марка — видавництва чи друкарні (приватних чи державних), спеціалізованих на створенні книг та періодичних видань тощо.
| Видавнича марка | |
 | |
 Видавнича марка у Вікісховищі |
Історія
Розвиток друкарської справи в різних країнах сприяв як появі друкарень, так і видавничих марок. Ними почали позначати власну продукцію. Володар друкарні в місті Венеція Альдо Мануцій обрав своїм торговельним знаком дельфіна та якір. В основі знака покладено старовинний парадокс «Поспішай повільно» (латиною Festina lente). Дельфін був ознакою швидкості і спритності, якір уособлював надійність, стабільність. До того ж обидва символи друкаря відсилали до образу портової Венеції, столиці Адріатики.
Книги первісного етапу друкарської справи мали помітну матеріальну вартість, тому задля запобігання крадіжкам книги почали закріпляти металевими ланцюгами до поличок. Іншим засобом захисту став знак володаря - клаптик паперу з позначкою імені та прізвища володаря, його герба, девіза тощо. Так виник екслібрис. До створення екслібрисів і торговельних марок залучили найкращих художників доби. Але видавництва чи друкарні виникали не щороку, тоді як потреба в екслібрисах лише збільшувалась. Створення видавничих марок логічно уповільнилось, тоді як створення екслібрисів пришвидшилось. Популярність друкованої графіки, більш доступної всім охочим, ніж коштовний живопис, перевело екслібрис в улюбленців графіки та жаданих речей для колекціонерів. Лише обмежене коло колекціонерів та бібліофілів зналося на історії друкарських марок.
На початку 20 ст. до вивчення видавничих марок доклав зусиль Ларіонов.
В Російській імперії
Піднесення друкарської справи в Російській імперії припало на другу половину 19 ст. і було відображенням загального піднесення друкарської справи в світі, що вступив у капіталістичну формацію. Виникає низка друкарських компаній, котрі для солідності потребують видавничих марок. Капіталізм російського варіанта був тісно пов'язаний з неподоланими наслідками феодалізму. Тому спирався на культурні здобутки попередніх стилів — рококо, класицизму, російського варіанту ампіру тощо.
В російські екслібриси і в друкарські, видавничі марки перенесли квіти і вінці, ліри, орлів, Аполлона, кентаврів, аргонавтів, узагальнені античні фігури та фігури жінок-алегорій, запозичених з арсеналу попередніх стилів. Було помічено, чим стабільнішим і фінансово успішнішим було видавництво, тим стриманішим був його торговельний знак. Так, видавництво М.О. Вольф мало на власній марці ініціали, смолоскип та книгу, а видавництво Смирдіна задовольнилось лаконічною маркою з монограмою у подвоєному колі.
Навпаки, малі і друкарні середнього бізнесу тяжіли до пишності, до складних сюжетів, емблем в пишних рамах тощо.
Помітно виділялись якістю видавничі марки майстрів товариства «Світ мистецтва», де взагалі добре розумілися на друкованій графіці і де був власний культ малюнка. Коли розпочалась видавнича діяльність товариства, видавничу марку для нього створив Леон Бакст (1866-1924) з використанням фігури орла. В листі до Олександра Бенуа він в дусі пишної риторики так подав програму видавничої марки товариства
«Світ мистецтва» вище всього земного, літає біля зірок гордовито, таємниче і самотньо, як орел над сніговою верхівкою ...
-
![image]()
Видавнича марка Маврикія Осиповича Вольфа (1825-1883). Друга половина 19 ст. -
![image]()
Видавнича марка товариства Маврикія Осиповича Вольфа в стилі сецесія, кінець 19 ст. (?) -
![image]()
Друкарня М. Стасюлевича, Санкт-Петербург, 1893 р. -
![image]()
Видавнича марка Нового журналу іноземної літератури в стилі сецесія, Санкт-Петербург, 1902 р.
Тематика видавничих марок
Видавничі марки наче наближені до екслібриса, але мають і власну специфіку, бо у них різна мета призначення. Теми, що розробляли в друкарських марках, можна було зустріти і в екслібрисах - герби, ініціали, зображення архітектурних споруд, окремі скульптури, котрі давно отримали значення символів, алегорії тощо. Але звернення до створення екслібрисів надзвичайно широкого кола художників обумовило більшу тематичну гаму, ніж така була в видавничій марці. Остання тяжіла до лаконічного знаку і кращі серед них саме знакові і лаконічні (марки видавництв «Пігмаліон», «Petropolis», «Academia» ), тоді як розмаїття тем і технік виконання екслібрисів було обмежене лише кордонами обдарованості автора.
Піднесення в період 1917-1927 рр.
Головні тенденції подальшого розвитку видавничих марок за інерцією продовжились і в період 1917-1927 рр. Низка авторів працює за інерцією і використовує ту ж тематику. Зміни прийшли із запровадженням політики НЕПу, коли більшовицький уряд ненадовго дозволив капіталістичні елементи в економіці для необтяжливого для уряду відновлення економіки при жорсткому контролі за всіма процесами непрофесіоналами, що прийшли до влади.
Дозвіл на приватну ініціативу викликав появу надзвичайної кількості видавництв і друкарень як в столичних містах, так і в провінціях. Власні видавництва заснували різні наукові або літературні товариства, офіційні заклади більшовицької влади, нові друкарні засновували ревкоми на місцях, заснували національні видавництва в Грузії, в Україні, в Туркестані. В Україні в цей період діяло 57 національних видавництв, в місті Казань - 17, в одному Петербурзі — 163.
Зрозуміло, що ніхто не піклувався про піднесення видавничих марок чи екслібрисів офіційно, цілеспрямовано. Це піднесення спричинила розкута, буржуазна ініціатива при жорсткому контролі більшовиків, контролі прихованому, але постійному. Перш за все треба було отримати дозвіл на видавничу діяльність. В країні вже розпочали репресії і згодом їх використають і для видавництв, і для художників, і для друкарів, а найбільш фінансово успішні приватні видавництва ліквідують, а друкарні переведуть під чавунну руку більшовицької влади (так було з видавництвом «Academia» та іншими).
Новозасновані видавництва поспішали заявити про себе на ринку. Не всі вони замовляли видавничу марку. Але були і такі, що мали, навпаки, декілька видавничих марок (видавництво «Колос» мало вісім марок роботи різних художників). Стилістичний хаос, притаманний цьому періоду, сприяв появі та використанню як традиційних тем і образв, так і новітніх, з революційною жагою швидкої заміни всього старого (старорежимного) на нове і небачене (Військово-редакційна рада Туркестанського фронту, наприклад, використала зображення вояка в будьонівці із зіркою ). Сергій Чехонін для видавництва «Время» використав алегоричну фігуру бога часу Хроноса. Помірно авангардною була видавнича марка Петербурзької академії мистецтв (її автор - Шиллінговський Павло Олександрович). Абсолютно авангардною і абстрактною була марка видавництва «Круг», котру створив Аннєнков Юрій Павлович.
Вже на другу половину 1920-х років припала ліквідація низки відомчих та приватних видавництв і піднесенню прийшов кінець.
Доволі вузьким було і коло тих істориків, що усвідомили значимість такого графічного явища, як видавнича марка, для історії графіки. Серед тих, хто вивчав цю проблему був і Фортинський С.П.
Обрані видавничі марки (галерея)
Див. також
Примітки
- Ларионов А. «Марки Сергея Грузенберга», М. «Наука», 1923
- Александр Бенуа. «Возникновение Мира искусства». Из прошлого русского искусства», Ленинград, 1928, с. 42
Посилання
- Січинський В. Друкарські і видавничі знаки XVI-XX ст. — Варшава : Друкарня НТШ у Львові, 1936. — 21 с.
Джерела
- Ларионов А. «Марки Сергея Грузенберга», М. «Наука», 1923
- Варшавский Л.Р. статья «К проблеме украшения книги», журн. «Гравюра и книга», № 2-3, 1924
- Воинов В., статья «Издательская марка», кн. «Графичекое искусство в СССР», Ленинград, 1927
- Александр Бенуа. «Возникновение Мира искусства». Из прошлого русского искусства», Ленинград, 1928
- Журнал «Советский коллекционер», № 11, 1931
- Сидоров А.А. «Графика первого десятилетия. 1917-1927. Рисунок. Естамп. Книга», М., 1967
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidavnicha marka vidavnictva chi drukarni privatnih chi derzhavnih specializovanih na stvorenni knig ta periodichnih vidan tosho Vidavnicha marka Vidavnicha marka u VikishovishiIstoriyaMarka firmovij znak vidavnictva Alda Manuciya Veneciya zlam 15 16 st Rozvitok drukarskoyi spravi v riznih krayinah spriyav yak poyavi drukaren tak i vidavnichih marok Nimi pochali poznachati vlasnu produkciyu Volodar drukarni v misti Veneciya Aldo Manucij obrav svoyim torgovelnim znakom delfina ta yakir V osnovi znaka pokladeno starovinnij paradoks Pospishaj povilno latinoyu Festina lente Delfin buv oznakoyu shvidkosti i spritnosti yakir uosoblyuvav nadijnist stabilnist Do togo zh obidva simvoli drukarya vidsilali do obrazu portovoyi Veneciyi stolici Adriatiki Knigi pervisnogo etapu drukarskoyi spravi mali pomitnu materialnu vartist tomu zadlya zapobigannya kradizhkam knigi pochali zakriplyati metalevimi lancyugami do polichok Inshim zasobom zahistu stav znak volodarya klaptik paperu z poznachkoyu imeni ta prizvisha volodarya jogo gerba deviza tosho Tak vinik ekslibris Do stvorennya ekslibrisiv i torgovelnih marok zaluchili najkrashih hudozhnikiv dobi Ale vidavnictva chi drukarni vinikali ne shoroku todi yak potreba v ekslibrisah lishe zbilshuvalas Stvorennya vidavnichih marok logichno upovilnilos todi yak stvorennya ekslibrisiv prishvidshilos Populyarnist drukovanoyi grafiki bilsh dostupnoyi vsim ohochim nizh koshtovnij zhivopis perevelo ekslibris v ulyublenciv grafiki ta zhadanih rechej dlya kolekcioneriv Lishe obmezhene kolo kolekcioneriv ta bibliofiliv znalosya na istoriyi drukarskih marok Na pochatku 20 st do vivchennya vidavnichih marok doklav zusil Larionov V Rosijskij imperiyiLeon Bakst vidavnicha marka tovaristva Svit mistectva 1899 r Pidnesennya drukarskoyi spravi v Rosijskij imperiyi pripalo na drugu polovinu 19 st i bulo vidobrazhennyam zagalnogo pidnesennya drukarskoyi spravi v sviti sho vstupiv u kapitalistichnu formaciyu Vinikaye nizka drukarskih kompanij kotri dlya solidnosti potrebuyut vidavnichih marok Kapitalizm rosijskogo varianta buv tisno pov yazanij z nepodolanimi naslidkami feodalizmu Tomu spiravsya na kulturni zdobutki poperednih stiliv rokoko klasicizmu rosijskogo variantu ampiru tosho V rosijski ekslibrisi i v drukarski vidavnichi marki perenesli kviti i vinci liri orliv Apollona kentavriv argonavtiv uzagalneni antichni figuri ta figuri zhinok alegorij zapozichenih z arsenalu poperednih stiliv Bulo pomicheno chim stabilnishim i finansovo uspishnishim bulo vidavnictvo tim strimanishim buv jogo torgovelnij znak Tak vidavnictvo M O Volf malo na vlasnij marci iniciali smoloskip ta knigu a vidavnictvo Smirdina zadovolnilos lakonichnoyu markoyu z monogramoyu u podvoyenomu koli Navpaki mali i drukarni serednogo biznesu tyazhili do pishnosti do skladnih syuzhetiv emblem v pishnih ramah tosho Pomitno vidilyalis yakistyu vidavnichi marki majstriv tovaristva Svit mistectva de vzagali dobre rozumilisya na drukovanij grafici i de buv vlasnij kult malyunka Koli rozpochalas vidavnicha diyalnist tovaristva vidavnichu marku dlya nogo stvoriv Leon Bakst 1866 1924 z vikoristannyam figuri orla V listi do Oleksandra Benua vin v dusi pishnoyi ritoriki tak podav programu vidavnichoyi marki tovaristva Svit mistectva vishe vsogo zemnogo litaye bilya zirok gordovito tayemniche i samotno yak orel nad snigovoyu verhivkoyu Vidavnicha marka Mavrikiya Osipovicha Volfa 1825 1883 Druga polovina 19 st Vidavnicha marka tovaristva Mavrikiya Osipovicha Volfa v stili secesiya kinec 19 st Drukarnya M Stasyulevicha Sankt Peterburg 1893 r Vidavnicha marka Novogo zhurnalu inozemnoyi literaturi v stili secesiya Sankt Peterburg 1902 r Tematika vidavnichih marokVidavnichi marki nache nablizheni do ekslibrisa ale mayut i vlasnu specifiku bo u nih rizna meta priznachennya Temi sho rozroblyali v drukarskih markah mozhna bulo zustriti i v ekslibrisah gerbi iniciali zobrazhennya arhitekturnih sporud okremi skulpturi kotri davno otrimali znachennya simvoliv alegoriyi tosho Ale zvernennya do stvorennya ekslibrisiv nadzvichajno shirokogo kola hudozhnikiv obumovilo bilshu tematichnu gamu nizh taka bula v vidavnichij marci Ostannya tyazhila do lakonichnogo znaku i krashi sered nih same znakovi i lakonichni marki vidavnictv Pigmalion Petropolis Academia todi yak rozmayittya tem i tehnik vikonannya ekslibrisiv bulo obmezhene lishe kordonami obdarovanosti avtora Pidnesennya v period 1917 1927 rr Golovni tendenciyi podalshogo rozvitku vidavnichih marok za inerciyeyu prodovzhilis i v period 1917 1927 rr Nizka avtoriv pracyuye za inerciyeyu i vikoristovuye tu zh tematiku Zmini prijshli iz zaprovadzhennyam politiki NEPu koli bilshovickij uryad nenadovgo dozvoliv kapitalistichni elementi v ekonomici dlya neobtyazhlivogo dlya uryadu vidnovlennya ekonomiki pri zhorstkomu kontroli za vsima procesami neprofesionalami sho prijshli do vladi Dozvil na privatnu iniciativu viklikav poyavu nadzvichajnoyi kilkosti vidavnictv i drukaren yak v stolichnih mistah tak i v provinciyah Vlasni vidavnictva zasnuvali rizni naukovi abo literaturni tovaristva oficijni zakladi bilshovickoyi vladi novi drukarni zasnovuvali revkomi na miscyah zasnuvali nacionalni vidavnictva v Gruziyi v Ukrayini v Turkestani V Ukrayini v cej period diyalo 57 nacionalnih vidavnictv v misti Kazan 17 v odnomu Peterburzi 163 Zrozumilo sho nihto ne pikluvavsya pro pidnesennya vidavnichih marok chi ekslibrisiv oficijno cilespryamovano Ce pidnesennya sprichinila rozkuta burzhuazna iniciativa pri zhorstkomu kontroli bilshovikiv kontroli prihovanomu ale postijnomu Persh za vse treba bulo otrimati dozvil na vidavnichu diyalnist V krayini vzhe rozpochali represiyi i zgodom yih vikoristayut i dlya vidavnictv i dlya hudozhnikiv i dlya drukariv a najbilsh finansovo uspishni privatni vidavnictva likviduyut a drukarni perevedut pid chavunnu ruku bilshovickoyi vladi tak bulo z vidavnictvom Academia ta inshimi Novozasnovani vidavnictva pospishali zayaviti pro sebe na rinku Ne vsi voni zamovlyali vidavnichu marku Ale buli i taki sho mali navpaki dekilka vidavnichih marok vidavnictvo Kolos malo visim marok roboti riznih hudozhnikiv Stilistichnij haos pritamannij comu periodu spriyav poyavi ta vikoristannyu yak tradicijnih tem i obrazv tak i novitnih z revolyucijnoyu zhagoyu shvidkoyi zamini vsogo starogo starorezhimnogo na nove i nebachene Vijskovo redakcijna rada Turkestanskogo frontu napriklad vikoristala zobrazhennya voyaka v budonivci iz zirkoyu Sergij Chehonin dlya vidavnictva Vremya vikoristav alegorichnu figuru boga chasu Hronosa Pomirno avangardnoyu bula vidavnicha marka Peterburzkoyi akademiyi mistectv yiyi avtor Shillingovskij Pavlo Oleksandrovich Absolyutno avangardnoyu i abstraktnoyu bula marka vidavnictva Krug kotru stvoriv Annyenkov Yurij Pavlovich Vzhe na drugu polovinu 1920 h rokiv pripala likvidaciya nizki vidomchih ta privatnih vidavnictv i pidnesennyu prijshov kinec Dovoli vuzkim bulo i kolo tih istorikiv sho usvidomili znachimist takogo grafichnogo yavisha yak vidavnicha marka dlya istoriyi grafiki Sered tih hto vivchav cyu problemu buv i Fortinskij S P Obrani vidavnichi marki galereya Vidavnictvo Mihajla Pirozhkova Sankt Petenrburg 1908 r vidavnicha marka Drukarska marka Harkivskogo derzhavnogo vidavnictva 1921 r Vidavnictvo N Butkovskoyi Sankt Peterburg 1912 r drukarska marka Vidavnictvo tovaristva Marksa S Peterburg 1910 r vidavnicha markDiv takozhDrukarstvo Inkunabula Ekslibris Vistavka Svit mistectva tovaristvo PrimitkiLarionov A Marki Sergeya Gruzenberga M Nauka 1923 Aleksandr Benua Vozniknovenie Mira iskusstva Iz proshlogo russkogo iskusstva Leningrad 1928 s 42PosilannyaSichinskij V Drukarski i vidavnichi znaki XVI XX st Varshava Drukarnya NTSh u Lvovi 1936 21 s DzherelaLarionov A Marki Sergeya Gruzenberga M Nauka 1923 Varshavskij L R statya K probleme ukrasheniya knigi zhurn Gravyura i kniga 2 3 1924 Voinov V statya Izdatelskaya marka kn Grafichekoe iskusstvo v SSSR Leningrad 1927 Aleksandr Benua Vozniknovenie Mira iskusstva Iz proshlogo russkogo iskusstva Leningrad 1928 Zhurnal Sovetskij kollekcioner 11 1931 Sidorov A A Grafika pervogo desyatiletiya 1917 1927 Risunok Estamp Kniga M 1967