Ка́м'яне́ць-Поді́льський (колишні назви — Кам'янець, у 1795—1944 роках — Кам'янець-Подільськ) — місто в історичному Поділлі на Заході України, політико-адміністративний, економіко-діловий, релігійний та культурний центр Кам'янець-Подільської міської об'єднаної територіальної громади і Кам'янець-Подільського району в Хмельницькій області на річці Смотрич.
Кам'янець-Подільський | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Інша назва | Кам'янець, Кам-Под, Квітка на камені | ||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Хмельницька область | ||||||||
Район | Кам'янець-Подільський район | ||||||||
Громада | Кам'янець-Подільська міська громада | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA68020110010097898 | ||||||||
Засноване | кінець 12 століття — початок 13 століття | ||||||||
Перша згадка | 1374 | ||||||||
Магдебурзьке право | 1374 | ||||||||
Статус міста | від 1374 року | ||||||||
Поділ міста | Старе Місто, Руські Фільварки, Польські Фільварки, Новий План | ||||||||
Населення | 95 172 (місто), 109 000 (МТГ) на 2024 рік | ||||||||
- повне | 95 172 (місто), 109 000 (МТГ) на 2024 рік | ||||||||
Агломерація | Кам'янець-Подільська агломерація 118 000 осіб (2001) | ||||||||
Площа | 27,871 км² | ||||||||
Густота населення | 3414,7 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 32300—32315 | ||||||||
Телефонний код | +380-3849 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 164 м | ||||||||
Водойма | річка Смотрич | ||||||||
Назва мешканців | кам'яне́ць-поді́лець, кам'я́нець-поділча́нка, кам'не́ць-поді́льці; кам'янча́нин, кам'янча́нка, кам'янча́ни | ||||||||
День міста | Останні вихідні травня | ||||||||
Номери автомобілів | 23, BХ, ХМ, НХ | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Кам'янець-Подільський | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 106 км | ||||||||
- автошляхами | 102 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 32300, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський, Майдан Відродження, 1 | ||||||||
Вебсторінка | Кам'янець-Подільська міська рада | ||||||||
Кам'янець-Подільський у Вікісховищі
|
Місто магдебурзького права, один з головних центрів історичного регіону Поділля. Королівське місто в складі Речі Посполитої, історично головна адміністративно-територіальна одиниця Західного Поділля, з 22 березня 1919 по листопад 1920 року — столиця УНР, колишній обласний центр Кам'янець-Подільської області (1937—1954), з перервами місто було центром: князівства, воєводства, намісництва, губернії, землі, округу, області, району. Центр римо-католицької церкви Кам'янець-Подільської дієцезії (1378), Кам'янець-Подільської єпархії греко-католицької церкви (2015) та Кам'янець-Подільської єпархії православної церкви України (2024). Місто вважають значним українським фестивальним осередком в Західній Україні та неофіційною столицею українського повітроплавання. Входить до всеукраїнської Асоціації міст. Має свій герб та прапор.
Розвинута машинобудівна (приладобудівний, кабельний, автоагрегатний та інші заводи), харчова, легка промисловість, промисловість будівельних матеріалів, туризм. Діють 10 вишів, у тому числі 2 університети — національний ім. Огієнка та державний аграрно-технічний. З 2022 року в місто релоковані факультети ХНУВС, можливо з часом на постійній основі буде філія.
Також у Кам'янці-Подільському знаходяться численні історико-архітектурні пам'ятки — Національний історико-архітектурний заповідник, Історичний музей-заповідник, Фортеця (XIV—XVI століття, перебудована у XVII—XVIII столітті), Петропавлівський кафедральний костел (XVI століття), Костел святого Миколая (XV—XVIII століття), дерев'яна Хрестовоздвиженська церква (XVIII століття), унікальні кам'яниці епохи Ренесансу (XVI—XVIII століття), Дзвіниця святого Степаноса (XV—XVI століття), Башта Стефана Баторія (XVI століття) тощо. Місто занесене до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Назва
Етимологія
Назва міста походить від слова «камінь» або «кам'яний», що пов'язано зі кам'яним характером ґрунту місцевості. З XI століття місто відоме як Кам'янець, у пізніших джерелах та літописах з'являється нова, подвійна назва, вона містить другу частину, яка показує історичну місцевість розташування міста — Поділля. Таке явище поширене на цій території, наприклад, є такі міста з позначенням історико-географічної місцевості, як Могилів-Подільський, Скала-Подільська, Мельниця-Подільська, Подільськ.
До слова, у давнину є багато згадок про поселення, наприклад, у Київському та Галицько-Волинському літописах Кам'янець згадується 13 разів. Проте у Волинській землі і Галицькій землі та згодом у Галицько-Волинському князівстві тоді було декілька міст зі назвами Кам'янець — Кам'янець-Волинський (зараз у складі селища Миропіль), Кам'янець-Литовський (нині — місто Кам'янець, Берестейської області Білорусі), Кам'янець-Каширський (нині — місто Камінь-Каширський).
За іншою гіпотезою назва походить від дако-римського міста Клепідава чи Петрідава, що виводиться від грецького слова «petra» або латинського «lapis», які обидва означають - камінь і дакійського слова «dava» - місто.
Переклад назви
Назва міста іншими мовами:
Мова | Переклад | Мова | Переклад |
---|---|---|---|
Англійська | Kamianets-Podilskyi | Литовська | Kamenecas-Podolės |
Італійська | Kamjanec-Podilskyj | Іспанська | Kamianets-Podilski |
Польська | Kamieniec Podolski | Білоруська | Камянец-Падольскі |
Німецька | Kamjanez-Podilskyj | Французька | Kamianets-Podilskyï |
Турецька | Kamaniçe / Kamyanets-Podilski | Румунська | Camenița / Camenița Podoliei |
Іврит | קאַמענעץ־פּאָדאָלסק / קאַמעניץ | Вірменська | Կամիանեց-Պոդոլսկի |
Розташування та клімат
Кам'янець-Подільський розташований в південо-західній частині України у мальовничій місцевості на Подільській височині за 63 кілометра напряму північніше від Чернівців, за 88 кілометрів напряму на південний захід від Хмельницького та за 343 кілометра напряму на південний захід від Києва, по залізничній лінії Ярмолинці — Ларга зі станцією «Кам'янець-Подільський». Територією міста протікає річка Смотрич, що на відстані 20 кілометрів до її впадини у річку Дністер. Це південна частина Хмельницької області, яка характеризується горбистою місцевістю з численними ярами та нерівностями. Найвища місцевість навколо міста має висоту 317 метрів і знаходиться в 5,6 км на захід від Кам’янця-Подільського.
З міста відносно легко можна здійснити подорож автошляхами до українських Карпат, за допомогою Р24 Татарів - Кам'янець-Подільський та Н03 від Чернівців. Через місто проходить один з найшвидших автошляхів зі півночі, півдня, центру та сходу країни до українських гір.
Місто розташоване поряд зі кордоном: Молдови , Румунії та має вихід автошляхами до країн ЄС та країн Південно-Східної Європи, включаючи Туреччину . Найближчі контрольно-пропускні пункти: Мамалига (63 км.), Росошани (82 км.), Сокиряни (120 км.) з Молдовою та Європейським Союзом через кордон з Румунією: Дяківці (85 км.), Порубне (119 км.), Красноїльськ (141 км.).
Через Кам'янець-Подільський проходять:
- транспортна артерія Н03 — автомобільний шлях національного значення на території України
- Р48: Кам'янець-Подільський — Сатанів — Війтівці — Теофіполь — Білогір'я.
Відстань від міста до столиці Києва складає 423 кілометра автошляхами, що приблизно буде 5 годин 51 хвилина у дорозі. А до головного центру західного регіону міста Львів — 256 кілометрів.
Клімат
Кам'янець-Подільський знаходиться в межах вологого континентального клімату із теплим літом, у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Крім того, річну погоду можна описати короткою весною, зазвичай помірно теплим літом, а також тривалою осінню та зимою. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації у громаді варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження. А в самому місті створювати нові парки та збільшувати упорядковані доглянуті зелені зони.
Переважають широколистяні дубово-грабові ліси, а також сірі та світло-сірі ґрунти.
Клімат Кам'янця-Подільського | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середня температура, °C | −5 | −3,5 | 0,6 | 10,5 | 15,3 | 18,4 | 19,8 | 19,3 | 14,5 | 8,0 | 2,0 | −2,4 | 8,1 |
Норма опадів, мм | 42 | 34 | 33 | 41 | 52 | 61 | 59 | 42 | 39 | 31 | 41 | 52 | 600 |
Джерело: Кліматичні дані Кам'янця-Подільського на сайті«www.meteoprog.ua» |
Історія
За археологічними джерелами, виникнення Кам'янця датується кінцем XII століття — початком XIII століття . Саме цій версії віддають перевагу сучасні дослідники з-поміж чотирьох гіпотез про заснування Кам'янця-Подільського.
У давнину
Археологічні знахідки та дослідження засвідчують, що люди здавна селилися на території сучасного Кам'янця-Подільського. Це були стоянки мисливців, селище давніх землеробів.
На території сучасного Старого міста під час земляних робіт натрапили на речі часів трипільської культури (IV — III тисячоліття до н. е.). У перші століття нашої ери територію майбутнього Кам'янця та його околиць заселяли племена черняхівської культури, основним заняттям яких було землеробство.
Римські монети II — III століть, знайдені на території міста та навколишніх сіл, свідчать, що населення Середнього Подністров'я перебувало у торговельних і культурних зв'язках із жителями Північного Причорномор'я та римських провінцій.
Перша згадка про місто у вірменських джерелах датується 1062 роком і говорить про Кам'янець як про вірменську торгову станцію.
Галицько-Волинське князівство — королівство Русь
Місто було у складі Київської Русі, територія сучасного міста у XII—XIII столітті входила до складу Пониззя, або ще інша назва Галицьке Пониззя, історична частина Карпато-Дністровських земель.
В кінці ХІ — на початку ХІІ століття територія міста відносилась до Теребовлянського князівства, яке під князюванням Василька Ростиславича освоїло Пониззя та посилело його захисти від кочовиків, пізніше, в середині ХІІ століття, стає складовою Галицького князівства об'єднане під владою князя Володимира Володаровича, яке в свою чергу стало частиною великої Галицько-Волинської держави — Руського королівства під керуванням Данила Галицького та його нащадків.
1153–1187 роках за правління Ярослава Осмомисла укріплено межі Галицького Пониззя та розширено територію Галицького князівста до дельти річки Дунай, включивши у залежність Берладські землі, що сприяло розвитку торгівлі по волоському шляху та безпеці територій на яких знаходиться сучасне місто.
У XIII—XIV століття відносилось до Галицько-Волинського князівства. Згідно з археологічними джерелами, саме за часів Галицько-Волинського князівства Кам'янець формується як ранньофеодальне місто з чітким розмежуванням ремесла та землеробства, з розвинутою торгівлею, що датується кінцем XII — початком XIII століття. Писемні джерела про історію Кам'янця цього періоду не збереглися.
Близько 1230 року галицький князь Лев Данилович запросив вірмен у військо для оборони східного кордону своєї держави. В подяку за справну військову службу князь нагороджував їх маєтками та землею біля Кам’янця. У той час вірмени-переселенці заснували поблизу Кам’янця сільськогосподарську колонію, відому під назвою Малі та Великі Вірмени.
У 1240 році його захопили та розорили монголо-татари. У другій половині XIII століття Золота Орда почала правити життям Поділля за допомогою баскаків і виборних місцевих отаманів. Кам'янець був адміністративним центром Кам'янецького тумена.
У 1299 році Поділля ненадовго повернулося під контроль галицько-волинських князів, але після смерті Лева II та Андрія Юрійовича десь 1323 року та початку княжіння в Галичі польського ставленика Юрія-Болеслава Тройденовича влада Орди була відновлена. Номінально все ще залежний від Золотої Орди, Кам'янець стає об'єктом політичних інтересів одразу двох держав — Королівства Польського та Великого князівства Литовського, починається війна за галицько-волинську спадщину.
Литовсько-Руська держава, Королівство Польське та Річ Посполита
У першій половині XIV століття Кам'янець став центром Подільського князівства на чолі з князями Коріятовичами, які отримали ці землі за службу війську великого князя Ольгерда.
Від 1362 року — у складі Литовсько-Руської держави, зміцнюючись як адміністративний осередок Поділля.
У 1374 році Юрій Коріятович переніс столицю Подільського князівства зі Смотрича до Кам'янця. Цього ж року місто отримало самоврядування з наданого йому Магдебурзького права. Відповідно до виданої місту грамоти, Кам'янець на 20 років звільнявся від податків, а також отримував у підпорядкування та використання великі ліси та пасовища аж до берегів Дністра.
За часів князювання Коріятовичів в Поділлі, сюди почав проникати католицизм. Так, 1370 у Кам'янці почав функціонувати домініканський чернечий орден, був заснований монастир, а незабаром і францисканці заснували в місті свій монастир. Римський Папа 1378 року видав князю Олександру Коріятовичу буллу на заснування в місті католицької єпископії. Згодом переселилися монахи інших орденів: єзуїти (1608), капуцини (1615), кармеліти босі (1623), боніфратри (1667), тринітарії (1699).
У 1430 році Кам'янець захопили польські війська, а 1434 року перемогою королівства Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі, з 1463 року — центр Подільського воєводства. Відтоді Кам'янець отримав статус королівського міста, був перетворений у досконалу і тривалий час неприступну для ворогів фортецю. 5 травня 1440 року польський шляхтич Пйотр Поляк видав у Кам'янці-Подільському 2 документи, які підписав як подільський староста.
- Місто на карті Вацлава Ґродецького (1571)
- Мапа Поділля (1648)
- Карта Гійома Левассера де Боплана, яка охоплює Подільське воєводство (1648)
- План міста Кам'янця (1684)
Король Владислав III Варненьчик надав Теодору Бучацькому-Язловецькому посади старости генерального подільського, каштеляна кам'янецького. До 1442 року за грошову позику королю, Теодорик Бучацький-Язловецький взяв у заставу Кам'янець. Після звільнення міста від татар на Руських фільварках за старости Теодора Бучацького-Язловецького 1452 році було закладено Вознесенську церкву.
Польський ринок почав діяти в Кам'янці з 1452 року. Навколо нього, а також західному та північно-західному напрямках велася забудова кварталів. Окрім поляків, тут скуповували собі садиби вірмени, хоча більша частина вірменської громади мешкала біля Руського ринку та міського валу.
У середньовіччя Кам'янець був ремеслово-торговельним центром, за своїм розвитком не поступався таким містам, як Львів і Київ. Розвиткові ремесел і торгівлі неабияк сприяло надання місту Магдебурзького права (1374) і вигідне розташування на перехресті торговельних шляхів.
23 січня 1510 року місто стало місцем укладання «Кам'янець-Подільської Мирної угоди» між польським королем Сигізмунтом І та молдавським господарем Богданом III через заступництво угорського короля Владислава II.
Князь Дмитро Вишневецький разом з Альбрехтом Лаським 1563 року вербували в місті військо для походу в Молдавію проти господаря Якова Василакі Геракліда (Деспота)..
25 лютого 1609 року король Сигізмунд III підтверджує та повторює грамоту Сигізмунда Августа, видану 15 березня 1553 року в Кракові, згідно з якою мешканці міста Кам'янця та Подільської землі римо-католицького, грецького та вірменського обрядів звільняються від сплати мит: «Wolny od myta skarbowego»..
Через постійну татаро-турецьку загрозу з початку XVII століття місто називали «Bramę do Polski» та «urbs antemurale christianitatis», що переводиться приблизно як: «оплот християнства».
Підчас польсько-турецької війни у 1633—1634 роках місто та його околиці стало ареною битви. Мехмед Абаза-паша зробив спробу завоювати Кам'янець, розраховуючи на втягнення польських військ у смоленській війні. Але 20-23 жовтня 1633 року невдало провів бій зі 20 тисячним військом біля Панівців проти Станіслава Конецпольського зі 11 тисячним військом, включаючи 1250 козаків запорожців.
У роки національної революції 1648–1676 років козацьку армію на чолі з Богданом Хмельницьким особливо активно на Поділлі підтримували загони місцевих опришків (левенців). Наприкінці серпня – на початку вересня 1648 року опришки провели перші військові операції з метою захоплення Кам'янця під командуванням Максима Кривоноса, однак ця спроба стала невдалою. Прагнення козацьких військ та опришків опанувати Кам'янцем у 1649, 1651, 1652 та 1655 роках виявилися також безуспішними.
1672 року місто захопила Османська імперія (ця подія за деякими джерелами вплинула на смерть польського короля Яна II Казимира). У цей час воно стало центром Кам'янецького (чи Подільського) еялету (тур. краю), а з 1681 до 1699 — центром новоствореної Кам'янецької митрополії (у складі Константинопольського патріархату). З 1699 року згідно з умовами Карловецької мирної угоди разом із більшою частиною Поділля було знову увійшло до складу Речі Посполитої. Марцін Казімеж Контський був призначений королем головою комісії, яка мала забирати в турків Кам'янець-Подільський.
У 1700 році в місті була відкрита перша аптека, що розташовувалась при єзуїтському колегіумі.
22 травня 1722 року офіційна дата заснування монастиря василіанів при церкві Пресвятої Трійці в Кам’янці-Подільському. Того ж 1722 року, на запрошення львівського єпископа Атанасія Шептицького, з Перемиської єпархії сюди прибули василіянські ченці.
Підчас повстання Верлана у 1734-1735 роках повстанці захопили декілька населених пунктів поблизу Кам'янця-Подільського, зокрема Жванець.
1757 році Кам'янець-Подільський став відомим як центр запеклого конфлікту, який тоді вирував між євреями-талмудистами та франкістами. Місто було резиденцією єпископа Миколая Дембовського, який став на бік франкістів. 17 жовтня у місті відбувся єпископський суд, який за результатами диспуту визнав перемогу франкістів. Суд постановив публічно спалити Талмуд, як шкідливу книгу, на міському базарі.
У 1761 році завдяки коштам, які отримали на підставі ухвали воєводства, замість палісадів за сприяння львівського старости Йоахіма Потоцького звели мури.
1767 року до Кам’янця вислали першу комісію доброго порядку «Boni Ordinis», яка мала навести лад в управлінні міста та вберегти від економічного занепаду. Усього їх було три, ще дві у 1773 та 1784 роках.
У 1771 і 1774 роках Кам'янець сильно постраждав від пожеж, в результаті яких було знищено майже половину забудови міста.
20 травня 1784 року з ініціативи подільського землевласника і французького аристократа Шарля-Вільгельма де Нассау і за сприяння коменданта фортеці Яна де Вітте місті відбувся перший політ повітряної кулі над Кам’янцем.
Під час вільних виборів у Речі Посполитій Кам'янець-Подільський, як одне з найвпливовіших міст держави, мав виборчі права поряд із такими містами як: Варшава, Краків, Познань, Гданськ, Львів, Вільнюс, Люблін, Торунь та Ельблонг.
Кам'янець у Новий час
1793 року, після другого поділу Речі Посполитої, Кам'янець разом з усією правобережною Україною відійшов до Російської імперії.
Впродовж 1793—1797 років — центр Подільського намісництва, від 1797 року (аж до 1917 року) — Подільської губернії.
22 вересня 1798 року шляхтич Антоній Жмійовський заснував у місті театр. Це був один із найстаріших польських театрів.
Під час французько-російської війни тут було сформовано 4-й козацький полк чисельністю 1214 осіб. Відданий паном на 25 років до царської армії у такому полку Кам'янці служив відомий ватажок селянського руху на Поділлі у 1813–1835 роках — Устим Кармалюк. А одну з веж фортеці використовували як тюремну камеру для Устима Кармелюка, якому тричі вдалося звідти втекти.
1846 року місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. У 1850-х роках у місцевій духовній семінарії навчались видатні представники української літератури Степан Руданський та Анатолій Свидницький.
Влітку 1862 року в місті сталася велика пожежа, яка знищила близько 40 будинків, у тому числі всю праву сторону вулиці Поштова.
У 1867 році російська влада ліквідувала Кам'янець-Подільську римо-католицьку дієцезію.
Із завершенням у 1874 році будівництва Новопланівського мосту розпочався розвиток Нового міста, де були зосередженні державні та міські установи, навчальні заклади.
За переписом населення 1897 року в Кам'янці проживало 35 934 мешканців, залишаючись найбільшим містом Поділля, бурхливо розвивалась індустрія, вирувало культурне життя. На той час це був великий релігійний центр з 50 храмами та шістьма школами, включаючи 2 школи для дівчаток.
Наприкінці XIX століття Кам'янець-Подільський був резиденцією заможного фінансиста Євзеля Гінцбурга, у місті на сучасній вулиці Троїцькій розташовувались його контори.
У другій половині XIX століття багато євреїв з Кам'янця емігрували до Сполучених Штатів, особливо в місто Нью-Йорк, де вони організували низку товариств.
Протягом ХІХ століття Кам'янець втрачає колишню роль великого торгового центру зв'язку з будівництвом залізниць та зменшенням значення колишніх торгових шляхів, таких як Волоський.
Місто на початку XX століття
На початку XX століття Кам'янець був 45-тисячним містом, займаючи 65 місце за населення серед міст імперії, із розвинутою на той час промисловістю.
1906 року в місті було створено місцеве товариство «Просвіта», завдяки його діяльності було введено вивчення української мови в початкових та парафіяльних школах, відкрито філію в Могилеві-Подільському. Організатори та найактивніші члени товариства — О. Білоусов, С. Іваницький, Т. Павловський, К. Солуха, Ю. Сіцінський, В. Стиранкевич, М. Трублаєвич.
На 1 липня 1910 року серед мешканців міста понад 48 відсотків становили євреї. Місто лежало в смузі осілості, яку Російська імперія виділила для євреїв.
У 1912 році міська дума оголосила тендер на будівництво чавунного централізованого водопроводу в Старому місті. У 1912 введена в дію перша свердловина, а до 1914 року половина кварталів міста була оснащена колонками з водою.
14 березня 1914 року на залізничну станцію Кам'янець-Подільський прибув перший потяг.
Перша світова війна
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Найстаріша відео-хроніка міста Кам'янець-Подільський 1915 рік // «Західний Кельт. West Сeltic» |
З початком Першої світової війни, 4 серпня 1914 року австро-угорські війська захопили Кам'янець-Подільськ, але наступ 8-ї російської армії під командуванням генерала від кавалерії О. Брусилова змусив їх уже за 2 дні відступити.
У роки війни в місті розміщувалися штаб Південно-Західного фронту, тилові установи, шпиталі. В цей час з огляду на прифронтове розташування Кам'янця, адміністративним центром Подільської губернії стало місто Вінниця.
Визвольні змагання, столиця УНР, резиденція ЗУНР
На теренах Кам'янця під час визвольних змагань 1917—1921 років можна поділити на три етапи. Перший — це доба Центральної ради від березня 1917 до квітня 1918 року. Другий — це доба гетьмана Скоропадського з квітня по грудень 1918 року. Третій етап — доба Директорії, що починається з грудня 1918 року і продовжувалась до 22 листопада 1919 року.
За часів УНР від березня 1918 року впродовж двох місяців Кам'янець був осередком Подільської землі. Загалом у період українських визвольних змагань (1917—21 роки) — це головний центр формування військ Української Народної Республіки, а 22 березня 1919 — листопад 1920 — столиця Української Народної Республіки.
1919-1920 роках у місті працювали уряд і міністерства, друкувалися гроші, приймалися іноземні делегації. При міністерстві закордонних справ діяла хорова капелла, яка звідси поїхала у світова турне, де зачарувала американського слухача відомою на весь світ різдвяною піснею Миколи Леонтовича «Щедрик», англійський варіант якої називається «Carol of the Bells».
5 січня 1919 року за сприяння Директорії в Кам'янці-Подільському відбулось засідання на якому з представників Хотинського та Сороцького повітів Бессарабії створена Хотинська (Бесарабська) директорія з 5 осіб, яку очолював М. Лискун, а секретарем був Л. Токан. Яка в подальшому формально керуватиме Хотинським повстанням.
2 червня 1919 українські військові Синьої дивізії почала наступ на Кам'янець-Подільський для його звільнення від більшовиків. Бій за Кам'янець-Подільський скінчився перемогою українців. З льохів ЧК були випущені політичні та військові в'язні. З наказу військового міністра Григорія Сиротенка комендантом міста було призначено сотника Івана Гончаренка.
Зі червня 1919 року в місті розміщувався штаб Повітряного флоту УНР, аеродром був влаштований на Підзамчі, поблизу свічкового заводу. З Кам’янця-Подільського екіпажам доводилося літати до Німеччини, Австрії, Румунії. 20 червня 1919 року з аеродрому під Бреслау до Кам’янця-Подільського вилетів перший літак-гігант – важкий бомбардувальник «Цепелін-Штаакен R.XIV» під серійним номером Р-69. На його борту був спец-вантаж, а саме три ящики з українськими гривнями, які уряд УНР замовив на Берлінській банкнотній фабриці ще на початку 1919 року.
5 липня 1919 року в Кам’янці пройшли перемовини Симона Петлюри та диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича. Стосунки були досить напруженими, та 15 липня все ж домовилися про злиття УГА та армії УНР. Євген Петрушевич оселився в центрі міста. А батальйон галицьких військ під командою сотника Миколи Байрака квартирував в будівлі сучасної ЗОШ №8, в минулому жіноча Маріїнська гімназія.
30 липня 1919 року в місті відбулась нарада керівництва УНР, ЗУНР за участю місій Франції, Англії, США (щойно прибули до міста). Доповідав Головний отаман про план ліквідації більшовицької влади в Україні, виклав вимоги до Антанти щодо озброєння та обмундирування 500 000 української армії, просив підштовхнути Юзефа Пілсудскі до нового наступу проти більшовиків.
10 серпня 1919 року відбулася нарада командування обох армій: вирішено об’єднатися, затверджено план наступу на Київ. На чолі УГА стояв генерал Микола Юнаків. Групою Січових стрільців і надалі командував генерал Євген Коновалець, його помічником був Андрій Мельник.
14 жовтня 1919 року в Кам'янці відбулась урочиста присяга Високої Директорії, уряду, військ, урядових і громадських установ і ріжних організацій на вірність Українській Народній Республіці. На багатьох балконах були прапори з написами: «Хай живе Самостійна Україна», «Допомагайте армії в її важкій боротьбі з ворогами», «Земля і воля народові», «Слава нашим лицарям», «Всі за Високою Директорією», «Хай живуть сполучені Україна і Галичина», «Кров і піт дадуть Україні Самостійність», «Хай живе міцна згода Галичини з наддніпрянцями». Були присутніми представники уряду та міністри: прем'єр-міністр Ісаак Мазепа, міністри здоровля та опікування Дмитро Одрина, праці — Йосип Безпалко, юстиції — Андрій Лівицький, ісповідань — Іван Огієнко, жидівських справ — Пінхас Красний, фінансів — Борис Мартос, народного господарства — Микола Шадлун, шляхів — Сергій Тимошенко, преси і пропаганди — Теофан Черкаський, пошти і телеграфа — Іван Паливода, освіти Никифір Григоріїв, по справам Західної Області УНР — Семен Вітик, державний секретар Леонтій Шрамченко, начальник штабу отаман Микола Юнаків, отаман Віктор 3елінський, командир кордонного корпусу Олександр Пилькевич, члени Директорії Андрій Макаренко і Федір Швець, осаула Василь Бень, осаула Іван Даценко, осаула Федір Крушинський, комендант Директорії сотник Микола Куликівський, чини штабів і урядовці установ.
- Герб ЗУНР.
- Герб УНР.
25 жовтня 1919 року, під час спільної наради представників ЗУНР та УНР, генерал Мирон Тарнавський доповідав, що в строю залишалось 7000 вояків УГА; внаслідок епідемії, відсутності постачання різко знизилась дисципліна, зросло дезертирство. Старшини-фронтовики вимагали покінчити з війною, вступити в переговори з Дєнікіним чи Красною Армією.
12 листопада 1919 року в місті відбулась остання спільна нарада урядів УНР та ЗУНР: виявилась гострою, її погасив виступом командувач Дієвої Армії УНР Володимир Сальський. З Кам'янця 14 листопада надіслав останню депешу НКГА Диктатор ЗУНР Євген Петрушевич. Після взяття частинами білої російської Добровольчої армії Могилева-Подільського та Бару, Симон Петлюра змушено запропонував армії Польщі взяти місто, що було зроблено вранці 17 листопада 1919 року та ще не захоплену більшовиками територію УНР..
14 листопада 1920 року Директорія назавжди залишила Кам’янець.
У цей же період, у 1918 році в місті було відкрито Державний Український Університет, першим ректором якого став Іван Огієнко (від 2008 року — Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка), на 1919 рік там навчалось 1400 студентів та працювало 60 викладачів.
Восени 1918 року, за іншими даними, влітку 1919 року місті засноване Українське православне Кирило-Мефодіївське братство, яке об'єднувало відомих церковних діячів, таких як: Василь Біднов, Юхим Сіцінський. Юхим Йосипович також в цей період був засновник Кам’янець-Подільського історико-археологічного музею. Він зібрав та подарував цьому закладу 20 тисяч експонатів, серед яких — унікальні ікони, культові предмети, першодруки та рукописні книги та розробив спеціальну програму з дослідження народних вишивок і писанок.
З першої половини 1919 по травень 1920 року місті діяв Державний драматичний театр Української Народної Республіки, керівником оркестру був — Михайло Орест Гайворонський, художнім керівником — Микола Садовський.
У жовтні 1919 року за ініціативи галицьких діячів Петра Шекерика-Доникового та Андрія Шміґельського розпочалася робота по створенню осередку товариства «Січ» у Кам'янці. А 26 жовтня в міському будинку культури відбулися урочисті збори новоствореного осередку. Після промов був оголошений статут і склад січової ради, а наприкінці відбувся концерт і святкова хода вулицями міста членів товариства у супроводі оркестру. В статуті кам'янецької «Січі» був прописаний девіз товариства:
|
Перший свій прилюдний виступ кам'янецькі учасники «Січі» провели 5 листопада 1919 року. В подальшому, внаслідок радянської окупації, «Січ» місті була заборонена.
- Кам'янець-Подільська фортеця 1865
- Старе місто 1866 рік
- Вигляд південного боку з ратушної вежі 1902 рік
- Вулиця Поштова, праворуч єврейські магазини, Старе місто 1910 рік
- Австро-угорські війська входять до міста Кам'янець-Подільський після Брест-Литовського договору
- Кам'янець-Подільський аерозйомка 1914 рік
- Міст Кам'янець-Подільський 1918 рік
- Симон Петлюра в Кам'янці 1919 рік
- Зустріч Симона Петлюри в Кам'янці, 1920 рік
Радянська окупація (1920—1940-ті роки), Голодомор (1932—1933 років)
Під час польсько-радянської війни місто було здане польській армії в ніч з 16 на 17 листопада 1919 року і з 16 листопада 1919 року до 12 липня 1920 року перебувало під польською адміністрацією. За пропозицією сформульованою Романом Дмовським на Паризькій мирній конференції Кам'янець та Поділля мали увійти до складу Польщі по річку Ушиця, по так званій лінії Дмовського.
Із окупацією міста 16 листопада 1920 року частинами Червоної армії тут остаточно було встановлено Радянську владу.
За Ризьким мирним договором від 1921 року територія Поділля разом із Кам'янець-Подільським відійшла до Радянської Росії, що визначило її майбутнє у складі Української РСР на наступні сім десятиліть.
У 1919 - 1925 роках Яків Гальчевський командувач Подільської повстанської групи проводив рейди поблизу міста та в Кам'янець-Подільському повіті.
У ті роки серед населення міста переважали поляки та українці. Однак, як комерційний центр, Кам'янець-Подільський був багатоетнічним і багатоконфесійним містом зі значними єврейськими та вірменськими меншинами. За радянської влади починаючи з 1921 року вони зазнали жорстоких утисків, багато поляків були примусово депортовані до Середньої Азії. Такі масові вбивства, як Вінницька трагедія, відбувалися по всьому Поділлю, на той час це був дещо специфічний, прикордонний регіоном з «буржуазною» Польщею та Румунією. В регіоні та місті мешкала значна частина колишніх вояків армії Української Народної Республіки та Української Галицької армії.
У грудні 1927 року журнал Тайм повідомляв про масові повстання селян і робітників на півдні України, навколо міст Кам'янець-Подільський, Могилів-Подільський, Тирасполь та інших міст Поділля, проти радянської влади. Повідомлялось що в цих містах:
|
Журнал був заінтригований, коли знайшов численні повідомлення із сусідньої Румунії про те, що війська з Москви були направлені в регіон і придушили заворушення, спричинивши не менше 4000 смертей. Журнал послав кількох своїх репортерів, щоб підтвердити ці події, які офіційна радянська преса повністю заперечувала, назвавши їх відвертою брехнею. Повстання було спричинене колективізацією та безправним середовищем у містах спричиненим радянською владою.
У 1928 році Постановою РНК УРСР Стара фортеця була оголошена державним історико-культурним заповідником.
У 1935-1936 роках комуністична влада нанесла непоправний удар по архітектурній цінності міста, було закрито та знищено декілька значних храмів та споруд, наприклад такі як: Вірменська церква святого Миколая, Кафедральний собор Олександра Невського, Іоанно-Предтеченська церква, Храм Пресвятої Трійці та кармелітський монастир, який згодом перетворений на Казанський кафедральний собор та знищено.
У роки Великого терору, а це 1937-1938 роки, Кам'янці-Подільському засуджено 9009 осіб різних національностей і професій, за звинувачених у шпигунській діяльності заарештовано 62 особи, сотні людей були виселені з міста як сім'ї «ворогів народу», наприклад 101 родину польської національності. Так, на території римо-католицького костелу архистратига Михаїла, у колишньому кляшторі сестер-домініканок, радянська влада влаштувала в'язницю, а в його підземеллі — катівню. В 30-х роках минулого століття, найбільше — в 1937 році в підвалах монастиря розстрілювали людей. За деякими спогадами, наприклад, в день привозили до ста чоловік. Із цієї сотні двадцять відправляли в табори на північ, решта зникали безвісти. Протягом цього періоду з Поділля організованому порядку було виселлено 11 634 польські та німецькі родини, а це щонайменше 46 500 громадян.
Впродовж 1937—1941 років місто було центром Кам'янець-Подільської області.
У 1938 році стали зводити Кам’янець-Подільський укріплений район, до початку війни збудували 158 фортифікаційних об’єктів. Із закінченням спорудження укріп-району Кам’янець став режимним містом, а через прикордонний статус міста тут діяла заборона на розміщення стратегічних промислових об'єктів, яка була знята лише 50 роках після долучення до УРСР земель за Збручем.
12 травня 1941 року обласний центр перенесено з Кам'янця-Подільського до Проскурова, після чого місто втратило значення регіонального центру остаточно. Історично це було не справедливе рішення, підчас перенесення адміністрацій з міста вивозились значні матеріальні цінності та навіть будівельні матеріали на розбудову нових приміщень в новому обласному центрі.
Голодомор
Голодомор 1932—1933 років, жахливий злочин тоталітарної системи не оминув місто. Хоча ситуація була дещо краща ніж у інших областях, багато в чому внаслідок близькості кордону з сучасними західноукраїнськими територіями. Враховуючи прикордонний статус Кам'янеччини, населення, особливо з сіл, які знаходилися на річці Збруч, намагалося вирушити в сучасні західні області. Там подоляни міняли свої речі на хліб та зерно. Непоодинокими були випадки, коли люди наймалися на роботу за можливість харчуватися або працювали за хліб. Проте далеко не всім це вдавалося: вздовж кордону з Польщею по річці Збруч та кордону з Румунією по річці Дністер у багатьох місцях були влаштовані загороджувальні лінії та на кордонах несли варту радянські каральні органи.
Ті жахливі важкі часи описують дитячі спогади жителя Голоскова, приміського села Кам'янця, Омеляна Корби:
|
Скрутною ситуація була і місті, за даними у 1932—1933 роках від голоду померло 585 людей у Кам'янці. Студенти Кам'янця-Подільського на сторінках газети так писали про своє життя в 1933 році:
|
Загалом кількість померлих від голоду в Кам'янець-Подільському районі у 1932—1933 роках склала 2533 людини, у Кам'янці-Подільському — щонайменше 775 жителів міста. За оцінками демографічні втрати України внаслідок Голодомору 1932—1933 роках становлять близько 4,5 млн осіб, у тому числі 3,9 млн — втрати, пов'язані із надсмертністю, а ще 600 тисяч — з дефіцитом народження.
Друга світова війна. Рух Опору
10 липня 1941 року Кам'янець-Подільський був окупований частинами 17-ї армії зі складу групи армій «Південь» війська Німеччини та частинами 2-гої армії Угорщини. 9 липня 1941 року при відступі з міста радянських військ були заміновані і підірвані Новопланівський міст та ряд стратегічно важливих промислових підприємств.
До початку війни Кам'янці-Подільському проживали понад 15 тисяч євреїв, або 38,46 % від всього населення міста. Від 21 липня 1941 року в кварталах Старого міста було створено єврейське гетто. Одним з перших та найбільших проявів Голокосту, було масове вбивство 27-28 серпня 1941 року на околицях міста, сучасна територія мікрорайону. У ті дні, були вбиті 23 600 євреїв, більшість з них були угорськими євреями від 14 000 до 16 000, а решта від 8 000 до 9 000 основному Кам'янця-Подільського, місцеві українські євреї та українці. Масове вбивство було здійснено за наказом, зокрема, прем’єр-міністра Угорщини Ласло Бардошші, а його виконання есесівцями під командуванням обергруппенфюрера СС Фрідріха Єкельна. Коли в серпні-листопаді 1942 року гетто розпускали, його мешканців більшість також було вбито. Цей же час невідома кількість циган була депортована з Карпатської України та вбита під Кам’янець-Подільським.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Кам'янець Подільський хроніка 1940-х років // «Haiduk Kamieniec» |
4 серпня 1943 року Кам’янець-Подільський гебітскомісар видав розпорядження про мобілізацію населення на роботу до Німеччини. З кожного району відправлялися 600 юнаків і дівчат.
1944 року Кам’янець було оголошено містом-фортецею. Це означало, що німецький гарнізон, який нараховував 5 тисяч солдатів і офіцерів, 60 танків, близько 400 кулеметів, повинен захищати місто доти, поки через нього не пройдуть головні сили вермахту. Бомбардування міста та обстріли перед наступом Червоної армії, запеклі бої в березні 1944 року перетворили його на руїни.
Після захоплення міста радянською армією, нелояльність населення до радянської влади, проявлялось не бажанням продовжувати боротьбу проти нацистів, люди були втомлені важкими періодами німецько-радянської війни. Та Червона армія розгорнула, з перших же днів вступу в місто, активні мобілізаційні заходи. Такі заходи істотно знижували якість відбору призовників, а також негативно позначалися на рівні їхньої підготовки. Пагубна практика їх негайного використання в бойових діях розпочалася з перших днів мобілізації, тому значна кількість мобілізованих мешканців Кам'янця та тутешніх сіл загинули в наступних фазах Дніпровсько-Карпатської операції на території сусідніх областей. Відправлення у бій погано навчених, а найчастіше погано одягнених і озброєних людей більше скидалося на жорстокий акт помсти за виявлену 1941 року нелояльність до сталінської влади, йшлося про покарання українців, які залишилися на окупованій нацистами території, а відтак вважалися зрадниками, для таких підрозділів з'явилась умовна назва — чорнопіджачники або чорна піхота.
За роки Другої світової війни населення міста скоротилося вдвічі з 55 000 чоловік в 1940 році до 26 000 в 1945 році. Було завдано непоправної шкоди архітектурній спадщині Кам'янця-Подільського, перед наступом радянська армія провела масований артобстріл міста, зруйновано 90 % житлових будинків в Старому місті, повністю знищена промислова база.
Рух Опору
Анексія Радянським Союзом західно-українських земель в 1939 році принесла колективізацію, депортації, арешти інакодумців, але й ліквідувала кордон між галицькими й наддніпрянськими українськими землями. Керівний орган підпілля — Крайова екзекутива ОУН почала відряджати своїх членів у східному напрямку, щоб розвідати ситуацію й закласти осередки організації.
Так, на території міста функціонувала структурна мережа ОУН: Кам'янець-Подільський округ, який відносився до УПА-Південь. Підчас німецької окупації українські національні сил сформували місцеві органи самоврядування: обласну управу, обласний відділ освіти. Головою обласної управи призначений .
У серпні 1941 року в місті було створено молодіжну організацію. В організацію входили понад 60 чоловік, переважно учні і вчителі шкіл. В листопаді 1941 року в місто повернувся з еміграції поет і хорунжий Армії УНР Микола Чирський та відновилась діяльність «Просвіти».
У січні 1942 нацисти розпочалися масові арешти й страти бандерівців у Кам'янці-Подільському, було розстріляно більше 150 українських націоналістів. Червні 1942 року нацисти напали на слід підпільної організації, майже всі її члени були заарештовані та розстріляні. По закінченню війни зібрано документи, що засвідчували існування молодіжної організації. Але комуністами клопотання про посмертне нагородження її учасників було відхилене, молодь звинуватили у зв’язках з ОУН.
Відділи УПА з групи «Богун» УПА-Північ, які ходили Поділлям, в грудні 1943 року об'єднали в рейдову групу «Кодак». У січні — лютому 1943 на базі групи була створена генеральна військова округа УПА-Південь, командувати якою призначили колишнього крайового провідника ПівдСУЗ Василя Кука‑«Лемеша».
На території Кам'янеччини в 1944-45 роках діяв 19-й тактичний відтинок УПА «Кам'янець», військової округи «Лисоня», військової групи УПА-Захід, надалі відділ розділений на дві частини влітку 1945 року. А також із рейдами заходили самооборонні кущові відділи УПА з Тернопільщини.
У січні 1944 року українські повстанці розгромили велику німецьку колону в районі Кам'янця-Подільського, захопивши при цьому 7 кулеметів, 2 міномети, 10 гвинтівок, 500 гранат і близько 30 тисяч патронів.
26 грудня 1949 року у селі П'ятничани було викрито техзвено Кам’янець-Подільського окружного проводу ОУН. З криївки, де знаходилася типографія «імені Ярослава Старуха», було вилучено цінні документи: велику кількість фотографій підпільників, автобіографії членів окружного проводу, звіти з роботи рейдових груп ОУН на території Кам’янець-Подільської області.
У травні 1950 року на хуторі Козак (тепер частина села Довжок) у господарстві Павла Грабовського чекісти виявили криївку, звідки також вилучили документи Кам’янець-Подільського надрайонного проводу ОУН.
Один з останніх епізодів діяльності підпілля ОУН на території Кам’янець-Подільської області в ніч з 25 на 26 квітня 1952 року селі Кадиївці були захоплені Михайло Ярчук («Клим») та Володимир Гнибіда («Неплюй»). Також, 2012 року в лісі між селами Кадиївці й Залісся Перше було знайдено молочний бідон, що містив чималий пакунок документів ОУН.
За різною інформацією Кам'янець-Подільський надрайонний проводів ОУН функціонував аж до початку 1952 року, забезпечувавши функціонування лінії зв'язку Крайового Проводу «Поділля» із східними областями країни. Але внаслідок реалізації агентурної справи чекістів «Схід» протягом вересня 1951 - лютого 1952 року надрайонний проводів був повністю знищений.
- Золотий Хрест Бойової Заслуги УПА 1-го класу.
- Золотий Хрест Заслуги УПА 1-го класу.
Учасники визвольної боротьби ОУН та УПА
Захоплені та засуджені за участь у визвольній боротьбі з Кам'янець-Подільського надрайонного проводу ОУН:
- Іван Ліщинський («Матюшенко») — провідник Кам'янець-Подільського надрайонного проводу, діяч ОУН і УПА, захоплений і за вироком закритого засідання розстріляний.
- Михайло Чернега («Карась») — діяч ОУН і УПА, захоплений і за вироком закритого засідання розстріляний.
- Іван Ковалевич («Мирон») — діяч ОУН і УПА, захоплений і за вироком закритого засідання розстріляний.
- Маркіян Пиріг («Сокіл») — діяч ОУН і УПА, захоплений і за вироком закритого засідання розстріляний.
- Йосафат Лазорко («Тарас») — діяч ОУН і УПА, захоплений та засуджений на 25 років.
Радянська окупація (1950—1980-ті роки)
Після завершення Другої світової війни у 1946—1947 роках російсько-більшовицькою диктатурою був влаштований масовий голодомор. Ця акція була спланована сталінським Політбюро з метою забрати в селян залишки зерна і продати чи подарувати його братнім режимам у соціалістичному таборі. Через це тяжко потерпали від голоду жителі міста Кам'янця та довколишніх сіл, така ситуація спостерігалась багатьох частинах країни. Від штучного рукотворного голоду за неповними даними загинуло в Українській РСР понад 1 млн людей.
Радянська влада любила символічні значення, так і цього разу, забравши 1941 році обласний центр з Кам'янця до Проскурова. 4 лютого 1954 року було змінено також назву області з Кам'янець-Подільської на Хмельницьку, офіційно це приурочувалось до ювілею, 300-тої річниці Переяславської ради та підписання Богданом Хмельницьким угоди з Московією. А по факту через значку кількість антирадянських настроїв серед містян Кам'янця, підтримку та діяльність УПА, великої кількості колишніх вояків армії Української Народної Республіки та Української Галицької армії, як останньої столиці УНР.
Повоєнний час у Кам'янці-Подільському відбулись зміни: з'явилися великі промислові підприємства — цементний, кабельний, приладобудівний заводи, відкрились нові навчальні заклади. У 1960—1970-х рр. місто перетворюється на один з індустріальних центрів Поділля.
У 1977 році Старе місто разом із фортецею оголошено історико-архітектурним заповідником.
У 1986 році чисельність населення міста досягла 100 000 осіб, за цим показником Кам'янець перейшов із розряду середніх до великих міст України.
16 липня 1990 року Верховною Радою Української PCP прийнято декларацію про суверенітет.
16 жовтня 1990 у місті відбувся мітинг на підтримку студентів Києва, які оголосили голодування на знак протесту проти політики уряду. На центральній площі міста було ухвалено вимоги студентів до Верховної Ради УРСР, щодо прийняття законів про місцеве самоврядування та не підписання союзного договору, а до міської ради — щодо підняття синьо-жовтого прапора. 16 жовтня президія міської ради задовольнила вимогу студентів і першою на Хмельниччині підняла національний прапор.
16 січня 1991 року Папа Іван Павло ІІ відновив римо-католицьку єпархію Кам'янця-Подільського, яка була ліквідована за радянської влади.
Після відновлення незалежності України
Від 24 серпня 1991 року, підтверджене результатами Всеукраїнського референдуму від 1 грудня 1991 року, місто Кам'янець-Подільський — у складі незалежної України, є значним економічним, культурним, освітнім і туристичним осередком держави.
У період з 1991 по 2000 роки в місті частково, або повністю зупинилася робота більшості промислових підприємств. Почалися роки масового безробіття, зубожіння населення і процвітання злочинності. Кам'янець стає одним з основних кримінальних осередків країни.
З 1993 року почалася масова міграція єврейського населення міста в Ізраїль і США. Тисячі подолян у пошуках роботи і кращого життя покинули місто та перетнули межі країни. Умовно ця перша хвиля еміграції була зумовлена на етнічній складовій, коли багато народностей, які були розселені по різних куточках союзу почали повертатись на свою батьківщину. Так в цей період був і зворотній процес, коли у місто повертались з різних колишніх республік українці.
2 березня 2000 року Постановою Верховної Ради України затверджено нові межі міста загальною площею 2787,1 гектара.
Від 26 липня 2001 року постановою Кабінету Міністрів України місто Кам'янець-Подільський внесено до списку історичних населених місць України.
З 2000-х років починається умовна друга хвиля еміграції, переважно трудова, хоча вона була довготривала, не сезонна, особливо це стосувалось жінок, які їхали на заробітки по догляду за пенсіонерами в Італію та Іспанію. Це в кінцевому спричиняло розпад сімей, а діти після дорослішання емігрували до батьків за кордон. Частково це мало позитивний ефект у місті відкривались заклади на зразок закордонних, з'являлись європейські товари, які передавали заробітчани, а діти і родичі отримували кошти у валюті на прожиття, пожвавлюючи місцеву економіку і наповнюючи її грошима.
2004 році мешканці міста активно брали участь Помаранчевій революції, люди проводили мітинги на майдані Відродження.
З 2014 року початком Російської агресії проти України багато подолян пішли добровольцями та військовослужбовцями на фронт захищати Україну.
Десь з 2015 року, а після отримання безвізового режиму з ЄС іше сильніше, починається третя хвиля еміграції з міста. У більшій мірі це сезоні поїздки на заробітки, з яких якась частина мешканців знаходить на постійні основі роботу, перевозять сім'ї та подаються на отримання громадянства чи права на проживання. Інша складова, це переїзд на навчання молоді міста, по завершенню школи. Переважно в Польщу, які після отримання європейського диплома намагаються знайти роботу в ЄС та залишитись там мешкати.
У рамках децентралізації в 2020 року, було схвалено новий район та Кам'янець-Подільську територіальну громаду, до складу якої увійшли (12 сіл) наступні сільради: Довжоцька, Зіньковецька, Рихтівська, Колибаївська.
Майбутній розвиток міста на найближчі десятиліття можуть залежить від: впровадження сучасних енергозберігаючих інноваційних технологій в житлово-комунальному господарстві, міська програма утеплення цілого багатоквартирного будинку, до слова позитивний досвіт в країні, який слід переймати, має місто Долина, де утеплили всі заклади бюджетної сфери та більше 30 % житлових будинків, розвиток шляхів сполучення та міської інфраструктури (об'їзна дорога), розвиток аграрного сектора району і міської громади, успішне залучення інвестицій, грантів, благодійної допомоги, розвиток туристичного потенціалу району.
За словами Анатолія Ткачука, директора Інституту громадянського суспільства, ті громади, які мудро будуть співпрацювати зі внутрішньо переміщеними особами, тобто ВПО, давати їм можливістю залишитись у громаді, виділяти землю, приміщення, житло, отримають в перспективі лише переваги, те саме стосується переміщених підприємств. Уже є приклади, де громади отримали додаткові доходи до місцевих бюджетів. На місцевому рівні треба думати вже про майбутнє та готувати відповідну документацію. Наприклад «Стратегію розвитку територіальної громади». Аби отримати фінансування на проєкти, треба мати певні підготовлені планувальні документи. Тому, якщо у громади, міста немає планів, не буде ресурсів та фінансування.
Євромайдан у місті
1 грудня 2013 року студенти міста з Національного університету імені Івана Огієнка, Подільського державного аграрно-технічного університету та інших навчальних закладів вийшли на протест у місті, пройшовши колоною по вулицям та сформувавши віче біля міської ради, вони виразили свій гнів до влади за свавілля.
Надалі багато мешканців міста збирались щодня на віче під міськрадою, щоб виразити свої протести проти режиму та підтримати Євромайдан у Києві. Найбільший мітинг за чисельність відбувся 26 січня 2014 року, близько 2 тисяч осіб взяли участь у ньому.
27 січня 2014 року місцева фракція Партії регіонів, що очолювала владу, саморозпустилася.
Для вшанування загиблих учасників Євромайдану було проведено ряд перейменування, так з'явилась вулиця Небесної сотні, парк Героїв Євромайдану та графіті-пам'ятник під назвою «Запальний танок» на стіні кінотеатру «Юність». Також планувалось спорудження комплексу пам'яті Героїв Небесної Сотні, на зразок як у Львові та попри обіцянки влади, пам'ятний комплекс не реалізували.
Європейська інтеграція міста та співпраця з Європейським Союзом
У 2015 році центрі міста завершили будівництво Європейської площі, де майорять прапори країн Євросоюзу, за словами чиновників це стане підтвердженням європейського вибору міста та України.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Чому Україна бідна та як стати багатою? // «Ціна держави» |
2021 року біля Ратуші місті встановлюють мобільний павільйон від «House of Europe». Це ініціатива Європейського Союзу для українських міст, де проводили: лекції, воркшопи, кінопокази для всіх охочих.
Завдяки програмі ЄС «Мери за економічне зростання» та співпраці з громадською організацією «Ейдос», місто отримало грант на 1,8 мільйони гривень для підтримки малого та середнього підприємництва, проведення семінарів, тренінгів для бізнесу, промоцію продукції.
Для успішної інтеграції в ЄС місту Кам'янцю та в цілому країні потрібно впроваджувати принципи функціонування Європейського Союзу, що закладені Лісабонській угоді. А саме такі пункти угоди:
Рейтинг України та пострадянських країн в «Індексі верховенства права» 2014—2023 роках
Гірше дотримання верховенства права ← | ≤.40 | .41 — .50 | .51 — .60 | .61 — .70 | .71 — .80 | ≥.81 | → Краще дотримання верховенства права |
Країна | 2014 | 2015 | 2016 | 2017—18 | 2019 | 2020 | 2021 | 2022 | 2023 | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
М | З | М | З | М | З | М | З | М | З | М | З | М | З | М | З | М | З | |
Естонія | 15 | 0.76 | 15 | 0.77 | 14 | 0.79 | 12 | 0.80 | 10 | 0.81 | 10 | 0.81 | 11 | 0.81 | 9 | 0.82 | 9 | 0.82 |
Чехія | 23 | 0.67 | 20 | 0.72 | 17 | 0.75 | 17 | 0.74 | 19 | 0.73 | 18 | 0.73 | 22 | 0.73 | 20 | 0.73 | 20 | 0.73 |
Польща | 22 | 0.67 | 21 | 0.71 | 22 | 0.71 | 25 | 0.67 | 27 | 0.66 | 28 | 0.66 | 36 | 0.64 | 36 | 0.64 | 36 | 0.64 |
Румунія | 33 | 0.59 | 32 | 0.62 | 32 | 0.66 | 29 | 0.65 | 31 | 0.64 | 32 | 0.63 | 41 | 0.63 | 38 | 0.63 | 40 | 0.63 |
Грузія | 31 | 0.60 | 29 | 0.65 | 34 | 0.65 | 38 | 0.61 | 41 | 0.61 | 42 | 0.60 | 49 | 0.61 | 49 | 0.60 | 48 | 0.60 |
Болгарія | 44 | 0.53 | 45 | 0.55 | 53 | 0.54 | 55 | 0.53 | 54 | 0.54 | 53 | 0.55 | 62 | 0.54 | 60 | 0.55 | 59 | 0.56 |
Молдова | 75 | 0.45 | 69 | 0.48 | 77 | 0.49 | 78 | 0.49 | 83 | 0.49 | 82 | 0.50 | 73 | 0.51 | 68 | 0.52 | 68 | 0.53 |
Україна | 68 | 0.47 | 70 | 0.48 | 78 | 0.49 | 77 | 0.50 | 77 | 0.50 | 72 | 0.51 | 74 | 0.51 | 76 | 0.50 | 89 | 0.49 |
Білорусь | 50 | 0.51 | 50 | 0.53 | 57 | 0.54 | 65 | 0.51 | 66 | 0.52 | 68 | 0.51 | 97 | 0.48 | 99 | 0.46 | 104 | 0.45 |
Епідемія коронавірусу в місті
Місто стало одним із епіцентрів епідемії на Хмельниччині. З 12 березня 2020 року Кам'янець-Подільський закрився на карантин: школи, дитячі садки, вищі навчальні заклади, театри та кінотеатри. У місті було введено посилений карантин у кафе та ресторанах.
Епідемія коронавірусу спричинила колапс медичної системи міста, лікарні були заповнені хворими пацієнтами, місць у лікарнях не вистачало для хворих. Пандемія коронавірусної хвороби посилила та відкрила слабкі місця медицини та лікарень Кам'янець-Подільського: застарілу матеріально технічну базу, недофінансування, низькі зарплати медичних працівників та відтік кваліфікованих кадрів, неефективне керування, незаконне привласнення землі та нерухомості мед-закладів, корупцію. Починаючи з 2021 року місто отримало вакцини від різних виробників для проведення імунопрофілактики від COVID-19. Вакцинація містян проходила у декілька етапів.
Російське вторгнення в Україну 2022 року
Цей розділ статті ще . |
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1840 | 14 700 | — |
1862 | 18 900 | +28.6% |
1892 | 36 662 | +94.0% |
1897 | 35 934 | −2.0% |
1912 | 50 500 | +40.5% |
1921 | 26 600 | −47.3% |
1926 | 31 000 | +16.5% |
1939 | 36 400 | +17.4% |
1944 | 11 000 | −69.8% |
1959 | 40 300 | +266.4% |
1970 | 57 000 | +41.4% |
1979 | 84 000 | +47.4% |
1989 | 102 200 | +21.7% |
1991 | 105 000 | +2.7% |
2001 | 99 610 | −5.1% |
2009 | 101 667 | +2.1% |
2011 | 103 036 | +1.3% |
2019 | 99 755 | −3.2% |
2022 | 96 896 | −2.9% |
Джерело: |
За оцінкою архівіста Івана Гарнаги, у місті наприкінці XIV століття мешкало понад 2 тисячі осіб . Оцінка базується на грамоті князів Коріатовичів від 1374 року, якою за містом закріплювалося 200 ланів.
Наприкінці XVI століття в місті мешкало 10—12 тисяч осіб (для порівняння: в Києві — 15, у Львові — 18 тисяч).
Після османського панування (1672—1699) населення міста скоротилося майже в 10 разів: із 700 будинків лише в 100 жили люди.
За даними першого загальноросійського перепису міст 1840 року в місті налічувалося 14,7 тисячі мешканців, 1862 — 18,9 тисячі, за всеросійським переписом на 28 січня (9 лютого) 1897 — 35934, напередодні Першої світової війни — 50,5 тисяч.
Станом на 1 лютого 1921 року в місті мешкало 26,6 тисячі осіб, 1926 року — 31 тисяча, за даними всесоюзного перепису в січні 1939 року — 36,4 тисячі.
Після німецької окупації (у 1941—1944 роках) у місті залишилося 11 тисяч мешканців. Далі населення зростало: на 15 січня 1959 — 40,3 тисячі, 1966 — 50 тисяч, на 15 січня 1970 — 57, на 1 січня 1976 — 77 тисяч, 1979 — 84 тисячі.
5 липня 1986 року народився стотисячний кам'янчанин (Віталій Кравцов). За даними останнього радянського перепису 1989 року в місті проживало 102,2 тисячі осіб, 1990 року — 103 тисячі, 1991 року — 105 тисяч.
За даними першого всеукраїнського перепису населення у 2001 році, чисельність міста складала — 99 610 осіб.
У 2014 році все населення міста за віковим складом розподіляється за такими категоріями: до 14 років — 12 767 осіб (12,6 % від загальної чисельності населення міста), від 15 до 24 років — 16 494 особи (16,3 %), від 25 до 44 років — 33 467 осіб (33 %), від 45 до 59 років — 21 145 осіб (21 %), від 60 років і старше - 17 677 осіб (17,1 %). На підставі цього вікового розподілу можна побачити, що Кам'янець-Подільський — молоде місто: більша частина населення має вік до 44 років (62 %).
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
1. Українки – про життя в Європі. Медицина, гумор, культура, ставлення до українців // «BBC News Україна» |
Низькі доходи, офіційні зарплати та відсутність роботи змусили багатьох людей виїздити працювати за кордон, викликавши декілька хвиль трудової міграції, переважно до Італії, Іспанії, Португалії, Польщі, Фінляндії та інших країн. До цього явища додається низька народжуваність місті та регіоні, а також надсмертність (через числені ДТП, захворювання, корупцію, алкогольне отруєння, старіння нації, слабкі інституції тощо). Таким чином, однією з найбільших проблем міста є зменшення чисельності населення зі значними депопуляційними тенденціями. Проблема посилюється тим, що багато сімей, які виїжджають, забирають зі собою дітей, повернення яких після дорослішання у рідне місто є малоймовірним.
Зміна кількості населення за даними переписів
Довкола міста розташовані численні села, що впритул межують з містом, тому станом на 2015 рік можна говорити про Кам'янець-Подільську агломерацію, що налічує приблизно 118,5 тис. осіб. Агломерація у складі міста Кам'янець-Подільський та Кам'янець-Подільського району нараховує приблизно — 298,7 тис. осіб.
Найпоширенішими фаміліями у місті є: Мельник — 1.0 %, Олійник — 0.5 %, Ткачук — 0.5 %, Коваль — 0.4 %, Мазур — 0.4 %, Шевчук — 0.4 %, Гуменюк — 0.3 %, Кушнір — 0.3 %. Найбільше у відсотковому відношенні місті поширені такі суфікси прізвищ: -ський(а)/цький(а)/зький(а) — 20.2 %, -ук/юк — 18.1 %, -ов(а)/єв(а)/ев(а) — 12.4 %, -ик/ік — 5.5 %, -енко/єнко — 4.4 %, -ак/як — 4.1 %, -ий/а — 3.6 %, -ин(а)/ін(а)/їн(а) — 3.3 %, інші — 28.4 %. До слова, закінчення прізвищ у 20.2 % -ський(а)/цький(а)/зький(а), один з найвищих показників серед топ-50 міст країни.
Національний склад та національні спільноти міста
За історичними переписами національний склад міста зазнав суттєвих змін.
1926 | 1939 | 1959 | 1989 | 2001 | |
українці | 45,1 % | 51,0 % | 72,7 % | 84,6 % | 91,2 % |
поляки | 6,1 % | 2,8 % | 2,5 % | 0,8 % | 0,6 % |
білоруси | 0,4 % | 0,2 % | 0,7 % | 0,5 % | 0,3 % |
євреї | 39,9 % | 38,1 % | 5,7 % | 1,5 % | 0,2 % |
інші/не вказали | 8,5 % | 7,9 % | 18,4 % | 12,6 % | 7,7 % |
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 91.21% |
поляки | 0.56% |
білоруси | 0.27% |
євреї | 0.24% |
інші/не вказали | 7.72% |
Усього | 100% |
За свою тривалу історію місто Кам'янець-Подільський довгий час був багатоетнічним та багатоконфесійним містом, де компактно проживали різні етнічні спільноти. Так у місті існує пам'ятник семи культурам і проводився відповідний фестиваль «7 культур». Зараз можна виділити чотири етнічні спільноти, що залишили значний слід в історії та архітектурному обличчі міста: вірменська, польська, єврейська та звісно українська.
Кам'янець будучи складовою Галицько-Волинського князівства та королівства Русь, від назви королівства тогочасних українців називали — «русини», «рутени» (лат. Rutheni). Після захоплення міста королівством Польським, кожна громада Кам'янця мала свої міські центри. Так, українців були: руські церкви, Руський магістрат, Руська брама та Руські фільварки. Також топоніміці міста є вулиця Руська.
Литовська спільнота міста ніколи не була значною, але саме литовські князі Коріатовичі укріпи та надали місту магдебурзьке право. Кам'янці довгий час обговорюється можливість спорудження пам'ятника князям Коріатовичам. Також, місті є вулиця Укмергеська в знак міцної дружби з литовським містом-партнером Укмерге.
Певний слід у місті залишило турецьке панування у 1672—1699 роках, хоча ніколи постійної турецької спільноти в місті не було. У архітектурі перш за все це турецький мінарет біля Кафедрального костелу святих Апостолів Петра і Павла, Турецький бастіон та зруйнований палац Галіль-паші.
Вірменська спільнота, громада
Мабуть перші поселенці у місті цієї громади були торгівцями, у давнину місто знаходилось на одному з важливих торгівельних шляхів з Азії до Європи. Так, вірменських джерелах говориться про Кам'янець, як про вірменську торгову станцію вже у 1062 році.
У середині XIII століття у Кам'янці-Подільському формується найбільша в регіоні вірменська колонія. Вже в 1344 році це була найбільша громада тюркомовних вірмено-кипчаків на території Галицько-Волинського князівства та Королівства Русь — вона населяла значну частину південної сторони міста, володіла власними кварталами, ремісничими майстернями і підпорядковувалася власним правилам законів і судової влади. Завдяки майстрам з-поміж вірмено-кипчаків у місті широко поширилося кам'яне будівництво, проводились масштабні ремонти стародавніх міських укріплень та будівництво нових оборонних споруд.
XVI столітті в Кам'янці сформувалась найчисельніша та економічно потужна вірменська громада на сучасних західноукраїнських землях, що складала понад 300 вірменських родин. За кошти вірменської громади у той час в місті було побудовано лікарню для бідних, школи, храми, оборонні споруди.
Занепад громади відбувався у декілька етапів, перший внаслідок поразки Речі Посполитої у війні з Османською імперією у 1672 року, внаслідок цього значна частина вірменської громади покидає місто. Далі основні чинники це захоплення міста Російською імперією і відповідно втрата привілейованого статусу і самоврядування, судочинства. Занепад старих торгових шляхів, яких вірмени відігравали важливу роль, відкриття нових морських та залізничних шляхів.
Тепер на території Кам’янця-Подільського збережено 14 пам'яток культурної спадщини вірменської громади, а в топоніміці вулиця Вірменська, площа Вірменський ринок. Відомими представниками цієї громади пов'язаних з місто є: Степанос Рошка, Ян Якуб Шимонович, Акоп, Аксент, Мінас Тохатці, Ованес Каменаці.
Польська спільнота, громада
Перші представники цієї громади місті мабуть почали з'являтися, коли Кам'янець стає головним містом Подільського воєводства, а саме Поділля з 1434 року переходить під владу польського короля. У цей період місті сформувалися три середньовічні самоврядні громади: українська, а в термінології тих часів – руська або русинська, польська, як громада тогочасних володарів Поділля, та вірменська, як головних торговців та купців міста. Значна частина п’ятнадцятого століття, а також три наступні за ним – шістнадцяте, сімнадцяте та вісімнадцяте – стали для Кам’янця польською добою, де польська громада грала значну роль в формуванні середньовічного міста. Перше значне зменшення представників громади мало недовге панування Османської імперії містом. Далі з приходом на землі Поділля Російської імперії кількість представників польської громади міста починає скорочуватися, через втрату самоврядування і привілейованого статусу, який був за Речі Посполитої та часткової асиміляція.
У Кам’янці-Подільському зберіглися пам’ятки польської культової архітектури: польський магістрат, кафедральний костел Святих Апостолів Петра та Павла, костел святого Миколая домініканського монастиря, костел монастиря францисканців, Михайлівський костел монастиря Домініканок з келіями. Важливим свідком історії польської громади Кам’янця є будинок подільського римо-католицького єпископа, розташований в центральній частині Старого міста. В топоніміці польська громада представлена: площею Польський ринок, Польськими фільварками. Відомими представниками цієї громади пов'язаних з місто є: Пйотр Поляк, Теодорик Бучацький-Язловецький, Альбрехт Ласький, Миколай Дембовський, Станіслав-Август Понятовський, Вінсент Аксамитовський, Ян Бакалович, Михайло Флоріан Жевуський, Юзеф Зайончек, Богдан Свідерський, Міхал Ролле, Мар'ян Пшевлоцький, Ян Теодорик Потоцький, Михаловський Олександр, Андрій Потоцький, Александер Ян Потоцький, Якуб Потоцький, Міцкевич Мечислав, Кароль Скібінський, Вавжинець Марчинський, Михальський Олександр, Вацлав Коханський, Юзеф Калленбах, Марія Дунін Піотровська, Антоніна Доманська, Клемчинський Сигізмунд, Казимир Ундерко, Віктор Корецький, Ян Ольшанський, більшість представників каштелянів Кам'янця-Подільського, Подільські воєводи та інші.
Єврейська спільнота, громада
Довгий час євреям було заборонено жити в Кам'янці, їм дозволялося лише заходити місто вдень з метою торгівлі. Саме такий характер має і перша згадка про них у Кам'янці: 1447 року кам'янецький староста видав розпорядження, згідно з яким кожний єврей під загрозою тюремного ув'язнення не мав права проживати в місті довше, ніж три дні. Подібні накази з'являлись і в королівській редакції та у вигляді рішень сейму протягом XVI-XVII століть. Що ж стосується передмість, то тут вони жили з давніх-давен і на законних підставах. Як і в більшості європейських міст, євреї традиційно засновували свої поселення біля укріплень: це Підзамче, , Татариски. Тут же, за фортецею, розташоване одне з найбільших місті єврейське кладовище, на якому збереглися поховання з надгробками XVI-XVIII століть та фрагментами надписів.
Найбільший приріст єврейської громади місті спостерігався після приходу Російської імперії на землі Поділля та відміни заборони проживати в Кам'янці. Другий поділ Речі Посполитої призвів до еміграції та втрати привілейованих прав двох інших значних громад міста: вірменської та польської, а їх місце у Кам'янця зайняла єврейська громада. Протягом XIX століття євреї поступово заселили більшу частину Старого міста. Єврейські будинки прикрашалися різноманітним декором, надписами. Ринок у центрі міста фактично став єврейським базаром. У топоніміці міста з'явилися характерні назви: провулки Левінзона і Бронштейна, магазини Клеймана, Ванбойма, Ванштейна, один з боків майдану отримав назву Біржа. В місті той час існувало 2 синагоги і 21 молитовний будинок, 2 приватні чоловічі і 2 приватні жіночі школи.
Серед єврейських пам'яток міста особливе місце займає синагога, що розташована на крутому схилі на південь від Гончарної вежі. Синагога побудована в XIX столітті, можливо, на місці більш ранньої, в стилі еклектики. Це був зал для зборів місцевої єврейської громади, місце для навчання й проповідей. В роки війни пам'ятка була в значній мірі зруйнована, тепер використовується під ресторан. В цій же частині міста знаходилися ще одна синагога і єврейська баня біля Смотрича. Представники громади були — адвокати, лікарі, вчителі - складали суттєву частину єврейської інтелігенції Кам'янця. Відомими представниками цієї громади пов'язаних з місто є: Іцхак Шнеєрсон, Бейдер Володимир, Авраам Бер Готлобер, Моріс Фішберг, Фінкель Олександр, Урі Міхаелі, Моше Стекеліс, Левич Яким, Копитман Марк, Занд Міхаель, Міхл Дорфман, Вейсенберг Семен, Гінцбург Євзель, Штейн Леонід, Альперін Михайло, , Сирота Лео та інші.
Румуно-молдовська спільнота, громада
Прикордонний статус з давніх часів зумовлював активну взаємодію з румуно-молдовською громадою, румунському та молдовському заселенню міста сприяло те, що значна частина території сучасної Республіки Молдова та Румунії до XIV століття була заселена русинами(українцями) та входила до складу Галицько-Волинського князівства, а також згодом середньовічне князівство Молдова з XVI століття перебувало під османською ісламською зверхністю, так що перехід волохів з князівства Молдова не зустрічав перешкод, так як народи були однієї православної віри, яскравим прикладом цього є церковний і освітній діяч Петро Могила. Неменший вплив на взаємодію мала торгівля, один з відтинків волоського шляху проходив повз місто.
Кам’янець здавна був духовним центром Поділля, про що свідчить кількість християнських святинь. Особливою пишністю та святковістю відрізнявся день Різдва Іоанна Хрестителя. На це свято в Кам’янці була проща (відпуст), на яку стікалися з навколишніх сіл і містечок українці і що цікаво, на прощу йшли молдавани. Їх приходило так багато, що вони навіть переважали над місцевими жителями. Для молдаван Кам’янець саме на це свято був своєрідним релігійним центром. Особливо ними шанувалася нині не існуюча Іоанно-Предтеченська церква(зруйнована, як і багато інших комуністами, 1933 року), а конкретніше — ікона святого Іоанна Предтечі — найдавніша ікона цієї церкви, про це пише історик Поділля — Юхим Сіцінський. За переписом 1897 на території Подільської губернії мешкало 27 000 румунів.
У місті в архітектурі характерною ознакою румунського впливу є незначна присутність елементів Бринковянського стилю, в приватних будинках. Відомими представниками цієї громади пов'язаних з місто є: Богдан III Сліпий, переховувались в місті Василь Лупул та Розанда Лупул, викладав Александру Гиждеу, народилися Михайло Старенький та Рівіліс Павло.
Мовний склад населення
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kam yanec Ka m yane c Podi lskij kolishni nazvi Kam yanec u 1795 1944 rokah Kam yanec Podilsk misto v istorichnomu Podilli na Zahodi Ukrayini politiko administrativnij ekonomiko dilovij religijnij ta kulturnij centr Kam yanec Podilskoyi miskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi i Kam yanec Podilskogo rajonu v Hmelnickij oblasti na richci Smotrich Kam yanec PodilskijGerb Kam yancya Podilskogo Prapor Kam yancya PodilskogoZverhu donizu Viglyad na Kam yanec Podilsku fortecyu Cerkva svyatogo Josafata Hram Presvyatoyi Trijci istorichni budinki na ploshi Polskij rinok Budinok polskogo magistratu panorama Starogo mista Osnovni daniInsha nazva Kam yanec Kam Pod Kvitka na kameniKrayina UkrayinaRegion Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Kam yanec Podilska miska gromadaKod KATOTTG UA68020110010097898Zasnovane kinec 12 stolittya pochatok 13 stolittyaPersha zgadka 1374Magdeburzke pravo 1374Status mista vid 1374 rokuPodil mista Stare Misto Ruski Filvarki Polski Filvarki Novij PlanNaselennya 95 172 misto 109 000 MTG na 2024 rik povne 95 172 misto 109 000 MTG na 2024 rikAglomeraciya Kam yanec Podilska aglomeraciya 118 000 osib 2001 Plosha 27 871 km Gustota naselennya 3414 7 osib km Poshtovi indeksi 32300 32315Telefonnij kod 380 3849Koordinati 48 40 50 pn sh 26 34 50 sh d H G OVisota nad rivnem morya 164 mVodojma richka SmotrichNazva meshkanciv kam yane c podi lec kam ya nec podilcha nka kam ne c podi lci kam yancha nin kam yancha nka kam yancha niDen mista Ostanni vihidni travnyaNomeri avtomobiliv 23 BH HM NHVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya Kam yanec PodilskijDo obl resp centru zalizniceyu 106 km avtoshlyahami 102 kmMiska vladaAdresa 32300 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij Majdan Vidrodzhennya 1Vebstorinka Kam yanec Podilska miska rada Kam yanec Podilskij u Vikishovishi MapaKam yanec Podilskij Misto magdeburzkogo prava odin z golovnih centriv istorichnogo regionu Podillya Korolivske misto v skladi Rechi Pospolitoyi istorichno golovna administrativno teritorialna odinicya Zahidnogo Podillya z 22 bereznya 1919 po listopad 1920 roku stolicya UNR kolishnij oblasnij centr Kam yanec Podilskoyi oblasti 1937 1954 z perervami misto bulo centrom knyazivstva voyevodstva namisnictva guberniyi zemli okrugu oblasti rajonu Centr rimo katolickoyi cerkvi Kam yanec Podilskoyi diyeceziyi 1378 Kam yanec Podilskoyi yeparhiyi greko katolickoyi cerkvi 2015 ta Kam yanec Podilskoyi yeparhiyi pravoslavnoyi cerkvi Ukrayini 2024 Misto vvazhayut znachnim ukrayinskim festivalnim oseredkom v Zahidnij Ukrayini ta neoficijnoyu stoliceyu ukrayinskogo povitroplavannya Vhodit do vseukrayinskoyi Asociaciyi mist Maye svij gerb ta prapor Rozvinuta mashinobudivna priladobudivnij kabelnij avtoagregatnij ta inshi zavodi harchova legka promislovist promislovist budivelnih materialiv turizm Diyut 10 vishiv u tomu chisli 2 universiteti nacionalnij im Ogiyenka ta derzhavnij agrarno tehnichnij Z 2022 roku v misto relokovani fakulteti HNUVS mozhlivo z chasom na postijnij osnovi bude filiya Takozh u Kam yanci Podilskomu znahodyatsya chislenni istoriko arhitekturni pam yatki Nacionalnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Istorichnij muzej zapovidnik Fortecya XIV XVI stolittya perebudovana u XVII XVIII stolitti Petropavlivskij kafedralnij kostel XVI stolittya Kostel svyatogo Mikolaya XV XVIII stolittya derev yana Hrestovozdvizhenska cerkva XVIII stolittya unikalni kam yanici epohi Renesansu XVI XVIII stolittya Dzvinicya svyatogo Stepanosa XV XVI stolittya Bashta Stefana Batoriya XVI stolittya tosho Misto zanesene do poperednogo spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO NazvaEtimologiya Istorichnij gerb Kam yancya Nazva mista pohodit vid slova kamin abo kam yanij sho pov yazano zi kam yanim harakterom gruntu miscevosti Z XI stolittya misto vidome yak Kam yanec u piznishih dzherelah ta litopisah z yavlyayetsya nova podvijna nazva vona mistit drugu chastinu yaka pokazuye istorichnu miscevist roztashuvannya mista Podillya Take yavishe poshirene na cij teritoriyi napriklad ye taki mista z poznachennyam istoriko geografichnoyi miscevosti yak Mogiliv Podilskij Skala Podilska Melnicya Podilska Podilsk Do slova u davninu ye bagato zgadok pro poselennya napriklad u Kiyivskomu ta Galicko Volinskomu litopisah Kam yanec zgaduyetsya 13 raziv Prote u Volinskij zemli i Galickij zemli ta zgodom u Galicko Volinskomu knyazivstvi todi bulo dekilka mist zi nazvami Kam yanec Kam yanec Volinskij zaraz u skladi selisha Miropil Kam yanec Litovskij nini misto Kam yanec Berestejskoyi oblasti Bilorusi Kam yanec Kashirskij nini misto Kamin Kashirskij Za inshoyu gipotezoyu nazva pohodit vid dako rimskogo mista Klepidava chi Petridava sho vivoditsya vid greckogo slova petra abo latinskogo lapis yaki obidva oznachayut kamin i dakijskogo slova dava misto Pereklad nazvi Nazva mista inshimi movami Mova Pereklad Mova PerekladAnglijska Kamianets Podilskyi Litovska Kamenecas PodolesItalijska Kamjanec Podilskyj Ispanska Kamianets PodilskiPolska Kamieniec Podolski Biloruska Kamyanec PadolskiNimecka Kamjanez Podilskyj Francuzka Kamianets PodilskyiTurecka Kamanice Kamyanets Podilski Rumunska Camenița Camenița PodolieiIvrit קא מענעץ פ א דא לסק קא מעניץ Virmenska Կամիանեց ՊոդոլսկիRoztashuvannya ta klimatKam yanec Podilskij roztashovanij v pivdeno zahidnij chastini Ukrayini u malovnichij miscevosti na Podilskij visochini za 63 kilometra napryamu pivnichnishe vid Chernivciv za 88 kilometriv napryamu na pivdennij zahid vid Hmelnickogo ta za 343 kilometra napryamu na pivdennij zahid vid Kiyeva po zaliznichnij liniyi Yarmolinci Larga zi stanciyeyu Kam yanec Podilskij Teritoriyeyu mista protikaye richka Smotrich sho na vidstani 20 kilometriv do yiyi vpadini u richku Dnister Ce pivdenna chastina Hmelnickoyi oblasti yaka harakterizuyetsya gorbistoyu miscevistyu z chislennimi yarami ta nerivnostyami Najvisha miscevist navkolo mista maye visotu 317 metriv i znahoditsya v 5 6 km na zahid vid Kam yancya Podilskogo Z mista vidnosno legko mozhna zdijsniti podorozh avtoshlyahami do ukrayinskih Karpat za dopomogoyu R24 Tatariv Kam yanec Podilskij ta N03 vid Chernivciv Cherez misto prohodit odin z najshvidshih avtoshlyahiv zi pivnochi pivdnya centru ta shodu krayini do ukrayinskih gir Misto roztashovane poryad zi kordonom Moldovi Rumuniyi ta maye vihid avtoshlyahami do krayin YeS ta krayin Pivdenno Shidnoyi Yevropi vklyuchayuchi Turechchinu Najblizhchi kontrolno propuskni punkti Mamaliga 63 km Rososhani 82 km Sokiryani 120 km z Moldovoyu ta Yevropejskim Soyuzom cherez kordon z Rumuniyeyu Dyakivci 85 km Porubne 119 km Krasnoyilsk 141 km Cherez Kam yanec Podilskij prohodyat transportna arteriya N03 avtomobilnij shlyah nacionalnogo znachennya na teritoriyi Ukrayini R48 Kam yanec Podilskij Sataniv Vijtivci Teofipol Bilogir ya Vidstan vid mista do stolici Kiyeva skladaye 423 kilometra avtoshlyahami sho priblizno bude 5 godin 51 hvilina u dorozi A do golovnogo centru zahidnogo regionu mista Lviv 256 kilometriv Klimat Kam yanec Podilskij znahoditsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe Krim togo richnu pogodu mozhna opisati korotkoyu vesnoyu zazvichaj pomirno teplim litom a takozh trivaloyu osinnyu ta zimoyu Ale diyalnist lyudini dosit chasto prizvodit do ekocidu poganih zmin ta globalnogo poteplinnya Riven napovnennya richok vodoyu po oblasti stanovit lishe 20 vid neobhidnogo standartu znachna chastina zemnoyi poverhni staye posushlivoyu Dlya pokrashennya situaciyi u gromadi varto bulo b provoditi revajlding vidnovlyuvati ekosistemi ta lisovi nasadzhennya A v samomu misti stvoryuvati novi parki ta zbilshuvati uporyadkovani doglyanuti zeleni zoni Perevazhayut shirokolistyani dubovo grabovi lisi a takozh siri ta svitlo siri grunti Klimat Kam yancya PodilskogoPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikSerednya temperatura C 5 3 5 0 6 10 5 15 3 18 4 19 8 19 3 14 5 8 0 2 0 2 4 8 1Norma opadiv mm 42 34 33 41 52 61 59 42 39 31 41 52 600Dzherelo Klimatichni dani Kam yancya Podilskogo na sajti www meteoprog ua IstoriyaDokladnishe Istoriya Kam yancya Podilskogo Za arheologichnimi dzherelami viniknennya Kam yancya datuyetsya kincem XII stolittya pochatkom XIII stolittya Same cij versiyi viddayut perevagu suchasni doslidniki z pomizh chotiroh gipotez pro zasnuvannya Kam yancya Podilskogo Dokladnishe Gipotezi pro zasnuvannya Kam yancya Podilskogo U davninu Arheologichni znahidki ta doslidzhennya zasvidchuyut sho lyudi zdavna selilisya na teritoriyi suchasnogo Kam yancya Podilskogo Ce buli stoyanki mislivciv selishe davnih zemlerobiv Na teritoriyi suchasnogo Starogo mista pid chas zemlyanih robit natrapili na rechi chasiv tripilskoyi kulturi IV III tisyacholittya do n e U pershi stolittya nashoyi eri teritoriyu majbutnogo Kam yancya ta jogo okolic zaselyali plemena chernyahivskoyi kulturi osnovnim zanyattyam yakih bulo zemlerobstvo Rimski moneti II III stolit znajdeni na teritoriyi mista ta navkolishnih sil svidchat sho naselennya Serednogo Podnistrov ya perebuvalo u torgovelnih i kulturnih zv yazkah iz zhitelyami Pivnichnogo Prichornomor ya ta rimskih provincij Persha zgadka pro misto u virmenskih dzherelah datuyetsya 1062 rokom i govorit pro Kam yanec yak pro virmensku torgovu stanciyu Galicko Volinske knyazivstvo korolivstvo Rus Dokladnishe Galicko Volinske knyazivstvo ta Korolivstvo Rus nazva Galicko Volinske knyazivstvo 1323 1340 Portret knyazya galickogo Leva DanilovichaGerb Galicko Volinskogo knyazivstva 1119 1349 Misto bulo u skladi Kiyivskoyi Rusi teritoriya suchasnogo mista u XII XIII stolitti vhodila do skladu Ponizzya abo she insha nazva Galicke Ponizzya istorichna chastina Karpato Dnistrovskih zemel V kinci HI na pochatku HII stolittya teritoriya mista vidnosilas do Terebovlyanskogo knyazivstva yake pid knyazyuvannyam Vasilka Rostislavicha osvoyilo Ponizzya ta posilelo jogo zahisti vid kochovikiv piznishe v seredini HII stolittya staye skladovoyu Galickogo knyazivstva ob yednane pid vladoyu knyazya Volodimira Volodarovicha yake v svoyu chergu stalo chastinoyu velikoyi Galicko Volinskoyi derzhavi Ruskogo korolivstva pid keruvannyam Danila Galickogo ta jogo nashadkiv 1153 1187 rokah za pravlinnya Yaroslava Osmomisla ukripleno mezhi Galickogo Ponizzya ta rozshireno teritoriyu Galickogo knyazivsta do delti richki Dunaj vklyuchivshi u zalezhnist Berladski zemli sho spriyalo rozvitku torgivli po voloskomu shlyahu ta bezpeci teritorij na yakih znahoditsya suchasne misto U XIII XIV stolittya vidnosilos do Galicko Volinskogo knyazivstva Zgidno z arheologichnimi dzherelami same za chasiv Galicko Volinskogo knyazivstva Kam yanec formuyetsya yak rannofeodalne misto z chitkim rozmezhuvannyam remesla ta zemlerobstva z rozvinutoyu torgivleyu sho datuyetsya kincem XII pochatkom XIII stolittya Pisemni dzherela pro istoriyu Kam yancya cogo periodu ne zbereglisya Blizko 1230 roku galickij knyaz Lev Danilovich zaprosiv virmen u vijsko dlya oboroni shidnogo kordonu svoyeyi derzhavi V podyaku za spravnu vijskovu sluzhbu knyaz nagorodzhuvav yih mayetkami ta zemleyu bilya Kam yancya U toj chas virmeni pereselenci zasnuvali poblizu Kam yancya silskogospodarsku koloniyu vidomu pid nazvoyu Mali ta Veliki Virmeni U 1240 roci jogo zahopili ta rozorili mongolo tatari U drugij polovini XIII stolittya Zolota Orda pochala praviti zhittyam Podillya za dopomogoyu baskakiv i vibornih miscevih otamaniv Kam yanec buv administrativnim centrom Kam yaneckogo tumena U 1299 roci Podillya nenadovgo povernulosya pid kontrol galicko volinskih knyaziv ale pislya smerti Leva II ta Andriya Yurijovicha des 1323 roku ta pochatku knyazhinnya v Galichi polskogo stavlenika Yuriya Boleslava Trojdenovicha vlada Ordi bula vidnovlena Nominalno vse she zalezhnij vid Zolotoyi Ordi Kam yanec staye ob yektom politichnih interesiv odrazu dvoh derzhav Korolivstva Polskogo ta Velikogo knyazivstva Litovskogo pochinayetsya vijna za galicko volinsku spadshinu Litovsko Ruska derzhava Korolivstvo Polske ta Rich Pospolita Dokladnishe Podilske knyazivstvo Velike knyazivstvo Litovske Korolivstvo Polske ta Rich Pospolita U pershij polovini XIV stolittya Kam yanec stav centrom Podilskogo knyazivstva na choli z knyazyami Koriyatovichami yaki otrimali ci zemli za sluzhbu vijsku velikogo knyazya Olgerda Vid 1362 roku u skladi Litovsko Ruskoyi derzhavi zmicnyuyuchis yak administrativnij oseredok Podillya U 1374 roci Yurij Koriyatovich perenis stolicyu Podilskogo knyazivstva zi Smotricha do Kam yancya Cogo zh roku misto otrimalo samovryaduvannya z nadanogo jomu Magdeburzkogo prava Vidpovidno do vidanoyi mistu gramoti Kam yanec na 20 rokiv zvilnyavsya vid podatkiv a takozh otrimuvav u pidporyadkuvannya ta vikoristannya veliki lisi ta pasovisha azh do beregiv Dnistra Za chasiv knyazyuvannya Koriyatovichiv v Podilli syudi pochav pronikati katolicizm Tak 1370 u Kam yanci pochav funkcionuvati dominikanskij chernechij orden buv zasnovanij monastir a nezabarom i franciskanci zasnuvali v misti svij monastir Rimskij Papa 1378 roku vidav knyazyu Oleksandru Koriyatovichu bullu na zasnuvannya v misti katolickoyi yepiskopiyi Zgodom pereselilisya monahi inshih ordeniv yezuyiti 1608 kapucini 1615 karmeliti bosi 1623 bonifratri 1667 trinitariyi 1699 U 1430 roci Kam yanec zahopili polski vijska a 1434 roku peremogoyu korolivstva Polshi zakinchilasya vijna mizh polskimi i litovskimi feodalami za podilski zemli z 1463 roku centr Podilskogo voyevodstva Vidtodi Kam yanec otrimav status korolivskogo mista buv peretvorenij u doskonalu i trivalij chas nepristupnu dlya vorogiv fortecyu 5 travnya 1440 roku polskij shlyahtich Pjotr Polyak vidav u Kam yanci Podilskomu 2 dokumenti yaki pidpisav yak podilskij starosta Misto na karti Vaclava Grodeckogo 1571 Mapa Podillya 1648 Karta Gijoma Levassera de Boplana yaka ohoplyuye Podilske voyevodstvo 1648 Plan mista Kam yancya 1684 Francuzka karta Starogo mista ta forteci 1691 rokuKam yanec pidchas polsko tureckoyi vijni u 1633 1634Stanislav KonecpolskijKam yanec na mapi Zigmunda Gerstmana Korol Vladislav III Varnenchik nadav Teodoru Buchackomu Yazloveckomu posadi starosti generalnogo podilskogo kashtelyana kam yaneckogo Do 1442 roku za groshovu poziku korolyu Teodorik Buchackij Yazloveckij vzyav u zastavu Kam yanec Pislya zvilnennya mista vid tatar na Ruskih filvarkah za starosti Teodora Buchackogo Yazloveckogo 1452 roci bulo zakladeno Voznesensku cerkvu Polskij rinok pochav diyati v Kam yanci z 1452 roku Navkolo nogo a takozh zahidnomu ta pivnichno zahidnomu napryamkah velasya zabudova kvartaliv Okrim polyakiv tut skupovuvali sobi sadibi virmeni hocha bilsha chastina virmenskoyi gromadi meshkala bilya Ruskogo rinku ta miskogo valu U serednovichchya Kam yanec buv remeslovo torgovelnim centrom za svoyim rozvitkom ne postupavsya takim mistam yak Lviv i Kiyiv Rozvitkovi remesel i torgivli neabiyak spriyalo nadannya mistu Magdeburzkogo prava 1374 i vigidne roztashuvannya na perehresti torgovelnih shlyahiv 23 sichnya 1510 roku misto stalo miscem ukladannya Kam yanec Podilskoyi Mirnoyi ugodi mizh polskim korolem Sigizmuntom I ta moldavskim gospodarem Bogdanom III cherez zastupnictvo ugorskogo korolya Vladislava II Knyaz Dmitro Vishneveckij razom z Albrehtom Laskim 1563 roku verbuvali v misti vijsko dlya pohodu v Moldaviyu proti gospodarya Yakova Vasilaki Geraklida Despota 25 lyutogo 1609 roku korol Sigizmund III pidtverdzhuye ta povtoryuye gramotu Sigizmunda Avgusta vidanu 15 bereznya 1553 roku v Krakovi zgidno z yakoyu meshkanci mista Kam yancya ta Podilskoyi zemli rimo katolickogo greckogo ta virmenskogo obryadiv zvilnyayutsya vid splati mit Wolny od myta skarbowego Cherez postijnu tataro turecku zagrozu z pochatku XVII stolittya misto nazivali Brame do Polski ta urbs antemurale christianitatis sho perevoditsya priblizno yak oplot hristiyanstva Dokladnishe Bitva pid Kam yancem Pidchas polsko tureckoyi vijni u 1633 1634 rokah misto ta jogo okolici stalo arenoyu bitvi Mehmed Abaza pasha zrobiv sprobu zavoyuvati Kam yanec rozrahovuyuchi na vtyagnennya polskih vijsk u smolenskij vijni Ale 20 23 zhovtnya 1633 roku nevdalo proviv bij zi 20 tisyachnim vijskom bilya Panivciv proti Stanislava Konecpolskogo zi 11 tisyachnim vijskom vklyuchayuchi 1250 kozakiv zaporozhciv U roki nacionalnoyi revolyuciyi 1648 1676 rokiv kozacku armiyu na choli z Bogdanom Hmelnickim osoblivo aktivno na Podilli pidtrimuvali zagoni miscevih oprishkiv levenciv Naprikinci serpnya na pochatku veresnya 1648 roku oprishki proveli pershi vijskovi operaciyi z metoyu zahoplennya Kam yancya pid komanduvannyam Maksima Krivonosa odnak cya sproba stala nevdaloyu Pragnennya kozackih vijsk ta oprishkiv opanuvati Kam yancem u 1649 1651 1652 ta 1655 rokah viyavilisya takozh bezuspishnimi 1672 roku misto zahopila Osmanska imperiya cya podiya za deyakimi dzherelami vplinula na smert polskogo korolya Yana II Kazimira U cej chas vono stalo centrom Kam yaneckogo chi Podilskogo eyaletu tur krayu a z 1681 do 1699 centrom novostvorenoyi Kam yaneckoyi mitropoliyi u skladi Konstantinopolskogo patriarhatu Z 1699 roku zgidno z umovami Karloveckoyi mirnoyi ugodi razom iz bilshoyu chastinoyu Podillya bulo znovu uvijshlo do skladu Rechi Pospolitoyi Marcin Kazimezh Kontskij buv priznachenij korolem golovoyu komisiyi yaka mala zabirati v turkiv Kam yanec Podilskij Gerb Potockih PilyavaGralna karta Russie Rouge informaciya pro misto Kam yanec U 1700 roci v misti bula vidkrita persha apteka sho roztashovuvalas pri yezuyitskomu kolegiumi 22 travnya 1722 roku oficijna data zasnuvannya monastirya vasilianiv pri cerkvi Presvyatoyi Trijci v Kam yanci Podilskomu Togo zh 1722 roku na zaproshennya lvivskogo yepiskopa Atanasiya Sheptickogo z Peremiskoyi yeparhiyi syudi pribuli vasiliyanski chenci Pidchas povstannya Verlana u 1734 1735 rokah povstanci zahopili dekilka naselenih punktiv poblizu Kam yancya Podilskogo zokrema Zhvanec 1757 roci Kam yanec Podilskij stav vidomim yak centr zapeklogo konfliktu yakij todi viruvav mizh yevreyami talmudistami ta frankistami Misto bulo rezidenciyeyu yepiskopa Mikolaya Dembovskogo yakij stav na bik frankistiv 17 zhovtnya u misti vidbuvsya yepiskopskij sud yakij za rezultatami disputu viznav peremogu frankistiv Sud postanoviv publichno spaliti Talmud yak shkidlivu knigu na miskomu bazari U 1761 roci zavdyaki koshtam yaki otrimali na pidstavi uhvali voyevodstva zamist palisadiv za spriyannya lvivskogo starosti Joahima Potockogo zveli muri 1767 roku do Kam yancya vislali pershu komisiyu dobrogo poryadku Boni Ordinis yaka mala navesti lad v upravlinni mista ta vberegti vid ekonomichnogo zanepadu Usogo yih bulo tri she dvi u 1773 ta 1784 rokah U 1771 i 1774 rokah Kam yanec silno postrazhdav vid pozhezh v rezultati yakih bulo znisheno majzhe polovinu zabudovi mista 20 travnya 1784 roku z iniciativi podilskogo zemlevlasnika i francuzkogo aristokrata Sharlya Vilgelma de Nassau i za spriyannya komendanta forteci Yana de Vitte misti vidbuvsya pershij polit povitryanoyi kuli nad Kam yancem Pid chas vilnih viboriv u Rechi Pospolitij Kam yanec Podilskij yak odne z najvplivovishih mist derzhavi mav viborchi prava poryad iz takimi mistami yak Varshava Krakiv Poznan Gdansk Lviv Vilnyus Lyublin Torun ta Elblong Kam yanec u Novij chas Kam yanec na mapi Joganna Franca Jozefa fon Rajli 1789 Kam yanec Podilskij Litografiya Napoleona Ordi mizh 1862 ta 1876 rokamiPlan mista 1876 rikStara fortecya i mist 1880 rik 1793 roku pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi Kam yanec razom z usiyeyu pravoberezhnoyu Ukrayinoyu vidijshov do Rosijskoyi imperiyi Vprodovzh 1793 1797 rokiv centr Podilskogo namisnictva vid 1797 roku azh do 1917 roku Podilskoyi guberniyi Dokladnishe Istoriya teatru v Kam yanci Podilskomu 22 veresnya 1798 roku shlyahtich Antonij Zhmijovskij zasnuvav u misti teatr Ce buv odin iz najstarishih polskih teatriv Pid chas francuzko rosijskoyi vijni tut bulo sformovano 4 j kozackij polk chiselnistyu 1214 osib Viddanij panom na 25 rokiv do carskoyi armiyi u takomu polku Kam yanci sluzhiv vidomij vatazhok selyanskogo ruhu na Podilli u 1813 1835 rokah Ustim Karmalyuk A odnu z vezh forteci vikoristovuvali yak tyuremnu kameru dlya Ustima Karmelyuka yakomu trichi vdalosya zvidti vtekti 1846 roku misto vidvidav vidatnij ukrayinskij poet Taras Shevchenko U 1850 h rokah u miscevij duhovnij seminariyi navchalis vidatni predstavniki ukrayinskoyi literaturi Stepan Rudanskij ta Anatolij Svidnickij Vlitku 1862 roku v misti stalasya velika pozhezha yaka znishila blizko 40 budinkiv u tomu chisli vsyu pravu storonu vulici Poshtova U 1867 roci rosijska vlada likviduvala Kam yanec Podilsku rimo katolicku diyeceziyu Iz zavershennyam u 1874 roci budivnictva Novoplanivskogo mostu rozpochavsya rozvitok Novogo mista de buli zoseredzhenni derzhavni ta miski ustanovi navchalni zakladi Za perepisom naselennya 1897 roku v Kam yanci prozhivalo 35 934 meshkanciv zalishayuchis najbilshim mistom Podillya burhlivo rozvivalas industriya viruvalo kulturne zhittya Na toj chas ce buv velikij religijnij centr z 50 hramami ta shistma shkolami vklyuchayuchi 2 shkoli dlya divchatok Naprikinci XIX stolittya Kam yanec Podilskij buv rezidenciyeyu zamozhnogo finansista Yevzelya Gincburga u misti na suchasnij vulici Troyickij roztashovuvalis jogo kontori U drugij polovini XIX stolittya bagato yevreyiv z Kam yancya emigruvali do Spoluchenih Shtativ osoblivo v misto Nyu Jork de voni organizuvali nizku tovaristv Protyagom HIH stolittya Kam yanec vtrachaye kolishnyu rol velikogo torgovogo centru zv yazku z budivnictvom zaliznic ta zmenshennyam znachennya kolishnih torgovih shlyahiv takih yak Voloskij Misto na pochatku XX stolittya Kam yanec z visoti pochatok XX stolittyaStare misto Polskij rinok 1906 rokuCentralna plosha Na pochatku XX stolittya Kam yanec buv 45 tisyachnim mistom zajmayuchi 65 misce za naselennya sered mist imperiyi iz rozvinutoyu na toj chas promislovistyu Dokladnishe Podilske tovaristvo Prosvita 1906 roku v misti bulo stvoreno misceve tovaristvo Prosvita zavdyaki jogo diyalnosti bulo vvedeno vivchennya ukrayinskoyi movi v pochatkovih ta parafiyalnih shkolah vidkrito filiyu v Mogilevi Podilskomu Organizatori ta najaktivnishi chleni tovaristva O Bilousov S Ivanickij T Pavlovskij K Soluha Yu Sicinskij V Stirankevich M Trublayevich Na 1 lipnya 1910 roku sered meshkanciv mista ponad 48 vidsotkiv stanovili yevreyi Misto lezhalo v smuzi osilosti yaku Rosijska imperiya vidilila dlya yevreyiv U 1912 roci miska duma ogolosila tender na budivnictvo chavunnogo centralizovanogo vodoprovodu v Staromu misti U 1912 vvedena v diyu persha sverdlovina a do 1914 roku polovina kvartaliv mista bula osnashena kolonkami z vodoyu 14 bereznya 1914 roku na zaliznichnu stanciyu Kam yanec Podilskij pribuv pershij potyag Persha svitova vijna Dokladnishe Ukrayina v Pershij svitovij vijni Zovnishni videofajli1 Najstarisha video hronika mista Kam yanec Podilskij 1915 rik Zahidnij Kelt West Seltic Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni 4 serpnya 1914 roku avstro ugorski vijska zahopili Kam yanec Podilsk ale nastup 8 yi rosijskoyi armiyi pid komanduvannyam generala vid kavaleriyi O Brusilova zmusiv yih uzhe za 2 dni vidstupiti U roki vijni v misti rozmishuvalisya shtab Pivdenno Zahidnogo frontu tilovi ustanovi shpitali V cej chas z oglyadu na prifrontove roztashuvannya Kam yancya administrativnim centrom Podilskoyi guberniyi stalo misto Vinnicya Vizvolni zmagannya stolicya UNR rezidenciya ZUNR Dokladnishe Bij za Kam yanec Podilskij 1918 ta Bij za Kam yanec Podilskij 1919 Dokladnishe Radyansko ukrayinska vijna 1917 1921 ta Spilnij pohid Armij UNR i UGA 1919 Fedir Shvec Andrij Makarenko ta Simon Petlyura v Kam yanciKarta stanovisha UNR lipen 1919 rokuUryad ZUNR zi Yevgenom Petrushevichem Kam yanci Podilskomu 1919 rikSkladannya prisyagi kozakami Armiyi UNR v misti na suchasnomu majdani VidrodzhennyaVoyak UNR sinozhupannik Na terenah Kam yancya pid chas vizvolnih zmagan 1917 1921 rokiv mozhna podiliti na tri etapi Pershij ce doba Centralnoyi radi vid bereznya 1917 do kvitnya 1918 roku Drugij ce doba getmana Skoropadskogo z kvitnya po gruden 1918 roku Tretij etap doba Direktoriyi sho pochinayetsya z grudnya 1918 roku i prodovzhuvalas do 22 listopada 1919 roku Za chasiv UNR vid bereznya 1918 roku vprodovzh dvoh misyaciv Kam yanec buv oseredkom Podilskoyi zemli Zagalom u period ukrayinskih vizvolnih zmagan 1917 21 roki ce golovnij centr formuvannya vijsk Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki a 1919 03 22 22 bereznya 1919 1919 11 listopad 1920 stolicya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1919 1920 rokah u misti pracyuvali uryad i ministerstva drukuvalisya groshi prijmalisya inozemni delegaciyi Pri ministerstvi zakordonnih sprav diyala horova kapella yaka zvidsi poyihala u svitova turne de zacharuvala amerikanskogo sluhacha vidomoyu na ves svit rizdvyanoyu pisneyu Mikoli Leontovicha Shedrik anglijskij variant yakoyi nazivayetsya Carol of the Bells 5 sichnya 1919 roku za spriyannya Direktoriyi v Kam yanci Podilskomu vidbulos zasidannya na yakomu z predstavnikiv Hotinskogo ta Sorockogo povitiv Bessarabiyi stvorena Hotinska Besarabska direktoriya z 5 osib yaku ocholyuvav M Liskun a sekretarem buv L Tokan Yaka v podalshomu formalno keruvatime Hotinskim povstannyam Dokladnishe Ukrayinska galicka armiya ta Armiya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 2 chervnya 1919 ukrayinski vijskovi Sinoyi diviziyi pochala nastup na Kam yanec Podilskij dlya jogo zvilnennya vid bilshovikiv Bij za Kam yanec Podilskij skinchivsya peremogoyu ukrayinciv Z lohiv ChK buli vipusheni politichni ta vijskovi v yazni Z nakazu vijskovogo ministra Grigoriya Sirotenka komendantom mista bulo priznacheno sotnika Ivana Goncharenka Zi chervnya 1919 roku v misti rozmishuvavsya shtab Povitryanogo flotu UNR aerodrom buv vlashtovanij na Pidzamchi poblizu svichkovogo zavodu Z Kam yancya Podilskogo ekipazham dovodilosya litati do Nimechchini Avstriyi Rumuniyi 20 chervnya 1919 roku z aerodromu pid Breslau do Kam yancya Podilskogo viletiv pershij litak gigant vazhkij bombarduvalnik Cepelin Shtaaken R XIV pid serijnim nomerom R 69 Na jogo bortu buv spec vantazh a same tri yashiki z ukrayinskimi grivnyami yaki uryad UNR zamoviv na Berlinskij banknotnij fabrici she na pochatku 1919 roku 5 lipnya 1919 roku v Kam yanci projshli peremovini Simona Petlyuri ta diktatora ZUNR Yevgena Petrushevicha Stosunki buli dosit napruzhenimi ta 15 lipnya vse zh domovilisya pro zlittya UGA ta armiyi UNR Yevgen Petrushevich oselivsya v centri mista A bataljon galickih vijsk pid komandoyu sotnika Mikoli Bajraka kvartiruvav v budivli suchasnoyi ZOSh 8 v minulomu zhinocha Mariyinska gimnaziya 30 lipnya 1919 roku v misti vidbulas narada kerivnictva UNR ZUNR za uchastyu misij Franciyi Angliyi SShA shojno pribuli do mista Dopovidav Golovnij otaman pro plan likvidaciyi bilshovickoyi vladi v Ukrayini viklav vimogi do Antanti shodo ozbroyennya ta obmundiruvannya 500 000 ukrayinskoyi armiyi prosiv pidshtovhnuti Yuzefa Pilsudski do novogo nastupu proti bilshovikiv 10 serpnya 1919 roku vidbulasya narada komanduvannya oboh armij virisheno ob yednatisya zatverdzheno plan nastupu na Kiyiv Na choli UGA stoyav general Mikola Yunakiv Grupoyu Sichovih strilciv i nadali komanduvav general Yevgen Konovalec jogo pomichnikom buv Andrij Melnik Nachalnik shtabu otaman Mikola Yunakiv 14 zhovtnya 1919 roku v Kam yanci vidbulas urochista prisyaga Visokoyi Direktoriyi uryadu vijsk uryadovih i gromadskih ustanov i rizhnih organizacij na virnist Ukrayinskij Narodnij Respublici Na bagatoh balkonah buli prapori z napisami Haj zhive Samostijna Ukrayina Dopomagajte armiyi v yiyi vazhkij borotbi z vorogami Zemlya i volya narodovi Slava nashim licaryam Vsi za Visokoyu Direktoriyeyu Haj zhivut spolucheni Ukrayina i Galichina Krov i pit dadut Ukrayini Samostijnist Haj zhive micna zgoda Galichini z naddnipryancyami Buli prisutnimi predstavniki uryadu ta ministri prem yer ministr Isaak Mazepa ministri zdorovlya ta opikuvannya Dmitro Odrina praci Josip Bezpalko yusticiyi Andrij Livickij ispovidan Ivan Ogiyenko zhidivskih sprav Pinhas Krasnij finansiv Boris Martos narodnogo gospodarstva Mikola Shadlun shlyahiv Sergij Timoshenko presi i propagandi Teofan Cherkaskij poshti i telegrafa Ivan Palivoda osviti Nikifir Grigoriyiv po spravam Zahidnoyi Oblasti UNR Semen Vitik derzhavnij sekretar Leontij Shramchenko nachalnik shtabu otaman Mikola Yunakiv otaman Viktor 3elinskij komandir kordonnogo korpusu Oleksandr Pilkevich chleni Direktoriyi Andrij Makarenko i Fedir Shvec osaula Vasil Ben osaula Ivan Dacenko osaula Fedir Krushinskij komendant Direktoriyi sotnik Mikola Kulikivskij chini shtabiv i uryadovci ustanov Gerb ZUNR Gerb UNR 25 zhovtnya 1919 roku pid chas spilnoyi naradi predstavnikiv ZUNR ta UNR general Miron Tarnavskij dopovidav sho v stroyu zalishalos 7000 voyakiv UGA vnaslidok epidemiyi vidsutnosti postachannya rizko znizilas disciplina zroslo dezertirstvo Starshini frontoviki vimagali pokinchiti z vijnoyu vstupiti v peregovori z Dyenikinim chi Krasnoyu Armiyeyu 12 listopada 1919 roku v misti vidbulas ostannya spilna narada uryadiv UNR ta ZUNR viyavilas gostroyu yiyi pogasiv vistupom komanduvach Diyevoyi Armiyi UNR Volodimir Salskij Z Kam yancya 14 listopada nadislav ostannyu depeshu NKGA Diktator ZUNR Yevgen Petrushevich Pislya vzyattya chastinami biloyi rosijskoyi Dobrovolchoyi armiyi Mogileva Podilskogo ta Baru Simon Petlyura zmusheno zaproponuvav armiyi Polshi vzyati misto sho bulo zrobleno vranci 17 listopada 1919 roku ta she ne zahoplenu bilshovikami teritoriyu UNR 14 listopada 1920 roku Direktoriya nazavzhdi zalishila Kam yanec U cej zhe period u 1918 roci v misti bulo vidkrito Derzhavnij Ukrayinskij Universitet pershim rektorom yakogo stav Ivan Ogiyenko vid 2008 roku Kam yanec Podilskij nacionalnij universitet imeni Ivana Ogiyenka na 1919 rik tam navchalos 1400 studentiv ta pracyuvalo 60 vikladachiv Voseni 1918 roku za inshimi danimi vlitku 1919 roku misti zasnovane Ukrayinske pravoslavne Kirilo Mefodiyivske bratstvo yake ob yednuvalo vidomih cerkovnih diyachiv takih yak Vasil Bidnov Yuhim Sicinskij Yuhim Josipovich takozh v cej period buv zasnovnik Kam yanec Podilskogo istoriko arheologichnogo muzeyu Vin zibrav ta podaruvav comu zakladu 20 tisyach eksponativ sered yakih unikalni ikoni kultovi predmeti pershodruki ta rukopisni knigi ta rozrobiv specialnu programu z doslidzhennya narodnih vishivok i pisanok Z pershoyi polovini 1919 po traven 1920 roku misti diyav Derzhavnij dramatichnij teatr Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki kerivnikom orkestru buv Mihajlo Orest Gajvoronskij hudozhnim kerivnikom Mikola Sadovskij U zhovtni 1919 roku za iniciativi galickih diyachiv Petra Shekerika Donikovogo ta Andriya Shmigelskogo rozpochalasya robota po stvorennyu oseredku tovaristva Sich u Kam yanci A 26 zhovtnya v miskomu budinku kulturi vidbulisya urochisti zbori novostvorenogo oseredku Pislya promov buv ogoloshenij statut i sklad sichovoyi radi a naprikinci vidbuvsya koncert i svyatkova hoda vulicyami mista chleniv tovaristva u suprovodi orkestru V statuti kam yaneckoyi Sichi buv propisanij deviz tovaristva U zdorovomu tili zdorova dusha Pershij svij prilyudnij vistup kam yanecki uchasniki Sichi proveli 5 listopada 1919 roku V podalshomu vnaslidok radyanskoyi okupaciyi Sich misti bula zaboronena Kam yanec Podilska fortecya 1865 Stare misto 1866 rik Viglyad pivdennogo boku z ratushnoyi vezhi 1902 rik Vulicya Poshtova pravoruch yevrejski magazini Stare misto 1910 rik Avstro ugorski vijska vhodyat do mista Kam yanec Podilskij pislya Brest Litovskogo dogovoru Kam yanec Podilskij aerozjomka 1914 rik Mist Kam yanec Podilskij 1918 rik Simon Petlyura v Kam yanci 1919 rik Zustrich Simona Petlyuri v Kam yanci 1920 rik Radyanska okupaciya 1920 1940 ti roki Golodomor 1932 1933 rokiv Div takozh Radyanska okupaciya Ukrayini Liniya Dmovskogo kordoni Rechi Pospolitoyi zgidno z zasadami sformulovanimi Romanom DmovskimStara fortecya 1920 rik Pid chas polsko radyanskoyi vijni misto bulo zdane polskij armiyi v nich z 16 na 17 listopada 1919 roku i z 16 listopada 1919 roku do 12 lipnya 1920 roku perebuvalo pid polskoyu administraciyeyu Za propoziciyeyu sformulovanoyu Romanom Dmovskim na Parizkij mirnij konferenciyi Kam yanec ta Podillya mali uvijti do skladu Polshi po richku Ushicya po tak zvanij liniyi Dmovskogo Iz okupaciyeyu mista 16 listopada 1920 roku chastinami Chervonoyi armiyi tut ostatochno bulo vstanovleno Radyansku vladu Za Rizkim mirnim dogovorom vid 1921 roku teritoriya Podillya razom iz Kam yanec Podilskim vidijshla do Radyanskoyi Rosiyi sho viznachilo yiyi majbutnye u skladi Ukrayinskoyi RSR na nastupni sim desyatilit U 1919 1925 rokah Yakiv Galchevskij komanduvach Podilskoyi povstanskoyi grupi provodiv rejdi poblizu mista ta v Kam yanec Podilskomu poviti U ti roki sered naselennya mista perevazhali polyaki ta ukrayinci Odnak yak komercijnij centr Kam yanec Podilskij buv bagatoetnichnim i bagatokonfesijnim mistom zi znachnimi yevrejskimi ta virmenskimi menshinami Za radyanskoyi vladi pochinayuchi z 1921 roku voni zaznali zhorstokih utiskiv bagato polyakiv buli primusovo deportovani do Serednoyi Aziyi Taki masovi vbivstva yak Vinnicka tragediya vidbuvalisya po vsomu Podillyu na toj chas ce buv desho specifichnij prikordonnij regionom z burzhuaznoyu Polsheyu ta Rumuniyeyu V regioni ta misti meshkala znachna chastina kolishnih voyakiv armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi U grudni 1927 roku zhurnal Tajm povidomlyav pro masovi povstannya selyan i robitnikiv na pivdni Ukrayini navkolo mist Kam yanec Podilskij Mogiliv Podilskij Tiraspol ta inshih mist Podillya proti radyanskoyi vladi Povidomlyalos sho v cih mistah All loyal troops were massacred and the revolutionist flag was flown pereklad Vsi virni vijska buli vibiti i vivisheno revolyucijnij prapor Zhurnal buv zaintrigovanij koli znajshov chislenni povidomlennya iz susidnoyi Rumuniyi pro te sho vijska z Moskvi buli napravleni v region i pridushili zavorushennya sprichinivshi ne menshe 4000 smertej Zhurnal poslav kilkoh svoyih reporteriv shob pidtverditi ci podiyi yaki oficijna radyanska presa povnistyu zaperechuvala nazvavshi yih vidvertoyu brehneyu Povstannya bulo sprichinene kolektivizaciyeyu ta bezpravnim seredovishem u mistah sprichinenim radyanskoyu vladoyu U 1928 roci Postanovoyu RNK URSR Stara fortecya bula ogoloshena derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom U 1935 1936 rokah komunistichna vlada nanesla nepopravnij udar po arhitekturnij cinnosti mista bulo zakrito ta znisheno dekilka znachnih hramiv ta sporud napriklad taki yak Virmenska cerkva svyatogo Mikolaya Kafedralnij sobor Oleksandra Nevskogo Ioanno Predtechenska cerkva Hram Presvyatoyi Trijci ta karmelitskij monastir yakij zgodom peretvorenij na Kazanskij kafedralnij sobor ta znisheno Div takozh Velikij teror ta Polska operaciya NKVS Monument zhertvam Velikogo teroru 1937 1938 rokiv u misti Vinnicya U roki Velikogo teroru a ce 1937 1938 roki Kam yanci Podilskomu zasudzheno 9009 osib riznih nacionalnostej i profesij za zvinuvachenih u shpigunskij diyalnosti zaareshtovano 62 osobi sotni lyudej buli viseleni z mista yak sim yi vorogiv narodu napriklad 101 rodinu polskoyi nacionalnosti Tak na teritoriyi rimo katolickogo kostelu arhistratiga Mihayila u kolishnomu klyashtori sester dominikanok radyanska vlada vlashtuvala v yaznicyu a v jogo pidzemelli kativnyu V 30 h rokah minulogo stolittya najbilshe v 1937 roci v pidvalah monastirya rozstrilyuvali lyudej Za deyakimi spogadami napriklad v den privozili do sta cholovik Iz ciyeyi sotni dvadcyat vidpravlyali v tabori na pivnich reshta znikali bezvisti Protyagom cogo periodu z Podillya organizovanomu poryadku bulo viselleno 11 634 polski ta nimecki rodini a ce shonajmenshe 46 500 gromadyan Oblasti z 1937 po 1954 rik Kam yanec Podilskij centr oblasti Vprodovzh 1937 1941 rokiv misto bulo centrom Kam yanec Podilskoyi oblasti U 1938 roci stali zvoditi Kam yanec Podilskij ukriplenij rajon do pochatku vijni zbuduvali 158 fortifikacijnih ob yektiv Iz zakinchennyam sporudzhennya ukrip rajonu Kam yanec stav rezhimnim mistom a cherez prikordonnij status mista tut diyala zaborona na rozmishennya strategichnih promislovih ob yektiv yaka bula znyata lishe 50 rokah pislya doluchennya do URSR zemel za Zbruchem 12 travnya 1941 roku oblasnij centr pereneseno z Kam yancya Podilskogo do Proskurova pislya chogo misto vtratilo znachennya regionalnogo centru ostatochno Istorichno ce bulo ne spravedlive rishennya pidchas perenesennya administracij z mista vivozilis znachni materialni cinnosti ta navit budivelni materiali na rozbudovu novih primishen v novomu oblasnomu centri Golodomor Div takozh Golodomori v Ukrayini ta Den pam yati zhertv golodomoriv Teritoriya Ukrayini z vtratoyu naselennya vnaslidok golodomoruPam yatnik zhertvam golodomoru mistiInfografika Visuals Golodomor 1932 1933 rokiv zhahlivij zlochin totalitarnoyi sistemi ne ominuv misto Hocha situaciya bula desho krasha nizh u inshih oblastyah bagato v chomu vnaslidok blizkosti kordonu z suchasnimi zahidnoukrayinskimi teritoriyami Vrahovuyuchi prikordonnij status Kam yanechchini naselennya osoblivo z sil yaki znahodilisya na richci Zbruch namagalosya virushiti v suchasni zahidni oblasti Tam podolyani minyali svoyi rechi na hlib ta zerno Nepoodinokimi buli vipadki koli lyudi najmalisya na robotu za mozhlivist harchuvatisya abo pracyuvali za hlib Prote daleko ne vsim ce vdavalosya vzdovzh kordonu z Polsheyu po richci Zbruch ta kordonu z Rumuniyeyu po richci Dnister u bagatoh miscyah buli vlashtovani zagorodzhuvalni liniyi ta na kordonah nesli vartu radyanski karalni organi Ti zhahlivi vazhki chasi opisuyut dityachi spogadi zhitelya Goloskova primiskogo sela Kam yancya Omelyana Korbi Lyudi pomirali prosto na dorozi pid murom v hati na lizhku na polu V seli goloduvali vsi Mi yili shkulki yih dostavali rukami z richki yili merzlu i gnilu kartoplyu buraki garbuzi na dechci pidsmazhuvali i yili napivsiri Zbirali v lisi zeleni slivki lobodu pekuchu kropivu z akaciyi cvit z vishen listya Yili voronyachi yajcya gorobciv voroni diki golubi Skrutnoyu situaciya bula i misti za danimi u 1932 1933 rokah vid golodu pomerlo 585 lyudej u Kam yanci Studenti Kam yancya Podilskogo na storinkah gazeti tak pisali pro svoye zhittya v 1933 roci Na sogodnishnij den nashe studentstvo mista Kam yancya v nadzvichajno poganih umovah zhive j ne znaye prichin hto ci umovi sklav jomu Studentstvo v suchasnij moment nadzvichajno oburene ale ciyeyi oburlivosti ne viyavlyaye Ale koli nadalshe studentstvo bude golodne holodne ta obsharpane yak do cih pir to cya oburenist viyavlyatimetsya strajkami abo demonstraciyami protestu proti takogo zhittya U stolovij hliba ne dayut dayut hlib u studrozpredah yaki tezh vzyali kurs na znizhennya norm hliba z funta shodilo do 150 gr a to jogo i po 3 dni ne buvalo Borotba za isnuvannya po nashomu ce borotba za hlib Zagalom kilkist pomerlih vid golodu v Kam yanec Podilskomu rajoni u 1932 1933 rokah sklala 2533 lyudini u Kam yanci Podilskomu shonajmenshe 775 zhiteliv mista Za ocinkami demografichni vtrati Ukrayini vnaslidok Golodomoru 1932 1933 rokah stanovlyat blizko 4 5 mln osib u tomu chisli 3 9 mln vtrati pov yazani iz nadsmertnistyu a she 600 tisyach z deficitom narodzhennya Druga svitova vijna Ruh Oporu Pokinutij tank Pantera Ausf A i mashini v rajoni Kam yancya Podilskogo 1944 rik 10 lipnya 1941 roku Kam yanec Podilskij buv okupovanij chastinami 17 yi armiyi zi skladu grupi armij Pivden vijska Nimechchini ta chastinami 2 goyi armiyi Ugorshini 9 lipnya 1941 roku pri vidstupi z mista radyanskih vijsk buli zaminovani i pidirvani Novoplanivskij mist ta ryad strategichno vazhlivih promislovih pidpriyemstv Do pochatku vijni Kam yanci Podilskomu prozhivali ponad 15 tisyach yevreyiv abo 38 46 vid vsogo naselennya mista Vid 21 lipnya 1941 roku v kvartalah Starogo mista bulo stvoreno yevrejske getto Odnim z pershih ta najbilshih proyaviv Golokostu bulo masove vbivstvo 27 28 serpnya 1941 roku na okolicyah mista suchasna teritoriya mikrorajonu U ti dni buli vbiti 23 600 yevreyiv bilshist z nih buli ugorskimi yevreyami vid 14 000 do 16 000 a reshta vid 8 000 do 9 000 osnovnomu Kam yancya Podilskogo miscevi ukrayinski yevreyi ta ukrayinci Masove vbivstvo bulo zdijsneno za nakazom zokrema prem yer ministra Ugorshini Laslo Bardoshshi a jogo vikonannya esesivcyami pid komanduvannyam obergruppenfyurera SS Fridriha Yekelna Koli v serpni listopadi 1942 roku getto rozpuskali jogo meshkanciv bilshist takozh bulo vbito Cej zhe chas nevidoma kilkist cigan bula deportovana z Karpatskoyi Ukrayini ta vbita pid Kam yanec Podilskim Zovnishni videofajli1 Kam yanec Podilskij hronika 1940 h rokiv Haiduk Kamieniec Dokladnishe Kam yanec Podilska rizanina 4 serpnya 1943 roku Kam yanec Podilskij gebitskomisar vidav rozporyadzhennya pro mobilizaciyu naselennya na robotu do Nimechchini Z kozhnogo rajonu vidpravlyalisya 600 yunakiv i divchat 1944 roku Kam yanec bulo ogolosheno mistom forteceyu Ce oznachalo sho nimeckij garnizon yakij narahovuvav 5 tisyach soldativ i oficeriv 60 tankiv blizko 400 kulemetiv povinen zahishati misto doti poki cherez nogo ne projdut golovni sili vermahtu Bombarduvannya mista ta obstrili pered nastupom Chervonoyi armiyi zapekli boyi v berezni 1944 roku peretvorili jogo na ruyini Dokladnishe Proskurivsko Chernivecka operaciya ta Kam yanec Podilskij mishok Pislya zahoplennya mista radyanskoyu armiyeyu neloyalnist naselennya do radyanskoyi vladi proyavlyalos ne bazhannyam prodovzhuvati borotbu proti nacistiv lyudi buli vtomleni vazhkimi periodami nimecko radyanskoyi vijni Ta Chervona armiya rozgornula z pershih zhe dniv vstupu v misto aktivni mobilizacijni zahodi Taki zahodi istotno znizhuvali yakist vidboru prizovnikiv a takozh negativno poznachalisya na rivni yihnoyi pidgotovki Pagubna praktika yih negajnogo vikoristannya v bojovih diyah rozpochalasya z pershih dniv mobilizaciyi tomu znachna kilkist mobilizovanih meshkanciv Kam yancya ta tuteshnih sil zaginuli v nastupnih fazah Dniprovsko Karpatskoyi operaciyi na teritoriyi susidnih oblastej Vidpravlennya u bij pogano navchenih a najchastishe pogano odyagnenih i ozbroyenih lyudej bilshe skidalosya na zhorstokij akt pomsti za viyavlenu 1941 roku neloyalnist do stalinskoyi vladi jshlosya pro pokarannya ukrayinciv yaki zalishilisya na okupovanij nacistami teritoriyi a vidtak vvazhalisya zradnikami dlya takih pidrozdiliv z yavilas umovna nazva chornopidzhachniki abo chorna pihota Za roki Drugoyi svitovoyi vijni naselennya mista skorotilosya vdvichi z 55 000 cholovik v 1940 roci do 26 000 v 1945 roci Bulo zavdano nepopravnoyi shkodi arhitekturnij spadshini Kam yancya Podilskogo pered nastupom radyanska armiya provela masovanij artobstril mista zrujnovano 90 zhitlovih budinkiv v Staromu misti povnistyu znishena promislova baza Ruh Oporu Dokladnishe Ukrayinskij vizvolnij ruh 1920 1950 rokiv Teritorialna struktura UPAMapa strukturi UPA Kam yanec Podilskij vidnosivsya do UPA PivdenTeritorialna struktura UPA 1944 rik Aneksiya Radyanskim Soyuzom zahidno ukrayinskih zemel v 1939 roci prinesla kolektivizaciyu deportaciyi areshti inakodumciv ale j likviduvala kordon mizh galickimi j naddnipryanskimi ukrayinskimi zemlyami Kerivnij organ pidpillya Krajova ekzekutiva OUN pochala vidryadzhati svoyih chleniv u shidnomu napryamku shob rozvidati situaciyu j zaklasti oseredki organizaciyi Tak na teritoriyi mista funkcionuvala strukturna merezha OUN Kam yanec Podilskij okrug yakij vidnosivsya do UPA Pivden Pidchas nimeckoyi okupaciyi ukrayinski nacionalni sil sformuvali miscevi organi samovryaduvannya oblasnu upravu oblasnij viddil osviti Golovoyu oblasnoyi upravi priznachenij U serpni 1941 roku v misti bulo stvoreno molodizhnu organizaciyu V organizaciyu vhodili ponad 60 cholovik perevazhno uchni i vchiteli shkil V listopadi 1941 roku v misto povernuvsya z emigraciyi poet i horunzhij Armiyi UNR Mikola Chirskij ta vidnovilas diyalnist Prosviti Prapor UPA iz gerbom U sichni 1942 nacisti rozpochalisya masovi areshti j strati banderivciv u Kam yanci Podilskomu bulo rozstrilyano bilshe 150 ukrayinskih nacionalistiv Chervni 1942 roku nacisti napali na slid pidpilnoyi organizaciyi majzhe vsi yiyi chleni buli zaareshtovani ta rozstrilyani Po zakinchennyu vijni zibrano dokumenti sho zasvidchuvali isnuvannya molodizhnoyi organizaciyi Ale komunistami klopotannya pro posmertne nagorodzhennya yiyi uchasnikiv bulo vidhilene molod zvinuvatili u zv yazkah z OUN Dokladnishe Ukrayinska povstanska armiya Borotba UPA proti nimeckih okupantiv ta Borotba UPA proti radyanskoyi armiyi Viddili UPA z grupi Bogun UPA Pivnich yaki hodili Podillyam v grudni 1943 roku ob yednali v rejdovu grupu Kodak U sichni lyutomu 1943 na bazi grupi bula stvorena generalna vijskova okruga UPA Pivden komanduvati yakoyu priznachili kolishnogo krajovogo providnika PivdSUZ Vasilya Kuka Lemesha Na teritoriyi Kam yanechchini v 1944 45 rokah diyav 19 j taktichnij vidtinok UPA Kam yanec vijskovoyi okrugi Lisonya vijskovoyi grupi UPA Zahid nadali viddil rozdilenij na dvi chastini vlitku 1945 roku A takozh iz rejdami zahodili samooboronni kushovi viddili UPA z Ternopilshini U sichni 1944 roku ukrayinski povstanci rozgromili veliku nimecku kolonu v rajoni Kam yancya Podilskogo zahopivshi pri comu 7 kulemetiv 2 minometi 10 gvintivok 500 granat i blizko 30 tisyach patroniv 26 grudnya 1949 roku u seli P yatnichani bulo vikrito tehzveno Kam yanec Podilskogo okruzhnogo provodu OUN Z kriyivki de znahodilasya tipografiya imeni Yaroslava Staruha bulo vilucheno cinni dokumenti veliku kilkist fotografij pidpilnikiv avtobiografiyi chleniv okruzhnogo provodu zviti z roboti rejdovih grup OUN na teritoriyi Kam yanec Podilskoyi oblasti U travni 1950 roku na hutori Kozak teper chastina sela Dovzhok u gospodarstvi Pavla Grabovskogo chekisti viyavili kriyivku zvidki takozh viluchili dokumenti Kam yanec Podilskogo nadrajonnogo provodu OUN Odin z ostannih epizodiv diyalnosti pidpillya OUN na teritoriyi Kam yanec Podilskoyi oblasti v nich z 25 na 26 kvitnya 1952 roku seli Kadiyivci buli zahopleni Mihajlo Yarchuk Klim ta Volodimir Gnibida Neplyuj Takozh 2012 roku v lisi mizh selami Kadiyivci j Zalissya Pershe bulo znajdeno molochnij bidon sho mistiv chimalij pakunok dokumentiv OUN Za riznoyu informaciyeyu Kam yanec Podilskij nadrajonnij provodiv OUN funkcionuvav azh do pochatku 1952 roku zabezpechuvavshi funkcionuvannya liniyi zv yazku Krajovogo Provodu Podillya iz shidnimi oblastyami krayini Ale vnaslidok realizaciyi agenturnoyi spravi chekistiv Shid protyagom veresnya 1951 lyutogo 1952 roku nadrajonnij provodiv buv povnistyu znishenij Zolotij Hrest Bojovoyi Zaslugi UPA 1 go klasu Zolotij Hrest Zaslugi UPA 1 go klasu Uchasniki vizvolnoyi borotbi OUN ta UPA Zahopleni ta zasudzheni za uchast u vizvolnij borotbi z Kam yanec Podilskogo nadrajonnogo provodu OUN Ivan Lishinskij Matyushenko providnik Kam yanec Podilskogo nadrajonnogo provodu diyach OUN i UPA zahoplenij i za virokom zakritogo zasidannya rozstrilyanij Mihajlo Chernega Karas diyach OUN i UPA zahoplenij i za virokom zakritogo zasidannya rozstrilyanij Ivan Kovalevich Miron diyach OUN i UPA zahoplenij i za virokom zakritogo zasidannya rozstrilyanij Markiyan Pirig Sokil diyach OUN i UPA zahoplenij i za virokom zakritogo zasidannya rozstrilyanij Josafat Lazorko Taras diyach OUN i UPA zahoplenij ta zasudzhenij na 25 rokiv Radyanska okupaciya 1950 1980 ti roki Div takozh Shistdesyatniki Zadushene vidrodzhennya ta Ukrayinskij disidentskij ruh v SRSR Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah rosijsko bilshovickoyu diktaturoyu buv vlashtovanij masovij golodomor Cya akciya bula splanovana stalinskim Politbyuro z metoyu zabrati v selyan zalishki zerna i prodati chi podaruvati jogo bratnim rezhimam u socialistichnomu tabori Cherez ce tyazhko poterpali vid golodu zhiteli mista Kam yancya ta dovkolishnih sil taka situaciya sposterigalas bagatoh chastinah krayini Vid shtuchnogo rukotvornogo golodu za nepovnimi danimi zaginulo v Ukrayinskij RSR ponad 1 mln lyudej Radyanska vlada lyubila simvolichni znachennya tak i cogo razu zabravshi 1941 roci oblasnij centr z Kam yancya do Proskurova 4 lyutogo 1954 roku bulo zmineno takozh nazvu oblasti z Kam yanec Podilskoyi na Hmelnicku oficijno ce priurochuvalos do yuvileyu 300 toyi richnici Pereyaslavskoyi radi ta pidpisannya Bogdanom Hmelnickim ugodi z Moskoviyeyu A po faktu cherez znachku kilkist antiradyanskih nastroyiv sered mistyan Kam yancya pidtrimku ta diyalnist UPA velikoyi kilkosti kolishnih voyakiv armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ta Ukrayinskoyi Galickoyi armiyi yak ostannoyi stolici UNR Povoyennij chas u Kam yanci Podilskomu vidbulis zmini z yavilisya veliki promislovi pidpriyemstva cementnij kabelnij priladobudivnij zavodi vidkrilis novi navchalni zakladi U 1960 1970 h rr misto peretvoryuyetsya na odin z industrialnih centriv Podillya Kam yanec Podilskij fortecya 2017 U 1977 roci Stare misto razom iz forteceyu ogolosheno istoriko arhitekturnim zapovidnikom U 1986 roci chiselnist naselennya mista dosyagla 100 000 osib za cim pokaznikom Kam yanec perejshov iz rozryadu serednih do velikih mist Ukrayini 16 lipnya 1990 roku Verhovnoyu Radoyu Ukrayinskoyi PCP prijnyato deklaraciyu pro suverenitet Dokladnishe Revolyuciya na graniti 16 zhovtnya 1990 u misti vidbuvsya miting na pidtrimku studentiv Kiyeva yaki ogolosili goloduvannya na znak protestu proti politiki uryadu Na centralnij ploshi mista bulo uhvaleno vimogi studentiv do Verhovnoyi Radi URSR shodo prijnyattya zakoniv pro misceve samovryaduvannya ta ne pidpisannya soyuznogo dogovoru a do miskoyi radi shodo pidnyattya sino zhovtogo prapora 16 zhovtnya prezidiya miskoyi radi zadovolnila vimogu studentiv i pershoyu na Hmelnichchini pidnyala nacionalnij prapor 16 sichnya 1991 roku Papa Ivan Pavlo II vidnoviv rimo katolicku yeparhiyu Kam yancya Podilskogo yaka bula likvidovana za radyanskoyi vladi Pislya vidnovlennya nezalezhnosti Ukrayini Dokladnishe Progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini 1991 Novij plan centr mista Kam yanec PodilskijCentr mista Dolini bilshist budivel utepleni a dahi pokriti bordovoyu metalocherepiceyuFortecya vulicya Zamkova Vid 24 serpnya 1991 roku pidtverdzhene rezultatami Vseukrayinskogo referendumu vid 1 grudnya 1991 roku misto Kam yanec Podilskij u skladi nezalezhnoyi Ukrayini ye znachnim ekonomichnim kulturnim osvitnim i turistichnim oseredkom derzhavi U period z 1991 po 2000 roki v misti chastkovo abo povnistyu zupinilasya robota bilshosti promislovih pidpriyemstv Pochalisya roki masovogo bezrobittya zubozhinnya naselennya i procvitannya zlochinnosti Kam yanec staye odnim z osnovnih kriminalnih oseredkiv krayini Z 1993 roku pochalasya masova migraciya yevrejskogo naselennya mista v Izrayil i SShA Tisyachi podolyan u poshukah roboti i krashogo zhittya pokinuli misto ta peretnuli mezhi krayini Umovno cya persha hvilya emigraciyi bula zumovlena na etnichnij skladovij koli bagato narodnostej yaki buli rozseleni po riznih kutochkah soyuzu pochali povertatis na svoyu batkivshinu Tak v cej period buv i zvorotnij proces koli u misto povertalis z riznih kolishnih respublik ukrayinci 2 bereznya 2000 roku Postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini zatverdzheno novi mezhi mista zagalnoyu plosheyu 2787 1 gektara Vid 26 lipnya 2001 roku postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini misto Kam yanec Podilskij vneseno do spisku istorichnih naselenih misc Ukrayini Z 2000 h rokiv pochinayetsya umovna druga hvilya emigraciyi perevazhno trudova hocha vona bula dovgotrivala ne sezonna osoblivo ce stosuvalos zhinok yaki yihali na zarobitki po doglyadu za pensionerami v Italiyu ta Ispaniyu Ce v kincevomu sprichinyalo rozpad simej a diti pislya doroslishannya emigruvali do batkiv za kordon Chastkovo ce malo pozitivnij efekt u misti vidkrivalis zakladi na zrazok zakordonnih z yavlyalis yevropejski tovari yaki peredavali zarobitchani a diti i rodichi otrimuvali koshti u valyuti na prozhittya pozhvavlyuyuchi miscevu ekonomiku i napovnyuyuchi yiyi groshima Dokladnishe Pomarancheva revolyuciya Pomarancheva revolyuciya Kam yanec Podilskij 2004 rik 2004 roci meshkanci mista aktivno brali uchast Pomaranchevij revolyuciyi lyudi provodili mitingi na majdani Vidrodzhennya Z 2014 roku pochatkom Rosijskoyi agresiyi proti Ukrayini bagato podolyan pishli dobrovolcyami ta vijskovosluzhbovcyami na front zahishati Ukrayinu Des z 2015 roku a pislya otrimannya bezvizovogo rezhimu z YeS ishe silnishe pochinayetsya tretya hvilya emigraciyi z mista U bilshij miri ce sezoni poyizdki na zarobitki z yakih yakas chastina meshkanciv znahodit na postijni osnovi robotu perevozyat sim yi ta podayutsya na otrimannya gromadyanstva chi prava na prozhivannya Insha skladova ce pereyizd na navchannya molodi mista po zavershennyu shkoli Perevazhno v Polshu yaki pislya otrimannya yevropejskogo diploma namagayutsya znajti robotu v YeS ta zalishitis tam meshkati Dokladnishe Decentralizaciya v Ukrayini U ramkah decentralizaciyi v 2020 roku bulo shvaleno novij rajon ta Kam yanec Podilsku teritorialnu gromadu do skladu yakoyi uvijshli 12 sil nastupni silradi Dovzhocka Zinkovecka Rihtivska Kolibayivska Majbutnij rozvitok mista na najblizhchi desyatilittya mozhut zalezhit vid vprovadzhennya suchasnih energozberigayuchih innovacijnih tehnologij v zhitlovo komunalnomu gospodarstvi miska programa uteplennya cilogo bagatokvartirnogo budinku do slova pozitivnij dosvit v krayini yakij slid perejmati maye misto Dolina de uteplili vsi zakladi byudzhetnoyi sferi ta bilshe 30 zhitlovih budinkiv rozvitok shlyahiv spoluchennya ta miskoyi infrastrukturi ob yizna doroga rozvitok agrarnogo sektora rajonu i miskoyi gromadi uspishne zaluchennya investicij grantiv blagodijnoyi dopomogi rozvitok turistichnogo potencialu rajonu Za slovami Anatoliya Tkachuka direktora Institutu gromadyanskogo suspilstva ti gromadi yaki mudro budut spivpracyuvati zi vnutrishno peremishenimi osobami tobto VPO davati yim mozhlivistyu zalishitis u gromadi vidilyati zemlyu primishennya zhitlo otrimayut v perspektivi lishe perevagi te same stosuyetsya peremishenih pidpriyemstv Uzhe ye prikladi de gromadi otrimali dodatkovi dohodi do miscevih byudzhetiv Na miscevomu rivni treba dumati vzhe pro majbutnye ta gotuvati vidpovidnu dokumentaciyu Napriklad Strategiyu rozvitku teritorialnoyi gromadi Abi otrimati finansuvannya na proyekti treba mati pevni pidgotovleni planuvalni dokumenti Tomu yaksho u gromadi mista nemaye planiv ne bude resursiv ta finansuvannya Yevromajdan u misti Dokladnishe Revolyuciya gidnosti Protesti v oblastyah Ukrayini u sichni 2014 ta Yevromajdan u regionah Ukrayini Mapa protestiv z poznachennyam mist de vidbuvalis protesti 2014 rik vklyuchno z Kam yancemYevromajdan 1 grudnya 2013 rik Kam yanec PodilskijYevromajdan 19 sichnya 2014 rik Kiyiv 1 grudnya 2013 roku studenti mista z Nacionalnogo universitetu imeni Ivana Ogiyenka Podilskogo derzhavnogo agrarno tehnichnogo universitetu ta inshih navchalnih zakladiv vijshli na protest u misti projshovshi kolonoyu po vulicyam ta sformuvavshi viche bilya miskoyi radi voni virazili svij gniv do vladi za svavillya Nadali bagato meshkanciv mista zbiralis shodnya na viche pid miskradoyu shob viraziti svoyi protesti proti rezhimu ta pidtrimati Yevromajdan u Kiyevi Najbilshij miting za chiselnist vidbuvsya 26 sichnya 2014 roku blizko 2 tisyach osib vzyali uchast u nomu 27 sichnya 2014 roku misceva frakciya Partiyi regioniv sho ocholyuvala vladu samorozpustilasya Dlya vshanuvannya zagiblih uchasnikiv Yevromajdanu bulo provedeno ryad perejmenuvannya tak z yavilas vulicya Nebesnoyi sotni park Geroyiv Yevromajdanu ta grafiti pam yatnik pid nazvoyu Zapalnij tanok na stini kinoteatru Yunist Takozh planuvalos sporudzhennya kompleksu pam yati Geroyiv Nebesnoyi Sotni na zrazok yak u Lvovi ta popri obicyanki vladi pam yatnij kompleks ne realizuvali Yevropejska integraciya mista ta spivpracya z Yevropejskim Soyuzom Dokladnishe Yevropejskij Soyuz Vstup Ukrayini do Yevropejskogo Soyuzu ta Regionalna politika Yevropejskogo Soyuzu Budivlya Yevropejskoyi komisiyi U 2015 roci centri mista zavershili budivnictvo Yevropejskoyi ploshi de majoryat prapori krayin Yevrosoyuzu za slovami chinovnikiv ce stane pidtverdzhennyam yevropejskogo viboru mista ta Ukrayini Prapor YevropiZovnishni videofajli1 Chomu Ukrayina bidna ta yak stati bagatoyu Cina derzhavi 2021 roku bilya Ratushi misti vstanovlyuyut mobilnij paviljon vid House of Europe Ce iniciativa Yevropejskogo Soyuzu dlya ukrayinskih mist de provodili lekciyi vorkshopi kinopokazi dlya vsih ohochih Zavdyaki programi YeS Meri za ekonomichne zrostannya ta spivpraci z gromadskoyu organizaciyeyu Ejdos misto otrimalo grant na 1 8 miljoni griven dlya pidtrimki malogo ta serednogo pidpriyemnictva provedennya seminariv treningiv dlya biznesu promociyu produkciyi Dokladnishe Lisabonska ugoda Dlya uspishnoyi integraciyi v YeS mistu Kam yancyu ta v cilomu krayini potribno vprovadzhuvati principi funkcionuvannya Yevropejskogo Soyuzu sho zakladeni Lisabonskij ugodi A same taki punkti ugodi Gidnist Rivnist Verhovenstvo prava Svoboda Prava lyudini Demokratiya Rejting Ukrayini ta postradyanskih krayin v Indeksi verhovenstva prava 2014 2023 rokah Girshe dotrimannya verhovenstva prava 40 41 50 51 60 61 70 71 80 81 Krashe dotrimannya verhovenstva pravaKrayina 2014 2015 2016 2017 18 2019 2020 2021 2022 2023M Z M Z M Z M Z M Z M Z M Z M Z M Z Estoniya 15 0 76 15 0 77 14 0 79 12 0 80 10 0 81 10 0 81 11 0 81 9 0 82 9 0 82 Chehiya 23 0 67 20 0 72 17 0 75 17 0 74 19 0 73 18 0 73 22 0 73 20 0 73 20 0 73 Polsha 22 0 67 21 0 71 22 0 71 25 0 67 27 0 66 28 0 66 36 0 64 36 0 64 36 0 64 Rumuniya 33 0 59 32 0 62 32 0 66 29 0 65 31 0 64 32 0 63 41 0 63 38 0 63 40 0 63 Gruziya 31 0 60 29 0 65 34 0 65 38 0 61 41 0 61 42 0 60 49 0 61 49 0 60 48 0 60 Bolgariya 44 0 53 45 0 55 53 0 54 55 0 53 54 0 54 53 0 55 62 0 54 60 0 55 59 0 56 Moldova 75 0 45 69 0 48 77 0 49 78 0 49 83 0 49 82 0 50 73 0 51 68 0 52 68 0 53 Ukrayina 68 0 47 70 0 48 78 0 49 77 0 50 77 0 50 72 0 51 74 0 51 76 0 50 89 0 49 Bilorus 50 0 51 50 0 53 57 0 54 65 0 51 66 0 52 68 0 51 97 0 48 99 0 46 104 0 45Epidemiya koronavirusu v misti Dokladnishe Koronavirusna hvoroba 2019 v Ukrayini ta COVID 19 u Hmelnickij oblasti Misto stalo odnim iz epicentriv epidemiyi na Hmelnichchini Z 12 bereznya 2020 roku Kam yanec Podilskij zakrivsya na karantin shkoli dityachi sadki vishi navchalni zakladi teatri ta kinoteatri U misti bulo vvedeno posilenij karantin u kafe ta restoranah Epidemiya koronavirusu sprichinila kolaps medichnoyi sistemi mista likarni buli zapovneni hvorimi paciyentami misc u likarnyah ne vistachalo dlya hvorih Pandemiya koronavirusnoyi hvorobi posilila ta vidkrila slabki miscya medicini ta likaren Kam yanec Podilskogo zastarilu materialno tehnichnu bazu nedofinansuvannya nizki zarplati medichnih pracivnikiv ta vidtik kvalifikovanih kadriv neefektivne keruvannya nezakonne privlasnennya zemli ta neruhomosti med zakladiv korupciyu Pochinayuchi z 2021 roku misto otrimalo vakcini vid riznih virobnikiv dlya provedennya imunoprofilaktiki vid COVID 19 Vakcinaciya mistyan prohodila u dekilka etapiv Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 roku Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 rikDokladnishe Rosijske vtorgnennya v Ukrayinu 2022 Rashizm ta Rosijskij fashizm Dokladnishe Internacionalnij legion teritorialnoyi oboroni Ukrayini Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo NaselennyaDokladnishe Etnografichni grupi ukrayinciv ta Podolyani Zmini naselennyaRik Naselennya Zmina1840 14 700 1862 18 900 28 6 1892 36 662 94 0 1897 35 934 2 0 1912 50 500 40 5 1921 26 600 47 3 1926 31 000 16 5 1939 36 400 17 4 1944 11 000 69 8 1959 40 300 266 4 1970 57 000 41 4 1979 84 000 47 4 1989 102 200 21 7 1991 105 000 2 7 2001 99 610 5 1 2009 101 667 2 1 2011 103 036 1 3 2019 99 755 3 2 2022 96 896 2 9 Dzherelo Za ocinkoyu arhivista Ivana Garnagi u misti naprikinci XIV stolittya meshkalo ponad 2 tisyachi osib Ocinka bazuyetsya na gramoti knyaziv Koriatovichiv vid 1374 roku yakoyu za mistom zakriplyuvalosya 200 laniv Naprikinci XVI stolittya v misti meshkalo 10 12 tisyach osib dlya porivnyannya v Kiyevi 15 u Lvovi 18 tisyach Pislya osmanskogo panuvannya 1672 1699 naselennya mista skorotilosya majzhe v 10 raziv iz 700 budinkiv lishe v 100 zhili lyudi Za danimi pershogo zagalnorosijskogo perepisu mist 1840 roku v misti nalichuvalosya 14 7 tisyachi meshkanciv 1862 18 9 tisyachi za vserosijskim perepisom na 28 sichnya 9 lyutogo 1897 35934 naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni 50 5 tisyach Stanom na 1 lyutogo 1921 roku v misti meshkalo 26 6 tisyachi osib 1926 roku 31 tisyacha za danimi vsesoyuznogo perepisu v sichni 1939 roku 36 4 tisyachi Pislya nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rokah u misti zalishilosya 11 tisyach meshkanciv Dali naselennya zrostalo na 15 sichnya 1959 40 3 tisyachi 1966 50 tisyach na 15 sichnya 1970 57 na 1 sichnya 1976 77 tisyach 1979 84 tisyachi 5 lipnya 1986 roku narodivsya stotisyachnij kam yanchanin Vitalij Kravcov Za danimi ostannogo radyanskogo perepisu 1989 roku v misti prozhivalo 102 2 tisyachi osib 1990 roku 103 tisyachi 1991 roku 105 tisyach Za danimi pershogo vseukrayinskogo perepisu naselennya u 2001 roci chiselnist mista skladala 99 610 osib U 2014 roci vse naselennya mista za vikovim skladom rozpodilyayetsya za takimi kategoriyami do 14 rokiv 12 767 osib 12 6 vid zagalnoyi chiselnosti naselennya mista vid 15 do 24 rokiv 16 494 osobi 16 3 vid 25 do 44 rokiv 33 467 osib 33 vid 45 do 59 rokiv 21 145 osib 21 vid 60 rokiv i starshe 17 677 osib 17 1 Na pidstavi cogo vikovogo rozpodilu mozhna pobachiti sho Kam yanec Podilskij molode misto bilsha chastina naselennya maye vik do 44 rokiv 62 Zovnishni videofajli1 Ukrayinki pro zhittya v Yevropi Medicina gumor kultura stavlennya do ukrayinciv BBC News Ukrayina Nizki dohodi oficijni zarplati ta vidsutnist roboti zmusili bagatoh lyudej viyizditi pracyuvati za kordon viklikavshi dekilka hvil trudovoyi migraciyi perevazhno do Italiyi Ispaniyi Portugaliyi Polshi Finlyandiyi ta inshih krayin Do cogo yavisha dodayetsya nizka narodzhuvanist misti ta regioni a takozh nadsmertnist cherez chisleni DTP zahvoryuvannya korupciyu alkogolne otruyennya starinnya naciyi slabki instituciyi tosho Takim chinom odniyeyu z najbilshih problem mista ye zmenshennya chiselnosti naselennya zi znachnimi depopulyacijnimi tendenciyami Problema posilyuyetsya tim sho bagato simej yaki viyizhdzhayut zabirayut zi soboyu ditej povernennya yakih pislya doroslishannya u ridne misto ye malojmovirnim Zmina kilkosti naselennya za danimi perepisiv Dovkola mista roztashovani chislenni sela sho vpritul mezhuyut z mistom tomu stanom na 2015 rik mozhna govoriti pro Kam yanec Podilsku aglomeraciyu sho nalichuye priblizno 118 5 tis osib Aglomeraciya u skladi mista Kam yanec Podilskij ta Kam yanec Podilskogo rajonu narahovuye priblizno 298 7 tis osib Najposhirenishimi familiyami u misti ye Melnik 1 0 Olijnik 0 5 Tkachuk 0 5 Koval 0 4 Mazur 0 4 Shevchuk 0 4 Gumenyuk 0 3 Kushnir 0 3 Najbilshe u vidsotkovomu vidnoshenni misti poshireni taki sufiksi prizvish skij a ckij a zkij a 20 2 uk yuk 18 1 ov a yev a ev a 12 4 ik ik 5 5 enko yenko 4 4 ak yak 4 1 ij a 3 6 in a in a yin a 3 3 inshi 28 4 Do slova zakinchennya prizvish u 20 2 skij a ckij a zkij a odin z najvishih pokaznikiv sered top 50 mist krayini Nacionalnij sklad ta nacionalni spilnoti mista Za istorichnimi perepisami nacionalnij sklad mista zaznav suttyevih zmin Istorichna dinamika nacionalnogo skladu za danimi perepisiv 1926 1939 1959 1989 2001ukrayinci 45 1 51 0 72 7 84 6 91 2 polyaki 6 1 2 8 2 5 0 8 0 6 bilorusi 0 4 0 2 0 7 0 5 0 3 yevreyi 39 9 38 1 5 7 1 5 0 2 inshi ne vkazali 8 5 7 9 18 4 12 6 7 7 Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 91 21 polyaki 0 56 bilorusi 0 27 yevreyi 0 24 inshi ne vkazali 7 72 Usogo 100 Ruskij magistrat Za svoyu trivalu istoriyu misto Kam yanec Podilskij dovgij chas buv bagatoetnichnim ta bagatokonfesijnim mistom de kompaktno prozhivali rizni etnichni spilnoti Tak u misti isnuye pam yatnik semi kulturam i provodivsya vidpovidnij festival 7 kultur Zaraz mozhna vidiliti chotiri etnichni spilnoti sho zalishili znachnij slid v istoriyi ta arhitekturnomu oblichchi mista virmenska polska yevrejska ta zvisno ukrayinska Kam yanec buduchi skladovoyu Galicko Volinskogo knyazivstva ta korolivstva Rus vid nazvi korolivstva togochasnih ukrayinciv nazivali rusini ruteni lat Rutheni Pislya zahoplennya mista korolivstvom Polskim kozhna gromada Kam yancya mala svoyi miski centri Tak ukrayinciv buli ruski cerkvi Ruskij magistrat Ruska brama ta Ruski filvarki Takozh toponimici mista ye vulicya Ruska Litovska spilnota mista nikoli ne bula znachnoyu ale same litovski knyazi Koriatovichi ukripi ta nadali mistu magdeburzke pravo Kam yanci dovgij chas obgovoryuyetsya mozhlivist sporudzhennya pam yatnika knyazyam Koriatovicham Takozh misti ye vulicya Ukmergeska v znak micnoyi druzhbi z litovskim mistom partnerom Ukmerge Pevnij slid u misti zalishilo turecke panuvannya u 1672 1699 rokah hocha nikoli postijnoyi tureckoyi spilnoti v misti ne bulo U arhitekturi persh za vse ce tureckij minaret bilya Kafedralnogo kostelu svyatih Apostoliv Petra i Pavla Tureckij bastion ta zrujnovanij palac Galil pashi Virmenska spilnota gromada Dokladnishe Virmenskij magistrat Kam yanec Podilskij ta Virmenskij shpital Odna z najdavnishih cerkov mista Virmenska cerkva Svyatogo MikoliVirmenska cerkva Svyatogo Mikoli Mabut pershi poselenci u misti ciyeyi gromadi buli torgivcyami u davninu misto znahodilos na odnomu z vazhlivih torgivelnih shlyahiv z Aziyi do Yevropi Tak virmenskih dzherelah govoritsya pro Kam yanec yak pro virmensku torgovu stanciyu vzhe u 1062 roci U seredini XIII stolittya u Kam yanci Podilskomu formuyetsya najbilsha v regioni virmenska koloniya Vzhe v 1344 roci ce bula najbilsha gromada tyurkomovnih virmeno kipchakiv na teritoriyi Galicko Volinskogo knyazivstva ta Korolivstva Rus vona naselyala znachnu chastinu pivdennoyi storoni mista volodila vlasnimi kvartalami remisnichimi majsternyami i pidporyadkovuvalasya vlasnim pravilam zakoniv i sudovoyi vladi Zavdyaki majstram z pomizh virmeno kipchakiv u misti shiroko poshirilosya kam yane budivnictvo provodilis masshtabni remonti starodavnih miskih ukriplen ta budivnictvo novih oboronnih sporud XVI stolitti v Kam yanci sformuvalas najchiselnisha ta ekonomichno potuzhna virmenska gromada na suchasnih zahidnoukrayinskih zemlyah sho skladala ponad 300 virmenskih rodin Za koshti virmenskoyi gromadi u toj chas v misti bulo pobudovano likarnyu dlya bidnih shkoli hrami oboronni sporudi Zanepad gromadi vidbuvavsya u dekilka etapiv pershij vnaslidok porazki Rechi Pospolitoyi u vijni z Osmanskoyu imperiyeyu u 1672 roku vnaslidok cogo znachna chastina virmenskoyi gromadi pokidaye misto Dali osnovni chinniki ce zahoplennya mista Rosijskoyu imperiyeyu i vidpovidno vtrata privilejovanogo statusu i samovryaduvannya sudochinstva Zanepad starih torgovih shlyahiv yakih virmeni vidigravali vazhlivu rol vidkrittya novih morskih ta zaliznichnih shlyahiv Teper na teritoriyi Kam yancya Podilskogo zberezheno 14 pam yatok kulturnoyi spadshini virmenskoyi gromadi a v toponimici vulicya Virmenska plosha Virmenskij rinok Vidomimi predstavnikami ciyeyi gromadi pov yazanih z misto ye Stepanos Roshka Yan Yakub Shimonovich Akop Aksent Minas Tohatci Ovanes Kamenaci Polska spilnota gromada Dokladnishe Budinok polskogo magistratu Verhnya Polska brama Kam yanec Podilskij ta Nizhnya Polska brama Ratusha abo she polskij magistrat i Virmenska krinicya Pershi predstavniki ciyeyi gromadi misti mabut pochali z yavlyatisya koli Kam yanec staye golovnim mistom Podilskogo voyevodstva a same Podillya z 1434 roku perehodit pid vladu polskogo korolya U cej period misti sformuvalisya tri serednovichni samovryadni gromadi ukrayinska a v terminologiyi tih chasiv ruska abo rusinska polska yak gromada togochasnih volodariv Podillya ta virmenska yak golovnih torgovciv ta kupciv mista Znachna chastina p yatnadcyatogo stolittya a takozh tri nastupni za nim shistnadcyate simnadcyate ta visimnadcyate stali dlya Kam yancya polskoyu doboyu de polska gromada grala znachnu rol v formuvanni serednovichnogo mista Pershe znachne zmenshennya predstavnikiv gromadi malo nedovge panuvannya Osmanskoyi imperiyi mistom Dali z prihodom na zemli Podillya Rosijskoyi imperiyi kilkist predstavnikiv polskoyi gromadi mista pochinaye skorochuvatisya cherez vtratu samovryaduvannya i privilejovanogo statusu yakij buv za Rechi Pospolitoyi ta chastkovoyi asimilyaciya U Kam yanci Podilskomu zberiglisya pam yatki polskoyi kultovoyi arhitekturi polskij magistrat kafedralnij kostel Svyatih Apostoliv Petra ta Pavla kostel svyatogo Mikolaya dominikanskogo monastirya kostel monastirya franciskanciv Mihajlivskij kostel monastirya Dominikanok z keliyami Vazhlivim svidkom istoriyi polskoyi gromadi Kam yancya ye budinok podilskogo rimo katolickogo yepiskopa roztashovanij v centralnij chastini Starogo mista V toponimici polska gromada predstavlena plosheyu Polskij rinok Polskimi filvarkami Vidomimi predstavnikami ciyeyi gromadi pov yazanih z misto ye Pjotr Polyak Teodorik Buchackij Yazloveckij Albreht Laskij Mikolaj Dembovskij Stanislav Avgust Ponyatovskij Vinsent Aksamitovskij Yan Bakalovich Mihajlo Florian Zhevuskij Yuzef Zajonchek Bogdan Sviderskij Mihal Rolle Mar yan Pshevlockij Yan Teodorik Potockij Mihalovskij Oleksandr Andrij Potockij Aleksander Yan Potockij Yakub Potockij Mickevich Mechislav Karol Skibinskij Vavzhinec Marchinskij Mihalskij Oleksandr Vaclav Kohanskij Yuzef Kallenbah Mariya Dunin Piotrovska Antonina Domanska Klemchinskij Sigizmund Kazimir Underko Viktor Koreckij Yan Olshanskij bilshist predstavnikiv kashtelyaniv Kam yancya Podilskogo Podilski voyevodi ta inshi Yevrejska spilnota gromada Sinagoga 1919 rikStarij Yevrejskij cvintarSinagoga 2020 rikMlin Irafa vtracheno Dovgij chas yevreyam bulo zaboroneno zhiti v Kam yanci yim dozvolyalosya lishe zahoditi misto vden z metoyu torgivli Same takij harakter maye i persha zgadka pro nih u Kam yanci 1447 roku kam yaneckij starosta vidav rozporyadzhennya zgidno z yakim kozhnij yevrej pid zagrozoyu tyuremnogo uv yaznennya ne mav prava prozhivati v misti dovshe nizh tri dni Podibni nakazi z yavlyalis i v korolivskij redakciyi ta u viglyadi rishen sejmu protyagom XVI XVII stolit Sho zh stosuyetsya peredmist to tut voni zhili z davnih daven i na zakonnih pidstavah Yak i v bilshosti yevropejskih mist yevreyi tradicijno zasnovuvali svoyi poselennya bilya ukriplen ce Pidzamche Tatariski Tut zhe za forteceyu roztashovane odne z najbilshih misti yevrejske kladovishe na yakomu zbereglisya pohovannya z nadgrobkami XVI XVIII stolit ta fragmentami nadpisiv Najbilshij pririst yevrejskoyi gromadi misti sposterigavsya pislya prihodu Rosijskoyi imperiyi na zemli Podillya ta vidmini zaboroni prozhivati v Kam yanci Drugij podil Rechi Pospolitoyi prizviv do emigraciyi ta vtrati privilejovanih prav dvoh inshih znachnih gromad mista virmenskoyi ta polskoyi a yih misce u Kam yancya zajnyala yevrejska gromada Protyagom XIX stolittya yevreyi postupovo zaselili bilshu chastinu Starogo mista Yevrejski budinki prikrashalisya riznomanitnim dekorom nadpisami Rinok u centri mista faktichno stav yevrejskim bazarom U toponimici mista z yavilisya harakterni nazvi provulki Levinzona i Bronshtejna magazini Klejmana Vanbojma Vanshtejna odin z bokiv majdanu otrimav nazvu Birzha V misti toj chas isnuvalo 2 sinagogi i 21 molitovnij budinok 2 privatni cholovichi i 2 privatni zhinochi shkoli Sered yevrejskih pam yatok mista osoblive misce zajmaye sinagoga sho roztashovana na krutomu shili na pivden vid Goncharnoyi vezhi Sinagoga pobudovana v XIX stolitti mozhlivo na misci bilsh rannoyi v stili eklektiki Ce buv zal dlya zboriv miscevoyi yevrejskoyi gromadi misce dlya navchannya j propovidej V roki vijni pam yatka bula v znachnij miri zrujnovana teper vikoristovuyetsya pid restoran V cij zhe chastini mista znahodilisya she odna sinagoga i yevrejska banya bilya Smotricha Predstavniki gromadi buli advokati likari vchiteli skladali suttyevu chastinu yevrejskoyi inteligenciyi Kam yancya Vidomimi predstavnikami ciyeyi gromadi pov yazanih z misto ye Ichak Shneyerson Bejder Volodimir Avraam Ber Gotlober Moris Fishberg Finkel Oleksandr Uri Mihaeli Moshe Stekelis Levich Yakim Kopitman Mark Zand Mihael Mihl Dorfman Vejsenberg Semen Gincburg Yevzel Shtejn Leonid Alperin Mihajlo Sirota Leo ta inshi Rumuno moldovska spilnota gromada Ioanno Predtechenska cerkva Prikordonnij status z davnih chasiv zumovlyuvav aktivnu vzayemodiyu z rumuno moldovskoyu gromadoyu rumunskomu ta moldovskomu zaselennyu mista spriyalo te sho znachna chastina teritoriyi suchasnoyi Respubliki Moldova ta Rumuniyi do XIV stolittya bula zaselena rusinami ukrayincyami ta vhodila do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva a takozh zgodom serednovichne knyazivstvo Moldova z XVI stolittya perebuvalo pid osmanskoyu islamskoyu zverhnistyu tak sho perehid volohiv z knyazivstva Moldova ne zustrichav pereshkod tak yak narodi buli odniyeyi pravoslavnoyi viri yaskravim prikladom cogo ye cerkovnij i osvitnij diyach Petro Mogila Nemenshij vpliv na vzayemodiyu mala torgivlya odin z vidtinkiv voloskogo shlyahu prohodiv povz misto Kam yanec zdavna buv duhovnim centrom Podillya pro sho svidchit kil kist hristiyanskih svyatin Osoblivoyu pishnistyu ta svyatkovistyu vidriznyavsya den Rizdva Ioanna Hrestitelya Na ce svyato v Kam yanci bula prosha vidpust na yaku stikalisya z navkolishnih sil i mistechok ukrayinci i sho cikavo na proshu jshli moldavani Yih prihodilo tak bagato sho voni navit perevazhali nad miscevimi zhitelyami Dlya moldavan Kam yanec same na ce svyato buv svoyeridnim religijnim centrom Osoblivo nimi shanuvalasya nini ne isnuyucha Ioanno Predtechenska cerkva zrujnovana yak i bagato inshih komunistami 1933 roku a konkretnishe ikona svyatogo Ioanna Predtechi najdavnisha ikona ciyeyi cerkvi pro ce pishe istorik Podillya Yuhim Sicinskij Za perepisom 1897 na teritoriyi Podilskoyi guberniyi meshkalo 27 000 rumuniv U misti v arhitekturi harakternoyu oznakoyu rumunskogo vplivu ye neznachna prisutnist elementiv Brinkovyanskogo stilyu v privatnih budinkah Vidomimi predstavnikami ciyeyi gromadi pov yazanih z misto ye Bogdan III Slipij perehovuvalis v misti Vasil Lupul ta Rozanda Lupul vikladav Aleksandru Gizhdeu narodilisya Mihajlo Starenkij ta Rivilis Pavlo Movnij sklad naselennya Dialekti ta grupi dialektiv ukrayinskoyi movi PIVDENNO ZAHIDNE NARIChChYa govori Podilskij govir 8 Naddnistryanskij govir 9 Pokutsko bukovinskij govir 11 Mezhi poshirennya ukrayinskoyi movi 15 stolittyaMapa poshirennya nazvi kartoplyaniki Poshirennya nazvi patelnya Slova dialekti poshireni misti ta okolici 1 Kogut piven Kitka kicka Kvasnij kislij Kopati vdaryati nogoyu Aya aj tak Gora gorishe Kapariti zabrudniti Kapci chereviki vzuttya Kapku trishki Kagla lyuk v pechi