У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Ярмолинці Ярмо линці селище в Україні центр Ярмолинецької ОТГ Хмель

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ярмолинці.

Ярмо́линці — селище в Україні, центр Ярмолинецької ОТГ Хмельницького району Хмельницької області. Орган місцевого самоврядування — Ярмолинецька селищна рада.

селище Ярмолинці

Площа 600–річчя Ярмолинець — центральний майдан містечка.

Ярмолинецька селищна громада

Код КАТОТТГ

UA68040530010073509

Основні дані

Магдебурзьке право

1455

Статус

із 2024 року

4,46 км²

7263 особи

1 737,67 осіб/км²;

32100

+380 3853

Географічні координати

49°11′33″ пн. ш. 26°50′23″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 26.83972° сх. д.Координати: 49°11′33″ пн. ш. 26°50′23″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 26.83972° сх. д.

Відстань

Найближча залізнична станція:

Ярмолинці

До станції:

3 км

До обл. центру:

- фізична:

25 км

- автошляхами:

30 км

Селищна влада

Адреса

32100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, смт Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 14

Голова селищної ради

Хоптяр Віктор Володимирович

Карта

Ярмолинці

Ярмолинці

Ярмолинці у Вікісховищі

Розташування

Ярмолинці розташовані за 30 км на південь від Хмельницького. Селище займає площу понад 446 га.

Назва

Пам'ятний знак *«Ярмолинцям — 600 років»* у центрі селища.

Коли і ким були закладені Ярмолинці, невідомо. В 1407 році грамотою короля Владислава II Ягайла село Ярмолинці за військові заслуги були надані Ходку Кроату (Ходку з Хорватії) з роду . Онук Ходка першим отримав прізвище Ярмолинецький (Ярмолинський). Син Ходька — Олехно (Олександр) — грамотою Казимира Ягелончика підніс Ярмолинці до статусу містечок і отримав для Ярмолинців Магдебурзьке право.

Хорватський рід гербу Корчак володів Ярмолинцями та іншими селами близько 300 років (від початку XV — до початку XVIII століття).

1445 року за сприяння Олехна Ярмолинецького тут було збудовано замок, і фактично до кінця XIX століття від нього зберігались брама і дві башти. А 1823 року біля замку була викопана гармата з гербом Корчак Ярмолинських.

Ярмолинські та їхній люд відзначились в боротьбі з татарами і в захисті православної церкви, а рід Сутківських, що опосів у Сутківцях, є їхнім відгалуженням (від другої половини XV століття).

Згідно з орфографічним словником, назва селища «Ярмо́линці» (множина) у родовому відмінку має форму «Ярмо́линців», давальному — «Ярмо́линцям», знахідному — «Ярмо́линці», орудному — «Ярмо́линцями», місцевому — «на/у Ярмо́линцях» та кличному — «Ярмо́линці». Однак, серед мешканців селища і в регіоні в цілому існує стала традиція відмінювати назву селища в родовому відмінку як «Ярмолинець», що є спільним і для деяких інших населених пунктів Хмельниччини — наприклад, (Дунаївців).

Історія

За здогадами археологів, на місці, де тепер розташовані Ярмолинці, люди проживали ще в період трипільської культури (ІІІ тисячоліття до н. е.). Виявлено також черняхівське поселення на південно-західній околиці, поблизу дороги Ярмолинці — Городок.

Від заснування до кінця XVIII ст.

XV століття. Кам'янецьке староство
За адміністративним поділом XVI ст. — Летичівський повіт; XIX ст. — Проскурівський повіт; XX ст. — Ярмолинецький район.

Містечко входило до складу Подільської землі, а пізніше до Речі Посполитої. Після завершення будівництва замку з оборонними спорудами Ярмолинці перевели до категорії містечок, а 1455 року Ярмолинцям надано магдебурзьке право. Згодом у містечку зведено ще один замок.

Ярмолинеччина адміністративною одиницею стала ще в XV столітті, коли Ярмолинецький ключ належав до Кам'янецького староства. За адміністративним поділом XVI століття — у складі Летичівського повіту. З новим адміністративним поділом, запровадженим Польщею, Ярмолинці отримують статус повітового центру і входять до Кам'янецького воєводства.

1757 року «Ярмолинецький ключ» від дідича Домініка Шепінґа — ад'ютанта Браніцького — викупив Павел Стажинський за 245 000 злотих польських. Він заклав тут костел та кляштор Бернардинів. Ян Онуфрій Орловський закінчив костел. Похований тут також. Адам Орловський заселив тут німецьких фабрикантів: заклав фабрики сукна, сідел, капелюхів, килимів, гарбарню.

У 1761 році в Ярмолинцях було збудовано кляштор бернардинів. У 1832 році його перебудовано в православну церкву.

1795 була він замку тут ще брама в валі та дві башти.

Після Другого поділу Польщі (1793) Ярмолинці у складі Правобережної України ввійшли до складу Російської імперії.

Ярмолинці від кінця XVIII до початку XX ст.

Ще у XVIII столітті в зв'язку з вигідним розташуванням Ярмолинців розпочалось піднесення містечка. Важливе економічне значення в системі внутрішньої торгівлі мали базари і ярмарки. На них реалізовувалась сільськогосподарська продукція, промислові та ремісничі вироби, укладалися договори (контракти) на виробництво, постачання і збут товарів, вивчався їх попит у населення. Помітний вплив на економічний розвиток Ярмолинців мало переведення сюди в 1835 році за сприяння Адама Орловського з містечка Тинни Ушицького повіту найбільшого в Подільській губернії Петропавлівського ярмарку. Завдяки великим обсягам торгівлі Петропавлівський ярмарок належав до першої (найвищої) категорії і був в одному ряду з ярмарком у Бердичеві.

Ярмолинці славилися своїми ярмарками на Петра і Павла (з 15 червня по 1 липня) та на Миколая (6 грудня). Товари привозили з Галичини, Росії та Польщі: хутра з Росії, машини господарські з Відня, породисті коні.

У 1846 році, повертаючись з міста Кам'янця-Подільського, містечко Ярмолинці відвідав видатний український письменник і мислитель Тарас Шевченко.

У XIX столітті Ярмолинці належать до Проскурівського повіту.

Для розвитку Ярмолинеччини в цілому велике значення мало будівництво шляхів сполучення. Так, будівництво шосейної дороги Проскурів-Ісаківці через Ярмолинці тривало у період 1887—1891 років. Вона значно покращувала міжміське сполучення, сприяла економічному розвитку губернії, задовольняла потреби населення.

XX століття

У період Визвольних змагань українців (1917—1921 роки) в Ярмолинцях декілька разів змінювалась влада.

Ввечері 28 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду Ярмолинці було з боєм здобуто Подільською групою (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки. При цьому було ущент розбито батальйон 209-го стрілецького полку 70-ї бригади 24-ї стрілецької дивізії. Після бою Подільська група зупинилася у Ярмолинцях на ночівлю.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 41 житель селища.

Статус селища міського типу в Ярмолинців — починаючи від 1958 року.

Ярмолинецький район у зв'язку із територіально–адміністративними змінами в УРСР остаточно утворився у 1965 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.

У радянський період у Ярмолинцях функціонували відразу ряд потужних виробництв — верстатобудівний завод і 2 цегельних заводи, струнка соціальна інфраструктура.

З 24 серпня 1991 року Ярмолинці входять до складу незалежної України. Із економічною кризою 1990-х років у селищі припинили існування декілька підприємств. У Ярмолинцях у 1990—2000-ні рр. закрилася низка закладів культури та освіти, натомість відновлено ряд культових споруд.

XXІ століття — сьогодення

12 червня 2020 року, відповідно з розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», Ярмолинці стають адміністративним центром Ярмолинецької селищної громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ярмолинецького району, селище увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району.

Населення

Населення селища — 8914 мешканців (перепис 2001); 7954 мешканці (дані за 2011); 7263 особи (дані за 2021).

У національному складі населення теперішніх Ярмолинців (як і району) переважну більшість складають українці. До інших національних груп, що представлені в населенні, належать росіяни та поляки.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	8539	96.97%
російська	220	2.50%
румунська	13	0.15%
вірменська	8	0.09%
польська	5	0.06%
білоруська	4	0.04%
угорська	1	0.01%
інші/не вказали	16	01.8%
Усього	8806	100%

Транспорт і економіка

Ярмолинці — залізничний вузол на ліній Гречани — Ларга.
Через Ярмолинці проходить автомобільний шлях Н03 національного значення Житомир — Чернівці, регіональна Р50 Ярмолинці — Сатанів, майже повністю зруйнована дорога після зими 2012—2013 рр.
У селищі — незначні підприємства харчової промисловості, цегельний завод, Ярмолинецьке ЗАТ «Агробуд», АТП, ринок.
«Ярмолинці» — відроджений Ярмолинецький консервний завод.

Соціальна сфера: медицина та освіта

Головний медичний заклад Ярмолинців (і району) — Ярмолинецька центральна районна медична лікарня.

У Ярмолинцях загалом є діючою створена ще за СРСР система закладів дошкільної та середньої шкільної освіти, однак у галузі освіти наявні й новації на потребу дня.

Дошкільні навчальні заклади Ярмолинців:

Ярмолинецький дитсадок № 1;
Ярмолинецький Центр розвитку дитини;
Ярмолинецький дитсадок № 3.

Ще у 1980-х роках у Ярмолинцях діяло 4 загальноосвітні школи, нині ж у селищі загальноосвітніми школами є 2 заклади середньої освіти нового типу і одна ЗОШ:

Ярмолинецький професійний ліцей;
Ярмолинецький технологічний ліцей;
Ярмолинецький НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 і гімназія»;
Ярмолинецька загальноосвітня школа І—ІІІ ступенів № 2.

Закладами позашкільної освіти в Ярмолинцях є:

Ярмолинецька дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ);
Будинок дитячої та юнацької творчості.

У селищі діє професійний заклад обласного підпорядкування нового типу — Ярмолинецький професійний ліцей, що пропонує навчання з 11 професій, серед яких найбільш затребувані на ринку праці: муляр-штукатур та лицювальник-плиточник, електрогазозварник, а також єдине в області поєднання фахівців рідкісних професій: слюсар з ремонту авто і лісоруб.

Культура, ЗМІ і спорт

Нині (кінець 2000-х років) спостерігається деякий занепад культурної галузі Ярмолинців — понад 10 років не працює єдиний у селищі, ще радянський кінотеатр, до 2007 року припинив своє існування Ярмолинецький краєзнавчий музей.

Зараз культуру в Ярмолинцях уособлюють навчальні заклади селища, зокрема позашкільні, й Ярмолинецька районна централізована бібліотечна система, яка включає низку селищник і сільських бібліотечних закладів.

У Ярмолинцях функціонує недільна школа польської мови і культури імені Мавриція Гославського, де працюють вчителі, запрошені із Польщі за угодою, укладеною Міністерством освіти і науки України.

Істориком і краєзнавцем Ярмолинців є колишній журналіст місцевої районної газети «Вперед» Олександр Семенович Снігур.

Ярмолинецькі засоби масової інформації:

газета «Вперед» (тираж 2747 примірників) — періодичне видання Ярмолинецької районної державної адміністрації та районної ради;
газета «Шкільний світ» (тираж 890 примірників) — періодичне видання Відділу освіти Ярмолинецької районної ради).

У Ярмолинцях створено умови для занять спортом — є стадіон і декілька спортивних і тренажерних залів, функціонує Ярмолинецька ДЮСШ.

У Ярмолинцях відбуваються культурні заходи, такі як День Міста, День Перемоги, День Молоді, День Незалежності, які святкуються на центральні площі селища. 30 квітня 2011 року у Районному Будинку Культури вперше пройшов конкурс краси «Міс Ярмолинці 2011».

Релігія, пам'ятки і пам'ятники

У Ярмолинцях є декілька храмів, що історично представляють православ'я та католицтво:

Церква Пресвятої Трійці (2011, УГКЦ)
Свято-Троїцька церква (УПЦ МП) — історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення; власне збудована як костел кляштору бернардинів 1761 року, але в 1832 році обернений на православну церкву;
парафія Преображення Господнього (УПЦ КП) — вул. Мічуріна 4;
костел св. Петра і Павла — також історико-архітектурна пам'ятка місцевого значення (вул. Чапаєва, 63); збудований у 1793—1862 роки.

Окрім двох вказаних культових споруд, пам'яткою місцевого значення є мурований особняк графів Орловських (XIX століття).

У Ярмолинцях встановлено низку пам'ятників і пам'ятних знаків, як за доби СРСР — меморіал полеглих у Другій світовій війні, так і за незалежності — погруддя Шевченка, пам'ятні знаки на честь 600-ліття Ярмолинців на центральному майдані та на вшанування Жертв Голодомору (пам'ятний хрест відкрито 21 листопада 2008 року в День пам'яті жертв голодоморів).

При північній околиці селища розташований лісовий заказник місцевого значення «Чорний Ліс», а при східній околиці — заповідне урочище «Березина».

Відомі люди

Народилися

Адріан Баранецький (1828—1891) — лікар
Войт Володимир Ілліч (нар. 7 листопада 1942) — Заслужений артист України, бандурист, соліст Національної заслуженої капели бандуристів України ім. Г. Майбороди, майстер музичних інструментів.
Гуцал Віктор Олександрович (29 грудня 1953 — 13 березня 2004) — український економіко-географ, краєзнавець, кандидат географічних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Лис Валерій Валерійович (* 1990) — капітан Збройних Сил України, лицар ордена Богдана Хмельницького.
Лис Микола Миколайович (1967—2022) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Лис Петро Васильович (1930—1982) — доктор медичних наук, професор.
Француз (Сидак) Олена Йосипівна (06.11.1925) — українська художниця тканин і килимів, Заслужений майстер народної творчості.
Швець Володимир Сергійович (1993—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Проживали

Венгер Костянтин Степанович (1921—1988) — старшина РА, учасник нацистсько-радянської війни, повний кавалер ордена Слави.

Галерея

Ярмолинецька районна державна адміністрація (пл. 600-річчя Ярмолинець, 1)
У центрі Ярмолинців (на під'їзді до центрального майдану — площі 600-річчя Ярмолинець)
Погруддя Тараса Шевченка

Виноски

(PDF). 1 січня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2022. Процитовано 13 липня 2022.
Жарких М. І. Храми Поділля. Довідник. [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.]
Український лінгвістичний портал. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 6 квітня 2010.
Ярмолинецький район [ 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Хмельницької обласної ради [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Чубинський Павло Платонович (1839 —1884) (1872). Том 7. Вып. 1. Евреи. Поляки. Племена немалорусского происхождения. С.-Петербург. Императорское русское Географическое общество. с. 241.
Ярмолинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.
www.ukrcensus.gov.ua [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Дані Всеукраїнського перепису населення України 2001 року)
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
. Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.
Узвар на експорт. Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США
Вебсайт Ярмолинецького консервного заводу
ЗНЗ (Ярмолинецького) району [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] на Ярмолинецький районний методичний кабінет (вебсайт) [ 10 червня 2010 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2011.
Ярмолинецький професійний ліцей [ 2 травня 2009 у Wayback Machine.] на Хмельницький регіональний центр зайнятості [ 23 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Поляки в Україні: створено всі умови для здобуття освіти та вивчення рідної мови^{[недоступне посилання з серпня 2019]} // матеріал за 1 листопада 2005 року на ДТРК «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“ (УТР)» [ 26 червня 2010 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 24 березня 2010. Процитовано 6 квітня 2010.
Ярмолинецький район Хмельницької області у Каталогу пам'яток на www.spadok.org. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.
19:19 Відзначення в районі Дня пам'яті жертв голодоморів на Офіційний сайт Ярмолинецької районної державної адміністрації [ 27 січня 2011 у Wayback Machine.]
. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 1 березня 2019.

Джерела і посилання

У Вікісловнику є сторінка Ярмолинці.

С. М. Єсюнін. Ярмолинці [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 756. — .
Ярмолинці // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.— C. 522
Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року.— Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
Смт Ярмолинці // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
на
Jarmolińce (Ярмолинці) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 450. (пол.).— S. 450—451. (пол.)
Стратегія розвитку Ярмолинецької селищної територіальної громади на період до 2027 року (PDF). 2024.

[ukrcensus.gov-1] (PDF). 1 січня 2021. Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2022. Процитовано 13 липня 2022.

[2] Жарких М. І. Храми Поділля. Довідник. [ 8 червня 2011 у Wayback Machine.]

[3] Український лінгвістичний портал. Архів оригіналу за 21 червня 2013. Процитовано 6 квітня 2010.

[4] Ярмолинецький район [ 18 вересня 2007 у Wayback Machine.] на Офіційний сайт Хмельницької обласної ради [ 9 серпня 2016 у Wayback Machine.]

[5] Чубинський Павло Платонович (1839 —1884) (1872). Том 7. Вып. 1. Евреи. Поляки. Племена немалорусского происхождения. С.-Петербург. Императорское русское Географическое общество. с. 241.

[Голодомор_УІНП-6] Ярмолинці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()

[7] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[8] . Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.

[9] www.ukrcensus.gov.ua [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (Дані Всеукраїнського перепису населення України 2001 року)

[ukr-socialdata-mova-2001-10] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[11] . Архів оригіналу за 25 жовтня 2014. Процитовано 25 жовтня 2014.

[12] Узвар на експорт. Як українці перетворили напій із шкільної їдальні на суперфуд та експортують його в США

[13] Вебсайт Ярмолинецького консервного заводу

[14] ЗНЗ (Ярмолинецького) району [ 13 листопада 2010 у Wayback Machine.] на Ярмолинецький районний методичний кабінет (вебсайт) [ 10 червня 2010 у Wayback Machine.]

[15] . Архів оригіналу за 1 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2011.

[16] Ярмолинецький професійний ліцей [ 2 травня 2009 у Wayback Machine.] на Хмельницький регіональний центр зайнятості [ 23 грудня 2008 у Wayback Machine.]

[17] Поляки в Україні: створено всі умови для здобуття освіти та вивчення рідної мови^{[недоступне посилання з серпня 2019]} // матеріал за 1 листопада 2005 року на ДТРК «Всесвітня служба „Українське телебачення і радіомовлення“ (УТР)» [ 26 червня 2010 у Wayback Machine.]

[18] . Архів оригіналу за 24 березня 2010. Процитовано 6 квітня 2010.

[19] Ярмолинецький район Хмельницької області у Каталогу пам'яток на www.spadok.org. Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 6 квітня 2010.

[20] 19:19 Відзначення в районі Дня пам'яті жертв голодоморів на Офіційний сайт Ярмолинецької районної державної адміністрації [ 27 січня 2011 у Wayback Machine.]

[21] . Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 1 березня 2019.