Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дзвіни ця свято го Степа носа також Вірме нська дзвіни ця та Капли ця свято го Степа носа дзвіниця XV XVI століття розта

Дзвіниця святого Степаноса

Дзвіниця святого Степаноса

Дзвіни́ця свято́го Степа́носа, також Вірме́нська дзвіни́ця та Капли́ця свято́го Степа́носа — дзвіниця XV — XVI століття, розташована у вірменському кварталі міста Кам'янець-Подільський. Була частиною вірменського собору св. Миколая (XV століття), який не зберігся до наших днів. Деякий час в дзвіниці перебувала легендарна ікона Вірменської Богородиці, дуже шанована католиками, православними та послідовниками вірменської церкви.

Дзвіниця святого Степаноса
image
48°40′20″ пн. ш. 26°34′24″ сх. д. / 48.67234000002777350° пн. ш. 26.57340000002777813° сх. д. / 48.67234000002777350; 26.57340000002777813Координати: 48°40′20″ пн. ш. 26°34′24″ сх. д. / 48.67234000002777350° пн. ш. 26.57340000002777813° сх. д. / 48.67234000002777350; 26.57340000002777813
Типспоруда і дзвіниця
Статус спадщинипам'ятка архітектури національного значення України
Країнаimage Україна
Розташуванням. Кам'янець-Подільський
КонфесіяВірменська церква
Вірмено-католицька
Тип будівлідзвіниця
Матеріалкамінь
Стангарно збереглася
image
image
Дзвіниця святого Степаноса (Україна)
image Дзвіниця святого Степаноса у Вікісховищі

Історія

Будівництво

До наших днів дійшла дзвіниця святого Степаноса (XV—XVI століття), прибудована колись до вірменської церкви св. Миколая. Свою назву дзвіниця отримала в пам'ять про церкву святого Степаноса, що існувала в Кам'янці. Про спорудження дзвіниці в пам'ятних записах церкви говорилося

image Зібралися одностайні панове судді та вирішили побудувати одну кам'яну дзвіницю для цього храму. І зібрався разом увесь народ — великі й малі, і почали будувати, сподіваючись на божу допомогу, допомагаючи хто грошима, хто особисто, хто кіньми, хто волами, хто власною силою та здійснили... image

Потім в них же було сказано, що єпископ Хачатур подарував «один великий та чудовий дзвін…», інший дзвін подарував Григор, що продовжив будівництво дзвіниці. Точна дата будівництва дзвіниці не відома. Але споруда достеменно була завершена до 1565 року, оскільки будівельник Григор, син заможного кам'янецького вірмена Затіка, помер у цьому році.

Подальша доля

У період турецької окупації разом із церквою була пошкоджена також дзвіниця, дзвони якої були викрадені. Після відходу турків до міста повернули ікону Вірменської Богородиці. Вірменські церкви святого Миколая та Благовіщення перебували у зруйнованому стані, тому 22 травня 1700 року ікона була встановлена в каплиці святого Степаноса, яку нашвидкоруч збудовали у дзвіниці церкви святого Миколая.

В XIX столітті дзвіниця мала два дзвони: менший 1701 року та більший 1722 року. Під час Першої та Другої світових воєн дзвіниця була сильно пошкоджена. У 1958 році Комітет з охорони давнини Української РСР відновив дзвіницю та оголосив її пам'яткою, що знаходиться під захистом держави.

У 1978 році її вивчали фахівці з Києва. Дослідники виявили архітектурні елементи аналогічні елементам церкви Всеспасителя (957—962) вірменського церковного комплексу у Санаїні (Вірменія). За результатами досліджень першого поверху дзвіниці, на східній та північній стінах та частково на західній виявлено залишки живопису, виконаного у вохристих та червоних кольорах. За характером та стильовими прийомами цей живопис відноситься до періоду не пізніше XVIII століття. Роботи з відновлення розпису виконала бригада художників-реставраторів з Київської реставраційної майстерні. У 1983 році планувалося завершення реставрації живопису. У будівлі дзвіниці планувалося розмістити експозицію «Вірмено-українські зв'язки». На думку фахівців, дзвіниця є одним з найцікавіших вірменських пам'ятників міста, в якому вдало поєднано різноманітні архітектурні прийоми з високим рівнем художнього втілення.

Сучасний стан

image
Дзвіниця святого Степаноса

У 2005 році земля, на якій розташовані руїни храму святого Миколая та дзвіниця святого Степаноса, була передана вірменській громаді міста, а міський голова Олександр Мазурчак, у присутності посла Вірменії в Україні Армена Хачатряна, обіцяв відновити вірменський храм. У зв'язку з цим на руїнах церкви освятили хресний камінь — хачкар. У 2014 році Українська православна церква Київського патріархату після реставрації офіційно передала вірменам України руїни храму святого Миколая та дзвіницю святого Степаноса.

Архітектура

Дзвіниця святого Степаноса стояла окремо від церкви святого Миколая. Одночасно з церковними потребами дзвіниця виконувала оборонні функції — будувалася вона як бойова вежа. Дзвіниця являє собою п'ятиповерхову кам'яну будівлю із загостреним пірамідальним дахом, на чотирьох кутах якої розташовані маленькі вежі. У кожній з веж є по дві бійниці.

Примітки

  1. А. Дроздовська (20.07.83). Армянская колокольня. Советское Подольє. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
  2. В. Р. Григорян (1980). . Ер.: Издательство АН Арм. ССР, стр. 77-92. Архів оригіналу за 13 травня 2012. Процитовано 28 листопада 2012.
  3. Надежда Стешенко-Григорьева, (4 липня 2005). . Подробности-ТВ. Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано =2012-11-28.копия [ 8 січня 2014 у Wayback Machine.]
  4. . Архів оригіналу за 27 жовтня 2016. Процитовано 6 лютого 2015.
  5. Сецинский, Евфимий Иосифович, «Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Т. I. Каменецкий уезд» [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] (Каменец-Подольск, 1895); стр. 78-89 [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

  • Церква Св. Миколая та її дзвіниця на zamki-kreposti.com.ua [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dzvini cya svyato go Stepa nosa takozh Virme nska dzvini cya ta Kapli cya svyato go Stepa nosa dzvinicya XV XVI stolittya roztashovana u virmenskomu kvartali mista Kam yanec Podilskij Bula chastinoyu virmenskogo soboru sv Mikolaya XV stolittya yakij ne zberigsya do nashih dniv Deyakij chas v dzvinici perebuvala legendarna ikona Virmenskoyi Bogorodici duzhe shanovana katolikami pravoslavnimi ta poslidovnikami virmenskoyi cerkvi Dzvinicya svyatogo Stepanosa48 40 20 pn sh 26 34 24 sh d 48 67234000002777350 pn sh 26 57340000002777813 sh d 48 67234000002777350 26 57340000002777813 Koordinati 48 40 20 pn sh 26 34 24 sh d 48 67234000002777350 pn sh 26 57340000002777813 sh d 48 67234000002777350 26 57340000002777813Tipsporuda i dzvinicyaStatus spadshinipam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 Roztashuvannyam Kam yanec PodilskijKonfesiyaVirmenska cerkva Virmeno katolickaTip budivlidzvinicyaMaterialkaminStangarno zbereglasyaDzvinicya svyatogo Stepanosa Ukrayina Dzvinicya svyatogo Stepanosa u VikishovishiIstoriyaBudivnictvo Do nashih dniv dijshla dzvinicya svyatogo Stepanosa XV XVI stolittya pribudovana kolis do virmenskoyi cerkvi sv Mikolaya Svoyu nazvu dzvinicya otrimala v pam yat pro cerkvu svyatogo Stepanosa sho isnuvala v Kam yanci Pro sporudzhennya dzvinici v pam yatnih zapisah cerkvi govorilosya Zibralisya odnostajni panove suddi ta virishili pobuduvati odnu kam yanu dzvinicyu dlya cogo hramu I zibravsya razom uves narod veliki j mali i pochali buduvati spodivayuchis na bozhu dopomogu dopomagayuchi hto groshima hto osobisto hto kinmi hto volami hto vlasnoyu siloyu ta zdijsnili Potim v nih zhe bulo skazano sho yepiskop Hachatur podaruvav odin velikij ta chudovij dzvin inshij dzvin podaruvav Grigor sho prodovzhiv budivnictvo dzvinici Tochna data budivnictva dzvinici ne vidoma Ale sporuda dostemenno bula zavershena do 1565 roku oskilki budivelnik Grigor sin zamozhnogo kam yaneckogo virmena Zatika pomer u comu roci Podalsha dolya U period tureckoyi okupaciyi razom iz cerkvoyu bula poshkodzhena takozh dzvinicya dzvoni yakoyi buli vikradeni Pislya vidhodu turkiv do mista povernuli ikonu Virmenskoyi Bogorodici Virmenski cerkvi svyatogo Mikolaya ta Blagovishennya perebuvali u zrujnovanomu stani tomu 22 travnya 1700 roku ikona bula vstanovlena v kaplici svyatogo Stepanosa yaku nashvidkoruch zbudovali u dzvinici cerkvi svyatogo Mikolaya V XIX stolitti dzvinicya mala dva dzvoni menshij 1701 roku ta bilshij 1722 roku Pid chas Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen dzvinicya bula silno poshkodzhena U 1958 roci Komitet z ohoroni davnini Ukrayinskoyi RSR vidnoviv dzvinicyu ta ogolosiv yiyi pam yatkoyu sho znahoditsya pid zahistom derzhavi U 1978 roci yiyi vivchali fahivci z Kiyeva Doslidniki viyavili arhitekturni elementi analogichni elementam cerkvi Vsespasitelya 957 962 virmenskogo cerkovnogo kompleksu u Sanayini Virmeniya Za rezultatami doslidzhen pershogo poverhu dzvinici na shidnij ta pivnichnij stinah ta chastkovo na zahidnij viyavleno zalishki zhivopisu vikonanogo u vohristih ta chervonih kolorah Za harakterom ta stilovimi prijomami cej zhivopis vidnositsya do periodu ne piznishe XVIII stolittya Roboti z vidnovlennya rozpisu vikonala brigada hudozhnikiv restavratoriv z Kiyivskoyi restavracijnoyi majsterni U 1983 roci planuvalosya zavershennya restavraciyi zhivopisu U budivli dzvinici planuvalosya rozmistiti ekspoziciyu Virmeno ukrayinski zv yazki Na dumku fahivciv dzvinicya ye odnim z najcikavishih virmenskih pam yatnikiv mista v yakomu vdalo poyednano riznomanitni arhitekturni prijomi z visokim rivnem hudozhnogo vtilennya Suchasnij stan Dzvinicya svyatogo Stepanosa U 2005 roci zemlya na yakij roztashovani ruyini hramu svyatogo Mikolaya ta dzvinicya svyatogo Stepanosa bula peredana virmenskij gromadi mista a miskij golova Oleksandr Mazurchak u prisutnosti posla Virmeniyi v Ukrayini Armena Hachatryana obicyav vidnoviti virmenskij hram U zv yazku z cim na ruyinah cerkvi osvyatili hresnij kamin hachkar U 2014 roci Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu pislya restavraciyi oficijno peredala virmenam Ukrayini ruyini hramu svyatogo Mikolaya ta dzvinicyu svyatogo Stepanosa ArhitekturaDzvinicya svyatogo Stepanosa stoyala okremo vid cerkvi svyatogo Mikolaya Odnochasno z cerkovnimi potrebami dzvinicya vikonuvala oboronni funkciyi buduvalasya vona yak bojova vezha Dzvinicya yavlyaye soboyu p yatipoverhovu kam yanu budivlyu iz zagostrenim piramidalnim dahom na chotiroh kutah yakoyi roztashovani malenki vezhi U kozhnij z vezh ye po dvi bijnici PrimitkiA Drozdovska 20 07 83 Armyanskaya kolokolnya Sovetskoe Podolye Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 28 listopada 2012 V R Grigoryan 1980 Er Izdatelstvo AN Arm SSR str 77 92 Arhiv originalu za 13 travnya 2012 Procitovano 28 listopada 2012 Nadezhda Steshenko Grigoreva 4 lipnya 2005 Podrobnosti TV Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 2012 11 28 kopiya 8 sichnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2016 Procitovano 6 lyutogo 2015 Secinskij Evfimij Iosifovich Istoricheskie svedeniya o prihodah i cerkvah Podolskoj eparhii T I Kameneckij uezd 10 listopada 2013 u Wayback Machine Kamenec Podolsk 1895 str 78 89 14 serpnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaCerkva Sv Mikolaya ta yiyi dzvinicya na zamki kreposti com ua 10 listopada 2013 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ