Крушинський Федір

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Крушинський.

Фе́дір Круши́нський — український публіцист, драматург, перекладач, учасник Українських визвольних змагань — сотник, особистий осавул (ад'ютант) Голови Директорії УНР Симона Петлюри в 1919—1922 роках.

Зліва на право: член Директорії Федір Швець, ад'ютант Голови Директорії Федір Крушинський, Голова Директорії Симон Петлюра, перекладач (прізвище невідоме), керуючий справами Директорії

Загальні відомості

Воював у складі синьожупанників під командуванням генерала Віктора Зелінського.

1919—1922 років — особистий осавул (ад'ютант) Голови Директорії УНР Симона Петлюри.

1921 року — голова відділу преси Міністерства преси та пропаганди Уряду УНР в Тарнові. Був лектором державної юнкерської школи (1921—1923).

Перебував у таборі інтернованих вояків УНР в Каліші.

Друкувався в часописі «Залізний стрілець».

У Каліші Федір Крушинсткий був членом редколегії й відповідальним редактором таборового журналу «Веселка», заснованого Є. Маланюком та Ю. Дараганом 1922 року. В цьому журналі він публікував свої статті, п'єси, публіцистику.

Залишивши дружину у Каліші, 1924 року він прибув до Франції. Після 3-х місяців роботи в Оден-ле-Тіші, повернувся до Польщі. Через 2 роки знову переїхав до Парижу разом з дружиною. У Парижі здобув освіту перукаря. Працював пару років за фахом, згодом друкувався в емігрантських виданнях, залишив спогади про Симона Петлюру. 1939 року був головним редактором видання «Молода Україна».

Його спогади про Українські визвольні змагання негативно оцінював президент УНР в екзилі Андрій Лівицький, називав його статті як «паскудні „ревеляції“ прохвоста Крушинського». Також за певними джерелами він був членом ОУН і навіть більшовицьким агентом-розвідником з псевдонімом «Б-178».

У Франції займався організацією українських комбатантів.

Інформації про дату народження і смерті Федора Крушинського на даний час не знайдено.

П'єси і переклади

• Ф. Крушинський. Мотря Кочубеївна. Трагедія в 5 актах. — Каліш, Веселка, 1922 [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Моріс Метерлінк. «Монна Ванна», переклад Ф. Крушинського. — Каліш, 1923.

Праці й публікації

• «Головний отаман». Спогади ад'ютанта // Наша доба. — Париж. Січень і березень 1949.
• «Приятелям і ворогам». «Національна гігієна» // Наша доба. Частина 6 (9). — Париж, грудень 1948
• «Я бачив Німеччину» (байки та дійсність про гітлерівщину) // Свобода. Український щоденник. № 115. — 1946.
• «Петлюра й Пілсудський: (в 16-ту річницю договору з 22 квітня 1920 р.)» // Молода Україна. — Париж, 1936. — № 4/5. — С. 5–8.
• «Тарас Шевченко незримий вождь України» [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]: промова на святі «Української Просвіти» в Мелєні, Франція, 18 березня 1934 р., в 120 річницю народження пророка України / Ф. Крушинський. — Париж: Видання Української визвольної бібліотеки, 1934. — 20 с.
• «Національна революція в Ірландії». — Париж: Видання Української визвольної бібліотеки, 1931 [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• «Червоний імперіалізм». — Наша зоря, 1921 [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Крушинський Ф. Чому розформовується перша українська дивізія? // Нова рада, 28 квітня 1918. — С. 1.

Примітки

1. Віктор Зелінський. Синьожупанники. — 1938. — С. 76. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.
2. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2022. Процитовано 11 вересня 2021.
4. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
5. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
6. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
7. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
8. . Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
9. Крушинський Федір / Героїка. Франція [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] geroika.org.ua
10. . Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.

Посилання

• Присягнули на вірність УНР [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Чекісти проводили антипетлюрівську кампанію у Європі (фото) [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.] old.uinp.gov.ua
• Крушинський Ф. Покута за чужі гріхи (Том I, розділ XVIII з рукопису під заг.: Головний Отаман — герой української легенди. Спогади ад'ютанта) / Федір Крушинський Режим доступу: http://geroika.org.ua/v-20-tu-richnytsyu-smerty-bl-p-polk-bolbochana/ [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Лист ад'ютанта Головного отамана військ УНР Ф. Крушинського головноуповноваженому уряду УНР у Кам'янці І. Огієнку з інформацією про перебування С. Петлюри у Польщі, Уряду УНР при війську М. Омеляновича-Павленка тощо. 10 грудня 1919 р. [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Басенко І. В. Образ німців на матеріалах щоденної українсько- та російськомовної преси Києва (січень 1914 — грудень 1918 рр.). ‒ Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. — С. 297 [ 11 вересня 2021 у Wayback Machine.]
• Украинские националистические организации в годы Второй мировой войны. Документы: в 2 т. Т. 1 : 1939—1943 / под ред. А. Н. Артизова. — М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН), 2012. — С. 45 [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]