Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2015) |
Вірменський шпиталь — найстаріший лікувальний заклад міста Кам'янець-Подільський, діяв з початку XVII до XIX століття. Будівлю шпиталю зведено вірменською громадою у 1614 році.
Вірменський шпиталь | |
---|---|
Будинок № 3 по вул. Госпітальній. Будівля колишнього вірменського шпиталю | |
48°40′21″ пн. ш. 26°34′17″ сх. д. / 48.67276300002777845° пн. ш. 26.57150700002777910° сх. д.Координати: 48°40′21″ пн. ш. 26°34′17″ сх. д. / 48.67276300002777845° пн. ш. 26.57150700002777910° сх. д. | |
Країна | Україна |
Розташування | Кам'янець-Подільський |
Тип | будівля |
Дата заснування | 1614 |
Адреса | Q16272782? |
Вірменський шпиталь Вірменський шпиталь (Україна) | |
Історія створення
Історія найстарішого лікувального закладу міста тісно переплетена з діяльністю вірменської громади міста. Вірмени, за даними джерел, оселилися в цьому місті в XI — XIII століттях. У XVII столітті в місті вже проживало 1200 вірменських сімей. Вони становили значну частину населення Кам'янця-Подільського і займали більшу частину міста, активно беручи участь у його культурному, економічному та військовому житті. Вірмени переважно селилися в південно-східній частині міста; до сьогодні в місті є квартал, відомий серед місцевих як Вірменський. Тут розташовувався центр торговельної діяльності — Вірменський ринок, а також вірменський магістрат (ратуша) та головні вірменські храми міста, які не збереглися до наших днів.
Вірменський шпиталь був побудований у 1614 році. Юзеф Ролле зазначав, що він сильно відрізнявся від решти шпиталів регіону, в яких хворі та каліки, а також солдати похилого віку знаходили лише притулок. Госпіталь вірменської громади виконував функції лікарні, куди надходили хворі з різними захворюваннями. Активну роль у лікуванні відігравали молоді вірменки, що знали секрети вірменської та арабської медицини. Вірменська медицина, в XI — XVI століттях знаходилася на рівні передової медицини Сходу, а в деяких сферах (фізіологія, патологія, клініка, поняття про інфекції тощо) випередила свій час.
З метою утримання шпиталю в місті був введений спеціальний податок. Кожен вірмен, що займався торгівлею, при в'їзді в місто з товарами або при виїзді з міста платив 3 гроша, кожен вірмен-різник по 2 гроша з великою худоби та 1 гріш з малої; з кожної фури дров на користь шпиталю брали по поліну.
Вірменський шпиталь виконував свою функцію лікування хворих близько двохсот років. При розкопках одного з кладовищ у вірменському районі старого міста були знайдені розпиляні кістки та хірургічний пінцет. У зв'язку з чим було висловлено припущення, що у шпиталі проводились також деякі хірургічні операції.
Архітектура
Вірменський шпиталь -- це будинок довжиною 27 м та шириною 10 м. Шпиталь був побудований у вигляді букви Г, яка з'єднувалася з північного боку з оборонною вежею. У дворі шпиталю по всій довжині споруди між першим та другим поверхами була прибудована дерев'яна галерея-балкон. Споруда була немов би ізольованою від міського шуму, лише з південної його сторони були великі в'їзні ворота шириною до 3-х метрів. Західна стіна будівлі шпиталю укріплена двома кам'яними контрфорсами.
Примітки
- А. Дроздовська (20.07.83). Армянская колокольня. Советское Подольє. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
- С. Шкурко (1968). Армянские архитектурные памятники в городе Каменец-Подольске (PDF). Историко-филологический журнал № 2. pp. 233-243. Архів (PDF) оригіналу за 8 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
- В. Р. Григорян (1980). «История армянских колоний Украины и Польщи» (армяне в Подолии). Ер.: Издательство АН Арм. ССР, стр. 77-92. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
- Е. В. Мазурик (1982). Армянский госпиталь XVII века в Каменце-Подольском (PDF). Историко-филологический журнал№ 2. pp. 225-228. ISSN 0135-0536. Архів (PDF) оригіналу за 5 січня 2013. Процитовано 30 грудня 2012.[1] [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Исторические связи и дружба украинского и армянского народов. — Ереван : Изд-во АН Армянской ССР, 1971. — Т. 3. — С. 292-293.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2015 Virmenskij shpital najstarishij likuvalnij zaklad mista Kam yanec Podilskij diyav z pochatku XVII do XIX stolittya Budivlyu shpitalyu zvedeno virmenskoyu gromadoyu u 1614 roci Virmenskij shpitalBudinok 3 po vul Gospitalnij Budivlya kolishnogo virmenskogo shpitalyu48 40 21 pn sh 26 34 17 sh d 48 67276300002777845 pn sh 26 57150700002777910 sh d 48 67276300002777845 26 57150700002777910 Koordinati 48 40 21 pn sh 26 34 17 sh d 48 67276300002777845 pn sh 26 57150700002777910 sh d 48 67276300002777845 26 57150700002777910Krayina UkrayinaRoztashuvannyaKam yanec PodilskijTipbudivlyaData zasnuvannya1614AdresaQ16272782 Virmenskij shpitalVirmenskij shpital Ukrayina Istoriya stvorennyaIstoriya najstarishogo likuvalnogo zakladu mista tisno perepletena z diyalnistyu virmenskoyi gromadi mista Virmeni za danimi dzherel oselilisya v comu misti v XI XIII stolittyah U XVII stolitti v misti vzhe prozhivalo 1200 virmenskih simej Voni stanovili znachnu chastinu naselennya Kam yancya Podilskogo i zajmali bilshu chastinu mista aktivno beruchi uchast u jogo kulturnomu ekonomichnomu ta vijskovomu zhitti Virmeni perevazhno selilisya v pivdenno shidnij chastini mista do sogodni v misti ye kvartal vidomij sered miscevih yak Virmenskij Tut roztashovuvavsya centr torgovelnoyi diyalnosti Virmenskij rinok a takozh virmenskij magistrat ratusha ta golovni virmenski hrami mista yaki ne zbereglisya do nashih dniv Virmenskij shpital buv pobudovanij u 1614 roci Yuzef Rolle zaznachav sho vin silno vidriznyavsya vid reshti shpitaliv regionu v yakih hvori ta kaliki a takozh soldati pohilogo viku znahodili lishe pritulok Gospital virmenskoyi gromadi vikonuvav funkciyi likarni kudi nadhodili hvori z riznimi zahvoryuvannyami Aktivnu rol u likuvanni vidigravali molodi virmenki sho znali sekreti virmenskoyi ta arabskoyi medicini Virmenska medicina v XI XVI stolittyah znahodilasya na rivni peredovoyi medicini Shodu a v deyakih sferah fiziologiya patologiya klinika ponyattya pro infekciyi tosho viperedila svij chas Z metoyu utrimannya shpitalyu v misti buv vvedenij specialnij podatok Kozhen virmen sho zajmavsya torgivleyu pri v yizdi v misto z tovarami abo pri viyizdi z mista plativ 3 grosha kozhen virmen riznik po 2 grosha z velikoyu hudobi ta 1 grish z maloyi z kozhnoyi furi drov na korist shpitalyu brali po polinu Virmenskij shpital vikonuvav svoyu funkciyu likuvannya hvorih blizko dvohsot rokiv Pri rozkopkah odnogo z kladovish u virmenskomu rajoni starogo mista buli znajdeni rozpilyani kistki ta hirurgichnij pincet U zv yazku z chim bulo vislovleno pripushennya sho u shpitali provodilis takozh deyaki hirurgichni operaciyi ArhitekturaVirmenskij shpital ce budinok dovzhinoyu 27 m ta shirinoyu 10 m Shpital buv pobudovanij u viglyadi bukvi G yaka z yednuvalasya z pivnichnogo boku z oboronnoyu vezheyu U dvori shpitalyu po vsij dovzhini sporudi mizh pershim ta drugim poverhami bula pribudovana derev yana galereya balkon Sporuda bula nemov bi izolovanoyu vid miskogo shumu lishe z pivdennoyi jogo storoni buli veliki v yizni vorota shirinoyu do 3 h metriv Zahidna stina budivli shpitalyu ukriplena dvoma kam yanimi kontrforsami PrimitkiA Drozdovska 20 07 83 Armyanskaya kolokolnya Sovetskoe Podolye Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 28 listopada 2012 S Shkurko 1968 Armyanskie arhitekturnye pamyatniki v gorode Kamenec Podolske PDF Istoriko filologicheskij zhurnal 2 pp 233 243 Arhiv PDF originalu za 8 sichnya 2013 Procitovano 28 listopada 2012 V R Grigoryan 1980 Istoriya armyanskih kolonij Ukrainy i Polshi armyane v Podolii Er Izdatelstvo AN Arm SSR str 77 92 Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 28 listopada 2012 E V Mazurik 1982 Armyanskij gospital XVII veka v Kamence Podolskom PDF Istoriko filologicheskij zhurnal 2 pp 225 228 ISSN 0135 0536 Arhiv PDF originalu za 5 sichnya 2013 Procitovano 30 grudnya 2012 1 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Istoricheskie svyazi i druzhba ukrainskogo i armyanskogo narodov Erevan Izd vo AN Armyanskoj SSR 1971 T 3 S 292 293