Даценко Іван Дмитрович (4 січня 1867 — 15 грудня 1918, Дарниця) — російський, пізніше український військовий діяч. Генерал-майор російської армії, у 1918 році — генеральний хорунжий збройних сил Української Держави.
Даценко Іван Дмитрович | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Генерал-майор Генерал-хорунжий | ||||||||
Загальна інформація | ||||||||
Народження | 4 січня 1867 | |||||||
Смерть | 15 грудня 1918 (51 рік) Дарниця | |||||||
Alma Mater | Одеське військове училище | |||||||
Військова служба | ||||||||
Роки служби | (1883—1917) → (1918) | |||||||
Приналежність | Російська імперія → Українська Держава | |||||||
Рід військ | / Сухопутні війська | |||||||
Війни / битви | Перша світова війна Антигетьманське повстання | |||||||
Нагороди та відзнаки | ||||||||
Життєпис
Іван Даценко народився 4 січня 1867 року. Освіту Іван отримав у Ярославській військовій прогімназії. На службу вступив 19 серпня 1983 року. У 1886 році Даценко закінчив Київське піхотне юнкерське училище. 3 жовтня 1886-го отримав звання підпоручика, після чого служив у 36-му піхотному резервному кадровому батальйоні. 3 жовтня 1890-го підвищений до поручика, 6 травня 1900-го — до штабс-капітана. Станом на 1 січня 1910 року Даценко — капітан 2-го Івангородського фортечного полку. З 26 лютого 1910 року — підполковник 71-го піхотного Белевського полку. Брав участь у Першій світовій війні. За бій 23–24 серпня 1914 року був нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня. З 29 березня 1915 року — полковник, командир 179-го піхотного Усть-Двинського полку, з яким воював у Польщі і на Румунському фронті. У 1917 році Іван Дмитрович командував бригадою 20-ї Сибірської стрілецької дивізії. З осені 1917 року — генерал-майор, начальник 113-ї піхотної дивізії.
8 червня 1918 року Даценко був призначений начальником 13-ї пішої дивізії збройних сил Української Держави. З 2 липня 1918 року — помічник начальника 9-ї пішої дивізії армії Української Держави. З 3 рудня 1918 року — начальник цієї дивізії та командувач військ, що боролися проти військ Директорії УНР під час Антигетьманського повстання. Загинув від рук повстанців на станції Дарниця під Києвом 15 грудня 1918-го.
Примітки
- 179-й піхотний Усть-Двинський полк [ 25 листопада 2018 у Wayback Machine.]; gwar.mil.ru. Процитовано 24 листопада 2018. (рос.)
Джерела
- З-під Конотопа до Аризони: невигадані історії вояків армії УНР / Павло Подобєд. — Івано-Францівськ: «Місто НВ», 2016. — сс. 295—296.
- Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української народної республіки (1917—1921). — К.: «Темпора», 2011. [ 4 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Даценко Іван Дмитрович [ 25 листопада 2018 у Wayback Machine.] на grwar.ru. Процитовано 24 листопада 2018. (рос.)
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dacenko Ivan Dmitrovich 4 sichnya 1867 15 grudnya 1918 Darnicya rosijskij piznishe ukrayinskij vijskovij diyach General major rosijskoyi armiyi u 1918 roci generalnij horunzhij zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi Dacenko Ivan Dmitrovich General major General horunzhijZagalna informaciyaNarodzhennya4 sichnya 1867 1867 01 04 Smert15 grudnya 1918 1918 12 15 51 rik DarnicyaAlma MaterOdeske vijskove uchilisheVijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1883 1917 1918 PrinalezhnistRosijska imperiya Ukrayinska DerzhavaRid vijsk Suhoputni vijskaVijni bitviPersha svitova vijna Antigetmanske povstannyaNagorodi ta vidznakiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenyaOrden Svyatoyi Anni 3 stupenyaOrden Svyatogo Stanislava 2 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 2 stupenyaOrden Svyatogo Volodimira 3 stupenyaOrden Svyatogo GeorgiyaGeorgiyivska zbroyaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dacenko ZhittyepisIvan Dacenko narodivsya 4 sichnya 1867 roku Osvitu Ivan otrimav u Yaroslavskij vijskovij progimnaziyi Na sluzhbu vstupiv 19 serpnya 1983 roku U 1886 roci Dacenko zakinchiv Kiyivske pihotne yunkerske uchilishe 3 zhovtnya 1886 go otrimav zvannya pidporuchika pislya chogo sluzhiv u 36 mu pihotnomu rezervnomu kadrovomu bataljoni 3 zhovtnya 1890 go pidvishenij do poruchika 6 travnya 1900 go do shtabs kapitana Stanom na 1 sichnya 1910 roku Dacenko kapitan 2 go Ivangorodskogo fortechnogo polku Z 26 lyutogo 1910 roku pidpolkovnik 71 go pihotnogo Belevskogo polku Brav uchast u Pershij svitovij vijni Za bij 23 24 serpnya 1914 roku buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Georgiya IV stupenya Z 29 bereznya 1915 roku polkovnik komandir 179 go pihotnogo Ust Dvinskogo polku z yakim voyuvav u Polshi i na Rumunskomu fronti U 1917 roci Ivan Dmitrovich komanduvav brigadoyu 20 yi Sibirskoyi strileckoyi diviziyi Z oseni 1917 roku general major nachalnik 113 yi pihotnoyi diviziyi 8 chervnya 1918 roku Dacenko buv priznachenij nachalnikom 13 yi pishoyi diviziyi zbrojnih sil Ukrayinskoyi Derzhavi Z 2 lipnya 1918 roku pomichnik nachalnika 9 yi pishoyi diviziyi armiyi Ukrayinskoyi Derzhavi Z 3 rudnya 1918 roku nachalnik ciyeyi diviziyi ta komanduvach vijsk sho borolisya proti vijsk Direktoriyi UNR pid chas Antigetmanskogo povstannya Zaginuv vid ruk povstanciv na stanciyi Darnicya pid Kiyevom 15 grudnya 1918 go Primitki179 j pihotnij Ust Dvinskij polk 25 listopada 2018 u Wayback Machine gwar mil ru Procitovano 24 listopada 2018 ros DzherelaZ pid Konotopa do Arizoni nevigadani istoriyi voyakiv armiyi UNR Pavlo Podobyed Ivano Francivsk Misto NV 2016 ss 295 296 ISBN 978 966 428 496 4 Tinchenko Ya Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi narodnoyi respubliki 1917 1921 K Tempora 2011 4 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Dacenko Ivan Dmitrovich 25 listopada 2018 u Wayback Machine na grwar ru Procitovano 24 listopada 2018 ros Ce nezavershena stattya pro vijskovogo chi vijskovu Zbrojnih sil Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi